Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа»



Скачати 157.16 Kb.
Дата конвертації20.06.2017
Розмір157.16 Kb.

Автор: Томчук Тетяна Олександрівна, учитель світової літератури та російської мови загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. школи №4 м. Ківерці Волинської області, учитель - методист

Методична заувага. На вивчення теми «Людина і природа», згідно нової програми, відводиться 10 годин, які розподіляє учитель самостійно. Чотири з них можна виділити на вивчення поезії (вірші Джона Кітса, Йоганна Вольфганга Гете, Генріха Гейне і один урок виразного читання), решту розподілити на знайомство з творчістю Ернеста Сетона-Томпсона та написання контрольної роботи. На першому ж уроці школярі знайомляться з творчістю Джона Кітса та його сонетом «Про коника та цвіркуна». Вважаю доцільним познайомити школярів з поняттям «сонет» та його визначними творцями у світовій літературі, хоч програма цього не вимагає.

Тема уроку: Джон Кітс. «Про коника та цвіркуна»

Мета: познайомити учнів з творчістю відомого англійського письменника Джона Кітса; розвивати навички виразного читання та початкового аналізу поезії; сприяти усвідомленню понять «тема» та «ідея» твору, «епітет», «метафора», «уособлення»; формувати естетичні смаки і творчі здібності; виховувати вдумливого читача.

Обладнання: портрет Джона Кітса, збірки його поезій, записи на дошці, картки для індивідуальної роботи, кольорові стрічки, проектор, презентація «Картини природи», «Вальс №6» Ф. Шопена.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме». Л. Сенека

Хід уроку

І. Організаційний момент. Оголошення теми і завдань уроку, запис у зошити.

Слово учителя. Створення «Веселки».

Людина народжується для щастя. У це вірить кожен із нас. А що таке щастя? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте це слово?



(Відповіді учнів: родина, здоров’я, друзі, відпочинок, річка, море, ліс…)

Філософ Сенека стверджував, що «жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне і те саме». Чи згідні ви з таким твердженням? Аргументуйте.



(Людина і природа – одне ціле, рівнозначні частинки Всесвіту, лише у гармонії вони почуватимуться щасливими)

В сиву давнину дослідження явищ природи стало основою для прислів’їв та приказок, обрядових пісень, загадок. Давайте і ми з вами відгадаємо загадки про природу, а слова-відгадки запишемо на кольорових стрічках і складемо чарівну веселку.



(Веселку складаємо на великому ватмані, розміщеному на дошці, а в цей час на екрані монітора змінюються слайди презентації «Картини природи»)

- Коли нема – чекають, коли прийду - втікають. (Дощ)

- Зайде в дім – не виженеш дрючком, прийде час – і сам втікає. (Промінь сонця)

- Взимку ковзанкою стану, ну а влітку я розтану. (Лід)

- Одне біжить, друге лежить, а третє нахиляється. (Річка, берег, верба)

- Біле борошно поля вкрило (Сніг)

- У золотому кожушку чабан ягняток пасе. (Місяць і зірки)

- Веселе коромисло через річку повисло. (Веселка)



Учитель. Нехай складена нами веселка налаштує вас на романтичний лад, допоможе з гарним настроєм познайомитися з поетом, для кого природа – це не тільки місце відпочинку, а й джерело натхнення, скарбниця тем і сюжетів для творчості. Знайомтесь – Джон Кітс. (Презентація портрета)

ІІ. Формування нових знань, умінь і навичок.

1. Слово вчителя.

Доля Джона Кітса, одного з найбільших ліричних поетів Англії, викликає сум і співчуття не лише тому, що його життєвий шлях був такий короткий: він не дожив до свого двадцятишестиліття. Болісно вражає те, скільки горя йому випало зазнати за такий короткий термін, скільки смертей найближчих людей пережити, як мало було у нього радощів, цікавих переживань, захоплюючих подорожей. Єдину велику подорож він здійснив до Італії, щоб вмерти там від невиліковної хвороби. Звичайно, як кожна людина, він мав свою неповторну біографію. Та її факти здебільшого буденні, прикрі, вона бідна на незвичні, бар­висті, просто приємні події. Зрештою, давайте послухаємо самого автора.



2. Рольова гра. Учні, які мали випереджальне завдання, а тепер виступають у ролі біографа Джона Кітса ірепортера.

Репортер. Шановний пане, розкажіть нам, будь ласка, про дитинство Джона Кітса.

Біограф. Народився Джон Кітс у 1795 р. в сім'ї колишнього конюха, який після одруження став досить заможним власником кінного двору. Він був най­старшим з чотирьох дітей. Дуже любив двох своїх братів і сестру, сумував у розлуці з ними. Дитинство обірвалося раптово із трагічною смертю батька: він вбився, упавши з коня. Мати через два місяці після загибелі батька ви­йшла заміж. Другий шлюб був невдалий і через два роки розпався. Мати віддала дітей на виховання своїм батькам, бачили вони її досить рідко. У 1810р. Мати померла від сухот на руках Джона. Від цієї ж, успадкованої від матері, хвороби згас і молодший брат Том.

Репортер. Де Джон Кітс здобував освіту?

Біограф. У неповних вісім років почав навчання у приватній закритій школі. Це була добра школа, а голов­не — син її власника Кавден Кларк — вчитель цього ж навчального закладу — став його старшим другом, прилучив до поезії. Опікуни наполягали на тому, щоб Джон став учнем хірурга та фармацевта в Едмонтоні. Навчання медицині було успішним, і через чотири роки він вже удосконалював свої знання в лондонському шпиталі Гая. Влітку 1816 р. склавфахові іспити і вже з осені міг практикувати як хірург та фармацевт.

Репортер. А чому «міг» практикувати? Що завадило?

Біограф. На той час він вже займався поезією. Перша публікація — сонет «До самотності» - вийшла друком у травні 1816р. і це, мабуть, під­штовхнуло до вибору літературного шляху. Та й під час операцій Джон думав більше про вірші…Спадщина, яка залишилася від діда, була надто скромною, тому жили вони досить бідно. Разом із братами оселився в Лондоні і навесні 1817р. побачив світ перший томик його поезій, названий просто «Вірші».

Репортер. Хто з письменників був кумиромДжона Кітса? Які теми були йому найближчими?

Біограф. Його кумирами були поети Спенсер і Мільтон, а головними темами стали природа і мистецтво.

Учитель. У переважній більшості поезій Джона Кітса виплескується лірич­не почуття від споглядання картин природи і витворів мистецтва, нерозривно пов'язаних між собою. Шедеври мистецтва - теж складова час­тина природи, бо вонинаслідок духовних і фізичних зусиль, таланту і праці людей. Картини природи в Кітса спо­кійні, гарні, осяяні літнім сонцем. Це луки, ліси, річки Англії. З уквітчаних пагорбів видно синьо-зелений океан, теж безмежно спокійний. Кожна квітка має свій характер, свою яскраву чи ніжну барву. Над ними в'ються бджоли і метелики, в небі літають ластівки, бринить спів жайворонка. Все оповите спокоєм, дихає нічим не обмеженою свободою і миром. Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-прос­тий своїми образами й глибокий за думкою сонет «Про коника і цвіркуна».

3. Словникова робота.

Сонет – це 14-рядковий вірш, який складається із двох катренів (чотирирядкова строфа) і двох терценів (трирядкова строфа). Найвідомішими творцями сонетів були італійці Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, француз Вільям Шекспір.



4. Виразне читання сонета вчителем (переклад В. Мисика)

Завдання для учнів: заплющити очі і уявити картини, описані автором. Після прослуховування відмітити на Картці №1 (див. Додаток №3), які емоції у вас викликала дана поезія.

5. Словесне малювання.

(Гай, гори, долини, стерня на полях, коник в траві, стодола, зима, тепла хата з каміном, цвіркун, трава і сіножать)

6. Аналіз розуміння змісту сонета. Відповіді на запитання.

- Перечитайте мовчки ще раз вірш. Доведіть, що це сонет. (14 рядків)

- На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому? (На дві; картини літа у першій частині і зими – у другій)

- Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня. («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник ховається «у затінку стебла або стодоли)

- Який образ у перших двох строфах виступає па передній план? Аргументуйте відповідь. (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить)

- Доведіть рядками із тексту, що у другій частині показана картина суворої зими. («…зима в мовчання крижане усе заковує»)

- Хто не кориться зимі? Про що він нагадує? (цвіркун своєю піснею нагадує про коника і тепле літечко)

Учитель. Діти, зверніть увагу на таку деталь: результати дії сонця і морозу аналогічні – усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку – пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше… І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.

- В яких рядках звучить ця думка? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія землі не оніміє»)



Учитель. Зверніть увагу на вислів «поезія землі». Поезія – це мистецтво, а земля – це природа. Але для Джона Кітса вони нерозривні і перебувають у постійній гармонії. У цьому сонеті автор надзвичайно повно і виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя і краси природи. Він дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.

7. Короткий аналіз художніх засобів, визначення теми та ідеї твору.

А) Ознайомлення з інформацією Картки №2 (Див. додаток №4)

Епітет - це особливе художнє означення, яке на­дає означуваним словам особливої художньої забарвленості й наповне­ності: веселі промінці, грайливий дощик.

Метафора (перенесення) — один з основних тропів поетичного мовлення. В мета­форі певні слова та словосполученнярозкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю: Осінній вечір морозом дихав.

Уособлення - вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи. Часто уособлення застосовується при зображенні природи, яка наділяється тими або іншими людськими рисами:Грім розсердився.

Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому.

Ідея - голов­на думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.

Б) Робота з текстом.

Учні відшукують художні засоби, визначають тему та ідею вірша. Учитель при потребі допомагає.

ІV. Підсумок уроку

Учитель. Відомий педагог В.Сухомлинський писав: «На світі є не тільки потрібне й корисне, є ще й прекрасне. Передлюдиною відкрилась радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і срібні переспіви жайворонка в спекотному літньому небі, тремтливий дотик сніжинок і стогін заметілі, ніжне хлюпотіння хвиль і урочисту тишу ночі, почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ чудову музику життя». Цю «чудову музику життя» ви відчували, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали сонет Джона Кітса. Свої враження ви відзначали в Картці №1. Зачитайте, які емоції у вас виникли. (Оптимізм, радість, хвилювання, задушевність…) Картини природи надихають на творчість не тільки письменників, а й художників – ви це бачили під час перегляду презентації – і композиторів. Давайте послухаємо «Вальс №6» Ф. Шопена, а після прослуховування на тій же Картці №1 ви відмітите, які емоції у вас викликала музика. Діти слухають, а тоді працюють з карткою.

- Порівняйте, чи відрізняються емоції, викликані музикою, від тих, що виникли під час слухання поезії.

Ви відзначили, що відмінностей майже нема. А це тому, що поезія, музика, живопис і природа нероздільні. Вони є незаперечним вираженням Краси і Гармонії, а значить і самого Життя.

V. Домашнє завдання (за вибором учнів):

1. Скласти власний сонет.

2. Створити ілюстрацію до вірша Джона Кітса.

3. Вивчити напам’ять сонет Кітса.



Очікувані результатиУчень (учениця):

виразно читає сонет Дж. Кітса;

дає визначення термінів «тема» та «ідея», розкриває їх у творі;

дає визначення понять «епітет», «метафора», «уособлення», знаходить їх у тексті.



Додаток №1



Джон Кітс (1795 – 1821) – англійський поет

Додаток №2

Джон Кітс (1795— 1821)

Доля Джона Кітса, одного з найбільших ліричних поетів Англії, викликає сум і співчуття не лише тому, що його життєвий шлях був такий короткий: він не дожив до свого двадцятишестиліття. Болісно вражає те, скільки горя йому випало зазнати за такий короткий строк, скільки смертей найближчих людей пережити, як мало було у нього радощів, цікавих переживань, захоплюючих подорожей. Єдину велику подорож він здійснив до Італії, щоб вмерти там від невиліковної хвороби. Звичайно, як кожна людина, він мав свою неповторну біографіїо. Та її факти здебільшого буденні, нецікаві або прикрі, вона бідна на незвичні, бар­висті, просто приємні події. Лише величезний талант поета, його пильна увага до найменших подробиць буття, найтонших порухів душі, нюансів людських стосунків, його безмежно багата, сильна, яскрава уява змогли видобути з цього мізерного життєвого матеріалу, з цього «сміття Щодення» справжню високу поезію. А ще - рідкісна вразливість на красу звичного, добре знайомого, котре під його пером набуває довершеності витвору мистецтва, стає зримим:

... Я лежу в цю мить
На пригорі квітучій, що стримить
З морського глибу; трав і квітів тіні
Мережать зошит мій, тремтливо-змінні.
З одного боку похиливсь овес,
А серед нього мак піднявся, скрес,
Нагадуючи марною пихою
Тих, хто народам не дають спокою.
А з другого свій розіп'яв жупан
Зелено-темно-синій океан,
Там видно парус і стягу перлову,
Що кучерява обвиває праву.
Тут жайворонок падає в траву;
Там чаєчка морська — то на плаву
Танцює в морі, то над головою, —
Така ж невгавна, як і шум прибою.
(«До мого брата Джорджа». Переклад В. Мисика)

Кожна людина, мабуть, пережила і відчула щось подібне, і рядки Кітса воскрешають її почуття і спогади, тільки яскравіше, свіжіше, поетичніше.



Вся творчість Джона Кітса обіймає неповних шість років і обривається на злеті. Народився у 1795 р. в сім'ї колишнього конюха, який після одруження став досить заможним власником кінного двору. Джон був най­старшим з чотирьох дітей. Хлопець дуже любив двох своїх братів і сестру, сумував у розлуці з ними. Безжурне дитинство обірвалося раптово із трагічною смертю батька: він вбився, упавши з коня. Мати через два місяці після загибелі чоловіка ви­йшла заміж. Другий шлюб був невдалий і через два роки розпався. Він спричинився до того, що мати віддала дітей на виховання своїм батькам і майже зовсім не піклувалася про них. У 1810р. вона померла від сухот на руках старшого сина. А було йому 15 років. Тоді він не міг знати, що від цієї ж, успадкованої від матері, хвороби згасне на його очах молодший брат Том. Це станеться восени 1818, а через неповний рік і у Джона загостриться туберкульозний процес і останній рік життя він вже не зможе писати. Неповних восьми років Джон починає навчання у приватній закритій школі. Це була добра школа, а голов­не - син її власника Кавден Кларк - вчитель цього ж навчального закладу - став старшим другом свого здібного учня, прилучив його до поезії, читаючи разом з ним кращих англійських майстрів. Про це Кітс докладно пише у посланні «До Чарльза Кавдена Кларка». Школа в Енфілді заклала підвали­ни освіти Кітса, розмаїтих знань у галузі літератури, які він наполегливо й невтомно примножував. Опікуни наполягали на тому, щоб хлопець одержав якийсь практичний фах, і він стає учнем хірурга та фармацевта в Едмонтоні. Мабуть, навчання медицині було успішним, і через чотири роки юнак удосконалює свої знання в лондонському шпиталі Гая. Влітку 1816 р. він складає фахові іспити і вже з осені може (коли йому виповниться двадцять один рік) практикувати як хірург та фармацевт. Однак в очікуванні повноліття і права на лікарську діяльність Кітс круто міняє життєві плани. Він вже давно займався поезією. Перша публікація — сонет «До самотності» — з'явився друком у травні 1816р. і це, як перше визнання серйозності його віршування, мабуть, під­штовхнуло до вибору літературного шляху. Сам Кітс пояснював цей вибір ще й тим, що під час операцій він думав не про них, а про вірші. Спадщина, яка залишилася від діда, була надто скромною, і юнак, обираючишлях вільного художника, прирікав себе на матеріальну скруту. Гордий як простолюдин і бідняк, він дуже страждав, що бував зму­шений користатися з гостинності й матеріальної підтримки друзів. Після прийняття рішення стати поетом Кітс разом з братами оселився в Лондоні і вже восени 1816р. увійшов до кола відомих літераторів і художників. Навесні 1817р. побачив світ перший томик поезій Кітса, названий надто просто й скромно "Вірші". В ньому були зібрані ранні, ще не дуже самостій­ні, плоди Кітсової музи. В них відчуваються наслідки старанного читання поетів Спенсера і Мільтона. У ранніх поезіях досить часто звучать волелюбні, антитиранічні мотиви. У вірші «До Надії» він висловлює споді­вання, що «не затьмариться честь вітчизни», що «Альбіон осяє свобода»; у посланні до брата Джорджа мріє, що в майбутньому його разючий вірш пробудить можно­владців у сенаті.

Від початку художньої діяльності як головні визначились у поета теми природи і мистецтва. У переважній більшості поезій виплескується лірич­не почуття митця від споглядання картин природи і витворів мистецтва, нерозривно пов'язаних між собою. Шедеври мистецтва теж складова час­тина природи, бо вони - наслідок духовних і фізичних зусиль, таланту і праці людей. Картини природи в Кітса позбавлені драматизму, вони спо­кійні, гарні, осяяні літнім сонцем. Це луки, ліси, річки Англії. З уквітчаних пагорбів видно синьо-зелений океан, теж безмежно спокійний. Кожна квітка має свій характер, свою яскраву чи ніжну барву. Над ними в'ються бджоли і метелики, в небі літають ластівки, бринить спів жайворона. Все оповите спокоєм, дихає нічим не обмеженою свободою і миром, як у вже цитовано­му посланні «До мого брата Джорджа». Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-прос­тий своїми образами й глибокий за думкою сонет «Про коника і цвіркуна» з його чудовою метафорою краси, природи, поезії - невмирущої, вічної. Це вже не Кітс - учень чи послідовник інших поетів, а суверенний поет, якому судилося стати одним з найбільших у своїй вітчизні. Вже у цей час викарбовується переконання Кітса, що «Краса - це Істина, а Істина -Краса». Простота і ясність, образна мова в самому тоні поезії - ознака кращих сонетів Кітса, його творів взагалі. На початку 1818р. Кітс в одному з листів пише, ніби підбиваючи певні підсумки своїми роздумами про поезію: «В поезії для мене існує кілька аксіом... Перше: я гадаю, що поезія повинна вражати прекрасною надмірністю, та зовсім не дивністю; вона повинна вражати читача втіленням його власних піднесених думок і здаватися майже спогадом. Дру­ге: виявам її краси не можна бути половинчастими - перехопити дух читачеві, та лишити його невдоволеним. Хай образи з'являються, досягають зеніту і зникають за виднокраєм так само природно, як рухається по небу сонце, осяюючи читача передзахідною врочистою пишнотою перед тим, як на нього зійде блаженний при­смерк. Однак набагато легше диктувати поезії, якою вона має бути, аніж творити її самому, і це веде мене до наступної аксіоми: якщо поезія не з'являється так само приро­дно, як листя на дереві, краще, якщо вона не з'явиться взагалі. Як би не було з моїми власними віршами, мене нестримно тягне до нових просторів...». Цими новими просторами були поетичні твори великої форми. Кітс не вдовольнявся віршами, посланнями до бра­тів і друзів, розмаїтими за тематикою сонетами. Він прагнув висловити свої роздуми і почуття в поемі. Такою поемою мав стати «Ендіміон», над яким він почав працювати у квітні 1817 р., завершивши наприкінці листопада. У квітні наступного 1818 р. поема з'явилася друком в окремому виданні. Це -найбільший за обсягом твір поета. Кітс хотів створити поетичний ро­ман. Така ідея стояла на порядку денному європейського романтизму. Над романом у віршах у 1818 - 1823 рр. працював Байрон, трохи пізніше до цього ж нового жанру звернувся Пушкін у романі «Євгеній Онєгін» (1823 — 1831).

До збірки 1820 р. «Ламія», «Іза­белла», «Переддень святої Агнеси» та інші вірші» увійшли найкращі, найдовершеніші твори поета. У назву збірки внесено титули трьох поем. Конт­растні протиставлення - основний художній прийом збірки. Реалістичність предметних деталей, їх пластич­ність, чудова і висока романтика сильних почуттів складають найвиразнішу особливість поезії Кітса.

Остання з написаних Кітсом поем «Ламія» присвячена великому коханню. Ця головна для поета тема, звичайно, не випадкова. Саме закоханим був Кітс у два останніх роки свого творчого життя, він покохав свою сусідку Фанні Брон, заручився з нею, але не міг одружитися через матеріальну скруту. Палкі почуття до нареченої він висловлював у поезіях і листах.

Поезію Джона Кітса в Україні перекладали В. Мисик, Д. Павличко, Г. Кочур, Д. Паламарчук, Яр Славутич, Г. Носкін та ін., але багато творів митця ще чекають своєї інтерпретації мовою Тараса Шевченка і Лесі Українки.



Додаток №3

Картка №1

«Про коника та цвіркуна»

Емоції

Ф. Шопен

«Вальс №6»






Радість

Хвилювання

Лагідність

Грайливість

Бадьорість

Поэтичність

Ніжність

Задушевність

Жартівливість

Спокій


Оптимізм




Додаток №4

Картка №2

Епітет - це особливе художнє означення, яке на­дає означуваним словам особливої художньої забарвленості й наповне­ності: Веселі промінці, грайливий дощик.

Метафора (перенесення) - один з основних тропів поетичного мовлення. В мета­форі певні слова та словосполученнярозкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю: Осінній вечір морозом дихав.

Уособлення - вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи. Часто уособлення застосовується при зображенні природи, яка наділяється тими або іншими людськими рисами:Грім розсердивсясонечко сміється.

Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому.

Ідея - голов­на думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.
Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconВизначення нахилу до певного типу професії
«людина – людина» (групи, спілки, колективи людей), «людина – техніка» (технічні системи, механізми, матеріали), «людина – природа»...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconЛюдина І природа в оповіданні Григора Тютюнника "Дивак"
Українське слово", ілюстрації до твору, таблиця "Образ Олеся", декорації, мікрофон, збірка віршів "Людина І природа", питання вікторини,...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconХід уроку І. Оголошення теми І мети уроку. ІІ. Вивчення нового матеріалу
Бібліотекар. Кожна освічена І культурна людина повинна знати свою історію, витоки писемності свого народу
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconУрок входить до системи уроків теми «Трикутники» і прямує за уроком з теми «Висота,бісектриса, медіана»
Даний урок входить до системи уроків теми «Трикутники» І прямує за уроком з теми «Висота,бісектриса, медіана». Він доповнює знання...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconКонтрольна робота за темою «Природа І людина»
Образне означення, що виділяє характерну рису зображуваного або передає емоційне ставлення до нього це: а метафора; б епітет; в...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconМетодичні вказівки до вивчення теми «нова та новітня історія китаю»
Методичні вказівки до вивчення теми «Історія Китаю нового та новітнього часу» (у межах курсу «Історія країн Азії, Африки та Латинської...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconМетодична розробка з теми
...
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» icon11 класі смт. Рокитне 2010 Вивчення теми «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11 класі
Вивчення теми «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11 класі: На допомогу вчителю зарубіжної літератури/ укладач Е. А....
Методична заувага. На вивчення теми «Людина І природа» iconУрок Угорщина. Румунія. Урок Болгарія. Югославія. Тема № Країни Сходу та латинської Америки. Теми, які потрібно розглянути в ході вивчення даної теми
Урок Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи. Польща. Чехословаччина


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка