Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль



Сторінка1/28
Дата конвертації24.08.2017
Розмір4,18 Mb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28



МЕТОДИЧНА СЛУЖБА – ШКОЛІ
Інформаційно-методичні матеріали
на допомогу працівникам освіти

Випуск 3

Тернопіль

Астон”



2004


Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 4. / Укладачі: Ю.В. Буган, О.В. Козловська, Г.Г. Свінних, В.І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2004. – 290 с.


Черговий випуск збірника містить інформаційно-методичні матеріали з актуальних питань змісту, організації та управління навчально-виховним процесом у закладах освіти.

Організація профільного навчання в старшій школі обумовлює необхідність відновлення системи професійної орієнтації учнівської молоді. Для вирішення цих проблем у збірник вміщено нормативні документи з питань професійної орієнтації як передумови вибору профілю навчання і соціально-професійного самовизначення юнаків та дівчат.

Значна частина матеріалів присвячена технологіям здійснення контролю за роботою вчителя. Публікуються матеріали з досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури.

Продовжено публікацію методичних рекомендацій з організації громадянської освіти.

© Буган Ю.В., Козловська О.В., Свінних Г.Г., Уруський В.І.,


укладання, 2004.

© „Астон”, верстка, 2004.




ПУТІВНИК ПО ЗБІРНИКУ



Проект Положення про післядипломну освіту в Україні (витяг)

6

Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні

16





Конвенція МОП про політику в галузі зайнятості (витяг)

25

Рекомендація МОП щодо політики в галузі зайнятості (витяг)

25

Рекомендація МОП щодо спеціальних програм забезпечення зайнятості та підготовки молоді в цілях розвитку (витяг)

28


Конвенція МОП про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів (витяг)

29


Рекомендація МОП щодо професійної орієнтації та професійної підготовки у галузі розвитку людських ресурсів (витяг)

31


Концепція державної системи професійної орієнтації населення (витяг)

37


Положення про організацію професійної орієнтації населення (витяг)

41


Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається (витяг)

46


Рекомендації щодо основних напрямів та змісту профорієнтаційної роботи в державній службі зайнятості (витяг)

49


Положення про територіальний центр професійної орієнтації населення (відділ територіального центру зайнятості) державної служби зайнятості (витяг)

50


Молодіжна біржа праці (з досвіду роботи)

54

Словник соціально-психологічних термінів і понять (на допомогу читачам)

61






Відвідування та аналіз уроків

68

Контроль стану викладання навчальних предметів

114

Вивчення системи роботи вчителя

133

Діагностика професійної компетентності педагогічних працівників

145


Контроль за навчально-виховним процесом

168

Типи, структура та самоаналіз уроків (педагогічний дайджест)

184







З досвіду організації особистісно орієнтованого навчання на уроках зарубіжної літератури

189


Особистісно орієнтоване навчання. Пам’ятка вчителю

196

Аналіз уроку в системі особистісно орієнтованого навчання

197






Громадянська освіта в школі: завдання, зміст та форми реалізації

204


Форми організації політико-правових завдань громадянської освіти

209


Суспільна акція школярів України „Громадянин”

215

Базові (опорні) поняття громадянської освіти

217

Активні та інтерактивні технології громадянської освіти

221





Ми − першокласники

254

Свято зустрічі весни

273

Батькова криниця

279

Королева Зубна Щітка

285


ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА В УКРАЇНІ

Проект

Положення
про післядипломну освіту в Україні
(витяг)


1. Загальні положення

1.1. Післядипломна освіта є складовою частиною національної системи освіти, яка функціонує у відповідності до Конституції України, Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, даного положення та інших нормативно-правових актів у галузі освіти України.

1.2. Післядипломна освіта − спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої спеціальності та професії на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

1.3. Післядипломна освіта сприяє задоволенню інтересів громадян у постійному підвищенні професійного рівня, запобігає втратам продуктивних сил засобами оновлення і корекції професійної підготовленості фахівців до змінюваних умов духовно-інтелектуального та матеріального виробництва, кон’юнктури ринку праці, виступає одним із засобів їх соціального захисту та забезпечує потреби суспільства і держави у висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівцях.

1.4. Післядипломна освіта здійснюється окремими закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів ... на підставі укладених договорів ... та, у випадках, передбачених чинним законодавством, за державним замовленням.

1.5. Зміст післядипломної освіти визначається вимогами суспільства до кадрового забезпечення галузей господарства з урахуванням перспективи їх розвитку, сучасними вимогами до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних та професійних програм відповідного освітнього напряму. (...)



2. Основні завдання післядипломної освіти та її складові

2.1. Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистому та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

2.2. Система післядипломної освіти складається із закладів післядипломної освіти, структурних підрозділів вищих навчальних закладів, наукових, науково-методичних, методичних установ і органів управління.

2.3. Структура післядипломної освіти включає:



  • перепідготовку кадрів;

  • спеціалізацію;

  • розширення профілю (підвищення кваліфікації);

  • стажування;

  • клінічну ординатуру.

2.3.1. Перепідготовка кадрів − це отримання іншої спеціальності та професії на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду, а також одночасне навчання у вищих навчальних закладах за двома спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів в одному або різних навчальних закладах. (...)

2.3.2. Спеціалізація − це набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов’язки, які мають особливості, в межах спеціальності з урахуванням нових напрямів розвитку науки, нової техніки та технології відповідно до засобів, продуктів діяльності та умов виконання певних професійних функцій. (...)

2.3.3. Розширення профілю (підвищення кваліфікації) − це набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності, систематичне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок за спеціальністю, професією, підвищення інтелектуального і культурного рівня. Довгострокове підвищення кваліфікації (термін визначається галуззю, замовником, у межах від 72 до 432 навчальних годин) − проводиться не рідше одного разу на п’ять років за професійним спрямуванням виробничої діяльності і є обов’язковим для всіх працюючих фахівців. ... Короткострокове підвищення кваліфікації (до 72 навчальних годин) − проводиться в закладах післядипломної освіти, безпосередньо на виробництві, тематичних семінарах, виїзних заняттях за цільовим професійним напрямком по поглибленню знань та навичок в окремих розділах виробничої діяльності, питань економіки, законодавства, нової техніки, технології, ділового мовлення тощо. Курсове підвищення кваліфікації (тривалість визначається окремими навчальними планами) − проводиться в закладах післядипломної освіти … для задоволення різноманітних потреб особи. (…)

2.3.4. Стажування − це набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді більш високого рівня. Стажування відбувається на підприємствах, в організаціях, наукових установах, закладах освіти як в Україні, так і за кордоном. Здійснюється за індивідуальним планом (від 1 до 10 місяців), який затверджується керівником установи чи підрозділу, який направляє на стажування. Стажування може бути також і одним із розділів навчального плану перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. (…)



3. Заклади післядипломної освіти та засади їх діяльності

3.1. Закладами післядипломної освіти є спеціалізовані навчальні заклади освіти, а також підрозділи вищих навчальних закладів, організацій, підприємств, які здійснюють перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування...

3.2. До мережі закладів післядипломної освіти належать:


  • академії, інститути, коледжі, центри, школи, курси та інші заклади вдосконалення, підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів відповідної галузі та сфери;

  • підрозділи вищих навчальних закладів (інститути, філіали, факультети, відділення, навчально-консультаційні пункти та ін.);

  • професійно-технічні навчальні заклади, навчально-курсові комбінати, які здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку робітничих кадрів...

3.3. Заклади післядипломної освіти створюються для ... працівників установ, організацій, підприємств інших галузей та сфер − відповідними галузевими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та установами.

Заклади післядипломної освіти можуть також створюватися юридичними та фізичними особами на приватній власності в установленому порядку...

3.4. Заклади післядипломної освіти незалежно від їх статусу, підпорядкування і форми власності повинні забезпечувати якість освіти відповідно до вимог державних стандартів освіти. (...)

3.9. Основними напрямами діяльності закладів післядипломної освіти є:



  • перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування...;

  • участь в атестації та сертифікації працівників галузі, сфери;

  • науково-методичне забезпечення системи післядипломної освіти фахівців галузі;

  • науково-дослідна робота з проблем розвитку галузі та післядипломної освіти;

  • підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

  • створення та обслуговування сучасних інформаційних систем;

  • видання наукової, науково-методичної, навчальної літератури;

  • культурно-освітня та просвітницька діяльність;

  • фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

  • здійснення міжнародних зв’язків.

3.10. Головними завданнями закладів післядипломної освіти є:

  • запровадження гнучкої системи безперервної освіти громадян, яка має на меті їх адаптацію до професійної діяльності в умовах швидкої зміни соціально-економічних відносин;

  • розробка та впровадження різноманітних форм навчання, теоретичне, навчально-методичне, організаційне та інформаційне його забезпечення;

  • забезпечення спільно із замовниками оптимальної періодичності та термінів навчання з урахуванням встановленого порядку атестації фахівців;

  • розробка, підтримка, апробація та впровадження інноваційних технологій...;

  • участь спільно з органами управління у проведенні соціологічного моніторингу та статистичного аналізу, що мають на меті визначення перспектив і напрямків розвитку галузі, способів управління нею та потреб у відповідному підвищенні кваліфікації чи перепідготовці фахівців;

  • здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблем розвитку певної галузі та післядипломної освіти, участь у виконанні державних, галузевих та регіональних цільових наукових програм;

  • підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в першу чергу для системи післядипломної освіти;

  • підготовка підручників, посібників, науково-методичних розробок, збірників наукових праць, монографій, періодичних видань тощо;

  • поширення серед громадськості знань, пов’язаних із функціонуванням відповідної галузі;

  • надання платних освітніх, експертних, видавничих, інформаційних та інших ... послуг...;

  • зміцнення ... навчально-матеріальної бази, обладнання її передовим устаткуванням, поліграфічною, обчислювальною технікою, забезпечення слухачів необхідними житлово-побутовими умовами;

  • розробка та реалізація міжнародних програм і проектів у галузі післядипломної освіти...

3.11. Заклад післядипломної освіти має право на:

  • самостійне планування роботи, вирішення питань науково-методичної, видавничої, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності, передбачених Статутом чи Положенням;

  • визначення форм, методів і змісту перепідготовки та післядипломної підготовки кадрів, спеціалізації, підвищення кваліфікації, стажування...;

  • прийняття на роботу працівників...;

  • визначення в установленому порядку організаційної структури управління закладу, рівня автономності його підрозділів...

3.12. Заклад післядипломної освіти зобов'язаний:

  • діяти на підставі чинного законодавства та власного Статуту чи Положення;

  • дотримуватись умов ліцензування та вимог Міністерства освіти і науки України щодо здійснення освітньої діяльності відповідно до державних освітніх стандартів;

  • виконувати накази та розпорядження галузевих органів управління, у підпорядкуванні яких вони знаходяться;

  • забезпечувати необхідну якість надання освітніх послуг;

  • підтримувати безпечні та нешкідливі умови освітньої діяльності учасників навчально-виховного процесу.

3.13. Очолює заклад післядипломної освіти його керівник (ректор, директор, декан, начальник тощо).

Керівники призначаються на посаду засновником (органом, у підпорядкуванні якого знаходиться заклад освіти) або засновниками (юридичними та фізичними особами), відповідно до чинного законодавства України.



Керівник:

  • несе повну відповідальність за діяльність закладу;

  • діє відповідно до чинного законодавства від імені закладу і представляє його у всіх органах, установах, підприємствах і організаціях;

  • розпоряджається майном навчального закладу за згодою власника, укладає угоди, видає доручення, відкриває в банках рахунки;

  • видає накази та дає вказівки, обов’язкові для працівників, яких вони стосуються;

  • приймає та звільняє з роботи працівників відповідно до чинного законодавства, в тому числі на підставі конкурсного відбору, контрактів, трудових угод, а своїх заступників та головного бухгалтера − за погодженням із засновником (органом, у підпорядкуванні якого знаходиться заклад освіти) або засновниками (юридичними та фізичними особами). (…)

3.16. Для розгляду та вирішення основних питань діяльності закладу післядипломної освіти створюються робочі органи (ректорат, деканат, дирекція, приймальна комісія) і дорадчі органи (вчена, педагогічна, наглядова, науково-методична ради тощо), які діють на підставі Статуту або Положення про заклад, положень про зазначені органи, Положення про державний вищий заклад освіти (для закладів, що засновані на державній і комунальній формі власності). До повноважень цих органів належать:

    • прийняття рішень з усіх питань планування і організації навчальної, наукової та методичної роботи закладу;

    • заслуховування звітів про наукову, методичну та навчальну роботу закладів освіти, їх підрозділів, окремих виконавців;

    • визначення спільно із замовниками змісту, форм і термінів спеціалізації..., стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників відповідної галузі;

    • розгляд питань про заміщення посад наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладу, прийняття рішення про проведення конкурсу на заміщення посад, організація і проведення конкурсу;

    • прийняття рішення про направлення до аспірантури, докторантури, а також про надання творчих відпусток співробітникам закладу;

    • вирішення в установленому порядку питання про присудження наукових ступенів та присвоєння (вчених і педагогічних) звань науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам закладу;

    • визначення на підставі експертних оцінок (рецензій) доцільності видання програм, методичних посібників, підручників тощо та надання у встановленому порядку рекомендацій до їх друку. (...)

3.18. До складу закладу входять підрозділи, що мають статус структурних одиниць і діють на підставі положень про них, затверджених у встановленому порядку. (...)

Структурними підрозділами закладу, що здійснюють навчальну, методичну, наукову роботу, є кафедри, методичні кабінети, відділи, науково-дослідні лабораторії тощо.

Основними видами діяльності кафедри є навчальна, методична, науково-дослідна робота з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін, виконання науково-методичних проектів та наукових досліджень, на результатах яких, як правило, базується навчальна діяльність, спрямована на забезпечення безперервної освіти працівників відповідної галузі. Навчальне навантаження викладачів кафедр, які ведуть освітню діяльність з підвищення кваліфікації, може плануватися на 25 відсотків нижчим, ніж у вищих навчальних закладах освіти, які готують фахівців відповідного профілю.

Методичний кабінет, відділ, лабораторія є центром, що здійснює науково-методичне та навчально-практичне забезпечення розвитку, підтримки та поширення сучасних технологій у залежності від галузевої специфіки.

Науково-дослідні лабораторії створюються для проведення експериментальної роботи з певних проблем за профілем закладу.

3.19. Заклади післядипломної освіти у встановленому порядку можуть створювати навчально-науково-виробничі комплекси, інститути, об’єднання, центри видавництва, філії, базові (експериментальні) заклади освіти, навчально-консультаційні пункти тощо, входити до складу навчально-науково-виробничих комплексів. (…)



4. Навчально-виховний процес у закладах
післядипломної освіти та його учасники

4.1. Організація навчально-виховного процесу в закладах післядипломної освіти здійснюється у відповідності до Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”, „Про професійно-технічну освіту”, Положень про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державний вищий заклад освіти, організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси, організації екстернату у вищих навчальних закладах України, державних стандартів освіти, інших актів чинного законодавства України з питань освіти, а також у відповідності до міжнародних вимог стосовно окремих напрямів професійної діяльності.

4.2. Основними документами, що регламентують зміст і організацію навчального процесу в закладах післядипломної освіти, є освітньо-професійні (професійні) програми, навчальні програми дисциплін, навчальні (навчально-тематичні) плани, освітньо-кваліфікаційні характеристики, кваліфікаційні характеристики випускника та інші нормативні документи органів державного управління освітою.

4.3. Навчальні (навчально-тематичні) плани та програми розробляються закладами післядипломної освіти з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України. (...)

4.4. Зміст післядипломної освіти формується з урахуванням галузевої та рівневої специфіки за такими напрямами:


  • соціально-економічним (філософія, культурологія, українознавство, етика, екологія, право, економіка, менеджмент, інформаційні технології, іноземна мова тощо);

  • психолого-педагогічним (загальна, дитяча, вікова, педагогічна, практична, соціальна, інженерна психологія, психологія управління, загальна педагогіка, дефектологія, дидактика тощо);

  • науково-теоретичним (актуальні проблеми розвитку науки, культури, освіти та виробництва);

  • методичним (за фахом та посадовими категоріями);

  • управлінським (за галуззю та посадовими категоріями).

4.5. Основними формами організації навчального процесу в закладах післядипломної освіти є: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка і контрольні заходи.

У навчальному процесі використовуються такі основні види навчальних занять: лекції, практичні, лабораторні, семінарські та виїзні заняття, ділові, оргдіяльнісні, імітаційні ігри, аналіз конкретних ... ситуацій, консультації тощо.

Для всіх видів аудиторних занять встановлюється, як правило, академічна година тривалістю 45 хвилин.

4.6. Закладами післядипломної освіти застосовуються денна (очна), вечірня, заочна, дистанційна та екстернатна форми навчання. Форми навчання можуть бути поєднані. (...)

4.8. Терміни, періодичність навчання в системі післядипломної освіти встановлюються закладами згідно з відповідними нормативними документами та державними стандартами освіти за погодженням із замовником у залежності від форм навчання, а також порядку і періодичності атестації фахівців.

Обсяг навчального часу, необхідного для перепідготовки фахівців з вищою освітою визначається на підставі державного стандарту за відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рівня та напряму освіти. (...)

Навчання за формою екстернату здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану відповідної спеціальності і затвердженим у встановленому порядку. (...)

4.9. Поточний та підсумковий контроль результатів навчального процесу здійснюється у формах, передбачених навчальними планами (заліки, іспити, захист індивідуальних, творчих, курсових, випускних, дипломних, магістерських, кваліфікаційних робіт, проектів тощо).

Перепідготовка передбачає складання державних кваліфікаційних іспитів та захист дипломних проектів (робіт) (у відповідності до форми державної атестації, затвердженої в освітньо-професійній програмі по даній спеціальності), які приймаються відповідними державними екзаменаційними комісіями, що створюються у встановленому для вищих навчальних закладів порядку згідно з Положенням про організацію навчального процесу.

(...)


4.10. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами випускники отримують такі документи:

  • після перепідготовки − дипломи молодшого спеціаліста чи спеціаліста з присвоєнням кваліфікації або диплом кваліфікованого робітника встановленого зразка;

  • після спеціалізації (як форми підвищення кваліфікації) − диплом про перепідготовку без присвоєння кваліфікації із зазначенням у додатку до диплому отриманої спеціалізації в межах спеціальності та професії за дипломом;

  • після довгострокового підвищення кваліфікації − свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка;

  • після короткострокового чи курсового підвищення кваліфікації − посвідчення або довідку, що затверджуються за місцем навчання;

  • після стажування − довідку, затверджену за місцем проведення стажування...

4.12. Учасниками навчально-виховного процесу закладів післядипломної освіти є:

  • слухачі, учні, курсанти, стажисти...;

  • керівні, педагогічні, науково-педагогічні ... працівники...

4.13. Навчально-виховний процес забезпечується штатними педагогічними та науково-педагогічними працівниками із залученням, у тому числі за контрактом, провідних вчених, науковців, висококваліфікованих спеціалістів, керівників на умовах сумісництва або погодинної оплати.

Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи викладачів закладів післядипломної освіти незалежно від їх форми власності і підпорядкування встановлюються на рівні норм для викладачів вищих навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

4.14. Прийом слухачів ... до закладів післядипломної освіти здійснюється за державними контрактами (замовленнями) та на договірних засадах за направленнями підприємств, установ, організацій, державної служби зайнятості, соціальних служб молоді, а також за угодами з фізичними та юридичними особами. У договорах визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо організації навчального процесу, умов навчання, фінансових розрахунків та проживання слухачів тощо.



Правила прийому розробляються навчальним закладом чи підрозділом післядипломної освіти у відповідності до Умов прийому до закладів післядипломної освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Слухачі, учні тощо зараховуються на навчання наказом керівника закладу освіти.

4.15. Навчальним закладом чи підрозділом післядипломної освіти, які здійснюють перепідготовку, можуть визначатися в Правилах прийому особливі умови випробувань (співбесіди, тести тощо) для осіб, які досягли високих успіхів у навчанні, а також для визначення нахилу та здібностей, необхідних для оволодіння обраною спеціальністю.

4.16. Права та обов’язки слухачів, учнів тощо закладу післядипломної освіти визначаються чинним законодавством України, Статутом чи Положенням та правилами внутрішнього розпорядку цього навчального закладу.

4.17. Слухачі ... закладу післядипломної освіти мають право:


  • користуватися на факультетах, кафедрах та в інших структурних підрозділах навчального закладу нормативною, інструктивною, навчальною та методичною документацією з питань професійної діяльності, а також бібліотекою, інформаційним фондом, послугами інших підрозділів у порядку, визначеному Статутом чи Положенням цього закладу;

  • брати участь в анкетуванні, соціологічних дослідженнях, подавати рекомендації щодо удосконалення змісту навчання, обмінюватися досвідом роботи за своїм фахом;

  • оскаржити накази та розпорядження адміністрації навчального закладу в порядку, встановленому чинним законодавством України. Слухачі, учні закладів післядипломної освіти на період перепідготовки користуються пільгами та гарантіями, передбаченими чинним законодавством для студентів вищих та професійно-технічних навчальних закладів відповідної форми навчання, в тому числі і особам, віднесеним до І-ІІ категорій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4.18. Враховуючи особливості навчального процесу, за студентами, слухачами та учнями системи післядипломної освіти на весь час навчання з відривом від виробництва зберігається середній заробіток та посада за основним місцем роботи. Відшкодування витрат на відрядження слухачів та учнів з іншої місцевості проводиться за основним місцем роботи згідно з чинним законодавством. На час навчання слухачі та учні забезпечуються гуртожитком або іншим житлом за рахунок направляючої сторони. (...)

4.22. Права та обов’язки педагогічних, наукових та інших працівників закладів післядипломної освіти визначаються Законами України „Про вищу освіту”, „Про освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, чинним законодавством, посадовими інструкціями та умовами трудового договору, контракту.



5. Наукова та науково-методична діяльність
закладів післядипломної освіти

5.1. Заклади післядипломної освіти проводять наукову діяльність, яка включає в себе виконання науково-дослідних робіт учасниками навчально-виховного процесу та підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації на умовах, що передбачені для вищої школи.

5.2. Для проведення науково-дослідної та методичної роботи закладами післядипломної освіти можуть створюватися наукові, науково-виробничі підрозділи, об’єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових інформаційних технологій і таке інше, які мають статус структурних підрозділів або окремих формувань.

5.3. Тематика наукових досліджень закладів післядипломної освіти визначається їх вченими, педагогічними та науково-методичними радами самостійно, на підставі замовлень органів державного управління, а також угод з окремими юридичними та фізичними особами. (...)

5.5. Заклади післядипломної освіти ведуть навчально-методичну роботу, метою якої є створення навчальних планів та програм, посібників, підручників, методичних рекомендацій, контрольних завдань, тестів тощо для системи післядипломної освіти, державних органів управління, підприємств, установ, організацій, об’єднань, а також для самоосвіти громадян.

Заклади проводять науково-методичні та науково-практичні конференції, семінари, наради тощо.

5.6. Працівники закладів післядипломної освіти можуть залучатися до експертизи інноваційних технологій закладів освіти різних рівнів, типів та форм власності. (...)

7. Міжнародна діяльність закладів післядипломної освіти

7.1. Заклади післядипломної освіти мають право встановлювати прямі зв’язки з партнерами за рубежем, міжнародними організаціями, укладати договори про співробітництво, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до науково-технічних завдань, видів освітянської діяльності, зазначених у Статуті чи Положенні, та чинного законодавства України. (...)



Затверджено рішенням колегії

Міністерства освіти і науки України

від 11.04.2002 р., протокол № 3/5-4

Концепція розвитку
післядипломної освіти в Україні


Вступ

Концепція післядипломної освіти (далі − Концепція) визначає цілі та завдання у справі розвитку професіоналізму кадрового потенціалу, вдосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для професійної діяльності у різних галузях економіки, державного управління, місцевого самоврядування і таке інше.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Законах України „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про вищу освіту”, Указах Президента України від 23 лютого 2000 року № 276 „Про першочергові заходи щодо реалізації „Послання Президента України до Верховної Ради України” „Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки”, Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державних стандартах освіти, нормативно-правових актах чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського та інформаційно-технологічного забезпечення окремих напрямів професійної діяльності.



Основними передумовами розробки Концепції є сучасні процеси становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське співтовариство, проведення освітньої реформи, зокрема реформування післядипломної освіти, спрямованої на її вдосконалення.

Сутність післядипломної освіти визначено Законом України „Про вищу освіту” (ст.10): „Післядипломна освіта − спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду”.

Багатоаспектність функцій і завдань післядипломної освіти, що реалізуються відповідними навчальними закладами, актуалізують необхідність визначення концептуальних основ неперервного професійного зростання громадян, постійного оновлення напрямів, змісту і форм навчання відповідно до потреб економічного та соціального розвитку України, становлення демократичного суспільства.

Сучасні потреби державотворення, тенденції економічного розвитку суспільства обумовлюють необхідність вирішення низки проблем, серед яких:


  • визначення професійного післядипломного навчання як обов’язкової невід’ємної складової частини професійної діяльності громадян та забезпечення гарантованих державою умов для такого навчання;

  • розробка необхідної нормативно-правової бази, що сприятиме функціонуванню і подальшому розвитку системи післядипломної освіти;

  • формування змісту професійного навчання та організація навчального процесу відповідно до потреб економічного і соціального розвитку держави на основі впровадження результатів сучасних наукових досліджень, широкого використання вітчизняного та зарубіжного досвіду в сфері професійної підготовки та навчання дорослих;

  • упорядкування та оптимізація мережі навчальних закладів післядипломної освіти шляхом поєднання галузевого принципу організації післядипломної освіти з широкою міжгалузевою і регіональною кооперацією та врахування соціально-економічного розвитку України;

  • розширення професійного профілю при отриманні другої вищої освіти та підвищенні кваліфікації фахівців шляхом внесення відповідних пропозицій до існуючого Переліку спеціальностей та спеціалізацій з урахуванням потреб галузей народного господарства держави та регіонів;

  • залучення професорсько-викладацьких та наукових кадрів вищої школи, академічної та галузевої науки, провідних фахівців до навчального процесу в системі післядипломної освіти;

  • забезпечення єдності і дієвості управління та регулювання діяльності всіх елементів системи післядипломної освіти.

Система післядипломної освіти передбачає професійне навчання фахівців, які відзначатимуться:

  • здатністю запроваджувати цінності демократичної, правової держави;

  • професійними уміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці.

Основні цілі, завдання та принципи післядипломної освіти

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Серед завдань системи післядипломної освіти, що мають бути вирішеними, основними є:



  • приведення обсягів та змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави;

  • формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов’язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду діяльності, індивідуальних інтересів і потреб громадян;

  • застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

  • розробка та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти;

  • забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців шляхом урахування потреб ринку праці;

  • оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців.

Завдання мають вирішуватись на основі вдосконаленої нормативно-правової бази загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Основними принципами організації післядипломної освіти є:

  • гуманізація, демократизація, науковість, єдність, комплексність, диференціація, інтеграція, неперервність та наскрізність;

  • органічна єдність із системою підготовки фахівців, зв’язок з процесом ринкових перетворень, різних форм власності і господарювання, реструктуризацією економіки;

  • орієнтація на актуальні та перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

  • відповідність державним вимогам та освітнім стандартам;

  • впровадження модульної системи навчання з урахуванням індивідуального підходу до кожної особи та за потребою.

Післядипломну освіту слід розглядати не тільки як систему підвищення кваліфікації та перепідготовки дипломованих спеціалістів, а і як форму освіти дорослих, виходячи з їх індивідуальних потреб у здобутті певних знань, виробленні навичок і умінь, особистісному і професійному зростанні.

У той же час післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, коли вона буде спиратися на найголовніший принцип − оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян.



Зміст післядипломної освіти

Зміст післядипломної освіти визначається на основі вимог суспільства до кадрового забезпечення галузей господарства, до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних програм відповідного напряму та включає широкий спектр фахової, соціальної, економічної, правової, організаторської підготовки фахівців тощо. Навчання забезпечує поєднання фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань розвитку відповідних галузей.

В основу підвищення кваліфікації, перепідготовки фахівців та інших форм післядипломної освіти закладаються прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем.



Зміст післядипломної освіти формується з урахуванням галузевої та рівневої специфіки за такими напрямами:

  • соціально-економічний (філософія, соціологія, культурологія, українознавство, етика, екологія, право, економіка, менеджмент, інформаційні технології, іноземна мова тощо);

  • психолого-педагогічний (загальна, вікова, соціальна, професійна психологія, педагогіка, акмеологія тощо);

  • науково-теоретичний (актуальні проблеми розвитку науки, культури, освіти та виробництва);

  • практично-прикладний (здобуття певних знань, умінь та вироблення навичок, особистісне та професійне зростання);

  • методичний (за фахом та посадовими категоріями);

  • управлінський (за галуззю та посадовими категоріями).

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється післядипломна освіта, встановлюється згідно з переліком напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Зміст післядипломної освіти регламентується державними стандартами, навчальними планами, програмами та іншими нормативними документами органів державного управління освітою.

Зміст післядипломної освіти, яка завершується державною атестацією та присвоєнням кваліфікації відповідного рівня, визначається стандартами підготовки фахівців того ж освітньо-кваліфікаційного рівня.

Навчальні плани та програми розробляються закладами післядипломної освіти з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України і затверджуються в установленому порядку.

Виходячи з підвищеної категорії складності роботи, навчальне навантаження викладачів системи післядипломної освіти може бути зменшено відповідно до контингенту слухачів. Обсяги навчального навантаження повинні регулюватися спеціальним положенням.



Терміни, періодичність навчання, обсяги навчального часу в системі післядипломної освіти встановлюються закладами післядипломної освіти згідно з відповідними нормативними документами та державними стандартами освіти за погодженням із замовником, відповідно до обраних форм і видів навчання, а також порядку і періодичності атестації фахівців відповідної галузі.

Навчальний процес у закладах післядипломної освіти повинен будуватися на прогресивних професійних та педагогічних технологіях, досягненнях науки і практики.

У післядипломній освіті застосовуються денна, заочна, вечірня, дистанційна форми навчання, поєднання цих форм. Особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, є екстернат.



Підвищення науково-професійного рівня з метою опанування вітчизняними і світовими досягненнями в певній галузі знань, реалізації завдань наукової діяльності забезпечується через навчання в аспірантурі, докторантурі та інших прирівнених до них форм підготовки наукових кадрів, а також через стажування в наукових та науково-виробничих центрах.

Перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування, інші форми фахового зростання, а також навчання в аспірантурі та докторантурі іноземних громадян здійснюється на підставі міжнародних угод та інших нормативно-правових актів в установленому порядку.



Організаційні форми і структура управління післядипломної освіти

Гнучкість, динамічність і варіативність післядипломної освіти забезпечується завдяки функціонуванню різноманітних організаційних форм, що включають: перепідготовку, підвищення кваліфікації, спеціалізацію, стажування, навчання в аспірантурі та докторантурі, а також прирівнені до них галузеві форми (ад’юнктура, клінічна ординатура тощо). Згідно із Законом України „Про вищу освіту”:



Перепідготовка − це отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Спеціалізація − це набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, які мають особливості в межах спеціальності.

Розширення профілю (підвищення кваліфікації) − це набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності.

Стажування − набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності.

Характерною ознакою післядипломної освіти є органічне поєднання стаціонарних форм роботи (курсовий період) з самостійною роботою фахівців, яка забезпечується відповідними методичними службами в міжкурсовий період.

Після завершення навчання за відповідною формою післядипломної освіти слухачі отримують документи встановленого зразка, визначеного законом України „Про вищу освіту” та іншими законодавчими актами.



Післядипломну освіту забезпечують вищі навчальні заклади післядипломної освіти, структурні підрозділи вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, центри, спеціалізовані курси, які функціонують на базі галузевих міністерств, відомств та окремих підприємств, наукові, науково-методичні, методичні установи, професійно-технічні навчальні заклади освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку робітничих кадрів; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Рівень освітньої діяльності закладу післядипломної освіти, що здійснює освітні послуги щодо надання вищої освіти, визначається на основі державної акредитації.

Освітня діяльність у системі післядипломної освіти може здійснюватися закладами різних форм власності, які можуть створюватися юридичними та фізичними особами в установленому порядку відповідно до соціально-економічних, національних і культурно-освітніх потреб.



Система управління післядипломною освітою будується відповідно до законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та поєднує централізовані та децентралізовані форми керівництва фаховим зростанням спеціалістів на рівні регіонів, областей та районів, відповідно до потреб галузей.

Координуючим центром післядипломної освіти є Міністерство освіти і науки України, яке співпрацює у цьому напрямі з усіма галузевими міністерствами та відомствами, Академією наук України та галузевими академіями, що мають у своєму підпорядкуванні відповідні навчальні заклади та підрозділи, а також з мережею недержавних закладів післядипломної освіти.

Заклади післядипломної освіти незалежно від їх статусу, підпорядкування і форм власності повинні забезпечувати якість освіти відповідно до вимог державних стандартів освіти. Відповідність освітніх послуг державним стандартам освіти визначається Міністерством освіти і науки України разом із засновником шляхом ліцензування, атестації, акредитації та інспектування.

Заклади післядипломної освіти у встановленому порядку можуть створювати навчально-науково-виробничі комплекси, об’єднання, центри, видавництва, філії, базові (експериментальні) заклади освіти, навчально-консультаційні пункти тощо, входити до складу навчально-науково-виробничих комплексів.



Організаційні заходи щодо забезпечення
розвитку післядипломної освіти

Реалізація визначених концептуальних положень вимагає створення належних правових, соціально-економічних, матеріально-технічних та фінансових умов, а саме:



  • сформувати необхідну нормативно-правову базу;

  • розробити науково обґрунтовану методику визначення загальнодержавних та регіональних потреб кадрового забезпечення;

  • упорядкувати та оптимізувати мережу закладів післядипломної освіти, поєднавши галузевий принцип її організації з широкою міжгалузевою і регіональною кооперацією та з урахуванням соціально-економічного розвитку країни;

  • сформувати новий механізм фінансування підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, передбачивши при необхідності внесення змін до чинного законодавства; слід передбачити прямий податок від прибутку чи відрахування від фонду заробітної плати у розмірі 1-2% на ці потреби підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, галузевими міністерствами, іншими органами виконавчої влади та державними адміністраціями, сформувати у вищих навчальних та закладах післядипломної освіти окремі фонди, за рахунок яких буде здійснюватись підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу;

  • визначити конкретні цільові функції підвищення кваліфікації і перепідготовки спеціалістів співвідносно до різних рівнів, ланок та структур системи неперервної освіти;

  • створити рівні правові та економічні умови для закладів післядипломної освіти державної та приватної форми власності;

  • запровадити гнучку і динамічну систему перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з нових напрямів розвитку науки, техніки і технології, ринкових методів господарювання та управління;

  • оперативно вивчати ринок праці, здійснювати постійний пошук замовників, додаткових джерел фінансування; проводити роботу з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади з питань участі у виконанні загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, які потребують вирішення проблем кадрового забезпечення; здійснювати тісну взаємодію з державними службами зайнятості;

  • сформувати освітні програми навчання у системі післядипломної освіти відповідно до стандартів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та рівня вже здобутої освіти, а також стандарти підвищення кваліфікації фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, освітньо-професійними та професійними програмами, залежно від ступеня неперервного навчання, його стадій, категорії слухачів, характеру пізнавально-професійних потреб на основі прогнозування розвитку суспільства;

  • упорядкувати перелік спеціальностей та спеціалізацій перепідготовки з урахуванням існуючого переліку підготовки фахівців, державного замовлення та потреб окремих галузей регіонів;

  • провести аналіз сучасного стану навчально-матеріальної бази закладів післядипломної освіти та привести її у відповідність до нових вимог їх діяльності; об’єднати кадрові, наукові та матеріально-технічні можливості закладів післядипломної освіти з потенціалом профільних вищих навчальних закладів;

  • здійснювати формування викладацького складу закладів післядипломної освіти на конкурсній основі зі встановленням рівня оплати викладачів за ринковими розцінками;

  • стимулювати здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з прогнозування та забезпечення розвитку окремих галузей, удосконалення системи післядипломної освіти та освіти дорослих упродовж всієї професійної діяльності;

  • проводити культурно-освітню та просвітницьку діяльність серед громадськості;

  • розробляти та реалізовувати програми і проекти в галузі післядипломної освіти із залученням науково-методичної, фінансової, технічної допомоги різноманітних громадських організацій, асоціацій, фондів, у т. ч. і міжнародних.

Післядипломна освіта повинна розглядатися як одна із пріоритетних у державі, оскільки вона безпосередньо пов’язана з перспективами економічного розвитку та соціальної стабільності суспільства. З метою її подальшого удосконалення доцільно створити при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчу координаційну раду з питань післядипломної освіти представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є відповідні заклади.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ МОЛОДІ

Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Схожі:

Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconМетодичні рекомендації на допомогу вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін
До початку 2015/2016 навчального року: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам /Укладачі: Г. Свінних,...
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconІнформаційно-методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам

Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconМетодичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури у 2015-2016 навчальному році (О. В. Риба) 29 Методически препоръки за учите лите по български език и література
До початку 2015/2016 навчального року: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам /Укладачі: Юрченко Т....
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconМетодична «Швидка» (Бібліоквілт) Випуск №5
П’ятий випуск бібліоквілту пропонує характеристику 2016 року у світі та важливі для організації роботи бібліотекаря матеріали
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconЖиття, мов спалах блискавки (до 80-річчя В. Симоненка) Інформаційно-методичні матеріали Старокостянтинів
Видання містить інформаційні матеріали про життя І творчість В. Симоненка та методичні рекомендації, які покликані допомогти в організації...
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconМетодичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету із зарубіжної літератури
На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних мо, кафедр пропонуємо матеріали, що...
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 75-річчя
Враховуючи вагомий внесок Миколи Степановича Вінграновського в розвиток української літератури, пропонуємо інформаційно-методичні...
Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconКафедра мистецьких дисциплін початкової освіти Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки. За загальною редакцією професора М. В. Вовка Випуск IV івано-Франківськ 2010

Методична служба – школі інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти Випуск 3 Тернопіль iconРекомендаційний список літератури із циклу «На допомогу молодому вчителю І майбутньому педагогу» Випуск 7
«На допомогу молодому вчителю І майбутньому педагогу». – Вип. 7 / уклад. Л. А. Бережна; окз «харківська обласна бібліотека для юнацтва»....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка