Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за



Скачати 405,1 Kb.
Дата конвертації28.10.2017
Розмір405,1 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


Методичні рекомендації

Історія зарубіжної літератури

І курс, 2 семестр

Укладач: доц. Іванова О.М.

Тематичний план дисципліни

Розподіл навчальних годин за темами



п/п

Тема

Кількість годин

лекцій

практичних

самостійна робота

1.

Література Стародавньої Греції

Тема 1. Характерні риси античної літератури, її періодизація та проблема походження: зв'язок прогр. формування видів і жанрів літератури із фольклором та трансформацією діалектів, форм афінського койне й літературної мови.

2




2

2.

Тема 2. Поняття «епос» - родові ознаки, загальні закони формування епосу та епічних жанрів. Зв'язок епосу із міфологією. «Іліада» -давньогрецький героїчний епос. Проблема авторства. Композиція та художні засоби поеми.

2

2

2

3.

Тема 3. Родові ознаки ліричної поезії, види і жанри давньогрецької лірики. Поняття «мелосу». Монодична та хорова лірика. Авлетика та кифаристика. Творчість Алкея, Анакреона, Сапфо.

2




2

4.

Тема 4. Виникнення та розвиток античної драми. Драма як рід літератури. Види драми, організація вистав в античному театрі. Хор античної драми. Творчість Есхіла, Софокла та Еврипіда. Поняття «Агона», «Катарсису». Аристотель про трагедію.

2

2

4

5.

Тема 5. Антична комедія, її походження й види. Творчість Аристофана. Розвиток дії (комедійні маски), художні засоби комедії, її політична актуальність. Новоаттична комедія. Вплив грецької традиції на розвиток драми у римській літературі.

2




4

6.

Тема 6. Література елліністичного періоду. Формування жанрів художньої прози: повість і роман. Вплив на художню літературу з боку наукової, історичної, філософської та риторичної прози. Олександрійська поезія.

2




4

7.

Тема 7. Специфічні риси римської літератури; її періодизація і форми. Еній, Лукрецій, Катон, Цицерон, Цезар та поети неотеріки - найвидатні автори літератури республіканського Риму. Жанри: філософський епос, промова, записки та ін.

2




4

8.

Література Стародавнього Риму

Тема 8. Література імперського Риму. «Золотий вік» римської поезії. Творчість Вергілія, Горація, Овідія.

Жанри: ода, сатира, послання, елегія, поема.



2

2

4

9.

Тема 9. Римська література кризової доби. Загострення етичної проблематики літератури в умовах деспотичної монархії -трагедії та філософські листи Сенеки, сатири Ювенала, і Персія.

2




4

10.

Тема 10. Історична проза Плутарха і Тацита; римський роман Апулея, Лукіана, Петронія.

2




4


Зміст лекцій по темах
Розділ І. АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Тема 1. Введення

Античне суспільство та його місце в історії людства. Хронологічна та географічна протяжність античності. Основні історичні етапи соціально-економічного розвитку античного суспільства:



  • Суспільно-родовий устрій;

  • Рабовласницька формація: час міст-держав.

Основні історичні етапи літературного розвитку античного суспільства: архаїчний, класичний, елліністичний. Переважна проблематика і жанрові форми, що відповідає цим етапам.

Періодизація грецької літератури:

  1. Література епохи родового устрою та його розпаду (з найдавніших часів до н. е.). Архаїка. Усна народна творчість. Героїчний та дидактичний епос.

  2. Література періоду становлення полісної системи (VІ ст. - сер. V ст. до н.е.). Рання класика. Лірика.

  3. Література розквіту та кризи полісної системи (ІІ пол.. V ст. - сер. IV ст. до н.е.). Класика. Трагедія. Комедія. Проза.

4. Література еліністичного періоду (ІІ пол.ІV ст. - сер. І ст. до н.е.).

Періодизація римської літератури:

  1. Література епохи царів і становлення республіки (VII-ІV ст. до н.е.). Архаїка. Усна народна творчість.

  2. Література періоду розквіту та кризи республіки (ІІІ ст. -30-ті рр. до н.е.). Докласичний і класичний період. Комедія. Лірика. Прозаїчні твори.

  3. Література періоду імперії (30-ті рр. до н.е - V ст. н.е.). Класичний і позакласичний період; література становлення імперії - принципат Августа (30-ті рр. до н.е. - 14-ті рр. н.е.), література ранньої (І-П ст.ст. н.е.) та пізньої (III-V ст.ст. н.е.) імперії. Епос. Лірика. Байки. Трагедія. Роман. Епіграма. Сатира.

Грецька література

Ліричне світосприйняття як особлива стадія в процесі осмислення світу. Міфологічне мислення давнього грека. Антропоцентризм грецької міфології й антропоморфізм богів. Міфологічний зміст грецької літератури. Перетворення міфів в основу художньої творчості. Сказання про богів та героїв. Вклад античної літератури в світову культуру.



Тема 2. Грецька література епохи родового устрою та його розпад (з найдавніших часів до VIII ст. до н.е.). Архаїчний період

Грецький епос. Народна героїчна пісня як художня основа народного героїчного епосу.

Гомерівські поеми "Іліада" та "Одисея". Фольклорна основа поем, їх найпізніший запис і літературна обробка. Переказ про Троянську війну, його історичні та міфологічні елементи. Час і місце виникнення поем, їх авторство. Гомер - легендарний творець "Іліади" та "Одісеї". Гомерівський епос. Відображення в поемі кількох історичних епох. Тип художнього мислення поем, його основні закономірності. Тема "людина і суспільство" в епічній співвіднесеності: людина-герой-плем'я-народ. Епічний ідеал людини. Людські характери, які розкриваються в діях та мовленні (Ахілл, Агамемнон, Гектор, Пріам, Парис). Структура епічної характеристики.

Композиційна своєрідність поем. Всезагальність і завершеність епічної дії. Самозначимість об'єктів розповіді всередині епічного цілого (сцена "Одісей", гублячий плащ, Іл., П, 82-184). Закон "хронологічної несумісності". Гармонія і паралелізм. Авторська позиція "об'єктивного" свідоцтва. Вибір лексико-зображальних засобів: постійні епітети, розгорнуті порівняння, повтор описів ("загальні місця"), роль гіперболи під час створення епічного образу. Віршований розмір-урочистий епічний гекзаметр. Пушкін про Гомера. Бєлінський про народність і світове значення "їліади" та "Одіссеї"".



Тема 3. Грецька література епохи становлення полісної системи (VII - VI ст.ст. до н.е.)

Класичний період. Лірика. Розпад родових зв'язків, кінець первинносуспільного та виникнення класового рабовласницького суспільства. Розпад міфологічного світосприйняття.

Розвиток лірики як безпосереднє відображення світу і духовного буття людини. Образ ліричного героя. Становлення самоцінності, самозначості окремої людської особистості.

Види грецької лірики :



  1. Декламаційна: елегія (Тиртей) і ямб (Архилох)

  2. Пісенна: сольна (Сапфо, Анакреон) і хорова. "Анакреонтична" лірика в наступні епохи.

Тема 4. Грецька література епохи розквіту та кризи полісної системи (V - сер. IV ст. до н.е.)

Класичний період в історії Греції. Освіта та розквіт полісів, ствердження Афінської рабовласницької демократії. Греко-персидська війна та її вплив на ствердження полісної самосвідомості.

Грецьке суспільство та культура V-ІV ст. до н.е. Монументальність класичного мистецтва, пов'язаного із зростанням грецького полісу, колективної солідарності її громадян, зростаючої самоцінності кожного члена та суспільства. Пелопоннеська війна і криза полісної системи. Послаблення полісного патріотизму. Індивідуалістичні настрої спричинених розпадом полісних зв'язків в IV ст. до н.е. Критика міфологічних поглядів.

Віддзеркалення світосприйняття греків класичного періоду в літературі. Провідні жанри грецької літератури:



  • Трагедія. Виникнення її з народного святкування на честь бога Діоніса. Улаштування театру і вистав. Грецький театр - загальнонаціональна й загальнодержавна справа. Трагедія як вид драми. Особливості естетики античної трагедії. Зв'язок з міфом (сюжетна, тематична, лексико-стилістична). Хронологічно послідовне відношення грецьких трагіків до міфу: запозичення міфів, переосмислення їх змісту, критика міфів. Теорія катарсису і трагічного героя (Аристотель). Особливості поетики античної трагедії: мінімум акторів (від одного до трьох), хор, корифей, вісники, зовнішня структура (пролог, парод, епсодій, стасима, ексод). Роль хору в розвитку дії. Етико-естетична значимість античної трагедії та її вплив в подальшій античній та світовій літературі;

  • Три великих грецьких трагіки - Есхіл, Софокл, Еврипід.

Есхіл - поет становлення афінської рабовласницької демократії. "Батько трагедії", творець стилю театральної дії. Проблематика його трагедій: "людина і світ", моральний обов'язок людини перед державою, рок, відплата - та їх жанрова особливість: статичність і монолітність героїв як принципи трагедійної характеристики, ораторний характер дії, мінімум діалогічних партій, вагома роль епічних та ліричних елементів. Трагедії "ПрохальницІ", "Перси", "Семеро проти Фів": тематична єдність (прославлення афінської демократії), прямолінійність морального конфлікту, суттєва роль хору, співрозмірність пропорцій, що тяжіють до основного ядра. Проблема року та справедливості, апологія Афін та світового правопорядку в трилогії "Ористея".

Трагедія "Прикований Прометей". Міф про Прометея та його інтерпретація Есхілом. Конфлікт між борцем за людське щастя, вільним розвитком розуму особистості, історичного прогресу (Прометей) з одного боку , і деспотією, сліпою силою влади (Зевс), з іншого. Сполучення епічних та ліричних традицій з драматичними ситуаціями, поступове наростання інтенсивності трагічної дії.

Софокл - драматург періоду розквіту афінської рабовласницької демократії та початку її розкладу. Захист Софоклом політичних та етико-естетичних основ полісу. "Людина і суспільство" як основна проблематика трагедії. "Олюднення" трагедії, зосередження уваги на долі окремого героя та посилення інтересу до людини.

Вільні дії героїв, що призводять до виконання громадянського та морального обов'язку, і – разом з тим – волі богів.

Трагедія "Антігона": проблема особистості і держави; конфлікт між божественним (моральним) і тому державним законом (Антігона) та людиною, яка насмілилась уявляти державу всупереч цьому закону (Креонт).

Трагедія "Цар Едип". Зіткнення божественного передвизначення (року) і волевиявлення людини. Політична та соціальна спрямованість трагедії "Цар Едип", її естетична значимість та нормування для античної класичної трагедії.

Особливості поетики трагедій Софокла: завершена самостійність трагедій в трилогії, складна і стрімка дія, збільшення діалогічних партій із введенням третього актора, роль хору як вираження суспільної думки.

Еврипід - драматург кризи Афінської рабовласницької демократії, "філософ на сцені". Політичні, релігійні, етико-естетичні погляди на вільних трударів як основу полісу, близькість софістам. Критичне осмислення філософського тезису Протагора "людина є міра всіх речей". Конфлікт між суспільним і особистим, обов'язком і пристрастю в житті людини. Подвійне вирішення цього конфлікту ("Медея", "Іфігенія в Авліді").

Подальше "олюднення" трагедії. Зображення людей такими, "якими вони є", із ваганнями, здібностями, пристрастями. Мотивування дій людськими пориваннями; перетворення любовної колізії в основу трагічної дії. Увага до сильних жіночих характерів. Психологізм трагедії "Медея", розкриття внутрішнього розладу героїні.

Вихід за рамки класичної трагедії в "Іфігенії в Авліді", розвиток характерів, внутрішній перелом героїні, внутрішня боротьба Агамемнона, поступове зростання в розвитку дії, яка вводить все нові дійові особи. Створення сімейно-побутових драм ("Іон", "Єлена").

Особливості поетики трагедії Еврипіда: зменшення ролі хору як дійової особи, скорочення обсягу партій хору, вираження ліричних почуттів героями (не хором), наближення мови до розмовної, використання деталі в змалюванні персонажів, вирішення сценічного конфлікту.

• Комедія. Витоки комедії, її зв'язок з народними святкуваннями на честь бога Діоніса, буфонадою, інвективними та обрядовими піснями землеробів. Давньоаттична комедія - комедія соціально-політичних ідей. Соціальна основа і суспільно-політична проблематика, злободенність, демократизм, агітаційність давньоаттичної комедії. Викривальний пафос, фантастичність сюжету, гротеск та гіперболічність образів. Різка "переверненість" суспільних і приватних побутових відношень. Структури комедії: хор, актори, агон, пара баса, ескод. Клоунада, яскравість і строкатість костюмів; специфіка "солоного", грубоватого комедійного мовлення. Аристотель про комедію.

Аристофан - "батько комедії", комедіограф з яскраво виявленою тенденціозною спрямованістю творів.

Політичні погляди Аристофана.

Особливості естетики комедій Аристофана: різкість, чіткість, художня послідовність авторської позиції; герої-типи, гіперболічне осмислення рис реальних осіб, що призводить до узагальненої соціальної характеристики, комічне поєднання реального й фантастичного.

Комедія "Вершники" - політичний памфлет на демагогів. Тема кризи афінської демократії. Узагальнені образи народу та політичних діячів, Ідеологічне загострення, карикатура, гротеск.

Комедія "Світ" - викриття винуватців війни та її наслідків для народу. Критика антропоморфної міфології. Казкові мотиви, алегоричні фігури.

Особливості поетики Аристофана: хор та його активна роль в дії: актори (не менше трьох), маски-карикатури відомих суспільних діячів, "галасливі" костюми, гіперболізовані частини тіла, буфонада прологу, напруженість агону; специфіка мовленнєвого стилю, простонародні мовні звороти, меткі неологізми, каламбури, комічна скоромовка. Місце комедії Аристофана в історії світової комедії.



Тема № 5. Римська література епохи розквіту республіки (зріла пора докласичного періоду; сер. ІІІ – -а пол. ІІ ст. до н.е.)

Історико-соціальні передумови розвитку літератури. Рим - античне мІсто-держава. Еллінізація духовного та суспільного життя. Форми спадкоємних зв'язків римської та грецької культур: філософсько-естетичні, ідейно-моральні, проблемно-тематичні, формально-стилістичні. Образи грецької міфології як художній прийом. Збереження національної специфіки римської літератури, її своєрідність: підкреслено тверезий аналіз дійсності, збільшений драматизм і трагізм, натуралістичне та сатиричне зображення життя. Натуралістична сатира як специфічно римський літературний жанр.



Комедія

Римський театр; його виступи на святкуваннях ("іграх"), засвоєння та переробка грецької літературної спадщини. Театр - не державна, а професійна справа приватних осіб. Специфіка побудови театру та вистав.

Плавт — комедіограф римського плебсу. Світоглядна та естетична основа творчості Плавта. Тема "людина та суспільство". Співвідношення особистого та суспільного в житті людини. Віддалення особистого від суспільного і власне протиставлення особистого суспільному. Будова комедійного характеру. Герої-типи. Вираження внутрішнього стану через зовнішню дію. Народні витоки комедій Плавта (ателана, фесцентини, мім); органічне засвоєння навичок грецьких сценічних жанрів; використання прийому контамінації.

Комедія "Клад". Відображення росту соціального антагонізму, влади багатства. Переосмислення та обробка теми народних казок: шкода, яка спричиняється людині, що раптово отримала багатство. Переважна роль комічного характеру, що отримує психологічну розробку. Використання сюжетів та оточення грецьких комедій та введення сцен, деталей, персонажів типово римських. Розмаїття віршованих розмірів (поліметрія), "італійський уксус" (жарти, гостроті), жива народна мова, буфонний характер діалогу, порушення послідовності дії. Роль римської комедії в розвитку новоєвропейського театру.



Тема № 6. Римська література епохи становлення імперії (класичний період; 2-а пол. 30-х р. до н.е. -14 р. н.е.)

"Століття Августа". Зосередження повноти влади в руках даної людини, принципса, голови держави. Ствердження римської державності, кінець громадянських війн. Римський мир.

Покровительство літературі як шлях політико-ідеологічної пропаганди правління Августа.

Республіканський ідеал людини - громадянина на служінні ідеям принципату.

Розквіт римської літератури. Гурток Мецената. Підтримка ідеалів принципату Вергілієм і Горацієм. Опозиційні настрої Овідія.

Вергілій. Поема "Енеїда" - національна героїчна поема. її ідейно-політична та етико-естетична основа. Ідея Риму - володаря світу. Історична місія Риму у світовому розвитку народів. Етико-естетичні ідеали республіканського Риму у світоглядному переосмисленні епохи принципату. Еней — ідеал римської доблесті.

Свідома орієнтація на Гомера в поетиці творів: структури героїчного характеру, збереження зовнішньої близькості композиції, дія в двох планах, спільна провідна риса в характері героя. Своєрідність поеми Вергілія. Вплив Вергілія на поезію середніх віків, епохи Відродження, класицизму. Наслідування Вергілія та пародії на нього.

Горацій. Відображення в поезії Горація протиріч римського суспільства: уславлення Августа - "творця римського світу" та прихильництво республіканським принципам. Філософія епікуреїзму, проповідь "золотої середини". Образ "швидкоплинучої миті".

"Сатири": відсутність соціально-політичної загостреності, засудження особистих вад, людських слабостей, морально-філософські настанови.

"Оди": виявлення особистого "я" письменника, його ставлення до життя. Політична тема (засудження громадянської війни, ухвалення Августа), моралізуюча (громадянські сутички - наслідок аморальності), любовна.

"Послання", листи як літературний жанр. "Наука поезії" -літературний "маніфест" епохи Августа. Основна проблема - про призначення поета і поезії.

Ставлення до лірики і сатири Горація у поетів нового часу, звернення класицистів до "науки поезії"".

Овідій. Ставлення Овідія до ідеології принципату. Опозиція сім'ї та шлюбу.

Перший період творчості ("Пісні кохання", "Послання героїнь", "Мистецтво кохання," "Засіб від кохання").Прихильність до декламаційно-риторичної розробки теми. Звернення до міфу як художнього засобу. Відображення життєвої реальності як викриття зростаючого морального падіння римського суспільства. Другий період творчості. "Метаморфози" ("Перетворення"). Світоглядна та естетична основа твору "Метаморфози" як художнє осмислення історичної реальності: превратності доль сучасній Овідію історичній реальності. Увага до сильної особистості, інтерес до індивідуалізму та критика його крайнього виявлення.

Тематико-композиційне поєднання міфів філософсько-естетичною ідеєю незнищенності всього сущого, перетворення одних форм в інші.

Переплетення різноманітних жанрових елементів.

Третій період творчості. Заслання Овідія. "Сумні пісні", "Листи з Понту". Щирість почуттів, поетична індивідуальність інтонації, мальовничість описів. Інтерес до Овідія Середньовіччя та епохи Відродження. Пушкін про Овідія.

Тема № 7. Римська література імперії (І - П ст. ст. н.е.). Посткласичний період.

Історичні умови. Рання римська імперія з тиранічною владою імператора, опора уряду на військо під час практично повної пасивності суспільних сил. Рим - "столиця світу", центр середземноморської культури.

Роль письменників-провінціалів в літературному житті Риму. Зниження соціально активної ролі літератури. Релігійно-містичні вчення. Християнство.

Сенека - політик-опозиціонер, послідовник філософії стоїцизму, трагічний поет. Ідейно-естетичний зміст жахливого і потворного та його втілення в трагедіях Сенеки. Відображення історичної реальності як протест проти тиранії в трагедії Сенеки "Медея". Структури образів трагедії, герої "однієї пристрасті", статичність образів, патетика й риторика мовлення. Значення трагедії Сенеки для театру нового часу.

Марціал. Поет-епіграміст, що вперше закріпив за епіграмою сатиричний зміст. Перехід від епіграми-інвективи (висміювання окремої особи), до епіграми-сатири (висміювання людського типу). Принципи побудови сатиричного образу в епіграмах Марціала та його співвіднесеність із суспільним ідеалом. Гіпербола як обов'язковий елемент поетики античної сатири. Відображення римського життя в епіграмах Марціала. Художні достойності його епіграм. Вплив Марціала на наступний розвиток жанру епіграми.

Ювенал. Поет-сатирик. Різко викривальний характер сатир раннього періоду творчості, спрямованих проти деспотизму та соціальних вад Риму. Морально-філософський характер сатир пізнішого періоду, наближаючий Ювенала до Горація. Сатиричні образи, типи. Повний відхід від традицій особистої інвективи. Стильова роль риторичного пафосу. Вплив сатир Ювенала на формуванні жанрів європейської сатири.

Апулей. "Метаморфози або Золотий осел" - римський роман, сюжетно пов'язаний з грецькою повістю, з жанром "мілетських оповідань". Релігійно-філософське осмислення життя, моральна ідея роману. Поєднання фантастики, фольклорних сюжетів та реалістичного опису життя провінційного суспільства Риму. Вставні новели. Казка про Амура і Психею. Манерно-риторичний стиль оповіді; стильові елементи народної поезії. Епічний гіперболізм, поетичні формули, повтори. Роль фантастичних мотивів.
Практичне заняття № 1

«Одіссея» Гомера — героїчна поема мандрів

План
1. Скорочений зміст «Одіссеї»:

а) пролог поеми — звернення до музи. Його значення;

б) рада богів на Олімпі;

в) пригоди Одіссея;

г) зустріч Одіссея та Пенелопи.
2. Образи богів та людей у поемі

а) чім відрізняються боги від людей (наведіть приклади)?

б) в чому полягає різниця між богами «Одіссеї» та «Іліади»?

в) якою предстає людина в «Одіссеї»? Чім відрізняється Одіссей від героїв «Іліади»? Доведіть свою думку прикладами з тексту.


3. Художні особливості епопеї

а) лексично-зображальні засоби: постійні епітети, розгорнутіпорівняння, повторюваність описів, гіперболи, функції мовнихзасобів;

б) стихотворчий розмір - урочистий епічний гекзаметр.
Література


  1. Тахо-Годи А.А. Античная литература. - М., 1986.

  2. Герои Эллады: Из мифов Древній Греции. - М., 1992.

  3. Сахарный Н.Л. Гомеровский епос. - М., 1976.

  4. Флоренсов Н.А. Троянская война и поэма Гомера. - М., 1991.

  5. Шталь И.В. «Одиссея» - Героическая поэма странствий. - М., 1978.

Практичне заняття № 2

Антична лірика

План
1. Походження та види античної поезії

а) обрядова поезія, її види та форми пребуття;

б) діалекти Іонії, Еолії, Аттики... залежність форм лірики від структурних особливостей жанру.


  1. Поняття мелосу та жанри мелическої поезії.

  2. Хорова і монодична поезія.

  3. Хорова лірика, її види та відмінності від мелосу.

  4. Змагання ліричних поетів (місце та значення агонів у житті греків)

  5. Творчість Анакреонта, Піндара, Тіртея, Сапфо та ін.

а) характеристика одного з творів цих поетів на підставі перших 3-х пунктів плану;

б) характеристика віршу за змістом;

в) характеристика віршу за формою: об'єм, тип строфи, стопа,розмір, рима.
Завдання:


  • вивчити напам'ять 1-2 вірша (усно)

  • провести аналіз 1-го з них за запропонованою схемою

  • виписати з «Літературного енціклопедічного словника» визначення термінів - мелос, лірика /рід літературний/, стих, стопа, строфа, рима, розмір стихотворчий.


Література:

1. Тронский И.М. Античная литература Греции и Рима. – М., Л.: Высш. школа, 1980.



  1. Тронский И.М. История античной литературы - М.: Высш. шк., 1998.

  2. История всемирной литературы. Т. 1-й, - М.: Наука. АН СССР, 1989.

  3. Ярхо В.Н., Полонская К.П. Античная лирика. – М.: Высш. шк., 1967.

  4. Чистякова Н.А. Античная эпиграмма: Пособие по спецкурсу. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

7. Чистякова Н.А. Эллинистическая поэзия: Литература, традиции и фольклор. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

  1. Античная литература/ Под ред. Тахо-Годи. - М.: Просвещение, 1986.

  2. Радциг. История греческой литературы. - М.,Л.: Высш. школа, 1978.

  3. Античная литература. Греция. Антология. Ч.І. - М.: Высш. школа, 1989.


Додаткова література:

  1. Парнас. Антология античной лирики. - М.: Моск. Рабочий, 1980.

  2. Античная лирика. - М.: Худож. лит, 1968.

  3. Античная лирика. БВЛ.

  4. Пиндар. Вакхилид, Оды. Фрагменты. - М.: Наука, 1980.


Практичне заняття № З

Антична драма

План
1. Класичний період давньогрецької літератури

а) загальна характеристика (V-ІV ст. до н.е.);

б) особливості розвитку літератури;

2. Есхіл — «батько трагедії», творець стилю театральної дії

а) устрій театру і організація вистав; зв'язок драми з ритуалом;

б) міф про Прометея та його інтерпретація Есхілом у трагедії «Прикутий Прометей»;

в) система образів та структура античної драми в трагедії Есхіла.

3. Світоглядова основа трагедії Софокла

а) проблема особистості та держави в трагедії Софокла «Антігона». Прослідить за розвитком драматичного конфлікту між долгом та почуттям;

б) зіткнення божественного рока та свобідної воли людини в трагедії Софокла «Цар Едип». Політична та соціальна спрямованість трагедії, її естетичне значення і нормативність для античної класичної трагедії;



в) особливості поетики трагедій Софокла.
Література:

  1. Хрестоматія з античної літератури: В 2 т.

  2. Тронский И.М. История античной литературы - М.: Высш. шк.. 1998.

  3. История всемирной литературы: I т. - М.: Наука, 1983.

  4. Эсхил. Трагедии. - М.: Искусство, 1978.

  5. Софокл. Трагедии. М.: Искусство, 1979.

  6. Эврипид. Трагедии: В 2 т. М.: Искусство, 1980.

  7. Лосев А.Ф. Античная драма. М., 1970.

  8. Ярхо В.Н. Трагедия Софокла «Антигона»: Учебное пособие для вузов. М.: Высш. шк.., 1988.

  9. Ярхо В.Н. Античная драма: технология мастерства. - М., 1990.

  10. Ярхо В.Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. - М., 1978.

  11. П.Федоров Н.А. История античной литературы: Метод. указания. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977.

  12. Гончарова Т.В. Еврипид. - М., 1978.

  13. Бояджиев Г.Н. От Эсхила до Брехта «Сто театральных вечеров» - М., Искусство, 1976.

Практичне заняття № 4

Еволюція античної драми: творчість Бврипіда

План


  1. Світогляд Еврипіда. Його близькість до софістів. Критичне осмислення філософського тезису Протагора: «людина є марою всіх речей».

  2. Подвійне рішення конфлікту між суспільним та особистим в трагедії Еврипіда «Медея». Увага до сильних жіночих характерів. Психологізм трагедії; розкриття внутрішнього розладу героїні.

  3. Особливості поетики трагедії Еврипіда «Медея».

  4. Значення трагедії для розвитку античної літератури.


Література

  1. Гончарова Т.В. Еврипид. - М, 1978.

  2. Ярхо В.Н. Античная драма: технология мастерства. - М., 1990.

  3. Ярхо В.Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. - М., І978.

  4. Бояджиев Г.Н. От Эсхила до Брехта «Сто театральных вечеров» - М.: Искусство, 1976.

Практичне заняття № 5.

Антична комедія

Арнстофан "Вершники", "Хмари", "Жаби"

План


  1. Походження і структура давньогрецької комедії. Особливості жанру.

  2. Політична комедія "Вершники" - відображення помірковано-консервативної позиції автора.

А) засоби досягнення комічного:

  • Сатира, іронія, гумор;

  • Принцип побудови дії;

  • "промовисті" імена в комедії "Вершники".

  1. Критика нових суспільно-політичних течій та образ Сократа в комедії "Хмари".

  2. Літературна критика в комедії "Жаби".


Література:

  1. Підручники.

  2. Аристотель. Поэтика. - М., 1957.

  3. Соболевский СИ. Аристофан и его время - М., 1957.

  4. Ярхо В.Н., Полонская К.П. Античная комедія - М., 1979.

  5. Аристофан. Сборник статей к 2400-летию со дня рождения Аристофана/ под ред. Дератеки - М., 1954.

  6. История всемирной литературы.

  7. Краткая литературная энциклопедия.

Практичне заняття № 6.

Література античного Риму

План
1. Поняття "літературні пам'ятники". Виникнення літератури у Риміепохи республіки.

а) специфічні особливості соціального та політичного життя Риму V-III ст. до н.е.

б) вплив культури етрусків та греків (посередницька роль грецьких колоній).


  1. Тематика і форма римської літератури епохи ранньої республіки та епохи пунічних війн (Енній, Марк Катон та ін.).

  2. Розвиток мистецтва риторики у І ст. до н.е., жанр публічної промови, особливості стилю та форми (Цицерон, Цезар та ін.).

  3. Формування жанрів ліричної поезії в літературі Риму (Тібулл, Проперцій, Катулл). Теми та образи, вплив грецької традиції та самобутність давньоримської лірики.

  4. Жанр епічної поеми (філософська поема Лукреція "Про природу речей". Композиція, тематика, особливості поетики).

  5. Жанр історичних записів: співвідношення індивідуальної доли та історії, суб'єктивність оцінок та об'єктивізм стиля. "Записи про громадянську війну" Г.Ю. Цезаря.

  6. Жанри філософської, історичної та художньої прози, їхній вплив на подальший розвиток давньоримської літератури.


Література:

1. Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография: К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. - М., 1973.



  1. Благовещенский Н.М. Гораций и его время. - 2-е изд. - Варшава, 1878.

  2. Виппер Р.Ю. Возникновение христианской литературы. - М., Л., 1946.

  3. Виппер Р.Ю. Рим и раннее христианство. - М., 1954.

  4. Каспаров М.Л. Античная литературная басня (Федр и Бабрий). - М, 1971

  1. Грабар-Пассек М.Е. Буколическая поэзия эллинистической епохи.// В кн..: Феокрит, Мосх, Бион: Идиллии и эпиграммы. - М., 1958, с.189-231.

  2. Кубланов М.М. Возникновение христианства. Эпоха. Идеи. Искания./ под. ред. И.С. Свенцицкой. - М., 1968.

  3. Олсуфьев А.В. Марциал: Биогр. очерк. - СПб., 1891.

  4. Полонская К П. Римские поэты принципата Августа. - М., 1963.

  5. Полякова С.В. Греческая проза. - М., 1960, с. 3-26.

  6. .Савельева Л.И. Меандр и еґо новонайденная поэма"Угрюмец". –Казань, 1964.

  7. Савельева Л.И. Художественный метод П. Теренция Арфа. – Казань, 1960.

  8. Соколов В.С. Плиний Младший: Очерк истории римской культуры времен империи. - М., 1956.

  9. Тронский И.М. Корнелий Тацит.// В кн..: Тацит К. Соч.: В 2-х т. - Л., 1969. т. 2, с. 203-248

  10. Типология и взаимосвязи литератур Древнего Мира/ Отв. ред. П.А.Гринцер. - М., 1971.

  11. Утченко С.Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. - М., 1969.

  12. Утченко С.Л. Цицерон и его время. - М., 1972.

  13. Утченко С.Л. Юлий Цезарь. - М., 1976.

  14. Церетели Г.Ф. Новые комедии Менандра. - Юрьев, 1914.

  15. Цицерон. 2000 лет со времени смерти: Сб. статей/ ред. колл.: Н.Ф.Дератани, С.И. Радциг, И.М. Нахов. - М., 1959.

  16. Цицерон. Сб. статей/ Отв. ред. Ф.А. Петровский. - М., 1956.

  17. Черняев П.Н. Быт и нравы по комедии Теренция. - Варшава, 1912.

  18. Шталь И.В. Поэзия Гая Валерия Катулла: Типология художественного мышления и образ человека. - М., 1977.

  19. Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии. - М., 1979.

Практичне заняття № 7.

Література античного Риму

План
1. Класична римська література І-ІІ століть.

  • Змінювання соціальної бази, зовнішньої та внутрішньої політики римської держави епохи громадянських війн та становлення імперії.

  • Епоха Октавіана Августа - час розквіту літератури, мистецтва. Роль держави в культурних процесах.

2. Творчість Публія Вергілія Марона, його етапи та значення для літератури Рима та європейських культур середньовіччя та наступних епох.

♦ "Енеїда" - національний епос римського народу. Тема, образи, композиція та стиль поеми.

3. Творчість Публія Овідія Назона.

♦ Ліричні послання та любовна лірика як форма опозиції політиці імператора.

♦ Художні відкриття Овідія в розробці теми кохання.

4. Творчість Горація. Громадянська поезія поета; вибір тематики та форм поетичної творчості. Естетична програма Горація.


Література:

  1. Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография: К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. - М., 1973.

  2. Виппер Р.Ю. Возникновение христианской литературы. - М., Л., 1946.

  3. Виппер Р.Ю. Рим и раннее христианство. - М., 1954.

  4. Квинт Гораций Флакк. Оды. Эподы. Сатиры. Послания. - М.: Худож. лит., 1970. С. 478.

  1. Грабар-Пассек М.Е. Буколическая поэзия эллинистической эпохи.// В кн..: Феокрит, Мосх, Бион: Идиллии и эпиграммы. - М., 1958. С.189-231.

  2. Олсуфьев А.В. Марциал: Биогр. очерк. - СПб., 1891.

  3. Соколов В.С. Плиний Младший: Очерк истории римской культуры времен империи. - М., 1956.

  4. Тронский И.М. Корнелий Тацит.// В кн..: Тацит К. Соч.: В 2-х т. - Л., 1969. Т. 2, с. 203-248.

  5. Утченко С.Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. - М., 1969.

  6. Утченко С.Л. Юлий Цезарь. - М., 1976.

  7. Церетели Г.Ф. Новые комедии Менандра. - Юрьев, 1914.

  8. Цицерон. 2000 лет со времени смерти: Сб. статей/ ред. колл.: Н.Ф.Дератани, С.И. Радциг, И.М. Нахов. - М., 1959.

  9. Цицерон. Сб. статей/ Отв. ред. Ф.А. Петровский. - М., 1956.

  10. Черняев П.Н. Быт и нравы по комедии Теренция. – Варшава, 1912.

  11. Шталь И.В. Поэзия Гая Валерия Катулла: Типология художественного мьппления и образ человека. - М., 1977.

  12. Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии. - М., 1979.

Практичне заняття № 8.

Література античного Риму

План


  1. Римська література епохи кризи імперії.

  2. Жанр історичної біографії (Плутарх, Светоній).

  3. Жанр роману та його еволюція.

  • Апулей "Золотий віслюк", Петроній "Сатирикон".

  • Прийоми композиції, тематика та образи художньої прози.

  • Прийоми ведення оповідання та побудування сюжету.

  1. Жанр сатири та його еволюція.

  2. Творчість Марціала, Персія, Ювенала.


Література

  1. Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография: К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. - М., 1973.

  2. Бахтин М.М. Эпос и роман. - М.: Наука, 1976.

  3. Виппер Р.Ю. Возникновение христианской литературы. - М., Л., 1946.

  4. Виппер Р.Ю. Рим и раннее христианство. - М., 1954.

  1. Грабар-Пассек М.Е. Буколическая поэзия эллинистической епохи.// В кн..: Феокрит, Мосх, Бион: Идиллии и эпиграммы. - М., 1958. С.189-231.

  2. История всемирной литературы: В 9 т. - М.: Наука, 1983. Т. 1, с. 303-315.

  3. Марк Валерий Марциал. Эпиграммы. - М.: Худ. лит., 1968. С. 486.

  4. Олсуфьев А.В. Марциал: Биогр. очерк. - СПб., 1891.

  5. Полонская К.П., Поняева Л.П. Хрестоматия по ранней римской литературе. - М.: Высш. шк., 1984. С. 221.

  6. Римская сатира. - М.: Худ. лит., 1986.

  7. Соколов В.С. Плиний Младший: Очерк истории римской культуры времен империи. - М., 1956.

  8. Тронский И.М. История античной литературы. - М.: Высш. шк., 1972.

  9. Тронский И.М. Корнелий Тацит.// В кн..: Тацит К. Соч.: В 2-х т. - Л., 1969. Т. 2, с. 203-248.

  10. Типология и взаимосвязи литератур Древнего Мира/ Отв. ред. П.А.Гринцер. – М., 1971.

  11. Утченко С.Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. - М., 1969.

  12. Федоров Н.А. История античной литературы: Методические указания. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977.

  13. ЧерняевП.Н. Быт и нравы по комедии Теренция. – Варшава, 1912.

  14. Ювенал. Сатиры. - М.: Асаdemia, 1937. С. 156.

  15. Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии. - М., 1979.

Практичне заняття № 9.

Література античного Риму

План
1. Жанр філософської прози.

  • Листи

  • Діалоги

  • Трактати

  1. Творчість Марка Тулія Цицерона.

  2. Творчість Анея Луція Сенеки.

  3. Творчість Марка Аврелія Антоніна.

  4. Творчість Боеція.


Література:

  1. Цицерон. Речи в 2 т. - М.: Изд-во АН СССР, 1962.

  2. Цицерон. Диалоги. О государстве. О законах. - М.: Наука, 1966.

  3. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. - М.: Наука, 1974.

  4. Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. - М.: Наука, 1966.

  5. Цицерон. Философские трактаты. - М.: Наука, 1985.

  6. Цицерон. Письма: В 3 т. - Л.: Изд-во АН СССР, 1949-1951. Т. 1-3.

  7. Луций Анней Сенека. Трагедии. - М.: Наука, 1983.

  8. Луций Анней Сенека. Нравственные письма к Луцилию. - М.: Наука, 1977.

  9. Марк Аврелий Антонин. Размышления. - Л.: Наука, 1985.

  10. Чанышев. Курс лекций по древней философии. - М.: Наука, 1982.

Зразки завдань для позааудиторної самостійної роботи студента

І курс, І семестр



п/п

Зміст навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання

Кількість годин

Кількість балів за кожний вид роботи

Види роботи

1.

1-а. Література Стародавньої Греції

Тема 1. Характерні риси античної літератури, її періодизація та проблема походження: зв'язок прогр. формування видів і жанрів літератури із фольклором та трансформацією діалектів, форм афінського койне й літературної мови.

2







2.

Тема 2. Поняття «епос» - родові ознаки, загальні закони формування епосу та епічних жанрів. Зв'язок епосу із міфологією. «Іліада» -давньогрецький героїчний епос. Проблема авторства. Композиція та художні засоби поеми.

2







3.

Тема 3. Родові ознаки ліричної поезії, види і жанри давньогрецької лірики. Поняття «мелосу». Монодична та хорова лірика. Авлетика та кифаристика. Творчість Алкея, Анакреона, Сапфо.

2




1) скласти хронологічні таблиці;

2) вивчити вірші напам'ять;

3) скласти словник термінів


4.

Тема 4. Виникнення та розвиток античної драми. Драма як рід літератури. Види драми, організація вистав в античному театрі. Хор античної драми. Творчість Есхіла, Софокла та Еврипіда. Поняття «Агона», «Катарсису». Аристотель про трагедію.

2




1) аналіз однієї драми;

2) робота із словниками та аналіз тексту



5.

Тема 5. Антична комедія, її походження й види. Творчість Аристофана. Розвиток дії (комедійні маски), художні засоби комедії, її політична актуальність. Новоаттична комедія. Вплив грецької традиції на розвиток драми у римській літературі.

2







6.

Тема 6. Література елліністичного періоду. Формування жанрів художньої прози: повість і роман. Вплив на художню літературу з боку наукової, історичної, філософської та риторичної прози. Олександрійська поезія.

2




1) вивчити вірш напам'ять;

2) аналіз структури вірша



7.

Тема 7. Специфічні риси римської літератури; її періодизація і форми. Еній, Лукрецій, Катон, Цицерон, Цезар та поети неотеріки - найвидатні автори літератури республіканського Риму. Жанри: філософський епос, промова, записки та ін.

2




1) вірши напам'ять;

2) доповіді



8.

І-б. Література Стародавнього Риму

Тема 8. Література імперського Риму. «Золотий вік» римської поезії. Творчість Вергілія, Горація, Овідія.

Жанри: ода, сатира, послання, елегія, поема.



4




1) робота зі словниками

2) доповідь



9.

Тема 9. Римська література кризової доби. Загострення етичної проблематики літератури в умовах деспотичної монархії -трагедії та філософські листи Сенеки, сатири Ювенала, і Персія.

4




1) аналіз одного з текстів;

2) доповідь



10.

Тема 10. Історична проза Плутарха і Тацита; римський роман Апулея, Лукіана, Петронія.

2




1) доповідь


План аналізу ліричного вірша
І. Дата написання вірша.

II. Реально-біографічний та фактичний коментарій.



  1. Жанрова своєрідність.

  2. Ідейний зміст:

  1. Головна тема.

  2. Головна ідея.

  3. Емоційне забарвлення почуттів, переданих у вірші в їх динаміці та статиці.

  1. Зовнішнє враження від вірша та внутрішня реакція на нього.

  2. Перевага суспільного або особистого у вірші.

V. Структура вірша:

1. Зіставлення та розвиток основних словесних образів:

а) за схожістю;

б) за контрастом;

в) за суміжністю;

г) за асоціацією;

д) за висновком.


  1. Основні зображувальні засоби іносказань, використані автором: метафора, метонімія, порівняння, алегорія, символ, гіпербола, літота, іронія (як троп), сарказм, перифраза.

  2. Речові особливості в плані інтонаційно-синтактичних фігур: епітет, повтор, антитеза, інверсія, еліпс, паралелізм, риторичне питання, звернення та виклик.

  1. Основні особливості ритміки:

а) тоніка, силабіка, силабо-тоніка, дольник, вільний вірш;

б) ямб, хорей, пірихій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест.



  1. Рима (чоловіча, жіноча, дактилічна, точна, неточна, багата; проста, складна) та способи римування (парна, перехресна, кільцева), гра рим.

  2. Строфіка (двовірш, тривірш, п'ятивірш, катрен, секстина, септима, октава, сонет, Онегінська строфа).

  3. Евфонія (благозвучність) і звукопис (алітерація, асонанс), інші види звукової інструментовки.

План стислого конспекту прочитаних книг


  1. Автор. Дати життя. Суспільне середовище, у якому сформувався його світогляд.

  2. Точна назва твору. Дати створення та видання.

  3. Доба, зображена у творі, та місце головних подій. Суспільне середовище, представники якого діють у творі (дворяни, селяни, міська буржуазія, міщани, різночинці, інтелігенція, робочі).

  4. Епоха. Характеристика доби, в яку написаний твір (з боку економічних та суспільно-політичнйх інтересів та прагнень сучасників).

  5. Стислий план змісту

а) події сюжету

б) композиція



  1. Перелік діючих осіб.

  2. Характеристика головних героїв (спираючись на текст).

  3. Найбільш важливі художні прийоми.

Лiтература
Основна:

Античая литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: Просвещение, 1986. 463с.

Тронский И.М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1972. 464 с.

Чистякова Н.А., Вулих Н.В. История античной литературы. – М. Высш. шк., 1972. 454 с.

История всемирной литературы: в 9 т. – М.: Наука, 1983. Т. 1. с. 303 – 315.

Хрестоматия по античной литературе: В 2 т. Т. 1. Греческая литература/ Сост.: Н.Ф. Дератани, С.П. Кондратьев, М.А. Тимофеева. – М.: Изд-во М-ва Просвещения РСФСР, 1958. 648 с. Т. 2. Римская литература/ Сост. Н.Ф. Дератани, С.П. Кондратьев, М.А. Тимофеева. – М.: Просвещение, 1965. 613 с.

Античная литература: В 2 ч. Ч. 1: Греция. Антология/ Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М.: Высш. шк., 1989. 512 с; Ч. 2: Рим. Антология/ Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М.: Высш. шк., 1988. 718 с.
Художнi тексти

Идеи эстетического воспитания: В 2 т. Т. 1: Античность. Средние века. – М.: Искусство, 1973. 407 с.



Грецька лiтература:

Гомер. Илиада/ Пер. Н.И. Гнедича. – М.: Моск. рабочий, 1981. 448 с. (или любое изд.)

Гомер. Одиссея/ Пер. В. Жуковского. – М.: Моск. рабочий, 1982. 349 с. (или любое изд.)

Гомер. Илиада. Одиссея/ Пер. В.В. Вересаева; сост. А.А. Тахо-Годи. – М.: Просвещение, 1987. 399 с.

Гесиод. Теогония. Работы и дни// Эллинские поэты. – М.: ТИХЛ, 1963. с. 141-204.

Античная лирика. – М.: Худож. лит., 1968. 623 с.

Парнас. Антология античной лирики. – М.: Моск. рабочий, 1980. 503 с.

Древнегреческая мелика. – М.: Книга, 1988. 557 с.

Пиндар. Вакхилид. Оды. Фрагменты. – М.: Наука, 1980. 503 с.

Эсхил. Трагедии. – М.: Искусство, 1978. 367 с.

Софокл. Трагедии. – М.: Искусство, 1979. 456 с.

Еврипид. Трагедии.: В 2 т. – М.: Искусство, 1980. Т. 1, 2.

Софокл. Трагедии. – М.: Худож. лит., 1988. 495 с.

Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худож. лит., 1974. 493 с.

Басни Эзопа/ Пер. М.Л. Гаспарова. – М., 1968.

Геродот. История: В 9 кн./ пер. Г.А. Стратановского. – Л.: Наука, 1972. 600с.

Фукидид. История/ Изд. подг.: Г.А. Стратановский, А.А. Нейхорд, Л.М. Боровский. – Л.: Наука, 1981. 542 с.

Ксенофонт. Анабасис/ Пер. М.И. Максимовой, – М., Л.: Изд-во АН СССР. 1951. 299 с.

Ксенофонт. Киропедия/ Изд. подг.: В.Г. Борухович, Э.Д. Фролов. – М.: Наука, 1977. 328 с.

Историки Греции: Геродот, Фукидид, Ксенофонт/ Пер. с древнегр., сост. и предисл. Т. Миллер. – М.: Худож. лит, 1976. 429 с.

Платон. Сочинения. В 3 т./ под общей ред. А.Ф. Лосева и В. Т. Асмуса. – М.: Мысль, 1968-1971. Т. 1-3.

Платон. Диалоги. – М.: Мысль, 1986. 583 с.

Аристотель. Поэтика / Пер. М. Л. Гаспарова// Аристотель. Соч.: В 4 т. – М.: Мысль, 1984.

Аристотель. Риторика// Античные риторики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. с. 15-167.

Ораторы Греции/ Сост. М.Л. Гаспарова. – М.: Худож. лит., 1985. 494 с.

Феофраст. Характеры. – Л.: Наука, 1974. 123 с.

Менандр. Комедии. Фрагменты. – М.: Наука, 1982. 563 с.

Феокрит. Мосх. Бион. Идиллии и эпиграммы/ Пер. и коммент. М.Е. Грабарь-Пассек. – М.: Наука, 1958. 325 с.

Александрийская поэзия/ Сост. М.Е. Грабарь-Пассек. – М.: Худож. лит., 1972. 419 с.

Лукиан. Собр. соч.: В 2 т. – М.: Наука, 1976. Т 1, 2.

Лукиан. Избранное. – М.: Худож. лят., 1962. 513 с.

Лукиан. Избранные атеистические произведения. – М.: Изд-во АН СССР, 1955. 333 с.

Античные риторики. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 351 с.

Античный роман I-III в. н. э. (Ахилл Татий, Лонг, Петроний, Апулей) – М.: Худож. лит., 1969. 590 с.

Гелиодор. Эдмоника. – М.: Худож. лит., 1965. 372 с.

Плутарх. Сравнительные жизнеописания.: В 3 т./ Изд. подг.: С.П. Маркин, С.И. Соболевский. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. Т. 1-3.

Плутарх. Сочинения. – М.: Худож. лит., 1983. 701 с.

Римська лiтература:

Тит Макций Плавт. Избранные комедии: В 3 т. – М.; Л.: Асаdemiа, 1933- 1937. т. 1-3.

Тит Макций Плавт. Избранные комедии: – М.: Худож. лит., 1967. 662 с.

Тит Макций Плавт. Комедии: В 2 т. – М.: Искусство, 1987. Т. 1, 2.

Теренций. Комедии. – М.: Асаdemiа, 1934. 648 с.

Теренций. Комедии. – М.: Худож. лит., 1985. 573 с.

Лукреций Кар. О природе вещей. – М.: Изд-во АН СССР, 1964. Т. 1. 445с.

Лукреций Кар. О природе вещей. – М.: Худож. лит. 1983. 381 с.

Катулл. Книга стихотворений. – М.: Наука, 1986. 296 с.

Катулл. Тибулл. Проперций. – М.: Худож. лит., 1963. 502 с.

Цицерон. Речи: В 2 т. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. Т. 1, 2.

Цицерон. Диалоги. О государстве. О законах. – М.: Наука,1966. 223 с.

Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М.: Наука, 1974. 245 с.

Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: Наука, 1972. 471с.

Цицерон. Философские трактаты. – М.: Наука, 1985. 381 с.

Цицерон. Письма: В 3 т. – Л.: Изд-во АН СССР, 1949-1951. Т. 1-3.

Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о галльской войне; О гражданской войне; Об Александрийской войне; Об африканской войне.– М., 1962.

Гай Саллюстий Крисп. Сочинения. – М.: Наука, 1981. 220 с.

Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. – М.: Худож. лит., 1979. 548 с.

Квинт Горацвй Флакк. Одьт. Эподы. Сатиры. Послания. – М.: Худож. лит., 1970. 478 с.

Публий Овидий Назон. Метаморфозы. – М.: Худож. лит., 1977. 427 с.

Публий Овидий Назон. Элегии и малые поэмы. – М.: Худож. лит., 1973. 526с.

Публий Овидий Назон. Скорбные элегии. Письма с Понта. – М.: Наука, 1982. 266 с.

Публий Овидий Назон. Любовные элегии. Метаморфозы. Скорбные элегии. – М.: Худож. лит., 1983. 512 с.

Марк Валерий Марциал. Эпиграммы. – М.: Худож. лит., 1968. 486 с.

Ливий Тит. История Рима от основания города: В 3 т. – М.: Наука, 1982.

Корнелий Тацит. Сочинения: В 2 т. – Л.: Наука, 1969. Т. 1,2.

Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати Цезарей. – М.: Правда, 1988. 506 с.

Луций Анней Сенека. Трагедии. – М.: Наука, 1983. 429 с.

Луций Анней Сенека. Нравственные письма к Луцилию. – М.: Наука, 1977. 377 с.

Марк Аврелий Антоний. Размышления. – Л.: Наука, 1985. 241 с.

Ювенал. Сатиры. – М.; Л.: Academia, 1937. 156 с.

Апулей. Антология. Метаморфозы. Флориды. – М.: Изд. АН СССР, 1959. 432 с.

Додаткова лiтература:

Кун. Легенды и мифы древней Греции и древнего Рима. – М.: Правда, 1987. 370 с.

Парандовский Я. Мифология. – М.: Дет. лит., 1971. 270 с.

Асмус ВФ. История античной философии. – М.: Высш. шк., 1965. 320 с.



Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М.: Мысль, 1989 201 с.

Лосев А.Ф. Античная драма. – М., 1970.
Каталог: biblioteka
biblioteka -> «Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського
biblioteka -> «благання мартопляса»: «Братове, до вогню мене прийміть, подайте хліба чесний почастунок —
biblioteka -> Мистецька спадщина Шевченка-художника
biblioteka -> «Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!»
biblioteka -> С. В. Харченко Виробничий тренінг з управління персоналом Методичні вказівки
biblioteka -> US1.docx [біографія міністра аграрної політики]
biblioteka -> Література про життя І творчість письменників
biblioteka -> Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації
biblioteka -> Наукова бібліотека ім. Михайла Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні рекомендації Історія зарубіжної літератури ІI курс, 3 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за
Тема Поняття Середньовіччя, хронологічні межі та основні етапи. Поєднання язичництва та християнства, варварства із латинською культурною...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні рекомендації Історія зарубіжної літератури ІІ курс, 4 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Зарубіжна література Нового часу XVII xviii ст. Зміст дисципліни по
...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні рекомендації до вивчення тем курсу Тема Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі та державності
Навчально тематичний план вивчення дисципліни «Історія України»
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І (ІІІ) курсу...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Методичні рекомендації Історія зарубіжної літератури І курс, 2 семестр Укладач: доц. Іванова О. М. Тематичний план дисципліни Розподіл навчальних годин за iconМетодичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах м. Чернівці у 2017/2018 навчальному році Шкільний курс «Зарубіжна література»
«свого», «рідного» і відкритість до здобутків інших країн, народів, національностей; прилучення учнів до шедеврів вітчизняного та...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка