Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни»



Сторінка2/4
Дата конвертації15.03.2018
Розмір0.75 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4
Тема 6. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Лекція

1. Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці ХVІІІ ст. та їх наслідки для українського народу.

2. Економічна політика Росії щодо України:


  • Особливості соціально-економічного розвитку підросійської України у першій половині ХІХ ст.;

  • Скасування кріпацтва 1861 р., ліберально-демократичні реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. та їхні наслідки для України;

  • Монополізація та концентрація виробництва на початку ХХ ст. Столипінська аграрна реформа.

3. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ – на початку ХХ ст.
Семінарське заняття

1. Національне відродження на західноукраїнських землях:



  • Товариство греко-католицьких священиків;

  • «Руська трійця»;

  • вплив революції 1848–1849 рр. на життя краю;

  • москвофіли, народовці і радикали;

  • виникнення перших політичних партій. РУРП. «Україна irredenta».

2. Суспільно-політичне життя на Наддніпрянській Україні:

  • національне відродження в Україні у першій половині ХІХ ст. (Україна в планах Наполеона; масонський і декабристський рухи; польські повстання 1830–1831 та 1863–1864 рр.; Кирило-Мефодіївське товариство);

  • суспільні течії і рухи другої половини ХІХ ст. (народницький, соціал-демократичний, ліберальний та національний рухи). Наслідки дії Валуєвського циркуляру та Емського указу.

  • національний рух на початку ХХ ст. (перші політичні партії; здобутки національного руху під час першої російської революції 1905–1907 рр; «столипінська реакція»).

3. Україна в роки Першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси.

4. Культура України в ХІХ – на початку ХХ ст.


Реферати

1. Ґенеза української самостійницької думки на межі ХІХ–ХХ ст. Микола Міхновський.

2. Практика тероризму в середовищі народництва як форма боротьби за права селянства та робітництва.

3. Петро Аркадійович Столипін як політичний діяч.

4. Наш край у ХІХ – на початку ХХ ст.
Творчі завдання

1. Ознайомтеся із працею М. Костомарова «Дві руські народності» та висловте своє ставлення на проблеми російсько-українських взаємин.

2. Підготуйте доповідь «Повсякденне життя м. Житомира в дореволюційні часи» (Києва, іншого населеного пункту).

3. Підготуйте доповідь про повсякденне життя студентства підросійської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.


Література

Волковинський В. Революційний тероризм в Російській імперії і Україна / В. М. Волковинський, І. В. Ніконова. – К. : Б. в., 2006. – 415 с.

Волковинський В. Смерть реформатора у Києві [про загибель П. А. Столипіна] / В. Волковинський // Історія України. – 2006. – № 35. – С. 14–22.

Іванко А. Український Кремуцій Корд. М. І. Костомаров / А. Іванко // Історія України. – 2003. – № 10. – С. 1–9.

Казьмирчук Г. Д. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв’язання / Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш // Укр. іст. журн. – 2005. – № 6. – С. 50–66.

Калініченко В. В. Витоки світогляду та політичної свідомості революційних народників в Україні 70-х рр. ХІХ ст. (соціально-психологічний аспект) / В. В. Калініченко, Г. П. Шабельник // Укр. іст. журн. – 2006. – № 2. – С. 38–49.

Кицюк О. В опозиції до всіх урядів і режимів. Микола Міхновський і його місце у боротьбі за розбудову Української національної держави / Олена Кицюк // Історія України. – 2011. – № 18. – С. 16–20.

Махорін Г. Л. Історичні етюди про Житомир / Г. Л. Махорін. – Житомир : В. Б. Котвицький, 2010. – Вип. 1 (1898–1900 рр). – 44 с.; Вип. 2 (1900–1902 рр). – 56 с.

Молчанов В. Б. Добробут студентів України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / В. Б. Молчанов // Укр. іст. журн. – 2005. – № 5. – С. 39–53.

Наумов С. О. Братство тарасівців / С. О. Наумов // Укр. іст. журн. – 1999. – № 5. – С. 36–44; № 6. – С. 55–63.

Наумов С. О. Створення Революційної української партії / С. О. Наумов // Укр. іст. журн. – 2006. – № 2. – С. 49–59.

Реєнт О. Перша світова війна ХХ ст. і українське суспільство / О. Реєнт // Історія України. – 2005. – № 41. – С. 1–4.

Сарбей В. Г. Національне відродження України / В. Г. Сарбей. – К. : Альтернативи, 1999. – 336 с. – («Україна крізь віки», т. 9).
Проблемні запитання

  • Спираючись на вказані уривки з документів, прокоментуйте, яку мету переслідувала російська влада, відкриваючи Київський університет св. Володимира.

Микола І (промова у Київському університеті у серпні 1837 р.): «Мені потрібні вірні сини Престолу, мені потрібна безмежна відданість, повна покірливість і безперечна слухняність; знайте, я пильно слідкуватиму за вами і горе тому, хто… не відповідатиме моїм настановам…»

Із циркуляра міністра освіти Російської імперії С. Уварова до попечителя Київського навчального округу (травень 1847 р.): «Київський університет покликаний служити з’єднанню польського юнацтва з російським у Києві, ґрунтовному вивченню російської мови й словесності, знайомству з установами російськими».

  • Як Ви вважаєте, чому український національний рух не набув значного поширення в Російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.?

  • Визначте причини та поштовх до розгортання масонського та декабристського рухів у Російській імперії, проаналізуйте вплив російського руху на розвиток українського національного.

  • Спираючись на статтю Г. Д. Казьмирчука та Ю. В. Латиша, проаналізуйте спільне та відмінне в русі російських та українських декабристів.

  • Чому, на Вашу думку, декабристознавство як напрям історичного вчення був вельми популярним у радянській історичній науці, а в незалежній Україні втратив свої позиції? Визначте місце декабристознавства в колі проблем сучасної вітчизняної історичної науки.

  • Проаналізуйте процес партійного будівництва в підросійській та підавстрійській Україні, визначте спільне та відмінне.

  • Яке місце в історії Російської імперії мали ліберально-демократичні перетворення 1860–1870-х рр.? Чому наступники Олександра ІІ вирішили їх згорнути?

  • Як Ви вважаєте, яке значення для розвитку сільського господарства Російської імперії мала столипінська аграрна реформа?

  • В чому полягала трагедія українського народу під час Першої світової війни?

  • Визначте риси соціально-економічного становища українського населення в Російській та Австро-Угорській імперіях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., спробуйте порівняти умови для розвитку господарства в цих регіонах.

  • Як Ви вважаєте, чому на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. були популярними русофільські ідеї?

  • Спираючись на відомі Вам факти з історії, біографій та художні твори українських письменників, визначте сутність «жіночого» та «єврейського» питань в Російській імперії, а також шляхи їхнього розв’язання у ХІХ – на початку ХХ ст.

  • Чому Східну Галичину наприкінці ХІХ ст. називали «Українським П’ємонтом»?


Ключові терміни та поняття: антисемітизм, асиміляція, Бейліса справа, буржуазія, Валуєвський циркуляр, гайдамацький рух, «Галицько-руська матиця», геополітика, Головна Руська Рада, громадівський рух, губернатор, губернія, декабристи, економіка, еміграція, Емський указ, етнографія, Задунайська Січ, «Запорожская старина», земства, імперія, «Історія Русів», капіталізм, «Київська козаччина», «Київський телеграф», кріпосне право, купецтво, Кючук-Кайнарджійський мирний договір, Малоросія, Малоросійське товариство, марксизм, монополія, москвофільство, Наддніпрянська Україна, намісництво, народники, народовці, «нова ера», Новоросія, панславізм, партія, радикалізм, реформа, русифікація, русофіл, русофоб, «Руська трійця», «Руський собор», січові стрільці, «Союз русского народа», столипінська аграрна реформа, столипінська реакція, Товариство українських поступовців, «Україна ірредента», Українська думська громада, урбанізація, хлопомани, «ходіння в народ», чорносотенці, чумацтво, Ясський мирний договір.

Тема 7. Боротьба за відродження державності України

(1917–1921 рр.)

Лекція

1. Підвалини Української революції.

2. Історіографія та джерела вивчення Української революції.

3. Еволюція поглядів української еліти на питання державотворення.

4. Уроки Української національно-демократичної революції.

5. Культура України доби національно-визвольних змагань.


Семінарське заняття

1. Українська Центральна Рада.

2. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського.

3. Україна за часів правління Директорії УНР. Акт злуки 22 січня 1919 р. Боротьба об’єднаних сил УНР і ЗУНР за незалежність у 1919 р.

4. Громадянська війна 1919–1921 рр.:


  • особливості політики радянської влади в Україні у 1919–1920 рр. «Воєнний комунізм»;

  • «білий рух». А. Денікін, П. Врангель;

  • отаманщина. Н. Махно;

  • радянсько-польська війна і Україна. Варшавський і Ризький договори.


Реферати

1. Біографічні замальовки про діячів Української національно-демократичної революції (М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра)

2. Центральна Рада в Житомирі.

3. Другий Зимовий похід (Базарська трагедія) і сучасність.

4. Відтворення подій Української революції в есеїстиці І. Лисяка-Рудницького.
Творчі завдання

1. Спираючись на наукові розробки радянських, сучасних українських і зарубіжних істориків, а також учених української діаспори дайте оцінку діяльності П. Скоропадського.

2. Ознайомтеся з поглядами В. Липинського щодо питань українського державотворення («Листи до братів-хліборобів», «Україна на переломі»). Визначте основні риси українського консерватизму, поясніть, чому неоконсервативні ідеї здобувають все більшої популярності серед сучасників.

3. Розгляньте мемуари і публіцистичні нотатки учасників Української національної революції (1917–1921 рр.) як історичне джерело. Визначте погляди М. Грушевського (збірка статей «На порозі нової України»), Д. Донцова («Рік 1918, Київ»), П. Скоропадського («Спогади» і «Спомини»), В. Винниченка («Відродження нації») на минуле, сучасне і майбутнє України. Що спільного і відмінного в оцінці подій Української національно-демократичної революції у працях найактивніших учасників тих подій?


Література

Бойко О. Д. Бій під Крутами: історія вивчення / О. Д. Бойко // Укр. іст. журн. – 2008. – № 2. – С. 43–54.

Бойко О. Д. Зміна урядів та урядової політики Директорії УНР у 1919 р. / О. Д. Бойко // Укр. іст. журн. – 2009. – № 6. – С. 35–47.

Волковинський В. Нестор Махно: легенди і реальність / Валерій Волковинський. – К. : Перліт продакшн ЛТД, 1994. – 256 с.

Донцов Д. Рік 1918, Київ / Дмитро Донцов. – К. : Темпора, 2002. – 208 с.

Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 / Дмитро Дорошенко. – К. : Темпора, 2002. – Т. 1: Доба Центральної Ради. – 320 с.; Т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 року. – 352 с.

Корновенко С. В. Українська революція / С. В. Корновенко, А. Г. Морозов, О. П. Реєнт. – Вінниця : Фоліант, 2004. – 434 с.

Кульчицький С. Володимир Винниченко / Станіслав Кульчицький, Валерій Солдатенко. – К. : Альтернативи, 2005. – 376 с.

Піскун В. М. С. Петлюра як політичний лідер УНР в умовах еміграції: міжнародний і український аспекти / В. М. Піскун // Укр. іст. журн. – 2009. – № 3. – С. 4–15.

Рубльов О. С. Українські визвольні змагання 1917–1921 рр. / О. С. Рубльов, О. П. Реєнт. – К. : Альтернативи, 1999. – 320 с. – («Україна крізь віки», т. 10).

Савченко В. А. Махно / В. А. Савченко. – Харків : Фоліо, 2008. – 415 с.

Савченко В. А. Павло Скоропадський – останній гетьман України / В. А. Савченко. – Харків : Фоліо, 2008. – 380 с.

Терещенко Ю. І. Гетьманат Павла Скоропадського як прояв консервативної революції / Ю. І. Терещенко // Укр. іст. журн. – 2008. – № 4. – С. 19–38.
Проблемні запитання

  • Розкрийте основну причину конфлікту між Українською Центральною Радою та російським Тимчасовим урядом. Проаналізуйте особливості взаємодії цих органів влади в Україні та Росії.

  • Визначте місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення шляхом аналізу її здобутків та прорахунків. Чи можливо було уникнути помилок, яких припустилися українські політики у 1917 – на початку 1918 рр.?

  • У 1918–1920 рр. існували політичні сили, які можна умовно назвати прихильниками та противниками незалежності України. Назвіть ці політичні сили та розкрийте їхні плани щодо українських земель.

  • Поясніть, чому А. Денікіну вдалося 1919 р. за такий короткий час оволодіти значною територією України.

  • Прослідкуйте долю керівників Української революції у найближче десятиліття по її завершенні. Як Ви вважаєте, чому деякі з ідеологів українського державотворення повернулися в Україну після встановлення радянської влади, а інші, навпаки, відійшли від політичної діяльності?

  • Визначте місце «білого руху» в історії Росії та України. Висловте своє ставлення до перегляду російською офіційною історичною наукою і громадськістю ролі білогвардійців в процесі російського державотворення.

  • Порівняйте соціально-економічні програми Центральної Ради, гетьмана П. Скоропадського, Директорії, А. Денікіна та більшовиків. Що в них спільного та відмінного? Зробіть висновки. Який шлях вирішення господарських проблем, по-Вашому, був найбільш доцільним та ефективним в умовах громадянської війни?

  • Підтвердьте або спростуйте твердження, що Директорія сама обмежила коло своїх прибічників.

  • Визначте причини, суть та наслідки отаманщини в Україні в 1918–1919 рр.

  • Обґрунтуйте, яку подію слід вважати останньою в Українській революції. Чому більшість істориків завершує революцію 1920-м, а деякі – 1921 роком?


Ключові терміни та поняття: автономія, агітація, анархізм, анексія, «білий рух», Базарська трагедія (Другий Зимовий похід), Брест-Литовський мир, більшовизм, Варшавський договір, «воєнний комунізм», «вільне козацтво», Директорія, отаманщина, продрозкладка, революція, Ризький мирний договір, сепаратний мир, універсал, федерація, шовінізм.

Тема 8. Україна в міжвоєнний період (1921–1939)
Лекція

І. Україна в системі міждержавних відносин на початку 20-х рр. ХХ ст.

2. Державна економічна політика у 20–30-х рр. та її наслідки. НЕП – причини та привід до переходу до нової політики; реалізація політики.

3. Україна і утворення СРСР (етапи процесу, плани організації нового утворення – «договірної федерації» Х. Раковського, «автономізації» Й. Сталіна, «федералізації» В. Леніна).

4. Політика «коренізації» в Україні. Національні райони в Україні. Націонал-комуністи (М. Скрипник, М. Волобуєв, О. Шумський, М. Хвильовий).
Семінарське заняття

І. Тоталітаризм в Україні: його сутність та механізм реалізації. Політичні репресії в Україні 30-х рр. Великий терор.

2. Форсування індустріалізації та насильницька колективізація. Голодомор 1932–1933 рр.

3. Становище та національно-визвольний рух в Західній Україні, Закарпатті, Буковині. Виникнення і діяльність Організації українських націоналістів. Карпатська Україна.

4. Суперечливий характер розвитку культури в 1920–1930-ті рр. «Розстріляне відродження».
Реферати

1. Київська школа М. Грушевського: організація, досягнення, долі науковців. Катерина Грушевська.

2. Долі діячів Української національно-визвольної революції (М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри, С. Єфремова, Н. Махна).

3. Житомирщина у міжвоєнний період.


Творчі завдання

1. Проаналізуйте погляди Д. Донцова та В. Липинського щодо створення Української держави, знайдіть в їхніх концепціях спільне і відмінне. Чи можна вважати виникнення ідеї «інтегрального націоналізму» закономірним явищем для 1920-х рр.? Свою думку обґрунтуйте.



2. Спираючись на дані офіційних документів, спогади сучасників, матеріали преси спробуйте відтворити життєвий рівень населення України у 1920–1930-ті рр.
Література

Єфіменко Г. Г. Більшовицький центр і радянська Україна: економічні аспекти національної політики Кремля у 1917–1925 рр. / Г. Г. Єфіменко // Укр. іст. журн. – 2009. – № 2. – С. 96–110.

Климов А. Стахановський рух і робітнича молодь Донбасу (до 70-ліття) / А. Климов // Історія України. – 2005. – № 33–34. – С. 1–6.

Кузьмінець О. Євген Коновалець / О. Кузьмінець // Історія України. – 2004. – № 46. – С. 1–3.

Кульчицький С. В. Голод 1932 р. в затінку голодомору-33 / С. В. Кульчицький // Укр. іст. журн. – 2006. – № 6. – С. 77–98.

Кульчицький С. В. Україна між двома війнами / С. В. Кульчицький. – К. : Альтернативи, 1999. – 336 с. – («Україна крізь віки», т. 11).

Нікольський В. М. Обвинувачення репресованих в Україні періоду «Великої чистки» 1937–1938 рр. / В. М. Нікольський // Укр. іст. журн. – 2008. – № 2. – С. 54–64.

Нікольський В. М. Соціальний склад репресованих в Україні у 1937 р. / В. М. Нікольський // Укр. іст. журн. – 2005. – № 2. – С. 141–162.

Рафальська Т. Л. «Великий терор» на Житомирщині: специфіка та технологія / Т. В. Рафальська // Укр. іст. журн. – 2007. – № 3. – С. 66–76.

Рєзнік В. Д. Донцов і В. Липинський в історії України: порівняльний аналіз / В. Рєзнік // Історія України. – 2004. – № 10. – С. 6–9.

Солдатенко В. Ф. Незламний: життя і смерть Миколи Скрипника / В. Ф. Солдатенко // Історія України. – 2002. – № 25–27. – С. 1–35. 

Шаповал Ю. І. Справа «Спілки визволення України»: погляд із відстані 75 років / Ю. І. Шаповал // Укр. іст. журн. – 2005. – № 3. – С. 132–143.

Якубова Л. Д. Тенденції етнокультурного життя УСРР у контексті українізації (1924–1935 рр.) / Л. Д. Якубова // Укр. іст. журн. – 2006. – № 2. – С. 74–89.
Проблемні запитання

  • Доведіть або спростуйте твердження, що на початку 20-х рр. ХХ ст. УСРР переживала політичну кризу. Якими були її причини?

  • У чому полягала сутність планів «договірної федерації», «федералізації» та «автономізації» щодо утворення СРСР? Який з вказаних варіантів було втілено в життя?

  • Визначте, яке місце для України мало входження до СРСР.

  • Прокоментуйте вислів С. Петлюри: «…Українізація справляє враження певного тактичного ходу з боку більшовиків, коли він не дасть бажаних наслідків, то про нього швидко забудуть».

  • Як Ви розумієте гасло М. Хвильового «Геть від Москви!»? Чи містило воно антиросійський заклик?

  • Визначте економічні, політичні та соціальні протиріччя НЕПу. Як Ви вважаєте, чи можна розглядати НЕП як тимчасовий відхід від побудови соціалізму, чи це був закономірний етап в побудові радянського суспільства?

  • Російські історики О. Данилов та Л. Косуліна зазначають, що головним джерелом здійснення індустріалізації стали ресурси, отримані, перш за все, за рахунок «споживчого аскетизму» населення. Поясніть значення цього поняття.

  • Визначте позитивні та негативні результати та наслідки індустріалізації.

  • Доведіть або спростуйте твердження про суперечливий характер розвитку української культури в 20–30-ті рр. ХХ ст. Чому цей період увійшов в історію під назвою «Розстріляне відродження»?

  • Проаналізуйте програмові цілі прихильників українофільства, русофільства, русинства, мадярофільства на Закарпатті. Поясніть причини появи цих течій, визначте їхнє місце в незалежній Україні.

  • Поміркуйте, що спільного між умовами проголошення незалежності УНР, ЗУНР та Карпатської України. Зробіть висновки.


Ключові терміни та поняття: автокефальна церква, атеїзм, бюрократія, «великий терор», геноцид, господарський розрахунок, експропріація, «закон про п’ять колосків», індустріалізація, інтелігенція, карткова система, колективізація сільського господарства, коренізація, культ особи, куркуль, мілітаризація, націоналізація, нова економічна політика, пацифікація, п’ятирічний план, репресії, «розстріляне відродження», соцзмагання, сталінізм, тоталітаризм, урбанізація.
Тема 9. Україна в роки Другої світової війни та першому повоєнному десятиріччі
Лекція

1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. УРСР в системі міжнародних відносин.

2. Проблеми відбудови народного господарства: погляд із сьогодення. Голод 1946–1947 рр. Радянізація Західної України. Доля Української греко-католицької церкви. Операція «Вісла».

3. Культурно-ідеологічні процеси в Україні у першому повоєнному десятиріччі («лисенківщина», «жданівщина», боротьба із космополітизмом; справа лікарів тощо).


Семінарське заняття

1. Друга світова війна як апогей кризи західної цивілізації:



  • Українське питання напередодні Другої світової війни;

  • Пакт Ріббентропа – Молотова;

  • Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Радянізація Західної України.

2. Окупація України німецько-фашистськими військами. Рух Опору:

  • Напад Німеччини на СРСР, невдачі Червоної армії в боях на території України в 1941–1942 рр.;

  • Місце України у планах нацистів;

  • Встановлення нацистського окупаційного режиму. Голокост;

  • Рух Опору на окупованій території:

а) партизанський і підпільний рухи;

б) націоналістична течія (мельниківці, бандерівці, «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця).

3. Визволення України. Внесок України в Перемогу над фашизмом.

4. Житомирщина в роки Великої Вітчизняної війни.

5. Культура України в роки Другої світової війни.
Реферати

1. Війна очима Віктора Суворова.

2. Підсумки Другої світової війни для України.

3. Бердичівська трагедія.

4. Повоєнні репресії в Україні в документах та матеріалах.

5. Велика Вітчизняна війна у спогадах сучасників.


Творчі завдання

1. Проаналізуйте особливості міжнаціонального спілкування населення УРСР під час Другої світової війни. Визначте генезу явища колабораціонізму місцевого населення, поясніть, хто такі «праведники світу».

2. Підготуйте матеріал про те, як Німеччина та інші країни фашистського табору спокутують свою вину перед постраждалими з їхньої вини народами інших країн. Проаналізуйте, чи мають місце в сучасному цивілізованому світі прояви ксенофобії, як здійснюється боротьба з ними на державному рівні.

3. Зробіть історіографічний огляд літератури сучасних українських науковців з проблеми «Україна в Другій світовій війні», визначте, яка тематика привертає більшу увагу вітчизняних істориків, які теми оминаються й чому.


Література

Бабий Яр : к пятидесятилетию трагедии 29, 30 сентября 1941 года. – Иерусалим : Библиотека-Алия, 1991. – 184 с.



Васильєв В. Ю. Україна в політиці керівництва СРСР напередодні Другої світової війни / В. Ю. Васильєв // Укр. іст. журн. – 2005. – № 1. – С. 4–16.

Вронська Т. В. Формування особового складу штрафних батальйонів і рот у Червоній армії періоду Великої Вітчизняної війни / Т. В. Вронська, О. Є. Лисенко // Укр. іст. журн. – 2006. – № 3. – С. 137–151.

Гончаренко О. М. До питання про участь місцевого населення у порятунку євреїв на території рейхскомісаріату Україна (1941–1944 рр.) / О. М. Гончаренко // Укр. іст. журн. – 2010. – № 1. – С. 128–142.

Грідіна І. М. Вплив нацистської пропаганди на духовне життя населення України (технології, механізми та ефективність) / І. М. Грідіна // Укр. іст. журн. – 2009. – № 3. – С. 123–132.

Жилюк В. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941–1955 рр. / Вікторія Жилюк. – Рівне : Волинські обереги, 2008. – 308 с.

Кентій А. В. Партизанський рух 1941–1944 рр. в Україні / А. В. Кентій, В. С. Лозицький // Укр. іст. журн. – 2005. – № 3. – С. 3–16.

Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.) / М. В. Коваль. – К. : Альтернативи, 1999. – 336 с. – («Україна крізь віки», т. 12).

Ковальчук І. Нарис історії діяльності ОУН під проводом А. Мельника на Житомирщині у другій половині 1941 року / Іван Ковальчук, Сергій Стельникович. – Житомир : Рута, 2011. – 188 с.

Король В. Ю. Визвольні бої Червоної армії на території України (1943–1944 рр.) / В. Ю. Король // Укр. іст. журн. – 2005. – № 1. – С. 16–34.

Кульчицький С. Безповоротні втрати України в другій світовій війні / С. Кульчицький // Історія України. – 2004. – № 20. – С. 2–4.

Лисенко О. Є. Підсумки Другої світової війни та Україна / О. Є. Лисенко // Укр. іст. журн. – 2005. – № 6. – С. 128–139.

Михайлюк М. В. Нацистська пропаганда в окупованому Києві / М. В. Михайлюк // Укр. іст. журн. – 2006. – № 1. – С. 131–145.

Рік 1941-й: партизани України // Укр. іст. журн. – 1996. – № 3. – С. 53–61.



Сушко О. Політичні погляди німецького керівництва на незалежність України в період другої світової війни / О. Сушко, О. Берендєєв // Історія України. – 2002. – № 33–34. – С. 18–19.

Проблемні запитання

  • Яким чином німецьке керівництво намагалося використати «українське питання» у своїх цілях? Чим був спричинений інтерес до українських земель з боку Німеччини?

  • Радянсько-німецьке співробітництво, започатковане пактом про ненапад, А. Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Прокоментуйте цей вислів. Які переваги давав цей «шлюб» Німеччині та Радянському Союзу?

  • Події 1939–1940 рр. на українських землях історики тлумачать по-різному. Сутність процесу, завдяки якому західноукраїнські землі опинились у складі УРСР, більш правильно відбиває термін: анексія, возз’єднання чи інкорпорація? Відповідь обґрунтуйте.

  • Визначте позитивні й негативні риси радянізації західноукраїнських земель.

  • Проаналізуйте причини поразок Червоної Армії на початковому етапі війни.

  • Поясніть особливості взаємодії радянської, націоналістичної та польської течій руху Опору в Україні. Якими були причини «Волинської трагедії»?

  • Назвіть основні операції з визволення України в 1943–1944 рр., дати повної окупації та остаточного визволення України. Якими, на Вашу думку, були причини перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні?

  • Проаналізуйте втрати України та Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні, порівняйте їх із втратами країн фашистського блоку. Зробіть висновок.

  • Прослідкуйте ставлення радянського керівництва до долі людей під час війни (військовополонених, громадян, що опинилися на окупованій території тощо).

  • Порівняйте форми боротьби партизанів та підпільників. Назвіть найвідоміших представників обох груп.

  • Доведіть конкретними фактами, що патріотизм народу Радянського Союзу відіграв вагому роль у перемозі над нацистськими загарбниками.

  • Покажіть, в чому полягають сутнісні протиріччя в оцінці істориками та громадянами України подій Великої Вітчизняної війни. Як українська та світова громадськість ставиться до ролі ветеранів Радянської Армії та вояків націоналістичної течії Руху Опору в перемозі над фашизмом? Висловте свою точку зору.


Ключові терміни та поняття: амністія, Бабин Яр, блокада, Букринський плацдарм, Велика Вітчизняна війна, «Вісла» операція, «Галичина» дивізія СС, гестапо, гетто, Голокост, депортація, дистрикт «Галичина», Дробицький Яр, евакуація, «ждановщина», Карпатська Україна, колабораціонізм, космополітизм, Лютезький плацдарм, «новий порядок», Нюрнберзький процес, окупація, остарбайтери, ОУН, пакт Молотова-Ріббентропа, партизани, підпільники, план «Барбаросса», план «Ост», «Поліська Січ», «праведник світу», радянізація, «рейкова війна», фашизм.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки щодо проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «сучасна література країн, мова яких вивчається»
Методичні вказівки щодо проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «Сучасна література країн, мова яких вивчається» для...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни, проведення семінарських занять
Філософія. Методичні вказівки до вивчення дисципліни, проведення семінарських занять та самостійної роботи студентів усіх напрямів...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять
України: Програма курсу І методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів неісторичних спеціаль-ностей / Уклала...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» (для студентів галузі знань 0305...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні рекомендації для проведення семінарських занять

Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Правовий статус непідприємницьких організацій»
Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні рекомендації до семінарських занять для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти напряму підготовки"Психологія"
Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни» iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Фінанси підприємств»
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Фінанси підприємств» для студентів спеціальності 051 «Економіка»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка