«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі»



Скачати 356.56 Kb.
Дата конвертації18.01.2018
Розмір356.56 Kb.

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №58

Харківської міської ради Харківської області





ВИСТУП НА ТЕМУ:

«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі»

Підготувала:

Грінченко Людмила Олександрівна,

вчитель української мови та літератури ХЗОШ

І-ІІІ ступенів № 58 Харківської міської ради

Харківської області ,

спеціаліст вищої категорії,вчитель-методист





ХАРКІВ -2015

Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі

Т ЕЗИ ВИСТУПУ

Якісна освіта – запорука самореалізації особистості. Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, переходом до науково-інформаційних технологій, які значною мірою базуються на інтелектуальній власності.

Основні риси нової парадигми освіти визначено в Декларації прав людини, прийнятої ООН, де визначається що освіта має бути спрямована на загальний розвиток людини. Якщо проаналізувати основні підходи в сучасній практиці, то освіта повинна бути «уніфікована», «інтегрована», «глобальна». Сучасна освіта повинна базуватися на синтезі наукового гуманізму, розвитку особистості, розуму, творчих здібностей, духу соціальної відповідальності, балансі емоційних, інтелектуальних, етичних, емоційних і фізіологічних компонентів індивіда. Змінилася загальна філософію освіти, пріоритети, принципи, основні напрями розвитку освітньої галузі. Швидкість, з якою зміняється соціум, потребує нових інструментів для планування, аналізу, управління та оцінки освітньої системи, зокрема системи середньої освіти. Акцепт переноситься з традиційного навчання як трансляції інформації до учіння на розбудову освіти на засадах гуманістичного навчання. Алгоритм стосунків «учитель-учень» переходить у вимір спільної продуктивної діяльності. Вчитель стає помічником, консультантом. Для цього потребують перебудови певні особистісні настанови вчителя. Сьогодні учитель повинен стати особою, що виробляє власний інструментарій, створює сприятливі умови для розвитку й розкриття здібностей учнів. Знання, вміння і навички, котрі учні набувають в школі, безперечно, є важливим, але сьогодні актуальності набирає поняття компетентності учня, який буде адаптований до життя. Важливим є виховання тих якостей, які дають можливість подальшого особистісного розвитку і активної участі в житті суспільства. Звідси випливає теза, що компетентнісний підхід до організації навчального процесу – ключ до цього оновлення.

У поліпшенні якості освіти глибокої модернізації потребує організація навчального процесу. Результатом досліджень вітчизняних учених свідчать, що впровадження інноваційних технологій навчання, насамперед, особистісно-орієнтованого, диференційованого, розвивального є підґрунтям до впровадження компетентністного підходу й ефективним чинником поліпшення якості освіти. В умовах інформаційного суспільства знаннєве навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, вже неможливо вмістити до шкільної програми. Тобто треба навчити «вічних істин» і умінню оновлювати свій культурний досвід.

Базою для такого поліпшення змісту освіти є створення інноваційного простору.

Ідеологія креативної педагогіки – сутність концептуального бачення сучасної педагогічної діяльності. Стрижнем такого підходу є оволодіння інноваційними технологіями, впровадження їх у навчально-виховний процес. Особливу увагу слід приділити управлінській діяльності щодо впровадження інтерактивних, особистісно зорієнтованих технологій у сучасний педагогічний простір. Слід брати до уваги, що початок ХХІ століття означений складним пошуком філософії, виховання дітей і юнацтва. ЇЇ стрижень розвивальна творча домінанта, виховання відповідальної особистості, здатної до саморозвитку, яка може самостійно, незалежно будувати свою долю, стосунки зі світом, реалізувати життєве призначення через власний вибір. Втіленню цих питань в життя допомагає такий метод сучасної педагогіки як МЕТОД ПРОЕКТІВ.

Сучасна освіта покликана осмислити свої здобутки, уроки, освоїти нові цінності. Початок третього тисячоліття має свій смисл, свою філософію. Це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя, інноваційної культури. Найважливішою педагогічною проблемою нині стало впровадження в освітній процес засобів і методик, які допомагають дітям “відкривати” себе, розкривати свою особистість. Критерієм успішності підлітка стає не стільки результативність у вивченні шкільних предметів, скільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи, історії, самої себе. Нині в освіті України спостерігаються такі тенденції: удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки й розробка нових альтернативних технологій, більш ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минуломуУ результаті – поліпшення якості навчання в наших школах, знання нашої молоді стають конкурентноздатними. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи, є метод проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

З часом метод проектів пройшов стадію еволюційних змін. Народившись з ідеї вільного виховання, сьогодні вона стає інтегрованим компонентом досить розробленої та структурованої системи освіти. Але сутність методу проектів майже не змінилася. Аналіз літератури з теми дозволяє зробити певні висновки щодо методу проектів з точки зору понять “метод”, “методика”, “технологія”.

У психолого-педагогічній літературі поняття “педагогічна технологія” має понад 300 формулювань. Автори навчально-методичного посібника “Освітні технології” пропонують визначення, згідно з яким педагогічна технологія розглядається як “системний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми навчання”. Це закономірне функціонування системи “педагог – середовище – учень” у визначених умовах навчання

Метод – це сукупність операцій оволодіння певною сферою практичного чи теоретичного знання, тією чи іншою діяльністю; це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання.

Тому далі, говорячи про метод проектів, матимемо на увазі педагогічну технологію. В “Українському педагогічному словнику” подано визначення, згідно з яким метод проектів є організацією навчання, “за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів

Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня і вчителя та технологізації цього процесу.

У рекомендаціях багатьох наукових досліджень ми знаходимо висновки проте, на що повинна орієнтуватися сучасна освіта:


  • посилення практичного напряму змісту шкільних курсів природничо – наукового циклу;

  • вивчення явищ, процесів, об’єктів, що оточують учнів у їх повсякденному житті;

  • перенесення акцентів на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності;

  • урахування знань, які дістають учні поза школою з різних джерел;

  • посилення акценту на усвідомлення того, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності.

За таких умов вчитель найчастіше повинен виступати в ролі організатора всіх видів діяльності учня як консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

Різновидом особистісно орієнтованого навчання (особистісно орієнтованої педагогічної технології) є метод проектів.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої – небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути «відчутними»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практика – конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Дозволю собі невеликий екскурс в історію питання. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи.

Нині, коли в української школи виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.

В основі методу проектів лежать:

— розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

— уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

— уміння самостійно конструювати свої знання;

— уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

— уміння критично мислити.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.

Проект (у буквальному значенні слова — «кинутий вперед») спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнем комплекс дій, що завершується створенням продукту, який складається з об’єкта праці, виготовленого в процесі проектування, і його представлення у вигляді усної чи письмової презентації. Отже, проектом, як на мене, можна назвати роботу різного плану: від звичайного реферату і нестандартно виконаного завдання до дійсно серйозного дослідження із наступним його захистом, бо в основі його — спрямованість на результат діяльності школяра. Зовнішній результат можна буде побачити, застосувати на практиці. Внутрішній результат — досвід діяльності — стане безцінним досягненням учня, який поєднує знання і вміння, компетенції і цінності.

Типи проектів

За видом діяльності — це:

— дослідницькі;

— пошукові;

— творчі;

— рольові, ігрові;

— прикладні (практико-орієнтовані);

— інформаційні (ознайомлювально-орієнтовані).

За кількістю учасників:

— індивідуальні;

— парні;


— групові.

За терміном виконання:

— міні-проекти (урок чи частина уроку);

— короткострокові (від одного до кількох уроків);

— середньострокові (від місяця до кількох місяців);

— довгострокові (від півроку — до кінця навчального року).

Проект — це «шість П»:

— проблема;

— планування;

— пошук інформації;

— продукт;

— презентація;

— портфоліо.

Яка ж роль учителя у проектній діяльності учнів?

— Помічник у визначенні мети діяльності;

— консультант у плануванні та організації роботи;

— спеціаліст у багатьох галузях науки;

— ентузіаст у мотивації учнів для досягнення поставленої мети;

— координатор групового процесу;

— партнер спільної діяльності;

— експерт результатів творчої діяльності.

Залучення до проектної діяльності

Залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 6-х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:

— авторський кросворд на певну тему з української літератури (не менше 15 слів);

— повідомлення (на 5—7 хвилин). Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.

Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.

Стаючи дев’ятикласниками, а особливо старшокласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.

Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності — здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.

Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробці інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

Критерії оцінювання проекту

Критерії оцінювання проекту можуть бути різними, в залежності від типу проекту і складу його учасників. Моїми ж параметрами оцінювання захисту виконаного проекту є:

— якість доповіді;

— аргументованість, — переконливість, упевненість доповідача;

— обсяг і глибина знань теми;

— загальна ерудиція;

— культура мови, відчуття часу;

— імпровізований початок, утримання уваги аудиторії;

— відповіді на запитання;

— ділові й вольові якості доповідача;

— лаконічність і аргументованість кожного висновку (якщо груповий проект — колективний характер рішень, взаємодоповнення).

Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який різновид проектної технології не застосував би, в її спроможності одержати успішний педагогічний результат.
Задля можливості знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти первинними якостями, уміннями, зокрема:


  • Швидко адаптуватися до мінливих життєвих умов;

  • Критично мислити;

  • Використовувати набуті знання і навички на практиці;

  • Вміти приймати нестандартні рішення;

  • Бути комунікабельним, контактним, Уміти працювати в команді;

  • Уміти запобігати суперечкам, залагоджувати конфліктні ситуації;

  • Реалізовувати свої життєві плани на благо суспільства;

  • Вміти добувати і опрацьовувати потрібну інформацію з різних джерел;

  • Ставитися до питання збереження здоров’я свого та інших, як до основної складової успішного поступу;

  • Бути здатним до вибору альтернатив;

  • Вміти планувати стратегію власного життя виходячи з конкретних життєвих умов.

Таким чином, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність соціального прогресу викликає необхідність постійно працювати над собою, розвивати свої життєві компетентності, вміння орієнтуватися в соціумі.

Цій життєвій підготовці сприяє на сьогоднішній день ПРОЕКТНА технологія.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до нових проблем, що передбачають володіння певною сумою знань як інструментів та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або кількох проблем і практичне застосування нових знань.

Плюсами проектної технології є набуття вихованцями таких вмінь:



  • Усвідомити суть проблем, з'ясувати шлях до її вирішення через систему послідовних дій;

  • Планувати свою роботу;

  • Використовувати багато джерел інформації;

  • Самостійно набирати і накопичувати матеріал;

  • Аналізувати, порівнювати факти;

  • Приймати рішення;

  • Встановлювати соціальні контакти;

  • Створювати «кінцевий продукт» (фільм, календар, журнал, листівку, проект, проспект, сценарій, сайт, презентацію тощо);

  • Презентувати створене;

  • Оцінювати себе та інших учасників проекту.

Метод проектів розвиває ініціативність учня й учителя, залучає також батьків до активної діяльності у спільних із закладом освіти справах. З одного боку, навантаження на вчителя збільшується. Він з єдиного організатора навчального процесу перетворюється на тренера, партнера, головною задачею якого стає мотивування навчальної діяльності, допомагає порада, вміння скерувати процес розв'язання життєвої ситуації. З іншого боку – проектний метод вимагає від учителя нових умінь і навичок, пов’язаних з методикою організації колективної, групової, парної та самостійної роботи школярів через систему низки тренінгів, вправ тощо.

Метод проектів за умови виконання зазначених вище підготовчих робіт стали найрезультативнішим та найактуальнішим методом навчання та виховання в сучасному навчальному закладі.

Говорячи про метод проектів як про організаційну форму роботи не слід забувати, що це перш за все спільна навчально-пізнавальна, дослідницька, творча індивідуальна та колективна робота учасників проекту, що об'єднані спільною метою, бажанням досягти результату, який мав би практичну користь, а також отримати знання і досвід, необхідні для подальшого життя.

Наша школа у своїй педагогічній діяльності, керується одним – прагненням виховати і випустити зі своїх стін сформовану духовно і фізично особистість, здатну досягти успіху. Для поставленого результату вчителі повинні виховувати в дітях творче мислення, здатність послідовно міркувати, грамотно подавати свої ідеї. Однією з найголовніших ознак будь-якого проекту є його надзвичайна обґрунтованість та універсальність, завдяки чому дана технологія навчально-дослідницької діяльності може бути застосована на уроці з будь-якого предмета навчального плану кількох предметів. Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед яких — метод проектів

Приклади використання проектних технологій в навчально-виховному процесі.

1.«Вивчення культурних та історичних традицій рідного краю через народну пісню»

Метою проекту (за Державним освітнім стандартом) є формування комунікативних, літературних, краєзнавчих компетентностей, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. З іншого боку, на сучасному рівні розвитку суспільства неможливо при вивченні будь-якого предмета шкільного курсу орієнтуватися виключно на традиційну побудову уроку, тобто на викладку теоретичних відомостей та виконання вправ на закріплення вивченого. Потрібно впроваджувати нові, прогресивні технології освіти, заохочувати учнів до пошукової діяльності, творчого підходу, практичного застосування отриманих знань. Проект «Вивчення культурних та історичних традицій рідного краю через народну пісню» стосується вивченню різноманітних розділів різних навчальних предметів. У ньому беруть участь учні 5-6 класів. Під час роботи над проектом учні спираючись на основу, на народну пісню «Ходить гарбуз по городу», вирішують різноманітні питання з різних предметів. Зокрема:


  • Народнопісенна творчість Слобожанщини (урок літератури з циклу «Література рідного краю» в розділі «Усна народна творчість»);

  • Рослинні орнаменти у вишивці Слобідської України (обслуговуюча праця);

  • Рослинний світ України (біологія, географія, природознавство «Світ навколо нас»);

  • Мотиви народнопісенної творчості (музика);

  • Натюрморт (малювання);

  • Частини мови (українська мова).

Для розв'язання навчальних питань учні використовують самостійно-пошукову діяльність, систематизують, аналізують інформацію, одержану на різних уроках. Вчаться узагальнювати різноманітні знання. Звертаємо увагу, що і лейтмотивом і підсумовуючим елементом служить саме ця пісня. Від неї відштовхується навчально-пізнавальна діяльність на кожному з окремих уроків. Суттєво важливим фактором є і те, що вивчення і дослідження пісні проходить в ігровій формі, що добре враховує вікові та психологічні особливості учнів 5-6 класів. Отже, знайомимося з даним предметом.

План навчального проекту



Аналіз навчального проекту

Прізвище, ім’я та по батькові

Грінченко Людмила Олександрівна (українська мова та література)

Вельбой Олена Анатоліївна (українська мова та література)

Тормишева Ганна Віталіївна (обслуговуюча праця)


Назва навчального закладу

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 58 Харківської міської ради Харківської області

Місто

Харків

Опис проекту

Назва

Вивчення культурних та історичних традицій рідного краю через народну пісню

Ключове питання

Як знання народної пісні рідного краю може вплинути на пошук та розв'язання навчальних питань з різних предметів?

Тематичні питання

  • Класифікація народних пісень Слобожанщини (календарна, обрядова пісня);

  • Чому є важливим вивчення фольклору?

  • Які рослинні мотиви в орнаментальній вишивці Слобідської України?

  • Народнопісенна творчість;

  • Як, коли і за яких умов в Україну завезли зазначені рослини? Які овочі, фрукти, городні культури є ісконно українськими?

Змістові питання

  • Місце обрядової та календарної поезії в фольклорі Слобожанщини;

  • Систематизація народної пісні;

  • Розвиток художньо-естетичних смаків на уроках музики, обслуговуючої праці, образотворчого мистецтва;

  • Технологія побудови традиційної вишивки;

  • Узагальнення відомостей щодо частин мови;

  • Українська вишиванка – традиційний вид оздоблення одягу.

Стислий опис

Проект призначений для учнів 5-6 класів. Під час уроків та в позаурочний час учні, поділившись на групи, збирають необхідний матеріал. Класифікують його, розповідають по категоріях (історія походження городніх культур, географічні умови Харківщини, пісні календарно-обрядового циклу з іншими городніми культурами, характерні риси рослинного орнаменту вишиванок рідного краю тощо). Учні проводять потрібні опитування, пошукову діяльність, похід в бібліотеку, пошуки відповідних енциклопедичних статей, інтернет-сторінок, узагальнюють результати, аналізують створюють каталоги репродукцій вишиванок, альбоми календарно-обрядової поезії, таблиці тощо.

Завдяки участі у проекті учні вдосконалюють уміння працювати з різноманітними джерелами інформації, навички усного та письменного мовлення, здобувають знання і досвід, необхідний для подальшого життя, вчаться на практиці використовувати набуті знання, уміють робити такі види діяльності як аналіз і синтез.



Навчальні предмети

Українська мова

Українська література

Музика

Образотворче мистецтво



Обслуговуюча праця

Географія



Класи

5, 6

Державні освітні стандарти та навчальні програми

Освітня галузь «Мова і література», «Трудове навчання». Мета – формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на основних знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів, кожен з яких має свої складові. Кожен з компонентів та їх складові містять кілька наскрізних змістовних ліній, серед яких є мовна, мовленнєва, соціокультурна і діяльністна (стратегічна). Мовленнєва лінія забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) мовна – засвоєння системних знань про мову як засіб впровадження думок і почуттів людини та формування мовних умінь та навичок.

Соціокультурна – засвоєння культурних та духовних цінностей свого народу, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, сприяють естетичному, морально-етичному розвиткові.

Діяльністна (стратегічна) – формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямованих на розв’язання навчальних задач і життєвих потреб.

Зазначені змістові лінії формують комуникативну мовленнєву мовну, соціокультурну, діяльністну, стратегічну компетентності особистості.

Послідовним кроком у забезпеченні можливостей духовно-творчого розвитку та удосконалення особистості, формуання інтелектуального і культурного потенціалу кожної людини стала розробка «Національної доктрини розвитку освіти України в ХІХ ст.» в якій наголошується на безумовно необхідній зміні знаннєвої парадигми освіти на діяльністно-розвивальну.

Розуміння людини та її духовних, етичних, естетичних потреб виходять на перший план. Тому інтеграція цих навчальних предметів (л-ри, праці, музики, образотворчого мистецтва) містить у собі способи вираження власного ставлення до діяльності у формі візуальних символів, асоціативних зіставлень та художніх образів. Як навчальні предмети вони здійснббть естетичний та творчий розвиток учнів, виховують у них емоційну чутливість до прекрасного, інтерес до мистецтва взагалі та художньо-творчої діяльності зокрма збагачує іхній естетичний досвід та культурний тезаурус.

Послідовна зміна пріоритетності розвивальної, виховної та навчальної функції у бік переваження двох перших має підвищення якості викладання навчального матеріалу з цих предметів.



Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Культура мовлення. Цикли календарно-обрядової поезії Слобожанщіни. Виховання як основний вид народної творчості Слобожанщіни.

Знання основних ознак правильного вимовлення, культури читання, виразності читання. Вміння класифікувати жанри народної творчості уміння розрізняти і класифікувати види і типи прикладного мистецтва.

Мовна лінія

Морфологія: самостійні частини мови

Уміння розрізняти частини мови. Знаходити і давати їх основи визначення розбирати їх характеризувати роль у реченні.

Літературна лінія

Жанри народнопісенної творчості

Вміти класифікувати жанри УНТ. Поширити теоретичні знання щодо календарно-обрядової поезії. Поширити тематичний кругозір знання УНТ Слобожанщини.

Соціокультурна лінія

Найважливіші світоглядні, етичні, естетичні та інші поняття, ідеї, пов’язані з національною культурою.

Знання найважливіших світоглядних етичних, культурних відомостей понять. Відображення їх у мові, загально-людських морально-етичних цінностей.

Відображення у пісні особливостей бачення світу, способу життя і мислення народу різного краю.

Уміння узгоджувати із засвоєними етичними, естетичними та іншими цінностями свою мовленнєву життєтворчу діяльність, розуміння особливостей культури пращурів, сучасної Харківщини.

Діяльністна (стратегічна) лінія

Загально-навчальні творчі вміння як предмет практичного засвоєння. Стратегія співпраці.

Уміння застосовувати загальнонавчальні творчі вміння, використовувати їх у різних життєвих і навчальних ситуацій спілквання. Вміння користуватися комунікативними стратегіми співпраці. Застосовувати набуті знання на практиці (прикладне мистецтво).

Навчальні цілі та очікувані результати навчання

Завдяки участі у проекті діти:

  • Удосконалять уміння працювати з різноманітними джерелами інформації: співставляти, вибирати потрібне тощо.

  • Поглиблять знання з УПТ рідного краю, історії, природознавства, географії, етнографії, музики, образотворчого мистецтва згідно з Державним освітнім стандартом.

  • Проведуть необхідні опитування, проаналізують їх результати.

  • Удосконалять уміння індивідуальної і групової роботи.

  • Удосконалять уміння аналізувати, аргументувати власну думку, обробити результати.

  • Використовувати здобуті знання на практиці (створення альманаху, вишивки).

  • Здобудуть знання і досвід, необхідні для подальшого життя.

Діяльність учнів

  1. Перед початком проекту учні знайомляться з учительскім буклетом, з якого вони дізнаються про проект, цілі та його завдання.

  2. Обговорюють проблеми і шляхи розв’язання.

  3. Створюють основні і допоміжні групи (згідно навчальних предметів і етнографи, мовознавці, мандрівники, народні співаки, народні майстри, художники).

  4. Формують уміння працювати в групах, розподіляти обов’язки.

  5. Отримують випереджальні завдання у вчителів-предметників і організовують наукову роботу.

  6. Виконують допоміжно-організаторську функцію при проведенні уроків предметних циклів.

  7. Відповідають за створення підсумкового матеріалу літературно-музичного альманаху, виставка вишиванок, малюнків, інсценовані вечорниці, газеті тощо.

Приблизний час, необхідний для реалізації проекту

Чотири-шість тижнів

Вхідні знання та навички

Знання, обумовлені програмою з предметів для учнів даного віку, початковий рівень користувача комп’ютером.

Матеріали та ресурси

  • Фотоаппарат

  • Принтер

  • Програвач

  • Інтернет (комп’ютерне забезпечення)

  • Проектор

  • Мультимедіа-дошка

Друковані матеріали

Рекомендовані програмою підручники, посібники, енциклопедії, етнографічні добірки, атласи, альманаахи, збірки УНТ.

Ресурси інтернету

Веб-сторінки

Оцінювання знань та умінь учнів

  • Спостереження за роботою протягом всього проекту.

  • Оцінювання вихідного (підсумкового) матеріалу.

  • Тематичні роботи.

  • Співбесіда з учнями (аналіз внеску кожного в роботу групи).

Ключові поняття

Згідно вимог Державних програм з вищезазначених розділів.

Зразки уроків навчального проекту «Вивчення культурних та історичних традицій рідного краю через народну пісню»




2.Проект «Рослинні мотиви в календарно-обрядовій народній пісні, в оздобленні української світлиці та орнаменті традиційного українського одягу.» (уроки української літератури та обслуговуючої праці)



Мета:

  • познайомити учнів з видами народної пісні, зокрема календарно-обрядової;

  • познайомити із звичаями і традиціями щодо прикрашення світлиці народної хати, оздоблення одягу, дати поняття про народний та національний одяг;

  • показати відмінність регіонального візерунку;

  • розвивати в учнів уміння готувати виступи, усні повідомлення;

  • розвивати пізнавальну активність учнів, навички самостійної роботи та вміння узагальнювати здобутий матеріал;

  • розвивати навички групової роботи, виховувати національну свідомість, шанобливе ставлення до етнології, виховувати повагу до минувшини.

Обладнання уроку: Клас оформлений під світлицю народної хати, рушники, вишиванки, народний посуд; мультимедійна установка; творчі роботи учнів (плакати, малюнки), друковані роздаткові матеріали для кожного учня.

Підготовча робота: Клас заздалегідь був поділений на 6 груп. Кожна з груп одержала попереднє завдання: 1. Підготувати повідомлення про рослини-тотеми; 2. Про дерева-символи; 3. Про городину; 4. Відомості про елементи національного одягу; 5. Пісні про рослини та городину; 6. Добірка вишитих речей, посуду, підготвка мультимедійної презентацію уроку. Результати роботи учні оформили у формі доповідей, малюнків, комп’ютерної та фото - презентацій.

Урок спарений (триває півтори години)

Діти заходять до класу, де парти розставлені на п’ять груп. У кожної групи на столах зразки народних виробів (рушники, вишиванки, посуд, прикраси).3.»Компютерна презпеентаціяяк одна з форм вивчення особистості письменника на уроках української літератури»



(на прикладі уроку 10 класу «Огляд життя і творчості Лесі Українки»)

.

Нового підходу сьогодні вимагає вивчення життєпису письменників, огляд їх життя і творчості. Прешим етапом знайомства з тим чи іншим твором є вивчення особистості атора. І це знайомство повинно зацікавити учнів, спонукати до пошукової діяльності, бути тим поштовхом, що викличе небайдужість і бажання взнати всі грані життя і творчості цієї людини. Можна сміливо сказати, що від того, як пройде перший урок знайомства з особистістю автора, залежить якість всього пройденого матеріалу, рівень засвоєння знань та й, взагалі, якість знання тексту твору. Бо перше враження є найсильнішим, і якщо воно справді стане подією, то й подальший матеріал буде засвоєно добре. Сучасні підручники дають огляд біографій письменників шаблонно. Досить часто діти говорять, що різниця полягає лише в датах, освіті, професії, а в цілому - все є одноманітним. Таке ставлення старшокласників до уроків вивчення біографії письменників зрозуміле, бо головна задача вчителя – зробити так, щоб схвилювати учнів, вразити, по-справжньому познайомити з унікальною талановитою особистістю.

Біографії митців – надзвичайно цінний матеріал для роздумів на світоглядні, морально-етичні теми. Це своєрідна школа самовиховання громадянина, патріота, просто небайдужої людини.

Новий творчій підхід до вивчення біографії письменника передбачає нові форми проведення цього уроку. І тому така інноваційна технологія, як метод проектів, тут буде дуже доречною.

По-перше, проект «Презентація як форма вивчення особистості письменника» передбачає широке залучення учнів до співпраці.

По-друге, вона є безумовно особистісно-зорієнтованою технологією, яка вирішує основні стратегічні завдання:



  • Стимулює інтерес учнів.

  • Розвиває пізнавальну активність.

  • Стимулює вироблення навичок командної (групової) роботи.

  • Вчить знаходити і здобувати інформацію з різних джерел.

  • Сприяє виникненню особистісної мотивації навчання.

  • Розвиває найрізноманітніші вміння і навички (бо кінцевий результат своєї роботи учні за їхнім вибором можуть зробити і у формі плакатів, листівок, стіннівок, газет, альманахів, фотоколажів, мультимедійних презентацій).

  • Гармонізує, нарешті, стосунки співпраці учителя і учнів.

Розглянемо етапи реалізації проекту «Комп’ютерна презентація вивчення життя і творчості Лесі Українки».

І – Підготовчий етап

Підготовчий етап - це нагадування основних аспектів, розподіл на групи, одержання завдань, інструктаж. Зокрема, учнів було розподілено на 5 творчих груп, обрано 3 експертів, перед ними були поставлені задачі: на основі матеріалів підручника, хрестоматії і додаткової літератури, Інтернету розробити і представити у різних формах відомості про різні етапи життя і творчості Лесі Українки.

1 група – «Родинне і культурне оточення Лесі Українки».

2 група – «Світоглядні позиції. Чому, на Вашу думку, І.Франко називав цю хвору, слабосилу дівчину єдиним мужчиною в поезії?».

3 група – «Як Леся Українка здобувала освіту?».

4 група – «Особисте і громадське життя».

5 група – «Вшанування пам’яті Лесі Українки».

Кожна група обрала вид презентації:

1 – Плакат (фото колаж).

2 – Плакат-схема.

3 – Випуск газети.

4 – Доповідь.

5 – Літературний альбом.

Як спільна основна форма – комп’ютерна презентація.

Кожна група отримала інструктаж: правила поведінки в групах, ролі (спікер, таймер, генератор ідей, організатор, доповідач), отримали чітку установку щодо часу: на звіт про роботу групи та презентацію команда має 5 хв.

ІІ етап – Дослідження

На цьому етапі відбулося колективне обговорення теми і мети проекту і шляхів розв’язання проблемних ситуацій, визначення джерел інформації, визначення часу консультативної співбесіди вчителя з кожною з 5-ти груп.

Тема проекту: «Вивчення життя і творчості Лесі Українки»

Форма проведення: презентація.

Мета: дослідити життєвий та творчий шлях поетеси за запропонованими аспектами (5 тем творчих груп).

Учасники проекту: учні класу, розподілені на 5 груп.

Партнери проекту: бібліотекарі школи (допомога у доборі літературного матеріалу), учитель інформатики (допомога у створенні мультимедійної частини презентації).

ІІІ етап – вибір способу вирішення проблеми, обраної для проекту


  1. Визначення та обговорення джерел інформації.

  2. Розподіл обов’язків між кожним членом творчої групи.

  3. Консультація щодо змісту здобутої інформації кожної групи та поради щодо остаточного оформлення (групи, експерти, учитель).

  4. Огляд презентації кожної групи, визначення часу і місця їх доповіді в ході уроку (доповідачі груп, експерти, учитель).

  5. Створення мультимедійної презентації (експерти, учитель, учитель інформатики).

ІV. Етап – діяльність учасників проекту над його організацією

Цей вид роботи проводиться із залученням методики ділової гри, складання сценарію дій, застосуванням прямого інструктажу вчителя. На установчій нараді з кожною із груп виробляється певний план, за яким вони будуть представляти життєві факти. Отже:

1 група – «Родинне і культурне оточення Лесі Українки».


  1. Батьки Лариси Косач.

  2. Дядько Михайло Драгоманов, його роль.

  3. Друзі родини: Лисенко, Старицький.

  4. Поетична спадщина від матері – відомої поетеси Олени Пчілки.

  5. Взаємини з О.Кобилянською. Зв’язок з передовими діячами літератури того часу.

  6. І.Франко про Лесю Українку.

2 група – «Світоглядні позиції. Чому на Вашу думку І.Франко називав цю хвору, слабосилу дівчину єдиним мужчиною в поезії?».

  1. Дід Лесі був декабристом.

  2. Тітки – пов’язані з народовольцями.

  3. Зв’язок членів родини, родичів із визвольним рухом (чоловіка тітки заслано в Сибір).

  4. Знайомство з марксистською літературою і розповсюдження забороненої літератури, творів на революційну тематику.

  5. Не власна хвороба болить, душа болить за пригноблений народ.

  6. Громадянська лірика.

3 група – «Як Леся Українка здобувала освіту?».

  1. Навчання з домашніми вчителями (у Києві).

  2. Музики вчила Ольга Олександрівна Лисенко.

  3. Через хворобу – самоосвіта.

  4. Вчилася вдома за лекціями брата – студента Михайла.

  5. Написання підручника з історії.

  6. Участь у літературному гуртку «Плеяда».

  7. Леся – знавець великої кількості іноземних мов.

4 група – «Особисте і громадське життя».

  1. Захоплення народною творчістю і її відлуння у творчості літературній.

  2. Трагічна і саможертовна історія кохання з С.Мержинським.

  3. Шлюб і ставлення родини Лесі до її вибору.

  4. Хвороба, трагічне кохання – лише загартовують характер, дають наснаги до створення шедеврів поетичної творчості.

  5. Перевага громадського над особистим.

  6. Туга за Батьківщиною під час лікування за кордоном.

5 група – «Вшанування пам’яті Лесі Українки».

  1. Смерть далеко від Батьківщини.

  2. Поховання великої поетеси.

  3. Оцінка творчості Лесі Українки (за статтями Олеся Гончара, І. Франка).

  4. Літературні нагороди імені Лесі Українки.

  5. Пам’ятники поетесі на Україні та в світі.

  6. Вшанування Лесі Українки сьогодні.

V етап – презентація проекту

Представлення проекту відбувається на уроці, метою якого є не лише узагальнити результати роботи кожної групи, а й звести в цілісну картину всі відомості, створити повний образ митця.

Урок-презентація відбувається так: після вступного слова вчителя про тему та мету заняття, узагальненої початкової інформації до роботи запрошуються доповідачі кожної з груп. Презентують результати своєї роботи. Демонструють свої форми презентації. Роботу кожної групи супроводжує мультимедійний показ окремих потрібних фрагментів.

Наприкінці уроку учитель підбиває підсумки, разом з учнями проводить аналіз виконаних робіт, оцінюється робота кожної групи і кожного учасника проекту.



VІ етап – результати реалізації проекту

За час роботи учасники створили: плакат (фото колаж), плакат-схему, газету, доповідь, літературний альбом, комп’ютерну презентацію. Речники груп представили результати роботи. Всі учні ознайомилися з наданими матеріалами. Реалізація даного проекту створила передумови до розробки проектів вивчення особистості інших письменників, творчість яких вивчається в 10-11 класах.

.


Елементи архетипно-міфологічної критики як один із методів літературознавчого аналізу художнього твору“Лісової пісні” Лесі Українки.



ЕЛЕМЕНТИ АРХИТИПНО-МІФОЛОГІЧНОЇ КРИТИКИ В ПРОЧИТАННІ ЗМІСТУ ДРАМИ-ФІЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ЛІСОВА ПІСНЯ»

Роботу виконав:

Козеняшева Анна Ігорівна,

учениця10-А класу Харківської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 58 Харківської міської ради Харківської області

Науковий керівник:

Грінченко Людмила Олександрівна,вчитель української мови та літератури ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 58 Харківської міської ради Харківської області ,спеціаліст вищої категорії,вчитель-методист




Часопростір роману Панаса Мирного та Івана Білика ”Хіба ревуть воли,як ясла повні?" як домінанта внутрішньої структури першого в українській літературі соціально- психологічного роману

Мета:


Навчальна:

Розкрити світоглядні позиції письменника в умовах посилення визвольного руху в країні, вплив традицій Т. Шевченка, Марка Вовчка, передової російської та західноєвропейської літератури на розвиток таланту митця; розкрити своєрідність композиції та багатоплановість сюжету роману, проблематику, естетичну культуру, поглибити вивчення про образ-характер та психологічні аспекти характеротворення персонажів

у художньому творі.

Виховна:

Виховувати в учнів любов і повагу до минулого України, почуття патріотизму, гідності людини вільної держави.

Розвиваюча :

Розвивати уміння аналізувати історичні події, літературну спадщину письменника.

Очікувані результати:

учні вміють аналізувати твір і визначати особливості композиційної будови,виділяючи часопростір роману як основу внутрішньої будови твору;засвоюють поняття соціально-психологічний роман;визначають непересічність та актуальність проблем,зазначених у творі;вміють зіставляти,аналізувати літературознавчі поняття,історичні події,внутрішній психологізм героїв твору.

Фольклорна спадщина: залишки давніх знань та традицій сучасної харківщини



Архетипно-міфологічні коди

в поетиці роману Юрія Покальчука “Озерний вітер”

Роботу виконав:

Нурмухаметов Олексій Русланович,

учень 10-А класу

Харківської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 58

Харківської міської ради

Харківської області



ЧОМУ ми бачимо лише одну сторону місяця?

 самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна або групова), яку вони виконують упродовж визначеного відрізка часу;

 розв’язання проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості;

 “відчутність” результатів виконання проекту (якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження);  використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів [26, с.150];  не пасивне, а активне сприйняття “навчання через дію”;  зміщення акцентів у діяльності з формального запам’ятовування на активне мислення;  застосування “принципів” (загальнодидактичних або частковометодичних) лише за необхідності (мається на увазі їх доцільність у конкретних ситуаціях проектування) [21, с.477];  планування доцільної (цілеспрямованої) діяльності у зв’язку з вирішенням якого- небудь навчального шкільного завдання в реальних життєвих обставинах [16, с.353];  проблематичний акт, приведений у виконання до кінця в його природній установці [33, с.403];  творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається умовах постійного конкурсу думок (І. Зимня) [10, с.14]; 9  орієнтування учня на актуалізацію наявних знань і набуття нових для активного включення в проектувальну діяльність у соціокультурному середовищі [37, с.1];  розвиток пізнавальних, творчих навичок і вмінь, що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації в інформаційному просторі [2, с.1];  практика особистісно орієнтованого навчання, що враховує в процесі навчання конкретного учня, його вільний вибір та особисті інтереси [35, с.3];  не інтеграція фактичних знань, а застосування знань і набуття нових, часом шляхом самоосвіти [11,с.16];  не тільки набуття учнями нових знань, а й освоєння способів діяльності;  обов’язкова презентація отриманих результатів [36, с

Виходячи із сутнісних ознак методу проектів, логічно сформулювати основні вихідні положення проектування як діяльності. Е. Кагоров і М. Чанова виділяють такі принципи методу проектів: 1) активності у виборі завдання та його опрацюванні; 2) життєвого, практичного характеру проекту, його суспільно-корисної установки; 3) інтересу учнів до роботи; 4) поєднання теорії з практикою, знань і навичок; 5) здатності проекту породжувати в процесі роботи нові [15, с.412]; 6) спроможності втілення проекту; 7) самостійності; 8) творчості; 9) колективної діяльності

Метод проектів як педагогічна технологія складається з певної кількості кроків-операцій, які виконують відповідні завдання. Метою й завданнями методу проектів є: 1) створити умови під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня; 2) навчити учнів здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; 3) сприяти учневі в здобутті комунікативної компетентності, тобто здатності працювати в групах, рольової компетентності, тобто спроможності виконувати соціальні ролі; 4) розширити коло спілкування дітей, знайомити їх з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему; 5) сприяти розвиткові умінь учнів користуватися дослідницькими прийомами (оперувати інформацією, висувати гіпотези, робити висновки тощо) [26, с.150- 151]; 6) стимулювати інтерес учнів до визначеної проблеми, прагматичну зацікавленість до практичного застосування отриманих результатів; 7) формувати прогностичні уміння й навички учнів; 8) сприяти створенню соціально значущих ситуацій у процесі живого спілкування дитини з оточенням і через це впливати на психологічний розвиток учня [34, с.26]; 9) озброїти дитину інструментарієм для вирішення життєвих проблем, по- 10 шуку й досліджень у життєвих ситуаціях [29, с.489]; 10) формувати спеціальні й загальнокультурні знання та вміння учнів; 11) стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва; 12) розвивати логічне мислення

Реалії сучасного навчально-виховного процесу свідчать про можливість ефективного застосування методу проектів у межах класно-урочної системи. Аналіз літератури з методу проектів дозволяє визначити інтегровану структуру роботи з проектування. Виходячи з тези, що метод проектів є особистісно зорієнтованою педагогічною технологією

Загальновизнані особистісно орієнтовані освітні технології:



  • вальдорфська технологія;

  • методика М Монтессорі;

  • технологія організації групової навчальної діяльності школярів;

  • технологія ровивального навчання;

  • технологія формування творчої особистості;

  • технологія навчання як дослідження;

  • проектна технологія;


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconМетодичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов
Модернізація навчально-виховного процесу за рахунок впровадження прогресивних інноваційних методик І технологій навчання І виховання...
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconПедагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»
...
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconНавчально-методичний посібник м. Біла Церква
Використання технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках української літератури
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» icon2 Інтерактивні форми роботи на уроках української мови
Розділ І. Впровадження педагогічних технологій у системі особистісно-орієнтованого навчання 4
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconКонтрольні питання з дисципліни «Психологізм в українській літературі ХХ – ХХІ ст.» доц. Тараненко А. В
Становлення психологізму в українській літературі
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconМетодичний вісник підсумки роботи педагогічного колективу над методичною темою «підвищення якості освіти шляхом створення розвивального освітнього середовища в знз»
«Підвищення ефективності сучасного уроку як один із шляхів створення розвивального середовища в знз»
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconРозвивальне навчання та його роль у формуванні творчого потенціалу студентів внз
У статті розкрито сутність розвивального навчання,його історичний розвиток. Визначено вплив розвивального навчання на особистість...
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconЗастосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання
Застосування інформаційних І комп’ютерних технологій – необхідна умова розвитку сучасної освіти
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» icon«Розвиток мотивації до навчання та пізнавальної активності учнів як компонент професійної компетентності педагога»
Ховання, розвитку, не пропали марно? Адже навчання — це не просто відвідування навчального закладу. Щоб відвідування стало навчанням,...
«Метод проектів як системний компонент сучасного навчального процесу в середовищі розвивального, особистісно-орієнтованого навчання українській мові та літературі» iconВступ. Основні засоби особистісно – орієнтованого підходу до навчання та виховання
Ня в цьому контексті набуває поведінка школяра, усвідомлення ним відповідальності за свої дії І вчинки, вжитті молодшого школяра...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка