Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу»



Сторінка1/5
Дата конвертації13.04.2017
Розмір1.06 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Кафедра теоретичної і прикладної економіки



ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Методичні рекомендації щодо організації

самостійної роботи

студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

усіх напрямів підготовки денної форми навчання

Суми


Видавництво «Ярославна» 2014

УДК 330.8(073)

І 90

Рекомендовано до видання методичною радою Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України, протокол № 4 від 26. 12. 2014 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної економіки, протокол № 4 від 24 листопада 2014.

Укладач:


кандидат історичних наук, доцент

І.В. Ткаченко


Рецензенти:

д-р. екон. наук, доцент, завідувач кафедри бухгалтерського обліку

Сумського національного аграрного університету

О. П. Славкова


д-р. екон. наук, проф. ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

М. І. Макаренко



І 90 Історія економіки та економічної думки: методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи НБУ». – Суми: Ярославна, 2014. – с.

У методичних рекомендаціях щодо організації самостійної роботи студентів містяться методичні поради з організації самостійної роботи студентів на лекціях, під час підготовки до семінарських занять, у процесі написання рефератів, есе, виконання індивідуальних завдань, підготовки до заходів із контролю знань; звертається увага на необхідність дотримання гігієни розумової праці; подано розгорнутий перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми, тестові завдання до кожної теми, список довідкової, основної та додаткової літератури. У додатках наведені приклади відповідей на тестові завдання, визначень термінів і понять та історія їх походження. Складові структури методичних рекомендацій відповідають вимогам кредитно-модульної системи навчання.

Призначено для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за всіма напрямами підготовки денної форми навчання.

УДК 330.8(073)

ã Видавництво «Ярославна», 2014

ЗМІСТ


ЗМІСТ 3

а) якнайшвидшого переходу до ринкових відносин; 27

б) забезпечення зростання податкових надходжень до казни; 27

в) не допустити руйнації основ натурального господарства. 27

г) правильна відповідь б); 27

д) немає правильної відповіді. 27

8. Яку назву мали твори давньоєгипетської літератури, у яких розглядалися питання управління державним господарством: 27

а) закони; 27

б) повчання; 27

в) збірки пісень; 27

г) трактати. 27

9. Література, у якій містяться давньоіндійські економічні погляди: 27

а) мемуарні твори; 27

б) релігійна література; 27

в) законодавчі акти; 27

г) художня література. 27

10. Господарська етика стародавніх євреїв відображена у творах: 27

а) Коран; 27

б) Закони Ману; 28

в) Старий Завіт Біблії; 28

г) Бесіди і роздуми. 28

9.Економічне вчення У.К. Мітчелла стало основою: 50

а) теорії граничної корисності; 50

б) концепції безкризового циклу; 50

в) теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. 50

а) Дж.М. Кейнс; 61

б) А. Мюллер-Армак; 61

в) М. Фрідмен; 61

г) П. Самуельсон; 61

д) К. Менгер. 61

6. Що висуває як головний принцип макроекономічної політики монетаризм: 66

а) грошова пропозиція розширюється щорічно в тому ж темпі, що й щорічний темп потенційного зростання реального ВНП; 66

б) політику збільшення сукупної пропозиції; 66

в) активну монетарну політику; 66

г) активну грошово-кредитну політику; 66

д) політику збільшення сукупного попиту. 66

5. Розвиток радянської економіки визначався: 70

а) показниками продуктивності праці; 70

б) співвідношенням заощаджень та інвестицій; 70

в) інтенсивністю використання досягнень науково-технічного прогресу; 71

г) пятирічними планами та директивами до них. 71

6. Принципи післявоєнної економічної стратегії в СРСР: 71

3. Найбільш вагомими торговими партнерами сучасної України є: 74

а) Китай; 74

б) Туреччина; 74

в) Росія; 74

г) Білорусь; 74

д) Німеччина. 74

4. Наслідки політики реформ в Україні у 90-ті рр.: 74

5.5. Термін «соціальне ринкове господарство» вперше використав: 83

а) Дж.М. Кейнс; 83

б) А. Мюллер-Армак; 83

в) М. Фрідмен; 83

г) П. Самуельсон; 83

д) К. Менгер. 83




ВСТУП
Історія економіки та економічної думки займає одне з провідних місць у системі економічних дисциплін. Накопичуючи конкретні факти економічного розвитку окремих країн та аналізуючи економічні процеси, ця дисципліна орієнтований на те, щоб у складних нашаруваннях економічного життя, виявити закономірності його розвитку, розуміти логіку процесів, що відбуваються у цій сфері. Досягнення такої логіки неможливе без звернення до історії виникнення та еволюції поглядів, уявлень, ідей, концепцій, узагальнень щодо характеру, змісту і цілей господарської діяльності, взаємовідносин між різними господарюючими суб’єктами, між ними та державою.

Історія економіки та економічної думки об’єднує два близькі та споріднені курси і вивчає еволюцію господарської діяльності, господарського буття людства від первісного суспільства до сучасності, відслідковує відображення господарського життя в давніх нормативних документах, у поглядах, наукових ідеях, теоріях прогресивних мислителів, висвітлює економічні концепції головних шкіл і напрямків економічної думки, дає осмислення генезису економічних категорій, законів і порівняльний аналіз їх трактування, знайомить з досягненнями видатних вчених-економістів.



Метою вивчення дисципліни «Історія економіки та економічної думки» є узагальнення та виокремлення базових закономірностей економічного життя людства в історичному аспекті, починаючи від стародавніх часів до сьогодення, поглиблене вивчення і творче осмислення етапів та напрямків розвитку економічної думки, систематизація економічних знань. Відтак вивчення економічної історії та історії економічної думки значною мірою сприяє формуванню економічної культури майбутніх фахівців.

Завдання вивчення дисципліни полягає у формуванні та розвитку логіки економічного та історичного мислення спеціалістів на основі історичного аналізу розвитку господарської діяльності людства, формування загальноекономічного світогляду майбутнього фахівця, котрий повинен знати:

  • еволюцію способів виробництва; історію господарських механізмів; історію галузей народного господарства; генезис окремих економічних процесів (урбанізація, промисловий переворот, інтеграція тощо); історію економічних інститутів, таких як гроші, податки, ціни, кредит і т. ін.;

  • основні закономірності виникнення та розвитку економічних поглядів, їх залежності від конкретно-історичних ситуацій;

  • економічні концепції основних шкіл та напрямків економічної думки;

  • досягнення видатних вчених-економістів та їх внесок у розвиток економічної науки.

У результаті реалізації цих задач студент повинен вміти:

  • формувати принципи економічного мислення, що дозволяють бачити історичні корені сучасних соціальних та економічних проблем; спираючись на накопичений в історій господарський досвід, адекватно оцінювати поточну економічну ситуацію та приймати правильні рішення.

  • оцінювати економічні ідеї та погляди з точки зору їх приналежності до тих чи інших шкіл і напрямів;

  • аналізувати економічні ситуації з позиції різних наукових концепцій;

  • використовувати категоріально-понятійний апарат, запропонований різними школами;

  • прослідковувати взаємозв’язок дій у сфері економічної політики з теоретичними концепціями минулого та теперішнього.

Набуті знання допоможуть підготувати висококласного спеціаліста, здатного реалізувати в практичній діяльності кращі досягнення економічної думки минулого і сучасні економічні концепції з урахуванням специфіки і традиційних особливостей соціально-економічної системи України.

Досягнення означених завдань можливе за умови наполегливої самостійної роботи студентів, яка поєднує такі провідні напрямки:



  • вивчення економічної історії;

  • вивчення навчально-методичної, наукової та періодичної літератури згідно з програмою курсу та планами семінарських занять;

  • пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою;

  • аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій;

  • написання рефератів та есе відповідно до кожної теми курсу;

  • вивчення класичних праць найвидатніших вчених-економістів;

  • виконання навчальних та тестових завдань підвищеної складності, що допомагають систематизувати і закріпити теоретичні положення;

  • підсумкова підготовка за допомогою запитань для самоперевірки.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Самостійна робота студента – це самостійна діяльність-учіння студента, яку викладач планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем викладача без його прямої участі.

У процесі вивчення дисципліни «Історія економіки та економічної думки» виокремлюють такі види самостійної роботи:



  • слухання лекцій, участь у семінарських заняттях;

  • відпрацювання тем лекцій та семінарських занять;

  • підготовка рефератів, есе, презентацій, кросвордів, бібліографічних описів;

  • підготовка до тематичних контрольних робіт, модульного контролю та екзаменів;

  • робота з літературою тощо.

Кожен вид самостійної роботи вимагає від студента наполегливої праці, у зв’язку з чим необхідно дотримуватися гігієни розумової праці. Студенту варто ознайомитися з механізмами розумової праці, з’ясувати причини втоми, шляхи підвищення працездатності, дотримуватися режиму харчування та організації відпочинку. Тому слід ознайомитися з рекомендаціями вчених щодо організації процесу навчання студентів з метою досягнення високих результатів та попередження негативних наслідків для здоров’я (відповідна література …….

Слід звернути увагу на те, що у вищому навчальному закладі студент мусить опанувати нові форми і методи навчання, організації самостійної роботи та контролю за нею з боку викладача. Тому йому необхідно дослухатися до порад щодо роботи на лекціях, підготовки до практичних занять та інших видів самостійної роботи. Процес навчання у вищій школі реалізують у межах різноманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання. Кожна форма розв'язує своє спеціальне завдання, але сукупність форм і методів навчання створює єдиний дидактичний комплекс, функціонування якого підпорядковано об'єктивним закономірностям навчального процесу.

У вищій школі провідне місце серед інших форм навчальних занять посідає лекція, що пояснюється високим теоретичним змістом, постановкою в ній актуальних проблем. Вона забезпечує можливості для оволодіння змістом навчального матеріалу й ознайомлення з новими досягненнями історико-економічної науки.

Лекція є одним з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів, вона являє собою методологічну й організаційну основу для всіх навчальних занять, зокрема й самостійних. Вона вводить студентів у науку, допомагає впевнено в ній орієнтуватися, полегшує засвоєння найскладніших теоретичних проблем, допомагає науково аналізувати сучасну дійсність, має емоційний вплив, стимулює творче мислення студента та заряджає його ентузіазмом у процесі отримання знань.

Лекція допомагає студентам зорієнтуватися у значному масиві інформації: ознайомитися з літературою, тенденціями наукових пошуків учених, науковими школами, привести наукову інформацію в упорядковану систему, допомагає студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами. Вона надає навчальному курсу концептуальності, решта форм навчальних занять так чи інакше зорієнтовані на лекцію і найчастіше заплановані після неї, спираються на неї змістовно і тематично. Тому основною метою лекції є формування орієнтувальної теоретичної основи для подальшого засвоєння навчального матеріалу та організації всіх ланок самостійної діяльності.

У лекції висвітлюються не всі питання теми, а найважливіші, найсуттєвіші, що вимагають наукового обґрунтування. Основний зміст лекції становлять центральні методологічні, теоретичні і практичні проблеми, у ній викладач пропонує чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми.

Ознайомлення з лекцією є доцільним і необхідним етапом підготовки до самостійної роботи, оскільки її зміст відповідає робочій навчальній програмі, відображає найновіші досягнення науки, інформаційно насичений, містить переконливу аргументацію, має логічно доцільну структуру відповідно до змісту навчального матеріалу, висвітлює перспективи подальшого розвитку наукових пошуків. Важливим для студента є виокремлення у лекції певних компонентів змісту для самостійного опрацювання з належним методичним забезпеченням.

Варто враховувати, що викладач постійно удосконалює зміст лекції, наповнює її новим матеріалом, можливо навіть тим, який ще не відображений у підручниках та посібниках, надає студентам список наукової літератури з коментарями про методику використання джерел.

У процесі навчання іноді виникає дискусія щодо доцільності конспектування лекції. З погляду ефективності навчального процесу у вищій школі фахівці радять студентам вести конспективні записи змісту лекцій. Відмовляючись від конспектування лекцій студенти марнують час, адже в короткотерміновій пам'яті залишається до 10 % почутої інформації. Тому конспектувати зміст лекцій обов'язково, оскільки у процесі конспектування студент слухає, записує, аналізує, у результаті чого працює слухова, зорова, моторна, оперативна пам'ять. Це забезпечує систематичність опрацювання навчального курсу, сприяє не лише міцності знань, а й впливає на формування професійної культури майбутнього фахівця.

Конспектуючи лекцію, треба повністю записувати назву теми, план, рекомендовану літературу, вести записи головних, суттєвих даних та відсіювати другорядні. Для цього необхідно уважно слухати лектора, сприймати, усвідомлювати зміст матеріалу лекції, швидко писати, використовуючи умовні позначення і скорочення окремих слів і фраз.

При прослуховуванні лекції варто враховувати, що в ній зазвичай розкривається сутність основних питань, особливо тих, які є складними для самостійного розуміння або зміст яких недостатньо висвітлений у навчальних посібниках, а решта питань пропонується для самостійного вивчення. На лекції викладач дає методичні поради, вказує, де віднайти необхідну інформацію, як її опрацювати, на що звернути особливу увагу. Тому у зошиті для конспектування необхідно залишати певну кількість сторінок для записів результатів самостійного опрацювання окремих питань.

Семінарські заняття забезпечують умови для самостійної роботи студента, оволодіння раціональними й ефективними методами пізнання. Вони спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу, сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. У ході підготовки до семінарів та під час участі у них студенти розвивають навички засвоєння фундаментальних знань, логічне мислення, у них формуються власні переконання, культура демократичного та толерантного ведення дискусії, уміння висловлювати свої міркування.

У вищій школі семінарським заняттям з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» належить значна частина навчального часу. Кількість годин на них з дисципліни визначена навчальним планом. Перелік тем міститься в робочій навчальній програмі. Цей вид аудиторної роботи студентів здійснюється під керівництвом викладача та спрямований на оволодіння навичками й уміннями самостійної роботи.

Усі завдання для підготовки до семінарських занять містяться у методичному посібнику «Історія економіки та економічної думки: методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять», який розміщено на сайті бібліотеки ДВНЗ «УАБС НБУ». У ньому вміщені плани занять, питання для засвоєння матеріалу, практичні завдання, орієнтовний перелік тем рефератів, вказані терміни і визначення та список додаткової літератури з кожної теми курсу.

Підготовку до семінарського заняття варто розпочати з ознайомлення з планом заняття та рекомендованою літературою. Спершу необхідно опрацювати конспект лекції та врахувати настанови лектора щодо самостійного опрацювання окремих аспектів теми. Загальне уявлення про тему можна скласти, ознайомившись з матеріалом навчального посібника. Розширити та поглибити знання з окресленого кола питань теми допоможе додаткова література: монографії, наукові статті та першоджерела (різного роду документи з хрестоматій, твори вчених-економістів). Список основної літератури (підручники і посібники) поданий наприкінці даних методичних рекомендацій, додаткова література вказана після переліку питань, що охоплюють зміст робочої програми.

Важливим аспектом у процесі підготовки до семінарського заняття становить безпосередня підготовка виступу з питання, що виноситься для розгляду. Варто врахувати, що виступати необхідно не за готовим текстом, зачитуючи його, а своїми словами, користуючись лише коротким планом, складеним на окремому аркуші з помітками потрібних дат історико-економічних подій, цифр, записами цитат, конкретних фактів, прізвищ видатних економістів тощо. Такий підхід дасть змогу виробити вміння виявляти самостійність під час виступів на занятті.

Варто звернути увагу на підбір джерел і літератури для підготовки виступу на семінарському занятті. Перевагу необхідно надати найновішим підручникам, посібникам, монографіям, а також останнім публікаціям у наукових періодичних виданнях. Наукові статті з історії економіки та економічної думки можна знайти в українських журналах «Актуальні проблеми економіки», «Економічна теорія», «Економіка України», «Фінанси України», «Ефективна економіка», «Економіка і держава» та у зарубіжних періодичних виданнях. Знайомлячись з науковими публікаціями, студент набуває навичок постановки проблеми, що досліджується, логічно висвітлювати основні аспекти питання, робити висновки, висловлювати власну думку, що може стати у нагоді при підготовці до виступу на студентській науковій конференції, а також під час написання власної наукової статті. Як джерело інформації не варто використовувати тексти з Інтернету, авторство яких встановити неможливо.

При вивченні історії економічної думки доцільно було б ознайомитися з інтелектуальними біографіями мислителів давнини, вчених-економістів та державних діячів, які відомі ініційованими ними економічними реформами. Інформація про життєвий шлях відомих діячів науки та реформаторів може стати в нагоді при виборі студентами власного життєвого шляху та допоможе зрозуміти способи наукових досягнень та вдалого кар’єрного зростання. Біографії визначних економістів вміщені у фундаментальній праці «Історія економічних вчень» за редакцією українського вченого В. Д. Базилевича.

У процесі підготовки до семінару значну увагу варто приділяти роботі з понятійно-категоріальним апаратом. Поняття є відображенням найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу ознак. Вони можуть бути загальними, частковими, збірними, абстрактними, конкретними, абсолютними і відносними. Зміст поняття – це сукупність об'єднаних у ньому ознак та властивостей. Розкриття змісту поняття називається визначенням. У процесі розвитку наукових знань визначення можуть уточнюватись, доповнюватись у змісті новими ознаками. Найбільш узагальнені й фундаментальні поняття називаються категоріями. Опановуючи понятійно-категоріальний апарат історії економіки та економічної думки слід враховувати історичний аспект його виникнення та формування. У зв’язку з цим, подаючи визначення поняття, необхідно додати інформацію про історичні умови його появи. У роботі з понятійно-категоріальним апаратом дисципліни варто звертатися до словників економічних термінів, енциклопедій, різної довідкової літератури, окремі з видань якої подані у списку довідкової літератури даних методичних рекомендацій. Студент мусить усвідомити важливість використання наукової термінології, що стане запорукою його інтелектуального розвитку та сформує вміння науково обґрунтовувати власні думки.

Опрацьовуючи тему на семінарське заняття, варто розглянути проблемні питання, вміщені у вже згаданих методичних рекомендаціях. Саме пошук відповідей на проблемні питання допомагає систематизувати знання, набуті на лекціях та у процесі самостійної роботи, формувати власну думки на процеси і явища.

Виступ на семінарському занятті можна супроводжувати мультимедійною презентацією, при створенні якої необхідно дотримуватися певних критеріїв. Так, означена тема повинна бути повно розкрита з використанням структурованої інформації. Зміст слайдів не повинен мати граматичних, орфографічних, мовних і фактичних помилок, подана інформація має бути достовірною. У презентації необхідно правильно оформити обов’язкові слайди (титульний, список джерел, зміст), раціонально використати засоби мультимедіа та анімаційні ефекти. Варто враховувати, що під час презентації неприпустимо зчитування тексту з презентації, тобто надрукований і вимовний текст не повинні дублювати один одного. Не варто створювати нудні, монотонні, громіздкі та перевантаженості текстом презентації.


Перевірити ступінь засвоєння питань теми, винесених на семінарське заняття, можна шляхом опрацювання тестових завдань. Як відомо, у тестах визначені конкретні завдання (питання), на які подані альтернативні відповіді. Студент має знайти правильну відповідь та аргументувати свій вибір, а також проаналізувати, чому інші відповіді він вважає помилковими. Тестові завдання та відповіді на них вміщені у деяких підручниках і посібниках, ознайомлення з якими допоможе у підготовці до будь-якого контролю знань.

 Розвинути творчі здібності студента, його креативність у навчанні допоможе виконання такого виду самостійної роботи, як есе. Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми. Зазвичай есе передбачає нове, суб'єктивно забарвлене слово про що-небудь і може мати філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний, белетристичний характер. Цей твір подібний до репліки, що адресується підготовленому слухачеві, на відміну від реферату, який може бути представлений будь-якому слухачеві. У зв’язку з цим автор есе може зосередити увагу на розкритті нового змісту, а не нагромаджувати різними додатковими деталями викладення матеріалу в письмовій формі.

Написання есе необхідно розпочинати зі вступу, в якому має бути висвітлений загальний підхід до теми, правильно сформульоване питання, на яке автор збираєтеся знайти відповідь у ході свого дослідження. У цьому творі не варто описувати все, що відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі. Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою. Основна частина твору наповнюється фактами та їх аналізом з метою переконання читача, для чого автор має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей. Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи остаточно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.

Есе студента – це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем або студентом, але обов'язково повинна бути узгоджена з викладачем. Під час виконання цього виду самостійної роботи розвиваються навички самостійного творчого мислення та письмового викладу власних думок, автор вчиться чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки, оволодіти науковим стилем мовлення. 

Тема есе повинна містити в собі питання, проблему, спонукати до роздумів. За курсом «Історії економіки та економічної думки» теми есе можуть формулюватися таким чином:


  • Чому виникають економічні проблеми при переході від командної економіки до ринкової?

  • Які риси характеризують командно-планову ринкову економіку?

  • Чому фірми в ринковій економіці прагнуть до збільшення своїх розмірів і чи зацікавлене в цьому суспільство?

  • Кількісна теорія грошей Фішера і Фрідмена: спільне та відмінності.

  • Поняття статики та динаміки у Н. Кондратьєва та Й. Шумпетера.

Якість тексту есе забезпечується такими основними компонентами, як ясність думки, чіткість, грамотність і коректність, та залежить від трьох взаємопов'язаних складових: вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з цієї проблеми); якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація і докази); аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).

Побудова есе – це відповідь на питання чи розкриття теми, яке засноване на класичній системі доказів. У вступі необхідно обґрунтувати причину вибору даної теми, зазначити очікуваний результат роботи в цілому та конкретні результати, що будуть отримуватися у ході розкриття теми. У цій частині есе важливо правильно сформулювати питання, на які передбачається знайти відповідь у ході дослідження.

Основна частина передбачає розвиток аргументації та аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. Доказ або аргументація - це міркування, що використовує факти, істинні судження, наукові дані і переконує нас в істинності того, про що йде мова. Структура будь-якого доказу включає в себе три складові: теза, аргументи та висновки чи оціночні судження. 

Вигідним способом побудови будь-якого есе є використання підзаголовків для позначення ключових моментів аргументованого викладу. Це допомагає чітко визначити те, що передбачається зробити і відповісти на питання, чи хороший задум. Такий підхід допоможе слідувати точно визначеній меті в даному дослідженні.  Залежно від поставленого питання аналіз проводиться на основі наступних категорій:  причина – наслідок, загальне – особливе, форма – зміст, частина – ціле,  постійність – мінливість.

 У висновку подаються узагальнення та аргументовані висновки з досліджуваної теми, вносяться пояснення, які підкріплюють сенс і значення викладеного в основній частині. Ця частина есе може містити такий елемент, як вказівку на застосування дослідження.

Однією із важливих форм самостійної навчальної діяльності студентів є написання і захист реферату. Термін «реферат» походить від латинського слова referrаte – доповідати, повідомляти, і являє собою доповідь на будь-яку тему, підготовлену на основі критичного огляду літературних та інших джерел. У зв’язку з цим навчальний реферат – це самостійна творча робота студента, що засвідчує його знання літератури з цієї теми, розуміння основних підходів до вирішення наукової і практичної проблеми, а також відображає власні професійні погляди майбутнього фахівця на явища і процеси економічного життя суспільства на основі теоретичних знань.

Написання реферату є творчим процесом, що дає студенту можливість наукового самовираження і самоствердження перед однокурсниками і викладачем. Цей вид діяльності формує навички критичного ставлення до конкретних явищ і наукових фактів, розвиває вміння виділяти пріоритети у своїй навчально-дослідницькій діяльності.

Спершу необхідно самостійно сформулювати проблему свого дослідження, орієнтуючись при цьому на тему з рекомендованого викладачем списку або запропонувати свою. Важливим аспектом є врахування наявності інформації з обраної проблеми в історико-економічній літературі. Для цього варто було б проконсультуватися з викладачем та звернутися до бібліотечних каталогів, бібліографічних покажчиках, вміщених у останніх номерах наукових журналів, а також до електронних каталогів та пошукових систем Інтернету. Дбаючи про розвиток особистості як майбутнього фахівця, студенту не варто використовувати вже написані іншими реферати, розміщені у віртуальній мережі.

У структурі реферату мають міститися такі елементи: титульна сторінка, план, вступ, основна частина (розділи, пункти і підпункти), висновки, список використаних джерел, додатки. Складання плану краще здійснювати під час ознайомлення з літературою, оскільки на даному етапі є можливість його доповнення та внесення змін. Запропонований студентом план може бути простий або складний (розгорнутий), його пункти повинні відповідати сформульованій темі, меті і завданням роботи та не повторювати назву теми.

У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, аналізують стан дослідження наукової проблеми, формулюють мету і визначають завдання реферату, дають короткий загальний огляд наявної літератури і використаних джерел.

Зміст реферату має відповідати його темі, меті і завданням. Повинні бути висвітлені всі передбачені планом питання, обґрунтовані та пояснені основні положення, підкріплені конкретними прикладами і фактами. Важливо звертати увагу на чіткість формулювання думок, виклад їх повинен бути простим, правильним і недвозначним. Слід врахувати, що у рефераті необхідно запропонувати своє ставлення до висвітленої проблеми, а також аргументувати власні міркування.

При написанні реферату необхідно дотримуватися загальних правил. Так, не рекомендується вести мову від першої особи, обов’язково робити посилання на використане джерело, у тексті ініціали ставити перед прізвищем, кожний пункт починати з нової сторінки.

У висновках варто проаналізувати ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи, охарактеризувати відомі наукові підходи щодо досліджуваних проблем та виокремити дискусійні питання, що потребують подальшого вивчення.

Обов’язковим елементом реферату є список використаних джерел. Відомості про книгу подають у такому порядку: прізвище, ініціали автора (на початку назви книжки прізвище автора може бути відсутнім); назва, підзаголовок; вихідні дані (місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок). Якщо йдеться про статтю, надруковану в збірнику або часописі, то після автора і назви публікації вказують також назву збірника, журналу, газети; місце видання і рік видання (якщо збірник); рік, номер журналу або дату виходу газети, сторінку.

У бібліографічному описі не дозволяється скорочувати прізвища авторів, а також заголовки книг і статей. Скорочують тільки назви міст: Київ (К.), Москва (М.), Санкт-Петербург (СПб.) Назви інших міст пишуть без скорочень. При використанні відомостей з Інтернету обов’язково потрібно посилатися на відповідний електронний ресурс.

Додаток міститься після «Списку використаних джерел» і включає матеріали, що доповнюють основний текст реферату. Це можуть бути таблиці, схеми, ілюстрації, фото, словник термінів, афоризми та ін. Додаток є бажаною, але не обов'язковою частиною реферату.

Важливою складовою навчального процесу є контроль знань студентів. Підсумком самостійної роботи студента впродовж семестру є модульні контрольні роботи та письмовий екзамен з дисципліни «Історія економіки та економічної думки». Контроль знань має на меті оцінити роботу студента за певний період, здобуті теоретичні знання, їх міцність, оволодіння навичками самостійної роботи, розвиток творчого мислення, уміння синтезувати набуті знання.

Щоб не завдати шкоди здоров’ю під час підготовки до контрольних заходів необхідно достатньо часу виділяти на сон, вживати легку і здорову їжу, виконувати щоденні фізичні вправи, робити перерви у навчанні, здійснювати прогулянки на свіжому повітрі. Варто усвідомити, що набуті під час навчання знання необхідно буде використовувати у професійній діяльності, тривалість якої залежить від стану здоров’я працівника.

Запорукою успішного проходження контролю знань є систематична і наполеглива праця упродовж усього семестру, ретельне виконання усіх завдань з першого дня занять. Необхідно також виявляти значні зусилля та наполегливість під час безпосередньої підготовки до контролю.

Щоб успішно підготуватися до екзаменів необхідно скласти план повторення і систематизації навчального матеріалу на кожен день. В останній день підготовки варто виділити час для повторного узагальнення програмового матеріалу.

Для підготовки до екзамену необхідно використовувати рекомендовані викладачем навчальні посібники та іншу літературу. Недоцільним є використання лише конспекту лекцій, він може служити лише орієнтиром, планом-програмою засвоєного навчального матеріалу. Записи в конспекті стислі, у них можуть бути допущені помилки, неповні визначення, відсутній ілюстративний матеріал.

Науковці рекомендують таку послідовність роботи при підготовці до контрольних заходів: уважно прочитати й усвідомити суть вимог конкретного питання програми; ознайомитися з конспектом; уважно опрацювати необхідний навчальний матеріал за навчальними посібниками та рекомендованою літературою. Якщо з окремої теми викладачем були запропоновані першоджерела, спеціальна наукова література, яку студент опрацьовував у період підготовки до семінарських занять, необхідно повернутися до записів цих матеріалів або до оригіналів, відтворити в пам'яті основні наукові положення. В окремому зошиті на кожне питання програми варто скласти стислий план відповіді у логічній послідовності. Незрозумілі питання програми необхідно записати на полях конспекту та з'ясувати на консультації. Ключові положення теми, зокрема, визначення, після глибокого усвідомлення їх суті варто завчити, повторюючи декілька разів або розповідаючи колезі.

Під час опрацювання матеріалу курсу варто звернути увагу на основні дати та хронологічні рамки історико-економічних подій і процесів. Ті з них, які необхідно запам’ятати, названі викладачем у лекціях. Готуючись до екзамену, слід скласти хронологію подій з кожної теми, виписавши їх у окремий зошит або на окремі аркуші паперу. Так поступово треба переходити від повторення матеріалу однієї теми до іншої. Коли ж повторено і систематизовано весь навчальний матеріал, необхідно переглянути його ще раз уже за своїми записами, перевіряючи подумки, як засвоєна логіка розкриття кожної теми, як зафіксовані у пам'яті основні факти, формули, ілюстративний матеріал, чим і як можна доповнити окремі питання.

Основну роботу з систематизації і повторення навчального матеріалу необхідно здійснювати самому, оскільки кожному властиві індивідуальні особливості розумової діяльності. В той же час підсумкову роботу корисно провести удвох-утрьох, що дає змогу взаємно перевірити рівень засвоєння і розуміння навчального матеріалу.

Найзручніше готуватися до екзаменів у читальному залі бібліотеки чи в спеціалізованому навчальному кабінеті, де є оптимальні умови для цілеспрямованої роботи, немає чинників, що відволікають увагу. Протягом доби необхідно працювати 8 – 9 годин, роблячи через кожні 1,5 години перерви на 10 – 15 хвилин.

Отже, самостійна робота студента ефективно розвиває творчу активність, творче мислення з урахуванням індивідуальних можливостей, активізує творчу самостійну роботу. В той же час, раціональна організації самостійної роботи студентів з використанням інноваційних форм дозволяє інтенсифікувати роботу з метою якісного засвоєння навчального матеріалу, закладає основи подальшої постійної самоосвіти та самовдосконалення.



ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗМІСТ

РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconПравовий вісник української академії банківської справи
А. О. Ткаченко, канд юрид наук, канд. іст наук, доц., зав кафедри державно-правових дисциплін двнз “Українська академія банківської...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconМетодичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання контрольних робіт студентами-бакалаврами заочної форми навчання
Структура курсу «Філософія» та загальні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів, глосарій, список літератури. Для студентів напряму підготовки 130102 «Соціальна робота»

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconК е. н. Кубах Т. Г. Двнз «Українська академія банківської справи нбу»
Суттєвий внесок у розвиток теорії капіталу внесли А. Р. Тюрґо, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, М. Туган-Барановський, Є. Бем-Баверк,...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconРозкошна Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління фінансово-економічною безпекою, двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України», м. Суми
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconМетодичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів поточного І підсумкового контролю їх знань з дисципліни...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» iconВолинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського»
В методичній розробці розглянуто організацію самостійної роботи студентів з дитячої літератури за кредитно-модульною формою навчання,...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка