Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с



Сторінка1/11
Дата конвертації04.05.2017
Розмір2.05 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
    Навігація по даній сторінці:
  • Термін


державний вищий навчальний заклад

«запорізький національний університет»

міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни

Н.О. Губа, Є.М. Калюжна, О.Г. Малина,

Ю.А.Паскевська, А.П.Поплавська, Л.В.Спіцина, М.Г.Ткалич

ПСИХОЛОГІЯ
Наскрізна програма практик

та методичні рекомендації

для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів

«бакалавр», «спеціаліст», «магістр»


Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 5 від 31.01.12


м. Запоріжжя

2012

УДК: 159.9(076)



ББК: Ю9я73

Н 313

Губа Н.О., Калюжна Є.М., Малина О.Г, Паскевська Ю.А., Поплавська А.П., Спіцина Л.В., Ткалич М.Г. Психологія: Наскрізна програма практики та методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. – 120 с.

Навчально-методичне видання розроблене з метою забезпечення студентів методичними рекомендаціями щодо проходження практики як невід`ємної складової професійної підготовки у ВНЗ.

Перевагою пропонованого навчально-методичного видання є наскрізний виклад необхідного для студентів практичного матеріалу, що максимально оптимізує процес університетського навчання.

Методичні рекомендації розраховані на студентів денного та заочного відділень факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету, що навчаються за спеціальністю «Психологія».


Рецензент:



Н.Ф. Шевченко, доктор психологічних наук, професор
Відповідальний за випуск:

Є.М. Калюжна, кандидат психологічних наук, ст. викл.

ЗМІСТ
ВСТУП ………...………..………………………………………….. 5
РОЗДІЛ 1. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОГРАМ ПРАКТИКИ …... 7

    1. Діагностична практика .......................................................... 7

    2. Педагогічна практика ............................................................ 8

    3. Корекційно-реабілітаційна практика …………………...….. 9

      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія» ................................................................. 9

      2. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія» .................................. 9

      3. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія» ............................ 10

    4. Соціально-психологічна практика ..................................... 11

    5. Асистентська практика ....................................................... 12


РОЗДІЛ 2. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ …….………... 13

    1. Діагностична практика ........................................................... 14

    2. Педагогічна практика ........................................................... 14

    3. Корекційно-реабілітаційна практика ………………..….…. 14

      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія»................................................................. 14

      2. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія» ................................. 15

      3. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія» ............................ 16

    4. Соціально-психологічна практика ...................................... 17

    5. Асистентська практика ........................................................ 17


РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ ПРАКТИКИ ….………..…………..……..... 19

    1. Методичні рекомендації студентам з проходження практики ………………………………………...……......... 19

    2. Індивідуальні завдання студентам (етапи проходження практики) ……………………………………………...….... 21

      1. Діагностична практика ................................................ 21

      2. Педагогічна практика ................................................. 23

      3. Корекційно-реабілітаційна практика ………………... 25

        1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія» ..................................................... 25

        2. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія» ..................... 27

        3. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія» ............... 28

      4. Соціально-психологічна практика ............................... 34

      5. Асистентська практика …………………………...….. 35

    3. Рекомендовані студентам навчально-методичні видання ……………………………………………………………...… 37

      1. Діагностична практика ................................................ 37

      2. Педагогічна практика .................................................. 39

      3. Корекційно-реабілітаційна практика …………..…..... 39

        1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія» ..................................................... 39

        2. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія» .................... 41

        3. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія» ............... 42

      4. Соціально-психологічна практика .............................. 45

      5. Асистентська практика ………………………………. 46


РОЗДІЛ 4. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ …..……...... 47
РОЗДІЛ 5. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ З ПРАКТИКИ …………….. 48
РОЗДІЛ 6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКИ …….... 50
РОЗДІЛ 7. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ …….…... 54
ДОДАТКИ ……………………………………………..…………. 56

ВСТУП
Процес підготовки висококваліфікованих спеціалістів та реальний запит суспільства істотно підвищують рівень вимог до майбутніх фахівців, змінюють зміст і структуру завдань, які студент має вміти вирішувати самостійно.

Згідно з положенням «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р., практика є невід’ємною складовою процесу підготовки спеціалістів у ВНЗ і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.



Практика студентів у цілісному навчально-виховному процесі спрямована на:

  • оволодіння різноманітними видами професійної діяльності;

  • отримання особистого досвіду роботи у різних професійних ролях;

  • самовдосконалення у професійній майстерності.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного і достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Наскрізна програма складається на підставі ОКХ, ОПП, «Методичних рекомендацій по складанню програм практик студентів вищих навчальних закладів» (затверджених наказом № 31-5/97 Міністерства освіти України від 14.02.1996р.).

Програма містить освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра (із терміном навчання чотири роки) та спеціаліста / магістра (із терміном навчання п’ять років).

Навчальним планом підготовки фахівців за напрямом підготовки «Психологія» ОКР 6.030102 – «Бакалавр», ОКР 7.03010201 – «Спеціаліст», ОКР 8.03010201 – «Магістр» передбачено такі види навчальних і виробничих практик:


Курс

ОКР


Вид практики

Направленість практики

Семестр

Кількість

тижнів


ІІІ

Навчальна

Діагностична




4

ІV

Бакалаври



Виробнича

Педагогічна та корекційно-реабілітаційна

(за спеціалізаціями)






2

3


Спеціалісти

Виробнича

Переддипломна (соціально-психологічна)




3

Магістри

Виробнича

Асистентська

(викладацька)






6

Корекційно-реабілітаційна практика розроблена для трьох спеціалізацій: «соціальна психологія», «організаційна та економічна психологія», «консультативна психологія та психотерапія».

Основні напрями реалізації програм практик:

І. Організаційна та науково-методична робота зі студентами.

ІІ. Контроль і керівництво практикою.

ІІІ. Аналіз та оцінка результатів практики.

Програми практик складені на підставі положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів в Україні: Наказ Міністерства освіти і науки, методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних закладів України, відповідають навчальному та робочому плану зі спеціальності, освітньо-кваліфікаційній характеристиці та Державним стандартам.
РОЗДІЛ 1

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОГРАМ ПРАКТИКИ



    1. Діагностична практика

Сучасна психологія декількома різноманітними шляхами впливає на практичну діяльність людини. Одним із таких шляхів є безпосередня робота з різноманітними верствами населення.

В якій би формі ця допомога не відбувалася – у формі психологічного консультування або психотерапевтичної допомоги – їй властива загальна відзнака – індивідуалізованість напрямку, яка базується на глибокому зануренні в особистість клієнта, його почуття, переживання, настанови, для чого недостатньо тільки психологічної інтуїції, а необхідне володіння спеціальними психологічними методами – психодіагностикою.

Педагогічний компонент проходження діагностичної практики включає в себе рішення проблем підвищення ефективності виховання і навчання школярів у сучасних умовах. Нові задачі, які постають перед школою, потребують озброєння вчителів передовими методами та прийомами навчання та виховання, а також опанування ними досягнень педагогічної та психологічної наук у галузі вивчення індивідуальних особливостей школярів.

Вирішенням цих проблем займається психологічна служба в системі освіти (згідно змін до “Положення про психологічну службу системи освіти України” від 02.07.2009р.) – це сукупність закладів установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби.

Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про дошкільну освіту” та іншими нормативно-правовими актами та “Положенням про психологічну службу системи освіти України”.



    1. Педагогічна практика

Педагогічна практика є важливою складовою навчально-виховного процесу у ВНЗ. Педагогічна практика виступає інтегрованим і визначальним компонентом особистісно-професійного становлення майбутнього спеціаліста у різних галузях психології.

Під час проходження практики студенти отримують можливість відпрацювати практичні навички застосування набутих теоретичних знань з вікової та педагогічної психології, а також здобути досвід використання новітніх методичних розробок і технологій. Практика створює реальні умови для формування готовності майбутніх практичних психологів до обраної професійної діяльності.

Професійна підготовка студентів у процесі практики є складним процесом, що вимагає цілеспрямованого керівництва. Чітка регламентація діяльності студентів з боку керівників практики змінюється поступовим посиленням самостійності та творчої активності майбутніх фахівців.

В основу змісту і структури програми педагогічної практики покладені наступні методологічні принципи:


  • єдності та взаємозв’язку теорії і практики (можливість практичного застосування теоретичних знань);

  • дослідницького підходу до діяльності (можливість досліджувати психолого-педагогічні та соціально-психологічні проблеми відповідно до особливостей і потреб соціальних інститутів і структур, які виступають в якості бази практики);

  • диференційного підходу (можливість вибору об'єкта практики відповідно до інтересів, нахилів і здібностей студентів, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців);

  • реалізації творчого потенціалу (можливість самостійно використовувати отримані під час практики результати).

Основним змістом педагогічної практики є активізація у студентів потреби саморозвитку і самонавчання, здобуття навичок роботи психолога у дошкільних і середніх навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації (технікуми і коледжі).


    1. Корекційно-реабілітаційна практика




      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія»

Відомо, що головним фактором будь-якого процесу є людські ресурси та їх специфічність. Саме соціально-психологічна складова виявляється однією з провідних та значущих. На передній план все частіше висувається необхідність керувати соціально-психологічними процесами і станами, а також формувати відповідні властивості і самих суб’єктів соціальних відносин.

Сьогодні практична психологія організацій постійно збагачується багатьма видами, формами та методами корекційної роботи, що дозволяє майбутнім спеціалістам отримати та опанувати різноманітні навички та вміння в контексті психологічної роботи з персоналом організацій.

Основи психологічної корекції поєднує академічну, теоретичну психологію із психологією дієвою, практичною, яка вкрай необхідна значним групам населення. У різноманітних сферах соціальної практики неможливо обійтись без психокорекційної роботи. Адже для того, щоб практичний психолог міг оптимально реалізувати свій професійний потенціал, йому необхідно поповнювати особистісні ресурси, поглиблювати та розширювати свої уявлення про сутність психокорекційної роботи.


      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія»

Сучасна теорія і практика науково-методичного супроводження практичної діяльності психолога в організації пропонує використовувати різноманітні методи та форми індивідуальної і групової психокорекційної роботи. Групові форми психологічної роботи дозволяють використовувати можливості впливу груп на учасників задля реалізації багатьох цілей та завдань: для надання допомоги у вирішенні складних життєвих труднощів, самовдосконалення особистості, навчання, удосконалення навичок, підвищення ефективності діяльності груп.

Важливість теоретичної та методологічної бази в розробці та впровадженні корекційних занять та психологічного тренінгу, є беззаперечною. Особливо, зважаючи на те, що на сучасному етапі розвитку організаційної психології склалася ситуація, коли практично неможливо створити чітку, наочну систему взаємозв’язку та взаємодії різноманітних групових методів, оскільки в цій галузі дотепер практика випереджає теорію.




      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія»

Психологічна корекція та психологічна реабілітація є одним з основних видів діяльності практичного психолога. Особливістю корекційно-реабілітаційної практики студентів спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія» є її проходження студентами в умовах клініки (психіатричної, неврологічної, соматичної).

Корекційно-реабілітаційна робота практичного психолога в умовах клініки – це перш за все надання психологічної допомоги особам із різноманітними психологічними проблемами, що знаходяться в кризових станах, а також пацієнтам з соматичними і психічними захворюваннями, що мають невротичні, психосоматичні розлади, характерологічні девіації і особистісні аномалії.

Психологічна допомога як активний цілеспрямований психологічний вплив на індивіда задля гармонізації його психічного життя, адаптації до соціального оточення, формування фрустраційної толерантності, надання інформації щодо його психічного стану, причинах та механізмах появи психологічних феноменів та психопатологічних симптомів та синдромів передбачає три практичних форми реалізації: психологічне консультування, психокорекцію та психотерапію, що, в свою чергу, являють собою вплив на різні сторони особистості і різняться цілями та засобами.

Реалізація практичним психологом цих форм роботи передбачає певний рівень професійних вмінь та навичок, формуванню яких має сприяти корекційно-реабілітаційна практика.




    1. Соціально-психологічна практика

Сучасна ситуація підготовки спеціалістів з соціальної психології, реальне зростання суспільного запиту на соціальних психологів істотньо підвищує рівень вимог до майбутніх спеціалістів, а також змінює зміст і структуру завдань, які студент повинен вміти вирішувати самостійно.

Загальновизнано, що наукова розробка і облік соціально-психологічних факторів дає істотний соціальний, управлінський, економічний ефект, що потребує цілеспрямованого практично-орієнтованого підходу у підготовці спеціалістів.

Суттєво відрізняються завдання, які повинен вирішувати соціальний психолог на промислових підприємствах або в комерційних структурах, органах державної влади або в засобах масової комунікації чи рекламі, освітніх, спортивних або інших закладах.

Саме тому головною метою соціально-психологічної практики є формування вмінь та навичок дослідницької та практичної соціально-психологічної діяльності, оволодіння різноманітними методами і формами її здійснення, формування вмінь і навичок педагогічної діяльності, опрацювання прикладних алгоритмів вирішення конкретних завдань, що виникають у різних галузях застосування соціально-психологічних знань.

Практична соціально-психологічна робота вимагає від фахівців постійного професійного розвитку, навчання та самовдосконалення, тому й соціально-психологічна практика вимагає від студентів спрямування зусиль на підвищення якості самостійної педагогічної роботи, і тому включає істотний педагогічний компонент, а саме: постійне оновлення системи методів, методичних прийомів, форм організації та проведення педагогічної роботи; відпрацювання навичок педагогічної рефлексії в контексті вирішення конкретних педагогічних завдань.



    1. Асистентська практика

Проходження асистентської практики студентами є обов’язковою складовою навчання у магістратурі. Асистентська практика виступає інтегрованим і визначальним компонентом особистісно-професійного становлення майбутнього спеціаліста у різних галузях психології.

Під час практики студенти-магістранти отримують можливість здобути практичні навички проведення лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, застосовуючи отримані знання з різних галузей психології та новітні методичні розробки.

В основу змісту і структури програми асистентської практики магістрів покладені наступні принципи:



  • єдності та взаємозв’язку теорії і практики (можливість практичного застосування теоретичних знань);

  • дослідницького підходу до діяльності (можливість досліджувати соціально-педагогічні та психологічні проблеми відповідно до особливостей і потреб соціальних структур, які виступають в якості бази практики);

  • диференційного підходу (можливість вибору об'єкта практики відповідно до інтересів, нахилів і здібностей студентів, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців);

  • реалізації творчого потенціалу (можливість самостійно використовувати отримані під час практики результати).


РОЗДІЛ 2

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ



    1. Діагностична практика


Головною метою діагностичної практики є:

  • оволодіння навичками комплексного дослідження особистості;

  • оволодіння аналізом, синтезом та узагальненням результатів та матеріалів досліджень;

  • формування вміння інтегрувати теоретичні знання з основних фундаментальних дисциплін при складанні психологічних висновків.

Основні завдання діагностичної практики:

  1. Оволодіння навичками проведення основних діагностичних процедур: спостереження, бесіда, експеримент, тестування.

  2. Навчання вибору методів дослідження у відповідності з розробленими критеріями та індивідуально-психологічними особливостями та віком досліджуваного.

  3. Відпрацювання навичок формулювання та перевірки гіпотез про особливості розвитку особистості (на підставі порівняння та аналізу результатів, здобутих різними методами).

  4. Навчання диференціюванню стійких та ситуативних проявів особистості, складанню висновків та рекомендацій на основі результатів дослідження.

  5. Навчання методологічним, теоретичним та конкретно-методичним принципам побудови психодіагностичного інструментарію і формулювання психодіагностичних узагальнень і висновків.

  6. Навчання ефективному використанню основних методик психодіагностики.

  7. Формування цілісного бачення об’єкту та предмету психодіагностичного обстеження з виділенням єдиного конструкту,

  8. Розвинення психодіагностичного чуття та інтуїції, що необхідні при постанові психологічного діагнозу.

    1. Педагогічна практика


Головною метою педагогічної практики є створення умов для формування особистісної готовності студентів до практичної реалізації набутих у процесі навчання фундаментальних знань про теоретико-методологічні аспекти психолого-педагогічної діяльності, принципи її організації та форми реалізації.

Основні завдання педагогічної практики:

  1. Закріплення і практичне використання отриманих у процесі навчання теоретичних знань.

  2. Інформування про сутність педагогічної професії та специфіку її практичної реалізації.

  3. Ознайомлення студентів із теоретико-методологічними та конкретно-методичними принципами організації та побудови ефективної педагогічної діяльності.

  4. Забезпечення можливості відпрацювання навичок практичної реалізації знань із різних психологічних галузей, зокрема, педагогічної та вікової психології.

  5. Активізація творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, набуття умінь аналізу результатів власної педагогічної праці, формування потреби в саморозвитку та самовихованні.

  6. Розвиток педагогічних і психологічних здібностей, виховання персональної відповідальності за самостійну професійну діяльність, засвоєння моделі спеціаліста, здатного до продуктивної професійної самоосвіти та саморефлексії.



    1. Корекційно-реабілітаційна практика




      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «соціальна психологія»

Головною метою корекційно-реабілітаційної практики є забезпечення професійної компетентності студентів-психологоів у сфері психокорекційної діяльності, а також формування у студентів вмінь та навичок розробки і впровадження психокорекційної роботи, оволодіння технологіями, методами та формами її проведення.

Основні завдання корекційно-реабілітаційної практики:

  1. Ознайомлення студентів із головними принципами аналізу змісту діяльності соціального психолога, її психокорекційної складової.

  2. Інформування щодо методів, методичних прийомів, форм організації та проведення психокорекційної роботи соціального психолога.

  3. Практичне забезпечення досвіду розробки програми психокорекційної роботи та її практичної реалізації.

  4. Формування навичок впровадження програми психокорекційної роботи у професійну діяльність.

  5. Надання можливості опрацювання навичок апробації психокорекційних програм та інструментарію.




      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «організаційна та економічна психологія»

Головною метою корекційно-реабілітаційної практики є формування у студентів вмінь та навичок розробки та впровадження психокорекційної роботи з персоналом організацій (на прикладі психолого-організаційного тренінгу), оволодіння методами та формами її проведення.

Основні завдання корекційно-реабілітаційної практики:

  1. Навчання аналізу змісту діяльності психолога в організації, її психокорекційної складової.

  2. Створенння цілісного уявлення про методи, методичні прийоми, форми організації та проведення психокорекційної роботи психолога в організації.

  3. Відпрацювання технології розробки програми психокорекційної роботи та її практичної реалізації у вигляді психолого-організаційного тренінгу.

  4. Формування практичних навичок впровадження психолого-управлінського тренінгу у роботу з персоналом організацій.

  5. Надання умов для набуття досвіду підготовки та проведення консультацій і семінарів з психолого-управлінської проблематики.




      1. Корекційно-реабілітаційна практика зі спеціалізації «консультативна психологія та психотерапія»

Головною метою корекційно-реабілітаційної практики є формування у студентів вмінь та навичок проведення психокорекційної та реабілітаційної роботи, оволодіння різноманітними методами та формами її проведення, що мають забезпечити кваліфіковане професійне надання психологічної допомоги.

Основні завдання корекційно-реабілітаційної практики:

  1. Орієнтування в технології формування психологічної проблеми шляхом вивчення практичного запиту, збору нової інформації, вивчення контексту ситуації.

  2. Опрацювання навичок формулювання та перевірки гіпотез щодо причин явищ, що спостерігаються.

  3. Навчання формуванню психологічного фактору та прогнозу подальшого розвитку особистості (або зміни стану та поведінки) у двох напрямках: за умови проведення спеціальної психокорекційної роботи та її відсутності.

  4. Формування умінь та навичок розробки програми психокорекційної або реабілітаційної роботи, що містить у собі методи та форми роботи та критерії ефективності.

  5. Створення умов для оволодіння навичками використання основних методів психологічної корекції (індивідуальної, сімейної, групової) в роботі з хворими та психологічного консультування з урахуванням нозологічної і вікової специфіки.

  6. Навчання практичному використанню методів індивідуального, групового та сімейного консультування здорових з урахуванням вікової специфіки при вирішенні задач психопрофілактики.

  7. Відпрацювання досвіду проведення психокорекційної та реабілітаційної роботи з окремою людиною або групою людей та аналіз власної діяльності, що була проведена у зв`язку з цим.

  8. Випробування різноманітних підходів до організації психотерапевтичного середовища та проведення особистісно- та професійно зорієнтованих тренінгів.



    1. Соціально-психологічна практика


Головною метою соціально-психологічної практики є формування вмінь та навичок дослідницької та практичної соціально-психологічної діяльності, оволодіння різноманітними методами і формами її здійснення, формування вмінь та навичок педагогічної діяльності, опрацювання прикладних алгоритмів вирішення конкретних завдань, що виникають в різних галузях застосування соціально-психологічних знань.

Основні завдання соціально-психологічної практики:

  1. Набуття досвіду проведення прикладних соціально-психологічних досліджень, що здійснюються психологічними службами підприємств і організацій; у здійсненні соціально-психологічного супроводу діяльності організацій.

  2. Відпрацювання навичок розробки та участі у різних формах педагогічних, навчально-методичних заходів: лекції, практичні заняття, педагогічні ради, уроки тощо.

  3. Формування навичок особистісної рефлексії соціально-психологічної проблеми шляхом вивчення практичного запиту, дослідження контексту ситуації, висування гіпотез щодо причин та джерел явищ, що спостерігаються, практичних вмінь, необхідних для виконання поставлених завдань.

  4. Опрацювання технології розробки програми прикладного соціально-психологічного дослідження щодо запиту організації у вирішенні соціально-психологічних проблем.

  5. Оволодіння практичними навичками проведення соціально-психологічного дослідження відповідно до робочого плану програми, обробки та аналізу результатів.



    1. Асистентська практика


Головною метою асистентської практики є забезпечення особистісної готовності студентів-магістрів до практичної реалізації набутих у процесі навчання фундаментальних знань про теоретико-методологічні аспекти педагогічної діяльності, принципи її організації та форми проведення.

Виступаючи в якості інтегрального фактору між професійним навчанням та самостійною професійною діяльністю майбутніх фахівців, асистентська практика вирішує декілька важливих завдань.

Основні завдання асистентської практики:

  1. Стимулювання та мотивування до практичного використання отриманих у процесі навчання теоретико-методологічних знань.

  2. Надання умов для оволодіння навичками практичного застосування методологічних та методичних принципів організації та побудови ефективної викладацької діяльності.

  3. Забезпечення можливості практичної реалізації знань з методики викладання у вищій школі.

  4. Формування навичок ефективного педагогічного спілкування і взаємодії, з урахуванням психологічних особливостей студентського віку.

  5. Мобілізація особистісного потенціалу застосування новаторського підходу до викладацької діяльності, набуття навичок та умінь ретроспективного аналізу результатів здійсненої праці.

  6. Створення умов для повноцінної реалізації можливостей навчального процесу, творчого спілкування із професорсько-викладацьким складом, участі у науково-практичній діяльності ВНЗ.

  7. Розвиток педагогічних умінь та здібностей, активізація ресурсів особистісного самовдосконалення та професійної саморефлексії.


РОЗДІЛ 3

ЗМІСТ ПРАКТИКИ



    1. Методичні рекомендації студентам з проходження практики


Зміст практик визначається відповідними програмами, а терміни і порядок проведення – навчальним планом випускової кафедри.

Перед початком практики для студентів проводиться установча конференція, на яку запрошуються представники баз практики. На конференції студентам роз'яснюється мета і завдання практики, її порядок і зміст.

Загальне керівництво педагогічної практикою студентів здійснюється відповідальним за виробничу практику факультету соціальної педагогіки та психології ЗНУ, на кафедрах методистами та керівниками практики, яка є складовою погодинного навантаження викладачів.

Повноцінна реалізація закладених в основу програм практик головних завдань передбачає проходження студентами 3-х послідовних етапів роботи: початкового, основного, завершального.


Студент-практикант повинен:
На початковому (установчому) етапі:

- бути присутнім на зборах по практиці;

- ознайомитися із програмою;

- отримати індивідуальне завдання у керівника і узгодити з ним календарний план роботи на період проходження практики;

- індивідуальне завдання занести у щоденник практики.
На основному етапі (період проходження практики):

- якісно і повністю виконувати індивідуальне завдання;

- збирати й узагальнювати матеріал за даними практики;

- систематично доповідати керівнику практики про виконані завдання;

- вести щоденник практики.
На завершальному (підсумковому) етапі:

- підготувати звіт по практиці у відповідності до вимог програми практики;



- своєчасно здати у встановлений термін звіт по практиці на кафедру.
Послідовна об’єктивація змісту програм практик спрямована на накопичення практичного досвіду та розвиток практичного інтелекту майбутніх фахівців. Саме тому головною метою практик є формування у студентів вмінь і навичок майбутньої професійної діяльності, оволодіння різноманітними методами і формами її здійснення, опрацювання алгоритмів вирішення конкретних завдань, що виникають у психологічній практиці.
Виконуючи ряд важливих функцій: (адаптаційну, розвивальну, навчальну, діагностичну, виховну), практика вимагає від студентів психологічної готовності до професійної діяльності. Психологічна готовність студента до професійної діяльності складається з двох головних структурних складових: психологічної налаштованості та професійної підготовленості.
Психологічна налаштованість студента на практичну діяльність визначається наявністю компонентів:

  • пізнавального (розуміння поставлених завдань, оцінка їх значення, знання способів вирішення завдань);

  • процесуального (володіння необхідними уміннями і навичками реалізації завдань, уміння моделювати необхідні ситуації);

  • мотиваційного (потреба успішного виконання завдань практики, інтерес до їх виконання, прагнення досягти успіху);

  • емоційного (почуття відповідальності й обов'язку, прагнення успішного вирішення завдань, мобілізація зусиль, терпимість).


Професійна підготовленість студента визначається:

  • стійким позитивним ставленням та мотивацією професійної діяльності;

  • наявністю професійно важливих рис характеру та здібностей;

  • соціально прийнятними ціннісними і морально-етичними установками;

  • професійно зорієнтованими особливостями сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, динамізмом і стійкістю емоційно-вольових процесів.

Ефективність проходження студентами практики обумовлюється кількома чинниками:

  • належного керівництва практикою з боку викладачів та методистів;

  • вдалого підбору закладів для проходження практики з добре поставленою роботою і творчим працьовитим персоналом;

  • доброзичливого ставлення колективу закладу до студентів-практикантів, надання їм необхідної методичної допомоги;

  • психологічної готовності студентів до роботи.



    1. Індивідуальні завдання студентам (етапи проходження практики)




      1. Діагностична практика



Термін

Зміст роботи (завдання)

Зміст консультації методиста
І
тиждень

Спостереження, формулювання гіпотез, вибір методів, визначення процедури проведення досліджень.

Перша консультація методиста

ІІ

тиждень

Проведення дослідження, обробка результатів, перевірка первинних гіпотез, дослідження з уточненням первинних результатів

Друга консультація методиста

ІІІ, IV

тиждень

Обробка результатів, складання висновків та звіт по практиці

Третя консультація методиста

Під час практики студенти здійснюють вивчення особистості 2-х досліджуваних: дитини та дорослого.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconПрограма вступних випробувань на здобуття освітньо ступеня «Магістр» Галузь знань 02 «Культура І мистецтво»
На дану спеціальність приймаються особи, які мають вищу освіту за освітнім ступенем «Бакалавр» 020204 «Музичне мистецтво», 020104...
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації з елективного курсу «косметології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017
Методичні рекомендації підготовлені згідно вимог, які передбачені типовими навчальними програмами для студентів медичних І стоматологічних...
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні вказівки та тестові завдання для проведення комплексного кваліфікаційного державного іспиту
З дисциплін освітньо-професійної програми підготовки фахівця рівня магістр на базі підготовки рівня бакалавр
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» (для студентів заочної форми навчання) /Укладачі: Бондаренко О. В., Бондаревич І....
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації для студентів № теми Назви тем та анотований зміст Заліковий кредит №1
Самостійна робота студентів, її тематика, обсяг та методичні рекомендації для студентів
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт для студентів денної та заочної форм навчання
Бондаренко Т. Г., Надточій О. Л. Методичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт : для...
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconЗапоріжжя 2012 Жадько В. А
Жадько В. А. Філософія: Методичний посібник для студентів денної та заочної форми навчання. – Запоріжжя: здму, 2011. – 75 с
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу «Cучасна українська публіцистика»
Методичні рекомендації до вивчення курсу «Сучасна українська публіцистика» для студентів ІV курсу денної та заочної форм навчання...
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації бібліотекарям до Міжнародного дня друзів Запоріжжя, 2016
Друг – це друге я: Методичні рекомендації бібліотекарям по відзначенню Міжнародного дня друзів /укладач М. П. Зубко; Запорізька обласна...
Методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Запоріжжя: «А-плюс», 2012. 120 с iconМетодичні рекомендації для підготовки до семінарських занять
України: Програма курсу І методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів неісторичних спеціаль-ностей / Уклала...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка