Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької



Скачати 108,79 Kb.
Дата конвертації29.04.2018
Розмір108,79 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької


Весь світ оновлюється сьогодні.

Ми живемо в часи літаків.

Людей цікавить безліч речей.

Мистецтво не може бути осторонь життя,

й, опинившись між минулим і майбутнім,

воно губиться, не знаходячи виходу.

С.Крушельницька
23 вересня виповнюється 140 років від дня народження видатної оперної співачки. Враховуючи значний особистий внесок Соломії Крушельницької у світове та вітчизняне театральне мистецтво, рекомендуємо урочисто відзначити 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької:

  • провести урочисті заходи з нагоди цієї дати;

- провести у навчальних закладах тематичні уроки, уроки пам’яті («Соломія Крушельницька, її життя — неперевершений успіх і постійне зречення», Соломія Крушельницька: мистецтво не може бути осторонь життя»), лекції, музичні вечори («Мистецька сторінка Соломії Крушельницької»), літературно-мистецькі заходи («Соломія Крушельницька. Голос, який належав усьому світу», «Шляхами тріумфів», «Музичний світ відзначає ювілей Соломіїї Крушельницької», присвячені 140-річчю з дня народження Соломії Крушельницької;

- організувати в державних краєзнавчих музеях, бібліотеках, навчальних закладах експозиції та виставки, присвячені 140-річчю з дня народження Соломії Крушельницької.


На допомогу організаторам виховних заходів:
Скарби музею Соломії Крушельницької

У львівському музеї можна побачити не лише особисті речі Крушельницької, але й почути її голос. Перші грамофонні записи здійснило товариство «Грамофон» у Варшаві у 1903 році під час гастрольних виступів співачки. Тоді було записано десять арій та пісень. Пластинки мали однобічний запис та червоні етикетки. Нині вони вважаються надзвичайно рідкісними і тому особливо цінні. Слід зауважити, що Крушельницька була надто вимогливою до грамзаписів. Останній концерт Соломія Амвросіївна дала у 1949 році. У фондах львівського музею зберігається останній запис голосу співачки 1951 року. Вона здійснила його спеціально для студентів, щоб ті могли вчитися правильному та методичному виконні народних пісень. Не дивлячись на вік, голос у Крушельницької зберігся до останнього подиху, щоправда він не був таким молодим, але ним вона володіла і у віці під 80 років. Це справжній феномен.

Уваги заслуговує також цікава історія ще одного музейного експонату. Збираючи рамки для фотографій, директор музею натрапила на портрет Крушельницької в етнографічному музею. Вона звернулася до працівника музею із запитанням: «Що це за фото і як воно у вас записано?» Відповідь була неочікуваною: «У нас записано, що – це дівчина у народному подільському одязі». Директор музею Крушельницької обурилася: «Так, це – Крушельницька!» Таким чином фотографія та рамка потрапили до музею Крушельницької.



Музично-меморіальний музей С. Крушельницької
79000, м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23.
Тел. 38(032) 261-04-76, тел/факс 261-04-74
e-mail: muzejsk@ukr.net

Експозиція музею працює щодня з 10 до 17 год.


Вихідний день – вівторок.

Філія: Меморіальний музей С. Людкевича
79011, м. Львів, вул. С. Людкевича, 7.
Тел. 38(032) 276-96-12

Вхід та екскурсії за попереднім замовленням.


Вихідний день – вівторок.

http://www.salomeamuseum.lviv.ua/info/excursion-6

Крушельницька Соломія Амвросіївна

(1872-1952), співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог


Соломія Амвросіївна Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях на Тернопільщині в сім’ї священика Амвросія Крушельницького. Дитинство її пройшло у селі Біла під Тернополем. Маленькою навчилася грати на фортепіано, а в десятирічному віці співала в хорі «Руської бесіди» у Тернополі. У 1891-1893 роках навчалася у Львівській консерваторії, яку закінчила зі срібною медаллю та дипломом з відзнакою. 15 квітня 1893 року дебютує у Львівській опері в партії Леонори («Фаворитка» Г.Доніцетті») та Сантуцци в опері «Сільська честь» П.Масканьї. Після знайомства з італійською співачкою Джеммою Беллічоні, що перебувала у Львові на гастролях, Крушельницька їде у Мілан, де навчається з травня 1893 року в студії професорів Копті та Фаусти Креспі. 1894 року підписує контракт із Львівською оперою, співає в операх «Фауст», «Трубадур», «Бал-маскарад», «Африканка», «Галька». Листується з письменниками Михайлом Павликом, Іваном Франком. З січня 1895 року співає у Львівській опері в «Манон Леско», згодом студіює у Відні у професора Генсбахера. Того ж року співає у Краківській опері. 1896 року здійснює гастролі в Кремоні, Зарі, Кракові, Трієсті. З листопада 1896 року по березень 1897 року Крушельницька у складі італійської трупи брала участь у тридцяти п’яти виступах в Одеському оперному театрі. 1897 року гастролює у Південній Америці, Бергамо, Пармі. 1898 року запрошена до Варшавського оперного театру, співає у Петербурзі, Коломиї, Бережанах. 1902 року — гастролі у Парижі. 1906 року — успішні гастролі в Буенос-Айресі та дебют у «Ла Скала» в Мілані в опері Р.Вагнера «Саломея» під диригуванням Артуро Тосканіні. 1908 року — гастролі в Єгипті, де Крушельницька співає разом з Пуччіні. 1909 року Крушельницька одружується з італійським адвокатом, мером міста Віареджо Чезаре Річчоні. 1920 року востаннє виступила у театрі «Ла Скала» в операх «Лорелея» та «Лоенгрін», відтоді займається концертною діяльністю. 1925 року бере участь у концерті на запрошення королеви Італії. У 1927-1928 роках здійснює велике турне по США та Канаді. 1929 року відбувся прощальний концерт співачки в Академії Санта Цецілія у Римі. 1937 року помер Чезаре Річчоні. 1939 року співачка приїжджає на батьківщину, провідати рідних, але у зв’язку з початком другої світової війни залишається у Львові. Після вступу радянських військ терпить злигодні, байдужість влади. У той час починає хворіти, просить дозволу виїхати в Італію, де залишився її будинок, але їй не дозволяють. 1946 року нарешті дістає місце професора у Львівській консерваторії. 1947 року у Львові відбувся прощальний концерт 75-річної співачки для земляків. 1952 року їй присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. До кінця життя Соломія Крушельницька викладала у консерваторії. Померла від раку горла 16 листопада 1952 року. Похована у Львові, на Личаківському кладовищі.

Відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі свого часу зазначав, що у перші десятиріччя ХХ століття на оперних сценах світу царювали чотири видатні співаки: Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін. Досягти їх висот спромоглася лише українська співачка Соломія Крушельницька. Родом з невеликого села Білявинці, вона зуміла піднятися завдяки своєму таланту і наполегливості й досягти вершин співацької майстерності, виконувати найскладніші оперні арії. Вона виступала на кращих оперних сценах, прославлені композитори, диригенти, співаки Джакомо Пуччіні, Леонкавалло, Артуро Тосканіні, Ріхард Штраус, Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Тітта Руффо співали разом з нею або були її палкими прихильниками. Як згадував великий іта-лійський диригент Артуро Тосканіні, який був дуже скупий на похвалу співакам, Соломія Крушельницька була неперевершена в операх Вагнера, Штрауса, Піццетті, Каталані, Пуччіні. Особливо вславилася співачка виконанням творів одного з найскладніших для виконавців композитора — Ріхарда Вагнера. Здобувши добру школу італійського бельканто, Соломія Крушельницька, щоб опанувати драматичну музику Вагнера, пішла на сміливий для будь-якого співака крок — змінити манеру й стиль і опанувати німецьку школу виконання. Незважаючи на те, що вона була свідком провалу однієї з Вагнерових опер в Італії через складність її для співаків, Соломія Крушельницька протягом кількох місяців студіює німецьку музику у віденського професора Генсбахера й стає однією з найкращих у світі виконавиць сопранових партій в операх Вагнера, в яких, за її висловом, «не один співак собі карк скрутив». За свідченням тогочасних музичних критиків, які писали про участь Крушельницької в операх Р.Вагнера «Тангейзер», «Лоенгрін», з нею не могли зрівнятися у виконанні характерів німецьких жінок-героїнь навіть найвидатніші німецькі співачки. Молода артистка з України наприкінці XIX століття співала провідні партії в найкращих театрах Італії й швидко завоювала визнання вимогливої італійської публіки. Вона продовжувала опановувати таємниці вокального і драматичного мистецтва, які після Вагнерових опер долалися вже легше й швидше. З нею намагаються укласти контракти провідні театри світу, преса сповнена схвальних відгуків про її чарівний голос і високу техніку виконання. Вся театральна Європа кінця XIX — початку ХХ століття, незважаючи на те, що в той час творили інші видатні співаки, була зачарована Соломією Крушельницькою. Після шаленого успіху під час гастролей у Південній Америці артистка співала у Бергамо, рідному місті славетного композитора Дж.Россіні, куди її запросили на урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження славетного земляка. А потім виступала в театрах Парми та Удіне. Італійська «Gazzetta di Рarma» писала про її виступи: «Як тільки Крушельницька знову приїхала до Італії, запопа-длива антреприза ангажувала її на поточний рік, і мешканці Парми, захоплюючись нею і аплодуючи їй в «Лоенгріні» та «Богемі», змогли особисто оцінити всі високі якості, здібності й хист, притаманні молодій артистці. Сьогодні Соломія Крушельницька є, без сумніву, однією з провідних співачок оперної сцени. Вона прекрасно модулює своїм свіжим, сильним, чистим і приємним голосом, демонструючи вміння передавати з гідним подиву багатством колориту, з ідеальною солов’їною чистотою і фіоритурою запал почуттів, простодушність і тугу». Знаний в Україні дослідник і біограф Соломії Крушельницької, Михайло Головащенко, який 1978 року видав двотомник спогадів про співачку, за матеріалами тогочасної преси наводить численні схвальні епітети, в яких змагалися рецензенти: «У широкому світі, де вона тріумфально виступала на кращих оперних сценах, її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною в світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятковою Лорелеєю»… Відомий італійський музикознавець Гвідо Маротті, друг Соломії Крушельницької, який дуже добре знав її, може, найкраще з усіх критиків характеризує цю блискучу артистку: «Ці давні спогади, що я проніс крізь роки, завжди зберігаючи в душі, сягають початку нашого століття, коли я вперше почув її голос і побачив її на сцені римського театру «Констанці» в незрівнянному образі Аїди. Вона уявлялася мені царицею Нефертіті, найяснішою дружиною Рамзеса II, або однією з жіночих фігур, що зійшли з древнього барельєфу після трьохтисячорічного кам’яного сну, щоб продовжити життя серед людей, вражаючи їх мелодійністю звуків, вогнистими рухами крутих плечей і гнучкого стану, стилізованими й ефектними жестами рук». Найбільші театри світу сперечалися за право приймати Соломію Крушельницьку, серед них і всесвітньо відомий «Ла Скала» в Міла-ні, де співачка з тріумфальним успіхом виконала кілька ролей в операх Р.Штрауса, І.Піццетті у постановці славетного Артуро Тосканіні. Співачка мала дивовижне сопрано широкого діапазону з оксамитовим тембром. Вона володіла щонайтоншими нюансами голосу й могла передавати найскладніші людські почуття. Їй було притаманне вміння імпровізації, завдяки чому її арії завжди дарували щось нове й оригінальне, що незмінно приваблювало до неї слухачів. Саме тому жоден з її образів не залишався поза увагою критики. Всебічно обдарована й освічена, Соломія Крушельницька мала досконалу дикцію, співала й розмовляла українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською та іспанською мовами. І на початку творчості, і в зеніті слави Соломія Крушельницька завжди включала до своїх програм українські народні пісні, твори М.Лисенка, С.Людкевича, О.Нижанківського, А.Вахнянина, Д.Січинського. Вона включала до програм і пісні інших народів світу, проте завжди закінчувала концерт українською. «Вона мені як храм. Я чую в ній органи», — говорила вона про українську пісню. В одному з листів до свого друга Михайла Павлика вона писала 1894 року: «Витримаю до кінця і переконаю всіх песимістів наших, що й руська душа є здібна обняти хоч би й найвищий вершок в артизмі, та й тим самим потягну других за собою...» Соломія Крушельницька, подорожуючи світом, завжди була зв’язана з батьківщиною, зі своїми рідними, близькими, друзями. Великий вплив на неї справили Михайло Павлик, Іван Франко, Микола Лисенко. Довгорічну й щиру дружбу вона підтримувала з Василем Стефаником, Ольгою Кобилянською. У 1911 році Крушельницька приїхала в Україну на сторіччя з дня народження видатного українського поета Маркіяна Шашкевича й виступила з концертами у Львові, Чернівцях, Перемишлі. А вже наприкінці життя вона всі свої сили віддавала молоді у Львівській консерваторії, дуже тішачись кожному обдарованню. І в своєму останньому концерті у Львівській опері 1947 року Крушельницька, якій було тоді сімдесят п’ять, чарувала слухачів глибиною свого яскравого голосу, немов повернувшись у далекі роки своєї блискучої молодості. Поховали велику артистку на Личаківському кладовищі поруч із могилами її великих друзів — Івана Франка та Михайла Павлика.

** Микола Лисенко з жалем зазначав не раз, що українці позбавлені можливості створити відповідні умови для своїх видатних митців, які примушені мандрувати, як Соломія Крушельницька, по чужих країнах. /**О. Лисенко.1956.**/


** Вона справді ідеальна, ця шляхетна і чарівна синьойорина з тендітною і стрункою постаттю... Співає ніжно, мелодійно, захоплююче, а її чистий і дзвінкий голос широкого діапазону відмінно інтонований. /**«Gazzetta di Parma». 1897.**/
Корисні сайти:
http://www.pisni.org.ua/persons/435.html
http://histua.com/personi/k/krushelnicka-solomja-amvrosvna
http://www.people.su/ua/59528
http://shkolaonline.net/library/details/bid/8389013
http://ukrslovo.net/interesting-facts/culture/10870.html
http://www.simya.com.ua/articles/45/9078/
http://lviv.ridne.net/node/736
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F+%D0%B0%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&hl=ru&prmd=imvns&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=v5ejT-HjMobZ4QS_24HJCA&sqi=2&ved=0CIUBELAE&biw=1680&bih=835
Література

Соломія Крушельницька та світовий музичний простір : зб. статей / ред.-упоряд. О. Смоляк ; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т. : Астон, 2007. — 188 с.


Соломія Крушельницька: шляхами тріумфів : [статті та матеріали] / авт. проекту П. Медведик ; упоряд.: П. Медведик, Р. Мисько-Пасічник. — Т. : Джура, 2008. — 392 с.

***


Бабинець, Н. Опери італійських композиторів в репертуарі Соломії Крушельницької / Н. Бабинець // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавст-во / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2008. — № 1. — С. 62—65.
Бойчук, Л. Соломія Крушельницька на американському континенті / Л. Бойчук // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2008. — № 1. — С. 24—28.
Бугаєва, О. В. Крушельницька С. А. / О. В. Бугаєва // Українська біог-рафістика. — К., 2008. — Вип. 4. — С. 481—484.
Позняк, Н. Душа, обернена до пісні / Н. Позняк // Позняк, Н. Українські вісники / Н. Позняк, О. Хоменко. — Т. : Джура, 2008. — С. 32—36 : фотогр.
Шуль-Бевська, І. Соломія Крушельницька на варшавській сцені / І. Шуль-Бевська // Зб. праць Терноп. міського осередку НТШ ім. Шевченка. — Т., 2008. — Т. 4 : Видатні постаті в українській культурі і науці. — С. 79—84.

***


Бернакевич, Л. Саломе в Аргентині / Л. Бернакевич // Дзвін. — 2008. — № 10. — С. 153—154 : фотогр.
Дворак, Г. Тріумфальний шлях Соломії Крушельницької / Г. Дворак // Освітянин. — 2010. — № 4. — С. 10—14.
Марчук, Л. Містами слави Соломії Крушельницької / Л. Марчук // Ві-че. — 2010. — № 3. — С. 68—70.
Маюк, Б. Стежками славетної Соломії / Б. Маюк // Вільне життя. — 2009. — 23 жовт. — С. 5. — (Про вічне).
Мельничук, Б. Найвидатніша співачка світу родом з Тернопільщини / Б. Мельничук, В. Уніят // Номер один. — 2009. — 18 берез. — С. 19 : фото-колаж.
Субчак, А. Я досі чую той чар-спів / А. Субчак // Вільне життя. — 2007. — 26 верес. — С. 11. — (Спогад).

***


Зюбровська, Н. Меморіальний музей Соломії Крушельницької : нарис-путівник / Н. Зюбровська, А. Зюбровський. — Т. : Джура, 2007. — 111 с. : фотогр.

***


Вергун, К. Уклін тобі, велика Соломіє! : Світ відзначає 135-річчя від дня народж. нашої землячки / К. Вергун // Свобода. — 2007. — 22 верес. — С. 8. — (Ювілеї).
Зюбровська, Н. Золотий голос України / Н. Зюбровська // Вільне жит-тя. — 2007. — 22 верес. — С. 1 : фотогр. — (135 років від дня народження Соломії Крушельницької).

***


Дмитренко, Н. Соломія у бронзі : У Варшавській опері згадали укр. примадонну : [відкр. погруддя С. Крушельницької в галереї слави Варшавсь-кої опери] / Н. Дмитренко // Україна молода. — 2009. — 24 листоп. — С. 14 : фотогр. — (Щоб пам’ятали).
Долід, Л. Зірка на ім’я Соломія Крушельницька : муз.-мемор. музей [у м. Львові] легендарної оперної співачки та педагога відзначає своє 20-річчя / Л. Долід // День. — 2009. — 11 листоп. — С. 7 : фотогр. — (Спадщина).
Єгорова, І. Соломія знову в Мілані : скульптурний портрет Крушельни-цької встановлено в «Ла Скала» / І. Єгорова // Голос України. — 2008. — 22 жовт. — С. 13 : фотогр. погруддя.
У міланській опері встановили пам’ятник українці [Соломії Крушель-ницькій] // Місто. — 2008. — 26 листоп. — С. 17.

***


Брик, А. У Тернополі відкрили пам’ятник Соломії Крушельницькій / А. Брик // Свобода. — 2010. — 25 серп. — С. 3 : фотогр. — (Повернення до-дому).
Гузьо, Г. Бронзова Крушельницька крокує тернопільським бульваром / Г. Гузьо // Високий замок. — 2010. — 25 серп. — С. 1 : фотогр.
Костишин, Л. Соломія: довга дорога додому : [про спорудження пам’ятника С. Крушельницькій у м. Тернополі] / Л. Костишин // Вільне жит-тя. — 2010. — 4 серп. — С. 7 : фотогр.
Те ж // Соломія. — 2010. — № 3 (лип. — верес.). — С. 2 : фотогр.
Лівінський, О. Перший у світі пам’ятник Соломії Крушельницькій в по-вний зріст відкрили в Тернополі / О. Лівінський // Тернопіль вечірній. — 2010. — 25 серп. — С. 1, 6—7 : фотогр.

***


Безсмертна слава Соломії : біобібліогр. довід. / Муз.-мемор. музей С. Крушельницької. — Л. : Гердан Графіка, 2007. — 244 с.
Соломія Крушельницька : бібліогр. покажч. / упоряд. А. О. Ленчишин ; передм. «Співачка світової слави» П. К. Медведика. — Т. : Підручники і по-сібники, 2007. — 112 с. : фотогр.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconДо 140 річчя з Дня народження Соломії Крушельницької

Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження М. Булгакова у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблені кабінетом методики викладання світової літератури та мов національних меншин вошопп. (Додаток 1)
Булгакова №3168-уі від 18 березня 2011 року, надсилаємо вам методичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconМетодичні рекомендації щодо організація та проведення заходів до відзначення 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка
Черкащину та її видатних земляків, викликати почуття любові до свого рідного краю, гордості за його здобутки, формувати національну...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconЩодо відзначення 120-річчя від дня народження Бруно Шульца

Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 75-річчя
Враховуючи вагомий внесок Миколи Степановича Вінграновського в розвиток української літератури, пропонуємо інформаційно-методичні...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconРозпорядження голови районної державної адміністрації1 від 18 квітня 2011 року м. Теребовля №256 Про відзначення в районі
Про відзначення в області 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання”, враховуючи велике...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconМузично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації Матеріали Наукових читань до Дня пам’яті Соломії Крушельницької, Львів
Матеріальні пам’ятки музичної культури України: аспекти дослідження, збереження І популяризації : Матеріали Наукових читань до Дня...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconЗаходи щодо відзначення в 2010 році 90-річчя з дня народження тричі Героя Радянського Союзу Кожедуба І. М. На виконання постанови Верховної Ради України від 19. 01. 2010 р
На виконання постанови Верховної Ради України від 19. 01. 2010 р, №1810-уі про відзначення 90-річчя з дня народження тричі Героя...
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької iconОстанній період сценічної діяльності Соломії Крушельницької: спроба аналізу
Через це дослідження останнього періоду сценічної діяльності Соломії Крушельницької пов’язане з певними труднощами. Крім того, творча...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка