Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон



Скачати 364.48 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації11.04.2017
Розмір364.48 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009–2010 навчальному році

(лист МОН від 22.05.2009 р. № 1/9-353)


Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у старшокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:



  • формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;

  • стимулювання інтересу до читання в цілому;

  • формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;

  • плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;

  • створення умов для активного осягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;

  • сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів;

  • розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних особливостей;

  • формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

  • підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

  • виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій;

  • формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ;

  • виховання поваги до книги, до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.

У 2009-2010 навчальному році вивчення зарубіжної літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5–12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.

Добір і організація навчального матеріалу курсу зарубіжної літератури мають здійснюватися на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів.

В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури. Отже, уроки зарубіжної літератури мають створювати умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.


Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів зарубіжної літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення зарубіжної літератури у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

  • Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009.

  • Назарець В.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Вежа, 2009.

  • Ніколенко О.М., Столій І.Л. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ранок, 2009.

  • Півнюк Н.О. Гребницька Н.М., Строганова Г.М. Зарубіжна література Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.

Усі представлені підручники відповідають вимогам чинної програми з зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, реалізуючи три змістові лінії – аксіологічну, літературознавчу, культурологічну. Хоча кожен з підручників, звісно, має свої особливості.

Визначальною особливістю підручника Ковбасенко Ю.І. (видавництво «Грамота») є те, що він зорієнтований на науково-методичне забезпечення вивчення навчального предмета не на пропедевтичній (5–7 класи) або гіперпропедевтичній (8 клас) основі, а з урахуванням історико-хронологічного принципу, що зумовлює домінанти в його структуруванні та змістовому наповненні. На відміну від попередніх навчальних видань для 5–8 класів – це вже власне підручник, а не підручник-хрестоматія. Крім того, літературні епохи подані не просто в хронологічній послідовності (Бароко – Класицизм – Просвітництво – Романтизм – Реалізм (від романтизму до реалізму), а й з опорою на засвоєні учнями відомості щодо попередніх періодів. Такий підхід реалізується як у основному змісті підручника, так і в додаткових дидактичних фрагментах. Підручник зорієнтовано на упровадження нових форм моніторингу навчальних досягнень учнів.

У підручнику Назарця В.М. (видавництво «Вежа») висвітлені найбільш суттєві ознаки і закономірності кожної художньої епохи, які представлені в оглядових розділах підручника. Кожний оглядовий розділ продовжує персональний підрозділ, що ознайомлює учнів із творчістю письменників, у творах яких конкретна літературна епоха знайшла своє найяскравіше втілення. Додатковий матеріал групується в рубрики «Літературна перерва», «Куточок допитливого», які допоможуть учневі краще орієнтуватися у великому обсязі інформації. Наприкінці кожного підрозділу містяться завдання творчо-пошукового характеру, що згруповані в рубрики «Перевірте свої знання», «Подискутуйте». Загальним підсумком вивченого впродовж навчального року є прикінцевий розділ «Підсумуємо вивчене за рік». Привертають увагу рубрики «Літературна презентація», «Літературознавча скарбничка», які не тільки допоможуть скласти попереднє уявлення про художній твір, але й сприятимуть поповненню знань про літературу як мистецьке явище.

У підручнику авторів Ніколенко О.М., Столій І.Л. (видавництво «Ранок»), крім загального концептуального вивчення світової літератури як єдиного процесу, також є свої методичні особливості. Подаються історичні огляди, які окреслюють основні проблеми розвитку культури певного періоду, монографічні розділи про письменників, різноманітні завдання, виконання яких допоможе уявити весь обшир культурних надбань епохи. Ці розділи допоможуть усвідомити роль і значення письменника у загальному літературному процесі, художні особливості його творів. Художні твори розглядаються в контексті, у зв’язках із біографіями письменників, важливими історичними і культурними подіями. Такий підхід дозволяє не лише краще зрозуміти передумови виникнення словесних явищ, а й повніше осягнути їх зміст. Частиною європейського мистецького процесу завжди було й українське письменство, тому автори акцентують увагу на найяскравіших виявах загальноєвропейського культурного розвитку в творах українських письменників. Деякі твори подаються в кількох перекладах, щоб дати найбільш повне уявлення про текст оригіналу.

Методичний апарат підручника Півнюк Н.О. Гребницької Н.М., Строганової Г.М. (видавництво «Освіта») націлений як на роботу учнів під керівництвом учителя, так і на самостійну роботу школярів. Система запитань і завдань об’єднана у блоки з позначками: «Опрацьовуємо прочитане», «Порівнюємо», «Робимо висновки», «Перевіряємо себе», «Творчі завдання», «Практичні завдання».

У підручнику вміщено портрети письменників, схеми, таблиці, цікаві ілюстрації. Графічно й у кольорах виокремлено головне й допоміжне, що дає змогу учням краще орієнтуватися в навчальному матеріалі. Узагальнити вивчене допоможуть запитання й завдання в рубриці «Підсумовуємо прочитане» наприкінці підручника. Подано «Інтернет-вікторину» та перелік літератури для самостійного опрацювання («Радимо прочитати»).
Вивчення зарубіжної літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання здійсню­ватиметься за однією з двох чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:


  • Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За загальною редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.

  • Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5–11 кл. / За редакцією Д.В. Затонського, К.О. Шахової, Є.В. Волощук, керівник авторського колективу Б.Б. Шалагінов; 2001 р.

Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток зв'язного мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.

Вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-113 від 11.03.2004 року з метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути достатньо високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання: осягнення його образної системи, художніх особливостей, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Дія згаданого методичного листа МОН України реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.


Реалізація профільного навчання вимагає від учнів здійснення свідомого вибору щодо майбутньої професії. Важливість такої підготовки ще в основній школі обумовлює значення допрофільного етапу в 8-9 класах.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з зарубіжної літератури:



  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)
    із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8 – 9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І.Ковбасенко; програму підготували: Ю.І.Ковбасенко, Г.М.Гребницький, Н.О.Півнюк, Г.В.Бітківська, К.Н.Баліна.

Програми для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури укладено відповідно до «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» з урахуванням основних державних вимог до навчальних досягнень учнів 8–9 класів, а також згідно з основними положеннями Концепції профільного навчання.

Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у ВНЗ фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні зарубіжної літератури (філолог, викладач ВНЗ, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання: навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу; вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (у т. ч. у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва); відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури; розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, аб­страктне, логічне тощо); виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, систему життєвих (у т.ч. естетичних) цінностей і пріоритетів, прагнення мати власне, ніким не нав’язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духов­ними.



В умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.

Існують дві профільні програми із зарубіжної літератури для 10-12 класів:



  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10-12 класи. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту/ Укладачі програми: Д.С. Наливайко – науковий редактор, Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; авторський колектив: Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10-12 класи. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний, спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі програми: Д.С. Наливайко – науковий редактор, Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; авторський колектив: Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.

Ці програми укладено у відповідності до вимог чинної “Концепції профільного навчання в старшій школі”, затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України (№ 10/13 від 25.09.2003). У них враховано вимоги МОН України до організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)", "Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня", "Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи" (наказ МОН України від 05.02.2009 № 66). Програми зорієнтовані на виконання Закону України “Про загальну середню освіту”, "Національної доктрини розвитку освіти", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 № 620), від 14.01.2004 № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти".

Під час розробки профільних програм із зарубіжної літератури за основу були взяті чинні програми предмета "зарубіжна література" для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів із українською мовою навчання, затверджені Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004). Це обумовлено низкою причин. по-перше, програми тієї самої навчальної дисципліни, яка викладається у класах із різними профілями навчання, за усієї своєї варіативності й специфіки, не можуть абсолютно не враховувати загальнообов’язкових вимог державного стандарту освіти і зовсім не мати певного "інваріантного ядра". По-друге, літературна освіченість, на відміну від освіти вузько спеціальної, є атрибутом культурних людей будь-якого фаху, їх "спільним культурним кодом". По-третє, досвід багатьох країн, де профілізація навчання має давню традицію, свідчить про те, що в процесі навчання старшокласники часто прагнуть змінити обраний спочатку профіль, та й у вітчизняній Концепції профільного навчання в старшій школі передбачена можливість зміни профілю.

У програмі виділено резервний час (по 4 години на рік – в програмі рівня стандарту; 8 годин на рік – в програмі академічного та профільного рівня), використання якого може сприяти виконанню декількох функцій. По-перше, на практиці майже не буває, щоб усі заплановані уроки протягом року були проведені стовідсотково (початок семестрів зазвичай не збігається з початком тижня, відбувається скорочення навчального часу за рахунок святкових днів, карантину, курсової підготовки або хвороби вчителя, коли немає повноцінної заміни тощо). По-друге, на резервних уроках учитель має законну підставу доповнити або закріпити певну тему чи розділ, ввести до вивчення якийсь твір, що не увійшов до переліку обов’язкових для текстуального вивчення. Програми надають можливість майбутньої спеціалізації старшокласників. Так, резервний час може бути використано для організації поглибленої роботи з перекладними літературними творами (спеціалізація «перекладач»), підготовки до інтерв’ю (спеціальність «журналістика» тощо). Резервний час планується вчителем і заноситься ним до календарно-тематичного плану, як і решта уроків.

Запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних розділів і тем є орієнтовним і може змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.

Вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета покликане розширити обрії філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього твору за складнішими схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічно спорідненими явищами культури. Глибшим також в процесі профільного вивчення курсу зарубіжної літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на різні складники й напрями літературної освіти (життєписи письменників, текстуальне вивчення твору, розвиток зв'язного мовлення, позакласне читання, виразне читання й ін.). За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються й ускладнюються її форми.

Допрофільне та профільне навчання із зарубіжної літератури забезпечується також курсами за вибором та факультативними курсами відповідної філологічної тематики. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити в собі представлені у відповідній професіограмі особистісні риси і якості та фахові навички.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.

Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література, 2008. – число № 1–3 (545-547).

Оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт з української літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів із зарубіжної літератури.



1. Види робіт із зарубіжної літератури

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт із зарубіжної літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із зарубіжної літератури є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.



2. Види та кількість контрольних робіт

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із зарубіжної літератури визначається вчителем відповідно до програм із зарубіжної літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-12 кл. шести на рік.

2.2. Основними видами контрольних робіт із зарубіжної літератури є:

- тест;


- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір:


- у 5-8 класах – обов’язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть);

- у 9-12 класах – два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).



3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів виконують у робочому зошиті.



4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів із зарубіжної літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт із зарубіжної літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.



5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1.Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з зарубіжної літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

5.2.Оцінку за ведення зошита з зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3 Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2.Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3.Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:



Перше жовтня

Класна робота

у 10-12 класах у робочих зошитах із зарубіжної літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Від романтизму до реалізму

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із зарубіжної літератури

учня 8-А класу

СЗШ № 24 м. Києва

Кучеренка Захара

Зошит

для контрольних робіт

із зарубіжної літератури

учениці 10-А класу

Полтавського НВК № 10

Косенко Ганни
7. Правила перевірки контрольних письмових творів з зарубіжної літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2.Виявлені помилки позначають так:

- у 5-12 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-12 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.



Обов’язкова кількість контрольних робіт, уроків розвитку мовлення та позакласного читання з зарубіжної літератури на семестр (9 клас)


Семестр

3 контрольні роботи

Можливі види контрольних робіт:

  • тест;

  • відповіді на запитання;

  • контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя;

  • комбінована контрольна робота тощо.

Розвиток мовлення – 2


Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • письмові контрольні твори (домашні й класні);

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.




Позакласне читання – 1

У кожному семестрі 9-го класу обов’язковим є проведення 3 контрольних робіт; написання 2 творів (класного й домашнього); проведення одного уроку позакласного читання.

У 8–9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

Слід зазначити, що робота з розвитку мовлення не обмежується тільки уроками, на яких учні пишуть контрольний твір. Як елементи розвитку зв’язного мовлення на уроках різного типу можуть використовуватися зазначені вище види робіт.


Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

  • посібник має гриф «Схвалено до використання у навчально-виховному процесі»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років;

  • посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника).

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у навчально-виховному процесі: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Останнім є Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України – № 25-26-27 за 2008 р., стор. 75-82.


Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури для 9 класу.


І семестр

(70 годин, 2 години на тиждень)






Дата

Тема і зміст уроку

Примітки






Організаційний урок. Ознайомлення з вимогами до навчальних досягнень, списком обов’язкової для прочитання художньої літератури, методичним комплексом (підручник, робочий зошит, зошит для контрольних робіт тощо) із зарубіжної літератури. Узагальнення матеріалу, вивченого у 8 класі.









Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко.









ПЧ Поезія бароко.









Педро Кальдерон – видатний драматург і поет іспанського бароко. “Життя – це сон” як втілення світоглядних і художніх принципів бароко.









Філософсько-моральний конфлікт драми.









Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо.









Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне під­ґрунтя класицизму. Основні правила класицизму.

Самостійна робота.









Мольєр – видатний комедіограф класицизму, творець «високої комедії».









Історія створення, конфлікт і проблематика комедії «Міщанин-шляхтич». Утілення в ній рис класицизму.









Висміювання безпід­ставних претензій буржуа Журдена на аристокра­тизм, інтелігентність і освіченість.









Засоби творення сміш­ного в творі. Виховний потенціал комедії.









Контрольна робота (тести) за розділами «Бароко» та «Класицизм».









Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнен­ня (сентименталізм) та розвиток (класи­цизм, реалізм) художніх напря­мів, нових жанрів (філософська повість та ін.).

Звернути особливу увагу на романи Д.Дефо і Дж.Свіфта, вивчені у попередніх класах, як на просвітительські твори, на полеміку Дефо і Свіфта, що знайшла своє відображення у творах.






РМ Семінар. «Пригоди Робінзона Крузо» Д.Дефо і «Мандри Гулівера» Дж.Свіфта як філософська дискусія про долю людства і шляхи розвитку цивілізації.









Вольтер. Нарис життя та творчості. Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви.









Конфлікт “природної людини” Гурона і французького суспільства як центральний у творі.









Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона.









Контрольний твір за повістю Вольтера «Простак».









Й.В. Гете. Нарис життя та творчості.

Повторити особливості віршів Гете, зокрема, «Нічна пісня мандрівника» та «Вільшаний король», що вивчалися у 5 та 7 класах.






Трагедія “Фауст” – вершина його творчості і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика.









Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини.









Опозиція Фауст-Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

Контрольна робота (відповіді на запитання).









Ф.Шиллер. Загальна характеристика життя та творчості.

Повторити відомості про творчість Шиллера, вивчені на уроках зарубіжної літератури 7 класу.






Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості.









Символічний сенс сцени на Рютлі. Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння.









Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнього втілення.










Контрольний домашній твір за драмою Шиллера.









Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Специфіка ро­мантичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники.

В огляді згадати про творчість письменників-романтиків, чия творчість вивчалася у попередніх класах (В. Скотт, Ш.Петефі, Р.Л.Стівенсон та ін.)






РМ Скласти тези до теми «Що таке романтизм і романтичний світогляд, його відмінності від світогляду просвітителів».









Е.Т.А.Гофман – видатний німецький письменник-романтик.









“Крихітка Цахес” – шедевр романтичної каз­ки-новели. Протистояння митця та філістера – ос­новний її конфлікт. Сатирико-метафоричний зміст твору.









Специфіка романтизму Гофмана: переплетін­ня реальності та нестримної фантазії, контраст висо­кого, прекрасного і заземлено-буденного, потвор­ного. Іронія і гротеск у творі.

Контрольна робота (тести).









Підсумковий урок.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон
И в сучасній школі є підвищення рівня загальної освіти, зокрема літературної, через низку конкретних завдань навчального предмета,...
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації на допомогу вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін
Лист мон україни від 26. 06. 2015 №1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному...
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон iconМетодичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка