Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році



Сторінка6/9
Дата конвертації09.03.2018
Розмір2.05 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема: Наш рідний край (урок для 9 класу)
Мета: стимулювати в учнів інтерес до історії міста Кіровоград; розвивати почуття відповідальності за долю своєї «маленької держави»; виховувати почуття патріотизму, національної гідності.
Форма проведення: круглий стіл
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ.Оголошення теми, мети уроку
Слово вчителя: Діти, де б ви не жили: серед безкрайого степу чи в оточенні віковічних лісів, біля високих гір чи синього моря, у місті чи у селі – все це зветься одним словом – Батьківщина.

Зверніть увагу на вірш-епіграф нашого уроку, який допоможе поринути в давні часи і перегорнути сторінки життя нашого міста, його історії.

( учень зачитує епіграф)
Кіровоград в самому центрі України

Є місто сонця, місто-сад.

Тут батьківщина, тут родина,

Це місто - наш Кіровоград.


Століття швидко промайнули,

Стоять фортечнії вали.

Козацький рід свій не забули,

Вітчизни дочки і сини.


Ошикувались ніжні квіти

На клумбах міста у рядок.

Крокують поряд мами й діти,

По тротуарах у садок.


У небі сяючім літають -

Курсанти юні в небесах.

Їх посміхаючись вітають

Дівчата з квітами в руках.


Буяють зеленню тополі,

Каштани й вишні між доріг.

Єдиним прагненням до волі,

Козацький рід все переміг.


III.Основна частина уроку
Вчитель: Сьогодні на уроці у нас присутні група дослідників, істориків та журналістів, які повідомлять нам цікаві факти про місто Кіровоград та всі разом попрацюють над випуском статті до шкільної стінгазети.
Журналісти: Які відомі факти заснування нашого міста?
Історики: У 1754 роцi уряд iмператрицi Єлисавети Петрiвни, йдучи назустрiч прагненню австрiйських сербiв до переселення у межi Росiйської iмперiї, а також бажаючи заселити землi Запорозьки людьми, якi були б одночасно вiдданi коронi росiйськiй, дозволив їм

( сербам ) переселитися на українськi землi. Засновується лiнiя вiйськових поселень пiд назвою Нова Сербiя. Вона охоплювала територiю вiд рiчки Кагарлика, лiвої притоки Синюхи, i далi по Висi, Тясмину до Днiпра, протяжнiстю 200, а завширшки 30 верст.

В жалуванiй грамотi Iвановi Хорвату, колишньому полковнику австрiйської армiї, говорилося: "...Для защиты, на всякий случай, от нападения вражеского...построить ... земляную крепость, которую именовать крепостью Святой Елисаветы". Тобто названо було ще не збудовану фортецю на честь святої покровительки правлячої тодi в Росiйськiй имперiї доньки Петра I - императрицi Єлисавети Петрiвни.

Ну а щодо ворогiв, на випадок нападу яких повинна була бути побудована фортеця, то до них, крiм турок i татар, причислялись i гайдамаки, ких не безпiдставно ототожнювали з запорозькими козаками. Вище згадану жалувану грамоту було датовано 11 сiчня 1752 року. Не пройшло й мiсяця пiсля указу Єлисавети Петрiвни, як мiж рiчками Грузька та Сугоклея, на узвишшi правого берега Iнгулу ( 200 саженiв вiд рiчки ) пiд проводом генерала I.Ф.Глебова було вибрано мiсце для майбутньої фортецi.

Негайно було розпочато рiзноманiтнi iнженернi пiдготовчi роботи. 5 лютого 1752 року генерал Глебов отримав "особую инструкцию", де вiдзначилися вигоди мiсця, яке було ним обране для будiвництва фортецi. Зокрема наголошувалося на близькостi широкої рiчки, наявностi лiсу, каменю для фундаментiв, доброї глини для випалювання цегли тощо.Були там вiдзначенi i недолiки: розташована неподалiк вiд майбутньої фортецi командна висота та яруги, що пiдходили до самої пiдошви гласiса, пологого земляного насипу попереду зовнiшнього рову фортецi. Втiм яруги найближчим часом передбачалося засипати.
30 липня 1752 року проект фортецi було затверджено. Для її будiвництва були присланi селяни з центральних районiв Росiйської iмперiї, солдати Пермського карабiнерного полку i, звiсно, охочi люди, ( добровольцi ) з навколишнiх земель. Крiм того, у травнi гетьманом України Кирилом Розумовським було прислано 611 робiтникiв. Охорону будiвництва несли 200 запорозьких козакiв.

У другiй половинi 18 ст. iз загрозою татарських набiгiв було покiнчено завдяки перемозi у вiйнi 1768-1774 рокiв; лiквiдацiя Запорозької Сiчi (1775 р.), а за нею й остаточне викорiнення гайдамаччини, роздiли Речi Посполитої ( 1772, 1793, 1795 рр. ), що знищили Польську державу, приєднання Криму у 1783 р., - всi цi фактори обумовили просування iмперських кордонiв далеко вiд фортецi Св.Єлисавети, отже вона втратила своє стратегiчне значення, була роззброєна, а зрештою i лiквiдована як вiйськова одиниця. У рескриптi вiд 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця "за своїм становищем всерединi держави фортецею бiльше вважатися не може, а тому обертається на внутрiшнє мiсто". З цього часу фортеця разом з передмiстями (форштадтами) отримала права мiста i стала iменуватися мiстом Єлисаветградом.



Дослідники: Вже 29 червня 1754 року бiля фортецi, що будувалася, вiдбувся перший ярмарок. На нього прибули, крiм українських купцiв, гостi з центральної Росiї, Польщi, Молдавiї, Криму, Туреччини. Торгували тут продуктами землеробства, тваринництва, а також полотном, парусиною, шерстю, винами тощо. А вже з 80-х рокiв у мiстi влаштовувались по чотири ярмарки щорiчно. Мiсто росло. I в останнiй третинi 18 столiття "ступило" на лiвий берег Iнгулу.

Журналісти:Чи завжди місто носило назву Єлисаведград?

Історики:

Перше ім'я Кіровограда, «Єлисаветград», походить від назви фортеці святої Єлисавети.

Нині на сторінках популярної та спеціальної літератури в обігу побутує два варіанти правопису першої назви міста: ЄлиСаветград і ЄлиЗаветград. Згідно з правописом державної мови Російської імперії, за часів якої було засновано місто, його назва писалася через літеру «с» — Єлисаветград (рос. Елисаветградъ), автоматично її було перенесено на український ґрунт, коли 21 вересня 1920 року Раднарком УСРР запровадив українську мову до вживання в державних установах. Зокрема, в майбутньому Кіровограді вживалися форми Єлисаветград, усічений варіант Єлисавет і прикметник «єлисаветський» поруч із народними варіантами Лизавет, «лизаветградський».

У сучасному побуті в місті перевага віддається правопису через літеру с, даний варіант популяризується численними місцевими фахівцями та аматорами історії і навіть використовується на дорожніх знаках на кшталт вказівника «Фортеця Св. Єлисавети».

Після остаточного встановлення радянської влади в колишній Російської імперії, топоніміка зазнала серйозних змін через невідповідність багатьох (монархічних та релігійних) назв новій ідеології. Не став винятком і Єлисаветград.

Вже на початку 20-их років керівництво міста не раз порушувало питання про зміну назви. До цього спонукав Ленінський декрет від 12 квітня 1918 року «Про зняття пам'ятників, споруджених на честь царів та їхніх слуг, і вироблення проектів пам'ятників російської соціалістичної революції».

11 червня 1924 року міська комісія з перейменування приймає рішення назвати місто Зінов'євськ.

7 серпня 1924 року місто було перейменовано на Зинов'євськ (за тогочасним правописом — Зінов'євськ) на честь російського радянського державного діяча Григорія Зинов'єва.

Після резонансного вбивства 1 грудня 1934 року секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кострикова (Кірова) (який ніколи не бував у Кіровограді і ніяким чином із ним не пов'язаний) 27 грудня 1934 року було прийнято постанову про перейменування Зинов'євська на місто Кірове.

Із 10 січня 1939 року місто стало носити назву Кіровоград. Чергове перейменування було пов'язане з утворенням Кіровоградської області.


Дослідники:

16 квітня 2000 року, разом із Всеукраїнським референдумом було вирішено провести місцевий референдум. У ньому взяли участь тільки ті громадяни, що мали кіровоградську прописку. Їм було запропоновано визначитися: залишити місту чинну назву — Кіровоград, підтримати пропозиції про присвоєння обласному центру іншої назви або підтримати пропозиції про повернення місту старої назви Єлисаветград. До списків було внесено 205338 жителів міста, взяли участь у місцевому референдумі 119591, тобто 58,24 відсотка. 70,88 відсотка учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву «Кіровоград».


Журналісти: Відомі й ті факти, що місто називали «Маленьким Парижем», а чому?
Історики:

Вражає архітектура міста, бо це будинки, створені за індивідуальними замовленнями в різних архітектурних стилях відомими архітекторами того часу – Андрієм Достоєвським, Яковом Паученком, Олександром Лішневським. Єлисаветград було заново переплановано на квартали і сектори. Місто набуло європейського вигляду. За архітектурну неповторність сучасники називали місто“маленьким Парижем”.



Журналісти: А чим живе сучасний Кіровоград?
Дослідники: Мiсто вигiдно розташоване в центральнiй частинi України i має повiтряне, залiзничне та автомобiльне сполучення з усiма обласними та багатьма районними центрами України. Працюють залiзничний вокзал, аеропорт та два автовокзали. Пiдготовку спецiалiстiв для потреб мiста, областi та України ведуть вищi навчальнi заклади: педагогiчний університет iм. Винниченка, iнститут сiльськогосподарського машинобудування, Вища льотна академiя. Для навчання молодi вiдкритi дверi 6 середнiх спецiальних навчальних закладiв, 7 професiйно-технiчних училищ.

Повнiстю задовольняє освiтнi потреби населення мiста розгалужена мережа загально-освiтнiх навчально-виховних закладiв.

Сьогоднi в мiстi працюють український музично-драматичний театр iм. М.Кропивницького,ляльковий театр, студентський театр-студiя "Резонанс". В мiстi народилися i жили видатнi музиканти, письменники, художники. Їх пам`ять увiнчена в музеях М.Кропивницького, I.Карпенка-Карого, О.Осмьоркiна, Г.Нейгауза.

Велике й цiнне зiбрання стародрукiв зберiгається у вiддiлi краєзнавства та рiдкiсної книги обласної унiверсальної бiблiотеки iм. Д.I.Чижевського. Юнi читачi обслуговуються в чудових примiщеннях обласних юнацької та дитячої бiблiотек.


III.Заключна частина уроку
1. Слово вчителя: Кіровоградщина - серце України, степова перлина, радо відкриває двері для гостей!

Через нашу землю пролягли стежки, якими ходив великий поет і національний пророк Тарас Шевченко. Саме тут розквітли таланти засновників українського професійного театру Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Марії Заньковецької.

Наша земля дала класичній літературі письменника і державного діяча Володимира Винниченка, мрійника Юрія Яновського, талановитого поета Арсенія Тарковського, філософа Дмитра Чижевського. Яскравою зіркою вітчизняної та світової педагогіки засяяв наш земляк Василь Сухомлинський.

Але найбільший скарб Кіровоградщини - це люди! Люди, які є найкращим гарантом надійності, які готові власним розумом і руками забезпечити своєму краю, своїй країні належне місце у сучасному світі!

Я сподіваюся, що кожен з вас буде з честю та гордістю ходити по рідній землі Кіровоградщини!
2. Написання статті до шкільної стінгазети

Матеріали для Першого уроку в 10-11 класах
Боярко В.В., вчитель української мови та літератури

Созонівського НВК
Тема: Мій чудовий край Кіровоградський, Батьківщини частка степова! (урок для учнів 10-11 класів)

Мета: Ознайомити учнів з історією утворення Кіровоградської області, розповісти про виникнення та історію символіки; сприяти формуванню національної свідомості школярів, вихованню почуття патріотизму.

Обладнання: герб, прапор, карта Кіровоградської області, виставка літератури.

Краю мій! Цю сердечну сповідь

в ювілейний вінок тобі вкраплю.

А.Корінь

Хід уроку



Вчитель. Сьогодні наш урок буде незвичайним, адже не щодня ми згадуємо про історичне минуле Кіровоградщини та її нинішні досягнення. 10 січня 2014 року Кіровоградській області виповнюється 75 років. Ви отримали випереджувальні завдання: повинні були об’єднатися у три групи: історики, географи, літературознавці. Кожна група обирає тему для дослідження.

Літературознавці.

Мій краю рідний, степова перлино,

Чи є на світі краща де країна?!

Поля, де жито пишно колоситься,

Міста, в яких знайдеш, що подивиться,

Озера сині, сонечком зігріті,

Яри, туманом вранці оповиті.

Така родюча, лагідна земля,

Все це – Кіровоградщина моя!

Географи. 1учень. 10 січня 1939 року – знаменна дата, бо 75 років тому з 31 району Миколаївської, Одеської, Київської, Полтавської та Дніпропетровської областей була організована Кіровоградська область.

УКАЗ

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР

Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР (Відомості Верховної Ради СРСР, 1939, № 1)

Про утворення Кіровоградської області з центром у місті Кірове, з перейменуванням міста Кірове на Кіровоград.

2 учень. Кіровогра́дська о́бласть — область в центральній частині України.

Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу у південній частині Придніпровської височини. Практично вся територія області розкинулась на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Примітно, що в селищі Добровеличківка розташовується географічний центр України.



Історики. 1учень. Наш край, очевидно, ніколи безлюдним не був. Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще за доби палеоліту (20-15 тис. років тому). З того часу кожна з епох представлена на теренах краю. Біля села Володимирівки Новоархангельського району знайдено сліди одного з найбільших трипільських поселень.

2учень. Згадували про наш край і античні історики. Геродот вважав, що саме тут розташований легендарний Ексампей – священні шляхи Скіфії. На території Знам’янського району знаходиться один із найбагатших царських курганів – Лита Могила. Залишили сліди про своє перебування в нашому краї сармати , готи, гуни і авари, угри і печеніги.

3учень. З першого тисячоліття нашої ери тут жили стародавні слов’янські племена, які займалися землеробством і скотарством. Наприкінці дев’ятого століття східнослов’янські племена об’єднуються і створюють централізовану Давньоруську феодальну державу – Київську Русь. Територія сучасної Кіровоградщини входила до складу цієї держави.

Літературознавці.

Колись було тут поле дике,

І в ньому бавивсь вітровій.

Роки текли, неначе ріки,

Обмивши простір степовий.

Весна і літо чергувались.

Отут у полі, де колись

Городи раптом забуяли,

Ряди тополь здійнялись ввись.

А потім виросли проспекти,

Де зараз, друже, і ти живеш.

Валерій Бовтиш.



Історики. 1учень. З XV ст.. у наших степах починає осідати козацтво. На території сучасної Кіровоградщини відбувалися знамениті козацькі битви – Марка Жмайла біля села Табурище (1625), Павла Бута та Карпа Скидана (1637-1638).

2учень. У XVI-XVII століттях велика територія степів між Дніпром та Південним Бугом була майже незаселеною. Сюди, на Дике поле, переслідувані поміщиками, переселялись збіглі кріпаки і ставали вільними людьми - козаками. Наша область майже вся була під впливом Запорозької Січі. Козаки створювали поселення , які дали початок багатьом сучасним містам та селам області. Так виникли Нова Прага, Аджамка, Петрове, Олександрія, яка спочатку мала назву Усівка.

3учень. У середині XVIII ст.. на Правобережній Україні розгорнувся гайдамацький рух. Очолив його хоробрий Гнат Голий. З метою придушення визвольної боротьби та охорони південних кордонів Російської імперії18 червня 1754 року на правому березі ріки Інгул відбулося закладення фортеці Святої Єлисавети, яка з 1784 року стала називатись Єлисаветградом. Кілька разів місто міняло назву: Єлисавет, Зінов’євськ, Кірово, а з 1939 року – Кіровоград, назва дана на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний. З цього часу почалося інтенсивне заселення території сучасної Кіровоградської області.

Географи. За переписом 17 січня 1939 року населення Кіровоградської області складало 1млн.107 тис.400 чоловік, або 3% від усього населення України. За територією Кіровоградщина була лише 1/25 частинкою України. Проте в області вироблялося 6% українського цукру, 7% тваринного масла, 4,2% олії. Вагоме місце займало також виробництво сільськогосподарської техніки, бурого вугілля, будівельних матеріалів тощо. Область посіла одне з провідних місць за рівнем сільськогосподарського виробництва.

Літературознавці. 1 учень.

Степи, степи, звичайне диво віку…

Тут пісню щастя ми куєм дзвінку.

Хліб і до хліба – є всього без ліку.

Хвала тобі за труд, степовику!

Я славлю вас степи кіровоградські,

Співуче гроно міст моїх і сіл,

Бо в цих краях по-дружньому, по-братськи

Для друзів хліб і сіль – усе навпіл.

Євген Желєзняков



2 учень. Єлисаветград кінця XIX - початку XX століть відомий високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури. На території краю діяли аматорські гуртки, що дали початок українській професійній трупі, заснованій Марком Кропивницьким у Єлисаветграді восени 1882 року. У 1939 році у Кіровограді було відкрито філармонію, театр російської драми ім..Кірова, загальновідомим став український драматичний театр ім.. Кропивницького.

3 учень. На межі століть у нашому краї навчались, брали старт у безсмертя такі відомі українські письменники й громадські діячі, як Володимир Винниченко, Євген Маланюк, Дмитро Чижевський, Юрій Яновський, Василь Сухомлинський. Славу нашій землі творили в музичній культурі Юлій Мейтус, Кароль Шимановський, Генріх Нейгауз, в образотворчому мистецтві Олександр Осмьоркін.

Пишатися ми можем земляками,

Що славлять рідну землю на весь світ.

Нехай роки становляться віками,

Не згасне зірок тих яскравий слід!

Історики. 1 учень . Кожна країна світу обов’язково має три символи. А що таке символи? Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України – Гімн, Герб, Прапор. Свої символи має і наша область. Затверджені вони 29 липня 1998 року рішенням Кіровоградської обласної ради. Автори проекту В.Кривенко, К.Шляховий, В.Сибірцев.

2учень Герб Кіровоградської області. У червоному щиті золотий степовий (скіфський) орел із повернутою вправо головою; над щитом прямокутна синя хоругва з жовтим тризубом, оздоблена по периметру жовтою лиштвою й охоплена декоративними гілками; обабіч щит, обрамований золотим колоссям, знизу — дубовим листям, перевитими синьою стрічкою, закріпленою знизу золотим сувоєм, на стрічці подано золотими літерами девіз: «З добром до людей».

Центральною фігурою герба є степовий орел, бо це один із найдавніших зразків орлиної символіки, знайдених недалеко від Кіровограда при розкопках Мельгуновського кургану в 1763 році. Орел – це символ мужності та великодушності, справедливості, сили і влади. Золотий орел у гербі Кіровоградщини символізує рідну землю, спадковість її від пращурів, духовне відродження нащадків.



3учень Прапор Кіровоградської області. Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, розділене вертикально на дві рівновеликі частини; від древка на малиновому полі жовтий степовий (скіфський) орел з повернутою до древка головою, з вільного краю — жовте поле.

Географи. Населення Кіровоградської області на 1 квітня 2013 року становило 993 292 чол. (2,3 % населення України). Щільність населення — 41 чоловік на 1кв. км . В області живуть представники більш ніж 30 національностей. Українці становлять 90,13 %, росіяни — 7,46 %, представники інших національностей — 2 % населення.

Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 міста (Кіровоград, Олександрія, Знам’янка, Світловодськ) — обласного значення, 27 селищ міського типу, 991 сільські населені пункти.



Вікторина

  1. Дата утворення Кіровоградської області? (10.01.1939р.)

  2. Перші поселення людей на території області? (IV тис.до н.е.)

  3. На якому березі Дніпра знаходиться більша частина області? (Правому)

  4. Зі скількома областями межує Кіровоградська область? (Шістьома)

  5. Скільки адміністративних районів в області? (21)

  6. Середня густота населення в області? (41 чол.)

  7. Географічний центр України? (Добровеличківка)

  8. Назвіть найбільші річки області.( Південний Буг, Дніпро, Інгул, Синюха)

  9. Скільки сіл в області? (991)

  10. В якому році відбулося закладення фортеці Святої Єлисавети ? (1754)

  11. Назвіть письменників Кіровоградщини.

  12. Що символізує орел на гербі Кіровоградщини?

Звучить «Гімн Кіровограда» (слова Олега Попова, музика Дмитра Притули)

Література

  1. Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу. Матеріали історико-географічного конкурсу, присвяченого 70-річчю Кіровоградської області. – Кіровоград, 2009

  2. Спектор Ф.Н., Рубін С.М. Географія рідного краю. – Київ, 2000

  3. Літературний словник Кіровоградщини. Упорядник Л.Куценко. –Кіровоград, 1995

  4. Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. – К., 1972

  5. Бокій Н., Брайченко О., Куценко Л. До джерел історії рідного краю. – Кіровоград, 1994.

  6. Бокій Н.Археологічні пам’ятки Кіровоградщини. (Поріг. – 1993. - №6)



Герб Кіровоградської області (Україна).

У червоному щиті золотий степовий (скіфський) орел із повернутою вправо головою; над щитом прямокутна синя хоругва з жовтим тризубом, оздоблена по периметру жовтою лиштвою й охоплена декоративними гілками; обабіч щит, обрамований золотим колоссям, знизу — дубовим листям, перевитими синьою стрічкою, закріпленою знизу золотим сувоєм, на стрічці подано золотими літерами девіз: «З добром до людей».

Час створення: 29 липня 1998



Прапор Кіровоградської області (Україна). Затверджений 29 липня 1998 року. Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, розділене вертикально на дві рівновеликі частини; від древка на малиновому полі жовтий степовий (скіфський) орел з повернутою до древка головою, з вільного краю — жовте поле.



Мосієнко А.І., вчитель музичного мистецтва та художньої культури Великосеверинівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Тема: «Степова перлина» України (урок для учнів 10-11 класів)

Мета: виховувати в учнів любов і повагу до свого рідного краю, гордість за земляків, які своїми досягненнями прославили Кіровоградську область; сформувати уяву учнів про особливості географічного положення, природні умови та ресурси Кіровоградщини, населення та її господарський потенціал; розвивати навички роботи зі статистичними матеріалами та різними джерелами інформації краєзнавчого значення, вміння висловлювати свою думку та виступати перед учнівською аудиторією.

Тип уроку: круглий стіл.

Список літературних джерел:

1. Б.М.Кузик, В.В.Білошапка. «Кіровоградщина: історія та сучасність центру України»: в 2 т.- Д.: АРТ-ПРЕС, 2005.

2. Т.Л.Андрієнко. «Заповідні куточки Кіровоградської землі». – К.: Арктур-А, 1999.

3. О.М. Маринич . «Географічна енциклопедія України»: В 3-х т. Т. 2 .- К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 1990.

4. В. Крамаренко, І. Оліфіренко. «Кіровоградщина». – Д.: Промінь, 1969.

5. Л. Д. Дяченко, А. А. Кендюхова. «Географія Кіровоградської області». К. 1998.



Обладнання: Політико-адміністративна карта України та адміністративна карта Кіровоградської області, «Кіровоградщина. Історія та сучасність центру України» І та ІІ томи, ілюстративні матеріали, комп’ютер, слайди із зображеннями відомих місць та об’єктів Кіровоградщини, відеофільм «Перлина степу», герб та прапор області.
Структура уроку:

  1. Організаційний момент.

  2. Мотивація навчальної діяльності.

  3. Проведення круглого столу (виступи учнів із заздалегідь підготовленим матеріалом).

  4. Перегляд відеофільму «Перлина степу».

  5. Підсумкове узагальнення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році Чернігів 2013
Тарас Шевченко – совість України, її душа І оберіг (до 200-річчя від дня народження) : методичні рекомендації до організації та проведення...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі у 2013-2014 навчальному році черкаси 2013

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку в 2014-2015 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 013-2014 навчальному році для учнів 5- класів

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації для проведення в навчальних закладах області Першого уроку у 2014/2015 навчальному році на тему «Україна єдина країна»

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconКіровоградщині – 75 Розробки уроків І позакласних заходів для проведення Першого уроку в 2013/2014 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Дня Знань І першого уроку в 2007 2008 навчальному році Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка