Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477)



Сторінка1/7
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.85 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7


эмблема инст
державний вищий навчальний заклад


Української державної академії

залізничного транспорту
Факультет управління на залізничному

транспорті
Кафедра „Соціально-гуманітарні

дисципліни”




В. Л. Агапов


ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Методичні вказівки
для студентів всіх спеціальностей

денної форми навчання

Донецьк - 2014

УДК: 930.85(477)

ББК Т3(4Ук)-7
Історія української культури : Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / В.Л. Агапов – Донецьк, 2014. – 108 с.

Методичні вказівки складаються з програми курсу «Історія української культури», робочої програми з предмету, планів семінарських занять, завдань до самостійної роботи та питань для самоперевірки, хронологічної таблиці розвитку культурного процесу, питань до іспиту, тестів, комплексних контрольних завдань, списку літератури і джерел, словника понять та термінів. Посібник містить електронні адреси аудіо- та відео ілюстративних матеріалів з історії української культури ресурсів Інтернету. Методичні вказівки призначені студентам денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр для організації самостійної роботи під керівництвом викладача.



Рекомендовано до друку рішеннями кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького інституту залізничного транспорту, протокол № 9 від 15 травня 2014 р. та методичної ради факультету управління на залізничному транспорті,
протокол № 8 від 19 травня 2014 р.



Укладач:
доктор історичних наук, професор

кафедри соціально-гуманітарних

дисциплін Донецького інституту

залізничного транспорту В. Л. Агапов


Рецензенти:
доктор історичних наук,

професор кафедри історії і права

Донецького національного

технічного університету В. В. Липинський


кандидат філософських наук, доцент,

завідувачка кафедри

соціально-гуманітарних дисциплін

Донецького інституту залізничного транспорту О. І. Хромова

ЗМІСТ

Вступ…………….………………………………………………………………… 4



І Мета, завдання та тематичний план курсу…………………………………… 5

ІІ Модульна програма курсу та її інформаційно-методичне забезпечення................................................................................................... 7

ІІІ Методичні поради щодо підготовки до семінарських занять……………… 13

ІV Плани семінарських занять І модулю та методичні поради до них………… 16

V Контрольні питання до І модулю…………………………………… …………. 31

VІ Тестові завдання до І модулю……………………………………… …………. 32

VІІ Плани семінарських занять ІІ модулю та методичні поради до них…. ….. 40

VІІІ Контрольні питання до ІІ модулю…………………………………………….. 75

ІХ Тестові завдання до ІІ модулю .....................................................………... ….. 77

Х Критерії оцінювання якості знань студента ………………………………….. 84

ХІ Питання до іспиту …………………………………………………………….. 85

ХІI Комплексні контрольні завдання……….…………………………………… 87

ХIII Словник термінів та понять………………………………………………… 90

Хто не знає свого минулого, той невартий свого майбутнього.

Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам негоден пошани.

М. Рильський – український поет, вчений.

ВСТУП
ХХІ ст. демонструє посилення впливу національної культури на долі народів та окремих людей. Необхідність розбудови національної культури нині не менш актуальна, як і демократизація українського суспільства, побудова правової держави, розвиток економіки. Засвоюючи історію розвитку вітчизняної культури, кожен громадянин держави знаходить необхідні орієнтири як у власних духовних пошуках, так і в організації свого життя. Звідси постає необхідність вивчення студентською молоддю саме історії української культури, яка отримала своє відображення у впровадженні спеціального курсу, що був введений у 2009 р. згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 642 для вивчення бакалаврами і спеціалістами. Предметом курсу «Історія української культури» є історія розвитку культури України від найдавніших часів до сьогодення, процес поступового духовного самоусвідомлення і збагачення української нації; культурні і мистецькі надбання народів, що проживали і проживають на території держави.

Методичний посібник призначається для студентів I курсу всіх спеціальностей денної форми навчання. Згідно з освітньо-професійною програмою, «Історія української культури» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 2 кредити, що дорівнює 72 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 2 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 2 поточних модульних тестових контролів. Курс розрахований на один семестр. З метою якісного виконання завдань курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, предметне ознайомлення студентів з літературно-художньою та мистецькою спадщиною діячів української культури. Методичний посібник підготовлений з урахуванням вимог державного освітнього стандарту, новітніх методологічних підходів, знань, які отримали студенти під час вивчення курсу «Історія України».

Курс історії української культури побудований за історико-хронологічним принципом, який відповідає основним періодам розвитку українського суспільства. Головним завданням автора посібника є наповнення матеріалу підручників та монографій методичним та інформаційно-довідковим змістом, допомога студентам в організації вивчення матеріалу, підвищення продуктивності їх самостійної роботи. Вивчення історії починається із заглиблення у час, умовним мірилом якого є дата. Лише завдяки знанню хронології подій, окремих дат студент може з’ясувати розвиток культурно-історичного процесу, зрозуміти суспільно-історичну ситуацію, у якій український народ, його найталановитіші представники збагачували скарбниці вітчизняної та світової культури. Засвоєння необхідної суми дат і фактів з історії української культури є першою сходинкою у формуванні національної пам’яті. Саме тому при вивченні кожної з тем курсу автор радить студентам звернути увагу на події, які були визначальними у розвитку культурного процесу.

При укладенні посібника автором використовувалися останні наукові публікації українських істориків, культурологів та мистецтвознавців, науково - та методичні праці викладачів вищих навчальних закладів України (Т. Пронь, В. Греченка, І. Чорного, В. Кушнерук, В. Режка та ін.), які накопичили передовий досвід викладання «Історії української культури».

І. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ


Оволодіння основами знань про духовне й культурне життя народу – необхідний компонент становлення загальної і професійної культури фахівця будь якого профілю, невід’ємна риса інтелігентної професійно підготовленої людини. Навчальний курс «Історія української культури» займає вагоме місце в системі соціально-гуманітарного знання.

Мета курсу: висвітлення гуманістичного змісту української культури, теоретичне осмислення студентами культурних процесів, що протікали на теренах України у контексті розвитку світової культури, засвоєння системи знань про особливості історичного розвитку української культури, закономірностей цього розвитку, його зв’язку із політичними, соціальними, цивілізаційними, мистецькими явищами, продовження формування на культурологічному матеріалі історичної пам’яті молоді.

Метою курсу також є виховання шанобливого і дбайливого відношення студентів до духовної спадщини українського народу, формування у них духовних інтересів і цінностей, патріотизму і національної самосвідомості, підготовка студентів до активного громадського життя, до продуктивної творчої діяльності щодо створення культурного середовища.

Завдання курсу полягають у тому, щоб студенти знали:



  • основні етапи розвитку української культури, особливості культурних епох, зміст культурно-історичного процесу;

  • основні школи українського мистецтва, науки та літератури; їх духовні цінності та пріоритети;

  • досягнення у різних галузях й шедеври культури, імена найбільш відомих діячів української культури та їхній творчий доробок.

Завдання курсу полягають також у тому, щоб студенти вміли:

– аналізувати наукову літературу та першоджерела з історією української культури;



  • користуватися культурологічної термінологією;

  • виявляти свою обізнаність в питаннях української культури;

  • вільно оперувати широким фактологічним матеріалом;

  • орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, давати їм об’єктивну характеристику;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між суспільно-політичними та культурними процесами і явищами;

  • формувати власну точки зору на основні подій культурного життя;

  • зрозуміти складності та перепони, що супроводжували розвиток культури українського народу, який довгий час знаходився у пригнобленому стані;

  • збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти;

  • творчо працювати над поглибленням і вдосконаленням культурно-освітніх знань, враховувати особливості організації та здійснення самостійної роботи у цьому напрямку;

  • користуватися періодичними виданнями, знаходити необхідні матеріали, у тому числі у мережі Інтернет;

  • вибирати оптимальні шляхи підготовки до семінарських занять та до виконання завдань самостійної роботи.

Тематичний план курсу




Модуль

Тема

Кількість годин

лекційних

семінарських

с.р.

Модуль 1.

Витоки української культури

та її розвиток у період

княжої та литовсько-польської

доби.


Тема 1. Витоки української культури

Тема 2. Розвиток культури на теренах України у дохристиянський період

(I тис. до н.е. – VIII cт. н.е.)

Тема 3. Українська культура княжої доби

Тема 4. Культура України польсько-литовської доби

(XIV – перша половина ХVII ст.)



2
2


2

2


2
2


2

2


4
4


4

4



Модуль 2.

Розвиток української культури

з другої половини XVII ст.

по початок ХХІ ст.




Тема 5. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.

Тема 6. Українська культура

к. ХVІІІ – поч. ХХ ст.

Тема 7. Українська культура у роки революційних перетворювань та утвердження тоталітаризму

(1917–1941 рр.).

Тема 8. Культура завершального етапу історії УРСР

(1941–1991 рр.)

Тема 9. Сучасний період розвитку української культури

(1991– 2014 рр.)


2

2

2


2

1


2

2

2


2

1


4

4

4


4

6





ВСЬОГО

17

17

38

ІІ. МОДУЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Витоки української культури – її розвиток у період княжої

та литовсько-польської доби.
Тема 1. Витоки української культури

Зміст та сутність поняття «культура». Структура, типи та функції культури. Предмет, об’єкт і мета курсу «Історія української культури». Методологічні принципи вивчення української культури. Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Автохтонна та міграційна теорії походження українського етносу. Мова як фундаментальна основа культури. Періодизація історії української культури. Джерела її формування. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт). Стоянка Королеве. Первісна культура. Виникнення мови. Кам’яна могила. Верхній палеоліт – епоха розквіту первісного мистецтва: печерного живопису, скульптури, гравіювання. Містика. Мистецтво. Первісні форми вірувань. Міфологія первісного суспільства. Феномен Трипільської культури. Майданецьке городище. Піктограми і графічні символи. Виникнення письма.


Тема 2. Розвиток культури на теренах України

у дохристиянський період (I тис. до н.е. – VIII cт. н.е.)

Культура кіммерійців. Культура античних міст Північного Причорномор’я: релігія, освіта, мистецтво, побут. Особливості скіфської культури. Кам'янське городище. Чортомлик, Куль-Оба, Товста Могила.Звіриний стиль. Культура сарматських племен. Гінекократія. Формування слов’янської культури в дохристиянський період. Зарубинецька та черняхівська культури, київська, пеньківська (а́нтська) культури. Пантеїзм. Особливості міфології. Слов’янське язичництво, збруцький ідол, боги та нижчі духи давніх слов’ян, культ «упирів» та «берегинь»; культ землеробських богів «Рода» і «Рожаниць»; культ Перуна. Пантеїзм. Слов'янські святилища. Обряди. Представлення язичництва як світоглядної системи в усній народній творчості. Антропотеокосмізм світогляду стародавніх слов'ян. Давньослов’янська писемність.



Тема 3. Українська культура княжої доби

Хрещення України - Русі та його історико-культурне значення. Виникнення слов’янської писемності. Кирилиця та глаголиця. Мислителі Київської Русі. Зародження і розвиток шкільної освіти. Монастирські, палацові школи, школа "книжного вчення". Розвиток літератури та науки. Книжна справа. Остромирове Євангеліє. Церковно-повчальна література, житійна література. Ізборники. "Слово о полку Ігоревім». Літописання. "Повість временних літ" Нестора. Культова архітектура, оборонна архітектура. Десятина церква. Софійський собор. Мозаїка, фрески, рельєфи, гаптування, чернь, скань, зернь. Станковий живопис. Усна народна творчість. Музичне мистецтво. Загальна характеристика розвитку культури Галицько-Волинського князівства.


Тема 4. Українська культура польсько – литовської доби

(ХIV – перша половина ХVII ст.)

Своєрідність характеру культурного життя України XIVпершої половини XVII ст. Формування української етнічної спільності та культури. Олельковицький ренесанс. Вплив на українську культуру ідей реформації та гуманізму. Зачинателі ренесансного гуманізму П. Русин,


С. Оріховський, Ю. Дрогобич та ін. Єзуїтські колегії. Церковні православні братства. Братські школи. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти. Рукописна книга та перші друковані книги. Друкарська діяльність І. Федорова як світове надбання української національної культури. Архітектура, мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. П. Барбон,
П. Римлянин. Фольклорне розмаїття. Розквіт українського епосу (думи, балади, історичні пісні). Українська професійна музика. Початок національно-визвольної боротьби у культурній сфері. П. Сагайдачний, П. Могила. Полемічна література: Г.  Смотрицький, І. Вишенський. Взаємозалежність і взаємопереплетіння національно-визвольної боротьби та руху за відродження української культури. Українське козацтво як історичний феномен і явище культури.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ


Розвиток української культури

з другої половини XVII ст. по початок ХХІ ст.
Тема 5. Духовна культура українського народу

другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.

Утворення козацької держави. Вплив козацтва на розбудову культури. Просвітництво. Розвиток освіти. Парафіяльна (дяківська) школа, уніатська (василіанська) школа, Головна Січова школа, нижчі училища, вищі училища, пансіонат, інститут шляхетних дівчат. Львівський університет. Києво-Могилянська академія: її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Філософська школа Г. Сковороди, діяльність Ф. Прокоповича. Козацькі літописи. Бароко як нове світовідчуття доби. Специфіка національного варіанту бароко в мистецтві. Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства І. Мазепи. І. Григорович-Барський. Перлини барокової архітектури – споруди С. Ковніра,


Й.Г. Шеделя. Розвиток портретного жанру. Становлення української драми (Д. Туптало, М. Довгалевський, О. Кониський). Розквіт шкільного театру, вертепу. Музичне бароко: жанр духовного і світського канту, партесного концерту. Творчість М.  Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя. Народно-пісенна творчість і козацький рух.
Тема 6. Українська культура к. ХVІІІ – поч. ХХ ст.

Становлення національної культури. Розвиток освіти. Відкриття університету у Харкові. Київський університет як осередок формування національної інтелігенції та національної самосвідомості. Культурно-освітнє товариство "Просвіта". Розвиток української історіографії та етнографічно-фольклористичних досліджень. Український романтизм. Роль І. Котляревського в історії української літератури. Т. Шевченко і становленні нової моделі української культури. «Руська трійця». Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Мистецьки стилі: сентименталізм, «філософія серця», реалізм, позитивізм. Г. Квітка-Основ'яненко. Марко Вовчок. Валуєвський циркуляр. Емський указ Олександра II. Роль Івана Франка в українській культурі. Оновлення української літератури (Леся Українка, М. Коцюбинський). Класицизм як офіційно затверджений стиль у добу романтизму. Архітектори


А. Меленський, В. Беретті та ін. "Софіївка" як приклад садовопаркового мистецтва класицистичного стилю. Класицизм у живопису та скульптурі А. Лосенка, Д. Левицького, І. Мартоса, М. Козловського. Майстри українського класицистичного малярства – І. Сошенко, В. Штернберг, Т. Шевченко, В. Тропінін. Національна школа пейзажного живопису. «Український фактор» у творчості М. Врубеля, А. Куінджи, В. Васнецова, М. Реріха, П. Чайковського, І. Стравінського. Перша українська національна опера "Запорожець за Дунаєм". М. Лисенко. М. Леонтович. Заснування українського професійного театру. Драматургія М. Старицького, М.  Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Українська культура на зламі століть. Український модерн. Український авангард 19001914 рр. Вихід української культури на європейський і світовий терени.
Тема 7. Українська культура у роки революційних перетворювань

та утвердження тоталітаризму (1917–1941 рр.).

Етап національного культурного відродження (19171930 рр.). Розбудова української державності; розвиток національної освіти та науки. Внесок В. Вернадського в науку і культуру України. Створення Української академії мистецтв. Українізація в 20-ті роки. Боротьба з неписемністю. Роль товариств «Просвіти». Культурна революція. Нові явища на освітянській ниві. Розвиток літературного процесу та вплив європейського модернізму. Діяльність літературних об'єднань. Теоретик національно – культурного відродження М. Хвильовий. Оновлення театральної культури. Лесь Курбас та театр «Березіль». Драматургія М. Куліша. Розвиток кіномистецтва. О. Довженко. І. Кавалерідзе. Авангардний живопис в Україні. Монументальний живопис М. Бойчука. Скульптура та архітектура. Розвиток музичної культури. Формування національної самосвідомості. Криза українізації. Лист Й. Сталіна «Тов. Кагановичу та іншим членам політбюро ЦК КП(б)У». Припинення культурного піднесення в Україні у 19321933 рр. Спілка українських письменників. Тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму». «Розстріляне відродження»: «скрипниківщина», «шумськізм», «Спілка визволення України», «Український національний центр».


Тема 8. Культура завершального етапу історії

УРСР (1941–1991 рр.)

Культура в період Другої світової війни. Евакуація навчальних, наукових закладів, закладів культури у 1941 р. Культурна політика загарбників на окупованих територіях. Вклад українських діячів науки та мистецтва в досягнення Перемоги. «Ждановщина». Постанови ЦК КПУ «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи для його поліпшення», «Про журнал «Вітчизна», "Про журнал сатири та гумору «Перець», «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури». Політичні репресії. «Хрущовська відлига». Стихійний громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва (1956 1987 рр.). Шістдесятницький ренесанс в Україні. Л. Костенко, І. Світличний, В. Симоненко. Відлуння «шістдесятництва» у кіномистецтві. Поетичне кіно. Пошуки національної форми в малярстві (К. Білокур). «Нова фольклорна хвиля» в українській музиці 6070-х рр. Особливості розвитку образотворчого мистецтва


7080-х рр. Початок національно-духовного оновлення. Авангардизм, андеграунд. Комерціалізація культури у роки «перебудови». Контркультура. “Совіарт”.
Тема 9. Сучасний період розвитку української культури

Риси нової соціокультурної дійсності та тенденції сучасного національно-культурного відродження. Збереження культурної спадщини як соціально-історична тенденція розвитку культури. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності. Відродження Острозької та Києво-Могилянської академії. Ціннісні орієнтації і картини світу в сучасній українській художній культурі. Внесок у розвиток літератури Л. Дереша, С. Жадана, Т. Малярчук. Актуальне мистецтво. Трансавангард, концептуальне мистецтво. Постмодернізму в живописі (А. Савадов,


О. Гнилицький, Г. Сенченко). Нефігуративний живопис. “Ненаративний живопис”. Внесок української діаспори в світову культуру ХХХХІ ст: О. Архипенко, М. Андрієнко-Нечитайло, Г. Крук, Л. Морозова, Ф. Акименко, В. Авраменко, Соня Делоне.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:

Британ В. Історія української культури / В. Британ, Л. Підлісна, А. Савич та ін. – Дніпропетровськ, 2010. – Режим доступу до кн.:http://ua.convdocs.org/docs/index-6900.html.

Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навч.посіб. – Дніпропетровськ, 2009. – 130 c. – Режим доступу до кн.:http://www.twirpx.com/file/64875/.

Бокань В. Історія культури України / Бокань В., Польовий Л. – К., 2002. – Режим доступу до кн.: http://books.br.com.ua/28475.

Історія світової культури: Навч. посібник/ Керів. авт. колективу Л.Т. Левчук. – К., 2000. – 368с. – Режим доступу до кн.: http: // shron. chtyvo.org.ua/ Levchuk_Larysa/ Istoria_svitovoi_kultury.pdf.



Греченко В.А. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І. В.Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2002. – 464 с.– Режим доступу до кн.: http://uchebnikfree.com/page/istkulturi/ist/ist-7--idz-ax237--nf-2.html.

Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура/ М.В. Кордон – К., 2007. – Режим доступу до кн.: http://www.twirpx.com/file/434906/

Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб./ С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук, Ю.А. Горбань та ін. За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – 4-те вид. – К., 2002 – 351 с.



Павлова О. Історія української культури/О. Павлова – К., 2012. – Режим доступу до кн.: http://pidruchniki.ws/12510513/kulturologiya/peredmova_istoriya_ukrayinskoyi_kulturi#684

Попович М. В. Нарис історії культури України /М. В. Попович.– К., 1998. – 728 с. – Режим доступу до кн.:http://www.twirpx.com/file/254979/.

Шейко В. М. Історія української культури: Навч. посібник/Шейко В.М., Білоцерківський В. Я. – 3-є вид. – К, 2011.

Шейко В. Історія української культури: Навч. посібник / В. Шейко, Л. Тишевська. – К., 2006. – 264 с. – Режим доступу до кн.: http://www.twirpx.com/file/417841/.

Додаткова – позначена за темами відповідних семінарських занять.

Культура лише працею людською висікається з природи.

Сергій Булгаков – російський філософ.

IІІ. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ

ТА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.
Слово «семінар» у перекладі з грецької означає школа. Семінарські заняття є однією з найважливіших форм навчального процесу. Під час підготовки до них студенти вчаться працювати з першоджерелами і науковою літературою, знаходити відповіді на питання у тому числі із застосуванням сучасних систем обміну інформацією, знайомляться з надбаннями та шедеврами духовної культури нашого народу. Головна їх мета – систематизувати і закріпити знання, які отримали студенти на лекції та під час самостійної роботи, уточнити зміст явищ та подій культурного життя, які відбувалися на терені України. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють матеріал лекційного курсу. Семінар має бути творчим заняттям, під час якого студенти за допомогою викладача вчаться освоювати історико-культурологічну спадщину українського народу, без чого неможливе подальше формування особистості, вчаться дискутувати, аргументовано відстоювати свої думки, краще розуміти сьогодення, сучасний стан культурного розвитку, його протиріччя та проблеми.

Повноцінне заняття можливе за умови якісної підготовки до нього. Відповідно до теми вивчаються першоджерела та матеріал підручників, внесених до списку «основана література». Ці підручники студенти можуть отримати у бібліотеці інституту. Студенти можуть також користуватися електронними версіями цих підручників у мережі Інтернет. Підготовка до семінару починається із знайомства з відповідним розділом підручника, щоб відновити у пам’яті лекційний матеріал та зосередитися на поставлених питаннях. Підготуватися до семінару – це значить осмислити текст підручника, зрозуміти зміст питання, викласти його своїми словами у формі поширеного плану із зазначенням основних подій, фактів та дат. Для більш плідної підготовки до семінарського заняття студентам пропонується «додаткова література». Це наукові дослідження фахівців з окремих проблем культурно-історичного розвитку України або світової культури у формі колективних або індивідуальних монографій і статей. Необхідні для підготовки до семінарського заняття розділи або параграфи монографій нами не вказуються. Тому добір матеріалу студентом здійснюється самостійно.

Працюючи з монографією, потрібно з’ясувати основні проблеми, що в ній розглядаються, сконцентрувати увагу на тих питаннях, відповіді на які потребує тема семінару. Найбільш важливу інформацію, що міститься у монографії, авторські висновки слід занотувати. Список рекомендованої і додаткової літератури не може вважатися вичерпаним, тому студент вільний у своєму пошуку найсучасніших наукових праць. Добір публікацій здійснюється за такими критеріями як наукова новизна, оригінальність викладення матеріалу. Самостійне долучення наукових праць при підготовці до семінарського заняття збільшує можливість отримання високої оцінки і додаткових балів.

Під час підготовки до семінарського заняття студент має можливість наочно побачити найкращі зразки світової та вітчизняної архітектури, скульптури, живопису, фрагменти з українських балетів, кінофільми, виступи танцюристів, почути народні думи та пісні, арії з опер тощо завдяки Інтернет-ресурсам. У посібнику вказані 140 електронних адрес, які допоможуть знайти необхідний документальний фільм з історії української культури, проглянути матеріал до кожної з тем курсу. Це допоможе найповніше збагнути зміст культурно-історичного процесу,зрозуміти трудності та перепони, що супроводжували розвиток культури українського народу. Зокрема, студенти мають можливість ознайомитися з портретами, пейзажами та графікою Т.  Шевченка, С. Васильківського,


В. Тропініна, В. Орлова, М. Соженка та ін., фрагментами з фільмів «Симфонія Донбасу», «Арсенал», «Земля», «Запорожець за Дунаєм», «За двома зайцями» тощо.

Під час виступу на семінарському занятті студент використовує конспект. Виступ не повинен зводитися до його зачитування. Студент може читати текст конспекту тільки у разі цитування фрагмента із першоджерела або з наукової статті чи монографії. Відповідь студента не повинна перевищувати 10 хв. Під час неї студенту важливо повно висвітлити поставлене питання, звертати увагу слухачів на найважливіші події та явища культурного життя України чи світу. Студенту важливо також дотримуватися мовних норм, відповідати літературною українською мовою, правильно вживати та вимовляти слова. У виступах доречно використовувати фрагменти документів, що містяться в підручниках та монографіях, фрагменти відео, посилання на які містяться на сторінках цієї брошури і які можуть бути продемонстровані за допомогою медіа проектора, різні наочні матеріали. Семінарське заняття дає можливість студентам, що займалися підготовкою самостійної дослідницької роботи, оприлюднити матеріали історико-культорологічних розвідок, доповісти студентській групі про її результати, що допоможе більш ретельно підготуватися до участі у студентських наукових конференціях різних рівнів. Студентська аудиторія під час виступу повинна активно залучатися до роботи: аналізувати інформацію, що викладається, з’ясовувати ступінь повноти відповіді, виокремлювати проблеми, що потребують додаткового обговорення. Активна робота на семінарі – це одна з головних умов отримання високих балів за результатами вивчення дисципліни. Критеріями оцінки виступу або доповіді на семінарі є використання першоджерел та наукової літератури, рівень розкриття питання або теми, наявність висновків, їх обґрунтованість.

До кожного семінарського заняття пропонуються питання для самоконтролю. Необхідність у їх проробці полягає у можливості заздалегідь підготувати відповідь на питання, що буде поставлене викладачем як додаткове. Семінарські заняття є обов’язковими для відвідування. Пропущений семінар з будь-якої причини, як і незадовільна оцінка, підлягають обов’язковому відпрацюванню.

ІV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І МОДУЛЮ

ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО НИХ
Модуль І: Витоки української культури – її розвиток

у період княжої та литовсько-польської доби.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей. Призначене для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей
Методичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни " культурологія" для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей
Дисципліна “Культурологія” є складовою нормативної частини циклу професійної та практичної підготовки
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до вивчення курсу «історія україни» та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки призначені для студентів першого курсу всіх бакалаврських напрямів заочної форми навчання. Мета: допомогти студентам...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять з дисципліни "Англійська розмовна мова" для студентів всіх спеціальностей
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять з дисципліни “Англійська розмовна мова” для студентів всіх спеціальностей...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання Редакційно-видавничий відділ
У навчальному посібнику з урахуванням вимог в систематизованому вигляді розглядаються питання становлення політології як науки, основні...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни " культурологія" для студентів денної форми навчання
Дисципліна “Культурологія” є складовою нормативної частини циклу професійної та практичної підготовки
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни “Історія української культури” для...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт для студентів денної та заочної форм навчання
Бондаренко Т. Г., Надточій О. Л. Методичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт : для...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» (для студентів галузі знань 0305...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка