Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка9/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Висновки. Функціональне харчування є практичною реалізацією концепції харчування ХХІ століття і характеризується наявністю широкого спектру нутрієнтів, необхіднихдля підтримання на належному рівні стану здоров‘я людини. Оздоровчі продуктирозглядаються як складний фармакологічний комплекс, що забезпечує вірогідний профілактичний та лікувальний ефекти.

Література

1.Корзун В.Н. Функціональні продукти і їх роль у харчуванні людини /В.Н.

Корзун, Ю.С. Тихоненко // Наукові праці ОНАХТ. 2010. Вип. 38. Т2. С. 173-180.

2. .Кочеткова А.А. Функциональное питание: концепции и реалии, В.И. Тужилкин

Ваше питание. – 2000. – №4. – С. 20-23.

3. Ермак И.М., Соловьева Т.Ф., Дидюхина В.П., Вонг Ван Ким. Каррагинан из красных водорослей для лечебно-профилактических продуктов // Пищ. пром.-сть. —1998. —№4. —С. 20.

4.Дробот В. И. Продукты функционального назначения / В. И. Дробот, Л. А. Михоник, А. М. Грищенко // Мир продуктов. – 2009. – № 9 (58). – С. 6–8.

SUMMARY
Health foods are a guarantor of removal of insufficiency of feed

Sabadosh A.

The achievements of medicine allowed correctly to estimatethe role of feed in the health of man.It, will allow to createscientific bases of constructing of meal of set will lay downand properties and to work out technologies of receipt of newgeneratio of food foods, Use of health foods guarantees theremoval of insufficiency of feed, addition to all cagesnecessary components, and also weakening of influences oftoxic elements, that are in a product.



НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РИБНИХ І МОРЕПРОДУКТІВ

Сирохман І.В., Гирка О.І.

Львівська комерційна академія, Львів, Україна

Концепція державної політики передбачає заходи, спрямовані на збереження здоров’я та працездатності населення, подовження тривалості й підвищення якості життя громадян. На стан оздоровлення, емоційний настрій і ефективність роботи людей впливає багато чинників із нашого оточення – харчовий раціон, рівень фізичних і нервових навантажень, швидкість обміну інформацією та ін.

Пріоритетною проблемою можна вважати створення принципово нових технологій, глибокої комплексної переробки сировини у продукти високої якості, які мають оздоровчий вплив на організм людини, забезпечують профілактику аліментарно-залежних станів і захворювань, сприяють усуненню дефіциту вітамінів, мікро- і мікроелементів, інших ессенціальних речовин. Цим вимогам відповідають оздоровчі продукти – функціональні товари і функціональні інгредієнти, біологічно активні добавки до їжі та інші групи. За допомогою харчової комбінаторики можна послабити негативні наслідки зовнішнього середовища завдяки проектуванню і конструюванню харчових продуктів не лише безпечних для людини, але й таких, що захищають його генетичні структури від пагубного впливу. Значна частина згаданих проблем систематизована нами [1].

Риба є важливим джерелом біологічно цінного білка. Морська риба містить значну кількість йоду, ω-3 жирних кислот і вітаміну D. Водночас риби і вироби з неї включають 14 алергенів, які доцільно наводити на упаковці харчових продуктів. Особливий склад ліпідів морепродуктів впливає на здоров’я споживачів, можливий синергізм дії складників тканин риби з тауріном, селеном та іншими сполуками їжі. Цінним джерелом антиоксидантів є більшість морських водоростей. Вагома частка наукових досліджень направлена на раціональне використання водних ресурсів, розробку інноваційних технологій виготовлення різних груп рибних і морепродуктів.

Перспективною сировиною для виробництва функціональної харчової продукції вважають плавники щитоносних скатів. Встановлено, що зі збільшенням тривалості життя риби вихід плавників дещо зменшується, в середньому складає 28%. У загальному хімічному складі зі збільшенням розмірів і маси риби достовірних відмінностей не спостерігається. Встановлено, що з віком у хрящовій тканині проходить накопичення біологічно активних компонентів – гексозамінів, які стійкі до дії високих температур, що дозволяє рекомендувати плавники щитоносних скатів для виробництва функціональної харчової продукції тривалого терміну зберігання – консервів і пресервів. Розроблені рецептури продукції на основі фаршів із плавників щитоносних скатів з додаванням фаршу із далекосхідних лососів і овочів, в яких в якості стабілізаторів використані агар або карагинан. Запропоновані рецептури можуть гарантувати вміст у консервах і пресервах не менше 20% добової потреби людини в гексозамінах, а розроблена продукція – є функціональною за вмістом цих мікронутрієнтів за умови використання для її виробництва плавників щитоносних скатів не менше 5-літнього віку [2].

Перспективним спрямуванням можна вважати розробку технології функціональної рибо-овочевої кулінарної продукції з порошком ламінарії Експериментально встановлений і оцінений взаємозв’язок змін розчинності білкових фракцій пікші і втрат йоду в залежності від тривалості холодильного зберігання і різних способів теплового обробітку. Визначені залежності впливу інгредієнтного складу фаршів і виду йод-вмісної добавки на втрати йоду за різних способів теплового обробітку напівфабрикатів [3].

За останній час велика увага приділяється проблемі виділення нових біоактивних сполук із морських сировинних ресурсів. Серед цих матеріалів морські водорості є важливим джерелом таких сполук і їх можна застосовувати замість штучних харчових інгредієнтів. Особливу цінність представляють біоактивні сполуки, що проявляють антиокислювальну активність, такі як флоротаніни, сульфітовані полісахариди, каротиноїдні пігменти і фукостерини, які можуть бути використані в якості функціональних інгредієнтів харчових продуктів [4].

Інноваційними можна вважати технології продуктів із водних біоресурсів з використанням хітозану в якості багатопрофільної добавки до їжі, що забезпечує можливість розширення асортименту, підвищення якості і біологічної цінності, безпечності, стійкості у зберіганні і надання функціональних властивостей готовій продукції.

Новим напрямком у наукових пошуках є використання наночастинок хітозану. Досліджено розмір частинок, ζ-потенціал, ефективність уловлювання і ступінь насичення екстрактом Elsholtzif splendens наночастинок хітозану, отриманих іонним гелеутворенням. З підвищенням початкової концентрації екстракту ступінь насичення і значення ζ-потенціалу значно збільшуються, тоді як ефективність уловлювання і розмір частинок помітно зменшуються. Оптимальна концентрація екстракту для максимального насичення склала 0,8 мг/мл. Інгібіторна активність екстракту у ліпідному переокисленню суттєво підвищується за умови його включення всередину хітозанових наночастин.

Отже, рибні і морепродукти характеризуються високою харчовою і біологічною цінністю оздоровчого призначення і з використанням їх складників можна проектувати технології перспективних інноваційних виробів функціонального призначення.



ЛІТЕРАТУРА

1.Сирохман І.В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навчальний посібник /І.В.Сирохман, В.М. Завгородня. – К.: Центр учбової літератури. 2009. – 544 с.

2. Калиниченко Т.П. Функциональные пищевые продукты на основе плавников щитоносных скатов /Т.П. Калиниченко, Г.Н. Тимчишина, А.П. Ярочкин //Известия ТИНРО.- 2011.- 165.- С. 297-304.

3.Кобзева С.Ю. Разработка технологии функциональной рыбо-овощной кулинарной продукции с порошком ламинарии: Автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. техн. наук. Орел.- 2012.- 22 с.

4. Li Yong-Xin. Utilization of seaweed derived ingredients as potential antioxidants and functional ingredients in the food industry /Li Yong-Xin, Kim Se-Kwon //Food Sci. and Biotechnol. 2011. - 20. №6. - Р 1461-1466.

5.Lee J.-S. Characteristics and antioxidant activity of Elsholtzia splendens extractloaded nanoparticles /J.-S. Lee, G.-H. Kim, H.G. Lee //J. Agr. and Food Chem. - 2010. - 58, № 6. - Р. 3316-3321.



SUMMARY

POSSIBILITIES EXPANSION RANGE FUNCTIONAL CONFECTIONERY



Sirokhman I.V., Hyrka О.І.

Proposed herbal supplements provided flour confectionery functional properties and high stability in storage.


Використання нетрадиційних олій як джерел поліненасичених жирних кислот у виробництві печива цукрового

Ткаченко А. С.

Львівська комерційна академія, Львів, Україна

На сьогоднішній день дуже важливим є збагачення продуктів ненасиченими жирними кислотами. Особливе значення мають поліненасичені жирні кислоти, такі як ліноленова, лінолева та арахідонова, які входять до складу мембран клітин та забезпечують нормальні ріст та обмін речовинами. Поліненасичені жирні кислоти не можуть синтезуватися в організмі людини, тому є незамінними. Вищезазначені речовини містяться у великих кількостях у різних видах рослинних олій.

За результатами експериментального підбору рослинних олій та дегустаційної оцінки, нами були розроблені нові рецептури печива цукрового – Барбарисове, Дачне, Ясне сонечко та Дари природи.

Жировою основою контрольного зразку є кондитерський жир, який у своєму складі містить тільки насичені жирні кислоти і є незбалансованим за своїм хімічним складом. Частину жиру (90%) нами було замінено на суміш рослинно-вершкову. Окрім того, з метою поліпшення жирнокислотного складу печива нами було замінено частину жиру на нетрадиційні олії. У печиві Барви природи – 20% олії лляної, у печиві Дачне – 20% олії гарбузової, у печиві Барбарисове – 20% олії соєвої та 5% олії каротинової, у печиві Ясне сонечко – 20% олії обліпихової. Заміна відбувалася з урахуванням реологічних властивостей тіста.

Олія лляна нерафінована і не дезодорована холодного пресування має у своєму складі окрім вітамінів Е, А, ретинолу, вітамінів групи В та К, значну частку мононенасичених та поліненасичених жирних кислот – 20,2 та 66 % відповідно. Олія майже на половину складається з альфа-ліноленової кислоти, що вдвічі більше, ніж її вміст у риб’ячому жирі. Олія є корисною для профілактики серцево-судинних захворювань, а також знижує вміст холестерину у крові людини. Завдяки регулярному вживанню льняної олії у людини підвищується імунітет та покращується робота мозку.

Соєва олія нерафінована і не дезодорована холодного пресування також багата на корисні мікронутрієнти, а саме вітамін С, кальцій, натрій, магній, калій , фосфор, лецитин, ненасичені жирні кислоти. Кількість мононенасичених жирних кислот сягає 16%, а поліненасичених – 60%. Серед кислот переважає лінолева кислота, яка здатна попереджати розвиток ракових захворювань.

Гарбузова олія нерафінована і не дезодорована холодного пресування містить понад 50 мінеральних речовин, серед яких найважливішими є цинк, селен і магній. Гарбузова олія містить мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти. Їх вміст коливається залежно від сорту гарбуза і складає приблизно: 20-47% моно ненасичених жирних кислот та 47-63% поліненасичених жирних кислот.

Каротинова олія нерафінована і не дезодорована холодного пресування багата на мононенасичені жирні кислоти (82 %), а також містить 16 % поліненасичених жирних кислот.

Обліпихова олія нерафінована і не дезодорована холодного пресування має значну кількість каротину, каротиноїдів та вітаміну К. В олії міститься значна кількість олеїнової, стеаринової, лінолевої та пальмітинової кислоти.

Жирнокислотний склад рослинних олій наведено у таблиці 1.


Таблиця 1

Жирнокислотний склад деяких рослинних олій

Назва олії

Жирнокислотний склад, %


Насичені жирні кислоти

Мононенасичені жирні кислоти

Поліненасичені жирні кислоти

Гарбузова

15

32

53

Лляна

10

10

80

Обліпихова

38

10

52

Соєва

15

24

61

Рижієва

9

18

73

Як видно з таблиці 1, усі ці рослинні олії багаті на полі ненасичені жирні кислоти. Особливо цінним їх джерелом є лляна олія, що у своєму складі містить 80% ПНЖК.

Отже, введення нетрадиційних олій до складу цукрового печива є перспективним напрямком кондитерської промисловості. Рослинні олії можуть значно покращити жирнокислотний склад готового виробу та зробити печиво більш корисним для здоров’я людини.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Покровский А.А. Химический справочник пищевых продуктов / А.А. Покровский. – М. : Пищевая промышленность. – 227 с.

  2. ГОСТ 30623-98. Масла растительные и маргариновая продукция. Метод обнаружения фаьсификации. – Введ. 1998 − 11– 12. – М. : Стандартинформ, - 2010. – 18 с.

  3. Состав масел [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.exclusiveoil.ru/items/54


SUMMARY

The use of non-conventional oils as sources of polyunsaturated fatty acids in the production of sugar cookies



Tkachenko A.S.

Today, it is important fortification of unsaturated fatty acids. Of particular importance are polyunsaturated fatty acids such as linolenic, linoleic and arachidonic. Based on the results of experimental selection of vegetable oils and tasting evaluation, the authors have developed new recipes sugar cookies. These types of non-traditional biscuits enriched with vegetable oils - flax, pumpkin, soy, sea buckthorn and karotynovoyu. Vegetable oils can significantly improve the fatty acid composition of the finished product and make cookies more beneficial to human health.



ВАЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОРЕПРОДУКТІВ У ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ

Турчиняк М. К., Давидович О. Я., Палько Н. С.

Львівська комерційна академія, Львів, Україна

Правильне повноцінне харчування є запорукою здоров'я. Повноцінно збалансована їжа сприяє безперебійній роботі щитовидної залози, яка підтримує масу тіла в оптимальних межах, зміцнює серцевий м'яз, дарує гарний настрій і зменшує дратівливість, сприяє профілактиці багатьох захворювань. [1].

Морепродукти є джерелом повноцінного тваринного білка, який містить набір амінокислот в оптимальному спiввiдношеннi, у тому числі незамінних. Якість білка риби і морепродуктів дуже висока, навіть більша, ніж у м’ясі теплокровних тварин. При цьому із 100 г білка морепродуктів організмом людини засвоюється 40 г, білків свинини – 20 г, яловичини – 15 г [2]. Рибні жири містять велику кiлькiсть ненасичених жирних кислот i тому легко засвоюються організмом людини, покращують обмін речовин та сприяють виведенню зайвого холестерину. В м’ясі морських безхребетних мiкроелементiв міститься в 40–70 разів більше, ніж у м’ясі теплокровних тварин [3].

Вживання морепродуктів попереджує мінеральну недостатність організму. У них міститься велика кількість вітамінів – це в основному А, D, Е, К, група В, РР.

Нерибні водні об’єкти представлені безхребетними, морськими ссавцями та морськими рослинами. Світовий видобуток нерибних водних об’єктів досягає 8–9 млн. т у рік або приблизно 10% загальної кількості добутих водних об’єктів.

За харчовою цінністю м’ясо безхребетних майже не поступається молоку і м’ясу (табл. 1).

М’ясо безхребетних багате білками (до 20%), які відрізняються високим вмістом незамінних амінокислот і високою засвоюваністю (до 92 %). Приблизно так само засвоюються й жири, що містяться в їх м’ясі [4].

На відміну від риб, морські безхребетні тварини містять значну кількість вуглеводів (до 6% і більше), біологічно активних речовин (вітамінів, ферментів, мінеральних речовин). Особливо багато в них мікроелементів, іноді в 30–40 і навіть в 70 разів більше, ніж в продуктах з м'яса наземних тварин. Зокрема, м’ясо безхребетних багате такими мікроелементами як йод, мідь, цинк, кобальт й ін.


Таблиця 1

Харчова і енергетична цінність морепродуктів


Море-продук-ти

Вода,

%

Білок,

%

Незамінні аміно-кислоти, % до білка

Жир,

%

Вугле-води,

%

Зола,

%

Енергетична цінність, ккал

Раки

74

20

-

0,4

1,2

1,5

76

Краби

80

15

34

0,7

1,2

1,8

96

Лангуст-ти

79

19

37

1,8

0,4

2,2

94

Кречет-ки

77

19

36

1,0

1,4

1,3

95

Кальма-ри

76

18

-

4,2

2,0

1,4

110

Кріль

78

18

-

2,0

0,6

1,8

90

Рапана

80,5

17

-

1,1

0,2

1,7

77

Трепанг

89

7,3

-

0,6

0,5

2,0

37

Устриці

83

8

33

1,5

6,0

1,5

70

Восьми-ноги

74

16

31

7,5

1,2

1,6

136
Продукти з мідій, кальмарів, трепангу й інших безхребетних мають лікувальну дію під час білокрів’я, атеросклерозу, підвищують загальний тонус організму, сприяють кращому обміну речовин, зниженню холестерину в крові.

Важливим доповненням до безхребетних морепродуктів є водорості. Найбільш поширена – ламінарія [5].Унікальна користь її у високому вмісті органічного йоду. Добова потреба забезпечується вживанням лише 30 грамів ламінарії. Такий йод краще засвоюється. Крім того, в цій водорості знаходяться стерини, біологічно активні речовини альгінати, здатні позбавляти організм від солей важких металів і радіонуклідів. Доведено лікувальні властивості ламінарії.

1. Ламінарія нормалізує діяльність щитовидної залози.

2. Здатна значно підвищувати імунітет.

3. Знижує рівень холестерину крові і виводить з організму.

4. Активно бере участь у нормалізації обміну речовин, сприяє зниженню маси тіла.

5. Лікує захворювання серця і судин, центральної нервової системи і суглобів.

6. Лікує аденому передміхурової залози.

7. Завдяки ферментам і пектинам, нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, виводить шлаки і токсини.

8. Виводить з організму радіонукліди, солі важких металів і продукти розпаду антибіотиків.

9. Страви з ламінарії володіють глистогінним властивостями.

Отже, враховуючи багатий хімічний склад, лікувально-профілактичні властивості, необхідно популяризувати споживання морепродуктів в Україні.



ЛІТЕРАТУРА

1. Богданов В. Д. Функционально-технологические свойства фаршей из глубоководных рыб / В. Д. Богданов, Л. Д. Петров // Пищевая промышленность. – 2011. – № 11. – С.54–55.

2. Дроздова Л. И. Коллагеновые концентраты тканей гидробионтов и использование в функциональных продуктах / Л. И. Дроздова, М. В. Орлова, Т. Н. Пивенко // Рыбное хозяйство. – 2008. – № 3. – С. 97–100.

3. Сирохман І. В. Товарознавство риби і морепродуктів: Підручник/ І. В. Сирохман, О. Я. Родак, М. К. Турчиняк.– Львів: «Растр-7», 2014. – 488 с.

4. Лебская Т. Морской фарш / Т. Лебская, О. Коваль, С. Козлова // Food technologies & equipment. – 2011. – № 10. – С. 12–14.

5. Микулич Д. В. Технологические свойства азово-черноморских водорослей и экономическая оценка технологий их переработки / Д. В. Микулич // Рибне господарство України. – 2007. – № 1–2. – С. 39–43.



Summary

SEAFOOD IMPORTANT HUMAN DIET



Turchynyak M. K., Davydovych O. Y., Palko N. S.

According to the results of the studies it is advisable to use a wider use of seafood, such as marine invertebrates and algae. This will provide preventive nutrition.



Технологія нових смаків десертів у раціональному харчуванні

Філь М. І., Родак О. Я., Арсиненко Н. О.

Львівська комерційна академія, Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості НУХТ, Львів, Україна

У більшості європейських країн, в т.ч. і слов'яномовних та англомовних США і Канаді для позначення слова десерт закріпилось саме французьке слово dessert, винятки - Іспанія (ісп. Postre) і відповідно іспаномовні країни та Португалія і Бразилія (порт. Sobremesa), де в обох випадках власні слова наголошують на «завершальності» десерту під час трапези; так само в німецькій, як і в деяких інших поруч з міжнародним десерт є оригінальні нім. Nachspeise, Nachtisch, що теж акцентують на завершальності десерту як страви.

Багато десертів, маючи походження в національних кухнях, стали справді міжнародними - від штруделя, що був адаптований національними кухнями Центральної Європи вже декілька століть тому, до «Київського торту», тірамісу і багатьох інших, що є авторськими (тобто витворами талановитих кухарів, кондитерів) і були винайдені відносно недавно, а поширення і популярності набули вже зовсім недавно.

Страви мають солодкий смак завдяки вмісту в них різних цукрів: цукрози, глюкози, фруктози. Проте слід пам’ятати, що середня потреба дорослої людини в цукрах не повинна перевищувати 100 г на добу, надмірне споживання їх призводить до відкладання жиру, підвищення рівня холестерину в крові та інших негативних явищ.

Фруктоза, глюкоза і мальтоза мають меншу здатність накопичувати в організмі жири, тому найціннішими вважають солодкі страви, до яких входять молоко, свіжі і консервовані плоди та ягоди, фруктово-ягідні соки.

Солодкі страви, приготовлені з свіжих плодів та ягід, підсилюють виділення травних соків, яке наприкінці прийняття їжі дещо послаблюється, і сприяють кращому травленню.

Авторами НУХТ запантетовані нові десерти такі як: «Десерт із винограду», «Десерт із ананасу», «Вік здоров’я».

Десерт із винограду. Спосіб виготовлення десерту, у склад якого входять виноград та шоколадна глазур включає етап підготування плодів винограду, етап вкладання підготовлених плодів винограду у спеціальні мішечки, етап заморозки вкладених у мішечки плодів винограду, етап звільнення заморожених плодів з мішечка та етап обробки підготованих та заморожених плодів винограду шоколадною глазур'ю. Плоди винограду миють, сушать, розташовують на спеціальну паличку- тримач. Далі плоди із поміщеною у них паличкою-тримачем вкладають у спеціальні мішечки, придатні для харчових продуктів. Плоди, вкладені у мішечки, заморожують у низькотемпературній морозильній камері, після заморожування плоди виймають з мішечків, занурюють заморожені плоди, що містять у собі паличку-тримач, у ємність з розтопленою шоколадною глазур'ю. Витягають поглазуровані плоди для застигання глазурі та поміщають готовий десерт у спеціальну упаковку. Як плоди винограду використовують декілька великих виноградин округлої або довгастої форми з одною кісточкою або без кісточки [1].

Десерт із ананасу. Десерт, у склад якого входять ананас та шоколадна глазур, де як ананас використано плід ананаса, звільнений від шкірки та розрізаний певним чином, де звільнений від шкірки та розрізаний певним чином ананас є поміщеним на спеціальну паличку-тримач та підданим заморожуванню. Як шоколадну глазур використано попередньо розтоплену глазур, для можливості занурення усього замороженого підготовленого ананаса у шоколадну глазур. Глазур утворює на усій поверхні ананаса суцільний шар застиглої шоколадної глазурі [2].

Десерт «Вік здоров’я». Спосіб одержання плодово-ягідного десерту включає сортування, миття, просушування та подрібнювання на шматки свіжих плодів, ягід або суміш ягід чи плодів. Плодово-ягідний продукт подрібнюють до пастоподібної маси, змішують з цукром або медом у кількості 0,1-2 від маси плодово-ягідних продуктів, а отриманий продукт фасують та заморожують [3].
ЛІТЕРАТУРА

1. Деклараційний патент 13149 Україна, МПК A23B 7/00. Спосіб виготовлення десерту із винограду / Кровякова О. В, Рідний А. Ю., Євтягін С. Ф., Шумаков Ю. М., Коршикова С. О. (Україна).-).-№ u 2013 13149; Заявл. 25.02.2014, Бюл.№ 4.

2. Деклараційний патент 88106 Україна, МПК A23B 7/00. Десерт із ананаса / Кровякова О. В, Рідний А. Ю., Євтягін С. Ф., Шумаков Ю. М., Коршикова С. О. (Україна).-).-№ u 2013 13146; Заявл. 25.02.2014, Бюл.№ 4.

3. Деклараційний патент 88106 Україна, МПК A23B 7/00. Десерт із ананаса / Кровякова О. В, Рідний А. Ю., Євтягін С. Ф., Шумаков Ю. М., Коршикова С. О. (Україна).-).-№ u 2013 13146; Заявл. 25.02.2014, Бюл.№ 4.


Summary

Technology new flavors desserts in a balanced diet



Fil M. I., Rodak O. A., Arsinenko N. O.

Sweet dishes made from fresh fruits and berries, increase the allocation of digestive juices, which end eating somewhat weakened, and better digestion.

The authors NUFT zapantetovani new desserts such as "Desert of grapes", "dessert with pineapple", "Age health."

Dishes have a sweet taste due to their content of various sugars: sucrose, glucose, fructose. However, please note that the average adult requirement in sugar should not exceed 100 grams per day, excessive intake of fat causes delay, increased cholesterol levels and other negative phenomena.



Розділ ІІІ

Питання якості, Роль питної та мінеральної води в збереженні здоров’я людини
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 КЛІНІЧНОГО ТИПУ У ХВОРИХ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ. ЇХ ЛІКУВАННЯ В УМОВАХ САНАТОРІЮ «КВІТКА ПОЛОНИНИ»

Данилаш М.М., Ганинець П.П., Сарканич О.В., Макара Ю.В.

Санаторій «Квітка Полонини» ТОВ «Сузір’я», с. Солочин, Україна

Результати досліджень М.Ю.Нечитайло та співавт. (2012) [ 1 ] свідчать, що у переважної більшості хворих, які перенесли холецистектомію, спостерігається зниження ферментовидільної функції підшлункової залози. В той же час, в поодиноких дослідженнях [ 3 ] констатується, що у хворих на хронічний панкреатит через 10-15 років може розвинутися цукровий діабет 2 клінічного типу у зв’язку з розповсюдженням патологічного процесу з поверхневого ураження на більш глибокі шари підшлункової залози, де розміщені острівці Лангерганса.



Метою роботи була оптимізація комплексного санаторно-курортного лікування із застосуванням гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод даної групи хворих на основі вивчення у них функціонального стану печінки та екзо- і ендокринної функції підшлункової залози.

Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 48 хворих, у яких через 3-10 років після оперативного лікування калькульозного холециститу розвинулись клінічні прояви і діагностовано цукровий діабет 2 клінічного типу. Серед обстежених домінували жінки (39 – 81,2%). Середній вік хворих становив (56,5±4,1) років. У перші дві доби перебування хворих в оздоровниці проводили їх клінічне обстеження та параклінічні дослідження з визначенням рівнів глікозильованого гемоглобіну, глікемії натще та добової глюкозурії, функціонального стану печінки і фракційне дослідження уроамілази, а також УЗД органів черевної порожнини. Контроль глікемії натще та добової глюкозурії проводили через кожні 5 діб.

Комплекс природних і преформованих фізичних чинників у процесі лікування включав: кліматотерапію і дозовану ходу, лікувальну фізкультуру, раціональне харчування за дієтою № 9, внутрішній прийом середньомінералізованої вуглекислої гідрокарбонатної натрієвої води «Лужанська № 7», природні вуглекислі мінеральні ванни, гідропатичні процедури, масаж комірцевої зони, синусоїдальний модульований струм на ділянку підшлункової залози, фітотерапію.



Результати та їх обговорення. При клінічному обстеженні хворих на початку лікування у 43 (89,6%) із них констатовано наявність відчуття сухості в порожнині рота; у 31 (64,5%0 – спраги. 26 (54,2%) пацієнтів скаржились на появу тупого болю в ділянці лівого підребер’я при вжиманні масної або смаженої їжі; 34 (70,8%) - на порушення випорожнення кишечника у вигляді чергування закрепів та проносів; 40 (83,3%) – на постійний метеоризм. Середній по групі рівень глікозильованого гемоглобіну становив (7,18±0,51); а вміст глюкози в крові натще – (8,74±0,77) ммоль/л. Наявність глюкозурії на початку лікування констатована у 29 (60,4%) обстежених. У всіх 48 хворих на початку лікування виявлено суттєве зниження активності та дебітів уроамілази як у базальній, так і стимульованій фазах панкреатичної екзосекреції.

Необхідно відзначити, що протягом перших 5 діб відновлювального лікування у всіх обстежених нами хворих спостерігалось зростання рівнів глікемії натще та добової глюкозурії на 30% без погіршення стану їх здоров’я. На нашу думку, це є своєрідним проявом бальнеореакції на внутрішній прийом гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод, що обумовлена елімінацією з клітин неутилізованої глюкози під впливом питного лікування [ 2 ]. З другого тижня реабілітації у всіх хворих відбувається поступове зниження рівнів глюкози в крові та добової глюкозурії.

Безпосередні результати проведеного комплексного санаторно-курортного лікування засвідчили покращення стану здоров’я всіх хворих, що проявлялось позитивною динамікою як клінічних проявів захворювань, так і показників параклінічних досліджень, проведених повторно наприкінці реабілітації. Повторними фракційними дослідженнями уроамілази констатовано зростання її активності та дебітів у переважної більшості (89,6%) пацієнтів. Вміст глюкози в крові натще під впливом лікування знизився з (8,74±0,77) до (6,59±0,51) ммоль/л (р < 0,02).

Висновки. 1. Проведені нами дослідження стверджують високу терапевтичну ефективність комплексного відновлювального лікування із застосуванням середньомінералізованої вуглекислої гідро- карбонатної натрієвої води «Лужанська № 7» цукрового діабету 2 клінічного типу у хворих після холецистектомії.

2. У всіх обстежених на початку санаторно-курортного лікування спостерігається своєрідний тип бальнеореакції, що проявляється підвищенням рівнів глюкози крові натще та добової глюкозурії, без погіршення стану їх здоров’я.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Нечитайло М.Е., Кожара С.П., Харлановская Е.П. Диагностические возможности манометри антрального отдела желудка при оценке риска развития постхолецистектомического синдрома // Сучасна гастроентерол. – 2012. - № 4. – С. 7-13.

  2. Данилаш М.М. Лікування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у санаторно-курортному закладі «Поляна» Свалявського району Закарпатської області. – Ужгород: «Два кольори», 2006. – 161 с.

  3. Leslie R.D.G., Elliott R.B., Perspective on diabetes. Early environmental events as a cause of IDDM. Evidence and implication // Diabetes. – 1994. – Vol. 43, № 7. – Р. 843-850.

SUMMARY

Patients with Diabetes Type 2 after cholecystectomy, their treatment at health resort “Kvitka Polonyny»



Danylash M.M., Ganynets P.P., Sarkanych O.V., Makara Y.V.

Complex treatment of the patients with diabetes type 2, that appeared after cholecystectomy at the health resort «Кvitka Polonyny» has expressed definite therapeutic effect. All the patients had positive spa reaction with the glicemia level increasing for 30% on an empty stomach after staying at the health resort for the first 5 days.



СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЗАКАРПАТТЯ

Лукша О.В.*, Станкевич-Волосянчук О.І.**

*Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера», **Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «Екосфера», Ужгород, Україна

Вступ до проблеми. Закарпатська область за сумарними запасами водних ресурсів займає першу сходинку серед регіонів України і ключові позиції у Карпатському регіоні загалом. Так на одного жителя нашої області припадає у 7 разів більше водних ресурсів, аніж у середньому по Україні. Середня щільність мережі середніх і малих річок становить 1,7 км/км2, тоді як в Україні аналогічний показник – 0,6-0,7 км/км2. Всього на території Закарпаття протікає 9429 річок і потічків сумарною довжиною 19,86 тис. км. У зв’язку з розробкою у листопаді 2014р. – лютому 2015р. нової «Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року» вкрай актуальним виявився аналіз проблем, пов’язаних зі збереженням і раціональним використанням як поверхневих, так й інших видів водних ресурсів Закарпаття – цього ще належним чином не оціненого і не вивченого природного скарбу у самісінькому центрі Європейського континенту. Долучившись до розробки нової Регіональної Стратегії в якості експертів, автори зосереджують увагу саме на стратегічних аспектах збереження і використання водних ресурсів Закарпаття. Адже виклики і загрози, спричинені довготривалою господарською діяльністю людини на гірських, передгірних і низинних територіях Закарпаття засвідчують про негативне поєднання як техногенних факторів цієї діяльності, так і глобальних чинників, пов’язаних з кліматичними змінами на планеті (до речі, також у значній мірі викликаних техногенними чинниками нинішньої людської цивілізації).

Коротка передісторія накопичення регіональних водних проблем.

У радянський період господарювання впродовж 1960-1991рр. внаслідок незбалансованої розбудови меліоративних каналів та інтенсивного лісогосподарювання різко знизився рівень ґрунтових вод (на 2,8 м), зросла мінералізація ґрунтів. Як наслідок, загострилась проблема доступності чистої питної води в усіх районах області [1]. У цей же період на території області було зведено низку штучних водних об’єктів з метою регулювання річкового стоку, а також – для цілей розвитку рибного господарства (водосховища, ставки). Як проаналізовано у Стратегії – 2020 [2], на сьогодні нараховується 292 таких об’єктів: від низовини – до нижнього гірського лісового поясу із загальною площею водного дзеркала близько 2545,33 га (без врахування штучних каналів).

Загальний об’єм води у 9-ти найбільших штучних водоймах становить 60,5 млн. м3, а площа водного дзеркала – 1,56 тис. га. Природних озер на Закарпатті всього 32. Більшість з них – зовсім невеликі за площею водного дзеркала (менше 1 га). Як бачимо, незважаючи на високу «водність» територій Закарпаття, поверхневі водні ресурси більшою мірою роззосереджені на мереживах тисяч малих гірських річок і поточків, які формують правобережний водозбір річки Тиса. З погляду багатьох вчених – географів, гідрологів, гідробіологів, геологів, екологів та ін. – ця природно-географічна особливість сформувала унікальний природно-біологічний ареал та біорізноманіття території Закарпаття на південних і південно-східних схилах Карпатських гір, які переходять у Тисянську і Дунайську низовину.

Прогнозні запаси підземних водних ресурсів в області становлять 400 млн. м3, а затверджені – 124 млн. м3.

На території Закарпаття розвідано понад 600 джерел мінеральних вод різних типів. За кількістю та якістю мінеральних вод Закарпаття також займає перше місце в Україні . При цьому, в області наявні майже всі аналоги найвідоміших у світі мінеральних вод. Всього розроблено 62 родовищ мінеральних вод. На багатьох з них внаслідок інтенсивного і неконтрольованого промислового видобування можливе виснаження підземних джерел (особливо-поблизу сіл Солочин і Поляна у Свалявському районі та села Шаян у Хустському районі).

Стан поверхневих і підземних вод Закарпаття з позицій їх використання за останні 8-10 років та перспектив на майбутнє – викликає занепокоєння[2]. Система очищення використаних вод у Закарпатті налагоджена погано, хоча порівняно з 2006 роком є деякі покращення. У 2013 році основними водокористувачами області (431 суб’єкт) забрано із природних водних об'єктів 38,32 млн.м3 води (на 1% менше, ніж за попередній рік) та скинуто всього 34,09 млн.м3 зворотних вод (на 0,8 % менше, ніж у 2012 роках). Найбільше використано води на побутово-питні потреби – 13,99 млн.м3. На сільськогосподарські потреби – 1,836 млн.м3, виробничі потреби – 4,127 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на виробничі та сільськогосподарські потреби (на 3,2 та 23,3% відповідно).

У 2013 році в поверхневі водойми області скинуто 2,09 млн.м3 недостатньо очищених та 0,305 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водойми забруднених стічних вод становить 2,395 млн.м3, що на 0,91% менше в порівнянні з 2012 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 7,4%. Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти житлово-комунальних підприємств області (2,364 млн.м3 стоків або 98,7% від загального скиду). Очисні споруди комунальних підприємств потребують модернізації, реконструкції та збільшення пропускної спроможності – такий висновок Стратегії – 2020.

За період із 2009 року до 1 липня 2014 року за кошти власників-водокористувачів в області побудовано та введено в експлуатацію 128 нових каналізаційних очисних споруд біологічної очистки, загальною потужністю 2545 м3 /добу.

До перелічених вище проблем слід додати локальні забруднювачі річок – промислові об’єкти і підприємства, що діють (або діяли) у м. Перечині, сел. Великому Бичкові, сел. Мужієві, сел. Рокосові та ін.

Несанкціоновані суцільні рубки лісу на гірських схилах, масовий забір гравійно-піщаної суміші з русел річок, тисячі стихійних сміттєзвалищ по берегам малих річок і потічків, плани масового будівництва міні ГЕС у верхній течії гірських річок [3] – все це також додає купу проблем для збереження і використання водних ресурсів Закарпаття.



Стратегічні та операційні цілі і завдання вирішення «водних» проблем.

У «Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року» [1] експертами і екологічними та розвитковими громадськими організаціями, що входять до відкритого коаліційного об’єднання «Форум екологічного порятунку Закарпаття», було внесено низку пропозицій, щодо вирішення «водних» проблем – всі вони становлять скелетну основу Стратегії і сформовані у вигляді стратегічних і операційних цілей та завдань.

Зокрема, мова йде про Стратегічну ціль 4: «Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії», в рамках якої передбачені такі Операційні цілі і завдання:


  • Операційна ціль 4.1. Формування гармонійного просторового комплексу промислових, житлових, земельних зон і природних територій.

Операційне завдання 4.1.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, відтворення природних комплексів, земельних та водних ресурсів, формування регіональної екологічної мережі.

  • Операційна ціль 4.2. Покращення якості навколишнього середовища.

Операційне завдання 4.2.1. Розробка і реалізація цільової програми ренатуралізації екологічно забруднених територій і об’єктів.

  • Операційна ціль 4.3. Запобігання стихійним лихам, техногенним аваріям і катастрофам.

Операційне завдання 4.3.1. Створення системи випереджаючого екологічного моніторингу якості води, ґрунтових вод, ґрунтів, повітря і рівня ґрунтових вод.

Операційне завдання 4.3.3. Забезпечення екологічних принципів у збереженні і використанні водних ресурсів регіону, у т.ч. запасів чистої питної та мінеральної води.

Операційне завдання 4.3.4. Розвиток та вдосконалення системи протипаводкового захисту територій

  • Операційна ціль 4.4. Створення і реалізація системи ефективного управління побутовими і промисловими відходами.

Операційне завдання 4.4.1. Забезпечення реалізації стратегії управління побутовими відходами на всій території регіону.

Порівнюючи цей стратегічний блок вирішення «водних» проблем у регіоні у новій «Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року» із попередньою «Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року», однозначно відмічаємо значно більше зосередження уваги на проблематиці збереження і раціонального використання водних ресурсів у регіоні через відповідні Операційні цілі та завдання. Побіжно на це спрямовані й інші Стратегічні та Операційні цілі і завдання нової регіональної Стратегії – 2020 (щодо розвитку туристичної та рекреаційно-оздоровчої сфери, конкурентоспроможної та інноваційної економіки, формування здорового населення, використання лісових ресурсів тощо). Залишається домогтись належного ресурсного та фінансового забезпечення проектів, через які мали б реалізовуватись зазначені Операційні цілі і завдання по вирішенню «водних» проблем Закарпаття.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Лукша О.В. Екологічні проблеми Закарпаття та шляхи їх розв’язання / Екологічний Вісник, №7, 2013, с.12-14.

  2. Стратегія розвитку Закарпатської області до 2020 року (офіційний сайт Закарпатської ОДА: (http://carpathia.gov.ua/ua/605.htm)

  3. Станкевич-Волосянчук О.І., Лукша О.В. / Стоп масовому будівництву міні ГЕС у верхі’ях річок Карпат (хроніка та аналіз адвокаційної кампанії у Закарпатті) – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. – 84с.

SUMMARY

STRATEGIC ASPECTS FOR SAVING AND USE WATER RESOURCES OF THE TRANSCARPATHIA



Luksha O.V., Stankevich-Volosyanchuk O.I.

In the article was analyzed strategic questions of saving and use water resources of Transcarpathia included in the "Strategy of development of the Transcarpathian region for the period to 2020."



ПРИНЦИПИ ТА КРИТЕРІЇ ВИБОРУ МІСЦЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА МГЕС НА МАЛИХ РІЧКАХ КАРПАТ

Станкевич-Волосянчук О. І.*, Лукша О. В.**, Павелко А. В.***

*Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «ЕКОСФЕРА», **Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера», Ужгород, ***Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи в Україні, Львів, Україна

Вступ до проблеми. Актуальність питання прийняття чітких екологічних критеріїв при визначенні місць для будівництва малих ГЕС у Карпатському регіоні спричинили, як прийняття урядом так званого «зеленого тарифу» [1-2] для відновлюваної енергетики, так і плани обласних влад Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей щодо комплексного використання гідроресурсів Карпат. Згідно цих планів у верхів’ї гірських річок повинно розпочатись масове будівництво каскадів із сотень малих гідроелектростанцій дериваційного та змішаного (пригребельно-дериваційного) типу, а також ряду водосховищ, які виконуватимуть гідроакумуляційну роль. Так, наприклад, лише у Закарпатській області у рамках Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області заплановано побудувати 360 таких міні ГЕС та сотні водосховищ у верхів’ї малих річок Карпат, які на сьогодні ще є автентичними за своєю морфологією, гідрологічним режимом, динамікою, складом водних тварин та рослин, характером прибережних біотопів і слугують еталоном незайманих гірських річкових екосистем Європи.

Потенційні загрози видовому та ландшафтному різноманіттю Карпат від хаотичного розвитку малої гідроенергетики. Вже сьогодні відомо, що плани на будівництво 360 МГЕС в області суперечать базовим документам просторового планування, зокрема, існуючій Схемі планування території Закарпатської області, а також Національному плану управління басейном річки Тиса [7], який є важливим документом при здійсненні комплексного менеджменту водних ресурсів Закарпаття. Окрім того, третина із запланованих малих ГЕС у Закарпатті, згідно локальних та обласної схеми розташування малих гідроелектростанцій, опинилися у межах територій об’єктів природно-заповідного фонду, що суперечить Законам України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ» та «Про рослинний світ» [3-6].

Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС), яка мала б стати бар’єром для завідомо шкідливих для природи проектів, не виконує свої функції. Такі ОВНСи, як правило є заангажованими, до їх виконання не залучаються фахівці у галузі екології, гідробіології та іхтіології. Питання реального негативного впливу, який завдасть будівництво й подальша експлуатація гідроелектростанції річковій екосистемі та альтернативи з громадськістю не обговорюються [9].

В результаті такого підходу у горах постають новозбудовані МГЕСи без рибоходів та рибозахисних споруд, що є перешкодою для міграції риби. Створені в результаті побудови греблі водосховища сприяють вселенню лімнофільних видів риб. Аборигенні ж реофільні види скорочуються в чисельності або зникають [8]. Сегментація річки призводить до змін у гідрологічному режимі річок, до змін у гідрохімії, температурного режиму; до змін у структурі кормової бази риб та у самій видовій структурі іхтіофауни.

Для моделювання подальшої ситуації річках, де збудовані МГЕС, а також прогнозування можливих змін в результаті будівництва інших МГЕС на малих річках Карпат, необхідне проведення ґрунтовних досліджень з подальшим моніторингом.



Передумови на суть визначених критеріїв вибору місць для будівництва МГЕС на малих річках. Для зняття існуючих правових колізій, конфлікту інтересів між бізнесом та охороною природи, а також нормалізації розвитку малої гідроенергетики в Карпатах пропонуємо чіткі критерії вибору місць для будівництва міні та малих ГЕС. Ці критерії були розроблені в результаті дворічних дискусій (2012-2013 років) фахівців у галузі екології, біології, охорони природи та гідроенергетики країн Карпатського регіону – України, Румунії, Сербії, Угорщини, а також Австрії, Німеччини та Болгарії. Дискусія була розпочата та модерована австрійським офісом Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи.

В основі розробки критеріїв вибору місць для будівництва міні та малих ГЕС є усвідомлення екологічної цінності річки та формулювання означення «особливо цінних річкових ділянок». Під «цінністю» річки розуміється не її енергетичний потенціал, а комплекс екологічних послуг, який надає та чи інша річка (наприклад, середовище існування водних та навколо водних видів; забезпечення населення долини річки водою; розвиток водних видів туризму та спортивної риболовлі тощо).

Особливо цінною річковою ділянкою визнається річка або її частина, яка має високий екологічний статус за гідроморфологічними, гідрофізичними, гідрохімічними та гідробіологічними показниками, а також є осередком існування аборигенних та червонокнижних водних видів фауни і флори, де, наприклад, забезпечується нагул, нерест та повна самовідтворюваність популяцій аборигенних видів риби.

Особливо цінні річкові ділянки поділяються на дві категорії [8]:



Категорія «виняткової зони» – це території, де будівництво малої чи міні ГЕС повинно бути заборонено. Сюди належать:

  • річки у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду України та на територіях, які межують з територіями та об’єктами ПЗФ (по суті є охоронними зонами ПЗФ);

  • водно-болотяні об’єкти міжнародного значення (Рамсарські угіддя);

  • незмінені або мало змінені малі гірські річки, які є осередком існування аборигенних та червонокнижних водних видів флори і фауни.

Категорія «небажаної зони» – це території, де будівництво малої чи міні ГЕС є небажаним. Тут можна будувати лише за умови обґрунтованої соціально-економічної доцільності. Передувати такому будівництву повинні попередні ґрунтовні екологічні дослідження та відкрите громадське обговорення. До категорії «небажаної зони» належать:

  • річки та ділянки річок, які мають відмінний та добрий екологічний статус згідно вимог Водної Директиви ЄС.

На річках, які не підпадають під визначення «особливо цінні річкові ділянки», будівництво малих ГЕС повинно здійснюватись згідно основних містобудівних документів області, як Схема планування території Закарпатської області, та основного стратегічного документу у сфері водного менеджменту – Національний план управління басейном річки Тиса.

Такий підхід до управління природними ресурсами в Карпатському регіоні дозволить врегулювати та збалансувати питання охорони природи з питаннями розвитку малої гідроенергетики й ефективно вкладати інвестиції у розвиток цього регіону.



ЛІТЕРАТУРА:

  1. ЗУ «Про альтернативні джерела енергії». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/go/555-15

  2. ЗУ «Про електроенергетику». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/go/575/97

3. ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/go/2456-12

4. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/go/1264-12

5. ЗУ «Про рослинний світ». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/591 -14

6. ЗУ «Про тваринний світ». – Режим доступу: – www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14

7. Національний план управління басейном річки Тиса. – Режим доступу: – http://buvrtysa.gov.ua/news.php?i=801

8. Станкевич-Волосянчук О.І., Лукша О.В. / Стоп масовому будівництву міні ГЕС у верхів’ях річок Карпат (хроніка та аналіз адвокаційної кампанії у Закарпатті) – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. – 84 с.

9. Станкевич-Волосянчук О. І. На Закарпатті знову лобіюють будівництво міні ГЕС // Трибуна. – 03.06.2014. – Режим доступу: – http://www.trubyna.org.ua/novyny/na-zakarpatti-znovu-lobiyuyut-budivnytstvo-mini-hes/

SUMMARY

THE PRINCIPLES AND CRITERIA FOR CHOICE OF PLACES FOR CONSTRUCTION OF SMALL HYDROPOWER PLANTS ON SMALL RIVER OF THE CARPATHIANS



Stankiewicz-Volosyanchuk O.I., Luksha O.V., Pavelko A.V.

The general situation of constructing small hydropower plants on small mountainous rivers is described in the article. Environmentally sound principles and criteria for selecting locations for construction of small hydropower plants in the Carpathians are proposed. Categories of High Conservation Value sections of rivers (“no go” areas) in Ukrainian Carpathians have been identified. Establishment of hydropower plants on such sections is undesirable or even has to be forbidden. This will allow balancing the use of small Carpathian river hydropower potential and environmental impacts caused, and, finally, introduce in practice approaches of European environmental management in Ukraine.




МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ «ПОЛЯНА КВАСОВА» У ЛІКУВАННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Сухан В.С.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Питання вивчення лікувальної дії мінеральних вод (МВ) та розробки методик їх внутрішнього використання при захворюваннях органів травлення широко відоме. У лікуванні захворювань органів дихання МВ використовується у вигляді інгаляцій, зрошень, полоскань, промивань. Інгаляційна терапія МВ з’явилася порівняно недавно і особливо ефективно почала застосовуватися у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), та бронхіальну астму (БА).

У питному режимі використання МВ при заворюваннях дихальних шляхів їх вживають в теплому виді, повільно, маленькими ковтками, багаторазово протягом дня, що посилює олужнюючу та протизапальну дію.

Великі вимоги ставляться до речовини, яку використовують для вологих інгаляцій. Вона повинна добре розчинятися, не викликати подразнення слизової оболонки, не бути токсичною, мати нейтральний рН, при розпиленні бути стійкою в аерозолі, а також не викликати алергічних реакцій. Цим вимогам повністю відповідають мінеральні води (МВ) Закарпаття, зокрема, «Поляна Квасова». Небулайзерні (туманоутворюючі) інгаляції гідрокарбонатно натрієвих МВ використовують у лікуванні хворих на БА . Оскільки лужна МВ зменшує запальний процес в бронхах, знижує в’язкість мокротиння, нейтралізує кислі продукти розпаду, тим самим покращує дренаж мокротиння.

Метою наших досліджень було підвищити ефективність впливу ШАС за рахунок використання МВ «Поляна Квасова» в питному та інгаляційному режимах.

Дослідження та лікування 114 хворих на БА проводились в умовах стаціонару НПО «Реабілітація». За методикою лікування хворі були поділені на три лікувальні комплекси (ЛК). ЛК-1 (50 хворих), включав курсове призначення ШАС кам’яної солі. ЛК-2 (36 пацієнтів) також включав курсове призначення ШАС кам’яної солі доповнене питним прийомом МВ «Поляна Квасова» після їжі та сеансу аерозольтерапії. ЛК-3 (28 хворих) – був аналогічним ЛК-2 та доповнений небулайзерними інгаляціями гідрокарбонатної натрієвої МВ «Поляна Квасова».

При поступленні на лікування хворі скаржились на напади ядухи (71%), сухий (58%) та вологий (36%) кашель, затруднене дихання при фізичному навантажені (85%). Аускультативно у більшості хворих прослуховувалось патологічне дихання, у 65% вислуховувалось жорстке дихання, ослаблене – у 25%, сухі хрипи виявлені у 59%, а вологі – у 5% пацієнтів.

Дослідження бронхіальної прохідності виявили, що понижена повітрепрохідність на рівні великих бронхів спостерігалась у 22% хворих, на рівні середніх бронхів у 59%, на рівні дрібних бронхів у 75% обстежених.

Після проведеного комплексного лікування спостерігалось покращення клінічного стану та функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих на БА, але відсоток позитивного ефекту в залежності від ЛК різнився. Так під впливом ЛК-1, ЛК-2, ЛК-3 напади ядухи зникли відповідно у 79%, 83% і 100% хворих. Затруднене дихання не турбувало 73%, 72% і 81% після лікування ЛК-1, ЛК-2, ЛК-3 відповідно. Сухий кашель зник у 77% хворих які лікувались ЛК-1, у 90% - які лікувались ЛК-2 і зник повністю після лікування ЛК-3. Сухі хрипи на фоні жорсткого дихання не вислуховувались у 67% хворих після лікування ЛК-1, у 77% - після лікування ЛК-2 і у 87% пацієнтів після лікування ЛК-3.

Лікування в умовах комплексної аерозольтерапії призвело до покращення прохідності бронхіального дерева у хворих на БА і мало деякі відмінності по відношенню до ЛК. Інтегральні показники бронхіальної прохідності після лікування нормалізувались або ж були близькими до нижньої границі вікової норми – ОФВ1 дорівнював 74%, 73% та 80% відповідно ЛК-1, ЛК-2, ЛК-3. Максимальна пікова швидкість дорівнювала 74%, 82% та 91% відповідно лікувальним комплексам № 1,2,3. Прохідність великих і середніх бронхів покращилась, хоч приріст показників був різним. Тоді як прохідність дрібних бронхів після лікування ЛК-1 не змінилась, приріст показників МОШ75 становив 8% і 13% після застосування ЛК-2 і ЛК-3 відповідно.

Отже, при оцінці динаміки показників зовнішнього дихання встановлено достовірне покращення бронхіальної прохідності за всіма показниками у хворих які лікувались ЛК-2 і ЛК-3. У пацієнтів, яким призначався ЛК-1 приріст показників носив менш виражений характер, а у дистальних відділах бронхів взагалі не констатувався.

Таким чином, під впливом комплексного лікування ЛК-1, ЛК-2, ЛК-3 відмічені позитивні зрушення у хворих на БА різного ґенезу і періодів. Попередній аналіз позитивного ефекту і послідовного регресу клінічних явищ стихання хронічного запального процесу по вищевказаним групам виявив покращення зі сторони бронхолегеневої системи у 58%, 74% і 89%.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Дубынина В.П. Небулайзерная терапия острых и хронических заболеваний дыхательных путей / В.П. Дубынина. – Москва : ООО Интер – Этон, 2005. – 44с.

  2. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання / [за ред. М.В.Лободи, Л.П.Киртич]. – Ужгород : «ІВА»,1997. – 174 с.

  3. Середа В.П. Ингаляционная терапия хронических обстуктивных болезней легких / В.П. Середа, Г.Н. Пономаренко, А.С. Свистов. – СПб.:В Мед А, 2004. – 222с.

  4. Торохтин М.Д. Спелеотерапия заболеваний органов дыхания в условиях микроклимата соляних шахт / М.Д.Торохтин, Я.В. Чонка, И.С. Лемко- Ужгород: Закарпатье,1998.- 288с.

  5. Журавльова Л.В. Основи діагностики, лікування та профілактики захворювань органів дихання / Л.В. Журавльова, О.М. Кривоносова. – К.: Медкнига, 2012. – 212с.

SUMMARY

METHOD OF USE MINERAL WATER "POLYANA KVASOVA" IN THE TREATMENT OF RESPIRATORY TRACT DISEASES



Sukhan V.S.

Efficacy of aerosoltherapy was revealed in patients with bronchial by means of two curative complexes – base and additional inhalations with mineral water “Polyana Kvasova”.


ДИНАМІЧНЕ ВІДСЛІДКОВУВАННЯ КЛІНІЧНОГО СТАНУ ТА КЕРУВАННЯ ЕФЕКТОМ ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ СУЛЬФІДНИМИ МІНЕРАЛЬНИМИ ВОДАМИ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка