Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики»



Сторінка1/4
Дата конвертації06.05.2017
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника »

Навчально – науковий інститут мистецтв

Кафедра методики музичного виховання і диригування


Методичні рекомендації

для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни

«Історія хорової музики»»

для студентів вищих музичних навальних закладів ІІІ- ІV рівнів акредитації

напряму підготовки 02 «Культура і мистецтво» спеціальності 025 «Музичне мистецтво», фахове спрямування «Диригування»

освітньо-кваліфікаційного рівнів «Магістр»

Івано – Франківськ

2016
Вступ


Курс «Історія хорової музики» входить у цикл спеціальних дисциплін та є важливою ланкою у вихованні світогляду майбутнього диригента - хормейстера, його художнього смаку.

Мета курсу «Історії хорової музики» - отримання уявлення про ідейно-образну спрямованість, музично-стильові особливості широкого кола явищ хорового мистецтва, оволодіння навичками аналізу хорового твору; вивчення дисципліни - формування у студентів уявлення про закономірності та специфіку розвитку музичного мистецтва як складової частини світової художньої культури.
Основні завдання курсу:

- Розширення музично-культурного кругозору студентів на основі вивчення кращих, художньо-досконалих зразків вітчизняної та зарубіжної хорової літератури, обробок народних пісень;

- Оволодіння знаннями про основні жанри, стилі, напрями хорової музики;

- Виховання у студентів навичок виконавського аналізу хорового твору, здатності до узагальнення, вміння працювати з музикознавчою літературою.

- Вивчення основних історичних етапів розвитку хорової музичної культури.

-Вивчення творчого шляху і спадщини найбільших представників зарубіжного музичного мистецтва.

- Знайомство з жанрами, стильовими особливостями музичних творів, що вивчаються періодів.

- Освоєння прийомів аналізу музичного твору в контексті стилю епохи і композиторського стилю.

- Формування навичок роботи з навчальною і науковою літературою.

- Виховання фахівця, що вміє усвідомити і оцінити найважливіші процеси розвитку музичного мистецтва.



Теоретичні основи курсу «Історії хорової музики» вивчаються на лекційних заняттях. Поглиблення і закріплення матеріалу здійснюється на практичних та семінарських заняттях. Крім семінарських занять, особливе значення надається самостійній роботі студентів із вивчення музичної та нотної літератури, яка рекомендується до кожної теми. Це визначає актуальність якісної організації самостійної роботи студентів.

Ці навчально-методичні рекомендації призначені для студентів з метою організації та проведення їх самопідготовки з курсу «Історії хорової музики». У цих вказівках пропонуються питання до семінарських і практичних занять, заліків та іспитів, завдання для самостійної роботи студентів, тезаурус по кожній темі. Завдання спрямовані на поглиблення і узагальнення знань студентів, освоєння практичних умінь і навичок, пов'язаних з аналізом хорових творів. Обов'язковим є знання музики хорових творів, так як немаловажного значення має збагачення слухового досвіду майбутніх музикантів-професіоналів. У рекомендаціях запропоновано списки аудіо-і відеозаписів з фонду кафедри; також подаються списки рекомендованої літератури, навчально-методичних посібників, монографій, статей, які можуть бути використані студентами в процесі самопідготовки з курсу «Історії хорової музики». Важливим для студентів-хоровиків є знання понять хорової музики, які винесені вчастині «Допоміжний словник основних термінів».



Місце дисципліни у професійній підготовці. Дисципліна «Історія хорової музики» є частиною загального курсу історії музики - найважливішої сфери духовної культури сучасного суспільства. Має як загальгуманітарну, так і спеціальну спрямованість на майбутню педагогічну діяльність студента. Дана дисципліна поєднує історичний і теоретичний аспекти музикознавства, що робить її особливо значущою в підготовці майбутніх фахівців, що володіють общехудожественного і музичним кругозором.

У процесі вивчення дисципліни студент повинен знати:

- періодизацію історії хорової музики;

- основні напрямки розвитку вітчизняної та зарубіжної музично-історичної думки, провідні концепції розвитку західноєвропейської музичної культури.

- особливості усній і письмовій традиції та їх роль у збереженні і передачі музичної культури на різних етапах її становлення.

- специфіку становлення і розвитку професійної музичної культури у взаємозв'язку з розвитком музично-історичної думки і музичної освіти.

Студент повинен вміти:

- охарактеризувати основні тенденції розвитку західноєвропейської та української музичної культури в контексті історії мистецтв;

- встановити спільне та особливе в розвитку професійної музичної культури в конкретний історичний період;

- розкрити зміст основних етапів розвитку західноєвропейської та української музичної культури;

- розрізняти на слух музичні стилі конкретних історичних епох і ключових фігур цієї епохи, проаналізувати конкретні твори;

- реалізувати основні підходи до вивчення історії музики при аналізі спеціальної літератури.



Студент повинен володіти:

- понятійно-термінологічним апаратом;

- методами порівняльного аналізу творів в діахронічному та синхронічному аспектах.

Види контролю:

Вхідний контроль - опитування;

Поточний контроль - усні повідомлення за темами;

Підсумковий контроль – іспитив 9 -10 семестрах за білетами, що включають питання і практичне завдання.


Методичні вказівки для студентів
Комплексне вивчення студентами навчальної дисципліни «Історія хорової музики» припускає: оволодіння матеріалами лекцій, навчальної та додатковою літературою, зазначеними в програмі, роботу студентів в ході проведення семінарських занять, а також систематичне виконання завдань для самостійної роботи.

Різноманітним завданням, які запропоновані курсом, відповідають наступні форми занять зі студентами: лекційні, семінарські і практичні заняття, самостійна робота.

Лекційні заняття включають основні оглядові теми. В ході лекцій розкриваються головні питання в рамках розглянутої теми, робляться акценти на найбільш складні і спірні положення досліджуваного матеріалу.

Основною метою семінарських і практичних занять є контроль ступеня засвоєння пройденого матеріалу та ходу виконання студентами самостійної роботи, обговорення найбільш складних і актуальних питань у рамках заявленої теми. Заняття передбачає всебічне обговорення теми при максимальній участі студентів навчальної групи. Основою для підготовки студента до семінарських занять є лекції та видання, рекомендовані викладачем. При вивченні джерел студентам рекомендується законспектувати основні ідеї публікації, пропоновані визначення, зафіксувати істотні факти, суть наведених прикладів.



Основною метою самостійних занять є набуття і закріплення навичок аналізу хорового твору, вивчення музично-стильових особливостей явищ хорового мистецтва, освоєння музично-нотного матеріалу, повторення тезауруса по даній темі. Самостійні заняття повинні проводитися впродовж всього курсу, супроводжуючи лекціями та семінарськими заняттями, конкретизуючи і доповнюючи їх матеріал.

Види самостійної роботи студентів:

вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та по спеціальній літературі

підготовка усного повідомлення за запропонованою темою;

прослуховування музичного матеріалу по темі заняття;

аналіз виразних засобів твору або його фрагмента.

Програма і план самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента тісно пов'язана з підготовкою до практичних та семінарських занять, тому будується в декількох напрямках:

• читання пропонованої обов'язкової навчальної тадодаткової літератури;

• слухання хорової музики;

• читання хорової партитури;

• аналіз хорових творів;

• реферативне повідомлення;

• музична вікторина;

• вокальне виконання головних тем хорових творів.

Перелік самостійних і контрольних робіт

Дисципліна «Історія хорової музики» містить лекційні і практичні заняття. Протягом семестру лекційно-практичні заняття чергуються з семінарськими заняттями, де застосовуються реферативні повідомлення, музичні вікторини, котрі самостійно підготовлені студентами.

Семінарські заняття - це активна форма в навчальному процесі, в якій переважає самостійна дослідницько-аналітична робота студента з навчальної мистецтвознавчою та музичною літературою. Семінарські заняття проводяться згідно плану під керівництвом викладача і припускають слухання і аналіз хорових творів; усні відповіді студентів на заздалегідь підготовлені викладачем проблемні питання для дискурсу. Коло питань для семінару визначається значимістю проблеми в історії хорової музики. Метою семінарських занять є поглиблене вивчення головних тем дисципліни, систематизація теоретичних знань, розвиток навичок аналізу хорових творів, музичного та творчого мислення та культури мовлення студентів, контроль теоретичних знань і практичних умінь студентів, а також прищеплення художнього і музичного смаку, формування моральних і гуманістичних цінностей професійної діяльності хорового диригента.

Курс «Історії хорової музики» передбачає підготовку студентами реферативних повідомлень з хорового творчості композиторів різних епох і напрямків, по стилю хорового письма композитора, по окремих хорових творах, по хорових жанрах, що дозволить у майбутній професійній музично-виконавській та педагогічній діяльності визначати репертуар для різних видів і складів хору, програму з диригування, читання хорових партитур. Реферативне повідомлення складається з аналізу декількох наукових, музикознавчих джерел, і короткого усного викладу матеріалу студентом на семінарі. Відзначаються особисті судження й оцінки студента по поставленій проблемі або темі повідомлення. Дана форма семінарського заняття дозволяє розширити спектр знань, допомагаючи створити єдине інформаційне поле з означеної проблеми у навчальній групі. Бажано, щоб виступ студента супроводжувався музичними ілюстраціями, які знаходяться представленими в музичному фонді фонотеки кафедри хорового.

Хорова творчість сучасних композиторів різних вітчизняних шкіл в музикознавчій літературі представлено лише в окремих статтях періодичних музичних журналів і медіа-джерелах системи Internet. В якості рекомендацій для підготовки студентів до семінарських занять слід використовувати періодичні видання та підручники, які рекомендованою робочою програмою. Для музичних вікторин слід відбирати записи хорових творів у виконанні видатних майстрів хорового та симфонічного мистецтва. Контрольний урок проводитися по закінченню кожного розділу курсу історії хорової музики і дозволяє простежити рівень і якість знань кожного студента протягом всього семестру.Колоквіум застосовується як проміжна форма між семінарськими заняттями і контрольними уроками та на іспитах в кінці семестру.Колоквіум проводиться в усній формі і сприяє розвитку аналітичних і мовних навичок студентів.Контрольна робота є заключною формою контролю. На контрольну роботу виносяться головні теми курсу, погляди епохи, що включають філософсько-естетичні характеристики напряму, риси стилю композитора, основний зміст хорової творчості композитора.Кількість семінарських занять, колоквіумів, контрольних уроків залежить від кількості запланованих годин в навчальному плані.



Вимоги до контрольної роботи для студента:

 - Знання основних хорових творів західних композиторів, а саме, перерахувати хорові твори, впізнавати на слух,

- Проспівати головну тему хору, програвати її на інструменті;

- Вміти охарактеризувати естетику епохи, перерахувати композиторів епохи, жанри, характерні для цієї епохи;

- Аналізувати особливості хорового стилю композитора;

- Аналізувати вокально-хорові та виконавські труднощі в хоровому творі.

Питання для контрольної роботи

1. Характеристика епохи раннього Середньовіччя, реформа ГригоріяВеликого, григоріанський хорал

2. Меса - пропріо і ординарія

3. Національні школи епохи Відродження

4. Хорова творчість нідерладських композиторів

5. Хорова творчість французьких композиторів

6. Хорова творчість англійських композиторів

7. Хорова творчість італійських композиторів

8. Хорова творчість іспанських композиторів

9. Хорова творчість німецьких композиторів

10. Духовні жанри епохи Відродження

11. Світські жанри епохи Відродження

12. Кантатно-ораторіальна творчість Й.С. Баха і Г.Ф. Генделя

13. Духовна музика в епоху борокко

14. Духовна музика доби Класицизму

15. 9 симфонія Л. ван Бетховена

16. Хорова мініатюра у творчості композиторів-романтиків

17. Велика форма пізнього Романтизму

18. Розвиток духовної музики

19. Оперно-хорова творчість композиторів-романтиків

20. Основні національні школи ХХ століття

21. Сучасна хорова творчість німецьких композиторів

22. Хорова творчість французьких композиторів

23. Хорова творчість англійських композиторів

24. Хорова творчість угорських композиторів

25. Хорова творчість слов'янських композиторів

26. Хорова творчість українських композиторів

Основою для визначення оцінки студента служить:

- Знання основних культурно-історичних періодів розвитку хорової музики;

- Знання основних жанрів хорової музики та їх розвиток в культурно-історичному процесі;

- Знання національних композиторських шкіл;

- Знання особливостей хорового стилю композитора;

- Знання хорових творів композитора;

- Вміння вокально виконати основні теми творів;

- Вміння визначати на слух хорові твори композиторів.



Оцінка «відмінно» ставиться у випадку, коли студент глибоко і міцно засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно струнко його викладає, не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з питаннями і практичними завданнями, правильно обгрунтовує прийняті рішення, вміє самостійно узагальнювати і викладати матеріал, не допускаючи помилок.

Оцінка «добре» ставиться студентові, який твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей у відповіді на питання, може правильно застосовувати теоретичні положення і володіє необхідними вміннями та навичками при виконанні практичних завдань.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові, який засвоїв тільки основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність у викладі програмного матеріалу і відчуває труднощі у виконанні практичних завдань.

Оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який не знає окремих розділів програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, з великими утрудненнями виконує практичні завдання.

Оцінка «зараховано» на модульному контролі ставиться студентові, який засвоїв основний матеріал і не має прогалин з певних тем.

Оцінка «не зараховано» на модульному контролі ставиться студентам, які не засвоїли обсяг робочої програми: не брали участь на семінарських заняттях,у музичних вікторинах, не орієнтуються в музично-теоретичному матеріалі.


КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень студентів із курсу «Історія хорової музики»

І. Достатній

1 Студент сприймає музичні твори на частковому рівні, небагатослівно їх характеризує, демонструє слабко сформоване художньо-образне мислення.

2 Студент володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабко сформований рівень сприйняття музичних творів, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дає змогу викласти думку на елементарному рівні.

3 Студент здатний сприймати окремі фраґменти музичних творів із конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу, застосовує обмежений термінологічний словниковий запас.



ІІ. Середній

4 Студент здатний сприймати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної специфіки музичних творів. Застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне.

5 Студент володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати окремі музичні твори, котрі мають конкретну словесно-понятійну основу; не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які потребують абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий.

6 Студент здатний сприймати музичний матеріал, але має слабко сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень не завжди вміє самостійно зробити аналіз музичного твору, порівняння, висновки щодо прослуханої музики.



ІІІ.Добрий

7 Студент здатний сприймати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі.

8 Студент уміє сприймати музичні твори, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією.

9 Студент виявляє глибоке засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використання спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи корегування; трапляються поодинокі недоліки у формування його думок щодо прослуханої музики, не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал.



ІV. Високий

10 Студент має міцні, ґрунтовні знання, але аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології. Вказані неточності може виправляти самостійно.

11 Студент володіє музичним матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння в нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати, асоціювати їх з творами інших видів мистецтв.

12 Студент має свідомі знання тематичного музичного матеріалу, здатний творчо застосовувати асоціативні зв’язки між музичними творами, вільно та свідомо використовує спеціальну музичну термінологію в роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого музичного твору; має достатньо високий рівень художнього мислення, світосприйняття та світовідчуття; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності.



Теми семінарських та практичних занять

Вокально-хорові жанри епохи Відродження

Питання до теми:



  1. Поліфонія строгого стилю в церковній музиці.

  2. Розвиток світських вокально-хорових жанрів.

  3. Композитори Нідерландської школи. Життя і творчість Орландо Лассо

  4. Розвиток національних традицій в англійській хоровій музиці епохи Відродження

  5. Мадригал у творчості К. Монтеверді

Основна література :

1. Локшин Д. Зарубежная хоровая литература: учеб. пособие / Лаппо С., Локшин Д. – Вып. 1. – М.: Музыка, 1964. – 224 с.

2. Хоровая литература: учебное пособие: в 2-х ч. – Ч. 2: Зарубежная хоровая литература. – СПб.: СПбГУКИ, 2007. – 244 с.
Твори для аналізу:К. Жанекен - «Битва при Маріньяні», «Спів птахів»,Ж. Депре - «Incarnatus»,О. Ласо - «Відлуння», «Мій муженек», «Янголятко»,Д. Палестрина - «У синьому небі», «Меса Папи Марчелло»,К. Монтеверді - мадригали «Хто душу виливає», «О, я хотів би померти від любові», хори з опери «Орфей».
Тема: Вокально-симфонічна спадщина І. С. Баха

Питання до теми:

1. Особливості бахівського трактування пасіонів.

2. Розвиток Бар-форми в кантатно –ораторіальних хорах І. С. Баха.

3. Співвідношення хорових і оркестрових голосів у партитурах вокально-інструментальних творів І. С. Баха.

Твори для аналізу:

Бах І. С. «Меса сі мінор» (хори № 1, 4, 15, 16, 24); «Страсті за Матфеєм» (хори № 1, 47, 72, 78); «Страсті за Іоанном» (№ 1, 21), Магніфікат (№ 1, 10, 11, 12); духовні кантати (№ 4, 6, 21, 106); світські кантати: «Змагання Феба і Пана» (хор «Увага, увага»), «Умиротворення Еол» (хорові номери) .

Основна література :

1. Локшин Д. Зарубежная хоровая литература: учеб. пособие / Лаппо С., Локшин Д. – Вып. 1. – М.: Музыка, 1964. – 224 с.

2. Хоровая литература: учебное пособие: в 2-х ч. – Ч. 2: Зарубежная хоровая литература. – СПб.: СПбГУКИ, 2007. – 244 с.

Додаткова література:

1. Друскин М. И. С. Бах. – М.: Музыка, 1982. – 383 с.

2. Друскин М. Пассионы И.-С. Баха. – Л.: Музыка, 1972. – 88 с.

3. Друскин М. Пассионы и мессы И. С. Баха. – Л.: Музыка, 1976. – 168 с.

4. Ливанова Т. Музыкальная драматургия И. С. Баха и ее исторические связи. – М.: Музыка, 1980. – 287 с.

5. Морозов С. А. Бах. – М.: Молодая гвардия, 1984. – 254 с.

6. Русская книга о Бахе: сб. ст. – М.: Музыка, 1986. – 375 с.

7. Скребков С. С. Художественные принципы музыкальных стилей: [о стиле И. С. Баха]. – М.: Музыка, 1973. – С. 198-213.

8. Форкель И. О жизни, искусстве и произведениях И. С. Баха. – М.: Музыка, 1974. – 166 с.

9. Швейцер А. И. С. Бах. – М.: Классика-XXI, 2004. – 808 с.

10. Этингер М. Гармония И. С. Баха. – М.: Музгиз, 1963. – 109 с.


Тема: Становлення жанру реквієму у музиці XVIII - XIX ст.

Питання до теми:

1. Вплив опери і симфонії на розвиток музичної мови жанру на прикладі «Реквієму» В. Моцарта.

2. Традиції національної хорової культури в «Німецькому реквіємі» І. Брамса.

3. Риси оперного стилю в «Реквіємі» Дж. Верді.

Твори для аналізу:

Моцарт В.  «Реквієм»,Брамс И.  «Німецький реквієм», Верді Д.  «Реквієм».

Основна література :

1. Локшин Д. Зарубежная хоровая литература: учеб. пособие / Лаппо С., Локшин Д. – Вып. 1. – М.: Музыка, 1964. – 224 с.

2. Хоровая литература: учебное пособие: в 2-х ч. – Ч. 2: Зарубежная хоровая литература. – СПб.: СПбГУКИ, 2007. – 244 с.

Додаткова література:

1. Аберт Г. В. А. Моцарт. – Ч. II, кн. 2. – М.: Музыка, 1987. – 558 с.

2. Бушен А. Молодой Верди. – Л.: Музыка, 1989. – 368 с.

3. Галь Г. Брамс. Вагнер. Верди: Три мастера - три мира / пер. с нем. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 640 с.

4. Гейрингер К. Иоганнес Брамс. – М.: Музыка, 1965. – 432 с.

5. Друскин М. И. Брамс. – Л.: Музыка, 1959. – 143 с.

6. Левандо П. «Реквием» Моцарта в репертуаре Петербургской капеллы // Моцарт и русская музыкальная культура. – СПб., 1991. – С. 30-34.

7. Луцкер П. Моцарт: Реквием. – М.: Классика-ХХI, 2008. – 22 с.

8. Робинс-Лэндон Х. К. Новое о Реквиеме // Советская музыка. – 1991. – № 12. – С. 24-29.

9. Соловцова Л. Джузеппе Верди. – М.: Музыка, 1981. – 416 с.

10. Царева Е. Иоганнес Брамс. – М.: Музыка, 1986. – 382 с



Оперно-хорова творчість зарубіжних композиторів XIX в. Хори малих форм у творчості зарубіжних композиторів XIX-XX ст.
Питання до теми:

1. Народні сцени в романтичній опері XIX в.

2. Театр Р. Вагнера.

3. Особливості хорового стилю Р. Вагнера.

4. Оперно-хорова творчість зарубіжних композиторів XVII-XX ст.( Г. Перселл, К. Глюк, В. Моцарт, Д. Россіні, К. Вебер, Р. Вагнер, Д. Верді, Ш. Гуно, Ж. Бізе, Б. Сметана.

5. Хори малих форм у творчості зарубіжних композиторів XIX-XX ст.



Каталог: depart
depart -> О. Д. Шуляр Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки
depart -> Навчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, політології І міжнародних відносин
depart -> Р. В. Дудик Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки
depart -> Анотації навчальних дисциплін відповідних напрямів підготовки (назва дисципліни, статус, рік/семестр, мета, завдання, зміст дисципліни, викладацький склад, тривалість, оцінювання). Методологічні та теоретичні проблеми психології викладач
depart -> Ірина барган повернись у реальність
depart -> European credit transfer system ects – інформаційний пакет
depart -> “хіх – хх” ббк 63. 3(4Укр)52 Любов Сливка епістолярна спадщина та мемуари
depart -> Ббк 3. Ганна Скорейко, Ірина Яворська


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання контрольних робіт студентами-бакалаврами заочної форми навчання
Структура курсу «Філософія» та загальні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія фізичної культури»
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія фізичної культури» для студентів денної форми навчання...
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Історія зарубіжної літератури. ХХ століття " для студентів спеціальності 0203 Гуманітарні науки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Історія зарубіжної літератури. ХХ століття” для студентів спеціальності 0203...
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Фотографія та фотографіка" ІІ частина для студентів
Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни "Фотографія" / В. С. Мошинський, Херсон. Хнту. 2009. 54 с
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота»

Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 020303 «Філологія (Переклад)»

Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів поточного І підсумкового контролю їх знань з дисципліни...
Методичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики» iconМетодичні вказівки до виконання практичних робіт та самостійної роботи студентів з дисципліни «Електронна комерція»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка