Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році



Скачати 453.12 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації09.03.2018
Розмір453.12 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

Роль художньо-естетичного виховання в становленні особистості


Естетичне виховання пов'язане з естетичним розвитком особистості у всіх сферах її діяльності – вміння відчувати й розуміти прекрасне в особистому й громадському житті, в природі, праці, мистецтві. Воно покликане також пробуджувати в учнів бажання створювати прекрасне й боротися з усім потворним. Із естетичного ставлення до дійсності випливають завдання школи в галузі естетичного виховання, а саме:

  • стимулювання естетичних потреб;

  • прищеплення естетичного сприйняття і почуття;

  • вироблення естетичних понять, смаків, оцінок і думок;

  • плекання естетичних ідеалів;

  • виявлення й розвиток художніх творчих здібностей учнів у різних видах діяльності та галузях мистецтва.

Естетичне виховання, що проводиться на уроках, доповнює позакласна робота у різних гуртках: драматичних, виразного читання, літературних, хореографічних, художньої гімнастики, образотворчого мистецтва, у хорах, оркестрах, ансамблях. Значна частина роботи припадає на позашкільні заклади: Малі академії мистецтв, центри естетичної творчості дітей та молоді, мистецькі дитячі студії, бібліотеки, дитячі опери, лялькові театри, дитячі кінотеатри й філармонії, туристські станції та станції юних натуралістів, спортивні комплекси, дитячі організації України тощо. Велике значення для піднесення естетичного виховання має участь дітей у конкурсах і оглядах художньої самодіяльності, фестивалях, олімпіадах, концертних програмах, художніх виставках, відзначенні народних і шкільних свят, обрядах, порадах, іграх і забавах.

Прекрасним засобом естетичного виховання школярів виступає природа. Вихованню любові до прекрасного в природі сприяють екскурсії, походи, прогулянки, вивчення творів мистецтв, присвячених природі.

Кабінет географії прикрашений фотографіями красивих пейзажів, кабінет літератури – цитатами великих поетів та письменників, кабінет історії – репродукціями відомих картин, стимулюватиме школярів до вчитування і вдивляння в те, що їх оточує. Відповідно і навчаться з часом цінувати мистецтво.

Розвиток здібності бачити прекрасне у творчій праці, будити радість активної участі в ній, розуміння її високого призначення, створення святкової естетичної обстановки трудової діяльності – ось необхідні шляхи естетичного виховання.

Естетичне (мистецтво) формує високий рівень духовних якостей (естетичну свідомість), тобто духовний потенціал, на ґрунті якого плекається емоційність і чуттєвість. Естетичні почуття особистості стають чуттєвим індикатором і допомагають визначити користь або шкоду того чи іншого явища, виступають збудниками поведінкових реакцій. Людина, яка закохана в красу, насолоджується нею, підсвідомо переймає потребу високої моральності. Саме такий рівень моральності починається тоді, коли поведінкою особистості керують не стільки примусові моральні почуття, чи знання поведінкових норм, скільки естетичні ідеали, смаки, оцінки; коли гарний вчинок стає не моментом самозакоханості, а приносить естетичну радість, коли жити так стає просто приємніше і необхідніше для неї самої.

В пошуках моральних та естетичних орієнтирів доцільно звернутись до мистецтва, яке акумулює систему загальнолюдських цінностей та ідеалів і які можуть послужити змістом духовного розвитку, гуманізації особистості. Саме під естетичним впливом мистецтва найповніше прокидається і активізується моральний потенціал людини з її почуттями, знаннями, переконаннями, мотивами, нормами поведінки.

Діти мають обов’язково відвідувати історичні, краєзнавчі, художні музеї, виставки картин, скульптур, фотографій. Вони вчитимуться не тільки цінувати прекрасне, але й створювати щось власними руками. Тому у всіх навчальних закладах повинні існувати виставки, на яких представлені плоди творчості дітей.

Глибокий і багатогранний народний погляд на красу. Народна педагогіка, як запобіжлива, профілактична лінія, виражена надзвичайно чітко і сильно, спрямована на попередження потворних дій і вчинків. Варто привернути увагу до тих численних народних прислів'їв, приказок, гумористичних і статичних оповідань і пісень, які засуджують хиби й вади недостойної поведінки людини, а також із особливою піднесеністю актуалізувати ту частину українського фольклору педагогічного змісту й спрямованості, яка роз'яснює й пропагує народні чесноти й красу гарних вчинків людини, доблесні риси українців.

Впровадження елементів народної культури на якісно високому рівні естетичного сприйняття, засвоєння і переростання у норми життя – важливий важіль піднесення естетичного виховання.

5. Розвиток знань, світогляду, екологічних умінь, навичок і культури засобами натуралістичної роботи

Основними завданнями еколого-натуралістичного виховання дітей та учнівської молоді на 2016-2017 навчальний рік є забезпечення безперервності і наступності освітньо-виховної роботи, створення умов для виявлення, розвитку творчих здібностей учнів (вихованців, слухачів) у процесі пізнавально-творчої діяльності в гуртках, секціях та інших творчих об’єднаннях загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

На реалізацію цих завдань спрямовано ряд нормативних документів, прийнятих у 2016 році: Положенняпроучнівськілісництва(наказ Міністерства освіти і науки України від 30.01.2016 № 66, зареєстровано в Мін’юсті України 27 березня 2016 року №339/26784); ПоложенняпроВсеукраїнськудитячуспілку«Дитячийекологічнийпарламент»(наказ Міністерства освіти і науки України від 21 квітня 2016 року № 444, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2016 року №738/28868); Положення про Всеукраїнський форум учнівських трудових об'єднань (наказ Міністерства освіти і науки України і Мінсоцполітики 22.02.2016 року №139/158, зареєстровано в Мін’юсті України 14 березня 2016 №387/28517).

Перспективним напрямом еколого-натуралістичного виховання є соціальне партнерство з навчальними закладами інших типів, науководослідними установами, соціально орієнтованим бізнесом.

В 2016 році Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді спільно з фахівцями компанії «Сингента» започатковано довгостроковий дослідницький проект з вирощування сучасних гібридів овочевих культур, який здійснюється у рамках програми запровадження STEMосвіти з агробіологічного профілю та є однією з освітніх ініціатив компанії щодо реалізації підписаного у березні Українського пакту заради молоді, організатором якого виступив Центр «Розвиток КСВ».

У форматі «STEM-освіта» продовжується реалізація наукового проекту за напрямами: «Енергоефективність та енергозбереження», «Енергоаудит будівлі навчального закладу» та «Агробіологічний експеримент (дослідження рослин та ґрунту в польових умовах)». Ці та інші дослідницькі проекти будуть презентовані на віртуальному ярмарку науково-дослідницьких проектів ICAR (Invent, Create and Research).

У 2016-2017 навчальному році з метою підвищення рівня екологопросвітницької та природоохоронної діяльності, формування екологічної культури учнівських колективів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів спільно з Торговельною мережею «Фокстрот. Техніка для дому» Національним еколого-натуралістичним центром заплановано проведення Всеукраїнського конкурсу для учнівської молоді «ЕКОклас».

У поточному році Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, державним підприємством «Український дитячий центр «Молода гвардія» започатковано проведення щорічного Всеукраїнського форуму юних екологів та Всеукраїнського форуму учнівських трудових об'єднань.

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді є координатором Всеукраїнського конкурсу винахідницьких іраціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму, Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик», Всеукраїнського конкурсу досягнень юних зоологів і тваринників, Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт-2017», Всеукраїнського форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи» та ряду інших. Презентацією юннатівських досягнень має стати Всеукраїнська виставка творчості юних натуралістів України.

Проведення Всеукраїнських організаційно-масових заходів доповнюється заходами патріотичного спрямування відповідно до еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти, а саме:

Всеукраїнський фестиваль «Україна - сад»;

Всеукраїнський конкурс з квітникарства і ландшафтного дизайну

«Квітуча Україна»;

Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»;

Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста»;

Всеукраїнський заочний конкурс робіт юних фотоаматорів «Моя країна –

Україно!»;

Всеукраїнська дитячо-юнацька еколого-патріотична гра «Паросток».

Особливу увагу звертаємо на Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об`єктиві натураліста», який щороку має тематичну спрямованість та висвітлює екологічні проблеми в Україні.

Героїчні й водночас драматичні і трагічні події останнього періоду спонукають до оновлення експозицій юннатівських Музеїв хліба.

Дієвим засобом патріотичного виховання у гуртках біологічного профілю є ознайомлення вихованців з науковими досягненнями українських вчених із світовим ім’ям (В. І Вернадського, С. Г. Навашина, М. Г. Холодного, Д. К. Заболотного, О. В. Палладіна, М. М. Гришка), життя і діяльність яких були і залишаються яскравим прикладом наукового подвигу як прикладу служіння Батьківщині, самовідданості науці, важливості наполегливості, принциповості.

У новому навчальному році рекомендуємо направити зусилля педагогічних колективів на удосконалення інтерактивного освітнього простору, що створює додаткові можливості для навчання юних екологів, біологів, дітей, які цікавляться аграрним дослідництвом. Сьогодні напрацьовано досвід проведення заходів із використанням сучасних комп’ютерних технологій, а саме: Всеукраїнського турніру юних натуралістів, Інтернет-олімпіади «Крок до знань». Наразі відкриття електронного ресурсу навчально-інформаційного призначення «Е-школа» запропоноване ТОВ «Київське енергетичне

Агентство».

З метою інтеграції національної освіти в європейський та світовий освітній простір юні натуралісти України беруть участь в міжнародних конкурсах: міжнародному конкурсі науково-технічної творчості школярів «Intel ISEF 2017», міжнародному конкурсі молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Міжнародній Олімпіаді Проектів I-SWEEP, міжнародному конкурсі INFORMATRIX, міжнародному конкурсі INESPO, конкурсі винахідників «Leonardo Da Vinci», олімпіаді екологічних проектів INEPOEurоasia, щорічній Білоруській конференції учнів, Білоруському конкурсі науково-біологічних робіт учнів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, Міжнародному Фестивалі молодих науковців E(x)plory, Міжнародному Форумі IFSES 2016 (International Forum for Science and Engineering Students) тощо.

В рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBEпродовжується Всеукраїнська учнівська фенологічна кампанія «Вишнева Україна» .

6.Підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя – одне з головних завдань сучасної школи

Сім'я та школа мають спільну мету – виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, яка здатна реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах.

Шалений ритм життя та напружений робочий графік батьків створили ціле покоління дітей, що страждають від браку уваги. Сьогодні вкрай необхідно допомогти учням у майбутньому бути свідомими батьками, готовими до подолання труднощів у сімейному житті; навчити у майбутньому посправжньому любити дітей, берегти та зміцнювати сім’ю; забезпечити духовноморальну основу особистості.

Питання підготовки дітей та молоді до сімейного життя слід інтегрувати у зміст освіти початкової, середньої і старшої школи.

У початковій школі дітей варто знайомити з такими поняттями, як сім’я, права і обов'язки її членів, сімейні традиції, материнство і батьківство, ґендерна рівність.

У середніх і старших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості для поглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на уроках української літератури розкривається моральна краса людей, їхнє уявлення про здоров’я, щастя, кохання, сімейне благополуччя. На уроках історії учнів можна ознайомити з розвитком шлюбно-сімейних відносин, з сім’єю як соціальним явищем. На уроках правознавства − зі змістом основних положень законодавства про сім’ю, шлюб, державний захист сім’ї та дитинства. На уроках з основ здоров’я радимо розглядати основні функції сім’ї та обов’язки членів родини щодо збереження здоров’я, стосунки та взаєморозуміння в сім’ї, правила спілкування в сім’ї.

Продовжується робота щодо впровадження курсу за вибором «Сімейні цінності» в навчально-виховний процес загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів України для 8-10-х класів у формі факультативу, курсу за вибором, гурткової роботи, класних годин, окремих бесід та батьківських всеобучів.

Найбільш ефективним методом навчання, який дозволяє застосувати отримані знання на практиці, є тренінг. Люди ефективніше вчаться, якщо вони є активними учасниками цього процесу. Учнів за допомогою різноманітних технік, вправ та ігор, які представлені у курсі, слід залучати до процесу аналізу та відображення їхнього власного досвіду. Формування в групі атмосфери довіри є надзвичайно важливим для досягнення успіху загального процесу. Способи і методи навчання мають активно впливати на систему цінностей та виховувати здатність і бажання до дії.

Для глибшого усвідомлення учнями змісту курсу «Сімейні цінності» пропонуємо педагогам паралельно проводити роботу з батьками учнів, застосовувати форми роботи в трикутнику «батьки – діти – учителі».

Матеріали курсу «Сімейні цінності» розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Позашкільна освіта та виховна робота – Проект «Сімейні цінності».



7. Професійна орієнтація та допрофільна підготовка

В сучасних умовах є необхідним оновлення цілей і змісту профорієнтаційної роботи, переорієнтація традиційних форм і методів її організації у напрямі формування рефлексивного, творчого ставлення молоді, яка навчається, до власної життєвої і професійної перспективи, створення дієвих умов (організаційних, інформаційних, методичних, психологопедагогічних тощо) для допомоги їй в активному та свідомому професійному самовизначенні та просуванні до вершин професіоналізму в межах бажаного або ж вже обраного виду праці.

Змістом сучасної профорієнтаційної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах має бути: формування в учнів ставлення до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, усвідомлення своєї індивідуальної неповторності, відповідальності та впевненості у досягненні майбутнього професійного успіху; активізація процесів самопізнання, самооцінки та актуалізація потреби у самовдосконаленні; формування системи знань учнів про специфіку профільного навчання як першого кроку до оволодіння обраною професією (для 8-9 класів), стратегію і тактику реалізації визначених напрямів власного кар’єрного зростання у майбутньому; ознайомлення учнів із способами і прийомами прийняття обґрунтованих рішень про вибір майбутнього профілю навчання і майбутньої професії, забезпечення їх практичним досвідом пошуку необхідної інформації для розробки або ж удосконалення індивідуальної освітньої траєкторії та стратегії професійного зростання у майбутньому.

Основою для узагальнення учнем здобутих знань, необхідних для професійного самовизначення, є курси профорієнтаційного спрямування. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів за вибором «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри», які розраховані на 9, 18, 35, 70 год. і рекомендовані до використання в загальноосвітніх навчальних закладах, ресурсних центрах освітніх округів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, опорних школах територіальних об’єднань громадян у 8, 9, 10 та 11 класах за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, курсів за вибором факультативів.

Зазначені навчальні програми мають відповідне методичне забезпечення: робочі зошити, навчальні посібники, словник-довідник з професійної орієнтації, бібліографічний довідник, а також низку додаткових посібників для роботи класного керівника, вчителів-предметників, практичних психологів і заступників директора з виховної роботи.

Для вирішення завдань допрофільної підготовки, соціальної інтеграції та професійного самовизначення учнів на базі Національного екологонатуралістичного центру організовано роботу Природничої школи учнівської молоді (ПШУМ) у наукових відділеннях за напрямами: природничий (секції біології, хімії, біоінформатики); аграрний (секції агрономії, садівництва, лісознавства, бджільництва, ветеринарії); декоративно-прикладний (секції народних ремесел, флористики та фітодизайну); людинознавчий (секції психології, соціології, медицини); наукових стажувань тощо. Продовжено навчання у Всеукраїнському інституті біологічних стажувань обдарованих школярів (ботаніка, зоологія, гідробіологія, біохімія), шкільній аспірантурі у галузі клітинної та молекулярної біології, біохімії тощо.



8. Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти і науки України протоколом №1 від 13.04.2016 «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»:

посібник «Управління процесом формування ділових якостей старшої

школи» (автор: Л. А. Мартинець); навчально-методичний комплект: тренінгова програма для дівчат-

підлітків «Вчимося керувати емоціями» та робочий зошит до тренінгової програми «Вчимося керувати емоціями» (автори-упорядники: О. К. Васлоян, В.

Л. Москаленко, К. А. Новохатня); методичні рекомендації до проведення просвітницько-профілактичних

занять з учнями 1-11 класів «Школа і поліція» (за заг. ред. Т. Журавель, К. Новохатньої, А. Шмалько).

Протоколом №2 від 29.06.2016 «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»:

посібник «Професійне самовизначення старшокласників в умовах

освітнього округу» (автори: О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук,

О. М. Пархоменко, З. В. Охріменко, Л. І. Гриценок; за ред. О. Л. Моріна); корекційна програма «Діти і війна: навчання технік зцілення»

(упорядники: В. Климчук, Н. Москвіна, О. Прянічнікова); методичний посібник «Психосоціальна підтримка дітей 9-12 років «Знаю. Можу. Роблю» (автори: Ю. А. Луценко, М. І. Семенова);

«Сімейні цінності Василя Сухомлинського: тематичний збірник статей»

(укладачі: Л. В. Корецька, В. І. Пріт, С. А. Ємельяненко, Л. П. Царик,

Н. К. Наумова); навчально-методичний посібник «Будуємо майбутнє разом»: програма профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді» (за заг. ред. Т. В. Журавель, М. А. Снітко); комплект: програма тренінгових занять для підлітків «Вибір до змін» та

робочий зошит «Володар думок» (автори-упорядники: Т. В. Журавель, Н. М. Строєва).

Повний список рукописів навчальних видань, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Виховна робота. Схвалені рукописи».

9. Науково-методичною комісією з позашкільної освіти Науковометодичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України протоколом №3 від 29.12.2015 «Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах»:

збірник «Навчальні програми художньо-естетичного напряму

позашкільної освіти» (заг. ред. І. В. Мосякової, І. В. Вержбицької, авт. колектив: Г. М. Шевченко, О. М. Мороз, І. В. Вержбицька, Л. Ю. Лебідь,

О. М. Меркулова, Н. В. Олишевець); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти художньо-

естетичного напряму. Хореографічний профіль» (заг. ред. Н. В. Борсук, авт. колектив: Н. О. Богусевич, Н. В. Борсук, І. В. Вержбицька, К. В. Іваницька,

В. В. Куніцький, І. Ю. Мосякова, Т. К. Окушко, К. М. Опанасюк,

Т. В. Шумило); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти художньо-

естетичного напряму» (заг. ред. А. В. Корнієнко, авт. колектив: І. Д. Бровко,

А. В. Корнієнко, Н. В. Кіріченко, Н. О. Санько, О. Б. Худолей); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти. Дослідницько-

експериментальний напрям. Математика» (авт. колектив: М. О. Назаренко,

А. М. Назаренко, А. І. Азаренкова, О. М. Горохова, К. В. Лукаш, Т. Л. Єфімова,

О. А. Кононенко, С. О. Лихота, З. І. Черній); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти» (заг. ред.

О. А. Артеменко, Л. А. Дейдиш, авт. колектив: О. О. Кулігіна, Н. К. Трофіменко, В. С. Антипов, В. М. Жуматій, М. М. Лисенко, Є. М. Шиманський, Н. Б. Голота, І. В. Курінна, О. І. Коц, О. М. Шевченко,

О. М. Степура, О. А. Артеменко); навчальна програма «Оркестр народних інструментів» (В. П. Жуков, В. М. Будьонний).



«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Дослідницько-

експериментальний напрям. Математика» (авт. колектив: М. О. Назаренко,

А. М. Назаренко, А. І. Азаренкова, О. М. Горохова, К. В. Лукаш, Т. Л. Єфімова,

О. А. Кононенко, С. О. Лихота, З. І. Черній) (лист Міністерства освіти і науки

України від 08.04.2016 №1/11-4659); збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Художньо-

естетичний напрям» (заг. ред. Г. А. Шкури, Т. В. Биковського) (лист

Міністерства освіти і науки України від 08.04.2016 №1/11-4657); збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Художньо-

естетичний напрям» (заг. ред. Г. А. Шкури, Т. В. Биковського) (лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2016 №1/11-4658).



Навчальні програми з позашкільної освіти, які мають гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Позашкільна освіта. Навчальні програми».

10. В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення таких важливих пам’ятних та ювілейних дат 2016-2017 навчального року, зокрема:

150 років від дня народження Михайла Грушевського, українського історика, громадського та політичного діяча, голову Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918);

980 років (бл. 1036-1074) від дня народження Феодосія Печерського, давньоруського церковного письменника, просвітителя, одного з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря;

200 років (1816-1907) від дня народження Михайла Корнійовича Чалого, українського педагога, культурно-освітнього діяча, біографа Т. Г. Шевченка, автора наукових праць з питань історії народної освіти й культури України;

190 років (1826-1874) від дня народження Памфіїла Даниловича Юркевича, видатного українського мислителя, філософа і педагога;

180 років (1836-1900) від дня народження Василя Степановича Гнилосирова, педагога, публіциста, просвітника;

180 років (1836-1900) від дня народження Олександра Яковича Кониського, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча, організатора недільних шкіл;

180 років (1836-1911) від дня народження Павла Гнатовича Житецького, ученого, педагога, громадського діяча.

У 2017 році в галузі освіти і педагогічної науки відзначаються такі пам’ятні дати:

980 років (1037) від заснування бібліотеки Софійського собору, першої відомої бібліотеки в Київській Русі;

420 років (1597-1647) від дня народження Петра Семеновича Могили, українського богослова та мислителя, політичного, церковного і освітнього діяча, мецената, одного із найвизначніших організаторів і реформаторів освіти та церкви в Україні;

385 років (1632) від початку діяльності Києво-Могилянського колегіуму, першого вищого навчального закладу на території України;

380 років (1637) від виходу «Євангелія Учительного», видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили;

295 років (1722) від заснування Харківського колегіуму – другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення;

240 років (1777-1831) від народження Івана Могильницького, українського культурно-освітнього і церковного діяча на західноукраїнських землях, борця за поширення українських народних шкіл, автора першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря»;

200 років (1817) від заснування Рішельєвського ліцею, закритого середнього навчального закладу підвищеного типу (нині – Одеський

національний університет імені І. І. Мечникова);

200 років (1817-1885) від дня народження Миколи Івановича

Костомарова, українського та російського історика, письменника, літературознавця, педагога, етнографа, фольклориста, суспільно-політичного діяча, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства;

190 років (1827-1893) від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського педагога, байкаря, поета-лірика, драматурга, публіциста, журналіста, видавця, культурно-освітнього діяча, одного з організаторів недільних шкіл;

180 років (1837) з початку видання діячами «Руської трійці» альманаху

«Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою в Галичині;

170 років (1847-1915) від дня народження Олександра Олександровича Русова, українського вченого, славіста, педагога, етнографа, фольклориста, статистика, музикознавця, громадського діяча, автора наукових праць із українського правопису, фольклористики, із питань педагогіки, методики викладання предметів у гімназіях тощо;

170 років (1847-1926) від дня народження Олександра Григоровича

Барвінського, українського вченого, педагога, історика, літературознавця, публіциста, редактора, громадського та державного діяча, автора посібників, підручників, хрестоматій з української літератури для початкових шкіл, гімназій і вчительських семінарій;

150 років (1867) від виходу журналу «Учитель» – одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу;

150 років (1867-1931) від дня народження Остапа Макарушки, українського педагога, філолога, голови Українського педагогічного товариства «Рідна школа»;

140 років (1877-1943) від народження Наталії Дмитрівни Лубенець, українського педагога, фахівця в галузі дошкільного виховання, борця за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти;

140 років (1877-1937) від дня народження Степана Львовича Рудницького, українського вченого-географа, педагога-методиста, основоположника української наукової, політичної та демографічної географії, антропогеографії, політичної і демократичної географії, картографії; організатора географічної освіти в середніх та вищих навчальних закладах, автора першого україномовного посібника з географії для учнів початкових шкіл «Коротка географія України»;

140 років (1877-1921) від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича, українського композитора, музично-громадського діяча, хорового диригента, педагога, організатора першого українського симфонічного оркестру й хорової капели, активного учасника розбудови української національної музичної освіти і культури;

140 років (1877-1938) від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича, українського письменника, перекладача, фольклориста, актора, режисера, композитора, музиканта, педагога, автора підручника «Історія України» для початкових і середніх класів та навчально-методичних посібників із питань музичного навчання та виховання молоді, теорії та історії бандурного мистецтва;

130 років (1887-1932) від дня народження Івана Івановича Завадовського, українського мовознавця і педагога, автора навчальних посібників із загального та українського мовознавства, методичних розробок і матеріалів для вчителів шкіл, зокрема «Українська мова», «Основи мовознавства»;

130 років (1887-1937) від дня народження Леся (Олександра-Зенона)

Курбаса, українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга і публіциста, педагога;

130 років (1887-1937) від дня народження Олекси Наумовича Синявського, українського мовознавця, педагога, автора праць з української діалектології, граматики, фонетики, історії української літературної мови, посібників з української мови для учнів і вчителів школи і самоосвіти;

130 років (1887-1958) від дня народження Івана Артемовича Панькевича, українського мовознавця, літературознавця, історика, педагога, громадського діяча, одного із засновників товариства «Просвіта» і «Педагогічного товариства Підкарпатської Русі» в Ужгороді, автора шкільних підручників для молодших класів середніх шкіл, праць із літературознавства, фольклору Галичини, краєзнавства, педагогіки, у т. ч. народної;

120 років (1897-1983) від дня народження Федора Пилиповича Максименка, українського бібліографа-енциклопедиста, книгознавця, одного із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в УРСР, основоположника вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань у навчальних закладах України;

120 років (1897-1984) від дня народження Андрія Ілліча Зільберштейна, українського педагога, фахівця в галузі дидактики, історії педагогіки, вищої школи, автора праць із проблем активізації пізнавальної діяльності школярів та студентів, історії педагогіки, проблемного навчання й використання наочності в навчанні;

110 років (1907-1992) від дня народження Михайла Семеновича Гриценка, українського педагога, фахівця у галузі історії педагогіки, автора наукових праць з історії школи в Україні, історії педагогіки, навчальних посібників з періодизації історії освіти, історії педагогіки для педінститутів УРСР тощо;

100 років (1917-1920) від заснування Українського товариства шкільної освіти, до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи.

Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою;

100 років (1917) від заснування Першої української гімназії імені Т. Шевченка (згодом Трудова школа імені Т. Шевченка), що перетворилася на своєрідну досвідну освітню установу, в якій проходили апробацію нові програми і підручники.



На замітку




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconПро методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconОсобливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до...
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2016/2017 навчальному році
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2016/2017 навчальному році
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладів
Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка