Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу



Скачати 446,88 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.06.2017
Розмір446,88 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3


Управління освіти

Первомайської міської ради

Міський методичний кабінет




Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України

за новою програмою

для 8-го класу
На допомогу вчителям історії


Первомайськ, 2016

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу: На допомогу вчителям історії: Методичний посібник. – Первомайськ, 2016. – 40 с.


Укладачі: Слободенюк С.П.,

методист міського методичного кабінету

управління освіти Первомайської міської ради

Брагар Т.П.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

Кречко Н.І.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Андрєєва І.В.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Бурлаченко С.О.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 12

Стадник І.М.,

учитель історії

НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"

Рецензент: Рябикіна А.В.,

завідувач міського методичного кабінету

управління освіти Первомайської міської ради

Відповідальний Остапенко Г.Ф.,

за випуск: начальник управління освіти

Первомайської міської ради

Комп'ютерна верстка, дизайн: Павловська А.І., Рябикін А.П.
Рекомендовано науково-методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 19 травня 2016 року.
Посібник містить конспекти уроків з історії України, які ввійшли до нової програми з історії України для 8 класу (створення українського козацтва, культура XVІ-XVІІІ століть, релігійні питання). Рекомендовано для вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ


1

Розробки уроків:











1.1.

Українське козацтво. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка…………………………………………….….






4





1.2.

Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії……………………….





15





1.3.

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання……………..




18





1.4.

Боротьба з відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили………………….





28





1.5.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст.:














1.5.1.

Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода……………..






33








1.5.2.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика…………………………………………





36


Стадник І.М.,

учитель історії НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"
Тема. Українське козацтво. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Запорозька Січ – козацька республіка.

Очікувані результати:

  • застосовувати та пояснювати терміни: козак, січ, Запорозька січ, Великий Луг;

  • характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків;

  • показувати на карті території проживання козаків та місця виникнення січей-фортець;

  • робити висновки, узагальнення, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам.

Обладнання: електронна карта "Українські землі наприкінці XV - у І половині XVI cт.", схеми, повідомлення учнів, портрети, фрагменти фільму ІІсторія українських земель. Козаки." (1 та 2 серії); відеофільм "Запорозька Січ"; комп'ютер, мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Історичні постаті: Дмитро Байда - Вишневецький

Основні поняття: козак, Великий Луг, Дике поле, Запоріжжя, Січ.

Дати: 1489р. – перша згадка про козаків, 1556р. – заснування першої Січі на о.Хортиця, 1516 – 1563р. – роки життя Д. Вишневецького.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці нам належить дізнатися багато цікавого, нового з історії держави, пригадати те, що нам уже відомо.

Методи, які ми з вами будемо застосовувати, матеріали, які ви підготували допоможуть розібратися в тих складних питаннях, які до цього часу є суперечливими. Адже історія підносить нам безліч сюрпризів і загадок.

Кожен раз вирушаючи в цікаву подорож сторінками історії ми знайомимося, розгадуємо і дізнаємося багато нового.



ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Евристична бесіда.

  • Яким було становище українських земель наприкінці XVІ ст.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На початку нашого уроку я хочу запропонувати Вам роботу з історичним документом. Це уривок "Опису природних багатств Дикого Поля" (додаток 1).


Є-RANOK
Запитання до документа:


  • Чим приваблювало Дике Поле українців?

  • Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?

Розповідь учителя.

Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українською людністю цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навиків, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.

Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.

Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого Поля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість із них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх основних занять.



Запитання

  • Яка частина України носила назву Дике поле?

  • Кого називали уходниками?

  • З’ясуйте, чим займалися уходники?

  • Чому уходники перестали повертатися додому?

(На екран виводяться значення понять "Дике поле", "уходники")

Робота з поняттям

Поняття учні записують до зошитів

Дике поле – історична назва незаселеної степової території Північного Причорномор'я між річками Дністер і Дон.

Уходники, люди різних станів – селяни, міщани, і навіть шляхта, якi ходили у XIV-XVI ст. на "уходи" в степ на полювання, рибальство, збирання меду.

IV. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

учнів.

V. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.Виникнення українського козацтва.

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.

3. Козацька республіка.


1. Виникнення українського козацтва.

Метод "Мозковий штурм".

Запитання:

  • Як Ви гадаєте, хто з уходників – ті, що поверталися додому чи ті, що залишалися в степу почали боротьбу з татарами?

  • Як стали називати таких уходників?

Робота з поняттям

На екран виводяться значення поняття "козак".



Поняття учні записують до зошитів.

Слово "козак" тюркського походження, що означає "вільна людина", "шукач пригод", "страж", "конвоїр", "воїн-найманець" тощо.

Тому проблемне питання нашого уроку - Яку роль відігравало козацтво в історії України?

Перегляд фрагменту фільму "Історія українських земель. Козаки." (1серія).

Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар.


Запитання

  • Що означає слово "козак"?

  • Хто йшов у козаки?

  • Де вони селилися?

  • Чому місцевість називалась "Диким полем"?

  • Що таке "Запоріжжя"?

  • Чим займались козаки?

  • Коли вперше в писемних джерелах згадують про козаків?



Робота в зошиті над схемою "Передумови та причини виникнення козацтва" (презентація).

Учитель підводить учнів до того, що саме другі уходники й стали першими козаками, так як основним заняттям обрали війни з татарами на противагу господарській діяльності.




Українське козацтво

 

 

 

 

 

Передумови виникнення

 

Причини формування

  • досвід освоєння південних степових територій ватагами уходників;

  • наявність великого масиву вільних земель зі сприятливими умовами для господарської діяльності — Дике поле;

  • прагнення людей до переселення на вільні землі в пошуках кращої долі.

 

- нездатність Речі Посполитої

захистити українські землі від

набігів татар;

- в окремих випадках організаторська

роль міщан, прикордонних

землевласників та урядовців;

- посилення соціального і релігійного

гноблення, запровадження

кріпацтва.

Історики по різному оцінюють козацтво. Так російський історик Соловйов С.М. в своїй праці "Історія Росії з найдавніших часів" характеризував "козаків як розбійників, як людей, що кидали своїх братів у їх подвигах, в їх важкій праці та жили за чужий рахунок, за рахунок тяжкої праці своїх братів".

Інший іноземець Гійом де Боплан, який був в Україні в XVІІ ст. писав "Вони кмітливі і проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя… Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні. Сміливі чи, радше одчайдушні, власним життям не дорожать…".


  • От і ми винесемо свій присуд в кінці уроку.

Метод "Коло ідей".

Запис на дошці:



  • Що ми, нащадки, запозичили сьогодні від козацьких часів?

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.



Розповідь учителя(супроводжується показом слайдів).

Розрізнені ватаги перших козаків-уходників хоч і завдавали шкоди татарам та зупинити масові набіги на українські землі були не здатні, в першу чергу через відсутність досвідчених командирів та зброї. Регулярні польські і литовські війська не встигали за швидкими татарськими загонами, були нездатні боротися із татарською тактикою використання дрібних загонів.

Постійна загроза нападів як з боку татар, так і з боку панів, що прагнули повернути біглих селян, змушувала уходників створювати оборонні споруди з січених (обтесаних, загострених) колод – "січі". Під час будівництва січей вони навчилися ефективно використовувати особливості ландшафту – плавні, річкові протоки, невеликі острови. Жили вони в куренях. Найчастіше січі будували на дніпровських плавнях у так званому Великому лузі.

Точна дата заснування першої Січі невідома. В різних джерелах називається декілька дат, найраніше з яких стосується ще часів Дашкевича. Про те більшість джерел і дослідників сходяться на тому, що Січ було засновано у 1550-х роках саме Байдою-Вишневецьким. Офіційно першою Січчю вважають фортецю на о. Мала Хортиця, засновану 1556 року. Так як у цей рік козаки на чолі з Вишневецьким здійснили успішний похід на татарські фортеці Аслам - Кермень та Очаків, і джерела чітко вказують, що похід почався з добре укріпленої фортеці.

Січ поділялася на власне фортецю, оточену земляним валом, частоколом із бійницями для гармат та "грецького дому" – своєрідного передмістя, де жили купці, ремісники та посли з інших країв. В центрі фортеці стояла церква святої Покрови – покровительки козацтва. Тому сьогодні 14 жовтня (Покрова) святкується як день козацтва. Біля церкви був майдан для зібрань. Церкву та майдан оточували курені (близько 38).


  • Що називали "січчю"?

  • Коли і де виникла перша Січ?

Робота з поняттями, запис у зошиті.

Великий луг — низина, яка колись була на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, заросла листяним лісом, тростиною й рогозою, простором понад 400 км?. Плавні заливалися водою з початку весни до початку літа, за винятком деяких місцин.

"Січ" походить від слова "сікти", "рубати". Спочатку використовувалася для позначення оборонного укріплення з дерева (загострених стовбурів) і хмизу, а згодом – до всієї козацької фортеці.

"Курінь" – тимчасове житло різних розмірів від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкрита соломою, сторожка (в уходників) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот чоловік (на Січі). Також на Січі курінь був і військовою одиницею.

Учні, за допомогою вчителя, пригадують з курсу історії 5 класу:

  • Яку зброю мали козаки?

  • Що таке "шанці"?

  • У що одягались козаки?

Тому оборона рубежів держави лягла на плечі місцевих старост. Одним з перших хто досяг тут успіху, став черкаський староста Остафій Дашкевич (портрет у презентації). Саме він вирішив використати козаків як захист від татар. Дашкевич зібрав розрізнені ватаги, запровадив чіткий поділ на полки та сотні. Про те він не встиг завершити згуртовування козаків. Цю справу завершив Дмитро Байда-Вишневецький.

Перегляд фрагменту фільму "Історія українських земель. Козаки." (2 серія);

(або повідомлення учня про Дмитра Байду-Вишневецького).

Повідомлення супроводжується показом слайдів про Байду-Вишневецького



Завдання учням: уважно слухайте повідомлення і випишіть до зошитів найважливіші події з життя Байди-Вишневецького.

Перевіряється вибірково, шляхом перегляду записів учнів у зошитах.

Запитання:

  • Хто такий Дмитро Вишневецький?

  • Що спільного між Дашкевичем та Вишневецьким? (любили пригоди, авантюристи, досвідчені воїни-шляхтичі).

  • Як скінчилось життя князя Дмитра Вишневецького?

Робота з контурною картою.

Покажіть на настінній карті та відмітьте в контурній карті:



  • розташування першої козацької січі;

  • місце загибелі Дмитра Вишневецького.


3. Козацька республіка

В залежності від ліміту часу проходить у два варіанти.

Варіант 1

Самостійна робота учнів із підручником

Завдання: Скласти схему "Управління Січчю"

Перевіряється шляхом обговорення у загальному колі, виробляється спільна схема (у презентації).



Варіант 2

Перегляд відеофільму "Запорозька Січ".

  • Як же виглядала Запорозька Січ? Які правила, традиції в ній існували?

  • Де проживали козаки, що собою представляла військово-політична організація?

На ці та інші питання стосовно устрою Запорізької січі, ми знайдемо відповідь, переглянувши відеофільм "Запорозька Січ".

Запитання:

  • Яке озброєння було у козаків?

  • Що називають клейнодами?


Запис у зошиті.

Клейноди – військові атрибути, або символи влади (печатка, булава, бунчук, корогви).
VI. Узагальнення та систематизація знань.

Поява гостей з далекого минулого (додаток 2).

А це до нас завітали гості, які розкажуть чому вони пішли в козаки (селянин –кріпак, дяк, міщанин, український шляхтич).



Запитання:

  • Яким був соціальний козацтва? (Селяни, міщани, православні священики, українські шляхтичі).

VII. Рефлексія.

  • Що нового ви дізналися на уроці?

Очікувана відповідь:

  • нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар;

  • посилення соціального гніту (запровадження кріпацтва);

  • релігійний гніт;

  • національний гніт.

  • патріотичні почуття нащадків князівських родин, бажання захистити свою землю.

VIII. Підсумок уроку.

Отже, поветраємося до проблемного питання уроку:



  • Яку роль відігравало козацтво в історії України?

Метод "Акваріум".

Одна із груп веде дискусію в колі (після прослуховування аргументів групи, інші групи доповнюють, роблять висновки).



IX. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Об'єднатися у групи та підготувати повідомлення і презентацію на одну із тем - "Козацьке військове мистецтво", "Козацька їжа", "Одяг козаків", "Зброя козаків".

Додаток 1



"Опис природних багатств Дикого Поля"

Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиці така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.

Додаток 2

Представлення гостей з далекого минулого

Священик

В сім'ї дяка я родився,

У православ'ї зріс і освятився

На сан священика у рідному селі.

Дітей хрестив, а молодих вінчав,

В останню путь небіжчиків я проводжав.

Служив і Богові, і людям правдою й добром.

Аж поки лютий лях з ксьондзом

Заборонили Господи Ісусе,

І алілуя заспівать у храмі,

Закрили церкву…

У костьол людей погнали,

І по католицьки співати заставляли.

Не стерпів я, у козаки подався,

За віру православну до борні стаю.
Український шляхтич

Горить, палає в огні Україна,

Страждає навіть мала дитина.

Такого не терпітиму я зроду

Бо я – нащадок князівського роду.

До рук беру я зброю –

І вже воюю з татаркою.

Та й ляхів клятих прожену

З батьківського любого краю.

Міщанин

Я – міщанин –ремісник,

До занять ремеслом звик,

Та враги робити не дають,

З міста виселяють

Ще й Бога міняти заставляють.

Проти поляків я іду,

І до козацтва з радістю ввійду.



Селянин

Я кріпак – зовусь Степаном,

Працював же я у пана

Від світанку й до зорі.

То у полі, то в коморі, чи у стайні –

Всюди рученьки мої.

Та тяжка кріпацька доля,

Не мав щастя я ніколи,

Тільки сльози та біду.

Любую мою дружину

Виміняв пан на конину.

А діток – квіток маленьких

Віддали у край далекий,

Там і виростуть вони.

Оттоді я і покинув рідну хату

І полинув у козацький вільний край

Здобувати щастя й долю,

Не собі, а всім невільним,

Щоб світило сонце й їм.

Щоб не горе, щоб не сльози,

А усмішки, радість, щастя

Зацвіли в краю моїм.



Кречко Н.І.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Тема. Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії. Книгодрукування.

Мета: визначити умови розвитку української культури в ХVI ст., охарактеризувати розвиток освіти, з'ясувати значення діяльності Острозької академії, братських шкіл, з'ясувати внесок діячів у розвиток культурно-освітнього життя; розвивати уміння працювати з різними джерелами інформації та на їх основі робити висновки; виховувати в учнів почуття гордості за культурну спадщину українського народу.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

  • визначати умови та стан розвитку культури в Україні в ХVI ст.;

  • характеризувати розвиток освіти, книгодрукування та літописання;

  • показувати на карті місця створення найвизначніших пам'яток;

  • характеризувати та оцінювати діяльність князя В.-К.Острозького;

  • називати імена визначних діячів культури та найзначніші твори;

  • оцінювати діяльність Острозької академії, братських шкіл,

єзуїтських колегій;

  • самостійно працювати з різними джерелами інформації;

  • розпізнавати найвідоміші пам'ятки культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття: "культура", "освіта", "меценатство", "сім вільних наук", Острозька словяно-греко-латинська школа, братські школи, єзуїтські колегії.

Персоналії: В.-К. Острозький, П. Смотрицький, І. Федоров.

Обладнання: розвивальні картки з документами та ілюстраціями; історична карта.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вправа "Коло ідей".

Назвіть історичні та політичні події ХVI ст., які, на вашу точку зору, мали найбільший вплив на розвиток української культури цього періоду. (запропоновані учнями чинники усно оформлюються у таблицю).




Позитивні чинники

Негативні чинники








ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

  1. Розвиток української мови (робота з історичними джерелами, аналіз):

1) арабський вчений ХVI ст.Челебі;

2) записки мандрівника Павла Аленського;

3) записки мовознавця Івана Огієнка.

Метод "Мікрофон".


  • Які факти свідчать про те, що українська мова перетворювалась на державну?

  • Висловіть власний погляд на процес розвитку української мови.

2. Освіта. Острозька академія. Братські школи. Єзуїтські колегії.



Рольова гра.

Учні діляться на три групи і на основі аналізу джерел, тексту підручника підготувати розповіді про Острозьку академію (1 група), про Львівську братську школу (2 група), про єзуїтський колегіум у Львові (3 група). Діти виконують ролі учнів цих навчальних закладів (може бути як випереджальне завдання).



План-характеристика

1) заснування закладу (дата, місто);

2) засновник;

3) характер навчання і виховний процес;

4) видатні викладачі і вихованці;

5) друковані видання;

6) особливі ознаки навчального закладу.

Групами використовуються історичні джерела:

1."Замок і вежа у м. Острозі";

2."Статут Львівської братської школи" із збірника "Історія України. Документи" - Х., 2009 р.

На закріплення учні заповнюють схему "Європейський досвід у Острозькій академії"


Сім вільних наук

↓ ↓

тривіум квадривіум

1. г... 1. Ар...

2. д... 2. Ас...

3. р... 3. Г...

4. М...


3. Розвиток книгодрукування.

Метод "Історична презентація".

На основі аналізу тексту підручника, ілюстрацій приготувати презентацію:

1 група – "Пересонницька Євангеліє";

2 група – "Острозька Біблія";

3 група – Львівський "Апостол".

Вправа "Коло ідей".

Як ви думаєте, яке значення мала поява цих книг для культурного розвитку України?



IV. Узагальнення та систематизація знань.

Метод "Прес".

Як соціально економічне і політичне становище України ІІ половини ХVI ст. вплинуло на стан і розвиток культурно-освітнього життя?



Робота з картою.

Позначити на контурній карті місця і міста створення і діяльності визначних навчальних закладів, книгодрукування.



V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф.

2. Скласти історичний портрет В.-К. Острозького.

Брагар Т.П.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 1



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою для 8-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою (2012 р зі змінами...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу: На...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2016/2017 навчальному році
Відповідно до Державного стандарту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2011 р. №1392 року, географія...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconТеоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»
...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української
При підготовці до нового навчального року звернути увагу на ознайомлення з новими документами щодо організації навчально-виховного...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconУроку №1 : Живописець правди, оборонець добра Григір Тютюнник. Життєвий і творчий шлях письменника, цікавий епізод з його життя
Система уроків з української літератури за новою програмою для 7-го класу по темі
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка