Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка7/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

ЛІТЕРАТУРА

1. Боряев В.Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно-технического сырья: Учебн. для ВНЗ. – М.: Экономика. – 1991. – 207 с.

2. Лозова Т.М. Поліпшення амінокислотного складу нових кексів / Т.М. Лозова, Х.І. Ковальчук // Обладнання та технології харчових виробництв. – 2011. – Вип. 26. – С. 411-416.

3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзинського. – К.: УВКЦ «Олімп», 1992. – С.135.

4. Товстуха Є.С. Новітня фітотерапія / Є.С. Товстуха – 4. вид., доп. і перероб. – К.: Українська академія оригінальних ідей, 2003. – 479с. : іл. – Бібліогр.: 449 с.

SUMMARY

PROSPECT OF THE USE OF VACCINIUM MYRTILLUS L. AND CORNUS MAS L. IN FOOD INDUSTRY



Раvlishіn М., Kovalchuk Н.

In the world market the traditional going change near the production of sweet nesses, as them the substantial failing is content of insufficient amount biologically active matters. Authors are offer an alternative digister: Vaccinium myrtillus L. for a cake «Whortleberry» and Cornus mas L. for a cake and to the meat loaf «Useful with a dogwood».




MELISSA OFFICINALIS ЯК ЦІННА СИРОВИНА В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Павліш Л.О., Гаврилко Р.Р., Данило С.І., Скаканді С.І.

Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, ЗОМІАЦ

Харчові продукти з наявністю у рецептурі лікарських рослин або їх екстрактів є одним з шляхів реалізації відомого вислову Гіппократу: «Ваша їжа повинна стати ліками, а ваші ліки повинні бути їжею». Такі продукти останнім часом набувають популярності серед споживачів. Як показує світовий та вітчизняний досвід, саме продукти, які мають відповідні оздоровчі властивості що набуті шляхом введення до їх складу лікарських рослин є ефективним та економічно доступним шляхом профілактики захворювань. Проте важливо, щоб лікарські рослини, що входять до складу таких не лише надавали певних профілактичних, а й мали сприятливі органолептичні властивості. Крім того потрібно доконало вивчити протипоказання та взаємодію екстрактів лікарських рослин з іншими компонентами рецептури.

Melissa officinalis (меліса лікарська, лимонна м'ята, лимонна трава, меліса лимонна, цитрон-меліса, маточник, кадило, медівка, пасіка, папочна трава) з давніх-давен використовується як пряноароматична, пряно смакова і лікувальна рослина. Вона має приємний смак і аромат, що обумовлює можливості її використання в харчових продуктах.

Метою роботи є вивчення властивостей Melissa officinalis, протипоказань до використання, а також доцільності використання в харчових продуктах.

Використання фітотерапії в якості профілактичного засобу пояснюється наступним чином. Перш за все, лікарські рослини є найбагатшим джерелом комплексу біологічно активних речовин. Такий комплекс речовин важко створити в умовах будь-якої хімічної лабораторії. Але найголовніше, що біологічно активні речовини рослинної клітини мають багато спільного із клітинами тварини та людини, тому вони легко засвоюються та піддаються біохімічним перетворенням в організмі, із чим пов’язана їх м’яка помірна дія та значно менша, ніж у синтезованих хімічних сполук, побічна дія. Крім того, лікувальні рослини відрізняються малою токсичністю та слабким алергенним впливом на відміну від синтетичних сполук, більшість з яких є для організму ксенобіотиками [1].

Меліса лікарська (лат. Melissa officinalis) - багаторічна трав'яниста рослина з чотиригранним галузистим стеблом до 1 м заввишки, з яйцеподібним, супротивним, темно-зеленим, з характерним лимонним запахом листям. Рід меліса (Melissa) відноситься до сімейства ясноткові - Lamiaceae і включає, за даними різних авторів, від 2 до 10 видів. Найбільш цінний видцієї рослини - Меліса лікарська (Melissa лікарський L.), батьківщиною якої є район східного Середземномор'я. Культивують мелісу лікарську в багатьох країнах світу, де вона входить до реєстру фармакопейних рослин, в тому числі і в Україні. Згадується у працях вчених глибокої давнини. Про лікувальні властивості цієї рослини писав Авіцена в «Каноні лікарської науки». Він відзначав, що меліса бадьорить і зміцнює організм, допомагає при «закупоренні мозку і усуває поганий запах з рота». Ще за часів середньовіччя, на мелісі настоювали вино. Як тоді вважалося, таке вино сприяло покращенню настрою та зцілювало рани, а також запобігало укусам комах[2].

Відомі основні компоненти меліси, які включають гідроксікоричні кислоти, такі як розмаринова, кавова, хлорогенова, олеанолова, урсолова кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, в тому числі лютеолін, лютеолін 7-О-бета-D-глюкопиранозиду, апігенін 7-О-бета-D-глюкопіранозиду та 3-О-бета-D-глюкоронопіранозид, монотерпенові глюкозиди, три терпени та ефірні олії, в склад яких входить цитронелаль, цитраль, гераналь, цитронеллол, гераніол, линалоол та інші компоненти. Крім того, за літературними джерелами, в мелісі міститься до 15 мг% вітаміну С, до 7 мг% каротиноїдів, 5% дубильних речовин і слиз [2,3].

Традиційна медицина вважає цю рослину корисною при лікуванні серцево-судинних захворювань, гіпертонії, астми, невралгії, анемії, подагри. Меліса зміцнює нервову систему, діє седативно i спазмолiтично. 3абезпечує добрий ефект при неврозах, мігрені, безсоннi, нервовій i статевій пiдвищенiй збудливостi, неврастенiї. Позитивна дія мелicи проявляється i при серцевих хворобах – зникає втома, припиняється тахiкардiя, зменшуються болi в дiлянцi серця. При внутрішньому прийманні препаратів меліси заспокоюється дихання, зникають порушення ритму i знижується кров'яний тиск. Меліса виявляє спазмолiтичну i газогiнну дію при функціональних захворюваннях кишечника: заспокоює кольки від затримки газів, знімає нудоту, стимулює травлення i виділення жовчного соку, збуджує апетит. Застосовують мелісу також при гастрокардiальному синдромі Рьомхельда, запамороченні, для покращення зору, меланхолії, при хворобливій менструації, ураженнях шкіри, ревматичних набряках, чиряках (зовнiшньо у формi кашки). Крім того існують дослідження, що вказують на те, що меліса покращує пам'ять, полегшує головний біль, викликаний стресом. Існують дослідження, які показують, що меліса діє як противірусний препарат і покращує загоєння виразок викликаних збудниками герпесу. (Blumenthal та ін., 2000) [2,3] .

При використанні лікарських рослин потрібно зважати на можливості виникнення побічних ефектів і взаємодію з іншими травами, компонентами або ліками. Протипоказанням вживання меліси та екстрактів є вагітність. Крім того меліса потенційно може взаємодіяти з заспокійливми та препаратами для лікування щитоподібної залоза. Взаємодії з антиретровірусними препаратами не вивчалася, тому при вживанні ліків при ВІЛ використання меліси повинно бути обережним [3].

Крім медицини меліса знаходить широке застосування у парфумерно-косметичній промисловості. Ефірна олія меліси, яку видобувають шляхом простої дистиляції квітів та верхніх пагонів рослини, застосовують як компонент елітної парфумерії. Завдяки корисним властивостям як ефірна олія меліси або її поєднання з лимонграсовою, лимонною або м’ятною олією косметичний засіб використовується для лікування волосся, омолодження, живлення і зволоження шкіри, як протизапальний, очищувальний та нормалізуючий водно-жировий баланс засіб.

Листя і молоді пагони меліси з пряним, освіжаючим лиманним присмаком, зрізані до цвітіння, використовують свіжому вигляді в європейській і американській кулінарії. У свіжому або сушеному вигляді листя додають як пряну приправу до салатів, тертого сиру, супів, дичини, рибних страв, грибам, а також для аромату чаю, оцту, лікерів та напоїв, при засолюванні огірків і помідорів. Проте це їх застосування обумовлено лише органолептичними властивостями.

Екстракти і ефірна олія меліси має антиоксидантні властивості. Дослідженнями встановлено наявність антимікробної дії та здатності зв’язувати вільні радикали(RSC) та запобігати перекидному окисленню ліпідів (LP). Встановлено протимікробну активність відносно 13 штамів бактерій і шести грибів. Зазначені властивості використовують в окремих кондитерських продуктах виготовлених в Ірані [4].

Лікувально-профілактичні властивості екстрактів меліси доцільно використовувати у харчовій промисловості. Так розроблено хлібобулочні вироби з екстрактом меліси, встановлено, що його додавання збільшувало пористість на 2-4 %, об’єм – на 6-8 % [5 ]. Розроблено технології кисломолочних напоїв з використанням меліси лікарської [6]. Нами розроблено напої, які включають низку рослинних екстрактів, в тому числі і екстракт меліси. Існує низка карамельних виробів, назва яких включає слово «меліса». Але слід відмітити, що більшість такої карамелі містить лише ароматоутворючі речовини (ароматизатори), і, на наш погляд, такі продукти не мають права називатися оздоровчими продуктами з мелісою.



Враховуючи вище наведене, використання меліси, ефірної олії та екстрактів з неї є перспективним напрямом розвитку харчової промисловості та товарознавчої науки. Проте впровадження таких продуктів потребують залучення не лише технологів і товарознавців, а і науковців медиків. При цьому необхідно ретельно вивчити не лише технологічні властивості сировини, такі як приємний смак і аромат, антиокислювачі і бактерицидні властивості, а й вплив і показання до застосуванні і протипоказання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Фитотерапия. Фитодиететика / Ботя В.А.; Василаки А.Ф.; Иванченко В.А..- Кишинев: Штиница, 1990. - 140 с.

  2. Зузук Б.М. Мелисса лекарственная (Melіssa offіcіnalіs L.) / Б.М. Зузук, Р.В. Куцик // Провизор. - 2002. - № 1. - С. 36-39.

  3. Steven D. Ehrlich, NMD, Solutions Acupuncture, a private practice specializing in complementary and alternative medicine, Phoenix, AZ. Review provided by VeriMed Healthcare Network / Електронний ресурс. Режим доступу: http://umm.edu/health/medical/altmed/herb/lemon-balm#ixzz 3RKy7qBkM 

  4. Melissa officinalis L., a valuable medicine plant: A review / [Moradkhani H., Sargsyan E., Bibak H. And etc] // Journal of Medicinal Plants Research Vol., 29 December Special Review, 2010. - P.2753-2759.

  5. Колесниченко С.Л. ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИЕ ПРОДУК-ТЫ В УСЛОВИЯХ  НЕБЛАГОПРИЯТНОЙ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ //С.Л.Колесниченко, Т.В.Недобийчук /Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.eco-неї. mir.net/ show/1170/

  6. Дударева Елена Юрьевна. Разработка и исследование технологии кисломолочных напитков с использованием мелиссы лекарственной : диссертация ... кандидата технических наук : 05.18.04 / Дударева Елена Юрьевна; [Место защиты: Кемер. технол. ин-т пищевой пром.].- Кемерово, 2009.- 130 с.: ил. РГБ ОД, 61 10-5/350

SUMMARY

MELISSA OFFICINALIS AS VALUABLE RAW MATERIAL IN FOODSTUFFS PRODUCTION



Pavlish L.O., Gavrilko P.P, Danylo S.I., Skakandy S.I.

This paper concentrates on properties and indication for use of Melissa оfficinalis and it extracts. It was shown the possibilities of use in production of foodstuffs in preservation and health improving purposes.



ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКАРСЬКО-ТЕХНІЧНОЇ СИРОВИНИ ЯК АНТИОКСИДАНТІВ ОКИСНЕННЯ ЖИРІВ ДЛЯ ВАФЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

Пахомова І.В.

Львівська комерційна академія, Львів, Україна

Кондитерські вироби на вафельній основі характеризуються значним вмістом жирів, які під час зберігання окислюються, що призводить до зниження якості виробів та скорочення їх терміну придатності до споживання [1]. Дикорослі та лікарсько-технічні рослини відрізняються високим вмістом антиоксидантів, які сповільнюють швидкість окиснення жирів [2]. Тому, останнім часом, актуальними є розробки та впровадження антиоксидантів природного походження на основі лікарсько-технічної сировини у кондитерське виробництво.

Нами досліджено вплив природних добавок шавлії, розмарину, кмину та плодів шипшини на зміну якості жиру кондитерського, який використовують для виготовлення кондитерських виробів на вафельній основі. Добавки вносили у вигляді сухих порошків у кількості 0,2% до маси жиру. Контрольним зразком був відповідний жир без добавок. Дослідні зразки зберігали в термостаті за температури (48±2)о С протягом 30 діб. Зміну якості жиру у процесі зберігання контролювали за органолептичними показниками та вмістом продуктів окиснення (визначення перекисного, бензидинового і тіобарбітурового числа).

У відповідних умовах зберігання кондитерський жир без добавок піддавався окиснювальним процесам, внаслідок чого на шосту добу відбувалося погіршення його органолептичних показників, а на десяту добу зберігання продукт став жовтого кольору і набув згірклого запаху. Погіршення органолептичних властивостей продукту посилювалось у процесі зберігання. У зразках жирів з додаванням антиоксидантів зміна органолептичних характеристик відбувалася повільніше. Закономірність окислювальних процесів за органолептичними показниками підтвердили результати зміни їх перекисних чисел, що характеризують вміст у жирах первинних продуктів окиснення (рис.1).





Рис. 1. Вплив добавок лікарсько-технічної сировини на зміну пекисного числа кондитерського жиру під час зберігання за температури (48±2)оС

За результатами, усі досліджувані добавки лікарсько-технічної сировини сповільнювали окиснювальні процеси жиру. Найбільшу антиоксиданту активність проявили шавлія та шипшина, а найбільше значення перекисного числа мав зразок жиру без добавок.

Окиснювальні перетворення у жирах можна простежити накопиченням карбонільних сполук, що реагують з бензидином (табл.1).

Таблиця 1

Вплив добавок лікарсько-технічної сировини на зміну бензидинового числа кондитерського жиру під час зберігання за температури (48±2)оС


Добавки, 0,2% до маси жиру

Тривалість зберігання

15 доба

30 доба

Контроль

(без добавок)



0,580

0,696

Шавлія

0,136

0,384

Розмарин

0,466

0,596

Кмин

0,128

0,333

Шипшина

0,241

0,310

Встановлено, що досліджувані добавки лікарсько-технічної сировини активно гальмували процес накопичення карбонільних сполук у кондитерському жирі. Найефективнішими виявилися порошки з шипшини і кмину, а найменш ефективним – порошок з розмарину.

Антиоксидантна дія досліджуваних добавок проявляється і в накопиченні моно- і діальдегідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою (табл.2). При цьому, діальдегіди утворюють комплекси рожевого кольору з максимумом поглинанням при довжині хвилі 532-535 нм, а моноальдегіди (жовтого забарвлення) при 448-452 нм [3].



Таблиця 2

Вплив добавок лікарсько-технічної сировини на зміну тіабарбітурового числа кондитерського жиру під час зберігання за температури (48±2)оС

Добавки, 0,2% до маси жиру

Оптична густина за відповідної довжини хвилі (нм)

448-452

532-535

Контроль (без добавок)

0,30

1,20

Шавлія

0,17

0,50

Розмарин

0,19

0,69

Кмин

0,16

0,52

Шипшина

0,16

0,53

Найменша кількість цих сполук виявлена в зразках кондитерського жиру з додаванням шавлії, кмину і шипшини що в 2,4; 2,3 і 2,2 рази менша, порівняно з контрольним зразком.

Таким чином, проведені дослідження показали доцільність застосування даних зразків лікарсько-технічної сировини як антиоксидантів жирів у складі вафельних виробів для подовження їх термінів придатності до споживання.



література

  1. Кричман Е.С. Антиоксиданты для масложировых продуктов / Е.С. Кричман // Пищевая промышленность. – 2007. – №2. – С. 26-30.

  2. Яшин А.Я. Определение содержания природных антиоксидантов в пищевых продуктах и БАДах / А.Я. Яшин, Н.И. Черноусова // Пищевая промышленость. – 2007. – №5 – С. 28-29.

  3. Лубсандоржиева П.Б. Антиоксидантная активность экстрактов Calendula officinalisL / П.Б. Лубсандоржиева // Химия растительного сырья. – 2009. - №4. – С.123-126.

SUMMARY

Investigation of medicinal and technical raw materials as antioxidants of fats for wafer products



Pakhomova I.V.

The article highlights investigation results of some medical and technical raw materials which can be used as antioxidants which effectively inhibit oxidation processes in confectionery fats.

МОЖЛИВОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ БАКТЕРІАЛЬНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ КИСЛОМОЛОЧНИХ НАПОЇВ

Ромоданова В. О., Рудавська М. В.

Міжнародний університет розвитку людини „Україна”, Київ, Україна

Кисломолочні напої, завдяки вмісту в них лакто- та біфідобактерій. відіграють провідну роль у побудові імунітету людини. Включення кисломолочних напоїв в харчовій раціон підвищує його повноцінність і сприяє кращому засвоєнню всіх компонентів їжі. Життєздатні клітини молочнокислих і пробіотичних бактерій, а також продукти їх метаболізму мають важливе значення в профілактиці порушень функцій макроорганізму людини, стимулюють імунні механізми захисту, інактивують токсини, регулюють рівень холестерину тощо.

Склад мікрофлори заквасочних культур, що приймає участь в біотехнологічному циклі виготовлення цих продуктів, в значній мірі визначає показники безпечності і якості кисломолочних напоїв. В результаті розвитку мікрофлори в молочній сировині відбувається низка біохімічних реакцій, при якій формуються органолептичні, фізико-хімічні і мікробіологічні показники готових продуктів. Широке використання заквасок на основі молочнокислих бактерій обумовлено тим, що молочнокислі бактерії на Міжнародному рівні мають статус безпечності - GRAS.

Спрямованість біотехнологічних процесів у виробництві молочних продуктів залежить від якості сировини, організації і дотримання параметрів технологічних процесів, санітарно-гігієнічних умов та в значній мірі визначається активністю розвитку заданої мікрофлори. Критерієм безпечності і якості кисломолочних напоїв є загальне бактеріальне обсіменіння молока-сировини. Враховуючи зменшення об’ємів молочної сировини, на підприємствах з переробки молока передбачений певний термін його резервування. Відомо, що при зберіганні молока при низьких температурах домінуючою мікрофлорою стає психротрофна, що продукує незначну кількість редукуючих речовин. Контроль бактеріального забруднення молока на переробних підприємствах проводиться за редуктазною пробою. Разом з тим ця проба для контролю якості сирого охолодженого молока малоефективна, особливо в умовах поставки сировини на підприємства від індивідуальних господарств і, як наслідок, підвищеного бактеріального забруднення молока-сировини [1,2].

Слід зазначити, що виявлення в продуктах підвищеної (у порівнянні до вимог сучасної нормативної документації) загальної кількості мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), свідчить про порушення санітарного стану в процесі отримання чи життєвого циклу продукту і , отже, про можливе забруднення його патогенними мікроорганізмами [3, 4].

Наші дослідження довели, що незалежно від кількісного та якісного складу мікрофлори, способу обробки молока та інших факторів зміни такого показника як окислювально-відновний потенціал (редокс-потенціал, позначається Eh в мВ) більш суттєві в порівнянні із змінами інших традиційно прийнятих показників. Так, зміни рН на 0,03 ... 0,2 сирого та пастеризованого молока викликало зміни Еh на 50 мВ і більше, що пояснюється впливом буферних властивостей молока на рН. Високий позитивний потенціал (понад 200 мВ), як правило відповідає сильній окислювальній здатності молока, що скорочує термін зберігання готових продуктів і, навпаки, – досить низьке значення позитивного Eh (130...100 мВ) свідчить про те, що продукт може зберігатися тривалий час. Від Eh залежить розвиток в заквасках, молочних сумішах молочнокислих та інших бактерій, розпад білків, амінокислот, жиру, накопичення ароматичних речовин тощо, виникнення вад смаку та консистенції готових продуктів. В бактеріальних заквасках переважують відновні властивості (Eh в середньому мінус 120 ... мінус 95 мВ), тому при сквашуванні у технології кисломолочних напоїв підвищується кількість речовин у відновних формах. Еh молока, в якому відбулась коагуляція білків, знижується до мінус 140 ... мінус 150 мВ [4, 5]. Це свідчить про те, що при сквашуванні молока збільшується кількість речовин у відновленій формі. Доведено, що при зберіганні сирого молока Еh змінюється інтенсивніше у порівнянні з пастеризованим.. За даними більшості дослідників [1,3,5] мікрофлора сирого молока представлена переважно молочнокислими бактеріями (59% і більше) і незначною кількістю спороутворювальних, тоді як після пастеризації, при зберіганні кількість останніх значно збільшується (до 80%), що може негативно позначатися на якості та терміні зберігання готової продукції. Чим більше бактерій знаходиться у сирому молоці, тим швидше падає Еh. Найбільші зміни Еh молока обумовлені активним обміном речовин мікроорганізмів, що супроводжується зниженням вмісту кисню і утворенням ферментів, каталізуючих відновні реакції. Останнє викликає різке зниження Еh. Дослідження підтвердили, що потенціалознижуюча дія різних видів мікроорганізмів неоднакова. Це пояснюється особливостями складу мікрофлори [3-5] та підтверджує високу чутливість цього показника до забруднення молока мікроорганізмами. При розвитку молочнокислих стрептококів Eh молока зменшується внаслідок їх відновлюючої дії. При уповільненні росту кислотоутворювальних бактерій різкого падіння Eh при зберіганні готових продуктів не відбуваєтьсґ.

Результати досліджень підтвердили, що різні мікроорганізми виявляють вибіркову чутливість до Еh. При позитивних значеннях Еh спостерігається більш активна життєдіяльність аеробних факультативно анаеробних мікроорганізмів, тоді як при від’ємних – облігатних анаеробних [4,5]. Враховуючи високу чутливість і простоту визначення окислювально-відновного потенціалу молока доцільно використовувати його як показник бактеріальної безпечності кисломолочних напоїв, що в значній мірі сприятиме оптимальному вибору умов обробки сировини та отриманню високо- якісної продукції .



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка