Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»



Сторінка1/12
Дата конвертації10.10.2017
Розмір3,09 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Український інститут національної пам’яті
Управління освіти і науки

Чернігівської обласної державної адміністрації


Чернігівський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського



МАТЕРІАЛИ
Всеукраїнської

науково-практичної конференції

«Україна у Другій світовій війні: міфи і реальність» (до 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною)

15 квітня 2015 року

Чернігів – 2015
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи і реальність» (до 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною) / укл. Оніщенко О.В. – Чернігів: ЧОІППО імені К.Д.Ушинського, 2015. – 163 с.

Укладач:

Оніщенко Оксана Володимирівна, доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук


Відповідальний за випуск:

Коропатник Михайло Михайлович, доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук
Відповідальний за друк:

Іваненко Людмила Василівна, старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

Автори статей відповідають за правильність і достовірність викладеного матеріалу, приналежність матеріалу йому особисто, правильне цитування джерел та посилання на них, використану термінологію та інші відомості.

Думка редакції не завжди збігається з думкою авторів.

Редакція залишає право за собою скорочувати та редагувати статті.


ЗМІСТ

Віктор Довбня

ВІЙНА ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………….………………


7


Володимир Тиліщак

УВІЧНЕННЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ 1939–1945 РОКІВ – НОВІ ПІДХОДИ У ДЕРЖАВНІЙ ПОЛІТИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ……………………………………...……………



11


Олександр Штоквиш

СУЧАСНИЙ РОСІЙСЬКИЙ МІФ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ЯК ЗАСІБ МАНІПУЛЯЦІЇ СВІДОМОСТІ: ЛІНГВІСТИЧНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ……………………………………………………



15


Ростислав Пилявець

1939 – 1941 – 1945: ПРО ТРИ РАДЯНСЬКО-РОСІЙСЬКІ МІФИ ВІЙНИ…………………………………………………………………………



22


Сергій Бутко

РАДЯНСЬКИЙ МІФ ПРО ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ ЯК «НАРОДНИХ МЕСНИКІВ»……………………………………………………………………



33


Юрій Присяжнюк

війнА у фрагментах історичної пам’яті та ПОСТРАДЯНСЬКОМУ науковому дискурсі ……………………

41


Сергій Горобець

РАДЯНСЬКА ТАКТИКА «ВИПАЛЕНОЇ ЗЕМЛІ» НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 1941 РОЦІ…………………………………………………………



47


Ірина Лисенко

КОМАРІВСЬКА НІМЕЦЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ШКОЛА (1942–1943)……………………………………………………………………



53


Олександр Мокрогуз

ЗМІНА ІСТОРИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ЯК ФАКТОР НАСАДЖЕННЯ ІДЕОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ АБО ЩО ЗМІНИЛОСЬ У РОЗУМІННІ ІСТОРІЇ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У РОСІЙСЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ ЗА 14 РОКІВ……………………………………………………………………………

59


Михайло Коропатник

БОЙОВІ ДІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ: АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ ЧИ ВІЙНА? СПРОБА АНАЛІЗУ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ З ЕКСКУРСОМ В ІСТОРІЮ……………………………………



66


Тамара Семенець

ВІЙСЬКОВІ ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ КОЗЕЛЕЦЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ…………………………………………………………………………



82


Лідія Рудяща

РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ ТА В ІНШИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ……………………………………………



88


Тамара Вульвач

РУХ ОПОРУ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ (1941 – 1943 рр.)………………………...



95


Людмила Іваненко

ЛЮДЯНІСТЬ У НЕЛЮДЯНИЙ ЧАС: ВИХОВАННЯ МИЛОСЕРДЯ НА УРОКАХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ…………………………………………………



100


Оксана Оніщенко

ЖІНКИ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ………………………………



105


Андрій Волинець

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ПРАВОСЛАВНОЇЦЕРКВИ У РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ В ЧАСИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ…………………………………………



109


Лідія Нестеренко

КОМАРІВСЬКИЙ РАЙОН В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 1941– 1943 ……………………………………………………………………...………



114


Наталія Потій

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ЧЕРНІГОВА У РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941 – 1943 рр.)………………………



121


Ніна Авраменко

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУВШКОЛАХ ЛОСИНІВСЬКОГО РАЙОНУ В ПЕРІОД ОКУПАЦІЇ (1941 – 1943 РОКИ)………………………………………………



127


Наталія Нагорна

МЕДИКО-САНІТАРНА МЕРЕЖА МІСТА НІЖИНА ТА РАЙОНУВ УМОВАХ НІМЕЦЬКОГО «НОВОГО ПОРЯДКУ»: УПРАВЛІННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, СТРУКТУРА, КАДРИ………………………………………



136


Аліна Мідько

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ В УМОВАХ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ……….



144


Андрій Костирєв

ПАТРІОТИЗМ VS НАЦІОНАЛІЗМ: КОНСОЛІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВАЯК МЕТА ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ……………



151



НАШІ АВТОРИ:

Авраменко Ніна Дмитрівна

вчитель історії Лосинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ніжинської районної ради, Чернігівська область

Бутко Сергій Володимирович

науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті

Віктор Довбня


виконувач обов’язків ректора Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, доктор філософських наук

Волинець Андрій Андрійович


старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.  Ушинського

Вульвач Тамара Миколаївна

Вчитель історії та правознавства Козелецької гімназії № 1 Чернігівської області

Горобець Сергій Михайлович

співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук

Іваненко Людмила Василівна

старший викладач кафедри суспільнихдисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені  К.Д.  Ушинського

Коропатник Михайло Михайлович

доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.  Ушинського, кандидат історичних наук

Костирєв Андрій Геннадійович


Доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладанняЧернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, кандидат політологічних наук

Лисенко Ірина

доцент кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Чернігвського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук

Мідько Аліна Сергіївна


старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

імені К.Д.  Ушинського



Мокрогуз Олександр Петрович

доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.  Ушинського, кандидат педагогічних наук

Нагорна Наталія Миколаївна

Вчитель історії та правознавства Ніжинської гімназії № 16 Ніжинської міської ради Чернігівської області

Нестеренко Лідія Олександрівна

доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.  Ушинського, кандидат історичних наук

Оніщенко Оксана Володимирівна

доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.  Ушинського, кандидат історичних наук

Пилявець Ростислав Іванович

провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних Сил України

Потій Наталія Миколаївна

старший викладач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені  К.Д.  Ушинського, кандидат історичних наук

Присяжнюк Юрій Петрович

професор кафедри історії та етнології України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук

Рудяща Лідія Павлівна

вчитель історії Прилуцької гімназії № 5 імені В.А. Затолокіна Прилуцької міської ради Чернігівської області

Семенець Тамара Василівна

вчитель історії Козелецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Чернігівської області

Тиліщак Володимир Семенович

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук

Штоквиш Олександр Анатолійович

старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук





Віктор Довбня

ВІЙНА ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Свій виступ хотів би почати зі слів відомого українського рок-музиканта, лідера групи «Океан Ельзи», кандидата фізико-математичних наук Святослава Вакарчука:

«Гілля калин, похилилося.

Мамо, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона?

Твоїх дітей, не твоя війна»

У кожного з нас своя війна, але кожен із нас у цій війні, не уникаючи морально-політичної пастки, відчув із граничною ясністю високий смисл слова «ми».

Звісно, у своєму виступі я не маю на меті розкрити весь сенс феномену війни. Ні осягнути поняття війна в усьому його розмаїтті, ні виявити повноту її наслідків чи форм. Але я спробую зробити деякі теоретико-методологічні зауваги щодо історичних досліджень проблеми війни та співвідношення в суспільній свідомості міфів і реальності.

В умовах нинішньої війни переді мною як людиною постало безліч питань. Зокрема, як бути, коли мова йде про війну, що закінчилася 70 років тому назад, і, коли сьогодні йде війна? В історії філософії є, мінімум, два класичні варіанти відповідей на ці питання.

По-перше, я можу повернутися назад у минуле і за допомогою історико-філософської рефлексії спробувати осягнути те, що відбулося.

По-друге, щодо сьогодення. Можна піти на війну і пройти шлях героя, наприклад, як Сократ, та й загинути, як і тисячі моїх співвітчизників. Але можна також, як Вольтерів Кандид, поставити собі за мету насамперед вижити.

Де шукати вихід із ситуації? Проблема війни є багатоаспектною. Якщо війна й розв’язує певні проблеми, але й водночас породжує нові, розв’язувати які вже буде наступна?

Отже, усім учасникам конференції бажаю передусім вижити. Але не лише вижити, а перемогти. Бо в українському слові «Перемога» корінь – «могти», тобто ми зможемо, переможемо, на відміну від російського «Победа», в етимології якого закладено інший смисл, а саме «после беды».

Нова сегментація влади і суспільства спонукає, хоча й не імперативно,до вибору. Пограничний стан, у якому перебуває українське суспільство, показує небезпеки і спокуси нинішньої війни, обтяжені підміною реальності.

«Cogito,ergosum!» (лат.) − «Я мислю, отже, я є», − писав Декарт. «Ти хочеш мислити? Отже, ти мусиш жити», – наполягав Вольтер.

Однак в осмисленні подій нинішньої війни не варто обмежуватись лише таким методичним інструментарієм. Варто пам’ятати, що у всіх рецептах філософського пошуку подолання війни даються взнаки як мінімум дві непереборні змістовні проблеми:



  1. всі вони виявляються вкрай обмеженими;

  2. так само практично нездійсненними.

Приверну Вашу увагу до Указу Президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, у якому глава держави поставив надскладне завдання – консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України. Безумовно, консолідація українського суспільства, враховуючи ментальність українського народу, − завдання не із простих.

Тому нам слід подумати над тим, які сили і механізми можуть консолідувати українське суспільство. Мабуть, Україні доведеться пройти шлях, який свого часу проходили Італія, Іспанія та Фінляндія. Україні потрібні будуть свої Гарібальді, свої просвітники нації в політиці, економіці, культурі, науці, освіті, які допоможуть не лише підвищити рівень національної самосвідомості, а й сприятимуть подоланню філодоксичного мислення. Філодокса – це хворобливий стан українського транзитивного суспільства. Найкращі ліки хворому постколоніальному суспільству – це опанувати критичним мисленням, критичним аналізом цінностей і життєвих смислів, рефлексії над засадами пізнання історії війни. Щоб не поглиблювався ціннісний розкол між різними регіонами України, потрібна критична маса національно компетентної, відповідальної еліти, яка б, урахувавши історичний досвід українського народу і сучасні досягнення людства, об’єднала суспільство спільною метою та ідеалами. Наскільки успішним буде в новітніх умовах критичний діалог з носіями інших когнітивних і ціннісних уявлень, покажуть найближчі роки.

Отже, нові завдання призводять до зміни життєдіяльності суспільства. Але вже сьогодні ми мусимо у своїх словах і діях, проведенням у тому числі науково-практичної конференції, гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловити повагу усім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів − наших прадідів, дідів і батьків − жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, посилити не на словах, а на ділі турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху, жертв нацистських переслідувань, утвердити спадкоємність традицій воїнів-переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни.

Варто нагадати, що людям природньо властиве жадання миру. Водночас не менш очевидним є й інше твердження – люди впродовж усієї історії вели війни. Історія воєн є найважливішою частиною історії будь-якої країни, і Україна не виняток. Генеза і крах будь-якої держави тісно пов’язані з війнами –внутрішнімиі зовнішніми. Але політична мапа України вочевидь була б зовсім іншою, якби… не було війни у свідомості українців. Розділені тоталітарними режимами на «своїх» і «чужих», «наших» і «не наших», що узагальнюється системним кодом «друг − ворог», ми отримали національний варіант так званої «алтемахії», тобто «війни з істиною». Це, до речі, класичний спосіб розколу правлячими колами тоталітарної державивласного народу.А неврахування об’єктивних каузальних зв’язків, що діють у суспільстві, – ігнорування об’єктивних демографічних, економічних, культурних процесів, призводить до підпорядкуванняособи волі правлячої партійно-державної номенклатури.

Вибух агресії, спалах ідіосинкразії до дійсності, несприйняття і перекручення історичних фактів знову і знову примушують ставити питання сакраментального змісту: чому війна? Чому ця триклята війна залишається нездоланною впродовж усієї історії людства? І чи є шанс у майбутньому її уникнути?

Безумовно, серед усіх конфліктів, катастроф, які періодично випадають на долю людства, Друга світова війна була найжахливішою. І не лише тому, що кількість загиблих, страждань та руйнувань, спричинених нею, перевищує втрати від будь-яких інших воєн за всю історію людства.

Разом з тим, Друга світова війна і вітчизняна війна, яку Україна веде сьогодні, – це нищівна поразка людства і людяності. Габітус війни, на відміну від епідемії чи природних катаклізмів, − завжди витвір самих людей, а тому – спосіб самознищення людства.

Ще один аспект проблеми – ціннісно-нормативний. Війни історично різноманітні, їх не просто підвести під один знаменник. Звичний для мого покоління поділ воєн на справедливі і несправедливі належить не Ульянову-Ленінові (як нас колись учили), а блаженному Августинові –непересічній людині, що жила й працювала в ІІІ-ІV столітті н.е. Але сьогодні це положення піддається сумніву, у тому числі в міжнародному праві, оскільки війна як така сама по собі є засіб, про легітимність якого проблематично вести мову. І тим не менше нинішня війна є справедливою з боку України і не тільки тому, що вона оборонна, а тому, що ми захищаємо свою рідну землю. Річ у моральнісному змісті: ми воюємо за територіальну цілісність, незалежність і свободу українського народу.

Далі про цілком можливий конфлікт свідомостей, архаїчного і модерного мислення в різних прошарках суспільства.

Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тотальних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року, − це вельми цікава й одночасно складна проблема культурно-історичної пам’яті українського народу. Передусім розуміння нинішнім поколінням українського народу ефекту і мотивів «культурної травми» [Піотр Штомка], пов’язаної з посткомуністичною трансформацією України.

Як відомо, проголосований народними депутатами Закон засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, а також визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.Тут цілком можливий конфлікт між мисленням «звичайної раціональної людини» і «людини радянської». Як показав Дж. Снайдер у своїй праці «Радянська стратегічна культура: наслідки для обмежених ядерних операцій»[1, p. 4], стратегію «советского человека» адекватно проаналізувати неможливо. Радянська наукова традиція, що була монопольною в системі освіти, − це, за словами Мирослава Поповича, система «матеріалістичної діалектики, вона була способом знищення раціональності в радянському суспільстві та засобом побудови нового типу «політичної релігії» [3, с. 145].

Таким чином, повернення до визнаних у світі принципів функціонування інтелектуальної спільноти потребує системних змін у суспільстві, здатності науковців працювати не лише зі знаннями, а й із культурними ситуаціями, ідеалами різних культур, різними ментальностями. Тож наше завдання – працівників науково-педагогічної сфери – навчити людину не маніпулювати інформацією, у даному разі з історичної галузі знань, а вміти творити культурну ситуацію, що породжує вміння працювати не лише з фактами, а зі смислами, тобто формувати новий тип мислення.

Висловлю ще одне застереження щодо класичної когнітивної помилки радянських істориків, яка знову і знову повторюється: зібрану інформацію, історичні факти аналізують, але не розуміють, що діалектичне мислення призводить… до міфу. Про це переконливо сказав О. Лосєв у монографії «Діалектика міфу»:«якщо ви хочете мислити чисто діалектично, то ви маєте прийти до міфології взагалі, до абсолютної міфології зокрема» [2, с. 232].

Річ у тім, що діалектика як підґрунтя радянської школи лінійного мислення призводить до створення держави як міфу. Гегелева максима «Тим гірше для фактів!» стала теоретичною підставою державної стратегії. У СРСР багато було зроблено для того, щоб викорінити раціональність як чинник суспільного життя. Проте, хоч як це не парадоксально, у ХХІ столітті ця настанова Гегеля продовжує працювати. Інша справа, що це створює для філософів ще один об’єкт для історико-філософських досліджень.

Стосовно співвідношення міфів і раціональності. Наповнення свідомості міфологічними чинниками, знищення раціональності як ворога «соціалістичноїдержави», заміна логіки «історичним і діалектичним матеріалізмом», неврахування об’єктивних умов існування, підпорядкування партійно-державною номенклатурою економічних, політичних, соціальних та культурних складників життя суспільства, ігнорування їхньої сутності, відмова від системного мислення та гіперболізована увага до зібраної незаконним шляхом інформації, антигуманні цілі та засоби діяльності– це типові атрибути радянського тоталітарного світогляду або, додамо, «совкового мислення». Враховуючи факти сучасної війни Росії проти України, таке маніпулювання свідомістю є типовим для функціонування сучасної російської стратегічної культури.

Тому для кращого розуміння міфів і реалій Другої світової війни потрібні дослідження, теоретико-методологічною основою яких може бути ціла низка сучасних концепцій: нелінійного мислення (В. Аршинов, С. Курдюмов, К. Майнцер (K. Mayntser), І. Добронравова), інноваційного мислення (В. Делія), складного мислення (Е. Морен (E. Morin), номадичного мислення (Ж. Дельоз (G. Deleuze), Ф. Гваттарі (F. Guattari), постметафізичного мислення (Ю. Габермас (J. Habermas), трансверсального розуму (В. Вельш(W. Velsh), посібілістського мислення (Л. Горбунова).

Отже, історикам-науковцям необхідно враховувати, що філософія прямо чи опосередковано присутня в різноманітних формах і контекстах суспільного життя. Тому було б помилково зводити історичні дослідження лише до обґрунтовано зібраних фактів. Значущу роль у сучасному науковому дискурсі відіграє комплексний методологічний підхід, який передбачає застосування низки методів і прийомів. Основу наукового підходу може, наприклад, становити ідея синтетичного теоретизування, за допомогою якої різноманітні підходи в дослідженні історичних процесів розглядаються не як опозиційні, а як такі, що доповнюють один одного.

Завершуючи, висловлю, можливо, банальну думку: історія нечасто дає змогу передбачити майбутнє, але у випадках, коли вона повторюється, історичні знання можуть допомогти зрозуміти сучасність і побудувати адекватну контр-стратегію, а педагогічним працівникам, спираючись на сучасні наукові дослідження, формувати українські морально-духовні цінності в юнаків і дівчат. Будемо сподіватися, що наша конференція надасть імпульс для розгляду поставленої проблематики ширшим колам освітянської інтелектуальної спільноти та буде сприяти формуванню в молодіжному середовищі шанобливого ставлення і поваги до ветеранів Другої світової війни і нинішніх захисників України. Для історичного і для гуманітарного знання в цілому здатність до культурної трансформації є необхідною умовою адаптації людини до контекстуальних змін, запорукою подолання в свідомості культу війни.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.SnyderJ. L. The Soviet Strategic Culture: Implications for Limited Nuelear Operations. A Progect AIR FORCE report prepared for the Unites States Air Force. – Santa Monica: RAND, 1977.

2.Лосев А. Диалектика мифа. – М.: Мысль, 2001. – 558 с.

3.Попович М. Сторінки філофської біографії // Вопросы философии. – 1997. − № 3. – С. 145–152.




Володимир Тиліщак

Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconМатеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Пріоритети сучасної філології: теорія І практика" Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ббк 80
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconОголошення Днів жалоби за загиблими у Другій світовій війні
Україні”, з метою гідного вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні, увіковічнення трагічних подій 1939-1945років, враховуючи...
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconСциплін студентам немовних спеціальностей всеукраїнська науково-практична конференція Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 7-8 червня 2013 р. Київ

Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconИємництва матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору» київ 2017 р
...
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconСучасні проблеми нейроінфекцій Матеріали обласної науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини, присвячених пам’яті
Матеріали обласної науково-практичної конференції І пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconМетодичні матеріали
Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconВеликої Перемоги немеркнуче світло До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Великої Перемоги немеркнуче світло : до 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні : метод бібліогр матер. / підгот....
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка