Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота»



Сторінка1/3
Дата конвертації09.02.2018
Розмір0.53 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

СОЦІАЛЬНА ГЕРОНТОЛОГІЯ
Методичні рекомендації

до самостійної роботи студентів

Київ 2014
УДК

ББК


С 692

Укладач Т. В. Петренко


Рецензент В. М. Шевченко


Затверджено на засіданні методично-редакційної ради Національного авіаційного університету (протокол № від . .2014 р.).

Соціальна геронтологія: методичні рекомендації до самостійної роботи / уклад. Т. В. Петренко. – К. : НАУ, 2014. – 32 с. С 692

Видання включає перелік лекційних тем до модуля, матеріали для практичних занять, питання для контролю і самоконтролю, тематику рефератів, методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури.

Для студентів напряму підготовки 6.130102 «Соціальна робота».




ЗМІСТ



Вступ ...............................................................................................

4

Модуль I. СТАРІСТЬ, СОЦІАЛЬНІ БІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ.........

6

Тема 1. Основи соціальної геронтології........................

6

Тема 2. Старіння населення як соціально-демографічний процес...............................................................................................

11

Тема 3. Психологічні та соціальні аспекти старіння.................

14

Тема 4. Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку.....................................................................................

18


Тема 5. Організація соціальної роботи з геронтологічною

групою клієнтів...............................................................................



Тема 6. Методи психологічної реабілітації людей

передпенсійного і пенсійного віку ……......................................................



24
31

Тема 7. Особливості міжособстісних відносин у

старечому віці...........................................................................................



Тема 8. Соціальний захист і обслуговування людей похилого

віку ……...............................................................................................



24
31

Глосарій …...............................................................................................

31

















Трагедія старості не в тому, що ти

старий, а в тому, що не молодий.

Оскар Уайльд
ВСТУП
Основними завданнями даних методичних рекомендацій є дослідження наслідків впливу старіння населення на суспільство та індивідів у суспільстві; виявлення психосексуальних особливостей старіння; установлення впливу старіння на психічне здоров’я людини; ознайомлення із визначальними ознаками здорового старіння, включаючи формальні та неформальні системи підтримки, а також структурні фактори; виявлення особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в різному оточенні; дослідження впливу роботи з людьми похилого віку, а також старіння нас самих на загальну практику соціальної роботи; розкриття етичних та суперечливих питань, які виникають у соціального працівника при роботі з людьми похилого віку.

Методичні рекомендації розроблені з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Така технологія передбачає послідовне та систематичне засвоєння студентом навчального матеріалу.

Якість роботи, рівень отриманих знань та набутих навичок оцінюється безперервно протягом семестру.

Навчальна дисципліна «Соціальна геронтологія» складається з одного модуля «Старість, соціальні біологічні та психологічні особливості людей похилого віку».

У результаті опанування курсу студенти отримають знання про:


  • історичні аспекти становлення соціальної геронтології;

  • вікові та психоемоційні вікові зміни;

  • соціальні проблеми літніх людей;

  • особливості стану здоров’я геронтологічної групи населення;

  • зміст, моделі та сучасний стан соціальної роботи з літніми людьми та особами похилого віку в Україні;

  • методи психологічної реабілітації людей передпенсійного і пенсійного віку;

  • особливості міжособистісних стосунків у похилому віці;

  • основні принципи діяльності у сфері соціального обслуговування;

та оволодіють уміннями:

  • застосовувати отримані теоретичні знання для оцінки процесів та явищ у практичному середовищі;

  • використовувати отримані теоретичні знання в майбутній фаховій діяльності та громадському житті.

Запропоновані методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам набути знання про соціальну геронтологію. Вони являють собою систематизований виклад лекційних тем, матеріали для практичних занять, рекомендації щодо розкриття питань плану, питання для контролю і самоконтролю, тематику доповідей, рефератів, глосарій, а також список рекомендованої літератури до кожної теми.

Всі види навчальних робіт є обов'язковими для кожного студента. Їх виконання у повному обсязі допоможе засвоїти навчальний матеріал, оволодіти теоретичними знаннями та набути практичних навичок, які передбачені програмою навчальної дисципліни.

У цілому, сподіваємося, що пропоновані методичні рекомендації допоможуть студентам напряму підготовки 6.130102 «Соціальна робота» засвоїти теоретичний матеріал і дадуть можливість творчо підійти до розуміння і вирішення різноманітних соціальних проблем людей похилого віку.

Модуль 1

СТАРІСТЬ, СОЦІАЛЬНІ БІОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
Тема 1. Основи соціальної геронтології


  1.  Поняття про сучасну геронтологію як науку.

  2. Історичні аспекти становлення соціальної геронтології як науки.

3.  Еволюція ставлення суспільства до людей похилого віку.

Геронтологія (gerontos – старіння і logos – наука) це наука, яка вивчає соціальні, психологічні та біологічні аспекти старіння, його причини та способи боротьби з ним (омолодження). Іншими словами – це наука про старість, про старіння, про тривалість життя, про спосіб життя, що забезпечує довголіття.

Геронтологія є комплексною наукою та розвивається на основі міждисциплінарних досліджень.

Основними поняттями геронтології є вік, старіння, старість, довголіття, безсмертя, вони відображають людські уявлення про життєві процеси, об’єктивні закони життя, а також сильне бажання жити довго.

Необхідно чітко розрізняти поняття старіння і старість. Старість – закономірно наступаючий заключний період вікового індивідуального розвитку. Старіння – це руйнівний процес, що призводить до зниження фізіологічних функцій організму. Старіння представляє собою постійно розвиваючі і незворотні зміни структур і функцій живої системи. Старіння – це перш за все функція часу, його не можна зупинити. Старість і смерть є неминучими.

Геронтологія має три основні розділи:


  1. Біологія старіння – розділ геронтології, що об’єднує вивчення процесу старіння живих організмів (вищих тварин і людини) на різних рівнях їх організації: субклітинному, клітинному, тканинному, органному та системному. Біологія старіння вивчає механізми нормального старіння тварин та людини, причини розвитку патологічних процесів, що властиві старіючому організму.

  2. Геріатрія – вчення про захворювання людей похилого та старечого віку. Вивчає виникнення, розвиток, діагностику, лікування та попередження вікової патології, особливості захворювань у похилому віці, а також організацію медико-соціальної допомоги особам старших вікових груп.

  3. Соціальна геронтологія вивчає вплив умов життя на процеси старіння та старіючу людину і розробляє заходи, спрямовані на усунення негативного впливу факторів зовнішнього середовища з метою максимального продовження активного та повноцінного життя людини. Це вчення про взаємозв’язок між віком старіючої людини, її здоров’ям та працездатністю в умовах оточуючого середовища.

Стратегічні напрямки розвитку геронтології:

  1. розробка підходів до лікування хвороб, які трапляються здебільшого у літніх людей;

  2. забезпечення максимально можливої тривалості життя індивіда;

  3. організація медичної допомоги літнім людям;

  4. соціальний захист літніх людей;

  5. проблеми пенсійного забезпечення.

 До цього часу не можна з впевненістю сказати «що є причиною старіння?». Феномен старіння цікавив людей дуже давно. Міфи і легенди про вічну молодість, довголіття і безсмертя супроводжували людство протягом всієї історії. З впевненістю можна сказати, що вчення про старість бере свій початок з моменту виникнення медицини.

Найбільш древні на чіткі наукові пояснення причин старіння містяться в працях Аристотеля та Гіппократа. Аристотель вважав, що причиною старіння є поступове витрачання «природного тепла», яке має кожна жива істота від початку індивідуального життя. Крім того, він розділив життя людини на періоди, тим самим, заклав основи розрахунку біовіку. Перша частина – juventus (молодість), друга – virilitas (зрілість), третя - senium (старіння).

У працях Гіппократа і лікарів його школи виявляються перші описи ознак старіння і хвороб у старих людей. Так, на думку Гіппократа, флегматики особливо прийнятні до хвороб старості. Він підкреслював, що люди з холодним темпераментом старіють скоріше. Для холериків, навпаки, старечий вік – самий здоровий період життя. Також, було відмічено, що старші люди почувають себе краще літом і на початку осені. Думки Аристотеля і Гіппократа ґрунтувались та правильних спостереженнях – виділення тепла в похилому віці менш енергетичне.

У Древній Греції вперше була розроблена схема гігієнічного режиму для старих людей. В її основу був покладений принцип «все в міру».

Школа Гіппократа вперше розмежувала хронологічний вік людини:

- дитинство до 14 років;

- зрілість від 15 до 42 років;

- старість від 43 до 63 р.;

- довголіття від 64 і старше.

Древньогрецький лікар і вчений Гален вивчав старіння і старість, виходячи із прийнятої древньогрецької медичної концепції суті життя, як рівноваги між елементарними якостями: теплом, холодом, вологістю, сухістю. Він вважав, що у старших людей зменшується кількість крові, в результаті чого погіршується якість пального, що підтримує вогонь життя. Ця думка домінувала в медицині до XVIII ст.

В епоху Cередньовіччя значний внесок у розвиток герокомії (напрямок в медицині як вчення про старість) зробили лікарі Салермської медичної школи. Вони вважали, що лікарське мистецтво не може продовжити життя людини за межі біологічної норми, проте може зробити все можливе, щоб досягнути цієї границі життя. На їх думку довголіття залежить від того, які засоби використовувались людиною ще в активному віці: «поміркований стиль життя, радісний настрій і відпочинок».

З іменем англ. філософа і вченого XVI ст. Ф. Бекона пов’язано розвиток геронтології як науки. У своїй фундаментальній класифікації наук Ф. Бекон розділив їх на 2 групи: науки про природу і людину. Він спеціально виділив науку про збільшення тривалості людського життя. Бекон був впевнений, що найбільший вплив на процес старіння мають шкідливі звички.

В XVIII ст. термін «природне тепло» був замінений на «життєву енергію». Англійський лікар Е. Дарвін висунув віталістичну теорію, згідно з якою старість це «виснаження життєвої роздратованості». Старість, в даному випадку, розглядається як незворотна втома клітин. Тривалість життя була поділена на сім періодів.

У XIX ст. клінічні спостереження стають основою вчення про старість в Німеччині, Англії, Франції. У Парижі створюються геріатричні центри.

Основоположник американської геронтології – лікар І. Нашер вважав, що старість є хвороба, перед якою медицина безсила. Під його керівництвом у 1912 р. в Нью-Йорку було створено перше наукове товариство.

У середині XVIII ст. у Росії виходить книжка І. Фішера «Про старість, її ступені і хвороби».

У Росії на початку XIX ст. широкого розповсюдження набули ідеї відомого лікаря С. П. Боткіна. Під його керівництвом велися спостереження за фізіологією і патологією старості.

Світове значення російська геронтологічна школа отримала після відомих досліджень І. І Мечникова, якими він підтвердив гіпотезу про існування передчасного старіння людини.

Основоположником радянської геронтології вважають О.О.Богомольця. У 1938 році під його керівництвом була проведена одна із перших в світі наукових конференцій, присвячених проблемам старіння і довголіття. У ХХ ст. висувалась велика кількість гіпотез про причини старіння, які заміняли одна одну. Як причини старіння були розглянуті: поступове зниження обмінних процесів в цитоплазмі (Рубнер), витрачання будь-якого з ферментів (Отто Бючлі), втрата певних хімічних речовин, що закладені генетично (Леб), інтоксикація організму та патологічний фагоцитоліз (Мечніков), зміни в хімічному складі рідин організму (Каррель), послаблення можливостей до регенерації (Мінот, Робер Рьоссле), дисгармонія індивідуальних клітин, тканин та органів (Рьоссле) і т.д.

Не дивлячись на всі спроби знайти причину старіння, до цього часу, нема чіткої теорії, яка б вирішила проблему довголіття.



Соціальні проблеми старіння виникли разом із розвитком суспільства. Вони виражалися в тому, яку позицію займало суспільство щодо старіючих і старих людей, і яке фактичне місце посідали старі люди серед інших вікових груп, які функції в суспільстві вони виконували.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Що таке геронтологія?

  2. Назвіть і розкрийте основні поняття геронтології.

  3. Визначте три основні розділи геронтології.

  4. Що вивчає соціальна геронтологія?

5. Розкрийте історичні аспекти становлення соціальної геронтології як науки.

6. Визначте еволюцію ставлення суспільства до людей похилого віку.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1. Визначте фактори, що впливають та прискорюють процес старіння.

  2. Дайте письмове визначення основним поняттям геронтології.

  3. Які типи старіння виділяють сучасні вчені? Розкрийте їх причини.

  4. Поясніть причини і ознаки прогерії.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
  1. Геронтологія як наука про старість і старіння.


  2. Загальні закономірності й теорії старіння.


  3. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 020303 «Філологія (Переклад)»

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання контрольних робіт студентами-бакалаврами заочної форми навчання
Структура курсу «Філософія» та загальні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта» денної та заочної...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів поточного І підсумкового контролю їх знань з дисципліни...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 030505 «Управління персоналом І економіка праці»

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки
У методичних рекомендаціях викладено основні матеріали, які можуть бути корисні студентам усіх галузей знань І напрямів підготовки...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів, тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, рекомендовану літературу
Текст]: методичні рекомендації для студентів спеціальностей 030505 „Управління персоналом та економіка праці", 030601 „Менеджмент...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу»

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації для студентів № теми Назви тем та анотований зміст Заліковий кредит №1
Самостійна робота студентів, її тематика, обсяг та методичні рекомендації для студентів
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка