Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності



Скачати 295.03 Kb.
Дата конвертації09.02.2018
Розмір295.03 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Юридичний інститут

Кафедра теорії та історії держави і права

ІСТОРІЯ ПРАВОВИХ І ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ

Методичні рекомендації для самостійної підготовки

до занять студентів спеціальності

6.03040101 «Правознавство»


Затверджено на засіданні кафедри “___”______ 20___ р., протокол № ____

Укладач: к.і.н., доц. Череватюк В.Б..


КИЇВ – 2015

ЗМІСТ





стор.

ВСТУП




МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ ПРАВОВИХ І ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ, ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СХОДУ, АНТИЧНОСТІ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА



Тема 1.1. Предмет, завдання і методологія курсу «Історія правових і політичних вчень».




Тема 1.2. Політико-правові вчення Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії



Тема 1.3. Політичні та правові погляди Платона та Аристотеля



Тема 1.4. Правова і політична думка Марка Тулія Цицерона та римських юристів.

Тема 1.5. Учення Томи Аквінського, Марсилія Падуанського та Ніколо Макіавеллі про державу і право.












Тема 1.6. Зародження та розвиток українських правових та політичних учен



Тема 1.7. Політико-правова ідеологія епохи Просвітництва у Франції

Тема 1.8. Учення про державу і право Т. Джефферсона,

Дж. Медісона та Т. Пейна
МОДУЛЬ 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ В ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

(ХVII – ХХІ ст.)

Тема 2.1. Учення про державу і право Е. Канта та

Г. В. Ф. Гегеля

Тема 2.2. Політико-правові вчення Томаса Гоббса та Джона Локка

Тема 2.3. Історична школа права

Тема 2.4. Лібералізм як напрям у політико-правових ученнях

Тема 2.5. Позитивізм як напрям в історії правових і політичних учень

Тема 2.6.Соціологічна школа права

Тема 2.7. Зародження та розвиток анархізму

Тема 2.8. Правові вчення в Україні в кін. XІX — на поч. XX століття

Тема 2.9. Сучасні вчення про верховенство права





Список джерел






ВСТУП

Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу, основним засобом опанування навчального матеріалу у позааудиторний час.



Мета самостійної роботи студентів з дисципліни “Історія правових і політичних вчень” — засвоїти в повному обсязі навчальну програму і сформувати самостійність як особистісну рису та важливу професійну якість, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання самостійної роботи студентів з дисципліни — засвоєння, закріплення та систематизація відповідних теоретичних знань, а також їх застосування при виконанні практичних завдань. Самостійна робота студентів забезпечує їх підготовку до поточних аудиторних занять.

Зміст самостійної роботи студентів з дисципліни “Історія правових і політичних вчень” визначається навчальною програмою дисципліни, а також цими методичними матеріалами.

До основних форм самостійної роботи студентів з дисципліни “Історія правових і політичних вчень” належать такі:

• опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, обов’язкових

і додаткових наукових літературних джерел;

• вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання;

• підготовка до практичних занять;

• підготовка до різних форм поточного контролю;

• пошук та огляд літературних джерел за заданою проблемати-

кою;

• написання твору-есе за заданою проблематикою;



• підготовка доповіді за заданою проблематикою;

• аналітичний розгляд наукових публікацій;

У процесі самостійної підготовки до практичного заняття студенти повинні опрацювати лекційний матеріал, всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття, проаналізувати відповідні навчальні літературні джерела. Студенти перевіряють рівень засвоєння знань, відповідаючи на питання для самоконтролю.

Критерії оцінювання самостійної роботи студентів:

• оцінка “відмінно” — студент повною мірою розкриває питання, винесені для самостійного опрацювання, вільно оперує понят-тями і науковою термінологією, демонструє глибокі знання джерел, має власну думку щодо відповідної теми і здатний аргументовано її доводити;

• оцінка “добре” — загалом рівень знань студента відповідає викладеному, але він припускається певних помилок при розгляді питань, винесених для самостійного опрацювання, обґрунтування неточні, не наводить обґрунтованих доказів;

• оцінка “задовільно” — студент розкриває питання, винесені для самостійного опрацювання, у загальних рисах, розуміє їх сутність, намагається роботи висновки, але при цьому припускається грубих помилок, матеріал викладає нелогічно, непослідовно;

• оцінка “незадовільно” — студент не може відповісти на поставлені запитання або відповідає неправильно, не розуміє сутності питань, не може зробити висновків.



ТЕМИ  САМОСТІЙНОЇ  РОБОТИ  СТУДЕНТІВ
Тема 1.1. Предмет, завдання і методологія курсу «Історія правових і політичних вчень».
1. Визначте предмет та об’єкт дослідження «Історії правових і політичних вчень».

2. Охарактеризуйте найбільш прийнятні методи дослідження «Історії правових і політичних вчень».

3. Напишіть твір-есе на тему: «Значення дисципліни «Історія правових і політичних вчень» для фахівця в галузі юриспруденції».

4. Складіть короткий виступ на тему: «Моє розуміння значення історії філософії права» .


Методичні рекомендації. Розпочинаючи вивчення дисципліни «Історія політичних і правових вчень», необхідно насамперед з'ясувати завдання та місце цієї дисципліни серед юридичних та інших гуманітарних наук, її практичне значення за умов побудови в Україні основ демократичної, соціальної правової держави і громадянського суспільства. Готуючись до першого питання, з’ясуйте насамперед, що «Історія політичних і правових вчень» належить до теоретико-історичних дисциплін, які мають світоглядний характер. Зверніть увагу, що предметом історії політичних і правових вчень є історія виникнення і розвитку поглядів, учень і теорій щодо походження, ролі і значення та ідеальної форми держави і політичної системи суспільства, а також вчень і теорій про право, його суть і призначення, окремі державно-правові інститути та теорій і концепцій про ідеальні або бажані форми державно-правового буття. При розгляді другого питання наголосіть на тому, що найбільш прийнятними для історії правових і політичних вчень є історичний і проблемно-концептуальний метод. Використовується також порівняльний метод, що дає змогу детально ознайомитися з сутністю конкретних учень, проаналізувати їхній зміст, порівняти, з'ясувати, якою мірою вони успадковують політико-правову думку минулих поколінь і скільки в них нового, якою є їхня соціальна цінність за сучасних умов.

Важливий засіб засвоєння знань — це написання творів - есе та виступів. Написання та підготовку виступу за заданою проблематикою необхідно починати з ретельно продуманого вступу, де визначаємо мету дослідження, практичне і теоретичне значення теми, максимально точно встановлюємо межу досліджуваної теми, а також методи дослідження.В основній частині твору-есе насамперед викладаємо зміст досліджуваної проблеми. Наслідком дослідження можуть бути пропозиції щодо правових та політичних поглядів видатних діячів минулого і сучасності. У такому разі необхідно всебічно обґрунтувати власне бачення проблеми.Робота повинна завершуватися обґрунтованими висновками. Виступ має містити історіографію, бути актуальною своїми проблемами та досліджуваною темою. Завершувати треба загальними висновками та обґрунтованим власним ставленням щодо висвітленої проблематики.


Література: [1—3]; [12]; [15—16]; [17].

Тема 1.2. Політико-правові вчення Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії




  1. З’ясуйте особливості поглядів на державу і право в країнах Сходу.

  2. Закони Ману були зводом релігійних, етичних і юридичних настанов, які можна поділити на три групи. Назвіть ці групи.

  3. Написати твір-есе на тему: «Що, на вашу думку, найбільш важливе у правових поглядах китайських милителів?»


Методичні рекомендації. Під час розгляду першого питання слід наголосити на тому, що знання минулого допомагає краще зрозуміти теперішнє через тісний зв’язок політичних вчень минулого із сучасністю. Зазначте, що історично першою формою пізнання політики і права було її релігійно-міфологічне трактування. У ІІ-І тис. до н.е. панували уявлення про божественне походження влади і суспільно-політичного устрою. Але вже у VІІІ-VІ ст. до н.е. намітилася тенденція відходу від релігійно-міфологічного до більш раціонального погляду на світ взагалі, на державу, владу, право – зокрема. З часом політичні погляди набувають певної філософсько-етичної спрямованості. Процес формування політичних та правових ідей у стародавньому світі віддзеркалено в різноманітних концепціях політичної і правової філософії, науки про політології, юриспруденції.Щодо другого питання, то політико-правові ідеї Стародавньої Індії репрезентовані вже в найдавніших літературних пам'ятках, релігійних книгах аріїв, священних книгах брахманізму, пізніших релігійно-філософських творах; в поетичних епопеях ; а особливо — в юридичних збірниках, які часто є не стільки пам'ятками законодавства і записами звичаєвого права, скільки релігійно-філософськими і політичними трактатами. Для майбутніх правознавців особливо цікавим є збірник «Закони Ману». Вивчаючи третє питання, зверніться до правової і політичної думки Давнього Китаю. Щодо Стародавнього Китаю, то тут характерним є виникнення чотирьох суспільно-політичних напрямів. Перший — започаткований Лао-цзи даосизм, прихильники якого висловлюються проти будь-якого втручання влади у справи суспільства. Другий — започатковане Конфуцієм конфуціанство. Третій — учення Мо-дзи, що ґрунтувалося на ідеї всеосяжної любові, на яку мали спиратися взаємини між людьми. Четвертий — школа юристів («фадзя»), які вперше рішуче виступили за безумовне дотримання писаного права як основи охорони власності та особи.
Література: [1–3]; [9]; [11—13]; [17].

Тема 1.3. Політичні та правові погляди Платона та Аристотеля

1. Проаналізуйте основні етапи розвитку правової і політичної думки в Стародавній Греції. Проілюструйте цю періодизацію конкретними ученнями.

2. Які основні ідеї розвиває Платон у своїй праці «Держава»?

3. Аристотель поступово підходить до критичного дослідження окреслених ще до нього видів державного устрою. Назвіть їх.



Методичні рекомендації. При розгляді першого питання розгляньте особливості правової політичної думки Давньої Греції (Сократ, Платон, Арістотель). Наголосіть на таких рисах політичної думки античності: пошук ідеальної моделі держави; трактування політики як форми цивілізованого буття людей; відсутність чіткого розмежування філософії, етики і політики, що зумовило моралізаторський характер праць політичної проблематики. Слід зазначити, що мислителі античної Греції відіграли визначну роль в історії формування і розвитку всієї духовної культури людства. Вони стояли біля витоків теоретичного підходу до проблем держави, права, політики, інших державно-правових явищ, формування юриспруденції.Досліджуючи друге питання зверніть увагу на те , що одним з найбільших мислителів не тільки античності, але й усієї історії філософії, політичних та правових учень є Платон. На його думку ідеальна держава трактується, як справедливе правління кращих, а закони встановлюються для загального блага держави, а не якоїсь обмеженої групи, що захопила владу. Щодо третього завдання, то з іменем іншого мислителя Аристотеля, пов'язане зародження політичної науки, як окремої науки. Держава, за Аристотелем, виникає природним шляхом для задоволення життєвих потреб, але мета її існування — досягнення блага людей. Держава — це достатня для самостійного існування сукупність громадян. Право характеризується Аристотелем також як рівність, але, відповідно до його трактування справедливості, ця рівність не абсолютна, а відносна, оскільки люди не рівні за своїм здібностями.
Література: [1–3]; [4]; [12–13]; [16]; [17].
Тема 1.4. Правова і політична думка Марка Тулія Цицерона та римських юристів.
1. Аналізуючи набуті теоретичні знання з теми, складіть таблицю, у якій порівняйте вчення про державу Аристотеля та Марка Тулія Цицерона..

2. Поясніть думку Цицерона: «Цей «істинний закон» —один і той же скрізь і завжди, і на всі народи в будь-який час буде поширюватися один вічний і незмінний закон, причому буде один спільний як би наставник і володар усіх людей — бог, творець, суддя, автор закону».

3. Напишіть твір есе на тему: «Які вчення Стародавнього Риму мене зацікавили найбільше і чому?»
Методичні рекомендації. Починаючи працювати над першим питанням не забудьте, що давньоримська політична та правова думка знаходилася під помітним впливом відповідних давньогрецьких концепцій. Проте римські автори не обмежувалися простим запозиченням положень своїх попередників. У них вони отримали свій подальший розвиток і нове втілення. Щодо другого питання, то важливим є те, що значний внесок у розвиток політико-правової думки зробив Марк Тулій Цицерон. Держава у трактуванні Цицерона виступає не тільки, як утілення загального інтересу всіх її вільних членів, але, водночас, і як узгоджене правове спілкування цих членів, як певне правове утворення, «загальний правопорядок». Отже, Цицерон стоїть біля витоків юридизації поняття держави. В основі права, за Цицероном, лежить притаманна природі справедливість. При цьому, під справедливістю розуміється вічна, незмінна і невід'ємна властивість як природи загалом, так і людської природи зокрема.у третьому завданні слід наголосити на тому, що неабиякий вплив на подальший розвиток світової правової та політичної думки справили римські юристи: Сабініан, Гай, Папініан, Ульпіан, Модестин, Павло та ін. Справедливість (юстицію) вони тлумачили як бажання віддавати кожному своє право. Вони підняли розуміння права і закону на емпірико-теоретичний, логіко-понятійний, концептуальний рівень, а політичні доктрини ввели в правовий контекст.

Література: [1—3]; [12—13]; [15—16]; [17].
Тема 1.5. Учення Томи Аквінського, Марсилія Падуанського та Ніколо Макіавеллі про державу і право.

1. На основі вивченого матеріалу складіть таблицю з такими структурними елементами: мислитель, праці, погляди на державу, правові концепції.

2. Доведіть за допомогою витягу із вчень М. Падуанського важливість верховенства закону в державі.

3. Що, на думку Н. Макіавеллі, є необхідною умовою сильної централізованої держави? Прокоментуйте.



Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання, зверніть увагу на те, що в епоху Середньовіччя, тобто у V-XVІ ст., філософсько-етичні концепції політики і права в Західній Європі витісняються релігійною (християнською) концепцією. Підкресліть, що центральною проблемою правових і політичних вчень цього періоду є питання: яка влада повинна мати пріоритети – духовна (церква) чи світська (державна)? Зазначте, що в епоху Середньовіччя під впливом християнської моралі відбулися кардинальні зміни не тільки в матеріально-правових та процесуальних нормах, але і в науковому підґрунті правових наук. Однією з головних проблем політико-юридичних знань у цей період є питання про те, яка влада повинна мати пріоритет: духовна чи світська. Ідеологами першої були Августин, Тома Аквінський, другої — Марсилій Падуанський. Важливо також відзначити, що, незважаючи на ці суперечності, непохитною залишалася монархічна ідея —один з компонентів політико-правової свідомості середніх віків. Щодо другого питання та поглядів Марсилія Падуанського на державу, слід зауважити, що він розглядав її відповідно до античних поглядів, називаючи формою досконалого устрою суспільства. Держава для нього — це світський інститут, постійна спілка, завдяки якій людина досягає самодостатнього життя. Держава досконала, якщо вона добре управляється, має хороші закони, а також виконує функції, що забезпечують підтримку миру. У третьому питанні слід звернути увагу на те, що, аналізуючи політичне життя суспільства, Макіавеллі приходить до висновку — в основі політичної поведінки лежить не християнська мораль, а користь і сила.
Література: [1 – 3]; [7]; [5]; [12 – 13]; [15 – 16].

Тема 1.6. Зародження та розвиток українських правових та політичних вчень

1. У якій праці періоду Київської Русі відзеркалено ідею єдиновладдя? Аргументуйте свою відповідь.


Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання важливо, що на початкових етапах своєї еволюції українська політична думка розвивалась у різноманітних виявах інтелектуальної духовно-естетичної діяльності, а саме у художній літературі, історичних творах, публіцистиці, правових документах тощо. В період Київської Русі політичні ідеї вперше були сформульовані у творах державних діячів, церковних ієрархів, літописців і стосувалися питань виникнення української державності, її суспільно-політичного устрою, відносин влади церкви, влади та особистості, місця Київської Русі серед інших держав світу та інших проблем. Найбільш відомими з-поміж цих творів були «Слово про закон і благодать» Іларіона; «Руська Правда» Ярослава Мудрого, «Повість минулих літ», написана монахами-літописцями Нестором і Сильвестром, «Повчання», написане великим князем київським Володимиром Мономахом та ін.У згаданих творах було порушено такі політичні проблеми: забезпечення незалежності та єдності Русі; утвердження рівноправного статусу Київської Русі серед інших країн світу; закріплення норм права і християнської моралі в суспільних та міжособистісних стосунках; дотримання присяги та норм права князями; верховенство світської влади над церковною; обґрунтування ідеї соціальної відповідальності влади перед народом та ін.
Література: [1 — 3]; [15]; [17].

Тема 1.7. Політико-правова ідеологія епохи Просвітництва у Франції

1. Із доктрини Локка Вольтер виводить основну думку своєї моралі: завдання людини – взяти свою долю у власні руки, покращити умови свого існування, забезпечити себе, прикрасити життя науками, виробництвом, мистецтвами й хорошим наглядом за суспільством. Яке ваше ставлення до цього? Обґрунтуйте свою думку.

2. Вказівки Монтеск'є про множинність чинників, які впливають на зміст і застосування законів, зараз, як і раніше, слугують основою для побудови ліберальних і конституційних теорій права, що сконцентровано відбиті у вченнях про правову державу. Підтвердіть або спростуйте цю думку.

3. Будучи прихильником договірної теорії походження держави, Руссо вважав, що внаслідок змови між багатими державна влада узаконила приватну власність, узурпувала природні права народу, і висловив думку, що народ має право розірвати цей договір, тобто повстати, повалити владу, яка існує, й установити народний суверенітет. Підтвердіть цю думку витягами з праць.



Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання слід знати, що для юридичної науки епоха Просвітництва — це глибокі зміни в економічному, політичному, духовному житті, розвиток науки, техніки, культури, освіти, зміни в суспільних відносинах і суспільній свідомості, що були передумовою становлення нового правового світогляду. Головну роль у зміцненні просвітницького руху відіграв Вольтер, який захищав теорію просвітницького абсолютизму, хоча був ворогом деспотизму і насилля.

Шукаючи відповідь на друге запитання, зверніть увагу на те, що одним з перших філософів-просвітителів вважається Шарль Луї де Монтеск'є, який запропонував погляд на історію як на природний, зумовлений законами процес. Монтеск'є пропонує свій варіант поділу влади — на законодавчу, виконавчу і судову, наполягаючи, що лише за таких умов можливий державний лад, за якого нікого не примушуватимуть робити те, до чого не зобов'язує закон, і не робити того, що закон дозволяє.

Щодо третього питання, основою політико-правової концепції Жан-Жака Руссо є ідея народного суверенітету. Свобода, як і рівність — найвище благо людей, наголошував мислитель. Свобода і рівність учасників договору забезпечують об'єднання народу в єдине ціле — колективну особу, інтереси якої не можуть суперечити інтересам окремої особи. Власне, у цьому суть ідеї Руссо про народний суверенітет, тобто належність суверенітету народові, як базовий принцип республіканського ладу .
Література: [1]; [3]; [6]; [13]; [16]; [17].

Тема 1.8. Учення про державу і право Т. Джефферсона,

Дж. Медісона та Т. Пейна
Запитання та завдання.

1. Визначте основні напрямки політико-правової думки США. Обґрунтуйте причини їх виникнення.

2. Т. Пейн був прибічником природного права. Підтвердіть це цитатами з його праць.

.

Методичні рекомендації. Щодо пошуку відповіді на перше запитання, зверніться до праць Томаса Джефферсона, який захищав ідеї народного суверенітету, республіканізму, демократизму, свободи, рівності і братерства, наголошував, що кожній людині притаманне моральне розуміння справедливого і несправедливого, що всі люди створені рівними і наділені Творцем природними і невідчужуваними очевидними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя. Приватну власність Джефферсон вважав не природним, а громадянським правом. Саме вільні люди, на його думку, укладають суспільний договір про створення держави для задоволення своїх природних прав і потреб.

Щодо другого завдання то Томас Пейн розрізняє природні і громадянські права людини. З утворенням держави люди передають частину прав в «загальний фонд». Держава ж виникає слідом за об'єднанням людей у суспільство, бо, об'єднавшись, люди не здатні зберігати справедливість між собою. І держава створюється людьми за суспільним договором — єдино можливим способом утворення держави. Тому верховна влада в державі має належати самому народу.
Література: [1 — 3]; [12 — 13]; [15 — 16]; [17].

МОДУЛЬ 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ В ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

(ХVII – ХХІ ст.)
Тема 2.1. Учення про державу і право Е. Канта та

Г. В. Ф. Гегеля

1. Зробіть порівняльний аналіз поглядів на право і закон Е. Канта та Г. В. Ф. Гегеля.

2. Поняття «право» вживається в гегелівській філософії права в декількох основних значеннях. Яких саме?
Методичні рекомендації. Щодо першого завдання, то даючи оцінку класицизму, як надзвичайному періоду, що створив одну велику правову цілісність, слід відзначити Емануїла Канта. В основу державно-правової концепції Канта покладено етику. Кожна особа, вважав філософ, є абсолютною цінністю, яка має гідність і не може бути засобом здійснення ніяких планів. Кант писав про природне і позитивне право. Приватне право повинне регулювати відносини людей стосовно власності, а публічне — відносини між членами держави — громадянами. Народ може брати участь у встановленні порядку завдяки прийняттю конституції. Своєрідним у Канта був підхід до форм правління. Він піддавав аналізові абсолютизм, аристократію і демократію. Демократичною, на його думку, є та форма, де влада побудована за принципом поділу її на законодавчу й виконавчу.Найбільш ґрунтовну спробу наукового аналізу й пізнання сутності права й держави було зроблено німецьким філософом Г. В. Ф. Гегелем у його «Філософії права» та інших працях. Проблема права, свободи, моралі й моральності була в центрі творчих інтересів Гегеля впродовж усього його життя.

Щодо другого питання, то право, у розумінні Гегеля, є наявним буттям свободи. Філософ був переконаний, що істинна сутність особи та її свобода полягають у прагненні індивіда до своєї загальної природи, а право, з огляду на це, — практичне втілення свободи в її загальному вигляді в реальній дійсності, торжество об'єктивного духу у формі держави. Загалом період німецької класичної філософії є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії.


Література: [1]; [3]; [8]; [12 – 15]; [16]; [17].

Тема 2.2. Політико-правові вчення Томаса Гоббса та Джона Локка
1. Прокоментуйте вислів Томаса Гоббса: «...суверен має право на все лише за умови, що, сам будучи підданим Бога, він зобов'язаний через це дотримуватися природних законів».

2. Що мав на увазі Спіноза під висловом: «... Це право визначається могутністю народу ... називається верховною владою»?

3. Які ідеї Джона Локка, на вашу думку, найактуальніші сьогодні?

Методичні рекомендації. Щоб виконати перше завдання, слід знати, що видатним фундатором державно-правових учень нового часу був англійський мислитель Томас Гоббс. Він розглядав три моменти становлення політичного організму: природний стан — перехід до держави — державний стан. Аналізуючи й конструюючи систему державності, Гоббс зупинився на тому, у який спосіб примиряються в державі страх і свобода, свобода й необхідність.

Щодо другого питаня, то Бенедикт Спіноза зазначав, що перший («божественний») закон має на меті лише найвище благо, а інший («людський») — це спосіб життя, він служить збереженню держави. Входячи до такого об'єднання, кожна людина повинна виконувати всі приписи, встановлені загальною згодою. Наявність верховної влади утворює громадянський стан. Сукупне тіло верховної влади називається державою.

Розв’язуючи третє завдання, зауважте, що за Джоном Локком, держава виникла для забезпечення природних, невідчужуваних прав і захисту приватної власності. Люди, передавши державі права, не втрачають їх. Держава оберігає такі права. А найдосконалішою формою держави є не абсолютна, а конституційна монархія. Локк переконаний в необхідності поділу влади на законодавчу, виконавчу й федеративну. Він уважав, що в конституційній державі, котра діє заради збереження співтовариства, може бути лише одна верховна влада — законодавча, якій решта гілок влади підпорядковується.
Література: [1]; [3]; [12-13]; [15-16]; [17].

Тема 2.3. Історична школа права
Запитання та завдання до теми 2.3.

  1. Яке, на вашу думку, найвагоміше досягнення історичної школи права?

  2. Напишіть твір-есе на тему: «Внесок Г. Ф. Пухти в розвиток теорії права».


Методичні рекомендації. Відповідаючи на перше питання відзначте, що аналізуючи діяльність історичної школи права як фундатора особливого напряму у правовій думці, слід зазначити, що в першій половині XIX століття цей напрям набуває широкої популярності і впливу. У центрі уваги представників цієї школи було питання про виникнення та історичний розвиток права. Засновником історичної школи права є Густав Гуго, основною працею якого є «Підручник природного права як філософії позитивного права, а особливо – приватного права». Послідовником і продовжувачем його був Фрідріх-Карл фон Савіньї, головними дослідженнями якого є: «Право володіння» та «Система сучасного римського права». Щодо підготовки твору-есе, то зверніть увагу на те Георг Фрідріх Пухта є найбільш яскравим представником цього напряму , головними дослідженнями якого є : «Звичаєве право» та «Курс інституцій». Представники цього напряму вважали, що для правильного розуміння й розвитку державно-правових явищ визначальне значення має вивчення та осмислення їхнього історичного розвитку.У фокусі уваги історичної школи права були проблеми історії, традицій, самого поняття народу. Право, яке діє в суспільстві, — це не тільки сукупність приписів уповноважених на те органів держави. Право твориться не тільки або навіть не стільки завдяки законодавству, скільки шляхом самостійного розвитку, через стихійне утворення відповідних норм спілкування, які добровільно приймаються народом.
Література: [1]; [3]; [12-13]; [15–16]; [17].

Тема 2.4. Лібералізм як напрям у політико-правових ученнях

  1. Визначте концептуальну основу лібералізму

  2. Охарактеризуйте конституційний проект Б. Констана.

  3. Розкрийте суть теорії утилітаризму І. Бентама.


Методичні рекомендації.Вивчаючи перше питання зверніть увагу на те, що в XIX ст. лібералізм стає однією з найвпливовіших політичних та інтелектуальних течій. Концептуальну основу лібералізму становлять дві головні тези. Перша полягає в твердженні, що особиста свобода і приватна власність є найвищими соціальними цінностями. Друга — у твердженні, що реалізація цих цінностей не тільки забезпечує розквіт усього творчого потенціалу особи та її благополуччя, але й водночас веде до розвитку і суспільства загалом, і держави зокрема.

Щодо другого питання, то основоположник французького лібералізму Б. Констан під свободою розуміє верховенство особи над владою, що хоче правити за допомогою насильства, і над масами, які репрезентують з боку більшості право підпорядкування собі меншості. Він же наголошував, що «політична свобода служить гарантією особистої свободи, проте вона не може її замінити».

Якщо працювати над третім питанням, то з-поміж авторів, що робили спробу створити таку цілісну систему, яка б могла охопити і пояснити всі явища навколишнього світу, був єдиний правник — Ієремія Бентам. Головним завданням правників і політиків, на його думку, є гармонізація індивідуальних інтересів. Ієремія Бентам — основоположник теорії користі, утилітаризму.

Література: [1]; [3]; [12]; [13]; [14]; [17].

Тема 2.5. Позитивізм як напрям в історії правових і політичних учень


  1. Як коротко можна охарактеризувати суть позитивізму?

  2. Продовжіть думку О. Конта: «Розумна політика не може ставити собі за мету ...».

  3. Що, на думку Г. Кельзена, зумовлювало крах справжньої науки права? Обґрунтуйте свою відповідь.


Методичні рекомендації. Щодо першого питання, то у другій половині XIX століття домінантним напрямом у філософії загалом, і в політичних та правових ученнях зокрема стає позитивізм. Суть цього напряму можна коротко охарактеризувати так: джерелом знань є досвід і тільки досвід; методом науки є індукція і тільки індукція; предметом дослідження можуть бути факти і тільки факти. Пізнання, якщо воно не є науковим, не має жодної цінності.

Відповідаючи на друге питання, потрібно знати, що основоположником позитивізму був Огюст Конт, який виклав свої погляди в шеститомному «Курсі позитивної філософії» і чотиритомній праці «Система позитивної політики, або соціологічний трактат про основи релігії людства». Обґрунтовуючи необхідність нової науки про суспільство та його закони, її значення, Конт, спираючись на реалії XIX ст., наголошував, що суспільство, яке зароджується, є наукове. Огюст Конт прийшов до висновку: головною умовою суспільної реформи є реформа інтелектуальна.

Щодо третього питання, то найбільш видатним представником провідної позитивістської доктрини в юриспруденції є Ганс Кельзен. Його головна праця, у якій викладено теорію нормативізму має назву «Чиста наука права». Учений, розробляючи свою теорію, ставив перед собою завдання створити «чисту», тобто самодостатню і звільнену від будь-яких позаправових, метафізичних впливів, теорію права.
Література: [1]; [3]; [10]; [12–13].


Тема 2.6.Соціологічна школа права


  1. Як проявляється право в концепції Є. Ерліха? Підтвердіть свою думку витягами з праць.

  2. Чим, на думку Л. Петражицького, відрізняються правові та моральні емоції? Підтвердіть свою думку витягами з праць цього вченого.


Методичні рекомендації. Відповідаючи на перше питання, потрібно знати, що одним з головних ідейно-теоретичних джерел сучасної юриспруденції є так званий рух за «вільне право», що виник наприкінці XIX — на початку XX ст. у Західній Європі. Цей напрям охоплював численні течії, які так чи інакше не сприймали нормативного розуміння права. Ученим, який одним з перших найбільш ґрунтовно розробив і висунув головні програмні засади цього напряму, був творець «школи вільного права» Євген Ерліх. Головна праця вченого – «Вільне знаходження права і вільна наука права». У своїй теорії Ерліх приділяв увагу не тільки законодавству, а й дослідженню звичаєвого права, судової практики, явищ господарського життя. У цьому, власне, і полягав зміст будь-якої основи соціології права.Щодо другого питання, то найбільш глибоким та оригінальним представником психологічної напряму в праві був Лев Петражицький. На думку Петражицького, право порівняно з мораллю має особливе значення для життя суспільства. У ході розвитку суспільства межа між правом і мораллю постійно змінюється, оскільки існує тенденція до перетворення односторонніх обов'язків — моральних — у двосторонні, тобто правові. Загалом же в суспільстві мораль доповнює право в тих ділянках, які не врегульовані правовими нормами.
Література: [1]; [3]; [12–13]; [17].

Тема 2.7. Зародження та розвиток анархізму

  1. Зробіть порівняльний аналіз анархізму та лібералізму як напрямів в політико-правовій думці.

  2. Які альтернативні анархізму течії політичної і правової думки ви знаєте? Проаналізуйте їх суть.

  3. Продовжіть думку: «Прудонізм –це...».


Методичні рекомендації. Виконуючи перше завдання зверніть увагу на те, що особливе місце в соціалістичному напрямі політичної та правової думки посідає анархізм — ідеологія, яка вже у своїй назві стверджує власну суть — бездержавний лад. Для прихильників цього напряму, так само як і для прихильників лібералізму, найвищою цінністю є свобода. Ця свобода ґрунтується на суспільній рівності — і це, власне, робить анархізм напрямом соціалістичної думки.

Щодо третього питання, то П'єр Жозеф Прудон — творець анархізму як окремого напряму політичної та правової думки XIX ст. і основоположник такого напряму в анархізмі, як анархоіндивідуалізм. Він, загалом критично ставлячись до права приватної власності, визнає її важливою складовою індивідуальної свободи. За Прудоном, анархія — це не абсолютна свобода діяльності: вона означає почуття нерозривного зв'язку власної свободи зі свободою інших.


Література: [1]; [3]; [5]; [12–13]; [17].

Тема 2.8. Правові вчення в Україні в кін. XІX — на поч. XX століття
Запитання та завдання

  1. Які ідеї М. Костомарова свідчать про його належність до ліберального напряму в політико-правові думці.

  2. Як М. Драгоманов розумів суть виборчого права? Обгрунтуйте свою думку.

  3. Напишіть твір-есе на тему: «Правова держава у працях Б.Кістяківського».

Методичні рекомендації. Відповідаючи на перше питання зверніть увагу на те, що становлення ліберального й демократичного напрямків політичної та правової думки в Україні пов'язане з діяльністю таємного Кирило-Мефодіївського товариства, до якого належали Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Георгій Андрузький та ін. Т. Шевченко був противником абсолютної монархії. Ідеологом лібералізму в Україні був Микола Костомаров. Основу його політико-правової концепції становили думки про федерацію, республіканський лад, громадянські свободи.

Вивчаючи друге питання зауважте, що значний внесок у розвиток політичної та правової ідеології ліберального й демократичного рухів в Україні зробив Михайло Драгоманов, який створив концепцію суспільства, що ґрунтується на ідеї асоціації гармонійно розвинених особистостей. Реалізація цього ідеалу, уважав він, можлива за федералізму з максимальною децентралізацією влади та самоврядуванням громад і областей.

Щодо третього питання, то теорія вільного самовизначення індивіда лягла в основу трактування Б. Кістяківським проблеми відносин держави та прав людини і громадянина. Ці права не надаються державою, а є природними й обов’язково регламентованими. Правова держава — це не лише держава, яка обмежує себе встановленими з власної волі нормами і виконує їх. У сучасній правовій державі керують не особи, а загальні правила чи правові норми.
Література: [1]; [3]; [5]; [9 – 11]; [14]; [17].
Тема 2.9. Сучасні вчення про верховенство права



  1. Що, на думку А. Дайсі, потрібно, щоб зрозуміти принцип верховенства права. Підтвердіть свої міркування цитатами з праці «Вступ до вчення про право конституції».

  2. Як в україні витлумачується доктрина верховенства права?


Методичні рекомендації. Щодо розгляду першого питання, то слід зосередитись на тому, що на основі різних поглядів і підходів склалися різні правові школи і напрямки в дослідженні питання верховенства права. Складниками доктрини і принципу, позначених як «верховенство права», згідно з Альбертом Дайсі були: 1) верховенство права як протиставлення кожній системі державної влади, в основі якої лежать дії свавільного характеру; 2) верховенство права як рівність усіх членів суспільства перед законом; 3) верховенство права як верховенство духу права.

Щодо другого питання то не варто упускати те, що українські науковці також не обминули у своїх працях дослідження питання верховенства права. Провідним ученим у цій сфері виступає С. П. Головатий, який стверджує, що структуру та юридичний зміст принципу верховенства права як принципу українського права неможливо осягнути і визначити, якщо в основу не покласти обов'язкові та засадничі елементи широкої доктрини верховенства права.

Отже, розмаїття сучасних концепцій права і типів розуміння принципу верховенства права дозволяє праву розвиватись, змінюватись й удосконалюватись, використовуючи переваги кожного з підходів і залучаючи сучасні досягнення конкретних наук.

Література: [1]; [3]; [13]; [19]; [21].

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антологія лібералізму. Політико-правничі вчення верховенство права / C. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд. — К. : «Книги для бізнесу», 2009. — 992 с.

2. Антология мировой политической мысли: В 5 т. — М. : Мысль, 1997. — 839 с.

3. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. – М. : Мысль, 1999. — 830 с.

4. Аристотель. Политика / Аристотель. – М. : Мысль, 1984. — 644 с.

5. Бакунин М. А. Философия. Социология. Политика / М. Бакунин. — М. : Правда, 1989. — 546 с.

6. Боргош Ю. Фома Аквинский / Ю. Боргош. – М. : Норма, 1975. — 328 с.

7. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. Гегель. – М. : Мысль, 1997. — 524 с.

8. Древнекитайская философия: В 2 т. — М. : Мысль, 1972. — Т.1. — 363 с. — Т.2. — 384 с.

19. Иеринг Р. Борьба за право / Р. Иеринг. – М. : Норма, 1991. — 60 с.

10. Индийская философия: В 2 т. - М. : Мысль, 1993. – Т.1. — 504 с. — Т.2. — 513 с.

11. История политических и правовых учений: учебник / Под ред. В. С. Нерсесянца. — М. : Мисль, 2002. — 565 с.

12. Констан Б. О свободе у древних в ее сравнении со свободой

у современных людей: пер. с фр. / Б. Констант; // Полис. — 1993. — № 2. — С. 30-39

13. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки / Б. Кухта. – Л. : Кальварія, 2008. – 558 с.

14. Марчук В. П Марчук Г. В. Історія політичних і правових вчень: навч. посібник. / В. П. Марчук, Г. В. Марчук. — К. : Персонал, 2009. — 480 с.

15. Орач Є. М. Історія політичних і правових вчень / Є. М. Орач. — К. : АТІКА, 2005. — 560 с.



16. Цицерон Марк Туллий. Диалоги. О государстве. О законах / Марк Туллий Цицерон. — М. : Наука, 1966. — 224 с.

17. Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень: навч. посіб / Ф. П. Шульженко, Т. Г. Андрусяк. — К. : Юрінком, 2001. — 346 с.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять
України: Програма курсу І методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів неісторичних спеціаль-ностей / Уклала...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «Правовий статус непідприємницьких організацій»
Для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціалістів
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота»

Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 020303 «Філологія (Переклад)»

Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації до семінарських занять для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти напряму підготовки"Психологія"
Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит" денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки для практичних занять для студентів спеціальності "Фінанси І кредит"
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів, тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, рекомендовану літературу
Текст]: методичні рекомендації для студентів спеціальностей 030505 „Управління персоналом та економіка праці", 030601 „Менеджмент...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни, проведення семінарських занять
Філософія. Методичні вказівки до вивчення дисципліни, проведення семінарських занять та самостійної роботи студентів усіх напрямів...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності iconМетодичні рекомендації для студентів І курсу напряму підготовки "Психологія" (денна форма навчання) Львів
Теми та зміст семінарських занять. Основні психологічні терміни. Наукова література


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка