Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015



Сторінка1/5
Дата конвертації03.07.2017
Розмір1,07 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5


ХАРКІВСЬКА Академія НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Незалежний науково-методичний центр

«Розвиваюче навчання»

Старагіна І.П., СоСНИЦЬКА н.п., Перепелицина О.А.
ФОРМУВАННЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ ДІЇ

3 КЛАС

Система Ельконіна – Давидова


Частина 2


Методичні рекомендації для вчителя

щодо викладання української мови

в класах з українською мовою навчання

Харків – 2015

У цих рекомендаціях надані коментарі до навчального посібника «Українська мова. 3 клас» (частини №3, № 4) авторів О.А.Перепелициної, І.П.Старагіної, Н.П. Сосницької, розробленого за програмою з української мови (система розвивального навчання Ельконіна – Давидова) для початкових класів загальноосвітніх шкіл.

Методичні рекомендації допоможуть учителеві в організації навчальної діяльності учнів на уроках: у постановці та розв’язанні навчальних завдань, у доборі матеріалу та організації групових форм навчального співробітництва, у роботі з формування дій контролю та оцінки, що є найактуальнішими проблемами в початковій школі.

Старагіна І.П., Сосницька Н.П., Перепелицина О.А.

С77 Формування орфографічної дії. 3 клас. Система Ельконіна – Давидова. Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання. Ч.2. – Харків: Розвиваюче навчання, 2015 – 96 с.




 І.П. Старагіна,


Н.П.Сосницька,

О.А. Перепелицина, 2014

 ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2014



1. Методика роботи з формування в учнів уявлень

про лексичне та граматичне значення

У програмі з української мови для 3 класу розділ «Основа як носій лексичного значення слова і закінчення як носій граматичного значення слова» включає такий мовний матеріал: «Лексичне та граматичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Синоніми та їх роль. Омоніми. Антоніми. Фразеологізми. Знайомство з етимологією слова.

Закінчення як значуща частина слова. Граматичні значення слів-назв предметів, слів-назв ознак, слів-назв дій».

Зазначимо, що робота з лексичним значення велася і в першому, і в другому класах, але без введення терміну. Це відбувалося на уроках у всіх тих ситуаціях, коли учитель давав тлумачення того чи іншого слова або пропонував учням самостійно навести тлумачення слова, звертав увагу на те, що у різних слів за звучанням та написанням можуть бути тотожні або дуже близькі тлумачення (синоніми), або слова можуть мати однакове звучання та написання, але різне тлумачення (омоніми). Таким чином учні за два роки навчання отримали достатній досвід для розрізнення та ототожнення слів. Крім того учні отримали досвід в утворенні форм слів-назв предметів, дій, ознак, що є підставою для формування перших уявлень про граматичне значення. У третьому класі буде поглиблене уявлення про лексичне та граматичне значення в ході дослідження відмінностей між ними:



  1. Лексичне значення – це індивідуальне, характерне для конкретного слова, а граматичне значення – це загальне, характерне для великої групи слів.

  2. Усі лексичні значення перелічити не можна, граматичні значення можна перелічити (відмінок, рід, число, особа, час тощо).

  3. Носієм лексичного значення слова є основа слова, носієм граматичного значення (не одного, а декількох) є закінчення слова.

Таким чином, на цьому етапі навчання учитель вирішує цілу низку методичних завдань:

1) розширити уявлення про лексичне та граматичне значення в порівняння з попереднім етапом навчання, дослідивши відмінності між цими значеннями;

2) учити школярів свідомо визначати лексичне значення слова, використовуючи тлумачний словник; з’ясовувати різні значення багатозначного слова та пояснювати зв’язок між ними; розрізнювати за допомогою тлумачного словника багатозначні слова та омоніми; познайомити з етимологією як наукою про історію слів;

3) учити школярів розрізнювати пряме та переносне (образна назва дійсності) лексичне значення;

4) розширити уявлення про синоніми, виявивши з учнями, що синонімами називаються не лише слова (різні за звучанням та написанням) з однаковими, але й близькими значеннями; учити школярів добирати синоніми до поданих слів;

5) познайомити учнів з антонімами (слова з протилежним лексичним значенням) і вчити добирати антоніми до поданих слів;

6) розширити уявлення про стійкі сполучення слів – фразеологізми (вводиться термін), виявити особливості лексичного значення фразеологізмів та існування їх в мовленні як одного лексичного слова; учитися урізноманітнювати своє мовлення використанням фразеологізмів;

7) продовжити роботу з утворення форм того самого слова-назви предметів, ознак, дій та визначати граматичні значення відмінка, числа, роду в словах-назвах предметів та ознак, а також визначати граматичні значення часу, числа, роду або особи в словах-назвах дій;



8) продовжити вдосконалення орфографічної дії та опанування орфоепічних норм української мови.
Урок за темою «Лексичне значення слова. Основа як носій лексичного значення слова»

Мета уроку: мотивувати до розширення знань про значення слова; ввести термін «лексичне значення» слова, виявити, що основа є носієм лексичного значення; вчитися визначати лексичне значення за тлумачним словником; вправлятися у визначенні значущих частин слова та перевірці орфограм слабких позицій звуків; формувати орфографічну пильність під час списування з орфографічного зразка; учитися брати участь у загальнокласній навчальній дискусії; удосконалювати навички парної роботи з метою спільного обговорення.

Сюжетна заставка. Учитель знайомить учнів з сюжетом, поданим на с.3 зошита-посібника № 3. Ми вже звертали увагу вчителя на те, що будь-який діалог між персонажами базується на різних стратегіях поведінки персонажів. У даному разі Петрик штучно утворює слово із різних значущих частин, особливо не замислюючись над тим, чи відповідає утворене слово дійсності. Андрійко, на відміну від Петрика, виступає носієм «мовного почуття» і відразу зазначає, що хоча в мові існують усі перелічені Петриком значущі частини, усі разом вони не утворюють слова. Тобто твердження Андрійка дозволяє Яринці передбачити, що у слів є якісь секрети, пов’язані зі значенням слів. Саме розібратися з цими секретами і пропонується учням у розділі «Які значення є у слів?»

Вправа 1 спрямована на уточнення уявлень про лексичне значення слова і введення самого терміну «лексичне значення». Учні в своєму досвіді роботи зі словом уже не раз тлумачили слова, тобто учні вже знають, що слова існують в мовленні для того, щоб щось називати (комп’ютер) або вказувати на те, що вже названо (він). Лексичне значення слова не слід плутати з номінативним значення. Йдеться про те, що номінативне значення є у цілої групи слів, наприклад слова-назви предметів, слова-назви ознак, слова-назви дій тощо. Коли говориться, що у слова є лексичне значення, то мається на увазі те, що слово називає якесь певне явище дійсності: книжка, стіл, комп’ютер, ножиці, хоча всі перелічені слова називають предмети. На даному етапі навчання достатньо навчити учнів з’ясовувати лексичне значення того чи іншого слова за тлумачним словником. У середній школі, коли учні будуть вивчати розділ мовознавства «Лексика та лексикологія», вони розбиратимуться, чому саме такі тлумачення зафіксовані в словнику. Тобто будуть досліджувати, що основою лексичного значення є система родо-видових ознак того чи іншого явища дійсності, лексичне значення якого стало предметом зацікавлення.

Вправа 2 дозволяє учням з’ясувати, що носієм лексичного значення в слові є основа. Для цього учні порівнюють різні форми того самого слова (калюжах та калюжі ), визначають закінчення і основу. Учитель може, записавши ці форми слова на дошці, закрити основу аркушем паперу і попросити учнів поміркувати, чи зрозуміло з наявних закінчень, про яке явище дійсності йдеться. Безумовно, нічого не зрозуміло. Якщо ж закрити закінчення, залишивши лише основи, то всім знавцям української мови зрозуміло, про що йдеться. Учні роблять висновок, що саме основа є носієм лексичного значення.

Вправа 3 пропонується для виконання в парі з метою спільного обговорення.

Учні визначають значущі частини в словах, а потім читають у «Скриньці мовознавця» (с. 43) наведені лексичні значення до кожного слова і порівнюють ці значення, спираючись на визначені значущі частини.

Дощ — атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води.

Дощик — зменшено-пестливе до дощ.

Дощити — падати, йти (про дощ).

Дощовий — ознака предмета, що має відношення до дощу.

Дощовик — верхній легкий непромокальний одяг, що захищає від дощу.

Задощити — почати дощити.

Учні в парах обговорюють, як залежить лексичне значення споріднених слів від появи префікса або суфікса в основі.

Вправа 4 дозволяє з’ясувати особливості лексичного значення вказівних слів (він, вона, воно).

Зазначимо, що лексичне значення слів-назв пов’язане з родо-видовими ознаками того, про що йдеться. Тобто, наприклад, якщо йдеться про лексичне значення слова шофер (водій автомобіля) то це, в першу чергу, родова ознака - назва людини (а не рослини чи тварини, чи речовини тощо), а по друге, видова однака – пояснення, які дії виконує саме людина цієї професії, а не іншої, наприклад, пекар (робітник, який випікає хлібні вироби). Коли ж йдеться про лексичне значення вказівних слів він, вона, воно, то йдеться лише про те, що мається на увазі те лексичне значення, яке є у слова, замість якого використано в конкретному реченні слова він (винахідник), вона (підвода), воно (слово).



Вправа 5 пропонується учням для домашньої самостійної роботи.
Урок за темою «Однозначні та багатозначні слова»

Мета уроку: виявити однозначні та багатозначні слова; з’ясувати формальні відмінності багатозначних слів від омонімів з опорою на тлумачний словник, вправлятися в розрізненні багатозначних слів та омонімів, учитися брати участь у загальнокласній навчальній дискусії; вчитися визначати лексичне значення за тлумачним словником; вправлятися у визначенні значущих частин слова та перевірці орфограм слабких позицій звуків; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Вправа 6. Учням пропонується прочитати вірш, розглянути кумедний малюнок та подумати над тим, яке лексичне значення слова гребінець малося на увазі в вірші, а про яке лексичне значення цього слова подумав Плямс. Увага учнів привертається до того, що слово може мати декілька лексичних значень. Вводиться визначення однозначного та багатозначного слова. Учні з’ясовують, як у тлумачному словнику записуються лексичні значення того самого слова. Йдеться про те, що під словом записуються усі значення, які нумеруються: 1), 2) тощо. Одночасно увага учнів привертається до того, що слова-омоніми в словнику, на відміну від багатозначного слова, записуються декілька разів і кожного разу мають індекс слово1, слово2 тощо. Зазначимо, що без словника важко розрізнити, чи з багатозначним словом ведеться робота чи зі словами-омонімами, тому краще навчити учнів отримувати необхідну інформацію з тлумачного словника.

Вправа 7 пропонує продовжити роботу з лексичними значеннями багатозначного слова і звернути увагу на те, що усі значення багатозначного слова завжди зв’язані між собою.

Наприклад, слово ключ, яке є відгадкою до загадки, має декілька лексичних значень, про які йдеться в загадці. У тлумачному словнику вказується, що слово ключ має 10 різних лексичних значень. Серед наведених – 1, 2, 6 – це ті значення, на які звертається увага в загадці. Що є спільного між усіма трьома значеннями? Учитель вислуховує міркування учнів і звертає їхню увагу на те, що перше (ключ від замка) та шосте значення (нотний ключ) пов’язані між собою тим, що ключем щось відкривається. Перше і друге значення пов’язані між собою тим, що за допомогою ключа можуть робити прямі та зворотні дії – замикати/відмикати, закручувати/відкручувати. От і виходить, що хоча безпосередньо між собою пов’язані перше і шосте значення, перше і друге, але в цілому усі три значення пов’язані між собою. Звертаємо увагу вчителя й на те, що у слова ключ з тими значеннями, які ми обговорили, є слово-омонім ключ зі значенням джерело. У цьому значенні слово ключ у сучасній мові майже не вживається.



КЛЮЧ 1, а, чол.

1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін.

2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо. Гайкові ключі — інструмент для загвинчування й відгвинчування гайок, болтів і гвинтів з квадратними чи шестигранними головками //  Знаряддя для натягування струн музичних інструментів (арфи, фортепіано, гітари тощо).

3. до чого, для чого, перен. Засіб для розуміння, розгадування когось, чогось, для оволодіння чимось. //  Умовна система позначення літер, цифр і т. ін., на якій заснований спосіб читання якого-небудь шифрованого тексту; //  Підрядник до іноземного тексту, а також збірник відповідей на задачі.

4. перен. Найважливіший у воєнному відношенні пункт, оволодіння яким зміцнює, поліпшує становище, забезпечує перемогу.

5. спец. У телеграфному апараті або радіопередавачі — вимикач для замикання й розмикання електричного кола на різні відрізки часу відповідно до телеграфного коду.

6. муз. Знак на початку нотного рядка, за допомогою якого встановлюється висота та назва звуку. Скрипковий ключ; Басовий ключ;  

7. кого, чого і з означ. Ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут.

8. у знач. присл. ключем ключами.

9. архт. Горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку.

10. Жердина з гачком, за який зачіплюють відро для набирання води з криниці.
КЛЮЧ 2, а, чол., рідко. Те саме, що джерело 
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 193)
У вправі 8 продовжується робота з багатозначними словами. Учні об’єднуються в групи з метою спільного обговорення запропонованих 5 пар речень і визначення серед них тих, де використано багатозначні слова.

Такими реченнями є речення зі словами ліс, ніс, хвіст, груша.

Слово намисто є однозначним словом.

ЛІС, у, мн. ліси, ів, чол.

1. Велика площа землі, заросла деревами і кущами.

2. тільки одн. Зрубані дерева як будівельний та ін. матеріал.

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 522)

НІС, носа, чол.

1. Орган нюху у вигляді виступу над ротом з дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини

2. Дзьоб птаха.

3. Передня частина човна, судна, літака і т. ін.

4. Передня частина взуття.

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 426)

ГРУ́ША, і, жін.

1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса.

2. Плід цього дерева.

3. Предмет, що має форму плода цього дерева.

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 183)

Важливо, щоб учитель обговорив з учнями зв’язки між лексичними значеннями багатозначного слова.

Після обговорення учні записують обрані речення в свої зошити, перевіряючи орфограми.

Вправу 9 учні виконують самостійно вдома, з’ясовуючи за тлумачним словником, що слово динозавр – однозначне слово, а слово Земля – це багатозначне слово.

ДИНОЗА́ВР, а, чол. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери.

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 280)

ЗЕМЛЯ́, і, жін.

1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця.

2. тільки одн. Верхній шар земної кори.
3. тільки одн. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори.

4. тільки одн. Суша (на відміну від водяного простору).

5. Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин.

6. Країна, край, держава.

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 557)

Урок за темою «Пряме і переносне значення слова»

Мета уроку: розширити уявлення про багатозначні слова, виявивши, що є пряме та переносне лексичне значення, з’ясувати, як позначається переносне значення в тлумачному словнику, вправлятися в розрізненні прямого та переносного значення, учитися брати участь у загальнокласній навчальній дискусії; вчитися визначати лексичне значення за тлумачним словником; вправлятися у визначенні значущих частин слова та перевірці орфограм слабких позицій звуків; удосконалювати навички парної роботи з метою спільного обговорення.

Вправу 10 учні виконують в парах. Інструкція до роботи:


  1. Прочитайте лексичні значення слова старий в Скриньці мовознавця на с. 43.

  2. Прочитайте сполучення слів, подані у вправі 10, обговоріть, чи доречно використання слова старий у них.

  3. Знайдіть те сполучення слів, у якому слово старий вжито недоречно та позначте його галочкою.

Під час обговорення результатів парної роботи учитель з’ясовує з учнями, який зв'язок вони припускають між лексичними значеннями слова старий. Можна передбачити, що учні будуть говорити про те, що лексичні значення пов’язані між собою тим, що в усіх них йдеться про щось, що має історію, строк давності. Тому старий суп, як суп, приготовлений давно, не дуже точне сполучення, бо для супу давність походження не є важливою характеристикою, про суп точніше говорити свіжий він або ні.

У вправі 11 продовжується робота з розширення уявлення про багатозначність слова і виявляється, що у слова може бути пряме та переносне лексичне значення.

Значення однозначного слова – це завжди пряме значення. Переносні значення є лише у багатозначних слів. Зазначимо, що не у всіх багатозначних слів є переносні значення. Увага учнів уже неодноразово приверталася до того, що лексичні значення пов’язані між собою чимось спільним: схожість за формою, схожість за функцією тощо. Переносні значення – це значення, пов’язані з якимось образом, що викликається словом. Тому, якщо у слова є більше ніж одне значення, усі вони будуть переносними. У словнику, коли наводяться усі значення багатозначного слова і якесь з них є переносним значенням використовується позначка перен. У слова може бути декілька переносних значень.

ЗОЛОТИ́Й, а, е.

1. Прикм. до золото 1. Золотий зливок; //  Який має в собі золото як складову частину. //  Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою. //  Пов'язаний із видобуванням золота. Золоті копальні; Золота промисловість.

2. у знач. ім. золотий, того, чол., заст. Золота монета; червінець.

3. Витканий, шитий шовковими нитками з тонкою позолотою.

4. Який своїм кольором нагадує золото; блискучо-жовтий, оранжевий.

5. перен. Дуже цінний, вартий поваги (про людину, її характер і т. ін.).

6. перен. Який дає людям радість, щастя; прекрасний, щасливий.

7. перен. Дорогий, любий (у пестл. звертанні до кого-небудь).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 680)

Золоті руки – це руки такого майстра, якого поважають, цінують (див. 5 значення слова золотий).

Запис у два стовпчики сполучень слів із словом золотий буде виглядати так:



Пряме значення

Переносне значення

Золота тарілка

Золоті руки

Золоте зерно

Золотий характер

Золотий колос

Золоті слова

Золоте проміння




Золота монета




У вправі 12 учні вправляються у розрізненні прямих та переносних значень слова. Обрані речення учні записують, перевіряючи орфограму. У складних випадках учні можуть звернутися до тлумачного словника.

Очікуваний запис:



1. Струмок гордовито несе свою кришталеву воду між замерзлих берегів. 2. Пісня лилася лугом, звеселяючи все довкола.3. Весна розбудила сонну землю.4. Дмитро був справжнім орлом розумним та_ мужнім.

Вправа 13 виконується вдома.

Очікуваний запис:



1. Вода кипить при_ температурі сто градусів за_ Цельсієм. 2. У кухні

перен.

кипить чайник. 3. Навколо човна під_ веслами кипіла білим шумовинням

перен.

вода.4. Перед новорічними святами життя в_ нашій школі кипить. 5. Риба
кипіла в_ казані, а хлопці будували курінь.
Урок за темою «Синоніми та їх роль»

Мета уроку: виявити, що синоніми можуть мати не лише однакове лексичне значення, а й близьке, але не тотожне; з’ясувати, для чого потрібні синоніми, учитися редагувати текст, використовуючи синоніми; формувати контрольно-оцінні дії під час виконання орфографічної дії; формувати орфографічну пильність під час списування з орфографічного зразка; удосконалювати навички парної роботи (взаємоперевірка) та групової роботи («Учнівська рада»).

Вправа 14 спрямована на актуалізацію знань про синоніми, отримані учнями в попередній період навчання. Учні вже знають,що синоніми називаються слова, які є різними за звучанням та написанням, але мають однакове лексичне значення. Йдеться про повні синоніми: бегемот – гіпопотам, градусник – термометр, буква – літера. (Термін повні синоніми не вводиться.) Слова, які є повними синоніми не мають ніяких обмежень у заміні одне одного. Інколи постає питання, чи не засмічують нашу мову синоніми. Відповідь однозначна: ні в якому разі повні синоніми не можна розглядати як щось зайве в мові. Повні синоніми урізноманітнюють людське мовлення.

У вправі 15 продовжується робота з повними синонімами. Учням пропонується виправити недоліки в тексті, які викликані повторенням тих самих слів: алфавіт та буква. Раніше учні вже навчилися уникати повторювання за рахунок використання вказівних слів він, вона, воно. Але зараз щоб уникнути повторення тих самих слів учні можуть використати синоніми до слів алфавіт (азбука, абетка) та буква (літера).



Вправа 16 передбачає виявлення того,що в мові крім повних синонімів є ще й неповні. (Терміни повні та неповні синоніми не вводяться.) Завдання полягає в тому, щоб згрупувати пари слів. У першу групу записуються ті, слова в яких мають однакове лексичне значення, а в другу — ті, слова в яких близькі за значенням.

Інструкція до парної роботи:



  1. Працюймо в парі.

  2. Розподіліть, хто виписує слова в першу групу (з однаковим лексичним значенням), а хто – в другу (з близьким лексичним значенням).

  3. Виконайте свою частину роботи.

  4. Обміняйтеся зошитами та перевірте, чи не опинилися «ваші» слова в роботі товариша.

  5. Обговоріть результати перевірки.

Перша група: плаття — сукня, фотографія — світлина, , вертоліт — гелікоптер, таблетка — пігулка, криниця — колодязь,

Друга група: швидкий — стрімкий, говорити — базікати, холодний — крижаний, доріжка — стежка.

У ході спільного обговорення результатів парної роботи учитель та учні з’ясовують, що якщо наявність слів першої групи можна пояснити різноманітністю мови, то слова другої групи потрібні в мові для більш точної передачі особливих рис предметів, дій, ознак.

Вправа 17 спрямована на те, щоб учні усвідомили, що синоніми з близьким значенням (неповні синоніми) не можуть замінювати одне одного в реченнях, як це роблять синоніми з однаковим лексичним значенням (повні).

Очікуваний запис:



Коли зима зустрічається з_ літом

За народним віруванням, на Стрітення Господнє 15 лютого

зима зустрічається з_ літом. У цей день люди влаштовували веселі вистави.

Зима завжди була одягнена лютою старою бабою в_ полатаному кожусі й_ подертих чоботах, а Літо дівчиною в_ мережаній квітами красивій сорочці з_ серпом та_ снопом жита в_ руках.

Вправа 18 виконується учнями вдома. Учні записують текст, перевіряючи орфограми. Після запису вони підкреслюють синоніми до слова дощ (злива, дощовиця, проливень, хляпавка, мжичка) та з’ясовують їх значення в «Скриньці мовознавця» на с. 43.
Урок за темою «Антоніми»

Мета уроку: розширити уявлення учнів про лексичне значення слів, виявивши слова з протилежним лексичним значенням (антоніми); вправлятися в доборі антонімів; формувати орфографічну пильність під час списування тексту; виявити відмінності тексту-опису від тексту-розповіді; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення (Учнівська рада»).

Виконуючи вправу 19, учні обговорюють про яких тварин розповіли Яринка та Андрійко (бегемот – жираф) та виписують пари слів-назв ознак, які мають протилежне лексичне значення: велика – маленька, коротка – довга, товсті - тонкі. Учитель вводить визначення антонімів та сам термін, знайомить зі словником антонімів.

Виконання вправи 20 дозволить учням повправлятися у визначенні антонімів. Зазначимо відразу, що знаходження слів з протилежним лексичним значенням – це не така легка справа. У старших класах учні будуть вивчати розділ мовознавства «Лексика та лексикологія», де більш досконало будуть розбиратися, які саме лексичні значення можна вважати протилежними, що таке антонімічна пара тощо. У початкових класах учням пропонуються для розгляду слова, які без будь-яких застережень визнаються антонімами і складають такі пари: світло — темрява, новий — старий, швидко — повільно, легко — важко, радість — горе, добро — зло, холодний — гарячий, говорити — мовчати.

Учні для виконання завдання об’єднуються в групи з метою спільного обговорення.

Інструкція для групової роботи:


  1. Об’єднайтеся в групи та обговоріть, які з запропонованих пар слів є антонімами.

  2. У разі погодження підкресліть обрану пару кожний у своєму зошиті.

  3. Після завершення роботи оберіть доповідача та дайте сигнал про готовність доповідати.

Вправа 21 спрямована на формування орфографічної пильності і виконується самостійно. Учні спочатку читають усі речення та знаходять необхідні слова-антоніми. Потім учні списують подані прислів’я, працюючи за відомим їм алгоритмом списування.

Очікуваний запис:



1. Краще своє мале, ніж чуже велике. 2. Праця людину годує, а лінь марнує. 3. Бачить чуже під лісом, а своє не _бачить під_ носом. 4. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють. 5. З великої хмари малий дощ. 6. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 7. М’яко стелить, та твердо спати.

У вправі 22 пропонується розмова про відмінності тексту-опису від тексту-розповіді. Учні читають два тексти: «Як слон врятував хазяїна від тигра» та «Слони».

Далі учні шукають відповідь на питання, про що повідомляється в текстах та що саме повідомляється в кожному з текстів.

З’ясовується, що в першому тексті йдеться про події, учасником яких був слон: слон допомагав хазяїну валити ліс; тигр хотів напасти на людину, а слон запобіг цьому; хазяїн віддячив слонові. У другому тексті йдеться про певні ознаки слона (скільки важить слон, який у словна хобот, скільки слон їсть). Таке обговорення текстів дозволяє учням дійти до висновку, що тексти можуть розрізнюватися за змістом своїх повідомлень: одні тексти повідомляють про послідовність подій (текст-розповідь), інші тексти повідомляють про певні ознаки (текст-опис). Далі учитель пропонує учням спробувати переставити в кожному з текстів його частини. Результатом такої практичної роботи є висновок, що в тексті-розповіді частини тексту (його повідомлення) переставити місцями не можна, а в тексті-описі це можливо.

До виділених слів учні добирають антоніми (найбільші – найменші, сильний – слабкий, день – ніч).

Вправу 23 учні виконують самостійно вдома, добираючи з довідки до поданих слів антоніми. Очікуваний запис:

Щедрий – скупий, чесний – підлий, свято – будень, ситий – голодний, позичати – віддавати, зима – літо, любити – ненавидіти, друг – ворог.
Урок за темою «Фразеологізми»

Мета уроку: конкретизувати отримані знання про лексичне значення слова в роботі з фразеологізмами; вправлятися в доборі синонімів та антонімів серед поданих фразеологізмів, учитися використовувати поширені фразеологізми у своєму мовленні; удосконалювати навички парної та групової роботи з метою спільного обговорення.

Вправа 24 спрямована на конкретизацію отриманих знань про лексичне значення слова в роботі з фразеологізмами. Учні і раніше вже не раз натрапляли на стійкі сполучення слів, тлумачили їхнє лексичне значення, училися використовувати поширені фразеологізми в мовленні. На цьому етапі навчання вводиться термін для назви таких стійких сполучень і з’ясовується, що незалежно від того, із скількох слів складається фразеологізм, він є носієм лексичного значення, мов би є одним словом. Саме для розуміння цього учням і пропонується попрацювати із фразеологізмом «ловити ґав», лексичне значення якого є «ледарювати». Важливо не поспішати в роботі з фразеологізмом на цьому етапі і по черзі з’ясувати за тлумачним словником лексичне значення кожного окремого слова.

Ловити - 1. Хапати що-небудь на льоту. 2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. 3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. 4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. 5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. 



Ґава - 1. Те саме, що ворона.  2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява.

Звертаємо увагу вчителя, що ні одне з лексичних значень цих двох слів не має значення «ледарювати, нічого не робити». Це лексичне значення є саме у стійкого сполучення слів «ловити ґав».

Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; ледарювати, пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. 

У вправі 25 продовжується робота з найбільш поширеними фразеологізмами, лексичне значення бажано щоб учні поступово засвоювали. Безумовно, лексичне значення фразеологізму може бути виявлено з контексту. Тому учні працюють не з окремо наведеними фразеологізмами, а з такими, що використані в тексті. Читаючи текст, учні добирають із довідки відповідні лексичні значення фразеологізмів і записують парами кожний фразеологізм з його тлумаченням.

Очікуваний запис:

Робити з_ мухи слона – перебільшувати. Вийшов з ладу – поламався. Брати на_ сміх – глузувати. Мов з_ гуски вода – байдуже. Набрався розуму – порозумнішав.

Вправа 26 спрямована на конкретизацію знань про антоніми. Учням пропонується серед поданих фразеологізмів знайти такі, які можна вважати антонімами.

Учні виявляють такі пари:

не видавиш слова – язик без кісток

на краю світу – під носом

повісити носа – бути на сьомому небі

як кіт наплакав – як за гріш маку

у поті чола – як мокре горить

Учитель та учні обговорюють тлумачення кожного з фразеологізмів. Далі кожна пара вибирає один з фразеологізмів та намагається уявити ситуацію спілкування, у якій використання цього фразеологізму було б доречним. Учні записують складений діалог. Декільком парам пропонується розіграти свій діалог перед глядачами.



У вправі 27 учитель та учні з’ясовують значення фразеологізмів, а потім знаходять синоніми серед них (учні пригадують, що у синонімів лексичне значення однакове або близьке) і записують групами: 1) з'їсти собаку, набивати руку; 2) аж іскри летять, до десятого поту; 3) важлива птиця, велика цяця; 4) як з цапа молока,  як у карася вовни; 5) тримати язик за зубами,  води в рота набрати.

З'їсти собаку — набути досвіду в якійсь справі, досконало, до тонкощів вивчити що-небудь

Аж іскри з очей летять (посипались) — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.)

Важливий (важний) птах (птиця) — людина, що займає високе становище в суспільстві. 

Як з цапа (з козла) молока — нічого немає, немає ніякої користі.

Набивати (набити) руку на (в) чому — набувати вправності, уміння, досвіду в чому-небудь.

Тримати (утримувати, утримати, держати, удержувати, удержати, притримувати, притримати і т. ін.) язик (язика) [за зубами, на прив'язі] — утримуватись від висловлювання, не розголошувати таємниці.

Велика цяця, ірон. — поважна, впливова особа. 

Води в рота набрати - Як (мов і т. ін.) води в рот набрати — вперто мовчати, нічого не говорити. 



Як у карася вовни - нічого немає, немає ніякої користі.

До десятого поту - до крайньої (граничної) втоми. 

Вправа 28 виконується учнями самостійно вдома. Учням пропонується прочитати текст і дібрати відповідні фразеологізми, які подані у довідці:

1) Поводив себе Чорниш як важлива птиця.

2) Йому важливо було бути в курсі всіх сімейних подій.

3) Якщо хтось з хазяїв починав гладити його чорну блискучу шерстку, він був на сьомому небі від задоволення.

Далі учні списують текст, вставляючи фразеологізми.

Учні також розмірковують над питанням, де міг би бути розташований поданий текст-опис. За усіма ознаками можна впевнено сказати, що в оповіданні письменника. На наступному уроці учитель вислуховує дитячі обґрунтування своїх міркувань. Наприклад: «Чисельні подробиці і великий за обсягом, тому це не оголошення. Відсутні загальні факти про котів, тому це не текст з енциклопедії. Не зрозуміло до кого конкретно звертаються з цією розповіддю, тому це не лист до друга. Можна впевнено сказати, що це уривок з якогось оповідання письменника, бо, мабуть, далі буде розповідь про якісь пригоди цього кота».


Урок за темою «Знайомство з етимологією слова»

Мета уроку: познайомитися з етимологією як розділом науки, який вивчає походження та історію слова, виявити залежність правопису слів від історії цих слів, учитися формулювати думку на основі прочитаного тексту лінгвістичного спрямування; формувати дії контролю та оцінки під час орфографічної дії; учитися брати участь у навчальній дискусії, удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення.

Вправа 29 спрямована на визначення лексичного значення застарілих слів, які можуть траплятися в деяких фразеологізмах. Наприклад: бити байдики. Учні знайомляться з історією слова байдики в «Скриньці мовознавця» (с. 43). За наявності в бібліотеці етимологічного словника української мови для школярів учитель знайомить учнів з деякими статтями з цього словника, за відсутності – просто розказує про можливість звернутися до такого словника. Наприклад, існує «Етимологічний словник української мови» в 7-ми томах, створений фахівцями інституту мовознавства О. О. Потебні у 80-ті роки минулого століття, виданий у Києві, у видавництві «Наукова думка». Цей словник створено для широкого кола філологів – фахівців з української та інших слов’янських мов – і всіх, хто цікавиться походженням слів – наукових працівників, викладачів, студентів, школярів.

Після обговорення історії походження слова байдики учні записують вірш Б.Заходера, перевіряючи орфограми.

Виконуючи вправу 30 учні виявляють, що знання історії слова часто може допомогти пояснити написання слова в сучасній мові. Ненаголошений голосний звук у слові виделка позначається буквою и за орфографічним словником, бо знайти перевірку за сильною позицією в сучасній мові неможливо. Але історія походження цього слова і зв'язок з польським словом widly, яке можна перекласти українською як вила, дозволяє виявити, що буква и в написанні цього слова не є випадковою. Також учні знаходять і пояснення для вибору букви и на позначення ненаголошеного голосного звука в слові тривога (зв'язок із древнім словом tris, що означає тричи повторений сигнал про небезпеку). Таким чином, у цій вправі учні відкривають для себе «корисну» етимологію.

Учні самостійно складають речення з цими словами та записують їх.

У вправі 31 учні читають текст про «Цікаву етимологію». Справа в тому, що етимологія для учнів може бути не лише корисною, як це з’ясовано було в попередній вправі, а й просто цікавою. У тексті наводиться приклад етимологічного аналізу слова ракета. Учні, прочитавши текст, можуть поміркувати над питанням, як учені досліджують історію слова. Ця робота виконується в групі. Свої міркування (3 -4 речення) учні записують у свої зошити, а потім представники групи зачитують результати спільного обговорення усьому класу. Наприклад: «Учені дізнаються про походження слова. Вони з’ясовують, з якої мови воно прийшло в українську мову. Вивчають, як воно могло утворитися. Виявляють, як змінювалося лексичне значення та звучання слова за його історію».

Вправа 32 передбачена для виконання учнями вдома.
Урок за темою «Омоніми»

Мета уроку: розширити уявлення про омоніми; досліди групи омонімів, вправлятися у визначенні омонімів, вправлятися в перевірці орфограм слабкої позиції звука; вчитися визначати завдання автора тексту (Кому адресоване висловлювання? Чи завершене висловлювання?); учитися брати участь у навчальній дискусії, удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Вправа 33 спрямована на вправляння у визначенні лексичного значення слова з використанням контексту (бігає коса, коса до пояса, вибігає аж на косу). Учні, читаючи вірш, повинні з’ясувати, у яких лексичних значеннях використовується слово коса в різних реченнях і довести, що це три різних слова. Учням уже відомі відмінності між омонімами та багатозначними словами. Учні в попередні роки навчання натрапляли на слова, які можуть однаково вимовлятися та писатися, але називати різні предмети. Відсутність будь-якого зв’язку між лексичними значеннями – це ознака омонімів. Між лексичними значеннями багатозначного слова завжди існує зв'язок (за формою, за призначенням тощо).

У вправі 34 учні продовжують працювати з омонімами. З поданими словами – бал, такса, півник, ласка, лютий – учні складають по 2 речення так, щоб було зрозумілим лексичне значення в кожному з них. Мається на увазі, що речення на кшталт «У слові лютий два склади», «Такий бал нікого не влаштовує» не розкривають лексичного значення слів, тобто не виступають тим контекстом, який би дозволив зрозуміти, що мається на увазі.

Можливі такі речення:

Через декілька місяців у школах пройдуть випускні бали. – На екзамені учень отримав високий бал.

У моєї такси коричнева шерстка та біла пляма на носі. – У різних містах існує своя такса за проїзд у міському транспорті.

 На клумбі жовтим полум'ям підвелися височенні півники. – Задерикуваті півники високо підскакували за огорожею.  

Спасибі вам, дорогі, за привітні слова та дружню ласку. – Ласка тихенько підкралася та зазирнула в миску.

У сусіда жив дуже лютий пес. – У лютому в повітрі вже пахне весною.

Вправа 35 передбачає роботу учнів у групі («Учнівська рада»). Інструкція до групової роботи:

1. Працюймо в групі.

2. Домовтеся, хто буде ведучим, а хто за яку групу слів відповідатиме.

3. Спочатку позподіліть слова по групах.

4. Ведучий зачитує пару слів, а той, хто вважає, що слово належить його групі, подає сигнал.

5. Якщо інші учасники групи згідні і не мають інших пропозицій, то слово позначається відповідною цифрою.

6. Після того, як розподілите усі слова, запишіть їх у три групи, перевіряючи орфограми.

Очікуваний запис:



  1. Лисички — смачні лисички, народна байка — тепла байка,

  2. Металевий клинок — молоденький кленок, побігли

плету косу — мию плиту.

  1. Чарівний зáмок — дверний замóк, áтлас світу — атлáс на плаття.

Під час обговорення результатів роботи робиться висновок, що до омонімів відносяться не тількі слова, які вимовляються та пишуться однаково (лисички, байка) , як це вважалося учнями на попередньому етапі знайомства з омонімами, а й слова, які можуть вимовлятися однаково, а писатися по-різному (клинок – кленок, плету – плиту) або навпаки: вимовлятися по-різному, а писатися однаково (зáмок – замóк, áтлас – атлáс).

Вправа 36 (на розгляд учителя) дозволяє учням повправлятися в розрізненні омонімів та багатозначних слів. Нагадуємо, що пересвідчитися, чи є слова омонімами, можна за тлумачним словником. Але інколи достатньо і поміркувати, чи є між лексичними значеннями якийсь зв'язок (наприклад, коли слова називають дію і предмет).

Правильний вибір сполучень слів з омонімами:



Лист дерева – електронний лист.

Череда ходоби – заварювати череду.

Топити в печі – топити у воді.

У вправі 37 продовжується робота з текстом-описом на рівні з’ясовування, яким може бути завдання автора, коли він складає текст-опис. Мається на увазі, кому буде адресовано висловлювання автора, тобто де буде розташований текст: це буде оголошення, чи це буде енциклопедичний текст, чи автор пише листа другові, чи автор дає опис героя у своєму оповіданні. У залежності від адресата автор на різні ознаки звертає увагу і обирає різні словесні засоби. З учнями можна спробувати побудувати різні варіанти тексту-опису про пташку ківі, замінюючи адресата.

Наявність у слова ківі (пташка) омоніма – ківі як назва фрукта дозволяє запропонувати учням удома скласти план та текст-опис фрукта ківі.


Урок за темою «Закінчення як носій граматичного значення слова»

Мета уроку: виявити у слова крім лексичного значення наявність граматичних значень, з’ясувати, для чого потрібні слову граматичні значення та чому в слова їх декілька, дослідити відмінності між лексичним та граматичним значенням (що є носієм, як часто вживається); учитися брати участь у навчальній дискусії, удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Вправа 38 спрямована на виявлення у слова крім лексичного значення граматичних значень. Для цього учням пропонується з тих самих слів (сестра, брат, читати, старший) за малюнками дати відповідь на питання «Хто кому читає?д.

Можливі такі відповіді:



  1. Старша сестра читає братові.

  2. Сестри читають старшому братові.

  3. Старший брат читає сестрам.

Учням не складно буде довести, що лексичне значення слів у всіх реченнях те саме. Зробити вони це можуть, спираючись на те, що на усіх малюнках є хлопчик та дівчатка (тобто брат та сестри як істоти різного полу, які знаходяться в родинних стосунках) і на усіх малюнках зображена та сама дія (хлопчик або дівчатка в руках тримають книжку). У самих слів у реченнях змінювалася лише форма, тобто у слів різні закінчення, а в основах не з’явилося ні нових суфіксів, ні префіксів.

Далі учні дають відповіді на питання і доходять висновку, що крім лексичного значення слово має ще деякі значення. У слова сестра є значення «одна» в першому реченні і «кілька» в другому та третьому. У слова брат є значення «той, хто виконує дію» в третьому реченні та «той, кому адресована дія» - в першому та другому реченнях. Слово старший може позначати ознаку сестри (в першому реченні) або брата (в другому та третьому реченнях). Слово читати в першому та третьому реченнях означає, що дію виконує одна людина, а в другому – кілька людей.

Таким чином, учні виявляють, що крім лексичного значення слово має ще й значення, які виражають певні особливості предметів, дій, ознак, тобто граматичні значення.

Звертаємо увагу вчителя на те, що в цьому дослідженні учні відкривають у слова граматичні синтаксичні значення, тобто значення які забезпечують зв'язок слів у реченні. Тому стверджується, що виявляються граматичні значення слів у реченні. Через деякий час учні відкриють і несинтаксичні граматичні значення, тобто ті, що не впливають на зв'язок слів у реченні (час, вид), але впливають на форму слова.

Після того, як учні дійдуть до висновку про наявність у слова граматичних значень, вони з’ясовують, яка частина слова є носієм лексичного значення, а яка – носієм граматичних значень. Для цього учні уточнюють, про які саме граматичні значення повідомляє закінчення в слові сестра в різних реченнях:

одна

Сестра


той, хто виконує дію
багато

Сестри


ті, хто виконують дію

багато

Сестрам


ті, кому адресована дія
Зроблені уточнення дозволяють учням свідомо сказати, що основа виражає лексичне значення слова, а закінчення виражає граматичні значення. Розрізна картка з відповідною схемою подана на с. 47.

Дехто з учнів може додати, що існують багатозначні слова, тому і основа є носієм декількох лексичних значень. З одного боку, таке твердження доцільне, але слід зазначити, що в конкретному реченні в слова буде тільки одне з усіх його лексичних значень, а от граматичних завжди буде декілька.

У вправі 39 учням пропонується, працюючи в группах за типом «Учнівська рада», дослідити, як часто трапляються в нашому мовленні ті чи інші лексичні та граматичні значення. Для цього в тексті вірша учням пропонується знайти слова з лексичним значенням «частина тіла людини та більшості тварин, що з’єднує голову з тулубом». Зрозуміло, що йдеться про слово шия. Інших слів у цьому тексті з таким лексичним значенням немає. Стосовно ж граматичного значення «дію виконує той, хто говорить», можна буде сказати, що з таким значенням в тексті трапилося багато слів (встаю, роблю, чищу, мию, готую, підмітаю, поспішаю). На основі такого дослідження й робіться висновок, що лексичне значення – це індивідуальне значення кожного слова, а от граматичні значення – однакові для великих груп слів.

Інструкція до групової роботи:



  1. Працюймо в групі.

  2. Розподіліть обов’язки: хто зачитує текст, хто шукає слова з відповідним лексичним значенням, хто – з відповідним граматичним.

  3. Обміняйтеся думками, узгодьте їх.

  4. Поміркуйте, скільки слів є в мові з даним лексичним значенням, а скільки з граматичним.

Учитель з учнями обговорює результати групової роботи, робиться висновок про відмінності між лексичним та граматичним значенням.

Далі (за наявності часу) учні самостійно розказують про свої ранкові справи та записують розповідь.



Вправа 40 виконується самостійно вдома.

Очікуваний запис:



Зимові красені

Снігурі прилітають у_ наші краї з_ першим снігом. Це червоногруді пташки з_ чорною шапочкою на_ голові. На спинках снігурів начебто накинуті сірі фраки з_ чорними та_ гострими довгими хвостами. Короткими та_ товстенькими дзьобиками вони витягують з-під снігу червоні ягідки горобини.

Учні також визначають закінчення та основу в словах-назвах предметів з граматичним значенням «один предмет»: снігом, з шапочкою, на голові, з-під снігу, горобини.


Урок за темою «Систематизація знань про значення слів»

Мета уроку: вправлятися в здійсненні лінгвістичного аналізу – порівняння лексичних та граматичних значень слів; формувати контрольно-оцінні дії під час здійснення орфографічної дії; вчитися будувати текст-опис на основі поданого плану; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Виконання вправи 41 передбачається в груповій роботі («Учнівська рада»). Завдання спрямоване на здійснення лінгвістичного аналізу. Учням слід знайти слова з однаковим значенням. Про яке значення йдеться – про лексичне, граматичне, якщо про граматичне, то яке саме – в завданні не сказано. Саме це й повинні з’ясувати учні в ході здійснення лінгвістичного аналізу поданих слів. Учні об’єднується в групи і в ході спільного обговорення знаходять слова з однаковим значенням і позначають їх відповідною позначкою («галочка»).

Інструкція до групової роботи:


  1. Працюймо в групі.

  2. Серед поданих пар слів слід обрати ті, які мають однакове значення. Як ви це будете робити – обговоріть у групі.

  3. Кожний читає пари слів та пропонує ті пари, які мають однакове значення.

  4. У разі незгоди йде обговорення: кожний наводить свої докази.

  5. У разі згоди усіх учасників групи між собою напроти слова ставиться відповідна позначка («галочка»).

Правильно обрані пари слова: високий – низький (однакові число, відмінок, рід), веселка – райдуга (однакове лексичне значення,однакові число, відмінок, рід), подруга – книжка (однакові число, відмінок, рід) .

Якщо учні будуть утримувати в полі зору свого аналізу лише лексичне значення слова, то вони виберуть лише пару веселка – райдуга. Учитель у ході обговорення звертає увагу учнів на те, що однаковими є і граматичні значення ще в двох парах слів. У парі грають – футбол немає однакових значень: ні лексичного, ні граматичних.

У вправі 42 учням пропонується познайомитися з новою історією із життя Плямса – участь у конкурсі «Зроблено власноруч». На сюжетних малюнках, поданих у цій вправі, показано, які саморобки представили на конкурс Плямс та його друзі. Учням пропонується умовно взяти участь у цьому конкурсі і представити свою саморобку. Для цього її треба описати за планом:


  1. Назва саморобки.

  2. З якого матеріалу зроблено саморобку.

  3. Який вигляд має саморобка.

  4. Для чого може бути використана саморобка.

Потім декілька учнів усно складають текст-опис за планом.

Витинанки

Витинанки зроблені з паперу. Серед моїх витинанок є 4 різнокольорові серветки та мережка.

Жовта серветка має прямокутну форму. Ця серветка оздоблена витятими журавликами. Синя серветка – квадратна, а червона і біла серветки - круглі. Вони оздоблені геометричним візерунком. Усі серветки мають ажурний край.

Мережка зроблена з паперу золотого кольору. Вона має прямокутну подовжену форму. Візерунок нагадує дивовижну рослину.

Серветки можна використовувати для прикрашання святкового столу. Мережка може бути закладкою в книзі.

Далі учитель просить дітей записати свій текст-опис. Орфограми слабкої позиції треба позначати рисочкою.



Вправа 43 пропонується для самостійного опрацювання вдома. Ця вправа спрямована на формування дії оцінювання. Учні самостійно добирають синоніми до слів правитель та хуртовина.

Свита короля: правитель, король, монарх, цар, володар.

Свита королеви: хуртовина, заметіль, завірюха, хуртовина, буря.

Каталог: predmety -> pochatkove -> media -> files
predmety -> Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку… С.Єфремов
predmety -> Життєвий І творчий шлях Володимира Кириловича Винниченка, його багатогранна діяльність. Рання творчість. Висока оцінка збірки “Краса І сила” І. Франком та М. Коцюбинським
predmety -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
predmety -> Наталія Кейван-Чорнокожа, вчитель-словесник
predmety -> Тема спецкурсу: «Особливості діагностики та профілактики професійного вигорання педагогів»
predmety -> Пояснювальна записка предмет «Українська література»
predmety -> Ольга Юліанівна Кобилянська Життєва стежина Ольги Кобилянської
files -> Тературного читання
files -> Методичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні предметів інваріантної складової навчального плану у та класах 2015/2016 навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconМетодичні рекомендації щодо викладання української мови
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...
Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconМетодичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови та літератури у 8-9, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році

Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconУкраїнська мова у 2016-2017 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами: у 5-8 класах
Класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх...
Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconУкраїнська мова Вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами: у 5-8 класах
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...
Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
У 2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами
Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconМетодичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури в навчальних закладах в 2016/2017н р

Методичні рекомендації для вчителя щодо викладання української мови в класах з українською мовою навчання Харків 2015 iconЗбірник матеріалів з української літератури для учнів 7-го класу
Даний збірник матеріалів дозволить доповнити підручник «Української мови та літератури» Слоньовської О., як для класів з українською...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка