Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477)



Сторінка5/7
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.85 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7
Тема 7. Українська культура у роки революційних перетворювань

та утвердження тоталітаризму (1917–1941 рр.).


  1. Українська культура в роки української національно-демократичної революції та затвердження влади більшовиків
    (1917–1920 рр.).

  2. Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток освіти та літератури УСРР у 1920-ті роки.

  3. Українське мистецтво у 1920–30-ті рр.: театр, кіно, образотворче мистецтво, архітектура та скульптура.

  4. Впровадження «соціалістичного реалізму». „Розстріляне відродження” в українській культурі.



Ключові поняття і терміни:

Культурна революція,Українська національна бібліотека, Українська національна картинна галерея, Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), модернізм, символізм, «Гарт», «Плуг», «Молодняк», соцреалізм, уніфікація, політичний терор, репресії, Спілка визволення України, Український національний центр, Спілка українських письменників, «розстріляне відродження», ізольованість культури, конструктивізм, неовізантизм, скрипниківщина, шумськізм.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Веселовська Г.І. Дванадцять вистав Леся Курбаса. – К., 2004.

Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.

Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896–1995. – К., 2005.

Зубалій О. Д. Освітній рух в Україні у добу національно-державного відродження (1917–1920 рр.) / О. Д. Зубалій, Д. С. Рященко // Укр. іст. журн. –1998 . – N3.

Капельгородська Н. М. Начерки далекої кіноісторії. – К., 2005.

Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920–30-х років: соціальний портрет та історична доля. – К., 1993.

Кульчицький С. В. УСРР в добу нової економічної політики (1921–1928 рр.): спроба побудови концептуальних засад реальної історії. – К., 1995.

Осташко Т. С. З історії літературно-мистецького життя в Україні за часів Центральної Ради // Укр. іст. журн. 1998 . – N3.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.

Політичний терор і тероризм в Україні. К., 2002.

Пристайко В. І., Шаповал Ю. І. Справа «Спілки Визволення України»: невідомі документи і факти. К., 1995.

Стяжкіна О. В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття. – Донецьк, 2002.

Удод О. А. Історія в дзеркалі аксіології: роль історичної науки та освіти у формуванні духовних цінностей українського народу в 1920–1930-х роках. – К., 2000.

Український живопис. Сто вибраних творів. – К., 1985.

Хвильовий М. Україна чи Малоросія? – К., 1993.

Шмагайло Р. Мистецька освіта в Україні середини ХIХ – середини ХХ ст.: Структурування, методологія, художня позиція. – Львів, 2005.


Питання для самоконтролю:


  1. У чому полягає відмінність українського модернізму від модернізму західноєвропейського?

  2. Чим пояснити утворення багатьох мистецьких угруповань, течій, напрямів в українській культурі у 20-ті роки?

  3. Які галузі української культури набули розвитку у 20–30-ті рр.
    ХХ століття?

  4. Назвіть представників „розстріляного відродження” в українській культурі.

  5. Чим зумовлена несумісність розвитку національної української культури та репресії влади проти її провідних діячів?

  6. Чому, на вашу думку, держава намагалася об’єднати в одній мистецькій спілці діячів української літератури?

  7. Який рік був переломним (у кращий чи гірший бік) у розвитку української культури? Які події це підтверджують?

  8. Якими, на вашу думку, були основні причини знищення «українізації» сталінською тоталітарною системою?

  9. Яку роль в українській культурі зіграли М. Бойчук, В. Вернадський,
    М. Кулиш, О. Довженко, І. Кавалерідзе, Л. Курбас, М. Садовський,
    П. Саксаганський, Д. Яворницький, Д. Багалій, М. Хвильовий,
    М. Скрипник, Б. Лятошинський, С. Прокоф’єв, В. Еллан-Блакитний,
    В. Сосюра, П. Тичина. В. Головко, В. Чумак, У. Кулик, Г. Коцюба?


Зверніть увагу на наступні події:
1917–1930 рр. Етап національного культурного відродження.

1917 р. У Києві засновано перший Український народний університет. Відкрито Українську академію мистецтв.

1917 р. По запрошенню М. Садовського О. Курбас із Тернополя переїхав до Києва, де організував театральну студію (пізніше «Молодий театр»).

1917 р. Комітет охорони старовини та мистецтва Центральної Ради почав дослідження Софійського собору.

1918 р.,723 січня. Засідання Українського церковного Собору з питанням про незалежність Православної Церкви в Україні. Засідання припинено у зв’язку з більшовицькою окупацією Києва.

1918 р., 25 січня у стінах Ки́єво-Пече́рської лаври більшовиками закатовано митрополита київського й галицького Володимира.

1918р., березень. Центральна Рада надала українській мові статусу державної.

1918 р., липень. В Київському, Одеському, Харківському та Ніжинському університетах засновуються кафедри української мови та літератури, української історії та українського права.

1918 р., серпень. У Києві відкрито Національну (академічну) бібліотеку України.

1918 р., листопад. Створення Української академії наук.

1918 р. Заснування Катеринославського (на базі Вищих жіночих курсів) і Таврійського університетів, Одеського політехнічного інституту.

1918р. Утворення в Києві Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка.

1918 р. У Києві було відкрилися три театри – Державний драматичний, Державний народний (очолив П. Саксаганський) і Юного глядача (очолив Л. Курбас).

1919р. Формування групи українських неокласиків (М. Зеров, М. Рильський та ін.)

1919 р., 1 січня. Декретом Директорії українську церкву було проголошено автокефальною.

1919 р. Церковні цінності конфісковані радянською владою та пограбовані під час переписів майна ревізійними більшовицькими комісіями.

1919 р., грудень. В. Леніним було підписано декрет «Про ліквідацію неписьменності серед населення РСФСР».

1919 р. Створена Українська республіканська капела – Капела бандуристів.

1919 р., 23 червня. Декрет Раднаркому України про приватизацію приватних колекцій.

1919 р. Утворення Одеської кіностудії художніх фільмів.

1920 р., лютий. Декрет ВУЦВК «Про вживання в усіх установах української мови нарівні з великоруською».

1920 р. Лист ЦК РКП(б) «Про Пролеткульти».

1920р. Було створено хорову капелу "Думка" на базі хору київської консерваторії.

1920 р. Ки́єво-Пече́рську лавру закрито.

1920 р., серпень. В Єнакієвому відкрита перша на Донбасі музична школа.

1921 р., серпень. Декрет РНК УСРР "Про запровадження української мови у школах та радянських установах".

1921 р. В Києві відбувся перший Всеукраїнський Православний собор, що проголосив створення Української Автокефальної (незалежної від Московської Патріархи) Православної Церкви (УАПЦ).

1921 р. Вбивство композитора М. Леонтовича.

1921 р. Засновано Донецький гірничий технікум (тепер Донецький національний технічний університет).

1922 р. Заснування Музею російського мистецтва (Київ).

1922 р. М. Заньковецькій першій в Україні присвоєно звання Народної артистки республіки.

1922 р. На основі Київського Народного театру створено український драматичний театр ім. М. Заньковецької.

1922 р. Михайлівський монастир ліквідовано.

1922 р. Святогірський монастир закрито. Споруди передані під санаторій ім. Артема.

1922 р. У Києві в державному народному театрі відбулася прем'єра вистави Т. Шевченко «Гайдамаки» (режисер Л. Курбас).

1922 р. Л. Курбас у Києві організував театр «Березіль».

1922 р. З'явилась перша літературна спілка селянських письменників «Плугу» (С. Пилипенко, Д. Бедзик, А. Головко, П. Панч та ін.).

1922 р. В СРСР з'явилися спецфонди бібліотек, призначені для зберігання «ворожих» і «шкідливих» видань. В список книг, які підлягали вилученню, включені твори Платона, Канта, деякі твори Л. Толстого. Заборонялись дитячі казки з царями і царицями, королями і принцами, в тому числі казки Пушкіна.

1923 р. Відкриття пам’ятника Т. Шевченкові на його могилі в Каневі (скульптор К.  Терещенко).

1923 р. Зруйновано пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі у Києві (скульптор І.  Кавалерідзе).

1923 р., 17 липня. Офіційно проголошено курс на українізацію. Прийнято декрет РНК УСРР «Про заходи у справі українізації шкільно-виховних та культурно-освітніх установ».

1923 р., 1 серпня. Прийнято декрет ВУЦВК та РНК УСРР "Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови".

1923 р. Засновано спілку пролетарських письменників України «Гарт» (В. Еллан-Блакитний, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий та інші).

1923 р. Заборона уряду влаштовувати ялинки на Новий рік.

1923 р. У Харкові створено перший Державний симфонічний оркестр.

1924 р. Відкриття першої радіостанції в Україні (Харків).

1924 р. Ухвалено декрет Вселенської Патріархії про неканоничність передачі Київської Митрополії Москві у 1686 р.

1924 р. У Харкові відбулася перша постановка опери М. Лисенка «Тарас Бульба», робота над якою була закінчена ще у 1890 р.

1924 р. РНК УСРР прийняла постанову про охорону давньогрецького міста Ольвії.

1924 - 1927 pp. Нарком освіти УСРР О. Шумський.

1924 р. Початкова освіта стає обов'язковою.

1924 р. В УСРР повернувся з еміграції М. Грушевський.

1925 р. О. Курбас отримав звання Народного артиста УСРР.

1925 р. Резолюція ЦК РКП (б) «Про політику партії в галузі художньої літератури».

1925 - 1926 рр. Створено театри опери та балету у Харкові, Києві та Одесі.

1925-1928рр. Діє ВАПЛІТЕ Вільна академія пролетарських письменників (очолив М. Хвильовий).

1925–1928 рр. Поширюється літературна дискусія, започаткована творами М.  Хвильового.

1926 р., 26 квітня. Лист Й. Сталіна «Тов. Кагановичу та іншим членам політбюро ЦК КП(б)У». На О. Шумського покладено відповідальність за поширення антиросійських настроїв в Україні.

1926 р. За проектом І. Кавалерідзе споруджено в Полтаві пам’ятник Т. Г. Шевченку.

1926р. Засновано Донецьку обласну наукову бібліотеку
ім. Н. К. Крупської.


1926 р. Створення спілки комсомольських письменників «Молодняк».

1926 р. Відкриття у м. Артемівськ музичного училища.

1926 р. Постанова РНК УСРР про визнання Києво - Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її на Всеукраїнське музейне містечко.

1927р. Споруджено пам’ятник більшовику Артему у Святогірську
(авт. І. Кавалерідзе).


1927р. У Червонозаводському районі Харкова  створено український робітничий театр.

1927 р. У Харкові створено мультиплікаційну майстерню.

1927 р. Постанова ЦК КП(б)У «Політика партії в справі української художньої літератури».

1927 р., лютий-березенъ. На об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) з ініціативи Кагановича О. Шумський звинувачений у «націоналістичному ухилі» (т. зв. «шумськізм»)

1927–1933 рр. Нарком освіти УСРР М. Скрипник.

1927 р. Заснування російського драматичного театру у Дніпропетровську (з 1936 р. – ім. М. Горького).

1928 р. Під гаслом «Робітники Донбасу мають знати українських письменників» відбувається урочистий приїзд у міста регіону П. Тичини, В. Сосюри, І. Микитенка, Остапа Вишні та П. Панча, які відвідали великі підприємства, зустрілися з робітниками.

1928–1979 рр. Роки життя Л. Бикова. Народився у с. Знаменське Слов'янського району Донецької обл. Народний артист УРСР (1974). Закінчив Харківський театральний інститут.

1928 р. У Києві знищено Десятинну церкву.

1928 р. О. Довженко зняв фільм "Звенигора".

1928 р. Рада Народних Комісарів УСРР видала Постанову «Про оголошення замку-фортеці в м. Кам’янці-Подільському державним історико-культурним заповідником».

1928–1930 рр. Всеукраїнська академія наук створила Софійську комісію, яка врятувала собор від знищення більшовиками.

1929 р., 4 серпня. Влада завершила роботи з перетворення Ки́єво-Пече́рської ла́ври на Всеукраїнське музейне містечко.

1929 р. Зустріч українських письменників у Москві зі Сталіним.

1930–1956 рр. Тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму».

1930 р., лютий. Прийнято спеціальну постанову "Про боротьбу з контрреволюційними елементами в керівних органах релігійних об´єднань". Розпочинається ліквідація УАПЦ. Початок масового знищення пам’яток архітектури.

1930 р. На Київській кінофабриці зроблено перший в СРСР звуковий фільм «Симфонія Донбасу (Ентузіазм)».

1930 р. 9 березня 19 квітня, Харків. Суд над членами «Спілки визволення України» («СВУ»).

1930 р. Б. М. Лятошинський написав оперу «Золотий обруч».

1931 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій», яка передбачала розпуск літературно-мистецьких організацій, створення єдиної спілки письменників, єдиної спілки композиторів, єдиної спілки митців.

1931 р. У с. Миколаївка Волноваського району Донецької (Сталінської)) обл. народився літературознавець, критик, дисидент радянських часів І. Дзюба.

1931 р. Засновано Донецьку обласну філармонію.

1932 р. Вперше вжито термін «Соціалістичний реалізм» у радянській пресі.

1932 р. Мовознавчі праці (в тому числі правопис 1928 р.) були визнані "націоналістичними" і вилучені з наукового вжитку.

1932 р. В харківському Українському фізико-технічному інституті вперше в СРСР було штучно розщеплене ядро атома.

1932 р. У Луганську на базі Луганського театру опери і балету та Пересувної опери Правобережної України у Винниці відкрито Донецький театр оперита балету.

1932 р. Постанова ЦК ВКП (б) "Про перебудову літературно-художніх організацій".

1932 р., лютий. Розпочато справу «Українського національного центру» (М. Грушевський та М. Яворський).

1932 р. За ініціативою Є. Патона засновано Інститут електрозварювання ВУАН.

1932 р. У м. Сталіно народився А. Солов’яненко. Оперний співак. До 1962р. працював на кафедрі інженерної графіки Донецького політехнічного інституту.

1933 р. Арешти членів «Української військової організації», у тому числі О. Вишні, Р.  Турянського. Покарані 148 чол.

1933 р., січень. Другим секретарем ЦК ВКП(б)У призначено П. Постишева, починається наступ на українізаторів.

1933р. О. Курбаса заарештовано у Москві і засуджено до 5 років виправних таборів.

1933 р. О. Шумського засуджено на 10 років виправно-трудових таборів.

1933 р., травень. Самогубство М. Хвильового.

1933 р., липень. Самогубство М. Скрипника.

1933 р. Прийнято новий «український правопис», почався пошук націоналістів серед співробітників Інституту наукової мови при ВУАН.

1933 р. Президія ВУАН виключила зі складу членів академії декількох науковців як ворогів народу.

1933 р., 18–22 листопада. Постанова ЦК КП(б)У про офіційне згортання «українізації».

1933 р. Червонозаводський театр (драматичний) переведено у м. Сталіно.

1934‒1936 рр. Михайлівський Золотоверхий собор та дзвіниця знесені радянською владою у зв’язку з проектом створення урядового центру.

1934р. Вивезені до Москви мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору.

1934 р. Територію Софійського монастиря оголосили Державним історико-архітектурним заповідником.

1934 р., 16 червня 12 серпня. У Києві на I Всеукраїнському з'їзді радянських письменників створена Спілка радянських письменників України.

1934–1938 рр. Заарештовано понад половину кандидатів-стажистів і членів Спілки письменників України.

1935 р., «Викриття» органами НКВС УСРР «підпільної контрреволюційної боротьбистської організації».

1935 р. Богоявленський храм у Києві знищений більшовиками.

1935 р. З бібліотек вилучається «націоналістична література» за вказівкою ЦК КП(б)У.

1936 р. В СРСР повернувся С. Прокоф’єв.

1936 р. У Москві затверджено звання «Народний артист СРСР». Серед перших Народних артистів були Панас Саксаганський та солістка київського театру опери та балету Марія Литвиненко-Вольгемут.

1936 р., лютий. Засуджено групу українських «неокласиків» М. Зерова,
П. Филиповича, А. Лебедя, Б. Пилипенка й М. Вороного.

1936 р. Арештовано художника-монументаліста, засновника невізан-тійського стилю у скульптурі М. Бойчука. Через рік його розстріляли.

1937 р. Арештовано комісара освіти В. Затонського.

1937 р. Завершується ліквідація УАПЦ. Розстріляно колишнього митрополита УАПЦ Василя Липківського.

1937 р., 3 листопада. В один день страчено понад 100 осіб - представників української інтелігенції. У Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас.

1938 р. Постанова РНК УСРР про реорганізацію національних шкіл, що означало їх перетворення на радянські школи звичайного типу. У цьому ж році ухвалена постанова про обов’язкове вивчення російської мови в школах з неросійською мовою викладання.

1938 р. Створення Спілки художників СРСР.

1939 р. На Західній Україні ліквідовано радянською владою Наукове товариство імені Т. Шевченка.
Завдання на самостійну роботу:


  1. Боротьба з неписемністю у 20-ті рр. ХХ ст.

  2. Людина і революція на сторінках української прози 1920-х років.

  3. Боротьба в Галичині за збереження української освіти та культури в 19201930-ті роки.

  4. Естетика театру Леся Курбаса.

  5. Доля української інтелігенції в роки сталінських репресій.

  6. Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків історія створення та боротьби за існування.

  7. Єврейська історія та культура України.


Відео-матеріали (Інтернет-ресурси. YouTube):

  1. Становаленн нації. Фільм 3.

  2. Хроніка української революції. Частина 5/6.

  3. Розстріляне відродження-3-3 Executed Renaissance.

  4. Обличя української історії. О. Довженко.

  5. Александр Довженко и Харьков.

  6. ГУЛАГ. Розстріляне відродження М. Кулиш.

  7. Молодий театр Леся Курбаса.

  8. Монументальная живопись.

  9. Червоний ренесанс у 3 фільмах:

«Пролог» (1921—1925)

«Пастка» (1926—1929)

«Безодня» (1930—1934)

  1. «Найщаслівіший день – сьогодні». Іван Кавалерідзе.

  2. Невідома Україна. Замордовані покоління. Фільм 99.

  3. Україна в огні. Олександр Довженко.

  4. Олександр Довженко. Роздуми після життя.

  5. Творці долі. Олександр Довженко.


Тема 8. Культура завершального етапу історії УРСР (1941–1991 рр.)


  1. Стан культури у роки Великої Вітчизняної війни.

  2. «Ждановщина» у суспільно-політичному житті та її вплив на культурний процес в УРСР.

  3. Хрущовська відлига. Шестидесятники.

  4. Криза в українській радянській культурі 1970–1980-х рр.


Ключові поняття і терміни:

Ждановщина, шістдесятництво, «хрущовська відлига», радянський народ, "єдина загальнорадянська культура", дисидент, УГС, авангардизм, андеграунд, поетичне кіно, комерціалізація культури, контркультура.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Бідоча Л. Українська інтелігенція в період німецької окупації: соціальний портрет та історична доля // Сторінки воєнної історії України. Зб. наук. ст. – К., 2007. – Вип. 11.

Бондарчук П.М. Особливості релігійної ситуації в Україніу середині 1940-х – на початку 1950-х рр.// Укр. іст. журн. – 2010. – № 2.

Верба Г. Сторінки історії Української академії наук в німецькій окупації (кінець 1941–початок 1942 рр.) // Розбудова держави. – 1995. – № 3.

Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? Режим доступу до кн.: fmm51.org.uahtml_books/politik/dzyuba

Гурій О. З історії функціонування Києво-Печерської лаври в останній період сталінського тоталітарного режиму (кінець 40-х – початок 50-х рр. ХХ ст.). – Черкаси, 2009.

Добров П.В., Бистра М.О. Система освіти в Донбасі в роки Великої Вітчизняної війни. – Донецьк, 2006.

Історія української літератури ХХ ст. В 2 кн. – К. – Кн. 1. – 1994. Кн. 2 – Ч.1. – 1994. Ч.2. – 1995.

Касьянов Г. Українська інтелігенція в русі опору 1960–80-х років. – К., 1995.

Коваль М.В. Українська культура та її діячі в політиці нацистських колонізаторів // Укр. іст. журн. – 1993. – № 9.

Коваль М.В. Доля української культури за «нового порядку» (1941–1944 рр.) // Укр. іст. журн. – 1993. – №11–12.



Коваль М.В. «Просвіта» в умовах «нового порядку» // Укр. іст. журн. – 1995. – № 2.
Питання для самоконтролю:


  1. Охарактеризуйте основні зміни в розвитку української культури в роки Великої Вітчизняної війни.

  2. Охарактеризуйте основні напрями державної політики в галузі освіти в 50‒80-х роках.

  3. Дайте оцінку досягненням і прорахункам у галузі освіти. Чи справді в цей час загальноосвітня школа переживала кризу?

  4. Наведіть факти посилення політики русифікації України в 60‒80-х роках. Якими були її наслідки для української нації? Хто її натхненники і виконавці?

  5. Що нового з'явилося у вищій школі в 60‒80-х роках?

  6. Охарактеризуйте умови розвитку літератури й мистецтва. Яку тематику влада вважала особливо актуальною? Чому саме її?

  7. Розкажіть про найважливіші досягнення української літератури в
    60‒80-х роках. З іменами яких літераторів вони пов'язані?

  8. Проаналізуйте стан образотворчого мистецтва України. Назвіть найяскравіших художників і скульпторів цього періоду. Які твори образотворчого мистецтва того часу вам відомі?

  9. Розкрийте специфіку культурних змін в Україні в період перебудови.

  10. Яку роль в українській культурі зіграли В. Стус, Т. Яблонська,
    І. Світличний. К. Білокур, Ю. Іллєнко, С. Параджанов, Л. Костенко,
    В. Сосюра, О. Гончар, Л. Биков, Гізела Ципола,
    Н. Матвієнко?


Зверніть увагу на наступні події:
1941 р., квітень. Донецький театр опери та балету зайняв нове приміщення.

1941 р., 28 липня. В Уфу (Башкирська АРСР) прибули колективи АН УРСР, Спілки письменників УРСР, Київського академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка.

1941 р. Групи акторів Сталінського й Артемівського театрів евакуйовані у Кзил-Орду (КазРСР), Київська студія художніх фільмів – в Ашхабад, Одеська кіностудія – у Ташкент.

1941р. Відновлюється діяльність УАПЦ на чолі з архієпископом Полікарпом.

1941р., листопад. Розпочали роботу українські радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові та "Радянська Україна" у Москві.

1942 р., лютий. У Кзил-Орді (Казахстан) поновив роботу університет, що утворився з об'єднаних в один Київського та Харківського університетів.

1942 р. У Москві у концертному залі ім. П. Чайковського відбувся великий концерт майстрів мистецтв України.

1942 р. Працівниками Київської кіностудії разом з Ашхабадською і Ташкентською студіями створені фільми «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України».

1942–1943 pp. М. Рильський видав збірки патріотичних віршів "Слово про рідну матір", "Світова зоря", поему "Жага".

1943 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про заходи щодо посилення культурно-просвітницької роботи в районах, звільнених від німецько-фашистської окупації.

1943 р. Створено український народний хор під керівництвом Г. Верьовки.

1943 р., листопад. Українською і Центральною студіями кінохроніки здійснено випуск фільму «Битва за нашу Радянську Україну» (реж. О. П. Довженко).

1943 р. В Йошкар - Олі у Марійському державному театрі відбулася прем’єра п’єси О.  Корнійчука «Платон Кречет».

1943 р. За сценарій фільму «Україна в огні» попадає в немилість О. Довженко, якому забороняється поселятись в Україні.

1943 р. А. Штогаренко на слова А. Малишка і М. Рильського написав контату-симфонію «Україно моя».

1944 р., січень. У Харкові після повернення з Узбекистану відновила вистави трупа Українського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

1944 р., лютий. Відновлено навчальний процес у Київському державному університеті ім.  Т. Шевченка та деяких вишах Києва.

1944 р., березень. Прийнято постанову про відновлення роботи Київської кіностудії художніх фільмів.

1944 р., березень. В Київ повернулася АН УРСР, в Полтаву із Усть-Каменогорська – драматичний театр ім. В. Гоголя.

1944 р. Відкрився Макіївський музичний театр. Повернувся з Казахстану Дніпропетровський театр ім. Т. Шевченка.

1944 р., травень. Відновив роботу Одеський театр опери та балету.

1944 р., червень. Повернувся в Київ з Узбекистану Український драматичний театр ім. І. Франка, відбувся перший після визволення Києва концерт Державного симфонічного оркестру.

1944 р. Відновили концертну діяльність Українська державна філармонія та 11 обласних філармоній.

1944 р. В. Сосюра написав вірша «Любіть Україну».

1944 р., червень. Повернулася з евакуації Київська кіностудія художніх фільмів.

1944 р., 12 червня. Ухвала ЦК КП(б)У «Про Довженка О. П.». О. Довженка вивели з комітету по сталінських преміях, з редакції журналу «Україна», увільнили від обов'язків художнього керівника київської кіностудії.

1944 р. Відновив роботу Львівський університет ім. І. Франка.

1945 р. В Одеський музей повернуто 759 найцінніших картин.

1945 р. Відкрито перший в історії Закарпаття Ужгородський університет.

1945 р., грудень. Повідомлення про повернення у бібліотеку АН УРСР
10 тис. томів наукових праць, що були вивезені під час німецької окупації.

1946 р. Офіційним теоретиком КПРС в питаннях ідеології та культури стає А. Жданов. Початок боротьби за «ідеологічну чистоту пролетарської культури».

1946 р., 26 серпня. Газета «Правда» звинувачує письменника-гумориста
О. Вишню в політичних помилках, відході від радянської ідеології.

1946 р. Відбулася друга ліквідація УАПЦ. Ліквідовується Українська Греко-Католицька Церква.

1946 р. За особистим розпорядженням Сталіна по дорозі з Саратова до Києва вбитий О.  Шумський.

1946 р., жовтень. Прийнято постанови «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи для його поліпшення», «Про журнал «Вітчизна», «Про журнал сатири та гумору «Перець», «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури».

1946–1950 рр. Осуджені І. Вирган, О. Вердник, А. Патрус-Карпатський,
Г. Полянкер, Б.  Чичибабін та ін.

1946 р. РМ УРСР прийняла постанову «Про поновлення та благоустрій Уманського державного заповідника «Софіївка».

1947 р. Перебування на посаді першого секретаря ЦК КП(б) України
Л. Кагановича.

1947 р. Прийнято постанову ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР».

1947 р. Ухвалено постанову «Про перевірку виконання Спілкою письменників України постанови ЦК ВКП(б) про журнали «Звезда» і «Ленинград».

1947 р. На пленумі Спілки письменників України критиці піддані романи Ю. Яновського «Жива вода», І. Сенченка «Його покоління», повість П. Панча «Блакитні ешелони».

1947 р., вересень. Газета «Радянська Україна» опублікувала статтю «Про націоналістичні помилки М. Рильського».

1948 р. Розгорнуто боротьбу з "космополітами".

1948 р., серпень. Початок «лисенковщини».

1950 р. Постанова ЦК КП(б)У про журнал «Дніпро». Звинувачення письменників у антинародності.

1950-ті рр. У Софійському соборі провели реставрацію, під час якої виявили фрески XI століття.

1951 p., 5 листопада. У Києві відбулася перша телевізійна передача.

1951 р., липень. «Правда» надрукувала статтю «Проти ідеологічних викривлень у літературі». Розгорнута кампанія проти вірша В. Сосюри «Любіть Україну». Нова хвиля ідеологічно-репресивних акцій, масових арештів, особливо в західних областях України.

1951 р. К. Данькевич написав оперу „Богдан Хмельницький”. Після успіху в Києві її показали в Москві. Твір зазнав різку критику. Жорстоко розкритиковано О. Корнійчука та його дружину В. Василевську.

х звинуватили в тому, що в написаному ними лібрето опери недостатньо показувалась «прогресивна роль у житті українського народу російського царя і бояр».



1952 р. Удостоєно Нобелівської премії «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу» Зельмана Ваксмана, якій народився на Вінничині і після закінчення одеської гімназії у 1911 р. емігрував у США.

1952 р., 16 листопада. У Львові померла Соломі́я Крушельни́цька, яка була визнана найвидатнішою співачкою світу.

1953–1964 рр. Хрущовська „відлига”.

1955 р. Створена Одеська кіностудія художніх фільмів.

19561987 рр. Громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва.

1956 р. Катерина Білогур одержує звання Народної художниці України.

1956–1960 рр. Реабілітовані О. Вишня, О. Ковінька, Б. Антоненко-Давидович, І. Багмут, М. Годованець, В. Гжицький, І.Дублінський,
О. Журлива, П. Колосник, А. Костенко, З. Тулуб, Є. Шабліовський.

1956 р. Почало працювати Донецьке державне телебачення.

1957–1958 рр. Надруковано збірки поезій Ліни Костенко "Проміння землі", "Вітрила".

1957–1961 рр. М. Стельмах написав твори «Кров людська – не водиця», «Хліб і сіль» «Правда і кривда».

1958 р. Прийнято закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Батьки мали право відмовитися від вивчення їхніми дітьми української мови.

1958 р. ЦК КПРС видав постанову, в якій визнавав неправильною оцінку опери К. Данькевича «Богдан Хмельницький».

1959 р. Обов'язковою стала восьмирічна освіта.

1959 р. У Запоріжжі відбувся фестиваль фільмів О. Довженка.

1961 р. Засновано Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка. 

1961р. Відбулася демонстрація віруючих проти закриття Андріївської церкви у Києві.

1961 р., червень. Постанова Ради Міністрів УРСР про зняття з держобліку 364 пам’ятника архітектури культового призначення.

1961 р. Львівський обласний суд засудив українського письменника Левка Лук'яненка до розстрілу.

1962 р. АН УРСР очолив Б. Патон.

1962 р. Опублікована стаття І. Дзюби «Перший розум наш», після чого він «за ідеологічні помилки» звільнений з посади завідувача відділу критики журналу «Вітчизна».

1962р. Встановлено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. Першими Диплом та Почесний знак лауреата отримали П. Тичина, 
О. Гончар в галузі літератури і П. Майборода в галузі музики.

1962 р. Побачила світ перша збірка віршів В. Симоненка «Тиша і грім».

1963 р. Створення Спілки працівників кінематографії України.

1963–1972 рр. Посаду Першого секретаря ЦК КПУ займає П. Шелест.

1963 р. В Харкові відкривається Інститут мистецтв.

1963 р., 8 березня. У Москві відбулася зустріч М.Хрущова з мистецькою інтелігенцією.

1963 р., 910 квітня. Нарада активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників України. Критика «незрілих», відірваних від життя літераторів і митців.

1964 р., жовтень. Звільнення М. Хрущова.

1964 р. Засновано Донецький університет.

1964 р. За розпорядженням ЦК КПУ в Київську університеті знищено вітраж В. Бойченка, що був присвячений Т. Г. Шевченку.

1964р. У Києві відбулася прем’єра опери П. Майбороди «Тарас Шевченко».

1964 р., грудень. У Донецьку створено відділення АН УРСР з п’ятьма науковими установами.

1965 р. Виходить фільм С. Параджанова «Тіні забутих предків». Започаткувано новий напрям українське поетичне кіно.

1965 р. Постанова ЦК КПУ про увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією українського козацтва.

1965 р. І. Дзюба опублікував статтю «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

1965 р. Перший арешт поета І. Світличного.

1965 р. Т. Яблонська написала картину «Травень».

1966 р. Ю. Іллєнко поставив фільм «Вечір напередодні Івана Купала».

1966р. Відбувся V з’їзд письменників УРСР. Виступи на захист української мови.

1966 р. Впроваджується загальнообов'язкова десятирічна освіта.

1966 р. Йосеф Шмуель Аґнон нагороджений Нобелівською премією «за глибокооригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу». Народився на Тернопільщині, емігрував в Ізраїль після 1905 р.

1966 р. Звання Героя соціалістичної праці отримали О. Корнійчук,
М. Бажан, Ю. Смолич, М. Стельмах.

1966 р. Заснування Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури.

1967 р. У структурі КДБ створено “п’яте управління” по боротьбі з “ідеологічними диверсіями”.

1967 р. В. Чорновіл осуджений на шість років у колонії строгого режиму.

1967 р. О. Гончар написав роман «Собор». Літературна критика трактувала «Собор» як творчу невдачу автора.

1967 р. У Дніпропетровську відбулася виставка творчості народних майстрів с. Петриківка.

1969 р. Створено Міністерство освіти СРСР, на яке було покладено основні функції Міністерства освіти УРСР, що суттєво урізало автономію української освіти.

1969 р. КПРС посилила ідеологічний тиск на інтелігенцію. Політизується навчально-виховний процес в закладах освіти.

1969 р. Встановлено почесне звання "Заслужений працівник культури Української РСР".

1970 р. Вийшла книга "Україно наша Радянська" П. Шелеста.

1970 р. У Львові почав виходити "самвидавчий" журнал "Український вісник".

1971 р. Саймон Кузнець став Лауреатом Нобелевської премії з економіки «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної і соціальної структури і процесу розвитку в цілому». До 1921 р. мешкав у Харкові, закінчив Харківський університет, деякий час працював головою статистичної служби в Україні.

1971 р., грудень. Прийняття постанови ЦК КПУ „Про роботу творчих спілок по вихованню молодих літераторів і митців”.

1971 р. Організовано Донецький науковий центр АН УРСР.

1971 р. Завершення реставрації дзвіниці ХVІІІ ст. архітектурного заповідника «Софіївський музей».

1971 р. Відкриття Донецького обласного російського театру юного глядача (м. Макіївка).

1972 р. Засновано Сімферопольський університет.

1972 р., травень. П. Шелеста увільнено з посади Першого секретаря ЦК КПУ.

19721983 рр. Посаду Першого секретаря ЦК КПУ займає В. Щербицький.

1972 р. Виходить фільм Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою».

1972–1978 рр. Досягли апогею політичні репресії проти інтелігенції.

1972р. Друге засудження В. Чорновола, другий арешт та засудження
І. Світличного.

1972 р. Перший арешт В. Стуса.

1973 р. Опубліковано редакційну статтю "Про серйозні недоліки та помилки однієї книги" в журналі "Комуніст України" (книги"Україно наша Радянська" П. Шелеста).

1973 р. Київський обласний суд засудив І. Дзюбу до 5 років ув'язнення і
5 років заслання за «антирадянську» працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

1973 р. За рішенням ЮНЕСКО у всьому світі визначається 100 річниця з дня народження С. Крушельницької.

1973 р. У Макіївці в ДК Кірова відбувся концерт В. Висоцького.

1974 р. Виходить фільм Л. Бикова «В бій ідуть тільки старики».

1974–1977 рр. Арешт та ув’язнення С. Параджанова.

1975р. Заарештований за «антирадянську пропаганду» письменник
Д. Руденко.

1976 р. Обов'язковою стає середня освіта.

1977 р. У Макіївці відбувся другий концерт В. Висоцького.

1979 р. Надрукована поема Л. Костенко «Маруся Чурай».

1980–1983 рр. Третє засудження В. Чорновола.

1980–1985 рр. Друге засудження та смерть В. Стуса.

1981 р. Роальду Хофману присуджено Нобелівську премію «за розробку теорії перебігу хімічних реакцій». Народився у місті Золочів на Львівщині у 1937 р. Родина емігрувала до США.

1983 р. ЦК КПРС і РМ СРСР прийняли постанову «Про додаткові заходи щодо удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх і навчальних закладах союзних республік».

1987 р. Початок національно-духовного оновлення.

1987 р. З ініціативи ЮНЕСКО в усьому світі святкувався сторічний ювілей від дня народження Леся Курбаса.

1987 р. Л. Костенко удостоєна Державної премії України за поему «Маруся Чурай».

1988 р. УРСР ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

1988 р. Узятий новий курс у розвитку школи: відмова від тотальної уніфікації і професіоналізації загальноосвітньої школи, всебічна демократизація і гуманізація освіти.

1988 р. У СРСР дозволене викладання мови іврит.

1989 р. Верховною Радою ухвалено «Закон про мови в Українській РСР». 

1989 р. Відновлюється діяльність УАПЦ.

1989 р. Перевірка документів "процесу СВУ".

1989 р. Прах В. Стуса, Ю. Литвина і О. Тихого перепоховано в Києві на Байковому кладовищі.

1989 р. Засноване Товариство української мови імені Т. Шевченка, метою якого стало утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя, її всебічного розвитку, охорона чистоти і самобутності мови.

1989 р. Відроджене Науко́ве товари́ство імені Т.Г. Шевче́нка.

1989 р. Постановою РМ УРСР засновано премію імені Катерини Білокур за визначні твори традиційного народного мистецтва.

1989 р. Проведено перший фестиваль «Червона Рута» у м. Чернівці.

1990 р. В. Стус посмертно реабілітований, йому присуджена Державна премія імені Т. Г. Шевченка.

1990 р. Вперше після багаторічної перерви у республіці широко відзначається Різдво Христове.

1990 р. Фільм С. Параджанова "Лебедине озеро. Зона" вперше в історії українського кіно одержав нагороди кінофестивалю в Каннах.

1990 р. Архітектурний ансамбль Софійського монастиря занесено до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

1990 р. Відновлюється діяльність Української Греко-Католицької Церкви.

1990 р. В м. Устилуг Волинської області відкрито перший у світі музей композитора І. Стравінського.
Завдання на самостійну роботу:


  1. Проблеми захисту української мови в публіцистиці Івана Дзюби.

  2. Соціалістичний реалізм в українському мистецтві 19501980-х років.

  3. Хрущовська "відлига" та рух шістдесятників.

  4. В. Стус шістдесятник.

  5. Контркультура у часи «розвинутого соціалізму».


Відео-матеріали (Інтернет-ресурси. YouTube):

  1. Чтоб сказку сделать былью. Советское искусство 2050- х гг.

  2. Жизнь в СССР после войны. В цвете.

  3. Олена Теліга. Сторінки життя.

  4. Тетяна Яблонська – живописець.

  5. Шістдесятники.

  6. Поэти-шестидесятники.

  7. Писатели-шестидесятники.

  8. Обличя української історії. Катерина Білокур.

  9. Советский неореализм. Впечатления.

  10. Обличя української історії. І. Миколайчук.

  11. «Сімедесятники». Іван Миколайчук.

  12. Обличя української історії. В. Івасюк.

  13. Обличя української історії. Василь Симоненко.

  14. Гра долі. Василь Симоненко.

  15. Василь Стус. Повернення. Реквієм.

  16. Евгений Станкович. Княгиня Ольга. Балет-сказание.

  17. Обличчя української історії. Євген Патон.

  18. Два життя Соломії Крушельницької.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей. Призначене для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей
Методичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни " культурологія" для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей
Дисципліна “Культурологія” є складовою нормативної частини циклу професійної та практичної підготовки
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до вивчення курсу «історія україни» та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки призначені для студентів першого курсу всіх бакалаврських напрямів заочної форми навчання. Мета: допомогти студентам...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні рекомендації та завдання для практичних занять з дисципліни "Англійська розмовна мова" для студентів всіх спеціальностей
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять з дисципліни “Англійська розмовна мова” для студентів всіх спеціальностей...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання Редакційно-видавничий відділ
У навчальному посібнику з урахуванням вимог в систематизованому вигляді розглядаються питання становлення політології як науки, основні...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни " культурологія" для студентів денної форми навчання
Дисципліна “Культурологія” є складовою нормативної частини циклу професійної та практичної підготовки
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни “Історія української культури” для...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт для студентів денної та заочної форм навчання
Бондаренко Т. Г., Надточій О. Л. Методичні вказівки щодо написання наукових (курсових, кваліфікаційних та дипломних) робіт : для...
Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477) iconМетодичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» (для студентів галузі знань 0305...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка