Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку



Дата конвертації06.05.2017
Розмір445 b.



Мета уроку:

  • охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного і культурно-історичного розвитку; з’ясувати соціальні, психологічні та політичні витоки національно-визвольного руху 60-х років, місце і роль у ньому письменників, презентувати творчість шістдесятників,навчити визначати мотиви їх творчості, стильові та жанрові ознаки;

  • розвивальна:

розвивати усне зв’язне мовлення, аналітичне і критичне мислення учнів, уміння аргументувати і відстоювати свою точку зору; порівнювати і аналізувати історичну інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з додатковою літературою;
  • виховна:

виховувати почуття толерантності, небайдуже ставлення до української історії та культури, формувати почуття національної гідності і свідомості, допомогти розібратися в морально - етичному аспекті даної теми.

Обладнання: Портретний вернісаж «Нескорене покоління» , мультимедійна дошка, відеоролик «Дисидентство в 60-80 рр.», презентації учнів. Тип уроку: комбінований урок (урок набуття нових знань з української літератури та систематизації знань з історії України) Міжпредметні зв’язки: Історія України. Образотворче мистецтво. Музика.



Епіграф:

Ті, що народжуються раз на століття… Ліна Костенко І завжди люди гинули за віру. Цей спорт одвічний винайшли не ми. Тут головне – дивитись в очі звіру І просто залишатися людьми. Ліна Костенко

Словник: дисиденство (від лат. незгодний) – активне інакодумство, відкрите протистояння тоталітарному режимові (В. Стус, І. Світличний, А. Горська); внутрішня еміграція самоізоляція у власному внутрішньому світі, втеча в мовчання (Л. Костенко, В. Шевчук, М. Коцюбинська); конформізм- (від лат. подібний, відповідний) – намагання ціною моральних та ідейних вчинків урятувати власне життя й кар’єру; пасивне сприйняття нав’язуваної ідеології (Д. Павличко, І. Драч, В. Коротич).



КАНТАТА «Лебеді материнства» муз. А. Пашкевича, сл. В. Симоненка



План уроку

  • 1.Культурно-політичний процес в Україні у 60-70 роки ХХ ст., 2.Діяльність дисидентів. Алла Горська. Левко Лук’яненко. 3. Нова хвиля відродження української літератури 60-х рр. 4.Презентація творчої спадщини шістдесятників: - Василь Симоненко – «витязь молодої української поезії». - Василь Стус – постать, яка об’єднує Україну. - Два кольори душі Д.Павличка. - Нескорена Ліна Костенко. - Володимир Івасюк. Дорога радощів і смутку.

5. Самобутність і здобутки митців-шістдесятників, ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна їх творчості.

“Пока живет человек несогласный – живет и человечество в целом”. Иван Лысяк-Рудницкий



Ключевой вопрос

  • Диссиденское движение против «советского Левиафана» – поражение или победа?».



Причины появления украинского дисиденства

  • Десталинизация.

  • Реабилитация многих культурных и государственных деятелей Украины.

  • Нерушимость основ властных структур.

  • Критическое отношение к коммунистическому режиму, недовольство незавершенностью десталинизации.

  • Интерес к украинской культуре и культуре стран Запада.



Особенности украинского дисиденства

  • Мирные, ненасильственные формы протеста.

  • Четкая организация ( кружки, объединения).

  • Участие в оппозиционном движении.





“Пока живет человек несогласный – живет и человечество в целом”. Иван Лысяк-Рудницкий































Василь Симоненко - «лицар на білому коні» в українській літературі



Олесь Гончар

«Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши… А є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»







«Лебеді материнства»

«Лебеді материнства»

Пам’ятник у Черкасах



Презентація на тему:

Василь Стус –

постать,що єднає

Україну

















Ліна Костенко

“Поезія- це завжди неповторність.

Якийсь безсмертний дотик до душі ”

Відгук дочки про матір

Дочка поетеси Оксана Пахльовська зробила спробу розкрити феномен таланту матері:

"Мамина поезія з самого початку, від перших віршів була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу. І слава, що до неї приходила, стала не популярністю, не модою. Вона була вистражданою надією людей на своє відродження, на можливість повернутися до себе, на можливість відродження вже нібито виродженої і остаточно приборканої нації ”

 

Літінститут

1956 року поетеса закінчила Літінститут з

відзнакою. Дипломною роботою Ліни Костенко

стала добірка громадянської лірики. У 1957 році вийшла перша збірка - "Проміння землі ”, а на -

ступного року - збірка “Віт-

рила ”. В обох книгах немає було

жодного слова про Леніна та

партію. На ті часи це було ве-

ликою сміливістю.

Безкомпромісні збірки

У 1963 році поетеса подала до видавництва

нову книгу поезій- "Зоряний інтеграл ”. У

цій збірці Ліна Костенко гнівно заявила:”Я

скоро буду виходити на вулиці Києва з

траурною пов’язкою на рукаві- умирає мати

поезії мого народу! Все називається Україною-

універмаг, ресторан, фабрика. Хліб український,

телебачення теж українське. На горілчаній

етикетці експортний гетьман з булавою. І

тільки мова чужа у власному домі. У шовінізму

кігті підсвідомі. Сім’я вже ж вольна і нова. Та

тільки мати ледь жива. Вона була б і вмерла вже не раз, та

все питає,і на смертнім ложі, а де ж те Слово, що його Тарас

коло людей поставив на сторожі?!» Випуск збірки був

Заборонений через цензуру, але поетеса не зкорилася.



Збірка "Княжа гора ” Нескореність поетеси

1982 року Ліна Костенко подала у видавництво нову збірку -

"Княжа гора ”. І знову – безкомпромісну та чесну.

До рецензування рукопису залучили

визнаних майстрів поетичного слова - Миколу Бажана й

Леоніда Первомайського. Схваливши збірку, вони

Запропонували вилучити лише одну поезію про Україну. Але

Ліна Костенко була категоричною:” Або збірка виходить з

цим віршем, або я забираю рукопис ”. Вона завжди відстоювала

право митця на власні думки та переконання.

Вимушене мовчання. Твір “Берестечко”

У роки вимушеного мовчання Ліна Костенко почала

працювати над романом у віршах про найтрагічнішу сторінку

в історії України- поразку козацького

війська під Берестечком.

У 1966-1967 роках було написано

основну частину роману. Роман у віршах “Берестечко”

вийшов окремою книгою аж у 1999 році.

Нескорена, горда та мужня жінка

Ліна Василівна рішуче виступала на захист заарештованих

Митців: Алли Горської, Івана Дзюби, братів Богдана і Михайла

Горинів.

Невпокорена поетеса не вписувалася в ідеологію

владних структур(“Я трохи звір, я не люблю неволі, я

вирвуся, хоч лапу відгризу ”). Жодного разу Костенко не

попросила у можновладців пощади, не втратила сили духу,

не проміняла "совість на харчі ”. Книзі "Княжа гора ”, як і

багатьом іншим збіркам поетеси не судилося дійти до

Читача. Проте і це не зламало горду і мужню жінку.

Роман "Маруся Чурай"

Прагнувши написати "історію свого народу ”, "історію його

трагедій і прозрінь ”,поетеса задумала створити роман у

віршах "Маруся Чурай".

Коли авторка подала твір до

видання, її розкритикували за те, що вона "ідеалізує і

вихваляє козаччину ”. З публікацією роману "Маруся Чурай"

зволікали шість років. Та все ж у 1979 році роман таки

видали, правда, в м’якій палітурці й на газетному папері.

Проте твір став справжнім раритетом.

Шевченківська премія

У 1987 році Ліна Костенко здобула Шевченківську премію.

"Нагороду, освячену іменем Шевченка,- сказала лауреатка,-

розглядаю так, щоб витримати суворий і вимогливий

погляд великого поета нашого народу ” .

Дорога радощів і смутку Володимир Івасюк



Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він проявив величезну увагу до музики, з цікавістю спостерігаючи за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 році батько композитора разом з іншими жителями Кіцмані добивається, аби в містечку відкрили музичну школу, і п’ятирічний Володя потрапляє в підготовчий клас філії Чернівецької школи №1, де починає оволодівати скрипкою. А в 1956 році іде у перший клас середньої школи. Хлопець проявив неабиякі нахили до гри на скрипці, його запрошують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для робітників та колгоспників. За свою чудову гру Володя отримує від земляків подарунок — гарну німецьку скрипку.

Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він проявив величезну увагу до музики, з цікавістю спостерігаючи за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 році батько композитора разом з іншими жителями Кіцмані добивається, аби в містечку відкрили музичну школу, і п’ятирічний Володя потрапляє в підготовчий клас філії Чернівецької школи №1, де починає оволодівати скрипкою. А в 1956 році іде у перший клас середньої школи. Хлопець проявив неабиякі нахили до гри на скрипці, його запрошують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для робітників та колгоспників. За свою чудову гру Володя отримує від земляків подарунок — гарну німецьку скрипку.

Вчитель хлопця у музичній школі Юрій Візнюк вмовляє батьків продовжити музичну освіту дитини, тож після закінчення шостого класу Володя вступає в Київську музичну школу для обдарованих дітей імені М. Лисенка. Але навчання і виснажлива робота над собою, проживання в гуртожитку далеко від батьків позначились на здоров’ї підлітка і він, відмінник, після першого семестру повертається в Кіцмань, де продовжує навчання в середній школі та музичній школі за класом фортепіано. В 1964 році Володя створює в школі ансамбль «Буковинка» й пише для нього свої перші пісні, серед яких найперша — «Колискова». Колектив здобуває перемоги на кількох самодіяльних конкурсах, їде до Києва, там його помічають, запрошують на обласне телебачення, нагороджують подорожжю по Дніпру. Що важливо, пісні юного композитора запам’ятовуються, й невдовзі до нього звертаються з проханнями надіслати ноти й тексти пісень.



У 1971 році в Карпатах був знятий фільм «Червона рута», в якому брали участь Софія РотаруВасиль ЗінкевичНазарій Яремчук, Раїса Кольца, ансамблі «Смерічка» і «Росинка». Це був перший український музичний фільм. У ньому прозвучали пісні Івасюка, Дутковського, Скорика. Цього ж року у передачі ЦТ «Алло, ми шукаємо таланти!» звучить Володина пісня «Водограй», а «Червона рута» стає піснею року на Всесоюзному конкурсі «Пісня–71».

У 1971 році в Карпатах був знятий фільм «Червона рута», в якому брали участь Софія РотаруВасиль ЗінкевичНазарій Яремчук, Раїса Кольца, ансамблі «Смерічка» і «Росинка». Це був перший український музичний фільм. У ньому прозвучали пісні Івасюка, Дутковського, Скорика. Цього ж року у передачі ЦТ «Алло, ми шукаємо таланти!» звучить Володина пісня «Водограй», а «Червона рута» стає піснею року на Всесоюзному конкурсі «Пісня–71».

Навесні 1972 року починається львівський період у житті Володі: він переїжджає до Львова, де стає студентом підготовчого композиторського факультету Львівської консерваторії та переводиться на IV курс Львівського медичного інституту. Розширюється коло мистецьких знайомств. І праця, невтомна праця. «Водограй»перемагає на «Пісні–72». Володя створює нові пісні: «Я — твоє крило»«Два перстені»,«Наче зграї птиць»«Балада про мальви». Відбулась ще одна важлива подія — його пісню «Балада про дві скрипки» виконала молода співачка Софія Ротару, яка вже була відома як переможниця Всесвітнього фестивалю молоді й студентів у Софії за виконання народних молдавських пісень. Згодом вона виконуватиме багато творів Івасюка, а у 1974 році з «Водограєм» стане лавреатом фестивалю естрадної пісні «Сопот–74». Саме тоді вперше на міжнародному конкурсі прозвучала українська пісня. Про Володю дуже багато писала польська преса, перекладала й друкувала тексти його пісень.



Львівська комсомольськаорганізація збирає документи для висунення Івасюка на присудження премії імені Островського, його запрошують до участі в роботі журі республіканського конкурсу молодих виконавців. Він дає інтерв’ю, про нього пише преса, його пісні звучать на радіо. Однак із виставою «Прапороносці» Івасюк не потрапляє в число претендентів на премію Островського. Про це він дізнається у Хмельницькому. А коли 24 квітня повертається до Львова, то за якимось дзвінком-викликом в обід одягається, йде до консерваторії і більше не повертається...

Львівська комсомольськаорганізація збирає документи для висунення Івасюка на присудження премії імені Островського, його запрошують до участі в роботі журі республіканського конкурсу молодих виконавців. Він дає інтерв’ю, про нього пише преса, його пісні звучать на радіо. Однак із виставою «Прапороносці» Івасюк не потрапляє в число претендентів на премію Островського. Про це він дізнається у Хмельницькому. А коли 24 квітня повертається до Львова, то за якимось дзвінком-викликом в обід одягається, йде до консерваторії і більше не повертається...

18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова.

18 травня 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова.

Ховали Володю 22 травня, в день, коли прах Великого Тараса перевезли на Україну. Дубову труну, прибрану гілками калини і вишитим рушником, люди відмовилися класти на автомобіль й на раменах несли від оселі до самого Личаківського цвинтаря. Це була небачена на ті роки процесія, це була непокора владі, адміністрації, судовим оманам





Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconМикола Куліш один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття
Куліш один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття. Розквіт його творчої...
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconМета: розкрити учням значення творчості "празької школи" українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку
Празька школа українських письменників. Українські письменники в діаспорі, інтелектуальна лірика поетів «празької школи». Стисла...
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка Навчання історії спрямоване на реалізацію
України в контексті історичного процесу. Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconОлександр Довженко. Огляд життя І творчості письменника. Олександр Довженко – кінематографіст. Кіностудія імені О. Довженка Тип уроку
Тип уроку: урок-вивчення нового матеріалу з елементами повторення основних віх літературного процесу ХХ століття
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconПлани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Михайло Старицький»
Учитель-методист вищої категорії української мови І літератури Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького...
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconПлани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Іван Карпенко-Карий»
Учитель-методист вищої категорії української мови І літератури Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького...
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку icon132 роки від дня народження володимира юхимовича свідзінського
Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзінський, наш земляк, український поет, один з найяскравіших І найтрагічніших геніїв ХХ століття....
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconВідкритий урок всесвітня історія 11 клас вчитель Пасічна Л. М. 2012 рік Тема Сполучені Штати Америки та Канада в другій половині ХХ на початку ХХІ століття Мета
Повідомлення теми та мети уроку. Побажання один одному успіху. Учні озвучують власні очікування від уроку
Мета уроку: охарактеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу 60-х років ХХ століття в контексті національного І культурно-історичного розвитку iconЗакономірності І механізми виховного процесу. Самовиховання як фактор розвитку особистості
Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка