Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу


Тема. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання



Скачати 446,88 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації12.06.2017
Розмір446,88 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
Тема. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання.

Мета: - ознайомити учнів із розвитком книгодрукування, з українською

Першокнигою як символом історичних коренів української

духовності;

- формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу;

- виховувати повагу до книги як джерела знань, шанобливе ставлення до пам'яток минулого, почуття гордості за свій народ, представники якого були творцями писемних скарбів, спонукати до здійснення пошуково-дослідницької діяльності учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: урок – дослідження

Обладнання: книжкові виставки, презентація, ілюстрації.

Дім в якому немає книг,



подібний до тіла,

позбавленого душі. Ціцерон

Хід уроку

І.Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок.

Робота над епіграфом до уроку.

Вступне слово вчителя.

…Є на світі багато див, створених природою і зроблених руками людини і серед них найбільше диво – це книжка, у ній зібрано весь неосяжний світ. Усе що створене людським розумом, усе, до чого прагне наша душа, відображене в книжці.

1.Пригадайте, як до книжок ставився Великий князь держави Русь-Україна Ярослав Мудрий?

2.Хто винайшов перший друкарський станок?

3.Яке значення мав цей винахід для людства?

ІІІ. Мотивація вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми, мети та

завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План.

1.Розвиток книгодрукування.

2.Передумови появи Пересопницького рукопису.

3.Історія створення Пересопницької Першокниги, її структура та призначення.

4.Наукова і мистецька цінність рукопису.

Перегляд презентації "Вислови відомих особистостей про значення книги".



Розповідь вчителя. Винахід книгодрукування у середині XV ст. німцем Йоганном Гутенбергом сприяв стрімкому розвитку освіти і культури. Йоганн Гутенберг у Німеччині в 1455 році надрукував так звану 42-рядкову Біблію.

Вона є найдорожчим виданням у світі. За один її екземпляр, надрукований на пергаменті, американець Уоллтер заплатив в 1926 році 350 тисяч доларів. Нині книга зберігається у Вашингтоні в Бібліотеці Конгресу.

Першою друкованою книгою українського автора була видана в Римі латиною у 1483 р. "Прогностична оцінка поточного 1483 року" Юрія Дрогобича — вихідця з Дрогобича, доктора філософії й медицини Болонського університету.

Так судилося, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, були українські. Першим друкарем українських книжок був німець – Швайпольт Фіоль, (ім'я Швайпольт - онімеччине слов'янське ім'я - Святополк), деякий час жив у Кракові, де в той час проживало багато українців. У них Фіоль і навчився української мови.

Головним ремеслом Фіоля було гафтярство – вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався до різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла. Близько 1489 року Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були "Октоїх" та "Часословець", обидві 1491 року. Потім надрукував ще дві книги - "Тріодь пісну" та "Тріодь цвітну", але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужебні. Є звістка, що була і п'ята книга - "Псалтир", але самої книги до нашого часу не дійшло. Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих. Цей факт, а також форма видань доводить, що книги друкувалися саме для українців. Цього ж 1491 року краківська духовна інквізиція арештовує Фіоля, книжки палять. Після визволення Фіоль покидає Краків, відновити друкарню в нього вже не має матеріальних засобів.

Велику роль у становленні книгодрукування кирилицею відіграв білоруський першодрукар Франциск Скорина. Протягом 1517–1519 років він видав у Празі білоруською мовою "Псалтир" і 22 книги "Старого Завіту". Друки Фіоля і Скорини поширювалися на українських землях.

Завдання:

1. Як ви думаєте, яке значення для розвитку освіти і взагалі культурного життя

України мало винайдення друкарського верстату?

2. Що вам відомо про діяльність Швайпольта Фіоля?

3. Яке значення для культурного життя України мала поява його друкованих

книжок?


У ч и т е л ь. Значний внесок у розвиток книгодрукування в Україні зробив Іван Федоров (Федорович).

Він розпочав свою діяльність у Московській державі. Згодом, рятуючись від переслідувань, прибув до Великого князівства Литовського. Працював у друкарні в Москві, потім — у друкарні білоруського магната Г. Хоткевича. Останні роки працював на Україні: у Львові, у с. Дермані, в Острозі. У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - "Апостол". Побачила вона світ у лютому 1574 року. Її поява і започаткувала українську друковану книгу. Із цього часу починається історія українського книгодрукування. Львівський "Апостол" був виданий за зразком московського. Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням. Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові "Буквар" - перший друкований підручник східних слов'ян. Також був автором створення Острозької друкарні, де під його керівництвом надруковано "Острозьку Біблію". Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав передмови, був талановитим новатором у галузі поліграфічної техніки.



Завдання:

1. Яке значення мала діяльність Івана Федоровича для України?

2. Які перші друковані книжки видав Іван Федорович в Україні?

3. Як ви думаєте, яке значення мала поява Львівського "Апостола" для

культурного розвитку України?

4. Як ви думаєте, яке значення мала поява "Апостол"а та "Острозької Біблії" для

української православної церкви?

У ч и т е л ь. До середини XVII ст. на українських землях в різний час діяло 25 друкарень. Вони видавали книги переважно церковнослов'янською та староукраїнською мовами. До великих друкарень належали Острозька, а також друкарня Львівського братства, що була відкрита 1585 року. Найбільшою ж українською друкарнею була Києво-Печерська, яку заснував архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький. Діяли також "мандрівні" (пересувні) друкарні.

В українських друкарнях видавали богослужебні та богословські книги, підручники, полемічні твори та іншу літературу. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, розвитку української мови, а також відігравало значну роль в ідеологічній боротьбі в Україні у другій половині XVI — на початку XVII ст. "Стан українського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов'янського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам Європи" - писав Іван Огієнко.



Книга – це найцінніше джерело знань.

Разом із друкованими творилися за давньою традицією і рукописні книги.

Найвідоміша серед них – Пересопницьке Євангеліє. Вона є визначною рукописною пам'яткою староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад Євангелія мовою, близькою до народної (перегляд презентації).

У виготовленні цього рукопису переплелися, з одного боку, традиція переписування євангельських текстів, а з іншого - завдання створити шедевр рукопису і мистецтва виготовлення книги. Проводячи дослідження історії цієї видатної історичної пам'ятки, ви дізнаєтеся в чому її історична цінність, поповните свої знання з надбання українського народу.



Виступ учнів-дослідників.

Учень 1. Передумови появи Пересопницького рукопису.

Як явище культурного життя Пересопницьке Євангеліє невіддільне від своєї епохи. Саме в той час в Україні розгортається гуманістичний рух Відродження, який був водночас і свідченням культурного зростання, становлення українського народу, і відгуком європейського Ренесансу. Це була епоха, за висловом М.Грушевського, коли у нас "почала вияснятися потреба національної, культурної і освітньої роботи для охорони й піднесення національного життя". Високі ідеї Відродження спонукали до появи нашої Першокниги. Виникнення Пересопницького рукопису продиктоване потребами українського народу, зокрема вимогами пропаганди християнсько – релігійної духовності на ґрунті живої української мови. Про високу і гуманну мету цієї праці в рукописі сказано, що вона здійснена для "ліпшого всерозуміння люду християнського".

Свідченням патріотичних благородних почуттів її творців є те, що вони вже в той далекий час мріяли про книгу рідною мовою і цим хотіли утвердити престиж свого поневоленого народу. Пересопницьке Євангеліє стало першою ластівкою національного пробудження українців, їхнього культурного виокремлення в умовах іноземного панування. Створений у період полеміки православ'я з католицизмом, переклад був покликаний відстояти власну культуру, релігію, мову й тим самим національну самобутність у цілому.

Учень 2. Історія створення Пересопницької Першокниги, її структура та призначення.

Пересопницьке Євангеліє – вишукана рукописна книга, розкішно виготовлена і оздоблена у традиціях стародавнього книжництва. Здійснили переклад Чотириєвангелія – від Матфея, Марка, Іоанна і Луки – дві людини. Про них довідуємося із коротких післямов до кожної частини. Людина, на долю якої випала чи не найважча праця, іменує себе "писарем Михайлом Васильовичем із Санока", в іншому випадку називається сином протопопа Саноцького (м. Санок знаходиться в Перемишлянській землі, сучасна територія Польщі). Переписувач був не тільки високоосвіченою людиною, а й творчою, талановитою. Про це свідчать післямови до Євангелій, що належать його перу.

У рукописі сказано, що чотири євангельські книги "устроены кротким, смиренным і боголюбивым иеромонахом Григорием, архимандритом пересопницьким". Отже, саме йому належало загальне керівництво відповідальною справою, адже він був автором перекладу Святого писання "з язика болгарського на мову руськую".

Роботу розпочато 15 серпня 1556 року в Дворецькому монастирі князів Заславських і завершено 29 серпня 1561року в Пересопницькому монастирі (нині Рівненська область). Фундували рукопис відомі волинські князі - меценати: Парасковія – ігуменя Дворецького монастиря, до прийняття постригу княгиня Настасія Юріївна Жеславська-Гольшанська (Заславська-Ольшанська), та її зять і дочка – Іван Федорович та Євдокія Черторизька.

Пересопницьке Євангеліє представляє собою розкішний манускрипт in folio, вагою 9 кг 300 гр, форматом 380?240 мм, що складається з 482 пергаментних листів, оправлених у дубові дошки та обтягнутих зеленим оксамитом.

Євангеліє створювалося "для читання церков Божих", "для науки люду християнського": книга призначалася для практичного вжитку в церковній службі (публічного читання в церквах), а її українська мова мала сприяти кращому розумінню віруючими євангельських текстів.

Текст виконаний темно - коричневим чорнилом із застосуванням червоної

фарби для нумерації глав, виділення початкових букв, а також різних приміток на полях.

Глави починаються із "сумаріїв", тобто викладення короткого змісту. На нижніх полях розміщено "укази" - вказівки, коли треба читати певний євангельський текст. На сторінках зустрічаються виділені особливими рамочками "гласи" - пояснення до важкозрозумілих слів. Наприкінці рукописує є Місяцеслів, де під кожним місяцем вказано, зі скількох годин у ньому складаються дні і ночі. Числа в місяцях перелічено не всі, а тільки святкові, на які приходяться особливі євангельські читання.

Учень 3. Наукова і мистецька цінність рукопису.

Незаперечна цінність Пересопницького Євангелія вимірюється в кількох аспектах. Насамперед, це перша в нашій історії книга, написана живою розмовною народною українською мовою. Її творці донесли до нас мову наших предків, якою розмовляли понад чотири століття тому.

Книга вважається перлиною давнього українського книжкового мистецтва. Мистецтвознавці свідчать, що за вишуканістю оформлення вона стоїть на рівні кращих європейських рукописних книг того часу. Зокрема йдеться про чотири виняткові портрети євангелістів. Майстерно оздоблені рослинними, твариннимиорнаментами перші сторінки з Євангелій. Елементи декору вдало вписуються до самого тексту, кожна сторінка якого являє собою завершений взірець мистецтва.

Пересопницьке Євангеліє споріднене з мистецтвом європейського Відродження. При цьому чітко виділяється унікальність пам'ятки: стильові тенденції Відродження вдало поєднуються з елементами волинської малярської школи.

Дана книга є проривом у середньовічній свідомості, і, водночас, адаптацією книжкової церковнослав'янської мови до живої народної мови. Це розуміли її творці і на це сподівалися меценати. У цьому її унікальність і наукова цінність.

Пересопницьке Євангеліє створювалося в епоху, коли Європі вже відоме було книгодрукування, що дозволяло уникати багатьох помилок при створенні тексту, неточних штрихів у його художньому оздобленні. На слов'янській землі, куди книгодрукування прийде значно пізніше, вдосконаленій латинській книзі протиставили свою - досконалу в художньому відношенні. Вона була написана на дорогому пергаменті, тоді як матеріалом для безлічі книг служив папір. Її текст записано фарбами і золотом. Сторінки рукописного Пересопницького Євангелія прикрашені химерним орнаментом. У барвистих мініатюрах, що змальовують євангелістів, досягнута дивна гармонія між формою і вмістом. Ми завжди бачимо поета за словами його віршів, художника за грою фарб. Поєднання ніжно-рожевих, сірих, блакитних, сріблястих, золотих, червоних і зелених тонів додає їм життєрадісності і урочистості. Це творчий політ думки, зверненої до Бога. Обличчя євангелістів зображено спокійними та смиренними, при цьому надзвичайно близькими і живими для нас. Апостол і євангеліст Марк тримає в руках довгий білосніжний сувій, над ним орел з хмар протягує Євангеліє. Небесно-блакитний плащ апостола розвівається, світлі блакитні кольори наявні в зображенні будинку на задньому фоні мініатюри, стільця і підніжжя, де сидить апостол. Червоний купол на задньому фоні ніби висить у повітрі, маленька золота книга перед апостолом теж витає над підставкою. Цій мініатюрі не притаманна земна обтяженість. На ній змальовано небесне життя, його красу і радісність. Жвавість зображення лиця апостола додає ілюстрації ренесансної реалістичності. Це Євангеліє - твір своєї епохи, який намагається вийти за її рамки. Ми не можемо сказати, що лише необхідність перевершити католицьку Європу зумовила таке досконале художнє оздоблення. Цьому є ще одне пояснення: ця книга писалася не лише для людини. Вона створювалася для людини і Бога, для їх спілкування.

Учень 4. Незвичайна доля Першокниги та вшанування рукопису у наші дні.

З часу свого завершення пам'ятка знаходилася в Пересопницькому монастирі. З 1600 року до 1701 рокцу історія її перебування невідома. 17 квітня 1701 року вона була подарована гетьманом України Іваном Мазепою Переяславському кафедральному собору. З 1799 року Євангеліє зберігалося в бібліотеці Переяславської духовної семінарії, згодом – у Полтавській семінарії, Полтавському історико - краєзнавчому музеї. Під час Великої Вітчизняної війни знаходилося в евакуації в м.Уфа, а після визволення України від фашистської окупації опинилося в Києві, в музеї Києво-Печерської лаври. Звідти Пересопницьке Євангеліє передали до Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (Київ), де воно зберігається й досі. У 2001 році Інститутом української мови НАН України здійснено факсимільне видання Євангелія із науковою обробкою. Загальний наклад книги склав 500 примірників.

Починаючи з 1991 року, під час присяги на вірність українському народові Президента поряд із Конституцією України та Актом проголошення незалежності України кладуть Пересопницьке Євангеліє як найдорожчу духовну святиню. У часи незалежності України у Пересопниці з'явився пам'ятний знак – двометровий гранітний камінь, на якому зображено книгу із написом "У Пересопниці в 1556 – 1561 роках створено Українську Першокнигу - Пересопницьке Євангеліє, визначну пам'ятку української літературної мови і культури". До 450 - річчя Пересопницького Євангелія у с.Пересопниця Рівненської області було створено музей цієї книги і культурний центр. Крім того, проведено благоустрій території навколо пам'ятного знака на честь виходу у світ української Першокниги і встановлено символічний хрест на місці колишнього монастиря.



V. Узагальнення матеріалу.

1.Яке значення для розвитку освіти і взагалі культурного життя України мало

винайдення друкарського верстату?

2.Які друковані книги вперше побачив світ?

3. Назвіть перших книгодрукарів.

4. В чому наукова і мистецька цінність рукопису "Пересопницьке Євангеліє"?

5.Чому "Пересопницьке Євангеліє" вважають історичною пам'яткою?

VІ. Домашнє завдання.

Підготуйте розповідь про книгодрукарів.



Бурлаченко С.О.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 12
Тема. Боротьба за відновлення православної ієрархії.

Реформи митрополита П. Могили.

Мета уроку:

  • охарактеризувати становище греко-католицької та православної церков після Берестейської унії, а також дати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування церковного життя;

  • розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації; аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення;

  • виховувати повагу до вибору віросповідання кожного громадянина України.

Основні поняття, терміни: православна ієрархія, "право ставропігії", "Требник", "Катехізис".

Обладнання: підручник, атлас з історії України, документи, ілюстрації, портрети Іова Борецького та Петра Могили.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні;

• характеризувати становище греко-католицької та православної церков після

Берестейської унії;

• називати діячів культурно-церковного життя;

• давати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування

церковного життя;

• на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та

події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та

узагальнення.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод "Мікрофон".

1. Яким було становище православної церкви в другій половині XVI ст.?

2. Чому з'явилася ідея про унію православної та католицької церков? На яких

умовах пропонувалося здійснити унію?

3. Чи вдалося об'єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську

церкву? Чому?

4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з документом (додаток 1).

Завдання до документа.

1. На основі даного документа схарактеризуйте вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.

2. Які зміни сталися в становищі Української православної церкви?
ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Берестейська унія стала тією подією, яка на багато років визначила особливості церковного життя в Україні. Вона замислювалася з метою подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до розколу українців. Унія ще більше погіршила становище православної церкви і спричинила посилення боротьби на її захист. Цю боротьбу очолювали православні церковні братства, що домоглися права ставропігії. Це право мали Львівське, Луцьке та Київське братства. Право ставропігії – право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріарху. Становище новоствореної греко-католицької (уніатської) церкви теж залишалося складним. Уніатські священики не отримали обіцяних прав, рівність уніатської і католицької церков не була досягнута. Українці ставилися до греко-католицької церкви як до чужої. До того ж її використовували католики в боротьбі з православними. Ці всі суперечності ще більше ускладнювали й без того складне становище православної церкви в Україні. На захист православ'я стали запорожці, які підтримували братства коштами та військовою силою

Робота з документом (додаток 2).

Завдання до документа:

1. Як ви вважаєте, чому козацтво стало на захист православ'я?

2. Яку підтримку воно надавало православній церкві?

Робота в групі

І група – Діяльність Іова Борецького.

ІІ група – Біографія П. Могили (історична довідка).

ІІІ група – реформи П. Могили.



Розповідь вчителя.

Після легалізації православної церкви у 1632–1633 роках уніати отримали сім, а православні п'ять єпархій. Становище уніатської церкви ускладнилося. З одного боку, їй протистояла узаконена й організаційно зміцніла православна церква. З іншого боку, уніатське духовенство зіткнулося з опором представників католицького духовенства, які були незадоволені тим, що уніати позбавляли їх прибутків, оскільки переманювали до себе віруючих.

У 30-х роках XVII ст. політичне становище уніатської церкви стало вкрай хитким. Вона не змогла залучити до унії всіх українців і білорусів. Це й примусило польський уряд розпочати співпрацю з православною церквою і прийняти "Пункти для заспокоєння руського народу".

У 1621 року з пропозицією примирення уніатської та православної церков виступив Й.-В. Рутський. Цю пропозицію підтримав Сигізмунд III. Нею зацікавилися деякі православні церковники — І. Борецький, М. Смотрицький, П. Могила.

Спроба об'єднати православних та уніатів в одну церкву виявилася невдалою. По-перше, після Берестейського собору 1596 року в українському суспільстві стався досить глибокий розкол між прихильниками обох Церков. По-друге, створення окремого патріархату для українців та білорусів не відповідало інтересам папського Риму.
V. Закріплення вивченого матеріалу.

Метод "Синтез думок". Назвати заходи, які, на їхній погляд, могли б покращити становище православної церкви в першій половині XVII ст.

Історичний диктант.

1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді привела до______.

2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається _______.

3. Коли в 1620 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх Феофан, то до нього звернулись представники від усього українського громадянства з проханням ________.

4. У сан київського митрополита було висвячено _______.

5. У 1632 р. були укладені так звані "Пункти для ________".

6. 1632 р. митрополитом Київським і Галицьким був затверджений ______.

7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у ______.

8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили ______.

9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви ______.

10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. розглядалося питання про ______.

VI. Підсумки уроку.

1.Взаємоперевірка історичного диктанту, взаємооцінювання.

2.Рефлексія. Закінчити речення:


  1. Найбільше мене на уроці сьогодні вразило.

  2. Єдине, що мене тепер дивує…

  3. Я хотів би більше почути про…

VII. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати матеріал підручника та виконати завдання до нього.

  2. Написати твір – роздум на тему "Таємне висвячення митрополита під охороною козацької шаблі".

  3. Підготувати повідомлення про козацько – селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.

Додаток 1



Із промови українського православного шляхтича Лаврентія Деревинського.

"Придивися ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім наших міст, коїться у Львові? Хто сповідує грецьку віру і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятий до цеху. Не дозволяється поважати за церковним обрядом тіло померлого і відкрито приходити до хворого з тайними Божими... "

Додаток 2

"Покровителями й оборонцями братств стали запорожці, а найбільше допомагав Сагайдачний. Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне було тоді українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита і єпископів, щоб наглядали за священиками та щоб стерегли й обороняли віру".


Андрєєва І.В.,



учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою для 8-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою (2012 р зі змінами...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу: На...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2016/2017 навчальному році
Відповідно до Державного стандарту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2011 р. №1392 року, географія...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconТеоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»
...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української
При підготовці до нового навчального року звернути увагу на ознайомлення з новими документами щодо організації навчально-виховного...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconУроку №1 : Живописець правди, оборонець добра Григір Тютюнник. Життєвий і творчий шлях письменника, цікавий епізод з його життя
Система уроків з української літератури за новою програмою для 7-го класу по темі
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка