Методичні рекомендації до проведення заходів



Скачати 176.61 Kb.
Дата конвертації21.03.2018
Розмір176.61 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

День пам’яті героїв Крут

ЗМІСТ

Стор.


  1. Юрій Кириченко «Бій під Крутами». Балада юних звитяг…………………...1–2

  2. Пам’яті Героїв Крут (сценарій)………………………………………………...2–10

  3. Методичні рекомендації до проведення заходів……………………………..10–12

ІІІ.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок……………………………………………..........10

ІІІ.2. Теми виховних годин, тематичних уроків…………………………………………………………………….11–12



  1. Бібліографія…………………………………………………………………….13–14

ІV.1.Цікаві інтернет-ресурси…………………………………………………………………………………………13–14

ІV.2.Список рекомендованої літератури…………………………………………………………………………….14



Ключові слова…………………………………………………………………………………………………………………….14

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.




І.

Юрій Кириченко



Бій під Крутами

Балада юначих звитяг

…Його оспівують, його осміюють,

Затамувавши звироднілу лють…

Його обожнюють, його огиджують,

У саме серце, жалючи, плюють…

Його замовчують і замузичують,

Як Фермопіли древні возвеличують…

Його цураються, його сахаються,

З ним, як з апостолом звитяг, вітаються…

А він – такий, як був нам заповіданий:

Комусь – небажаний,

комусь незвіданий…

Комусь – заграва в світ,

комусь – зла крига в тьму,

Комусь – провісний цвіт,

не маючи страму…



ІІ. Пам’яті Героїв Крут

(Пам'яті Героїв Крут : [Текст] : сценарій / КЗ Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека ; уклад. Н. Г. Звольська. - Львів, 2008. - 14 с. - Рукопис.)

Сцена прибрана рушниками (вишитими червоними і чорними нитками). На столі, вкритому рушником, свічка, гроно калини. По сцені розкидані військові речі. На стіні розміщені плакати з прізвищами загиблих героїв, схема бою під Крутами, зображення Аскольдової могили, де перепоховані крутянці. На сцену виходять двоє ведучих.


ВЕДУЧА: Дорогі вчителі та учні! Сьогодні ми зібралися у цій залі, щоб вшанувати пам’ять трьохсот юнаків, які полягли під Крутами 29 січня 1918 р. З того часу минуло 90 років...

Було це під час війни радянської Росії проти УНР.



Крути – селище на Чернігівщині, якому судилося стати місцем останнього бою молодих студентів проти шеститисячної більшовицької армії.

ВЕДУЧИЙ : Ось залізнична станція, дорога від якої веде до засніженого поля, де відбувався бій. А ось пагорб, на якому височіє потрісканий від дощів та вітрів березовий хрест. На скромній табличці вигравірувано напис: ”Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів, які загинули героїчною смертю в борні за її волю під Крутами”.

ВЕДУЧА: Давайте перегорнемо сторінки історії, пов’язані з цією трагічною датою.

1-ий учень: У березні 1917 р. до українського народу блискавкою долетіла звістка про те, що цар Микола ІІ зрікся престолу. Українці негайно взялися за організацію державного життя. В Києві утворилася Українська Центральна Рада. Першим її головою став професор Михайло Грушевський.

2-ий учень: Українська Центральна Рада не відразу стала на позицію повної державної самостійності України. 7 листопада 1917 р. вона видала Третій Універсал, в якому проголосила Українську Народну Республіку у складі російської федеративної республіки.

3-ій учень: Цей Універсал започаткував ворожнечу між Центральною Радою та комісарами Російської Радянської Республіки, які прийшли до влади у жовтні 1917 р. Почалася війна.

ВЕДУЧИЙ: Важку атмосферу того часу описав Володимир Винниченко у повісті „На той бік”. Пропонуємо уривок.

Дійові особи: Ольга Іванівна - вчитель; Верходуб - лікар.

ОЛЬГА ( звертається до лікаря Верходуба) : –Ви українець?

ВЕРХОДУБ: - Так, я – малорос, або, як модно тепер говорити, українець.

ОЛЬГА: - Коли ви малорос, то не знаю, чи ви мене зрозумієте. Ви бачили, як ті мерзотники скидали українську вивіску в калюжу? Отак Леніни й Машкови роблять з усією Україною. Я вас спитаю: ви знаєте силу ненависті? ...Ви коли-небудь думали, яке чуття повинно бути в людини, яка все життя пробула в ямі, яка чудом знайшла змогу вилізти з неї й була скинена знову туди рукою, яка ніби має визволяти? ...Ви, малорос, про це думали? Вивіска? Та хіба вони тільки вивіски скидають у калюжі? Хіба не скидають, не топчуть ногами портретів Шевченка,...не нищать українських книг...? Хіба не глум, що ми...говоримо мовою нашого вікового гнобителя? Хіба не глум, що ви малорос?

4-ий учень: Більшовицькі війська окупували Харків, Полтаву, Чернігів, розгорнули наступ на Київ. Найкоротшою дорогою до Києва був залізничний шлях Гомель-Бахмач.

5-ий учень: Для захисту УНР була можливість використати значні збройні сили, бо вже весною 1917 року із ростом анархії на фронті російська армія розпалася, що створювало об’єктивні умови для організації українського війська. Патріоти України створювали у цей час військові фронтові ради, численні військові клуби, громади. У травні-червні 1917 року пройшли українські військові з’їзди, що ставили за мету створення Українських Збройних Сил, зростала кількість українізованих дивізій. Число українських вояків сягало 4 мільйонів.

6-ий учень: І важко зрозуміти поведінку частини лідерів Центральної Ради, зокрема Володимира Винниченка, який у той час писав: ”Не своєї армії нам, соціал-демократам і всім щирим демократам, треба, а знищення всяких постійних армій”.

7-ий учень: І ось наслідок: 16 українізованих дивізій не були своєчасно зняті з фронту, а більшовики розбили їх, коли вони зробили спробу пробитися в Україну. Деякі частини в атмосфері розкладу російської армії демобілізувались. Чотиримільйонне військо швидко розтануло.

8-ий учень: Коли більшовицька багатотисячна армія посунула на Україну, несучи на своїх багнетах ідеологію марксизму і поневолення, боронитися було майже нічим: Для захисту столиці України – Києва – залишилося лише 3 тисячі українського війська.

9-ий учень: Саме в такий момент, а, може, саме й тому відбувся бій під Крутами. В обороні Української Волі й Державності стала наша українська молодь.

10-ий учень: Формування загону молодих захисників Центральної Ради відбувалося на суто добровільних засадах.



1-ий учень: 27 січня 1918 року з Києва назустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив Студентський курінь добровольців. Він складався зі студентів університету імені Святого Володимира ( нині Київський національний університет ім. Т. Шевченка), новоствореного Українського народного університету, а також київських гімназистів. Вони майже не мали ніякої бойової підготовки.

2-ий учень: Курінь мав завдання допомогти українським частинам утримати станцію Бахмач. Дорогою прийшло повідомлення, що в Бахмачі уже є ворог. Тому загін зупинився відразу за Ніжином, на станції Крути.

ВЕДУЧА: Хор виконує пісню „За Україну”, слова Миколи Вороного, муз. Я. Ярославенка.

За Україну!

З вогнем завзяття

Рушаймо, браття,

Всі вперед!

Слушний час

Кличе нас –

Ну ж бо враз

Сповнять святий наказ!

За Україну,

За її долю,

За честь і волю,

За народ!

3-ій учень: Один з найстаріших мешканців села Крути Григорій Деркач про тогочасні події згадував з батькових розповідей. Тоді пан Григорій був ще малим хлопцем. Батько сказав йому сховатися на печі і носа з хати не потикати, бо вранці 29 січня до села поїздом привезли загін молодих хлопців. Поширювалися чутки, що буде бій. Юнаків висадили посеред поля, за п’ятсот метрів від станції. Наказали на замерзлому полі копати окопи. Ополудні почалася стрілянина. Зліва розмістилися юнкери, праворуч – студенти і гімназисти. Юнаки не здавали позицій..., і зуміли протриматися до пізньої ночі. Біля станції лупило так, що в декотрих хатах шиби вилітали і селяни закривали діри подушками. У хлопців від перегріву заклинювали рушниці та кулемети. Більшовики оточили молодих вояків. Майже половина гімназистів уже лежали мертвими, і командир дав наказ відступати. За два кілометри від станції їх чекав поїзд, щоб вивезти до столиці тих, хто залишився живий чи був поранений. Одна сотня прикривала собою тих, хто відступав. Але серед ночі важко було щось розгледіти. Чоловік тридцять-двадцять п’ять заблукали в полях. Туман того дня над селом навис густий-густий... Пішли на світло станції. А там на них у засідці вже чекали червоні. Кажуть, що поїзд рушив, не дочекавшись тих, хто відступав.

ВЕДУЧИЙ: Петро Шкраб’юк „Бій під Крутами”. Виконує...

4-ий учень:

Супроти хижої навали,

Супроти смерті - в стужу й сніг -

Ось тут вони, ось тут стояли,

і всього жменька – триста їх.

Стихали Києва хорали.

Його заслін – ці юнаки.

Ось тут – редут. Ось тут вмирали,

Приймали кулі і штики.

5-ий учень: Під час бою загинуло 250 курсантів і студентів та 10 старшин, у тому числі й командир Студентського січового куреня Омельченко.

ВЕДУЧА: Хор виконує пісню „Як ви умирали”.

Як ви умирали, вам дзвони не грали,

ніхто не заплакав над вами,

лиш в чистому полі ревіли гармати,

а зорі вмивались сльозами.

Як вас хоронили у темні могили

від крові земля почорніла.

Під хмарами круки стадами літали,

а бурею битва гриміла.

6-ий учень: Навіть під прицілом гвинтівок гімназисти не скорилися. Коли селом прокотилося „Ще не вмерла Україна”, сполохані селяни молили Бога і, ридаючи, просили спасіння. У цей день село потопили у крові...

ВЕДУЧИЙ: Хор виконує гімн „Ще не вмерла Україна”. Слова П. Чубинського, муз. М. Вербицького.

ВЕДУЧА: Струмок Микола „Війна”. Виконує...

7-ий учень:

Кров навколо!..

Мертві люди!

Жах страшний спирає груди...

Чуєш!?

Стогін чийсь несеться!



Смерть упилась і сміється,

Бенкетує без упину,

І ковта криваву слину...

8-ий учень: Під ранок усе стихло. Найсміливіші крутяни виходили з хат, щоб подивитися, що там біля залізниці. Вони знаходили на полі трупи з розбитими головами, повибиваними зубами, повиколюваними багнетами очима, відрізаними носами і вухами. Декотрі лежали на снігу з розпоротими животами.

9-ий учень: Довгі роки ніхто не знав, що насправді відбулося під Крутами. Старі мешканці говорили, що тутешні люди боялися навіть згадувати те 29 січня. Жінки підходили до поля і непритомніли від побаченого. Чоловіки не могли стримати сліз. Люди хрестилися і розбігалися по домівках.

10-ий учень: Отак це криваве місиво з юних тіл лежало на вигоні обабіч села день чи два. А потім в Крутах почали з’являтися чужі підводи, - то заможніші батьки гімназистів, дізнавшись про трагічну смерть дітей, приїжджали хоч останки докупи позбирати. Плач і ридання стояли такі, що аж за село було чути. Декотрих впізнавали за нашивкою на сорочці. Хто з бідної родини був, то так і загинув невідомим.

ВЕДУЧИЙ: Береза Олена „Віють вітри, віють буйні...” Виконує...

1-ий учень:

Віють вітри, віють буйні,

Плачуть і голосять,

Гонять хмари, стогнуть, свищуть,

Когось кличуть, просять.

Спини, Боже, буйні вітри,

Вже на дворі дніє,

Моє серце в лютих муках,

Мов на грані, тліє.

2-ий учень: Селяни боялися хоронити загиблих по-людськи, щоб потім не опинитися в Сибіру. Хто сміливіший і набожніший був, то серед ночі ями копав, щоб по-християнськи тіла студентів землі віддати. А за кілька днів пішов сильний сніг, притрусив цю братську могилу. І пролежали студенти під сніговою ковдрою аж до весни.

ВЕДУЧА: Василь Атаманюк „Самотній хрест”. Виконує...

3-ій учень:

В чистім полі, на роздоллі,

Одинокий хрест стоїть;

Поле чисте по неволі:

Всі вчорашні муки, болі

В собі чорний гріб таїть.

Де-де чорне попелище,

Зброя кинена лежить,

Лиш понуро вихор свище

По пустому бойовищі,

Де лягло життя спочить.

Чорний ворон сів і кряче

На похилому хресті,

Тільки й спомину неначе:

Вихор свище, ворон плаче

По не одному житті.

Лиш простяг в простори ясні

Рамена самотній хрест,

Мов за скони передчасні

І за жертви всі безстрасні

Зносить в небо свій протест.

4-ий учень: Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватись. Так вони вціліли і потім розповіли про все.

5-ий учень: Скільки юнаків полягло під Крутами, досі достеменно не відомо. Кажуть, чоловік триста, а може й більше. Останки замордованих тільки 19 березня 1918 року перевезли до Києва, де на Аскольдовій горі перепоховали з військовими почестями. Дві доби родичі впізнавали тіла своїх закатованих дітей.

6-ий учень: 19 березня 1918 року від Київського вокзалу рушив жалібний похід. Блакитні домовини, а за ними велика кількість народу. Фундуклеївська – Хрещатик – Олександрівська – Аскольдове кладовище. Коли домовини ставили над могилою, вийшов молодий місяць і сяяли зірки. Перші квіти весни, поставлені люблячою рукою, уже встигли померзнути і безсило похилились додолу.

7-ий учень: Над могилою чиясь мати мовила: „Коли Україні потрібні наші діти, - нехай ідуть. Тільки покляніться, що Україна наша не загине, і тоді я не буду плакати, не буду побиватись за єдиним моїм сином...”

ВЕДУЧИЙ: У нас є традиція в день поминання померлих запалювати свічки. Тож запалимо свічі і ми.

ВЕДУЧА: Пом’янемо Героїв, замордованих під Крутами, хвилиною мовчання. (Всі у залі встають. Хвилина мовчання.) Дякую. (На фоні тихої сумної музики ведуча виголошує).

Згадаймо імена тих юнаків, яких зберегла нам історія: студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Тульчин, Бошко - Божинський, Андріїв, Дмитренко; студенти Українського народного університету Ісидор Пурік, Олександр Шерстюк, сотник куреня Омельченко, Борозенко - Конончук, Головащук, Чижов, Сірик; і зовсім діти, гімназисти українських гімназій Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Ганкевич, Гнаткевич, Пінський і все. Ми навіть не знаємо точного числа загиблих.



ВЕДУЧИЙ: Серед учасників крутянських подій був також Гнат Зубрицький, родом з Комарно Турківського району. Він вижив, прожив 93 роки, помер у 1989році, похоронений у Винниках. Ось його біографія.

8-ий учень: Гнат Зубрицький народився у 1896 році. Навчався у Перемишльській гімназії. Під час І Світової війни потрапив у російський полон і був вивезений на Урал. У квітні 1917 року вступив у Київську гімназію св. Кирила і Мефодія, де грецьку та латинську мови викладав Микола Зеров.

9-ий учень: Коли Гнат Зубрицький 29.01.1918 року, попередньо вступивши у легіон, потрапив на станцію Крути, йому і ще трьом чоловікам дали завдання підірвати мости, які вели до Києва. Коли вони повернулися після завдання, бій закінчився,і хлопці пішки ( лісами) добралися до Києва. Гнат Зубрицький перебув більшовицьку окупацію. За правління Скоропадского працював вчителем на курсах української мови, які проводилися для начальників залізничних станцій, яких Скоропадский зобов’язав вивчити українську мову. Зубрицький брав участь у поваленні режиму Скоропадского у складі Запорізької дивізії. Пізніше у складі дивізії брав участь у боях з більшовиками та денікінцями. У 1920 році під час польсько-радянської війни визволяв у складі дивізії Київ від більшовиків.

10-ий учень: У 1920 році розпочав навчання у Львівському таємному університеті. Навчався 1 рік. Але оскільки диплом цього університету не визнавався польською владою, то Гнат Зубрицький вирішив вступити до Львівського університету, де закінчив історичний факультет (Г. Зубрицький добре володів польською мовою).

1-ий учень: Брав участь у перезахороненні крутянців. Ніс у похоронній процесії вінок. Гнат Зубрицький згадував, що під Крутами було богато галичан, що у період польської окупації він бачив документальний фільм про перезахоронення крутянців, у якому впізнав себе. Можливо, цей фільм є й досі у польських архівах.

2-ий учень: Після закінчення університету Гнатові Зубрицькому було запропоновано на основі його дипломної роботи «Самоуправління грецького поліса» написати докторську дисертацію. Але він усвідомлював, що роботу в університеті, як українець,він не отримає. Тому почав вчителювати біля Борислава. Там познайомився з своєю майбутньою дружиною, дочкою місцевого священика. Вчителював у гімназіях Тернопільщини. Потім влаштувався в польську державну школу Станіслава.

3-ій учень: З 1939 року, коли прийшла радянська влада, працював у Дрогобичі вчителем німецької мови та інспектором міськвно. Під час німецької окупації був директором школи № 10 у Дрогобичі. Гнат Зубрицький зберіг архів міськвно, що дало можливість відновити довоєнний стаж роботи вчителям, які працювали у довоєнний період. Після війни йому довелося попрацювати вчителем німецької мови в гірських школах.

4-ий учень: Гнат Зубрицький був дуже педантичний до навчання. Малював схеми. Знав усі шкільні предмети.

5-ий учень: Після виходу на пенсію сім’я Гната Зубрицького оселилася у Винниках. Про своє минуле Зубрицький почав розповідати лише в час перебудови, та й то рідним і близьким.

ВЕДУЧА: Минуть роки, століття, а пам’ять про юнаків-героїв не загине. Для нас могила ця залишиться полум’ям віри. Сюди будуть приходити, тут будуть молитися в хвилини відчаю, в хвилини занепаду старші і молоді, щоб відживитися тим святим вогнем ентузіазму, який палатиме тут.

(На сцену виходять всі учасники реквієму і виконують пісню „Ви за свободу гинули”)

Ви за свободу гинули без скарги

Серед пожеж і руїн,

Вічна вам пам’ять, вічна вам слава

І наш доземний поклін.

Ви не просили в ворога пощади,

Не пригинали колін.

Вічна вам пам’ять, вічна вам слава

І наш доземний поклін.

Ваші могили знані й незнані.

Волі народної дзвін.

Вічна вам пам’ять, вічна вам слава

І наш доземний поклін.



ВЕДУЧИЙ: На цьому реквієм, присвячений пам’яті Героїв Крут, закінчується. Дякуємо за увагу.

ІІІ. Методичні рекомендації до проведення заходів

ІІІ.1. Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок:

  • „ Нас було тільки триста”

  • „ За Україну, за її волю”

  • „ Крути – символ національної честі”

  • «Крути – наша слава, наша історія»

  • „ Нам не забути славу Крутів”

  • „ Вони стали на захист Батьківщини”

  • „ Світ єднали ті Крути, ті звитяжні серця”


епіграфи до книжково-журнальних виставок:

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

... юнаки у пам’яті ідуть...

Ідуть сміливо в сніжній круговерті

За свою волю, землю, майбуття,

Ідуть в обійми жадібної смерті,

Несуть в долонях вогники життя.

(Інна Багрійчук)

Моя Україно,

Мій Києве-княже,

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

(Б.Стельмах)

…Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.



(П. Тичина)
емблеми пам’яті героїв Крут:




ІІІ.2. Теми виховних годин, тематичних уроків у класах і бібліотеці школи про честь і славу героїв Крут:

  • „Крути – найгероїчніша сторінка в історії України”;

  • „Крути – трагедія і гордість України”;

  • „Крути – символ героїзму і відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії”.



ІV. Бібліографія

ІV. Цікаві Інтернет-ресурси

  • Памяті Героїв Крут присвячується [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=PVFoNr65rhE. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Бій під Крутами.avi [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=qDIkxBVMDcE. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Бій під Крутами [Електронний ресурс] // Молодіжна кампанія «Пам’ятай про Крути». – Режим доступу : http://kruty.org.ua/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» [Електронний ресурс] // Музеї Чернігівщини. – Режим доступу : http://museum.cult.gov.ua. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Володимир Сергійчук: «Завдяки Крутам УНР визнали державою» [Електронний ресурс] // Українська правда. – Режим доступу : http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Тематична година до Дня героїв Крут [Електронний ресурс]. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Молитва за героїв Крут [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://intv.ua/important/53796-molitva-za-geroyiv-rut.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Пісні памяті Героїв бою під Крутами [Електронний ресурс] // Українські пісні. – Режим доступу : http://www.pisni.org.ua/songlist/kruty-1.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Памяти героев Крут посвещается [Електронний ресурс] // Видео Глас. – Режим доступу : http://video.glasweb.com/archive/s-archive/izvestnaya-i-neizvestnaya-ukraina. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Герої Крут – передвісники УПА [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/14k/a96801. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Памяті героїв Крут [Електронний ресурс] // Любитівська сільська бібліотека. – Режим доступу : http://lubitov-lib.blogspot.com/2012/01/29.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Памяті Героїв Крут [Електронний ресурс] // Бібліотечний блог для молоді Тернопілля. – Режим доступу : http://youthtyl.blogspot.com/2012/01/blog-post_5971.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Презентація «Памяті героїв Крут» [Електронний ресурс] // ЗОШ № 3 м. Шепетівка. – Режим доступу : http://szosh3.ucoz.ru/load/korisne/prezentacija_quot_pam_39_jati_gerojiv_krut_quot/5-1-0-33. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).

  • Особливий погляд. Герої Крут [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vimeo.com/19426966. – Назва з екрана. – (Дата звернення 26.10.2015).


ІV.2. Рекомендований список літератури

  1. Бойко, О. Д. Бій під Крутами: історія вивчення теми / О. Д. Бойко // Укр. історичн. журнал. – 2008. – № 2. – С. 43–54.

  2. Буховський, Ю. Крути [Текст]: історична драма / Ю. Буховський // Позакласний час. – 2007. – № 12. – С. 7–10.

  3. Гопко, З. Г. Крути: незгасна пам’ять і урок сьогодні [Текст]: сценарій / З. Г. Гопко // Класному керівнику усе для роботи. – 2010. – № 12. – С. 38–42.

  4. Клизуб, Д. От де, люди, наша слава, слава України [Текст]: вечір пам’яті героїв Крут / Д. Клизуб // Шкіл. світ. – 2007. – № 47. – С. 7–8.

  5. Крути: січень 1918 р. [Текст]: документи, дослідження, матеріали. – К, 2010. – 880 с.

  6. Мудра, І. І. Герої Крут [Текст]: сценарій / І. І. Мудра // Кращі позакласні заходи з української мови та літератури. – Х.,2012. – Вип. 2. – С. 114–123.

  7. Рудик, А. Крутянські спартанці, або як нищили цвіт нації [Текст]: сценарій / А. Рудик / Позакласний час. – 2007. – № 12. – С. 9–12.

  8. Савицький, П. Ластівки над Крутами [Текст]: сценарій / П. Савицький // Шкіл. світ. – 2012. – № 2. – С. 6–13.


Ключові слова: бій під Крутами.



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів
Оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
Методичні рекомендації до проведення заходів iconСценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
Копержи́нська Но́нна Кроні́дівна (1 травня 1920, Київ — 10 червня 1999, Київ) — українська актриса театру І кіно
Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів
П'єр-Огю́ст Ренуа́р (нар. 5 лютого 1841, Лімож — † грудня 1919) — французький художник. Представник французького імпресіонізму, що...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька
Управління освіти Донецької міської ради, міський методичний центр надсилає для використання під час проведення Першого уроку після...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації щодо організація та проведення заходів до відзначення 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка
Черкащину та її видатних земляків, викликати почуття любові до свого рідного краю, гордості за його здобутки, формувати національну...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця — †11 січня 1916, Зубейки, похований в с. Монастирок) — український...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconСценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
Агні́я Льві́вна Барто́ (рос. Агния Львовна Барто, 4 (17) лютого 1906,Москва — †1 квітня 1981, Москва ) — російська радянська дитяча...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
Конрада Рентгена І шарлоти Констанци (у дівоцтві Фровейн) Рентген. У 1848 році родина переїхала в голландське місто Апельдорн, на...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconСценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
Агні́я Льві́вна Барто́ (рос. Агния Львовна Барто, 4 (17) лютого 1906,Москва — †1 квітня 1981, Москва ) — російська радянська дитяча...
Методичні рекомендації до проведення заходів iconСценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка