Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу


Тема. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст



Скачати 446,88 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації12.06.2017
Розмір446,88 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
Тема. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст.

Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода.

Учні мають навчитися:

- характеризувати культурні досягнення,

- висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження щодо діяльності поета та філософа Г. Сковороди,

- доводити, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.



Основні поняття, терміни, назви: культура, філософія, Григорій Сковорода. Основні дати: 1722—1794 рр. — життя і діяльність Григорія Сковороди.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

В історії культури Української козацької держави ХVІІІ століття було складною і багатогранною добою. Це був період, коли продовжувався започаткований у попередні часи розквіт українського мистецтва і літератури. Однак у той самий час створювалися умови, за яких українська культура поступово втрачала свою самобутність.

Підґрунтям української культури була козацька державність. Курс російського царизму на ліквідацію Гетьманщини і Запорозької Січі й перетворення Лівобережної України на російську провінцію позбавляли українську культуру основи її розвитку, вели до занепаду і вимушеного підлаштування до російських імперських взірців.

Учням пропонується назвати чинники, які, на їхню думку, мали вплив на розвиток української культури в XVIII ст.



ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

План.

1. Особливості розвитку культури.

2. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток.

3. Наука


4. Розвиток філософських ідей. Г.Сковороди.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Проаналізувати особливості розвитку української культури. Відзначи­ти, що в другій половині XVIII ст. вона ще продовжувала бурхливо роз­виватися за традиціями попереднього періоду.

Прикметною рисою української культури Гетьманщини ХVІІІ ст. був вищий за сусідів рівень розвитку. Імперські кордони значно обмежили звичні раніше культурні контакти із Західною Європою.

Одночасно з цим Російська імперія отримала можливість використовувати інтелектуальний потенціал Гетьманщини. Процес "вимивання" високоосвічених українців із національного середовища став характерним явищем тогочасної української культури. Українці обіймали високі посади в Російській імперії: від вищих державних адміністраторів і церковних ієрархів до ректорів вищих навчальних закладів.




Чинники, що сприяли розвитку культури

Чинники, що негативно впливали

на розвиток культури








2.Розглянути розвиток освіти та науки. Розповісти про роз­виток української літератури.

3.Робота з текстом підручника про внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Учні мають скласти власне судження і навести докази на його підтвердження опираючись на текст підручника.

4.Характеризуючи розвиток філософських ідей, звернути увагу на те, що в українській культурі з'явилася постать світового значення — Григорій Ско­ворода. Друга половина ХVІІІ ст. збагатила новими ідеями українську філософську думку. У Києво-Могилянській академії курс філософії викладав відомий суспільний діяч, письменник Михайло Козачинський (1699—1755). У своєму курсі він знайомив слухачів з ідеями про невід'ємні природні права людини, які були поширені в тогочасній Західній Європі. Свої філософські погляди Козачинський виклав у книзі "Громадянська політика". Він уперше в українській філософії спробував викласти правове вчення і заклав основи громадянського природного права. Найвизначнішим серед учнів Козачинського був Григорій Сковорода (1722—1794) — майбутній видатний філософ, гуманіст,просвітитель, поет, педагог, музикант.

"Світ ловив мене, та не спіймав". Чому саме такий вислів викарбувано на могилі видатного філософа?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумки уроку.

Відзначити, що наприкінці XVIII ст. українська культура швидко втрачала свій самобутній характер, її видатних представників було залучено до російської культури, а вона сама стала набувати рис провінційної



VIІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника та виконати завдання до нього.

2. Заповнити таблицю "Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХVІІІ ст."


Андрєєва І.В.,

учитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. № 5
Тема. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Учні мають навчитися:

- характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

- визначити видатних представників української культури тієї доби.

Основні поняття, терміни, назви: культура, бароко, рококо, класицизм Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель, Іван Григорович-Барський, Яким Погребняк, Степан Ковнір, Йоганн Пінзель, Григорій Левицький-Нос.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Які основні особливості розвитку культури України другої половини XVIII ст.?

2. Назвіть ознаки єдності національної культури на українських землях, що перебували у складі різних держав.

3. Розкажіть про внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток України.

4.Розкажіть про книгодрукування і літературу в Україні у другій пол XVIII ст.

5.Яке ваше ставлення до філософських ідей Г. Сковороди?

6.Назвіть імена видатних українських вчених та розкажіть про їх внесок у світову науку.

Вчитель аналізує виконання учнями завдання по складанню таблиці "Українська культура другої половині XVIII ст.", пропонує учням доповнити її новими даними, отриманими на сьогоднішньому уроці.



ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

План.

1.Архітектура. Бароко. С. Ковнір, І. Григорович-Барський.

2.Образотворче мистецтво.

3.Музика.

1.Вивчення нового матеріалу відбувається з використанням мультимедійної презентації.

Бароко (італ. вагоссо) — стиль в архітектурі, мистецтві та літературі кінця XVI - середини XVIII ст. Виник в Італії, згодом поширився в інших країнах Європи та в Латинській Америці. Для бароко характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. В архітектурі це виявилося в контрастах об'ємів зі скульптурними оздобами, світлотіньовими і кольоровими ефектами. Українське бароко позначене своєрідними особливостями, зокрема використанням традицій народного мистецтва.

Рококо (фр. гососо) — стиль у західноєвропейському мистецтві першої половини XVIII ст. Виник у Франції в період кризи абсолютизму. В архітектурі основними ознаками рококо є вигнуті лінії, що нагадують обриси раковини, сплетіння різьблених і ліпних орнаментів, завитки, розірвані картуші, використання дзеркал і живописних панно.

Класицизм (латин, сіавзісиз — зразковий) — художній стиль і напрям у європейській літературі та мистецтві XVII — початку XIX ст, для якого ідеальним (класичним) зразком було своєрідно переосмислене мистецтво античності. В архітектурі класицизму основними компонентами є симетрично-осьова композиція будівель, геометрично чітке і зручне планування приміщень, строгість архітектурних форм, стриманість оздоблення, широке використання ордера.

Завдання: Користуючись ілюстраціями, назвіть визначні пам'ятки української архітектури другої половини XVIII ст. та архітекторів, за проектами яких вони були збудовані. Визначте архітектурний стиль.

Самостійна робота з підручником.

Доповніть таблицю наступною галуззю культури - архітектурою.



Робота з документом.

Німецький дворянин Ульріх фон Вердум про одяг і зовнішній вигляд українців (70-ті рр. XVII ст.)

На Русі чоловіки й жінки по селах носять коричневі опанчі із сукна, яке самі тчуть. Шляхта й купці носять блакитні. Козацькі селяни, як і татари, улітку носять блакитні. Козацькі селяни, як і татари, улітку носять опанчі з білого сукна, а взимку — із баранячих шкур. Вони сягають від шиї аж до п'ят; вишиті на плечах ремінцями з червоної, жовтої і коричневої шкіри, опанчі виглядають — дуже гарно. Така опанча в них називається кожухом, і дехто гадає, що від цього слова походить назва козаків. Узимку така опанча становить весь одяг козачки. Улітку ходять у самій сорочці. У селянок вона з грубого полотна, у міщанок і заможніших дівчат — із гаптованої китайки... Верхня частина таких сорочок біля шиї й пояса зібрана складками, наче каптан, і гарно облямована кольоровою бавовною. При цьому понад стегнами вони оперезуються червоним, жовтим, зеленим чи іншого кольору поясом, і з ним виглядають цілком непогано. Щодо оздоблення голови, то тут вони відзначаються великою зграбністю. Улітку прикрашають її свіжими квітами й зеленими вінками, узимку мусять замість них одягати воскові віночки. Носять також багато перстнів на пальцях, у вухах дуже великі сережки, а на шиї — прикраси з кришталю, скла, міді, бронзи — залежно від фантазії і заможності... На селі чоловіки й жінки взимку і влітку носять чоботи, міщанки ж улітку носять також черевики.



Запитання до документа:

Про які види народної творчості згадує Ульріх фон Вердум?



2.Графіка — вид образотворчого мистецтва, основним зображувала ним засобом якого є малюнок, виконаний на папері олівцем, пензлем, вуглем або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми дошки (гравюра, офорт) чи каменю (літографія).

3.Музика. А. Ведель, М. Березовський, Д. Бортнянський.

Музично-пісенна творчість посідала значне місце в українській культурі. У 1677 р. видано один із перших музичний посібник того часу — "Граматику музикальну" М. Дилецького. Церковні мелодії поєднувалися тут з народними піснями.

Осередком музичного життя була Києво-Могилянська академія, У другій половині XVII ст. Л. Баранович заснував при ній музично-хорову школу. Вихованці академії поповнювали хорові капели України та Росії. У XVIII ст. половину царської хорової капели складали українці. З академії вийшли такі відомі професійні композитори, як М. Березовський, А. Ведель. Покоління українських та російських композиторів навчалися на творчості Д. Бортнянського, який написав 45 концертів для хору, багато творів для фортепіано, симфонії Видатні українські композитори: А. Ведель, М. Березовський, Д. Бортнянський.

Завдання:

Український історик Д. Антонович писав: "Вплив української музики на Московщині зріс у XVIII ст. ще більше. При дворі петербурзьких цариць було організовано капелу співаків, які набиралися виключно з українців. Придворні українські співаки носили таку одежу, як і студенти Київської академії. Відтоді ця одежа стала ніби "уніформою" для всіх півчих "Росії".

Підтвердіть фактами слова історика.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

V. Підсумки уроку.

Друга половина XVII — перша половина XVIII ст. — це час небувалого розквіту української культури, коли творчий потенціал митців спирався на підтримку Української держави. Особливо це проявилося в освіті, архітектурі та мистецтві. В українській культурі цього періоду були тісно пов'язані національні традиції і західноєвропейські впливи, що призвело до появи такого явища, як "українське (козацьке) бароко". Проте перебування Української козацької держави у складі Росії, що перетворювалася на імперію, стало негативно впливати на українську культуру: заборони, вилучення провідних діячів на службу імперії, нищення національних ознак.



VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника та виконати завдання до нього.



2. Завершити таблицю "Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХVІІІ ст."




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою для 8-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту із зарубіжної літератури за новою програмою (2012 р зі змінами...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури за новою програмою для 5-го класу: На...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2016/2017 навчальному році
Відповідно до Державного стандарту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2011 р. №1392 року, географія...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconТеоретичні та методичні засади реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика»
...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження програми «Стань творцем свого життя»

Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української
При підготовці до нового навчального року звернути увагу на ознайомлення з новими документами щодо організації навчально-виховного...
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconУроку №1 : Живописець правди, оборонець добра Григір Тютюнник. Життєвий і творчий шлях письменника, цікавий епізод з його життя
Система уроків з української літератури за новою програмою для 7-го класу по темі
Методичні рекомендації щодо впровадження нового Державного стандарту з історії України за новою програмою для 8-го класу iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка