Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні



Скачати 300.85 Kb.
Дата конвертації12.03.2018
Розмір300.85 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Підготовлено Центром аналізу та розробки законодавства

Асоціації міст України
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування є запорукою демократичного розвитку країни, оскільки таким чином реалізується право кожного громадянина на участь у державотворенні. Н. Сторчак зауважує: «Значення місцевого самоврядування для розвитку громадянського суспільства (та й для держави, яка заснована на його інститутах) полягає у тому, що розвинуте місцеве самоврядування забезпечує децентралізацію управлінської вертикалі, наближення влади на місця, розмежування і збалансованість повноважень та відповідальності суб’єктів місцевого самоврядування; за своєю природою місцеве самоврядування здатне бути дієвою формою поєднання безпосередньої та представницької демократії, інструментом задоволення потреб громадян через створення необхідних умов надання громадських послуг» [4]. Часто дбаючи про потреби людей, влада вважає своєю цільовою аудиторією громадян, які досягли виборчого віку. Поряд із тим потреби дітей та підлітків не вивчаються або враховуються частково. У європейських країнах діти беруть участь у розвитку територіальних громад, активно долучаються до різних обговорень. Наприклад, у Норвегії учні оцінюють рівень управлінських якостей учителів, їхню здатність керувати класом, працювати в багатонаціональному середовищі, вміння відповідати на запитання школярів [5], що в цілому сприяє об’єктивному формуванню програми розвитку педагогічного колективу. В Україні існує досвід утворення учнівських асоціацій, які висловлюють пропозиції органам місцевого самоврядування. Однак значна кількість дітей залишається поза межами активної громадської діяльності, що в майбутньому, як свідчить практика життя, стає причиною байдужості, низької громадянської свідомості (прикладом слугує відсоток активних виборців, коли вирішується доля рідного краю чи держави).

Школа, за умови формування громадянсько активного середовища, стає місцем, де діти вчаться аналізувати, управляти ресурсами, шукати шляхи вирішення різних проблем місцевого значення. Варто зауважити, що за такого підходу місцева влада отримує помічників, а учні усвідомлюють свою відповідальність за прийняті рішення, адже вона, на нашу думку, приходить не з віком, а з досвідом. Формами взаємодії влади та учнівського середовища є:



  • дебати;

  • брифінги;

  • діалоги у владному кабінеті;

  • написання науково-дослідних робіт з місцевої тематики;

  • створення економічних (бізнес) проектів;

  • конференції;

  • день відчинених дверей у міській (селищній, сільській) раді;

  • зустрічі з міським (селищним або сільським) головою, місцевими депутатами, представниками виконавчих комітетів;

  • конкурси творчих робіт (на кращий малюнок рідного міста/села «Місто/село майбутнього», макетів будівель, літературних творів на місцеву тематику, з розробки інвестиційного логотипу місцевості, туристичних маршрутів тощо);

  • уроки місцевого самоврядування та ін.

Оскільки найбільш цікавими формами взаємодії є ті, під час яких безпосередньо здійснюється діалог між представниками влади та дітьми, розглянемо детальніше таку форму роботи як урок.

Урок місцевого самоврядування – це форма педагогічно-суспільної взаємодії представників влади та учнівського середовища, побудована за принципами діалогу, зв’язку навчання з життям, під час якої через розуміння повноважень місцевої влади формується в учнів громадянська компетентність, а у представників влади − уявлення про потреби дітей як представників громади.

На нашу думку, уроки місцевого самоврядування мають увійти в практику шкільного життя, оскільки вони:



  • сприяють розумінню повноважень органів місцевого самоврядування;

  • популяризують рішення органів місцевого самоврядування;

  • готують школярів до власної відповідальності за свої вчинки;

  • долучають учнів до обговорення важливих питань соціально-економічного розвитку рідного краю;

  • сприяють іміджу місцевої влади, її доступності до громадян;

  • залучають інтелектуальний ресурс учнівської молоді до розробки програм розвитку міста (селища або села) тощо.

Проведення такої форми взаємодії є актуальним у будь-який період навчального року, поряд із тим рекомендуємо провести Всеукраїнський урок місцевого самоврядування та приурочити його до Дня місцевого самоврядування, що згідно з Указом Президента України від 25 листопада 2000 року № 1250/2000 з 2000 року [3] святкується 7 грудня. Цей день є важливим, адже на державному рівні визнано вагомість та статус органів місцевого самоврядування, їхню роль у державотворенні.

Розглянемо детальніше методику проведення такого уроку. Передусім визначимо його орієнтовну тематику:

Для дітей школи І ступеня (початкової школи): «Що я хотів би, щоб створили для мене у громаді?»

Для дітей 5-8 класів: «Якби мером був я?»

Для учнів 9-11 (12) класів: «Три речі, які зроблять мою громаду іншою» та ін.

Урок місцевого самоврядування у 2016 році рекомендуємо провести у період з 5 по 9 грудня. Варто, на нашу думку, запросити представників органів місцевого самоврядування, а саме: виконавчого комітету та депутатського корпусу.

У старшій школі слід провести єдиний урок для всіх учнів, до проведення якого залучити міських (селищних та сільських) голів або їх заступників.

Розглянемо орієнтовне змістове наповнення уроку місцевого самоврядування.

Визначимо мету: познайомити учнів із повноваженнями органів місцевого самоврядування, функціями міського (селищного, сільського) голови, процесами децентралізації, що відбуваються в Україні; розвивати аналітичне мислення; виховувати любов до рідного краю, почуття відповідальності за його майбутнє.

До уроку варто завчасно підготувати обладнання, а саме: політичну карту району, області; презентацію (за потреби), мультимедійну дошку, проектор, фліпчарт тощо. У школі І ступеня у нагоді стануть малюнки дітей на місцеву тематику, у старших класах – науково-дослідницькі роботи, цікаві проекти місцевого значення з метою їх презентації представникам влади.

Доцільним, на нашу думку, буде епіграф, влучний вислів залежно від тематики та відповідно до акцентів, що плануються (додаток 1).

Учням будь-якого віку, на нашу думку, варто запропонувати на початку уроку відповісти на запитання: «Хто є Хто у нашій громаді і як я можу впливати на владу?»

Важливим етапом уроку стане знайомство з представником місцевої влади. Слід у такому разі акцентувати увагу на його короткій біографії, освіті, досвіді, досягненнях. Учні мають усвідомити, що кожен із них так само може досягти успіхів, зокрема в політиці та розбудові рідного краю.

Доцільною буде коротка історична довідка про розвиток місцевого самоврядування (Додаток 2) та інформація для учнів про напрями сучасної програми розвитку міста (селища, села). Долучаємо школярів до змісту сучасних нормативно-правових актів у сфері самоврядування. Так, напередодні на уроках історії, суспільствознавства детально розглядаємо Європейську хартія місцевого самоврядування [1], закони України, зокрема «Про місцеве самоврядування в Україні»[2].

Однією із навчальних ситуацій уроку має бути знайомство зі структурою міської (селищної, сільської) ради та повноваженнями органу місцевого самоврядування. Це може бути окремим етапом уроку (у формі віртуальної екскурсії, презентації, зображень, малюнків, схем на фліпчарті під час розповіді тощо), а може бути проведене у форматі дня відчинених дверей у міській (селищній, сільській) раді протягом тижня.

Протягом уроку варто передбачити розповідь про процеси, що відбуваються в політичному просторі України. Йдеться про децентралізацію та її роль у розвитку рідного краю, зокрема про створення спроможних територіальних громад. Для цього учні мають розуміти особливість адміністративно-територіального устрою нашої держави, поняття про громаду, знати роль громади у прийнятті важливих для соціально-економічного розвитку міста, селища, села та району рішень.

Розглянемо перелік питань, під час вирішення яких громада має проявити свою активність. На обговорення населення виносяться проекти рішень органу місцевого самоврядування про плани комплексного економічного і соціального розвитку та бюджет, про охорону правопорядку і прав громадян, про роботу підприємств, установ і організацій, пов’язаних із обслуговуванням населення, рішення органу місцевого самоврядування з питань охорони природи, адміністративно-територіального устрою, житлового будівництва, розвитку охорони здоров’я, освіти, транспорту, торгівлі, громадського харчування, планування і забудови територій, охорони і використання пам’яток історії і культури та інші важливі питання державного, господарського і соціально-культурного будівництва на місцях.

Найбільш актуальними формами громадського обговорення є безпосередня участь або участь через громадські організації, трудові колективи, збори за місцем проживання, органи громадської самодіяльності, збори військовослужбовців по військових частинах, засоби масової інформації.

Варто учням пояснити, у чому полягає особливість децентралізаційних процесів та що їх викликало.

Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно [6].

Саме на цьому етапі уроку варто наголосити на перевагах такого процесу в політичному просторі держави:


  • дані, підготовлені незалежними експертами, свідчать, що сукупні доходи громад, який пройшли через процес об’єднання, виросли у 5 разів: з 920 млн. грн. у 2015 році; до 4,5 млрд. грн. у 2016 році;

  • власні ресурси громад зросли у 2,5 рази (на 1046 млн. грн.);

  • запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.

У такому разі необхідно наголосити на тому, що конкретно це дає для громад, як саме покращить їхнє життя.

Слід запропонувати учням старшої школи побудувати (розробити, намалювати) уявну модель ідеального міста (селища, села), скласти перелік необхідних послуг та поміркувати, як їх мають надавати органи місцевого самоврядування. Для цього необхідно застосувати тренінгові технології, коли учнів поділяють на групи, і вони, виконавши завдання, демонструють результати своєї діяльності.

Навчальною ситуацією на уроці може бути проведення рольової гри «Журналіст», під час якої учні формулюють запитання до представників органу місцевого самоврядування, а ті відповідають. Запитання можна підготувати заздалегідь. Важливо дати можливість учням сформулювати свої пропозиції до органу місцевого самоврядування щодо розвитку міста (селища, села).

Якщо урок місцевого самоврядування провести протягом 2 академічних годин, то варто, на нашу думку, дозволити учням захистити свої проекти «Місто (селище, село) майбутнього», обговорити їх ідеї, сформувати стратегічні кроки до реалізації таких проектів, за умови актуальності, доцільності, можливості їх втілення та наявності ресурсів у територіальної громади. На перспективу іміджевою складовою діяльності органу місцевого самоврядування можуть стати проекти «Мрії дітей, втілені місцевою владою», що сприятливо вплине на підтримку громади, може сприяти залученню відповідно інвестицій на реалізацію таких ідей.

Наприкінці уроку, на нашу думку, слід провести бліц-опитування учасників заходу про те, наскільки цікавою та корисною була інформація, одержана під час зустрічі, які ідеї є важливими для громади. Якщо висловлюватимуться критичні побажання щодо змісту, то їх теж слід обов’язково врахувати на майбутнє.

Інформацію про урок місцевого самоврядування мають висвітлити місцеві ЗМІ, у якій доцільно не тільки донести громаді про саму подію, а й висвітлити думки та враження дітей від спілкування з представниками влади.

Урок місцевого самоврядування може стати завершальним етапом тижня, присвяченого Дню місцевого самоврядування (тобто бути проведеним у п’ятницю), а може стати кульмінаційною подією тижня. Подаємо орієнтовний план проведення такого тижня в загальноосвітніх навчальних закладах та органі місцевого самоврядування (Додаток 3).

Отже, урок місцевого самоврядування сприятиме побудові діалогу «влада – діти», залученню конструктивних дитячих ідей та проектів до реалізації на місцевому рівні, розумінню учасниками навчально-виховного процесу особливостей самоврядування, а представниками влади – потреб дітей.

Список використаних джерел:


  1. Європейська хартія місцевого самоврядування (м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року) : Електронний доступ до джерела: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_036

  2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170) : Електронний доступ до джерела: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

  3. Указ Президента України «Про День місцевого самоврядування» від 25 листопада 2000 року № 1250/2000 // Електронний доступ до джерела : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1250/2000

  4. Сторчак Н. «Громадівська» сутність місцевого самоврядування / Н. Сторчак // Роль права та закону у громадському суспільстві : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 20-21 квітня 2012 року. – Одеса : «Причорноморська фундація права», 2012.

  5. Оржеховська О. Механізми забезпечення якості шкільної освіти в Норвегії / О. Оржеховська // Порівняльно-педагогічні студії. – 2013. − № 4(18). – С. 102-108.

  6. Децентралізація влади // Електронний доступ до джерела : http://decentralization.gov.ua/

Додаток 1



Актуальні вислови

до уроку місцевого самоврядування

  1. «Свобода самоврядування – це свобода волевиявлення, яка допомагає відчути, як повинна діяти влада в особливо непростих моментах» (Ігор Козаков).

  2. «Коли ми приймаємо рішення взяти на себе відповідальність, ми перестаємо бездарно витрачати час» (Луїза Хей).

  3. «Управляти змінами не можна. Але їх можна випереджати» (Пітер Друкер).

  4. «Я цього хочу. Значить, це буде» (Генрі Форд).

  5. «Я не терпів поразок. Я просто знайшов 10000 способів, які не працюють» (Томас Едісон).

  6. «Важка праця – це скупчення легких справ, які ви не зробили, коли повинні були зробити» (Джон Максвелл).

  7. «Раніше я казав: «Я сподіваюся, що все зміниться». Потім я зрозумів, що існує єдиний спосіб, щоб все змінилось, − змінитись мені самому» (Джим Рон).

  8. «Урок, який я засвоїв і якому слідую все життя, полягав у тому, що треба намагатися, і намагатися, і знову намагатися – але ніколи не здаватися!» (Річард Бренсон).

  9. «Кожен народ має ту владу, ні яку заслуговує» (Жозе де Местр)

  10. «В умовах демократії непоінформованість одного виборця може зашкодити всім іншим» (Джон Кеннеді).

  11. «Уся робота уряду зводиться до мистецтва бути чесним» (Т.Джефферсон).

  12. «Поводьтеся з нижчими так, як ви хотіли б, щоб з вами поводились вищі» (Сенека).

  13. «Передбачати – означає керувати» (Паскаль Блез).

  14. «Уміння владарювати не черпається з книг» (П. Корнель).

  15. «Мистецтво політики – це мистецтво робити так, щоб кожному було вигідно бути доброчесним» (К. Гельвецій).

  16. «Правителі повинні не обвинувачувати людей у відсутності патріотизму, а зробити всі від себе залежне, щоб вони стали патріотами» (Т. Маколей).

  17. «Для громадянина політична воля є щиросердечний спокій, заснований на переконанні у своїй безпеці» (Монтеск’є).


Додаток 2

З історії розвитку та становлення

місцевого самоврядування в Україні

«Повітря міста робить людину вільною»

Середньовічний вислів

Місцеве самоврядування − це довготривале явище в соціальному та політичному житті людства і його витоки сягають громадівського та племінного самоврядування в додержавницький період.

В Україні самоврядні традиції існують із часів Київської Русі (вічева демократія) і є частиною державотворчих процесів. За часів Київської Русі різні форми місцевого самоврядування (сільська, міська та регіональна) складалися та розвивалися на основі звичаєвого права. Так, нарівні регіону елементи самоврядування знаходили свій вияв у вічах. Для вічової організації управління характерним був більш-менш чіткий розподіл повноважень між князем та вільним населенням регіону. Зокрема, до відання князя відносилися судочинство, адміністративне управління, податкова політика. Віча відали питаннями війни і миру, закликали або виганяли князя, брали участь у формуванні адміністративних та судових органів тощо. Суб’єктом міського самоврядування виступали міські громади, які користувалися значною адміністративною, господарською і судовою автономією. Найважливіші питання міського життя вирішувалися на міських вічах, а для розгляду поточних справ з числа вільних городян обирався війта інші посадові особи міського самоврядування. Економічну основу міського самоврядування становила міська корпоративна власність, у тому числі й на землю. Міська громада самостійно встановлювала правила господарювання, міські податки, платежі та інші повинності. Суб’єктом сільського самоврядування виступала сільська громада − верв, яка об’єднувала жителів кількох сусідніх сіл, мала землю у корпоративній власності, представляла своїх громадян у відносинах з іншими громадами, феодалами, державною владою.http://kotovsk-city.gov.ua/page-337_clip_image003_0000.png

Після входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського елементи місцевого самоврядування, особливо в містах та містечках, отримали подальший розвиток у формі війтівства, В цей час виникає досить складна система відносин між центральною владою, власниками міст та міськими громадами, яка була обумовлена статусом міста. Так, у великокнязівських містах поряд з органами міського самоврядування функціонувала старостинська адміністрація − міський орган державної влади, − очолювана старостою, який призначався центральною владою. Війтів обирали на міських вічах, що в документах отримали назви: «громада», «копа», «купа». Юридизації міське самоврядування у формі війтівства набуває з прийняттям Литовських статутів (1529, 1566, 1688 рр.), якими були узаконені міські віча. У містах, що знаходилися у приватній або церковній власності, функціонувала замкова адміністрація, яку очолював призначений власником намісник, урядник, тіун тощо.http://kotovsk-city.gov.ua/page-337_clip_image006_0001.png

Важливе значення для подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні мало магдебурзьке право, що починає поширюватися на українські міста починаючи від середини XIV ст. Магдебурзьке право передбачало надання міській громаді права запровадити модель міського самоврядування на зразок управління німецьким містом Магдебургом і в деяких документах отримало назву німецького або саксонського права.

Першому українському місту Сянок магдебурзьке право було дароване Галицьким князем Болеславом-Юрієм у 1339 року, в 1356 році його отримав Львів. Поширення магдебурзького права в Україні значно прискорилося після входження її земель до складу Великого Князівства Литовського та Королівства Польського. Так, в 1432 р. магдебурзьке право надано Луцьку, в 1442 р. − Снятину, в 1444 р. − Житомиру, в 1494 р. − Києву, в 1498 р. − Дубну, в 1518р. − Ковелю, в 1524 р. − Уторопам, у 1547 р. − Берестечку, в 1564 р. − Брацлаву, в 1584 р. − Корсуню, в 1585 р. − Переяславу, в 1600 р. − Каневу, в 1612 р. – Борисполю, в 1640 р. – Вінниці та ін. Магдебурзьке право надавалося місту Великим князем Литовським або Королем Польським і оформлювалося так званими магдебурзькими грамотами, які відігравали роль хартій (статутів) західноєвропейських міст. Юридичними наслідками надання місту магдебурзького права було: скасування звичаєвих норм, виведення міста з під юрисдикції місцевої адміністрації (феодалів, воєвод, намісників тощо) та запровадження власного органу міського самоврядування − магістрату, який складався з двох колегій − ради (адміністративний орган) та лави (судовий орган). Ось, наприклад, що було написано в дарованій 3 1570 році королівській привілеї до заснування одного міста на Дністрі: “Освободить всех мещан и передмещан от всякой власти, юрисдикции и поверхностности, всех в общем и каждого в отдельности, воевод, кастелянтов, старост, державцев, бургграфов, подкоморских судей, подсудков, возных и других служебных лиц, тем способом, что не перед ними или перед кем-нибудь из них о привилегиях или преступлениях всякие, как малые, так и большие, даже злодейство и мужеубийство, отсечение членов и другие преступления, не будут призваны отвечать, ни никаких вин платить не будут должны, лишь перед войтом своим. А войту, не иначе как на право немецкое опираясь, должны отвечать. И тому войту во всех названных преступлениях главных и всяких других судить, на смерть карать, карать обезглавливанием, мощь и всякую возможность даем, так как то право немецкое во всех своих пунктах, статьях и артикулах предусматривает”.

До складу ради входило від трьох до шести радців, які обиралися жителями міста, як правило, наступного дня після свята Нового року. Правом бути обраними користувалися жителі міста «добрі, розумні, осідлі в місті, віком від 25 до 90 років, не дуже багаті і не дуже бідні, з доброю славою, закононароджені, охороняючи справедливість та правду, такі, що не мають жадібності та злості, не лихварі, не двоєженці тощо». Раду очолював бурмистер, повноваження якого по черзі (строком в один квартал) виконували радці. Лава складалася з 3-12 лавників, які обиралися довічно і складали присягу. Очолював колегію лавників війт. У містах із повним магдебурзьким правом (Київ, Стародуб, Житомир) війт обирався жителями міста із чотирьох кандидатур з наступним затвердженням Королем Польським. У містах з неповним магдебурзьким правом війт призначався Королем Польським, або на його обрання суттєво впливали старости. Увійти до складу ради чи лави реально могли тільки заможні люди. Зиск від служби в магістраті був ласим шматочком, так як надавав права бути звільненим від податків на нерухоме майно, отримати пай землі, розпоряджатися судовими податями та штрафами. Поляки часто витісняли українців із рад. У деяких містах (зокрема, західноукраїнських) надання магдебурзького права супроводжувалося посиленням німецької і польської колонізації, обмеженням прав некатолицького населення (руське населення православного віросповідання, вірмени, євреї та ін. не обирались до магістрату, не мали права вступати в деякі цехи тощо).http://kotovsk-city.gov.ua/page-337_clip_image009.png

Хоч магдебурзьке право не відіграло в Україні тієї ролі, що на Заході, все ж воно, вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою до українських міст, стало одним із важливих чинників культурного правового наближення України до Західної Європи. Своєрідних форм набуває місцеве самоврядування за часів існування Української козацької держави, що було обумовлено її полково-сотенним устроєм (XVII−XVIII.ст.). Полки та сотні одночасно були військовими та адміністративно-територіальними одиницями і користувалися військово-адміністративним самоврядуванням. Козацькі ради так би мовити продовжили традиції вічової демократії часі Київської Русі. З Козацькою державою вчені пов’язують становлення українського муніципалізму.

Після підписання у 1654 р. Договору між Україною та Московською державою починається процес поступового впливу на українські форми місцевого самоврядування, сформовані за часів польської влади. Так, після смерті гетьмана І. Скоропадського 3 липня 1722 р. в Україні запроваджується так звана комендантська система, що передбачала адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку російських комендантів. У 1764 р. ліквідується Гетьманство, а в 1783 р. магістратські та ратушні суди замінюються судами «по учреждению о губерниях» та скасовується полково сотенний устрій. Після видання Катериною II 21 квітня 1785 р. «жалованой грамоты на права й выгоды городам Российской Империи» були створені нові станові органи міського самоврядування − міські думи і процес уніфікації форм місцевого самоврядування в Україні за російським зразком було завершено.

З часів Стародавньої Русі − до 1785 року місцеве самоврядування на території нашої країни існувало у формі виробничих та територіальних громад. Люди, об’єднавшись в громади на основі трудової діяльності, власності та несення повинностей, приймали участь безпосередню участь в управлінні громадськими справами. Ремісничі цехи, купецькі гільдії, товариства, інші корпоративні одиниці, характеризувалися в той час становим, виробничим, територіальним об’єднанням, виступали в якості первинних осередків, являлися самою органічною і природною основою місцевого самоврядування. Інститут місцевого самоврядування в сучасному розумінні склався у світовій практиці на рубежі ХVІІI-ХІХ ст., коли абсолютні монархії були трансформовані у демократичні, правові держави. Боротьба за утвердження місцевого самоврядування, вільного від феодально-чиновницького свавілля, була одним з головних мотивів суспільних рухів цього історичного періоду. Ідеї місцевого самоврядування протиставлялись феодальній державі, становому патріархально-общинному (сільському) і корпоративно-цеховому (міському) самоврядуванню як продуктам феодалізму. Проте деякі елементи станового самоврядування в демократичних, правових державах збереглися (громада, статути міст тощо), але наповнилися новим правовим змістом. XIX − початок XX ст. характеризується становленням в Україні загальноімперських форм місцевого самоврядування. Так, у 1838 р. запроваджується станове самоврядування для державних та вільних селян у формі сільського товариства, що в 1861 р. була поширена на всіх селян. Сільське товариство збігалося з сільською громадою і мало свою корпоративну власність, в тому числі й на землю. Найважливіші питання в сільському товаристві вирішував сільський схід. Поточні справи вирішували обраний на сході сільський голова та призначений сільський писар. Регіональне самоврядування на загальноімперських засадах запроваджується в Україні після проведення Олександром II земської реформи в 1864 р. На рівні губерній формувалися представницькі органи місцевого самоврядування − губернські земські збори. Вони обиралися за куріальною системою (у виборах брали участь три курії: повітові поміщики і промисловці, міські купці і власники нерухомості в містах, селяни). Земські збори обирали земську управу, яка вирішувала поточні справи, а контроль за діяльністю земств здійснював губернатор. Подібним чином було організоване місцеве самоврядування і в повітах.

Реформу міського самоврядування було здійснено в 1870 році. Вона передбачала створення представницьких органів міського самоврядування - міських дум, які обиралися жителями міста за куріальною системою. Виконавчим органом міського самоврядування стає управа на чолі з міським головою, який обирається міською думою.

1785-1917 роки − це час, коли місцеве самоврядування міст, селянське та земське самоуправління в Україні, поділеної між Російською та Австро-Угорською імперіями, розвивалися у умовах становлення капіталізму. Самим більшим його недоліком було збереження станового принципу формування.



За часів УНР здійснено спробу реформувати місцеве самоврядування. Вже в II Універсалі Української Центральної Ради (20.11.1917 р.) оголошувалося про необхідність «вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях». За Конституцією УНР від 29 квітня 1918 р. конституційний лад України мав базуватися на засадах принципу децентралізації: землям, волостям і громадам надавалися права широкого самоврядування. Конституція УНР закріплювала принцип організаційної самостійності місцевого самоврядування: «Всякого рода справи місцеві впорядковують виборні Ради і Управи громад, волостей і земель. Їм належить єдина безпосередня місцева власть: міністри УНР тільки контролюють і координують їх діяльність, безпосередньо і через визначених ними урядовців, не втручаючись до справ, тим Радам і Управам призначених, а всякі спори в ціх справах рішає Суд Української Народної Республіки». Проте ці конституційні положення по відомим причинам не були реалізовані.http://kotovsk-city.gov.ua/page-337_clip_image012.png

Революційні події 1917 року на тернах Російської Імперії започаткували принципово новий етап організації влад на місцях. На руїнах зруйнованої імперської державної машини була організована влада Рад, що означало створення та державне оформлення диктатури пролетаріату. Радянська модель будови місцевого самоврядування була протиставлена “буржуазному” місцевому самоврядуванню. Період із 1921 р. до 1927 р. був періодом пошуку шляхів створення раціональної системи, в якій досягнення соціалістичної економіки поєднувалися би з елементами ринкового господарювання, а централізована влада з самоуправлінням. З початком 30-х років ХХ століття керівництво СРСР починає згортати Нову Економічну Політику (НЕП) та відповідну систему місцевого самоврядування, що склалася. Курс партійної еліти на чолі з Сталіним Й. В. був направлений на жорстку регламентацію та централізацію управління державою. Роль Рад всіх рівнів була нівельована. До кінця 80-х років ХХ століття політична та економічна влада в СРСР сконцентрувалася в руках партійно-промислової адміністративної еліти. Ця еліта в центрі встановлювала стратегію розвитку країни, в тому числі й на місцях. Місцева партійно-промислова адміністративна еліта не мала реальних важелів для управління і планування економічною політикою на місцях. В останні роки (так званої “перебудови”) керівництво СРСР спробувало провести ряд реформ, в тому числі, в сфері відносин з регіонами. Було прийнято 9 квітня 1990 р. Закон СРСР “Про загальні засади місцевого будівництва і місцевого господарства в СРСР”, яким вперше в практиці радянського будівництва було надано значні права місцевим органам − Радам народних депутатів. В Радянській Україні приймається 7 грудня 1990 р. Закон УРСР “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування”, де місцеве самоврядування визначалося як «територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через державні і громадські органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, на основі законів Української РСР та власної фінансово-економічної бази». Прийняття Закону стало першою спробою трансформувати місцеві ради (які на той час входили до єдиної системи органів державної влади) всіх територіальних рівнів в органи місцевого самоврядування. При цьому Закон виходив з теорії дуалізму місцевого самоврядування, що знайшло своє відображення у визначеному ним статусі місцевих рад − вони мали подвійну природу: як органи місцевого самоврядування і як органи державної влади. Нелогічність і непослідовність, коливання політики центральної влади СРСР на чолі з Горбачовим М.С., відірваність від об’єктивної реальності та інтересів більшості простого народу, непоміркована реформа стосовно кооперативного руху та застосування держрозрахунку, та й нездарність вищих керівних кадрів провести реформи відповідно до вимог часу (наприклад, на зразок Китаю), і все це на тлі загостреної внутрішньої економічної кризи в СРСР, відсутності підтримки та довіри з боку народних мас, подвійної гри на міжнародному рівні, загострення відносин у середині самого центрального апарату влади, посилення боротьби за державну владу з боку регіональних та національних адміністративних еліт, призвело до руйнування великої держави. Скориставшись слабкістю центральної влади, представники національних партійно-промислових адміністративних еліт Росії (Єльцин Б.М.), України (Кравчук Л.М.), Білорусі (Шушкевич С.) сепаратно домовилися про розділ Радянського Союзу по кордонам Радянських Республік, підписавши так звану Біловезьку угоду 8 грудня 1991 року всупереч волі громадян СРСР, 76,4 % яких на референдумі 17 березня 1991 р. проголосували про збереження Радянського Союзу. До речі, 15 березня 1996 р. Державна Дума Російської Федерації прийняла Постанову, згідно з якою підтвердила, що Біловезька угода не має юридичної сили стосовно розпуску Радянського Союзу. Голова Верховної Ради Білорусі Шушкевич С. був знятий з свого поста в січні 1994 р. політичною силою на чолі з Лукашенком О.Г., яка відкрито виступила проти розпаду СРСР. Кравчук Л.Д. на дострокових виборах у липня 1994 року поступився представнику національної промислової та військової еліти України Кучмі Л. Д.

Першим кроком у становленні місцевого самоврядування в Незалежній Україні стало прийняття 26 березня 1992 р. Закону «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», де намітився відхід від дуалістичної теорії та передбачалося впровадження інститутів місцевого і регіонального самоврядування. Місцеве самоврядування розглядалося як територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази, а регіональне самоврядування як територіальна самоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах Конституції України та законів України. Територіальною основою місцевого самоврядування визначалися сільрада, селище, місто, а регіонального самоврядування − район, область. Тобто місцеві ради були остаточно роздержавленні і набули ознак органів місцевого самоврядування, за винятком районних і обласних рад, які позбавлялися власних виконавчих органів, а їхні функції покладалися на місцеві державні адміністрації, які утворювалися. У 1994 р. на основі Закону «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» місцеві державні адміністрації припинили своє існування, а на органи місцевого самоврядування було покладено не тільки вирішення усіх місцевих справ, а й ним були делеговані повноваження місцевої державної виконавчої влади. В 1995 р. Законом «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні», який став основою Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України (Договір укладено 8 червня 1995 р.), було відновлено модель місцевого самоврядування, яка існувала на основі Закону 1992 р., тобто з відновленням місцевих державних адміністрацій. Нова Конституція Незалежної України закріпила модель місцевого самоврядування, майже аналогічну моделі 1992-1995 рр., посиливши роль територіальної громади та водночас послабивши роль сільських, селищних і міських рад. Ліквідоване подвійне підпорядкування виконавчих комітетів рад, їхніх управлінь і відділів, місцеві ради звільнені від опіки їх виконавчих комітетів.

Нарешті, на виконання ст.7 Конституції, якою в Україні визнане та гарантоване місцеве самоврядування, 21 травня 1997 р. було прийнято Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, за яким і живе наше місцеве самоврядування. До речі, цей закон запровадив інститут міських голів і делегував виконкомам міських рад низку повноважень державної виконавчої влади, реалізацію яких контролюють державні адміністрації з іншими державними органами влади. Таким чином, в силу історичних причин тільки наприкінці ХХ ст. в Україні склалися необхідні передумови для формування демократичної муніципальної системи.

Завершуючи викладене, слід зазначити, що процес визначення та закріплення системи місцевого самоврядування в сучасній Незалежній Україні пов’язаний із проведенням муніципальної реформи, яка потребує проведення конституційної та адміністративно-територіальної реформ.


Шалашний О. В. З історії розвитку та становлення місцевого самоврядування в Україні / О. В. Шалашний. – Електронний доступ до джерела: http://kotovsk-city.gov.ua/Page-337.html

Додаток 3



Орієнтовний план тижня, присвяченого Дню місцевого самоврядування
Для загальноосвітніх навчальних закладів


Дата проведення

Зміст заходу

Мета

Учасники

Кінцевий продукт

Понеділок

05.12.2016



Екскурсія до міської (селищної, сільської) ради

Познайомитись зі структурою органу місцевого самоврядування,

Учні, вчителі

Сформоване уявлення про міську (селищну, сільську) раду як орган місцевого самоврядування

Проведення конкурсу малюнка «Мій рідний край – моя колиска» (можливо за віковими групами та різними номінаціями)

Підтримати творчо обдарованих дітей, виявити цікаві малюнки, що можуть бути успішно реалізовані в громаді як проекти

Учні початкової та середньої школи

Наявність учнів-переможців, малюнки дітей

Вівторок

06.12.2016

12:30–14:00

Організація брифінгів із депутатами міської (селищної, сільської) ради

Навчити учнів формулювати запитання до представників влади, проінформувати про систему місцевого самоврядування, функції депутата

Депутати, учні, представники ЗМІ

Матеріали, розміщені у ЗМІ

Участь у Всеукраїнському уроці місцевого самоврядування у веб-форматі, організованого АМУ

Познайомити учнів із позицією Уряду щодо децентралізаційної реформи, дати уявлення про особливості цієї реформи та її досягнення, сприяти побудові діалогу «учні-влада»

Представники Уряду, учні навчальних закладів, які зареєстровані як учасники, ЗМІ

Он-лайн трансляція діалогу із представниками Уряду

Проведення уроку суспільствознав-ства про історію розвитку та становлення місцевого самоврядування

Дати уявлення учням про історію Розвитку та становлення місцевого самоврядування

Учителі історії, учні

Сформоване уявлення школярів про історію розвитку та становлення місцевого самоврядування

Середа

07.12.2016



День місцевого самоврядування

Проведення

Всеукраїнського уроку місцевого самоврядування



Познайомити учнів із повноваженнями органів місцевого самоврядування, функціями міського (селищного, сільського) голови, процесами децентралізації, що відбуваються в Україні

Учні, вчителі, представники органу місцевого самоврядування, ЗМІ

Сформоване уявлення про повноваження органів місцевого самоврядування в учнів, потреби дітей у влади; статті у друкованих ЗМІ, репортажі на телебаченні, радіо

Проведення конкурсу на кращий проект місцевого розвитку

Виявити творчих дітей, цікаві проектні ідеї для втілення на території громади

Учні старших класів

Проекти учнів, інформація про результати конкурсу у ЗМІ

Четвер

08.12.2016



Проведення конкурсу творчих робіт «Кроки від учня до мера»

Підтримати творчо обдарованих дітей, виявити цікаві ідеї щодо кроків успіху на шляху політичної кар’єри, популяризувати учнівську творчість

Учні старших класів

Наявність учнів-переможців, учнівські твори, випуск кращих творів у місцевих друкованих ЗМІ

П’ятниця

09.12.2016



Участь у святковому концерті, приуроченому до Дня місцевого самоврядування

Підбиття підсумків тижня, нагородження найактивніших школярів

Директор загально-освітнього навчального закладу, учні, батьки, представники влади та громади, ЗМІ

Святковий концерт


Для органу місцевого самоврядування


Дата проведення

Зміст заходу

Мета

Учасники

Кінцевий продукт

Понеділок

05.12.2016



Проведення Дня відчинених дверей для учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Познайомити учнів зі структурою органу місцевого самоврядування,

Учні, вчителі

Сформоване уявлення в учнів про міську (селищну, сільську) раду як орган місцевого самоврядування

Вівторок

06.12.2016



Участь депутатів у брифінгах

Проінформувати учнів про систему місцевого самоврядування, функції депутата

Депутати, учні

Матеріали, розміщені у ЗМІ

Середа

07.12.2016



День місцевого самоврядування

Участь у Всеукраїнському уроці місцевого самоврядування

Познайомити учнів із повноваженнями органів місцевого самоврядування, функціями міського (селищного, сільського) голови, процесами децентралізації, що відбуваються в Україні

Учні, вчителі, представники органу місцевого самоврядування, ЗМІ

Сформоване уявлення про повноваження органів місцевого самоврядування в учнів, потреби дітей у влади; статті у друкованих ЗМІ, репортажі на телебаченні, радіо

Четвер

08.12.2016



Проведення учнівської конференції (круглого столу) за підсумками конкурсу на кращий проект місцевого розвитку

Виявити цікаві ідеї, актуальні для втілення в межах територіальної громади

Представники влади, учні-переможці конкурсу

Ідеї, актуальні для їх реалізації на території громади

П’ятниця

09.12.2016



Проведення святкового концерту, приуроченого до Дня місцевого самоврядування

Підбиття підсумків тижня, нагородження найактивніших школярів

Представники влади та громади, керівники навчальних закладів закладу, учні, їхні батьки, ЗМІ

Святковий концерт

___________________



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconРішення № Проект від 31 січня 2017 року м. Вашківці Про попередній розгляд Статуту Вашківецької отг
З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування,...
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconАктуальні гранти, проекти та програми «Розвиток місцевої демократії – важлива складова реформи місцевого самоврядування»
«Розвиток місцевої демократії – важлива складова реформи місцевого самоврядування»
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconКонкурсі «Вінниччина регіон успішних людей»
Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст ст. 10, 33-1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»...
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconВерховна рада прийняла перший із низки законопроектів реформи місцевого самоврядування 3
Проведення референдуму на окупованій території це нонсенс, мустафа джемілєв 3
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconРезюме. Висновки та рекомендації вступ
Діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, пов’язана з підготовкою до виборів
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconПоложення про проведення к онкурсу Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування «Вінниччина регіон успішних людей» Мета конкурсу Метою к
...
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconАктуальні гранти, проекти та програми
«Розвиток місцевої демократії – важлива складова реформи місцевого самоврядування»
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconЧеркаський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ І організацій
Черкаський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,...
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconРозпорядження від 29 лютого 2016 року с. Велика Олександрівка №8 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування в апараті управління сільської ради
Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, зареєстрованого в Міністерстві...
Методичні рекомендації до проведення уроків місцевого самоврядування, присвячених Дню місцевого самоврядування в Україні iconІнформаційна відкритість сайтів міських рад обласних центрів
Методика моніторингу інтернет-сайтів органів місцевого самоврядування


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка