Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість»



Сторінка1/4
Дата конвертації22.10.2017
Розмір0,68 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПОРІВНЯЛЬНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Мар’яна Гірняк



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до курсу

«СЕМІОТИКА»
для студентів магістратури філологічного факультету

спеціальності «літературна творчість»

Львів

Видавничий центр Львівського національного університету



імені Івана Франка

2010


Рекомендувала до друку

Вчена рада філологічного факультету

(протокол № 12 від 20. 10. 2010 р.)

Гірняк Мар’яна Олегівна

Методичні вказівки до курсу «Семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість». – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – 53 с.

 Гірняк, 2010



ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Характеристика навчальної дисципліни
Нормативний курс “Семіотика” розрахований на студентів магістратури спеціальності «літературна творчість». Курс покликаний дати уявлення, що таке семіотика і семіотичне дослідження феноменів культури та літератури. Семіотика (наука про знаки і знакові системи) розглядає культуру як середовище формування, передавання, рецепції та інтерпретації певних повідомлень, а отже, пропонує уніфіковану методологію дослідження в царині різних гуманітарних дисциплін. Відповідно, курс апелює не лише до власне семіотичних концепцій, а й до герменевтики як вчення про розуміння, пояснення та тлумачення текстів, до загальної теорії комунікації, комунікативної лінгвістики, постструктуралістських та деконструктивістських концепцій, відкриваючи таким чином перед студентами значну частину модерного та постмодерного інтелектуального простору. Водночас курс «Семіотика» покликаний актуалізувати базові знання студентів, набуті під час вивчення інших дисциплін, зокрема історії української літератури, історії світової літератури, філософії, культурології.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Мета курсу – навчити студентів розглядати факти культури як знакові феномени, розпізнавати тексти культури та літератури як генератори нових повідомлень і значень.

Завдання:
  • ознайомити студентів із семіотичним термінологічним апаратом;


  • зорієнтувати слухачів у полі основних ідей представників сучасних шкіл семіотики;

  • сформувати у студентів уявлення про культуру як знакову систему й забезпечити засади для адекватного відчитування культурних та літературних феноменів;

  • виробити навички семіотичного аналізу текстів;

  • навчити студентів самостійно мислити;

  • розвивати вміння вести дискусію, обґрунтовувати власну позицію;

  • допомогти слухачам курсу відчути себе активними учасниками «необмеженого семіозу» в царині культури.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати:

  • основні поняття і проблеми семіотики;

  • зв’язок семіотики з іншими дисциплінами;

  • основні етапи розвитку семіотики як науки;

  • роль мови у формуванні знакових систем;

  • відмінність між повсякденним та естетичним повідомленням;

  • механізми смислопородження в тексті;

  • основні моделі комунікації та особливості комунікативного акту;

  • теоретичні основи літературної комунікації;

  • суть «саморуйнування» структури і пов’язані з цим проблеми інтерпретації літературного тексту і тексту культури;

  • особливості поетики відкритого твору.


вміти:

  • володіти термінологічним апаратом сучасної семіотики;

  • здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці;

  • розпізнавати та використовувати семіотичні принципи дослідження текстів;

  • аналізувати різноманітні явища культури (буденні та мистецькі);

  • брати участь у дискусії, коректно відстоювати власну думку;

  • порівнювати особливості кодування в різних знакових системах.



Витяг з робочої програми навчальної дисципліни «Семіотика»





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

0203 Гуманітарні науки



(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)




Модулів – 1

Напрям

0305 «Філологія»



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

8.030506 «Літературна творчість»

5-й




Курсова робота – 0

Семестр

Загальна кількість годин - 54

9-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2



самостійної роботи студента - 1

Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Магістр

18 год.



Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні

год.



Самостійна робота

18 год.






Вид контролю: іспит, поточне оцінювання


Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теорія знака і знаки в літературі

Т1. Семіотика культури: люди і знаки

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т2. Історія і теорія семіотики

4

2

-

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т3. Мова та її значення для семіосфери

7

2

3

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т4. Символ у системі культури: «багатозначність» знаків

7

2

3

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Разом – зм. модуль1

24

8

8

-

-

8

-

-

-

-

-

-

Змістовий модуль 2. Літературна комунікація

Т5. Специфіка комунікативної діяльності

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т6. Теорія літературної комунікації

6

2

2

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т7. Внутрішньотекс-туальна літературна комунікація. Семіотика нарації

8

2

4

-

-

2

-

-

-

-

-

-

Т8. Феномен «відсутньої структури»: семіотичний аспект

2

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Т9. Відкритий твір і його інтерпретації

8

2

2

-

-

4

-

-

-

-

-

-

Разом – зм. модуль 2

30

10

10

-

-

10

-

-

-

-

-

-

Усього годин


54

18

18

-

-

18

-

-

-

-

-

-

Програма навчальної дисципліни
У цьому розділі наведено теми, які студентам необхідно опрацювати під час семестру. Однією з основних форм роботи є лекції, завдання яких – зорієнтувати студента в основних тенденціях розвитку семіотики й розкрити її найважливіші та найскладніші питання. Практичні заняття поєднані з лекціями спільними теоретичними темами, але передбачають самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, а також прочитання художніх творів, на прикладі яких можна проілюструвати, як працює семіотичний інструментарій. На практичних заняттях студенти мають змогу висловити власні міркування з приводу тієї чи іншої проблеми, з’ясувати для себе незрозумілі питання. Рекомендована література, необхідна для опрацювання на практичне заняття, є у вільному доступі (ксерокопії праць) на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства. Самостійна робота передбачає індивідуальну роботу студента над засвоєнням менш складних питань із програмних тем, а також підготовку до практичного заняття й опрацювання рекомендованої літератури.
Змістовий модуль 1. Теорія знака і знаки в літературі
Тема 1. Семіотика культури: люди і знаки

Семіотика як наука про знакові системи. Знаки – знакові відношення – «дія» знаків (семіоз). Міждисциплінарний характер семіотики.

Поняття тексту в гуманітарних науках. Вербальні та невербальні тексти. Культура як текст, його характерні ознаки. Проблема розмежування власне текстів та ситуативних утворень. Текстуалізація реальності.

Механізми творення текстів культури. Культура і «анти-культура». Пам’ять культури. Явище культурного поліглотизму.

Невербальна семіотика. Знаки у візуальних та аудіальних мистецтвах. Мова тіла, одягу, запаху тощо.

Практичне заняття № 1

Тема: Світ як текст і Текст літератури

Матеріал для обговорення:

Пауло Коельо «Алхімік».



Питання для роздумів:

Текстуалізація реальності: особливості творення та відчитування повідомлень.

Об’єкти і знаки. Мова знаків у творі П. Коельо «Алхімік»: поява багатозначності та проблема розуміння.

Індивідуальна та колективна свідомість: проблема культурної пам’яті.

Символіка «Алхіміка»: Особиста Легенда – Філософський Камінь – Світова Душа.

Часопросторові координати «Алхіміка»: семіотичний аспект.

Проблема опанування Мови Світу.

Рекомендована література


  1. Еко У. Про можливість породження естетичних повідомлень у мові Едему // Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Умберто Еко; [пер. з англ. М. Гірняк]. – Львів : Літопис, 2004. – С.137–155.

  2. Лотман Ю.М. Альтернативный вариант: бесписьменная культура или культура до культуры? // Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – С.363–371.

  3. Уорнер У. Объекты и знаки как метки значения // Уорнер У. Живые и мертвые / Уильям Уорнер; [пер с англ. В. Николаев]. – М.; СПб. : Университетская книга, 2000. – С. 499–509.

Додаткова література

  1. Почепцов Г. Г. Семиотика / Г. Г. Почепцов. – М.; К. : Рефл-бук, Ваклер, 2002. – 431 c.

  2. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства / Ю. С. Степанов. – М. : Наука, 1985. – 335 с..


Тема 2. Історія і теорія семіотики

Зародження та розвиток семіотики: від античності до Нового часу. Вивчення знаків у Стародавньому світі. Семіотичні пошуки св. Августина. Початки систематизації семіотичних знань у працях Дж.Локка.

Семіотика модерної та постмодерної доби (Ч. С. Пірс, Ч. Морріс, Ф. де Соссюр, Р. Барт, Ю. Лотман, У. Еко та інші). Теорії знака Ч. С. Пірса (знак-носій, позначуваний об’єкт, інтерпретант) та Ф. де Соссюра (означник і означуване). Типи знаків за класифікацією Ч. С. Пірса (іконічні знаки, знаки-індекси, знаки-символи). Три аспекти семіотики: семантика, синтактика, прагматика (Ч. Морріс). Символічні, синтагматичні та парадигматичні знакові відношення (Р. Барт).

Основні семіотичні поняття: знак, означник, означуване, інтерпретант, семіоз, код, конотація, адресант, адресат.



Рекомендована література

  1. Барт Р. Основы семиологии / Ролан Барт // Структурализм: «за» и «против» : сб. статей / [под ред. Е. Я. Басина и М. Я. Полякова]. — М. : Прогресс, 1975. – С. 114–163.

  2. Ділі Дж. Літературна семіотика і вчення про знаки; Ретроспектива: історія і теорія семіотики; Перспективи: нові можливості наукового поступу // Ділі Дж. Основи семіотики / Джон Ділі; [пер. з англ. А. Карась]. – Львів : Арсенал, 2000. – С. 37–45; 160–200.

  3. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації / Л. Павлюк. – Львів : Паіс, 2006. – С. 3–32.

  4. Почепцов Г. Г. Семиотика / Г. Г. Почепцов. – М.; К. : Рефл-бук, Ваклер, 2002. – 431 c.

  5. Тодоров Ц. Рождение западной семиотики // Тодоров Ц. Теории символа / Цветан Тодоров; [пер. с фр. Б. Наумов]. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – С. 3–26.

  6. Эко У. Сигнал и смисл // Эко У. Отсутствующая структура / Умберто Эко; [пер. с итал. В. Резник, А. Поганяйло]. – СПб. : Symposium, 2004. – С. 41–147.


Тема 3. Мова та її значення для семіосфери

Мова як знакова система. Опозиція мова / мовлення в концепції Ф. де Соссюра та її застосування у сфері культури та літератури. Поняття семіосфери.

Мова та її зв’язок із мисленням та світосприйняттям людини. Мова як продукт діяльності (ergon) і як діяльність (energeia). Поняття мовної картини світу. Мова в комунікації і проблема розуміння (В. фон Гумбольдт, О. Потебня, Л. Вітгенштайн, Г.-Ґ. Ґадамер та інші).

Суспільна кодифікація мови та проблема порушення кодів. Естетичне «використання» мови. Поезія як «єдино можлива наука про мову» (Гайдеґґер). Проблема автентичності висловлювання. «Мова» мовчання.



Практичне заняття № 2

Тема: Мова – Світ – Людина

Матеріал для обговорення:

Хорхе Луїс Борхес «Письмена Бога», «Від Хтось до Ніхто», «Відлуння одного імені»;

Оксана Забужко «Інопланетянка».

Питання для роздумів:

Мова як знакова система. Вербальна і невербальна мова. Функції і сутність мови.

Мова і мислення. Мова як витвір і як творення. Зовнішня форма і внутрішня форма слова. Слово як думка і як знак.

Мова і поетичне слово. Мова як «дім буття» людини і шлях людини до мови. Проблема «слухання» мови.

Межі мови і межі «світу» людини. Несказане і несказанне: проблема невисловлюваного.

Пошуки Слова (за «Інопланетянкою» О.Забужко).

Ім’я та мова Бога (за Борхесом): як позначити непозначуване?

Рекомендована література


  1. Гайдеґґер М. Шлях до мови // Гайдеґґер М. Дорогою до мови / Мартін Гайдеґґер; [пер. з нім. В. Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2007. – С. 203–227.

  2. Ґадамер Г.-Ґ. Межі мови // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика / Ганс-Ґеорґ Ґадамер [пер. з нім.]. – К. : Юніверс, 2001. – С. 176–187.

  3. Потебня О. Думка і мова / Олександр Потебня // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 34–51.

Додаткова література

  1. Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus. Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштайн; [пер. з нім. Є.Попович]. – К. : Основи, 1995. – 311 с..

  2. Содомора А. Наодинці зі словом / Андрій Содомора. – Львів : Літопис, 1999. – 480 с.

  3. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Фердінан де Соссюр [пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко]. – К. : Основи, 1998. – 324 с.


Тема 4. Символ у системі культури: «багатозначність» знаків

Проблема імені: сутність слова і сутність речі. Міф – ім’я – культура. Асеміотичність міфологічної свідомості. Міф – метафора – символ.

Поняття «плаваючого означника» /floating signifier/ (Ж. Лакан, Ю. Крістева). Механізми смислопородження. Мовні метафори і художні метафори. Момент непередбачуваності. Семантичний перетин і «смисловий вибух». Метафора і метонімія. Потреба оновлення смислопороджувальних структур і поняття «мінус-риторики». Тропи як механізми мислення.

Символ у семіотиці та символ у літературі (культурі): термінологічні непорозуміння. Символічні субстанції. Символ і пам’ять культури. Символ як глибинний кодувальний пристрій. Смислові центри у тексті як знаки. Текст як Знак.

Поняття вторинних моделюючих систем.

Практичне заняття № 3

Тема: Метафорика і символіка тексту

Матеріал для обговорення:

Павло Тичина «Сонячні кларнети».



Питання для роздумів:

Поняття дискретного і недискретного тексту. Текст як знак.

Риторичні фігури і мінус-риторика. Метафора і метонімія.

Накладання/перетин/зіткнення знаків/значень.

Образ – знак – символ. Поняття низхідного і висхідного символізму.

Природа символу. Символ у системі культури. Символ і алегорія. Метафора і символ.

Механізми смислопородження в «Сонячних кларнетах» П.Тичини

Рекомендована література


  1. Гусев С. С. Символизация мира // Гусев С. С. Смысл возможного. Коннотационная семантика / С. С. Гусев. – Спб. : Алетейя, 2002. – С. 144–176.

  2. Калер Э. Природа символа // Калер Э. Избранное: Выход из лабиринта / Эрих Калер; [пер. с англ. В. И. Матузова]. – М. : Российская политическая энциклопедия, 2008. – С. 183–196.

  3. Лотман Ю. М. Риторика – механизм смыслопорождения // Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – С. 177–194.

Додаткова література

  1. Еко У. Семантика метафори // Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Умберто Еко; [пер. з англ. М. Гірняк]. – Львів : Літопис, 2004. – С. 107–136.

  2. Крістева Ю. Полілог / Юлія Крістева; [пер. з фр. П. Таращук]. – К. : Юніверс, 2004. – 480 с.

  3. Уорнер У. Живые и мертвые / Уильям Уорнер; [пер с англ. В. Николаев]. – М.; СПб. : Университетская книга, 2000. – 671 с.


Змістовий модуль 2. Літературна комунікація
Тема 5. Специфіка комунікативної діяльності

Елементарна комунікативна модель (адресант – повідомлення – адресат). Поняття комунікативного шуму. Знчення коду і контексту для комунікації. Основні моделі комунікації (Р.Якобсон, Ю.Лотман). Розуміння і непорозуміння під час комунікації.

Породження і сприймання мовлення. Значення адаптації для процесу спілкування. Зовнішні і внутрішні чинники модифікації первинного задуму мовця. Поняття мовної й комунікативної компетенції.

Сутність комунікативного акту. Комунікативний акт і мовленнєвий акт. Теорія мовленнєвих актів Дж. Остіна. Складові мовленнєвого акту (іллокуція, локуція, перлокуція). Теорія перформативів і констативів. Імпліцитна інформація в мовленнєвих актах. Поняття пресупозиції та імплікатури. Сутність і природа комунікативних девіацій.

Повсякденні, спонукальні (риторичні) та естетичні повідомлення. Риторика та ідеологія: особливості взаємозв’язку. Авторефлексивність естетичних повідомлень.

Практичне заняття № 4

Тема: Текст і комунікація

Матеріал для обговорення:

Богдан Ігор Антонич «Зелена Євангелія».



Питання для роздумів:

Роль Іншого в процесі комунікації.

Монологічне та діалогічне висловлювання.

Комунікативні стратегії в художньому тексті: образ адресата.

Проблема розуміння і «страх порожнечі».

Поняття нададресата і діалог ad infinitum.

Комунікативний вимір поезії Антонича.

Рекомендована література


  1. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування; Проблема тексту у лінґвістиці, філології та інших гуманітарних науках / Михайло Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 406–415; 416–422.

  2. Бланшо М. Творіння й комунікація // Бланшо М. Простір літератури / Моріс Бланшо; [пер. з фр. Л. Кононович]. – Львів : Кальварія, 2007. – С. 177–195.

  3. Лотман Ю.М. Текст в процессе движения: автор – аудитория, замысел – текст // Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – С. 203–220.

Додаткова література

  1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – К. : ВЦ «Академія», 2004. – 344 с.

  2. Новикова М. Міфосвіт Антонича: біос та етос // Новикова М. Міфи та місія / Марина Новикова. – К. : Дух і Літера, 2005. – С. 301–314.

  3. Эко У. Эстетическое сообщение; Побудительное сообщение; Риторика и идеология // Эко У. Отсутствующая структура / Умберто Эко; [пер. с итал. В. Резник, А. Поганяйло]. – СПб. : Symposium, 2004. – С. 97–147.


Тема 6. Теорія літературної комунікації

Екстратекстуальна та інтратекстуальна літературна комунікація. Автор і читач: реальні особи та текстуальні стратегії. Проблема авторської інтенції та її розкодування. Проблема літературної комунікації у феноменологічних, герменевтичних, рецептивно-естетичних та постструктуралістських концепціях: текст як інтерсуб’єктивно доступний інтенційний об’єкт; «квазі-дійсність» літературного твору і «квазі-спостереження»; «квазі-судження» і «так звана правда в літературі»; діалог читача з автором, якого встановлює текст; читач як співтворець тексту і «семантичні відкриття»; «смерть автора» і «народження» читача.

Літературна комунікація у структуралістських теоріях. Модель А.Жолковського та Ю.Щеглова (текст як транслятор теми). Механізми діалогу за Ю.Лотманом. Поняття асиметрії та її значення для діалогічної ситуації. Семіосфера і проблема Штучного Інтелекту. Текст як генератор повідомлення і як «думаючий механізм».

Практичне заняття № 5

Тема: Авторська інтенція та інтерпретація тексту

Питання для роздумів:

Інтенція автора – «інтенція» тексту – інтенція реципієнта: особливості взаємодії.

Автор-функція і смерть автора. Багатовимірний простір письма і «народження» читача.

Пояснення і розуміння тексту.

Інтерпретація та надінтерпретація: проблема «правильної» інтерпретації.

«Проти інтерпретації»: аргументи і контраргументи.

Інтерпретація тексту і самоінтерпретація читача.

Рекомендована література


  1. Барт Р. Смерть автора // Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Ролан Барт; [сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. – М. : Прогресс, 1989. – С. 384–391.

  2. Еко У. Надінтерпретація текстів // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 549–563.

  3. Зонтаґ С. Проти інтерпретації // Зонтаґ С. Проти інтерпретації та інші есе / С’юзен Зонтаґ; [пер. з англ. В. Дмитрук]. – Львів : Кальварія, 2006. – С. 10–21.

  4. Рікер П. Що таке текст? Пояснення і розуміння // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 305–323.

  5. Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 598–613.



Додаткова література

  1. Дерида Ж. Структура, знак і гра в дискурсі наук про людину // Дерида Ж. Письмо та відмінність / Жак Дерида; [пер. з фр. В. Шовкун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – С. 563–590.

  2. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / Марія Зубрицька. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.

  3. Компаньон А. Автор // Компаньон А. Демон теории. Литература и здравый смысл / Антуан Компаньон; [пер. с фр. С. Зенкин]. – М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2001. – С. 56–112.

  4. Крістева Ю. Полілог / Юлія Крістева; [пер. з фр. П. Таращук]. – К. : Юніверс, 2004. – 480 с.


Тема 7. Внутрішньотекстуальна літературна комунікація. Семіотика нарації

Основні проблеми наратології. Розповідь від третьої особи. Поняття всезнаючого (відавторського) наратора. Розповідь від 1-ої особи. Уснооповідна манера викладу. Літературно-писемний характер я-нарації. Поняття нарататора (нараті). Розповідач – оповідач – наратор. Позиції нараторів: звітно-інформаційна, інтерпретаційно-оцінна, дигресійна, голосна і тиха.

Критика «особової» типологізації нараторів (Р.Барт, Ж.Женетт). Поняття фокалізації. Зовнішня, внутрішня, нульова фокалізації. Автодієгетична, гомодієгетична та гетеродієгетична нарації. Екстрадієгетична, інтрадієгетична, метадієгетична нарація.

Міметичні форми викладу: діалог і монолог. Особливості діалогічного мовлення. Інтелектуальні діалоги та діалоги «ні про що». Артикульовані й «усамітнені» монологи. Внутрішній монолог і потік свідомості. Проблема взаємин наратора та автора.

Структурально-семіотичні теорії оповіді. Дослідження В. Проппа («морфологія казки»: дійові особи та функції), А.-Ж. Ґреймаса (глибинна і поверхнева структури наративу: актанти й актори), К. Бремона («елементарні наративні послідовності»), К. Леві-Строса («мова» і «мовлення» міфу), Ц. Тодорова (літературний твір як «висловлювання» й «історія»; поняття «трансформації»).

Практичне заняття № 6

Тема: Семіотика наративного тексту

Питання для роздумів:

Синтагматика (синтактика) художнього тексту.

Рівні наративного тексту. Поняття дистрибутивних та інтегративних відношень.

Кардинальні функції і функції-каталізатори. Ознаки й інформанти.

Рівень дій. Актанти і актори в наративному тексті.

Літературний твір як історія і як висловлювання. Поняття трансформації в наративі.

Особливості наративної комунікації.

Рекомендована література


  1. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Ролан Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе / [сост., общ. ред. Г.К. Косикова]. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1987. – С. 387–422.

  2. Бремон К. Структурное изучение повествовательных текстов после В.Проппа / Клод Бремон // Семиотика / [под ред. Ю. Степанова]. – М. : Радуга, 1983. – С. 429–436.

  3. Греймас А.-Ж. Размышления об актантных моделях // Греймас А.-Ж. Структурная семантика: поиск метода / Альгирдас-Жюльен Греймас. – М. : Академический проект, 2004. – С. 248–277.

  4. Тодоров Ц. Два принципи оповіді // Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе / Цветан Тодоров; [пер з фр. Є. Марічев]. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2006. – С. 40–55.

Додаткова література

  1. Женетт Ж. Повествовательный дискурс // Женетт Ж. Фигуры / Жерар Женетт; [пер. с фр. Н. Перцов] : в 2 т. – М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. – Т. 2. – С. 59–280.

  2. Шмид В. Нарратология / В. Шмид. – М. : Языки славянской культуры, 2003. – 312 с.

Практичне заняття№ 7

Тема: Наратологічний аналіз художнього твору

Матеріал для обговорення:

Микола Хвильовий «Арабески».



Питання для роздумів:

Семіотичний вимір заголовка.

Фрагментарність викладу.

Текст у тексті: особливості «перемикання» кодів.

«Функції» і «дії» у творі.

Наратор – персонаж: суб’єкти мовлення і суб’єкти свідомості у творі.

Специфіка дієгетичного та міметичного викладу в «Арабесках».

Рекомендована література


  1. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Ролан Барт // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе / [сост., общ. ред. Г.К. Косикова]. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1987. – С. 387–422.

  2. Женетт Ж. Повествовательный дискурс // Женетт Ж. Фигуры / Жерар Женетт; [пер. с фр. Н. Перцов] : в 2 т. – М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. – Т. 2. – С. 59–280.

  3. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка / Микола Легкий. – Львів : Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1999. – 160 с.


Тема 8. Феномен «відсутньої структури»: семіотичний аспект

Дві моделі комунікації в системі культури («Я – Він», «Я – Я»). Особливості функціонування автокомунікативної моделі в літературі.

«Комунікація» текстів. Концепція діалогізму М.Бахтіна. Активні і пасивні діалогічні висловлювання. Адресат і «наддресат» художнього твору. Явище інтертекстуальності. Інтерсуб’єктивність та інтертекстуальність. Фенотекст і генотекст (Ю.Крістева): лінеарний та вертикальний виміри читання. Текст-читання і текст-письмо (Р.Барт). Поняття «літератури другого ступеня» («палімпсестної літератури»): транстекстульність, інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, архітекстуальність, гіпертекстуальність (Ж. Женетт). Вплив і «страх перед впливом» (Г. Блум, У. Еко).

Ж.Дерріда і його концепція письма. Присутність і відсутність, центральне і маргінальне, різниця і розрізнювання. Теорія «сліду». Ідея «саморуйнування» структури (У.Еко). Децентрація і вільна гра значень. Читання як читання-непорозуміння. «Відсутня структура» і «необмежений семіоз».



Рекомендована література

  1. Бахтін М. Проблема тексту у лінґвістиці, філології та інших гуманітарних науках / Михайло Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 416–422.

  2. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Бодріяр; [пер. з фр. В. Ховхун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 230 с.

  3. Дерида Ж. Структура, знак і гра в дискурсі наук про людину // Дерида Ж. Письмо та відмінність / Жак Дерида; [пер. з фр. В. Шовкун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – С. 563–590.

  4. Крістева Ю. Полілог / Юлія Крістева; [пер. з фр. П. Таращук]. – К. : Юніверс, 2004. – 480 с.

  5. Лотман Ю. М. Автокоммуникация: “Я” и “Другой” как адресаты (О двух моделях коммуникации в системе культуры) // Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – С. 163–177.

  6. Эко У. Отсутствующая структура // Эко У. Отсутствующая структура / Умберто Эко; [пер. с итал. В. Резник, А. Поганяйло]. – СПб. : Symposium, 2004. – С. 329–489.


Тема 9. Відкритий твір і його інтерпретації

Поетика відкритого твору. «Твір у русі». Відкритий твір як «поле можливостей». Проблема «виконання» художнього твору. Читач і семантичні відкриття. Коди, субкоди та «екзистенційне посвідчення особи» читача. Текст як механізм продукування «можливих світів». Проблема інтерпретації: множинність інтерпретацій чи надінтерпретація тексту?

Подвійне кодування та інтертекстуальна іронія (У.Еко).

Емпіричний автор – Лімінальний автор – Зразковий автор: проблема розмежування та взаємодії.

Типологія читачів: ідеальний (зразковий) читач; імпліцитний читач; поінформований читач; наївний і критичний читач.

Практичне заняття № 8

Тема: «Ім’я рози» Умберто Еко як відкритий твір

Матеріал для обговорення:

Умберто Еко «Ім’я рози»



Питання для роздумів:

Знакові системи Умберто Еко: зацікавлення теоретика і літератора.

Імена і сутності: поетика заголовка.

Детективний та історичний сценарії прочитання роману.

Інтелектуальні поєдинки в романі та проблема істини.

Світ навиворіт: стихія карнавалу в романі.

У лабіринтах людського духу: образ бібліотеки.

«Спочатку було Слово…»: «Ім’я рози» як «відкритий» роман про Слово.



Рекомендована література

  1. Еко У. Поміж автором і текстом / Умберто Еко // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 564–578.

  2. Лотман Ю. Выход из лабиринта / Юрий Лотман // Эко У. Имя розы / Умберто Эко. – М. : Книжная палата, 1989. – С. 468–481.

  3. Рейнгольд С. «Отравить монаха» или человеческие ценности по Умберто Эко / Сергей Рейнгольд // Иностранная литература. – 1994. – № 4. – С. 269–274.

  4. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» // Эко У. Имя розы / Умберто Эко. – М. : Книжная палата, 1989. – С. 425–467.

Додаткова література

  1. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Умберто Еко; [пер. з англ. М. Гірняк]. – Львів : Літопис, 2004. – 384 с.

  2. Компаньон А. Демон теории. Литература и здравый смысл / Антуан Компаньон; [пер. с фр. С. Зенкин]. – М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2001. – 336 с.


Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Семіотика культури: люди і знаки (Невербальна семіотика. Знаки у візуальних та аудіальних мистецтвах. Мова тіла, одягу, їжі, запаху тощо. Підготовка до практичного (семінарського) заняття)

2

2

Історія і теорія семіотики (Зародження та розвиток семіотики: від античності до Нового часу. Вивчення знаків у Стародавньому світі. Семіотичні пошуки св. Августина. Початки систематизації семіотичних знань у працях Дж.Локка).

2

3

Мова та її значення для семіосфери (Мова як знакова система. Опозиція мова / мовлення в концепції Ф. де Соссюра та її застосування у сфері культури та літератури. Підготовка до практичного (семінарського) заняття).

2

4

Символ у системі культури: «багатозначність» знаків (Міф – метафора – символ. Символ у семіотиці та символ у літературі (культурі). Підготовка до практичного (семінарського) заняття)

2

5

Специфіка комунікативної діяльності (Складові мовленнєвого акту. Імпліцитна інформація в мовленнєвих актах. Поняття пресупозиції та імплікації. Сутність і природа комунікативних девіацій. Підготовка до практичного (семінарського) заняття).

2

6

Теорія літературної комунікації (Проблема літературної комунікації у феноменологічних, герменевтичних, рецептивно-естетичних та постструктуралістських концепціях. Підготовка до практичного (семінарського) заняття).

2

7

Внутрішньотекстуальна літературна комунікація. Семіотика нарації (Структурально-семіотичні теорії оповіді. Дослідження В.Проппа, А. Ґреймаса, К. Бремона, К. Леві-Строса. Підготовка до практичних (семінарських) занять).

2

8

Відкритий твір і його інтерпретації (Текст як механізм продукування «можливих світів». Підготовка до практичного (семінарського) заняття).

4




Разом

18

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Зарубіжна література
2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу «Cучасна українська публіцистика»
Методичні рекомендації до вивчення курсу «Сучасна українська публіцистика» для студентів ІV курсу денної та заочної форм навчання...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації для студентів історичного факультету
Матвієнків С. М. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства. Методичні рекомендації для студентів історичного факультету...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни «Літературна праця журналіста»
«Літературна праця журналіста» для студентів денного та заочного відділень спеціальності 030301 «Журналістика» / Укл.: О. Ю. Пода....
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconПрограма спецкурсу для студентів ІІІ курсу психолого-педагогічного факультету зі спеціальності
Педагогіка музичного сприймання: Програма спецкурсу для студентів ІІІ курсу зі спеціальності “Початкове навчання та музичне виховання”...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу сучасної української літератури.
Методичні рекомендації до вивчення курсу сучасної української літератури. (для студентів спеціальності «Мова І література (англійська)»)...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconПрактикум для студентів українського відділення філологічного факультету Відповідальний за випуск Зеновій Терлак
...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації з курсу «Релігієзнавство» (для студентів заочної форми навчання) /Укладачі: Бондаренко О. В., Бондаревич І....
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconПрограма для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності
Оркестровий клас: Навчальна програма для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 010100 – „Педагогіка І методика...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа
Методичні вказівки, вправи та завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів 1-го курсу спеціальності „Лікувальна справа”...
Методичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість» iconМетодичні рекомендації з елективного курсу «косметології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017
Методичні рекомендації підготовлені згідно вимог, які передбачені типовими навчальними програмами для студентів медичних І стоматологічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка