Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році



Сторінка9/9
Дата конвертації09.03.2018
Розмір2.05 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема: Видатні постаті Кіровоградщини (урок для учнів 11 класу)
Мета: ознайомити дітей з епізодами життєвого та творчого шляху митців, життя яких пов`язане із Кіровоградщиною; пробудити почуття гордості за рідний край, свій народ, його славне минуле й сьогодення; прищепити любов до рідного краю,людей, які тут живуть; виховувати пошану до рідного слова; сформувати національну гідність, почуття громадянина України.
ОБЛАДНАННЯ:

  1. Експозиція репродукцій картин.

  2. Виставка книг.

  3. Магнітофон із записами творів музикантів.


Хід заняття:

В світі є краї багаті,

Та дорожчий той, де в хаті

Слухав ти пісні матусі,

Де зостались кращі друзі,

Де спинався ти на ноги,

І куди тебе дороги

Знов ведуть ,немов до Рима,

Де душа твоя незримо

Вже давно перебуває, -

Кращих бо країв немає…

Для одних – то сиві гори,

Для онаких – синє море,

А для нас, синів козацьких,-

Степів степів кіровоградських!
Вчитель (вступне слово) . Кіровоградщина – перлина в намисті України. Це тому, що протягом століть ця земля відігравала важливу роль в історії нашої Батьківщини.

Наш степовий край став своєрідним тиглем, де випливлися славетні долі, нині відомі всьому світові. Діячі театру М.Кропивницький і брати Тобілевичі, композитори К. Шимановський, Ю.Мейтус і Г. Нейгауз, літератори й філософи Д. Чижевський, Є. Маланюк, В. Вінниченко, Ю. Яновський, Я. Івашкевич – без них не можна уявити як історії України, так і історії світової культури. Були серед них і майстри образотворчого мистецтва – П. Крестоносцев, І. Похитонов, О. Осьмьоркін, П. Покаржевський, І. Золотаревський ,діячі мистецтва та культури, великі педагоги, яких виплекала земля кіровоградська.

І зараз земля наша не збідніла. Підтвердженням тому є творчість митців Кіровоградщини.
Перша сторінка «Художники краю»

Кіровоградщина відома талановитими художниками, які відтворили красу нашого краю на своїх полотнах . Підтвердженням тому є творчість митців Кіровоградської обласної організації Національної спілки художників України. Утворена у 1989 році і будучи однією з наймолодших серед обласних організаційних ланок, вона пройшла майже 60-літній шлях становлення мистецьких осередків, пошуку та згуртування творчих особистостей. Адже після 1917 року Єлисаветградщина, а потім Кіровоградщина пережила, як і вся Україна, страшні часи жорстокого геноциду серед інтелігенції, і тільки на початку 1950-х років починається відтворення мистецького середовища.

На Кіровоградщині жили і працювали Борис Вінтенко, Володимир Федоров, Микола Бондаренко, Микола Добролежа. Більшість з них були кіровоградцями, випускниками Одеського художнього училища, які пройшли через горнило другої світової війни. У той же час згуртувалася група молодих митців – Михайло Надєждін, Леонід Бондар, Юрій Іващенко, Людмила Ходак, мистецтвознавець Олена Гуренко.

Незважаючи на різні уподобання та шляхи мистецьких пошуків цих художників, їх об`єднувала велика працелюбність, прискіпливе ставлення до себе як до творчої особистості, активна життєва позиція.

З середини 70-х років повертається в місто після закінчення вищих та середніх навчальних закладів творча молодь. З Київського художнього інституту – Сергій Шаповалов , Анатолій Янев, Віктор Перепічай, з Одеського художнього училища – Неля та Микола Фірсови, Юрій Вінтенко, Микола Алєксєєв, Волдимир Плітін, зі Львова – Наталя Федоренко та Анатолій Дворський. Яскравими творчими особистостями виявляють себе живописець Григорій Гнатюк, графік Володимир Кир`янов.

Яскравим проявом нового мистецького відродження в місті стала виставка «Єлисаветград – Кіровоград, 1913- 1988 рр.» 62 художники представили на ній понад 250 творів живопису, графіки, скульптури та декоративно – ужиткового мистецтва. Після цієї події місто ознайомилося з цілою низкою персональних та групових художніх виставок кіровоградських живописців – Сергія Шаповалова, Григорія Гнатюка, Анатолія Янева, Бориса Вінтенка та інших.

Наприкінці 80-х років на повну силу виявляє свій творчий потенціал і живописець Сергій Шаповалов. У 1989 році в приміщенні міської Картинної галереї відкривається його перша персональна виставка. До того часу С. Шаповалов був відомий як майстер натюрморту і пейзажу, які й тоді вирізнялися експресивністю, насиченістю кольору, особливим динамізмом. Художник напрацював своєрідну манеру – живопис за допомогою мастихіну. За кілька років (1987 -1991 рр.) він створив близько 20 творів у жанрі історично – побутової картини,використовуючи авторську техніку: «Добрий вечір, щедрий вечір», «Козак Мамай», «Гомін, гомін», «Чумацькі мари», «Козацька слава», які пронизані духом української пісні, старовинних легенд і вирізняються монументальністю, масштабністю, колірною та емоційною напруженістю.

За період 1990 -2000 років Кіровоградська обласна організація Спілки художників України поповнилася новими молодими митцями, серед яких Юрій Гончаренко, Сергій та Олександр Фірсови, Андрій Хворост, Ольга Пунгіна, Володимир Товкайло, Андрій та Оксана Надєждіни. Кожен з них торує свій шлях у мистецтві.

За значний внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва та культури, високий професіоналізм почесних звань були удостоєні: Борис Михайлович Вінтенко, Наталія Петрівна Федоренко – заслужені художники України; Михайло Володимирович Надєждін – заслужений діяч мистецтв та народний художник України, Василь Макарович Остапенко – заслужений працівник культури України.

Крім того, у 2001 році Михайло Надєждін та Леонід Бондар були відзначені Подякою Президента України.


Друга сторінка «Музиканти краю»

Бібліотекар. У житті людини особливо велика роль музики, яка не потребує перекладу і зрозуміла людям усіх національностей.

Кіровоградщина – край багатих традицій у мистецтві, музична культура якого базується на українській народній основі й освоєнні кращих художніх досягнень світової літератури.

Яскравим представником музичного мистецтва є Нейгауз Генріх Густавович, російський піаніст і педагог,народний артист РРФСР(1956) ,син піаніста – педагога Густава Вільгельмовича Нейгауза, закінчив у 1914 р. школу вищої майстерності Академії музики і сценічного мистецтва у Відні та Петроградську консерваторію. Професор Київської і Московської консерваторій, ім`ям якого названа музична школа м. Кіровограда.

Любович Юрій Васильович,хоровий диригент,заслужений діяч мистецтв України,з 1971 р. викладач, заступник і директор Кіровоградського музичного училища. Керівник муніципального камерного хору, лауреат трьох міжнародних конкурсів.

Мейтус Юлій Сергійович,український композитор,народний артист УРСР, автор 15 опер таких як: «Украдене щастя», «Ярослав Мудрий», «Іван Грозний», написав понад 200 романсів, балад ,обробок народних пісень, музику до драматичних вистав і кінофільмів.

Червінська Антоніна Миколаївна, народна артистка України, художній керівник і солістка Академічного театру української музики, пісні і танцю «Зоряни». Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Лауреат обласної премії ім. В. Винниченка (2000). Почесна громадянка м. Середа (Угорщина).

Шимановський Кароль , польський композитор, піаніст, педагог, публіцист. Навчався в музичній школі Г. Нейгауза в Єлисаветграді. Був ректором Варшавської консерваторії(1927-1932), Академії музики (1930-1932). Життя і творчість пов`язані з Україною. У1917 – 1919 рр. жив у Єлисаветграді, де працював у музичному відділі Наркомосу, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.

Шутенко Кім Олександрович ,закінчив Державний музично – педагогічний інститут ім. Гнєсіних у Москві. Писав музику до спектаклів Кіровоградського музично – драматичного театру ім. Кропивницького : «Лиха іскра поле спалить й сама щезне», «Катерина», а також до п`єс сучасних драматургів. Для симфонічного оркестру музичного училища створив «Козацьку увертюру», «Російську увертюру» та ін. Концерт для фортепіано з оркестром виконувався у Москві.
Третя сторінка «Кіровоградщина літературна»

Бібліотекар.

Яскравими представниками літературного мистецтва багата кіровоградська земля. Серед них можна назвати Бондаря Василя Васильовича, прозаїка, члена Національної спілки письменників України(1995р.) Закінчив факультет журналістики Київського університету. Подальше життя пов`язане з Кіровоградом. Був кореспондентом газет «Молодий комунар», «Вечірня газета». Перші вірші опублікував ще школярем. Оповідання друкував у часописах «Україна», «Дніпро», «Вітчизна», «Вежа», Літературна Україна», «Степ» та ін. Ряд творів вийшли в гуртових збірниках «Вітрила» (1983), «Оповідання»(1986), «Свята вода» (1993) та ін. Автор книг прози «Одвідини» (1994) та «Смарагдові китиці у воді» (2001). Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка (2003) за книгу «Смарагдові китиці у воді» та краєзнавчої ім. В. Ястребова (1997).

Винниченко Володимир Кирилович – український письменник, художник і політичний діяч. Після закінчення Єлисаветградської гімназії (1901) вступив на юридичний факультет Київського університету. Брав активну участь в українському національному русі. Довгий час перебував за кордоном, де займався літературною діяльністю. Автор романів «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля», «Божки»; п`єс «Щаблі життя», «Великий Молох»(1907), «Чужі люди» і «Базар»(1910), «Гріх»(1918); драм «Брехня»(1910), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»(1911), «Натусь»(1912), та ін. В еміграції написав драми «Закон», «Великий секрет», «Ательє щастя», «Пророк». У 1990 році установлено премію ім. В. Винниченка.

Гончаренко Валерій Васильович – поет. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту(1967). Працював у редакціях газет Кіровограда та Миколаєва. Фундатор та керівник міської молодіжної літературної студії «Сівач». Автор поетичних книжок «Червоний Волосожар»(1967), «Кроки»(1974), «Думи про отчу землю»(1984), «Парад химер»(2000). У творчому доробку п`єси «Добро і зло», «Дитинство Тараса», «Сміх Іуди», повість «Священний жук скарабей» та оповідання. Член спілки письменників України (1984), лауреат премії ім. Ю. Яновського. З 2001р. проводиться обласний літературний конкурс творчої молоді ім. Валерія Гончаренка.

Клочек Григорій Дмитрович – член спілки письменників України(1983), доктор філологічних наук, професор, академік Академії вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки. Закінчив філологічний факультет Одеського університету ім. І. Мечникова (1965). З 1979 р. мешкає у Кіровограді, нині – завідувач кафедри української літератури Кіровоградського університету ім. В. Винниченка. Очолював Кіровоградську обласну організацію Спілки письменників України(1984 -1986). Автор понад 200 публікацій,у тому числі 3 монографій, 6 навчально – методичних посібників. Автор книг «Душа моя сонця намріяла…»(1986), «Поетика Бориса Олійника»(1988), «У світлі вічних критеріїв»(1989», «Романи Івана Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський»(1998), «Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай»(1999), «Ліна Костенко. Навчальний посібник – хрестоматія»(1999), «Світ Велесової книги»(2001). Лауреат літературної премії ім. Є. Маланюка (2004). Лауреат обласної премії ім. Володимира Винниченка.

Корінь Антоніна Михайлівна – член спілки письменників України (2002). Закінчила Харківський інститут культури. Працювала методистом, бібліотекарем. Автор збірок поезії «Заворожи мене»(1993), «Сім нот мінору»(2000), «Віку мого день» (2002); книжки дитячого гумору «Веселі дрібнички із сімейної скарбнички» (1994) і книги віршів для дітей «Чому у сойки крила голубі» (2003), «Як стати другом» (2010); збірки пісень «Шукаю папороті цвіт» (2002).

Тендюк Леонід Михайлович – поет, прозаїк, член Спілки письменників України (1964). Закінчив факультет журналістики Київського університету (1956). Автор поетичних книжок «Поле моє, полечко» (1961), «Струмки народжуються в горах» (1964), «Берег моєї землі» (1974), « Тиша стривожена штормом»; книжок подорожніх нарисів «Одіссея східних морів», «Люди з планети Океан»; повістей «Земля, де починаються дороги», «Відгомін Чорного лісу», «Витязь», «Смерть в океані»; книжкових оповідань «На кораблевих атолах», «Під крилами альбатроса». У1991 р. вийшов двотомник вибраних творів.



Четверта сторінка «Кіровоградщина театральна»

Іван Карпенко-Карий – видатний драматург, актор, режисер, один з основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім – І. Карпенко – Карий, 1845 – 1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко – Карий написав близько двох десятків п`єс різних жанрів. Серед них – побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п`єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.

З дитячих літ мріяв І.Тобілевич про театр, і коли в містечку Бобринці, де юнак служив писарчуком у різних повітових установах, утворився аматорський драматичний гурток, він став одним з найактивніших його учасників. Захоплення сценою було настільки сильним, що хлопчина ходив пішки за півсотні кілометрів до Єлисаветграда (тепер Кіровограда), щоб подивитись «Наталку Полтавку» у виконанні місцевих акторів, а також виставу шекспірівського «Отелло» за участю видатного негритянського трагіка Айри Олріджа в головній ролі… А далі життя підготувало для драматурга складні випробовування, які він стійко витримав. Він став одним з ініціаторів створення Товариства для поширення ремесел і грамотності,а згодом і так званої ремісничо-грамотної школи, в якій безкоштовно навчалися діти бідняків. Брав участь і в роботі аматорського гуртка, збори від вистав йшли на допомогу бідним учням. Згодом гурток аматорів стає популярним у місті. Навколо Тобілевича починає групуватися демократично настроєна молодь.

І.Тобілевич багато працював як актор. Найяскравіше його виконавська майстерність виявилась у таких різнопланових ролях, як возний («Наталка Полтавка»), Калитка («Сто тисяч»), Пузир («Хазяїн»), Назар («Назар Стодоля») та інші.

Зростає популярність І.Карпенка-Карого – драматурга. З-під його пера виходять «Хазяїн», «Суєта», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» та інші.

У 1900 р. сталася ще одна визначна подія в громадському житті краю: М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та інші об`єдналися в одній трупі, що дістала назву «Трупа Кропивницького під орудою Саксаганського і Садовського за участю Заньковецької».



П’ята сторінка «Кіровоградщина спортивна»

Спортивні досягнення Кіровоградщини відомі ще з початку минулого століття. Десятки наших співвітчизників, спортсменів області є переможцями і призерами чемпіонатів та першостей світу, Європи і України. 23 спортсмени стали Заслуженими майстрами спорту, 45 – Заслуженими тренерами України, 36 – переможцями чемпіонатів та першостей світу, 20 – чемпіонами Європи. Серед них дворазова чемпіонка світу і Європи зі спортивної гімнастики Олеся Дудник, срібні призери Олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року велогонщик на треку Олександр Симоненко та гімнаст Руслан Мезенцев. Успіхи олімпійців позитивно вплинули на розвиток паралімпійського спорту. Чемпіонами та призерами Паралімпійських ігор стали Юрій Андрюшин, Алла Мальчик, Олег Мунц. Розвиток спорту серед інвалідів дав можливість взяти участь провідним спортсменам і в Дефлімпійських іграх. Так, Ганна Товста – триразова чемпіонка ігор, шестиразова чемпіонка та восьмиразова призерка чемпіонату світу з плавання серед інвалідів зі слуху, а її подруга по команді Ірина Терещенко – чемпіонка та триразова призерка чемпіонату світу.



Валерій Поркуян (м. Кіровоград), спортсмен, футболіст. Футболом почав займатися у 1957 (перший тренер В. М. Третяков). Грав за кіровоградську „Зірку” 1962-1964. Провів 89 матчів, забив 21 гол. У 1965 запрошений до одеського „Чорноморця”. Грав за збірну СРСР на чемпіонаті світу 1966 в Англії, став її кращим бомбардиром (4 голи у ворота збірних Чілі, ФРН та Угорщини). Грав за київське „Динамо”, одеський „Чорноморець” та дніпропетровський „Дніпро”. Всього в чемпіонатах СРСР (вища ліга) провів 208 матчів, забив 43 голи. Тренував сімферопольську „Таврію”, керченський „Океан”, одеський „Черноморець” та інші команди. Заслужений майстер спорту України (1991).

Андрій П’ятов, (м. Кіровоград) спортсмена, футболіста (голкіпер). Починав грати у футбол у рідному місті. У 1998 був запрошений у спортінтернат № 1 до футбольної школи „Молодь” (м. Полтава). Після закінчення інтернату почав грати за клуб вищої ліги „Ворскла” (Полтава). Гравець молодіжної збірної України, за яку зіграв 16 матчів. Срібний призер чемпіонату Європи серед молодіжних команд, що проходив 2006 у Португалії. Потрапив до списку 23-х гравців, яких тренер національної збірної О. В. Блохін взяв на чемпіонат світу в Німеччину (2006). Зріст – 190 см, вага – 78 кг. З 2007 − гравець донецького „Шахтаря” та національної збірної України. Майстер спорту міжнародного класу.

Михайло Михайлов, спортсмен, футболіст (воротар). Футболом захопився у Кіровограді, навчався в ДЮСШ під керівництвом В. Третякова. Грав за кіровоградську „Зірку” у 1978, провів 20 матчів. Був запрошений до дніпропетровського „Дніпра” (1979), з 1980 у київському „Динамо”. Виступав також за бакинський „Нефтчі”, донецький „Шахтар” та грецький клуб вищої ліги „Аполлон”. Зіграв у чемпіонатах СРСР 152 матчі, дворазовий чемпіон СРСР (1981, 1985), володар Кубка Кубків Європейських країн, Кубка СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР.

Олександр Симоненко, спортсмен, велосипедист (трековик). Заслужений майстер спорту (1998). Триразовий чемпіон світу в індивідуальній та командній гонках переслідування на 4 км (1998, 2002). Срібний призер ХХVІІ літніх Олімпійських ігор у Сіднеї. Почесний громадянин м. Кіровограда (2003). Нині працює заступником голови ради обласної організації ФСТ „Динамо”.

Ми познайомилися з видатними постатями Кіровоградщини лише в декількох напрямках. Та наша Кіровоградщина має дуже багато людей які внесли вагомий внесок у розвиток науки і освіти, сільського господарства, промисловості. Та це вже буде завдання на наступну зустріч. І ми займемося дослідженням і вивченням наступної сторінки з історії рідного краю «Науковці Кіровоградщини ». Дякуємо за увагу. До нових зустрічей!

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році Чернігів 2013
Тарас Шевченко – совість України, її душа І оберіг (до 200-річчя від дня народження) : методичні рекомендації до організації та проведення...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі у 2013-2014 навчальному році черкаси 2013

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку в 2014-2015 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 013-2014 навчальному році для учнів 5- класів

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації для проведення в навчальних закладах області Першого уроку у 2014/2015 навчальному році на тему «Україна єдина країна»

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...
Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconКіровоградщині – 75 Розробки уроків І позакласних заходів для проведення Першого уроку в 2013/2014 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Дня Знань І першого уроку в 2007 2008 навчальному році Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка