Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота»



Сторінка2/3
Дата конвертації09.02.2018
Розмір0.53 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

Геронтологія: основні поняття, теорії та історія розвитку.


  • Історія розвитку геронтології як науки.

    5.  Історичний аспект місця і становища старої людини в суспільстві.
    ЛІТЕРАТУРА


    1. Анисимов В.Н. Молекулярные и физиологические механизмы старения. – СПб.: Наука, 2003. – 468 с.

    2. Войтенко В.П. Системные механизмы развития и старения. – Л.: Наука, 1986. – 182 с.

    3. Ноздрачев А.Д., Баженов Ю.И., Баранникова И.А., Батуев А.С. и др. Начала физиологии: Учебник для вузов / Под ред. А.Д. Ноздрачева. – СПб.: Лань, 2001. – 1088 с.

    4. Темпы старения и биологический возраст [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.student.ru, свободный.

    5. Фролькис В.В. Старение и увеличение продолжительности жизни. – Л.: Наука, 1988. – 237 с.

    6. Фролькис В.В., Мурадян Х.К. Старение. Эволюция и продление жизни. – Киев: Наукова думка, 1992. – 336 с.


    Тема 2. Старіння населення як соціально-демографічний процес

    1. Старіння населення як соціально-демографічний процес.

    2. Міжнародний і вітчизняний підходи у визначення вікових меж похилого віку (старості).

    3.  Календарний і біологічний вік.

    4.  Види старості, швидкість старіння.


    Особливiсть усiх демографiчних процесiв – парнiсть, протилежна спрямованiсть і взаємозумовленiсть (народження – смерть, вибуття –прибуття, шлюб – розлучення та iн.).

    Дослiдженнями доведено, що кiлькiснi та якiснi показники вiдтворення населення визначаються чинниками зовнiшнього середовища, насамперед умовами життя. Для нашої держави характерний дуже великий дiапазон коливання цих умов i вiдповiдно iстотнi територiальнi вiдмiнностi в рiвнях та динамiцi показникiв вiдтворення населення.

    Нині відтворення населення України характеризується як демографічна криза. Причини цієї кризи формувалися протягом багатьох років, але її поглибила економічна криза в Україні.

    Перші прояви демографічної кризи в Україні спостерігалися вже у 1970 – 1980 роках – початок депопуляції у сільській місцевості, зменшення середньої тривалості життя, зростання смертності тощо – змінювалася чисельність населення за рахунок природного та міграційного рухів. І нині немає підстав для очікування швидкого зростання чисельності населення. З одного боку, дуже низький порівняно з розвиненими країнами рівень народжуваності; з другого – характерний для слаборозвинених країн високий рівень смертності, особливо осіб працездатного віку. Смертність населення за останні десять років збільшилася на 21 відсоток.

    Старіння населення у 1990-х роках відбувалося переважно «знизу» внаслідок зниження народжуваності, старіння «зверху» повною мірою стримувалося скороченням середньої тривалості життя. За рахунок цього збільшується частка населення старше пенсійного віку, особливо серед жінок.

    Якщо в 1990 році показник народжуваності дорівнював 53,2 на тисячу жінок, то у 2000-му – 31,2. Аналіз цих даних у регіонах України свідчить, що зниження народжуваності не пов'язане зі старінням населення, а зумовлюється регулюванням народження жінками, тобто із соціальними умовами.

    Показники відтворення населення в Україні слід оцінювати як украй низькі. Народжуваність компенсує смертність на 51 відсоток, тобто відтворення населення забезпечується лише наполовину. Навіть у селах, де традиційно народжуваність вища, ніж у містах, із 1993 року показник вичерпної плідності опустився значно нижче за межу простого відтворення населення. Водночас дітородна активність продовжує знижуватися.

    Якщо наслідки міграційного руху населення можуть змінюватися одночасно, то процеси природного відтворення населення складні і для початку позитивних зрушень у них необхідна тривала цілеспрямована соціально-демографічна політика.

    Причини сучасної депопуляції України:

    1) зменшення числа сімей, зростання кількості самотніх людей;

    2) складне матеріальне становище;

    3) міграція (еміграція);

    4) «постаріння» населення.

    Існують міжнародний і вітчизняний підходи у визначення вікових меж похилого віку (старості).

    Міжнародна вікова класифікація пізнього періоду життя людини: а) літній вік (61-75 р.);

    б) старечий (76-90 р.);

    в) довгожителі (старші за 90 р.).

    Вікова класифікація пізнього періоду життя людини (Європейського регіонального бюро ВООЗ) (1963):

    1) літні (немолоді, підстаркуваті) - 60-74 р.;

    2) старі - 75р. і старші;

    3) довгожителі - 90 р. і старші.

    Комітет експертів ВООЗ (1992), згідно рішення ООН (1980), рекомендує літніми називати людей, що досягли межі 60 р. За даними Г.М.Перфільєвої (1998), вік понад працездатний, за класифікацією ООН - це старші 65 р., в Україні, Росії - 60 р.

    ООН вважає державу молодою в демографічному відношенні, якщо частка літніх (65р. і старші) складає менше, аніж 4%, 4-7% – зрілою, старою - від 7% і більше.

    Вік – поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії життя. Відлік віку починають від народження до фізичної смерті. Поняття «вік» — багатоаспектне. Можна виділити чотири підвиди: хронологічний, біологічний, соціальний і психологічний.

    На тривалість життя людини впливають такі фактори: фізична активність; харчування; стресові ситуації; релаксація і сон; хронічні захворювання; шкідливі звички; дотримання особистої гігєни; екологія та безпечне середовище; стимулювання; генетичні фактори (ген Клото); медичне обслуговування. Перелік вищезгаданих факторів визначає основні шляхи профілактики передчасного старіння і збільшення тривалості життя.


    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

    1. Розкрийте особливості сучасної демографічної ситуації в світі та в Україні.

    2. Поясніть поняття «календарний» і «біологічний вік» людини.

    3. Охарактеризуйте види старості, швидкість старіння.

    4. Основні прояви старіння населення.


    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

    1. Складіть таблицю вікової класифікації пізнього періоду життя людини.

    2. Порівняйте і поясніть зарубіжні і вітчизняний підходи у визначення вікових меж людей похилого віку.

    3. Визначте фактори впливу на тривалість життя людини.

     

    ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

    1. Демографічне старіння населення в Україні.

    2. Старість та науково-технічний прогрес.

    3. Соціальний вік старості.



    ЛІТЕРАТУРА

    1. Айриян А.П. Социальные аспекты геронтологии / А.П.Айриян. – Ереван.: Айастан, 1989. – 189 с.

    2. Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

    3. Социальная геронтология: Словарь-справочник: Учебно-справочное пособие для студентов вузов по специальности «Социальная работа». / Авт.-сост. Н.Ф.Басов. - М., 2000. - 242 с.

    4. Холостова Е.И. Пожилой человек в обществе / Социально-технологический институт. - М., 1999. - 198 с.

    5. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология : Учебное пособие для вузов. – М.: Гуманит. издат. центр «Владос», 1999. – 224 с.



    Тема 3. Психологічні та соціальні аспекти старіння

    1. Вікові зміни фізичних параметрів організму людей літнього та похилого віку.

    2. Особливості вікових змін психіки у похилому віці.

    3. Соціальні проблеми літніх людей.



    Науковці визначають звичайні та гострі фізичні психо-емоційні вікові зміни людського організму. 

    Звичайні фізичні зміни відбуваються в організмі кожної людини, це: зменшення зросту людини, втрата маси тіла, зміна шкірних покривів, потовщання і ламкість нігтів, остеопороз, втрата еластичності та сили м'язів, обмеження рухливості суглобів, погіршення слуху, втрата нюху і смаку, зниження гостроти зору, зниження тактильної чутливості, дефомація щелепи і т.п.

    Гострі фізичні зміни трапляються не з кожною людиною; вони викликають незворотні зміни; їх спричинюють найчастіше захворювання (хронічні неліковані процеси, нові – онкологічні, гострі інфекційні хвороби, травми тощо).

    До звичайних психо-емоційних вікових змін відносимо такі як: відчуття власної непотрібності, почуття самотності та ізольованості, одноманітність, обмеження зацікавлень, втрата певності у собі, затруднення при засвоєнні нової інформації (здовження термінів і погіршення здатності поповнення, засвоєння, збереження і відтворення інформації), напруження і стрес внаслідок ускладнення адаптації до нових ситуацій, зміни особистісних якостей (звуження емоційного спектру, почуттів, невідповідність емоційних реакцій до причин, що їх викликають, аномальні реакції - кризові та депресивні стани, неврози, стабільне зниження настрою), втрата пам’яті, зміни в режимі сну; гострі зміни пов’язані з порушеннями психіки внаслідок анатомічних змін у головному мозку (сенільна деменція, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, хвороба Паркінсона).


    Соціальні проблеми літніх людей умовно можна поділити на такі:

    • матеріально-фінансового характеру;

    • медико-соціальної реабілітації;

    • психологічного благополуччя.


    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

    1. Як змінюються фізичні параметри організму людей у процесі старіння?

    2. Назвіть і поясніть психо-емоційні вікові зміни людини.

    3. Охарактеризуйте соціальні проблеми літніх людей. 


    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

    1. Проаналізуйте хвороби, які характерні людям похилого віку, поясніть причини їх виникнення.

    2. Визначте механізми компесації та атаптації в похилому віці.

    3. Підготуйте інформацію у вигляді презентації про зарубіжних та вітчизняних вчених-геронтологів.

    4. Розкрийте класифікацію типів старості, порівняйте поведінку людей різних типів.



    ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

    1. Старість крізь призму стереотипів.

    2. Матеріальний достаток як фактор патологічного і здорового старіння.

    3. Дискримінація осіб похилого віку.


    ЛІТЕРАТУРА

    1. Айриян А.П. Социальные аспекты геронтологии / А.П.Айриян. – Ереван.: Айастан, 1989. – 189 с.

    2. Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

    3. Социальная геронтология: Словарь-справочник: Учебно-справочное пособие для студентов вузов по специальности «Социальная работа». / Авт.-сост. Н.Ф.Басов. - М., 2000. - 242 с.

    4. Холостова Е.И. Пожилой человек в обществе / Социально-технологический институт. - М., 1999. - 198 с.

    5. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология : Учебное пособие для вузов. – М.: Гуманит. издат. центр «Владос», 1999. – 224 с.



    Тема 4. Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку

    1.  Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку.

    2.  Особливості стану здоров'я геронтологічної групи населення.

    3.  Побутовий травматизм.


    Здоров'я літньої людини – визначальний чинник формування потреби в медичній та соціально-побутовій допомозі. Особливості стану здоров'я геронтологічної групи населення: рівень загальної захворюваності удвічі перевищує аналогічний показник населення середнього віку; більше третини осіб мають одночасно 4-5 захворювань, а після 75 років від 5 і більше хвороб одночасно; більшість усіх захворювань – це патологія серцево-судинної, дихальної, нервової, кістково-м'язової систем і органів травлення; збільшення онкологічних та ендокринних захворювань; хвороби набувають хронічного, комплексного, взаємообтяжливого характеру з атиповим перебігом, частими загостреннями і ускладненнями, тривалою реконвалесценцією (період одужання); обмеження або втрата фізичних можливостей і здатності до самообслуговування внаслідок захворювань, зростання потреби в медико-соціальній допомозі у стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних, реабілітаційних закладах або вдома.

    Проблеми із здоров’ям, що найчастіше турбують людей похилого віку і старих це: аритмії, гіпертонічна хвороба, порушення слуху, коронарна хвороба, ортопедичні захворювання (побутовий травматизм), катаракти, діабет, порушення зору, варикозна хвороба, цукровий діабет та ін.

    Серед населення геронтологічної групи поширені також психічні хвороби.

    У людей похилого віку значно зростає кількість випадкових фізичних травм, особливо переломів. Причиною цього є ряд факторів. Одна із основних причин – розвиток остеопорозу, тобто захворювання кісткової системи, що характеризується зниженням кісткової маси і втратою в ній значної кількості мінеральних речовин. Внаслідок цього навіть під дією незначної фізичної сили можуть виникнути переломи, частіше за все переломи передпліччя, ребер, хребта та стегна.

    Спонукають виникненню травм та переломів і вікові зміни центральної нервової системи, що в свою чергу призводить до невпевненості при ходьбі, порушенню рівноваги і т.д.; патологічні процеси (недостатність мозкового кровообігу, захворювання опорно-рухового апарату), зниження гостроти зору.

    Невідкладну долікарську допомогу людям похилого віку можуть надавати особи, які мають елементарні знання про травми, раптові хвороби, нещасні випадки, а також про необхідну допомогу, яку слід надавати негайно на місці випадку до прибуття медичного працівника.

    Загальні принципи надання невідкладної допомоги: дотримання строгої послідовності дій – швидкий, але обережний огляд постраждалого; оцінювання стану навколишнього середовища; припинення впливу шкідливих факторів або усунення постраждалого із зони їх впливу; з’ясувати причину тяжкого стану і надавати негайну допомогу (зупинка кровотечі, накладання пов’язки, непрямий масаж серця тощо) до прибуття медиків. Якщо причини виявити не вдалося, – транспортувати постраждалого до наближчого медичного закладу. До початку надання невідкладної допомоги потрібно встановити ознаки життя (серцебиття, пульс на артеріях, дихання, реакція зіниць на світло) або ж біологічної смерті (відсутність фотореакції зіниць, симптом “котячого ока”, охолодження тіла, трупні плями, трупне застигання).
    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ


    1. У чому полягають особливості стану здоров’я геронтологічної групи населення?

    2. Які соматичні захворювання найчастіше турбують людей похилого віку?

    3. Сенсорні порушення в старечому віці.

    4. Фармакотерапія пізнього віку.

    5. Поширеність і структура психічних розладів серед населення геронтологічної групи.

    6. Охарактеризуйте загальні принципи медико-соціальної допомоги літнім людям.

    7. Побутовий травматизм серед старих людей.

    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

    1. Проаналізуйте хвороби, які характерні людям похилого віку, поясніть причини їх виникнення.

    2. Складіть пам’ятку для людей похилого віку «Як попередити побутовий травматизм».


    ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

    1. Сучасний стан медико-соціальної допомоги людям похилого віку в Україні.

    2. Хвороби геронтологічної групи населення.

    3. Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку.


    ЛІТЕРАТУРА

    1. Айриян А.П. Социальные аспекты геронтологии / А.П.Айриян. – Ереван.: Айастан, 1989. – 189 с.

    2. Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

    3. Социальная геронтология: Словарь-справочник: Учебно-справочное пособие для студентов вузов по специальности «Социальная работа». / Авт.-сост. Н.Ф.Басов. - М., 2000. - 242 с.

    4. Холостова Е.И. Пожилой человек в обществе / Социально-технологический институт. - М., 1999. - 198 с.

    5. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология : Учебное пособие для вузов. – М.: Гуманит. издат. центр «Владос», 1999. – 224 с.
    Тема   5.   Організація  соціальної   роботи   з геронтологічною групою клієнтів

    1.  Організація медико-соціальної допомоги в геронтології.

    2.  Морально-етичні аспекти соціальної роботи в геронтології.

    3.  Стереотипи поведінки людей похилого віку у відповідь на допомогу соціальних працівників.

    Соціальна робота з людьми похилого віку і старими вимагає розуміння соціальним працівником множинності й взаємозалежності психологічних, психопатологічних, соматичних, морально-етичних проблем, що виникають у людей цієї вікової групи, володіння методиками і технологіями, які б допомогли та полегшили їхні зусилля в щоденній практичній роботі, під час спілкування із цією групою клієнтів.

    Перед соціальними працівниками, які працюють з такою категорією клієнтів, поставлені вимоги до виконання професійних обов’язків і вимоги щодо особистісних якостей.

    Найкращим доказом професіоналізму соціального працівника є довіра старої людини, сприйняття нею отриманих порад. Зусилля соціального працівника повинні бути скеровані на активізацію людини похилого віку і спонукання її до самостійного вирішення особистих проблем.

    Морально-етичні аспекти соціальної роботи з геронтологічною групою клієнтів доволі складні. В їх основі – принципи довіри і доброзичливості, поваги до іншого людині. Крім того, гуманістична етика спілкування орієнтується на такі моральні загальнолюдські цінності, як: довіра, відвертість, безкорисливість, милосердя, доброта, турбота, правдивість, виконання боргу і вірність слову. Спілкування припускає і такі почуття як товариськість, співпереживання, почуття провини, сорому, каяття.

    Стереотипи поведінки людей похилого віку у відповідь на допомогу соціальних працівників:

    1) несприйняття соціальної роботи в буденному житті, недовіра до соціальних працівників, небажання бути залежними від чужих, сторонніх людей;

    2) рентні установки, прагнення і настирливість щодо отримання якомога більшого переліку послуг від соціального працівника, повне складання на останнього виконання всіх побутових обов’язків;

    3) невдоволення своїми умовами життя переноситься на соціального працівника, з яким безпосередньо має справу клієнт;

    4) соціального працівника сприймають як об’єкт, що несе безпосередню відповідальність за фізичне здоров’я, моральний і матеріальний стан клієнта.

    До основних напрямів соціальної роботи з людьми похилого віку належать:

    1) активне виявлення і облік осіб, які потребують соціальної опіки (допомоги) вдома та у спеціалізованих стаціонарних, напівстаціонарних і амбулаторних закладах;

    2) створення умов для прояву і раціонального застосування активності представників цієї вікової групи в мікросоціумі, і для задоволення їхніх запитів;

    3) консультативна робота з родичами і близькими людьми клієнтів соціальних служб.

    Найбільшого поширення в практиці вітчизняних соціальних служб, які надають допомогу людям похилого віку, набули такі форми і методами соціальної роботи як реабілітація та соціальний захист.



    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

    1. Дайте характеристику медико-соціальній допомозі населенню геронтологічної групи. Наведіть приклади.

    2. Визначте вимоги до виконання професійних обов’язків соціальними працівниками, які опікуються людьми похилого віку.

    3. Якими моральними якостями повинен бути наділений соціальний працівник, який працює з людьми похилого віку?

    4. Охарактеризуйте стереотипи поведінки людей похилого віку щодо соціальних працівників.
    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


    1. Проаналізуйте особливості організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку в Україні та за кордоном.

    2. У чому полягають особливості догляду за немічними престарілими людьми?

    3. Об’єднайтеся у групи по 3-4 особи і підготуйте рольові ігри на теми «Розвиток навичок активного слухання», «Розвиток розуміння суджень людини», «Розвиток емпатійних навичок».


    ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

    1. Етичні стандарти професійного спілкування соціального працівника.

    2. Морально-етичні аспекти соціальної роботи в геронтології.

    3. Зміст, моделі та сучасний стан соціальної роботи з літніми людьми та особами похилого віку в Україні.

    4. Моделі та сучасний стан соціальної роботи з літніми людьми та особами похилого віку у країнах Европи, США.



    ЛІТЕРАТУРА
    1. Азбука харчування. Лікувальне харчування: Довідник / За ред. Г.І.Столмакової, І.О.Мартинюка. – Львів: Світ, 1991. – 208 с.

    2. Айриян А.П. Социальные аспекты геронтологии / А.П.Айриян. – Ереван.: Айастан, 1989. – 189 с.

    3. Альперович В.Д. Геронтология. Старость. Социокультурный портрет: Учеб.пособие. – М.: Приор, 1998. – 271 с.

    4. Барден І., Фогель А., Водрашке Г. Домашня опіка хворих і немічних. Великий довідник видавництва «ТРІАС».- Друк «Стрім», 2000. - 315 с.

    5. Введення у соціальну роботу: навчальний посібник / Бойко А.М., Грига І.М., Кабаченко Н.В., Кравченко Р.І., Полтавець Д.В., Семигіна Т.В. та ін. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

    6. Здоров'я – моя цінність: Метод.матеріали до тренінгу / Автор-упоряд.: О.М.Петрик; За заг.ред. І.Д.Звєрєвої. – К.:Наук.світ, 2005. – 53 с.:іл.



    7. Яцемирская Р.С., Беленькая И.Г. Социальная геронтология : Учебное пособие для вузов. – М.: Гуманит. издат. центр «Владос», 1999. – 224 с.

    Тема    6.  Методи психологічної реабілітації людей

    передпенсійного та пенсійного віку

    1.  Методи психологічної реабілітації людей передпенсійного і пенсійного віку.

    2.  Надання допомоги в оцінці прожитого життя, подоланні наслідків безповоротних втрат.

    3.  Методи професійної психотерапевтичної дії з позицій психології, поведінкової терапії.

    4.  Організація терапевтичного оточення для здійснення терапії.
    Завдання психологічної допомоги та реабілітації людей похилого віку полягає у: 

    - адаптації до статусу пенсіонера;

    - допомозі клієнту розглянути і оцінити свої інтереси та життєві ресурси;

    - обрати для себе захоплюючу справу; 

    - допомозі в прийнятті старості і всього минулого життя в цілому;

    - пошуку нових орієнтирів ( формування позитивного образу старості як часу для щастя, розвитку внутрішнього спокою, обговорення всього хорошого, шо є в актуальній життєвій ситуації ); 


    -  підвищенні загального фону настрою; 

    -  у підвищенні самооцінки. 

    Розглядаючи питання методів психологічної реабілітації людей передпенсійного і пенсійного віку слід в першу чергу зупинитися на напрямах надання соціально-психологічної допомоги людям похилого віку соціальними працівниками, а саме: створення системи «соціальної підтримки», подолання негативних психологічних установок (відчаю, почуття безпорадності, недооцінки власних можливостей); допомога у влаштуванні життя на самоті після пережитої втрати.

    Слід також ознайомити клієнтів з психотехніками з регуляції окремих психічних функцій і здібностей, прийомами компенсації зниження можливостей пам’яті й уваги та саморегуляції й організації життєвого простору.

    Форми надання соціально-психологічної допомоги: індивідуальні і групові бесіди, лекції, дискусії, навчальні програми для людей похи-

    лого віку.

    Реабілітація людей літнього і похилого віку має дві складові – медичну і соціальну, її здійснюють у великих стаціонарних закладах.

    Соціальна реабілітації здійснюється для покращення психологічного стану людини, з метою її адаптації до нових умов, швидшої соціалізації та профілактики негативних реакцій у майбутньому: методи стимуляції спогадів або біографічного інтерв’ювання; методи трудової та громадської зайнятості; метод заохочення до праці на присадибних ділянках; залучення до роботи клубів за інтересами для людей похилого віку; залучення до волонтерської діяльності самих пенсіонерів, котрі допомагають доглядати інших – надають послуги вдома (приготування їжі, прання, прибирання, доставка обідів), у тому числі санітарного, гігієнічного характеру (допомога у прийомі ванни старою людиною, ін’єкції, перев’язки ін.).

    Форми організації соціальної роботи з людьми похилого віку: клуби за інтересами; денні центри; «ланчен-клуби»; «соціальні клуби» і «соціальні кафе»; будинки з обслуговування престарілих; клуби дозвілля для пенсіонерів; організації дозвілля престарілих на природі, біля моря.

    Медико-соціальна робота як мультидисциплінарна (медичного, психолого-педагогічного, соціально-правового характеру) професійна діяльність, скерована на відновлення, збереження і зміцнення здоров'я у тому числі осіб похилого віку; має виражені реабілітаційне і профілактичне спрямування. Її мета - досягнення оптимально можливого рівня здоров’я, функціонування і адаптація осіб похилого віку, а також осіб з фізичною та психічною патологією, тих, що мають соціальні негаразди. Основне завдання медико-соціальної роботи з геронтологічною групою населення - збереження і покращення якості життя людей похилого віку.

    Соціальний працівник – основний координатор діяльності різних фахівців (лікарів, психологів, педагогів, юристів ін.), що беруть участь у розв’язанні комплексу проблем людини похилого віку. Форми і методи, які застосовують на практиці фахівці медико-соціального спрямування запозичені: із сфери охорони здоров’я (профілактичні, реабілітаційні, психотерапевтичні та ін.); із сфери соціального захисту населення (соціальне консультування, соціальна допомога, соціальне обслуговування в стаціонарних закладах, організація денного перебування в закладах соціального обслуговування, надання тимчасового притулку тощо). Модель медико-соціальної допомоги вдома – організаційно найскладніша форма медико-соціальної допомоги людям похилого віку; передбачає діяльність міждисциплінарної бригади (соціальний працівник, лікар-геронтолог, медична сестра, психолог, масажист, патронажний працівник, перукар, священик); орієнтується на принципи медико-соціальної реабілітації. Види лікування та догляду, які можна реалізувати завдяки системі допомоги вдома: спеціальне лікування; інтенсивне лікування; підтримуюче лікування; реабілітаційне лікування; паліативне лікування; комбінований догляд.

    Догляд за немічними і перестарілими об’єднує низку заходів, покликаних сприяти адаптації та максимальній соціалізації людей, які опинилися в нових, не типових для них до тепер, життєвих обставинах у зв’язку із закономірними чи непередбачуваними фізичними, психічними, соціальними змінами. Ці заходи повинні допомагати у полегшенні життя дюдей, які вимушено обмежені у фізичній активності, здатності до самообслуговування в силу певних важких захворювань (психо-соматичних станів), травм чи фізіологічних деструктивних змін в організмі, пов’язаних із набуттям відповідного віку, тобто, у зв’язку із старінням і старістю.

    Особи, що здійснюють догляд за немічними і перестарілими людьми, повинні володіти відповідними знаннями в багатьох галузях (основи фізіології, гігієни, патології, фармакології, валеології, психології тощо), уміннями і навичками для належного проведення всього обсягу та різноманітності видів допомоги. Така допомога включає різну за характером і рівнем кваліфікованості діяльність. Розпочинаючи від правильного облаштування помешкання (приміщення), де перебуває особа похилого віку, та гігієнічного режиму (у тому числі, догляд за тілом, раціональне харчування, режим навантажень і відпочинку тощо), до організації співпраці хворого (немічного) з опікуном (соціальним працівником), іншими фахівцями (медиками, психологом, реабілітологом, священиком) та членами родини, і аж до упорядження догляду за вмираючим.

    Оцінювання ступеня порушень та обмежень у повсякденному функціонуванні та в соціальній діяльності, визначення рівня самостійності людини (проводиться за параметрами ВООЗ):

    1) регуляція основних видільних функцій організму; рухливість та прості навички самообслуговування – умивання, одягання, приймання їжі, здатність дістатися туалету;

    2) інструментальні методи буденної діяльності – здатність прати, готувати, робити закупки, користуватися телефоном, розпроряджатися грішми.



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3

    Схожі:

    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 020303 «Філологія (Переклад)»

    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання контрольних робіт студентами-бакалаврами заочної форми навчання
    Структура курсу «Філософія» та загальні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта»
    Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта» денної та заочної...
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань
    Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів поточного І підсумкового контролю їх знань з дисципліни...
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 030505 «Управління персоналом І економіка праці»

    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки
    У методичних рекомендаціях викладено основні матеріали, які можуть бути корисні студентам усіх галузей знань І напрямів підготовки...
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи студентів, тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання, рекомендовану літературу
    Текст]: методичні рекомендації для студентів спеціальностей 030505 „Управління персоналом та економіка праці", 030601 „Менеджмент...
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу»

    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні рекомендації для студентів № теми Назви тем та анотований зміст Заліковий кредит №1
    Самостійна робота студентів, її тематика, обсяг та методичні рекомендації для студентів
    Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
    Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...


    База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка