Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування



Скачати 465,29 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації03.11.2017
Розмір465,29 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4


c:\el_post\new\media\image1.png




Український інститут національної пам'яті
"ВІДПОВІДЬ НЕСКОРЕНОГО НАРОДУ"

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування



Української повстанської армії

Вступ

Технологія опанування теми

Мета проведення заходів

Форми проведення Уроку захисників

Історична довідка про УПА:

У фактах:

Передумови

Створення

Ідеологія

Структура

Вороги


Продовження…

У цифрах

В особах

У мемуарах

У літературі

Додаток 1. Корисні наукові та науково-популярні публікації

Додаток 2. Орієнтовний перелік тематичних фільмів

Додаток 3. Школа виживання: нікнейми, паролі, конспіративне житло





Вступ

З метою вшанування мужності та героїзму, захисників незалежності і територіальної цілісності, військових традицій Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві Президентом України встановлено День захисника України (Указ від 14 жовтня 2014 року № 806) – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році” від 22 грудня 2016 року № 1807-VІІІ у жовтні цьогоріч відзначається 75-ліття від початку формування Української повстанської армії (далі – УПА). Український інститут національної пам'яті пропонує нинішній День захисника України присвятити УПА, яка зробила значний внесок у боротьбу за незалежність нашої держави, формування національної самосвідомості Українського народу, продовжила його військові та державотворчі традиції.

Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності.

Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.

Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.





У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”

Із постанови Української Головної

Визвольної Ради від 30 травня 1947 року

Тож 14 жовтня стало символічною датою постання УПА. Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.



Технологія опанування теми

У загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах рекомендуємо провести з нагоди Дня захисника України та 75-річчя від початку формування Української повстанської армії Урок захисників, екскурсії до історичних, краєзнавчих або інших меморіальних музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із Українським визвольним рухом, зустрічі з ветеранами УПА або учасниками АТО, перегляд кінофільмів, виховні години, флеш-моб “Мужність і відвага крізь покоління”, дискусійні майданчики й інші тематичні заходи.

У виборі календарної дати заходів доцільно орієнтуватися на навчальний тиждень з 9 до 13 жовтня. Зауважуємо, що ці матеріали можуть бути використані також під час викладання в старших класах теми з історії України “Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.)”, Тижня історії, позакласних заходів і підготовки до ЗНО.

Мета проведення заходів:

– поглибити знання учнів про УПА – армію, яка зробила значний внесок у боротьбу за незалежність України, мала вагомий вплив на формування національної самосвідомості Українського народу;



  • активізувати пізнавальний інтерес учнів до воєнної історії України та її героїв, звернути увагу на тяглість українських державотворчих і військових традицій;

  • актуалізувати ідею необхідності захищати суверенітет і територіальну цілісність України як головних передумов незалежності держави, виховувати у школярів почуття особистої відповідальності та готовність до захисту своєї землі;

  • формувати і розвивати різні види вмінь, навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості учнів;

  • сприяти розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) як умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;

  • формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.

Підкреслюючи, що заходи до 14 жовтня на загальнодержавному рівні відбуватимуться під гаслом “УПА. Відповідь нескореного народу”, в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах пропонуємо приділити особливу увагу таким питанням: передумови утворення ОУН та УПА; УПА – спадкоємиця козацьких військових традицій і звитяг армії УНР, збройна сила, яка воювала за незалежну Україну; війна повстанців на два фронти – антирадянський та антинімецький; внутрішня організація УПА; переможні бої УПА; наслідки діяльності повстанців; продовження боротьби у формі ненасильницького опору в дисидентському русі 1960-х років і національно-демократичному відродженні кінця 1980-х – початку 1990-х.

Радимо такі форми проведення Уроку захисників: конкурс проектів “Усна історія”, “Родинні спогади”, фестиваль мультимедійних презентацій “Ми боремося за Україну: історії вояків УПА та АТО”; повстанська платформа “Воля дорожча за життя” (уявна підготовка та затвердження головних ідейних документів УПА); цикл радіоповідомлень “Лісовик”; відеохрестоматія “Український рух опору” (додаток 2); урок-реконструкція “У вишкільному таборі” (відтворення навчання польової, сторожової, внутрішньої, зв’язкової служби, політвихівництва, топографії, тактичної, санітарної підготовки у таборі старшинського вишколу); школа виживання “Завдання – витримати й не зрадити!” (дослідження методів психологічної і фізичної підготовки, конспірації, шифрування, передачі інформації, проведення розвідки та відстеження агентів НКВД і гестапо – додаток 3).



Історична довідка про УПА:

У ФАКТАХ

Передумови...

Український визвольний рух, який на початку ХХ століття вилився у національну революцію 1917–1921 років, не спинився після її поразки, а трансформувався у збройне підпілля. На Західній Україні, яка відійшла до Польщі, розгорнула діяльність Українська військова організація, що мала завадити закріпленню окупаційної влади. До організації ввійшли переважно ветерани військових формувань Української революції. З’явилися також молодіжні націоналістичні гуртки. У 1929 році обидві течії об’єдналися та створили Організацію українських націоналістів. До 1938 року її очолював полковник Січових Стрільців Євген Коновалець.

Протягом 1930-х років ОУН зростала чисельно та територіально, її підпільні структури охоплювали більшість теренів Західної України. У березні 1939 року її представники брали активну участь у захисті новопроголошеної Карпатської України.

Одним із найважчих в історії організації став період 1939–1941 років, коли Західну Україну було приєднано до СРСР. Тоді ОУН вперше зіткнулася із репресивною машиною СРСР – НКВД. Відчайдушний спротив комуністичному режиму призвів до численних втрат: за різними даними, від 16 до 35 тисяч арештованих і страчених оунівців. Проте навіть за жорстких умов у перші дні німецько-радянської війни ОУН розгорнула масове антирадянське повстання.

Питання вибору тактики досягнення головної мети – здобуття незалежності України стало причиною наростання протиріч між керівництвом крайової ОУН (на території України) й еміграційним проводом націоналістів на чолі з Андрієм. Урешті антагонізм вилився у створення молодим радикальним поколінням 10 лютого 1940 року Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Він обрав тактику “доконаних фактів” – здобути незалежність шляхом революційної боротьби силами українського народу і примусити нацистську Німеччину визнати цей факт. Натомість ОУН під керівництвом Андрія Мельника у боротьбі за самостійність України розраховувало головним чином на підтримку гітлерівської Німеччини.

30 червня 1941 року Національні збори у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави, створення уряду – Українського державного правління під орудою Ярослава Стецька і почали розбудову Української національно-революційної армії (далі – УНРА). Акт 30 червня спирався на державотворчу традицію УНР і ЗУНР.

Керівництво нацистської Німеччини зажадало відкликати Акт. Українські націоналісти відмовилися, через що сотні оунівців опинилися за ґратами або в концтаборах. 5 липня 1941-го в Кракові затримали Степана Бандеру. До кінця 1944 року він перебував в ув’язненні.

Незважаючи на переслідування, похідні групи ОУН (б), що вирушили вглиб України, проголошували Акт відновлення Української Держави в містах, активно розбудовували там український державний апарат.




...Наприкінці 1941 року в м. Сталіно [нині – Донецьк] із Західної України прибули представники бандерівського “Проводу”. Ними у м. Сталіно була створена Організація українських націоналістів та обласний “Провід ОУН” ...У підпіллі, на одній із нарад ОУН у Сталіно було прийнято рішення:

...Ми маємо обережно доводити українцям, які мешкають на Донбасі, що нашими ворогами є не тільки совєти, а й німці. Потрібно показати українському населенню, що росіяни – ворог № 1, а німці – ворог № 2…”



На виконання цього рішення обласний "Провід ОУН" проводив масштабну роботу з розповсюдження націоналістичної літератури, що засвідчувала необхідність формування повстанської армії... У районах Сталінської області були утворені значні формування ОУН.

Встановлено, що в м. Маріуполі організація налічувала до 300 осіб, у м. Краматорську – 120 осіб, у м. Слов’янську – 80 осіб, в м. Красноармійську [нині – Покровськ] – понад 50 осіб, в м. Макіївці – 60 осіб, у Мар’їнці – 80 осіб, в Ольгінці – 30 осіб тощо.

Переважно до ОУН долучалась інтелігенція: вчителі, лікарі, а також молодь...”

Із доповідної “Про діяльність "ОУН" на території Сталінської області”

начальника Управління НКГБ у Сталінській області Демидова

Секретареві ЦК КП(б)У Хрущову М.С. 30 листопада 1943 року.

Документ під грифом “Цілком таємно”

Протягом серпня–вересня 1941 року окупанти розігнали українські органи місцевого самоврядування та провели масові арешти активістів. До кінця року німецькі спецслужби ув’язнили до 1,5 тисячі бандерівців.

У вересні того ж року Провід ОУН (б) на першій конференції постановив перейти в підпілля й почати відновлювати організаційну мережу. Заарештованого Бандеру заступив Микола Лебедь. Націоналісти почали готуватися до силового протистояння з вермахтом.


Створення…

Увесь 1942 рік оунівці присвятили підпільній пропагандистській боротьбі проти нацистів і їхніх союзників. Згодом для захисту місцевого населення від окупаційного свавілля почали створювати збройні загони. В жовтні на спеціальній військовій конференції ОУН було ухвалено рішення про початок творення повстанських відділів, які згодом отримали назву Українська повстанська армія.




Повстанчу акцію на північно-західних і частинно східних теренах ми мусіли почати, і це не було зарано, як дехто каже, але вже і запізно. Мусіли ми це робити з двох причин. Перша: терен виривався нам з рук. З одної сторони – почали множитись отаманчики, як Бульба-Боровець, а з другої сторони – червона партизанка почала заливати терен… Друге: ще тоді, коли ми не починали повстанчої акції, німота почала масово винищувати села... У зв'язку з тим маса людей почала втікати в ліси і блукати самопас… Отже ми мусіли організаційно охоплювати тих людей в лісі… Є ще і третя, морального характеру. Почулись голоси: “Де ж той провід? Чому не дає зарядження бити німців?” і т. п. Тепер ми тим балакунам заткали роти, а революцію усуспільнили”

Керівник Служби безпеки Волинського

крайового проводу ОУН Василь Макар – “Сіроманець”

Регіоном, де почала діяти УПА, cтала Волинь, оскільки там були:

  • сприятливі природно-географічні умови (великі важкодоступні лісові масиви);

  • високий рівень національної свідомості населення (підпільна мережа ОУН тут нараховувала кілька тисяч учасників);

  • зосереджені сили радянського партизанського руху.


Ідеологія…

Ми за повне визволення українського народу від московсько-більшовицького та німецького ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без панів, поміщиків і капіталістів, без більшовицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів. В Українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу”

Із листівки УПА. Серпень 1943 року


Структура...

Українська повстанська армія вважала себе фундаментом збройних сил Української Самостійної Соборної Держави і тому структурувалася за зразком регулярних армій. Організаційна структура УПА була проста, але водночас достатньо гнучка, щоб можна було ефективно розподіляти людські та матеріальні ресурси.


Хронологія формування військової структури УПА


Жовтень 1942

На першій військові конференції ОУН (б) обрано комісію з розроблення плану розбудови збройних сил організації

Грудень

1942

На другій конференції представлено проект розбудови армії

Січень 1943

Під керівництвом військового референта Сарненського окружного проводу ОУН (б) Григорія Перегіняка – “Коробки” кілька повстанських відділів об’єднуються в першу сотню

Лютий 1943

На Рівненщині і Волині військові референти ОУН (б) об’єднують повстанські відділи у більші групи.

На третій конференції прийнято низку військових рішень щодо збройної антинімецької та антибільшовицької боротьби.

До кінця місяця створено перші стаціонарні партизанські загони, які стали основою майбутньої повстанської армії


9 квітня

1943

На нараді Проводу ОУН (б) вирішено іменувати всі збройні формування Українською повстанською армією; об’єднати боївки і сотні у більші структури – Групи. Для кожної Групи виділялася певна територія, де створювалися Воєнні округи (ВО). Їх межі приблизно відповідали межам областей: ВО “Турів” (Волинська область), ВО “Заграва” (північ Рівненської області), ВО “Богун” (південь Рівненської, північ Тернопільської областей), ВО “Тютюнник” (Житомирська область)

Липень

1943

Провід ОУН (б) утворює повстанські відділи на Галичині під назвою Українська народна самооборона (далі – УНС). Командування УНС обійняв Олександр Луцький – “Андрієнко”

Листопад-

грудень

1943

Утворено Генеральні воєнні округи (ГВО), де оперували окремі Групи УПА: УПА–Північ (північно-західні землі Полісся та Волині), УПА–Південь (Поділля) й УПА–Захід (Галичина). Кожна ГВО мала крайового командира з Крайовим військовим штабом (КВШ) та поділялася на територіальні воєнні округи (ТВО), на рівні яких відбувалося безпосереднє керування бойовими діями.

Утворено Головний військовий штаб (ГВШ) УПА, який з грудня 1943 року очолив Олекса Гасин – “Чорнота”.

Головну команду (ГК) УПА очолив Роман Шухевич – “Чупринка”



Українська Повстанська Армія поділялася на групи (їх було три), а ті, своєю чергою, на округи. Основною ж тактичною одиницею УПА була сотня. Із сотень утворювалися курені по 300–800 осіб. Під час складних операцій сотні діяли в складі куренів. Іноді курені формували оперативну групу для здійснення масштабних окремих завдань.

Сотня складалася з трьох чот, до складу яких входили три (інколи чотири) рої. Рій у вишколених бойових сотнях налічував 10–12 вояків, озброєних одним легким кулеметом, двома–трьома автоматами та рушницями.

Від 1944 року збройна боротьба УПА охопила Надсяння та Холмщину. Таким чином було завершено формування територіальної структури УПА, яка діяла на території сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Черкаської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей, східних землях Підкарпатського та Люблінського воєводств Польщі.


ФРАГМЕНТ СТРУКТУРИ УПА (друга половина 1945 року)

Головне командування

(Роман Шухевич)




УПА–Північ

(Іван Литвинчук)

УПА–Захід

(Василь Сидор)

УПА–Південь

(Василь Кук)



ВО ІV "Говерла"

ВО ІІ "Буг"

ВО ІІІ "Лисоня"

ВО VІ "Сян"




ТВ 27 "Бастіон"

ТВ 26 "Лемко"




ТВ 28 "Данилів"




Сотні: "Ударник – 2", "Ударник – 4", "Ударник – 6, "Ударник – 7"

Перемишльський курінь

Лемківський

курінь



Вороги…

Розбудова армії відбувалася в умовах протистояння з ворожими силами на антинацистському й антирадянському фронтах.




В сьогоднішній дійсності організації розділяємо три фази: піднімецьку, фронтову і студійну підсовітську... Щодо німців: вести пасивну і активну самооборону.

Польський відтинок трактувати як другорядний…

Проти радянського підпілля: провести безоглядну боротьбу в цілях повного знищення. Проти союзників німців боїв не вести, а шукати зв’язків (румуни, мадяри).

Внутрішній відтинок: організація перебирає повну диктатуру на час воєнного хаосу...”

Із Інструкції до виконання. Січень 1944 року

Антинімецький фронт повстанці “відкрили” 7 лютого 1943 року нападом на комендатуру міста Володимирця на Рівненщині. Протягом тієї весни загони УПА захопили велику частину районів генерального округу “Волинь – Поділля”. Керівник округу Генріх Шене 30 травня змушений був визнати, що у руках німців тільки територія уздовж шосе та залізниць”.

Галичину антинацистська боротьба УПА охопила із середини літа 1943-го. 10 жовтня окупанти змушені були запровадити надзвичайний стан, що передбачав розстріли заручників. До кінця квітня 1944 року УПА контролювала 40 сіл Бібрського, Перемишлянського, Бережанського, Рогатинського повітів. Столицею цієї “республіки” стало село Дусанів.

6–16 липня 1944 року на горі Лопата (Львівщина) кілька куренів УПА під керівництвом Василя Андрусяка“Різуна” зійшлися в найбільшому бою повстанців із німецько-угорськими військами. Вороги втратили від 200 до 400 солдатів.




В селі Дюксині (Костопільщина) під час наскоку дикої німоти один селянин не схотів втікати, як інші, а зістався в свойому помешкані. Як тільки прийшли до нього німаки, він їх прийняв молоком і хлібом, щоби задобрити дикунів і щоб ті дарували йому життя. Німаки молоко випили, хліб з’їли, а наївного селянина… живцем кинули в огонь.

Хай цей випадок послужить кожному, хто вірить ще облудній німоті.

Не молоком і хлібом витаймо їх, а вогнем, окропом, кулями, косами, сокирами, вилами, що лиш в руки нам попаде... Хай Україна для кожного ката буде пеклом, де він мусить згинути такою жорстокою смертю, яку він готує нам!”

Із листівки УПА “Не молоком і хлібом, а вогнем і кулями”.

Червень 1943 року



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році, присвяченого...
Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження М. Булгакова у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблені кабінетом методики викладання світової літератури та мов національних меншин вошопп. (Додаток 1)
Булгакова №3168-уі від 18 березня 2011 року, надсилаємо вам методичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження...
Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування icon119-річчю з дня народження Н.І. Махна (м. Гуляйполе, 11. 11. 2006 року)
Від минулого до сьогодення: історичний І політичний портрет Н.І. Махна. Матеріали Круглого Столу, присвяченого 119-річчю з дня народження...
Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconСценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка Борис Грінченко

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconУроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, тема першого уроку для учнів початкової та основної школи присвячена життю й творчості Тараса Шевченка

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconРозпорядження голови районної державної адміністрації1 від 18 квітня 2011 року м. Теребовля №256 Про відзначення в районі
Про відзначення в області 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання”, враховуючи велике...
Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconНаказ № м. Шепетівка Про відзначення 150-річчя з дня написання Державного Гімну України
Відповідно до листа управління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради №11-01/949 від 06. 09. 2012р та на виконання...
Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування iconМетодичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України
України” від 3 грудня 2015 року №675 пропонуємо протягом 2016 року провести тижні історії під загальноукраїнським гаслом “Незалежність....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка