Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини



Сторінка1/4
Дата конвертації16.06.2017
Розмір0,83 Mb.
  1   2   3   4


Методичний кабінет відділу освіти

Мурованокуриловецької райдержадміністрації

Освіта Мурованокуриловеччини
Математика

в школах

Мурованокуриловеччини

11, серпень 2008 року


Матеріали до друку підготували
Серветник Василь Григорович - керівник районного методичного об'єднання вчителів математики, вчитель математики середньої загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 1 смт. Мурованих Курилівців, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Цимбалішина Надія Іванівна - методист РМК відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації
Рецензент: Чемериський Роман Васильович - завідуючий методичним кабінетом відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації.




Передмова
Шановні колеги! Ви отримали черговий номер методичного збірника, присвяченого початку нового 2008-2009 навчального року.

В цьому номері бюлетеня опубліковано матеріали участі випускників шкіл району в зовнішньому незалежному оцінюванні.

В скарбничці досвіду ви познайомитеся з творчим портретом майстра педагогічної ниви заслуженої вчительки України Ольги Олександрівни Лангер.

Надіємось, що педагогами району будуть проаналізовані і враховані в подальшій роботі наведені підсумки Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» та Всеукраїнського математичного конкурсу «Золотий ключик».

Відповіді на ці та інші запитання Ви знайдете в бюлетені «Математика в школах Мурованокуриловеччини». Редакція допомагатиме вчителям спілкуватися, обмінюватися думками й досягненнями в навчанні математики, популяризувати досвід роботи колег.

Нехай супроводжує Вас натхнення і успіх у Вашій нелегкій праці, піклування Держави, повага колег, вдячність учнів та їх батьків, любов рідних і близьких Вам людей.

Хай Вам щастить!

З надією на подальшу співпрацю.


В.Г.Серветник,

керівник районного методичного об’єднання

вчителів математики


Міністерство освіти і науки інформує
ПРО НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

НА 2008/2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
З наказу Міністерства освіти і науки України № 1/9-83 від 18.02.08
Міністерство освіти і науки України доводить до відома місцевих органів управління освітою, методичних установ, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2008/2009 навчальний рік складаються:

для початкової школи — за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН Украї­ни від 29.11.2005 р. №682;

для 5-8-х класів — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 07.05.2007 р. № 357 (додатки 1—4);

для 9-х класів — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 — 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додатки 3, 4);

для старшої школи — за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;

Доводимо до відома місцевих органів управління освітою, методичних служб, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що крім Інформаційних збірників МОН України, діючі Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів (11-річна школа, 12-річна школа) опубліковані у Збірнику нормативних та навчально-методичних матеріалів «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» (ПП «Торсінг плюс», Харків, 2008).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2008/2009 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань» і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр — з 1 вересня по 26 грудня, II семестр — з 12 січня по 30 травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 27 жовтня по 2 листопада, зимові — з 29 грудня по 11 січня, весняні —з 21 по 29 березня.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул. Загальна тривалість навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня становить не менше 175 робочих днів, II—ПІ ступенів — 190 робочих днів (з урахуванням екскурсій, навчальної практики та державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів).



З офіційного сайту МОН України http://www.mon.gov.ua

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНИЙ ЛИСТ

ПРО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У 2008-2009 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Прокопенко Н. С.,

головний спеціаліст

Міністерства освіти і науки України
Шкільний курс математики у 2008—2009 навчальному році у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика», видавництва «Навчальна книга», Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 4, 2002 p., № 6, 7, 2004 p., № 6, 2005 p.)

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 9— 11-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН № 13-14, 2004, 2005, 2006,2007 pp., та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007pp.).

Навчання математики в 5-8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році буде здійснюватися за новими програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5—12 класи» видавництва «Перун», Київ, 2005р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 p.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-х — 7-х класах подано в Інформаційних збірниках МОН № 13—14, 2005, 2006, 2007 pp. , у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005, 2006, 2007 pp.) та у «Математичній газеті» № 6, 7, 2006, 2007 р.


Особливості навчальної програми для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів

У 2008-2009 навчальному році учні 8-х класів уперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12-річної школи. У 8-х класах продовжується вивчення двох математичних курсів: алгебри та геометрії.

Змістове наповнення курсу алгебри 8 класу має незначні відмінності від кількох попередніх курсів алгебри для основної школи. Звертаємо Вашу увагу на таке.

Нова програма з алгебри для 8 класу містить лише три теми:

1. Раціональні вирази.

2. Квадратні корені. Дійсні числа.

3. Квадратні рівняння.

А змістове наповнення цих тем передбачає вивчення матеріалу, що стосується усіх змістових ліній:

• числа й обчислення;

• вирази та їх перетворення;

• рівняння, нерівності та їх системи;

• функції і графіки;

• елементи прикладної математики.

Зміни, що відбулися у навчальному матеріалі, порівняно з попередніми роками, стосуються переважно його структурування. Зокрема, функції у = k/х, у = х2, у = kх вивчають паралельно з відповідними виразами та рівняннями.

Новим у вивченні математики 8 класу є виокремлення таких змістових одиниць:

• дроби (замість алгебраїчні дроби);

• раціональні числа;

• числові множини;

• етапи розвитку числа;

• добуток і частка квадратних коренів;

• квадратний тричлен, його корені;

• розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.



Особливості методики вивчення окремих тем. Основне поняття першої теми — «дріб» (у найширшому його розумінні). У процесі формування цього поняття слід звернути увагу на те, що дріб - це вираз виду , де А і В будь-які математичні вирази, що можна ділити. Інші дроби (алгебраїчні, числові, звичайні) є окремим випадком загального поняття дріб.

У новій програмі більше уваги приділено розв'язуванню раціональних рівнянь. Бажано звернути увагу учнів на різні способи розв'язування рівнянь, що містять змінну у знаменнику дробу:

• заміна даного рівняння на рівносильне йому;

• заміна даного рівняння на рівняння-наслідок,

• заміна даного рівняння мішаною системою. Крім цього, доцільно показати, як використовувати основну властивість пропорції до розв'язування певних видів раціональних рівнянь.

Тему «Степені з цілим показником» пропонуємо розглянути після вивчення тотожних перетворень раціональних виразів і раціональних рівнянь. Це дасть можливість уникнути багатьох методичних труднощів, зокрема одночасного введення і формування кількох різних за формою і застосуванням понять. Хоча в Програмі з математики у рубриці «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зазначається, що учні мають формулювати означення «степеня з нульовим показником; степеня з цілим від'ємним показником» слід наголосити учням, що означення степеня з цілим показником поєднує означення чотирьох понять (степінь з натуральним показником, більшим 1, степінь з показником 1, степінь з показником 0 і степінь з цілим від'ємним показником).

Розглядаючи стандартний вигляд числа, бажано залучати приклади з інших галузей знань та звернути увагу учнів на наближений характер чисел, записаних у стандартному вигляді.

За новою програмою наприкінці теми вивчають функцію у = k/х , а в наступній темі — функції у = х2 і у = kх. У такий спосіб функціональна лінія пронизує весь курс алгебри 8 класу і розвивається у тісному зв'язку з тотожними перетвореннями і розв'язуванням рівнянь. Властивості функцій встановлюють на основі наочних уявлень за допомогою відповідних графіків. Лише область визначення функції обґрунтовують на основі означення. Основна мета вивчення функцій у 8 класі - формування умінь будувати і читати графіки функцій, а також характеризувати за графіками функцій їх властивості та реальні процеси, що вони описують.

Тема «Квадратні корені» допоміжна і пропедевтична. У повному обсязі корені п-го степеня та ірраціональні вирази вивчають у старших класах. У 8 класі вона вводиться для того, щоб учні зрозуміли тему «Квадратні рівняння».

Застерігаємо вчителів від грубої помилки. Змістову одиницю «Раціональні числа. Ірраціональні числа. Дійсні числа» не треба переносити в інше місце. Не можна виконувати дії з коренями (дійсними числами) не ввівши попередньо поняття ірраціонального числа.

Вивчення тем «Числові множини. Етапи розвитку числа» можна організувати за активної участі учнів, якщо запропонувати їм підготувати відповідні реферати або проекти. Для реалізації такого підходу слід наприкінці першої чверті оголосити теми, а згодом визначити учнів, які бажають підготувати одну з названих тем.

Вивчення матеріалу, що стосується перетворення виразів з коренями, можна організувати різними способами.



Перший спосіб

1. Пояснити обидві операції (винесення множника за знак кореня і внесення множника під знак кореня) для числових виразів.

2. Розв’язати за активної участі школярів кілька прикладів на закріплення вказаних перетворень.

3. Пояснити, як виконують розглянуті перетворення для виразів із змінними.

4. Сформувати навички виконанні перетворень виразів, що містять корені.

Другий спосіб

1. Пояснити суть перетворення, що називається винесенням множника за знак кореня для числових і буквених виразів.

2. Розв'язати за активної участі школярів кілька прикладів для формування навичок виносити множник за знак кореня.

3. Пояснити суть перетворення, що називається внесенням множника під знак кореня для числових і буквених виразів.

4. Сформувати навички у виконанні перетворень виразів, що містять корені.

Учитель, залежно від власних уподобань, рівня математичної підготовки класу та індивідуальних особливостей учнів, може обрати будь-який шлях із запропонованих або запропонувати свій.

До перетворення виразів з коренями у Програмі, крім винесення множника за знак кореня і внесення множника під знак кореня, належить також звільнення від ірраціональності в знаменнику. Для свідомого виконання останньої операції в сильніших класах бажано попередньо розглянути ще й такі перетворення:

• розкладання на множники виразів, що містять корені;

• скорочення дробів, що містять корені.

Тема «Квадратні рівняння» традиційна для курсу математики 8 класу. В ній розглядають такі змістові одиниці: неповні квадратні рівняння; формулу коренів квадратного рівняння; теорему Вієта; розв'язування задач складанням квадратних рівнянь. Крім цього, за новою програмою передбачається вивчення нових змістових одиниць:

• квадратний тричлен, його корені;

• розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.

У Програмі не регламентують, яку саме формулу коренів квадратного рівняння учні мають записувати, пояснювати і використовувати для розв'язування рівнянь. Учням слід запропонувати для розв'язування рівнянь виду ах2 + bх + с = 0, а ≠ 0, застосовувати таку основну формулу: , де D = b2 - 4ас.

Розглядати інші формули доцільно лише тоді, коли основна формула дуже добре засвоєна учнями. Окремим учням можна запропонувати користуватися й іншими формулами, якщо вони при цьому не роблять помилок.

Значне місце в темі «Квадратні рівняння» відводиться застосуванню квадратних рівнянь до розв'язування задач абстрактного та прикладного характеру.

Програма з геометрії для 8 класу суттєво відрізняється від попередніх за змістом і структурою і концептуально.

Розпочинається вивчення геометрії у 8 класі традиційною темою «Чотирикутники», хоча вона містить питання, що раніше вивчали в інших темах:

• вписані та описані чотирикутники;

• вписані та центральні кути.

Водночас теорему про пропорційні відрізки (узагальнену теорему Фалеса) перенесено до наступної теми. Там на основі цієї теореми доводять теореми, що стосуються подібності трикутників.

З 9 класу до 8 перенесено дві теми:

• подібність трикутників.

• многокутники. Площі многокутників.

Останньою для вивчення у 8 класі пропонують тему «Розв'язування прямокутних трикутників». За змістом ця тема близька до теми «Теорема Піфагора» у попередніх програмах, а тому всі змістові елементи цієї теми вивчали у 8 класі і раніше. Змінилося лише місце цієї теми у змісті навчального матеріалу.

Така структура і змістове наповнення курсу геометрії 8 класу дає змогу змінювати місце і спосіб доведення теореми Піфагора. У пояснювальній записці до Програми зазначено: «Теорема Піфагора за програмою вивчається у темі «Розв'язування прямокутних трикутників». Проте її можна вивчати у темі «Подібність трикутників» або у темі «Многокутники. Площі многокутників». У такому випадку для вивчення цієї теми може бути використаний додатковий час із годин, відведених на повторення і систематизацію навчального матеріалу».

Крім цього, вивчення ознак подібності трикутників та формул для визначення площ різних многокутників сприяє розширенню й урізноманітненню класу задач, що їх можуть розв'язувати восьмикласники, та забезпеченню міжпредметних зв'язків.

Оскільки Програмою передбачено можливість зміни послідовності у вивченні деяких тем, складаючи календарно-тематичні плани з геометрії для 8 класу, вчителям слід враховувати структуру подання навчального матеріалу у тому підручнику, за яким буде працювати клас.

Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:


8 клас Алгебра

(2 год на тиждень у І семестрі — 32 год, 2 год на тиждень у II семестрі — 38 год, разом 70 год)



п/п

Назва теми

Кількість годин

Кількість контрольних робіт

І

Раціональні вирази

32

Діагностична + 2

ІІ

Квадратні корені. Дійсні числа

14

1

ІІІ

Квадратні рівняння

18

1

ІV

Повторення і систематизація навчального матеріалу

6

1


8 клас Геометрія

( 2 год на тиждень у І семестрі — 32 год, 2 год на тиждень у II семестрі — 38 год, разом 70 год)



п/п

Назва теми

Кількість годин

Кількість контрольних робіт

І

Чотирикутники

24

Діагностична + 2

ІІ

Подібність трикутників

14

2

ІІІ

Многокутники. Площі многокутників

10

1

ІV

Розв’язування прямокутних трикутників

14

1

V

Повторення і систематизація навчального матеріалу

8

1



Навчально-методичне забезпечення вивчення математики

у 8-х класах

Навчання математики у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за новими підручниками:

«Алгебра. 8 клас» (автори Бевз Г. П. і Бевз В. Г.) видавництва «Зодіак - ЕКО»,

«Алгебра. 8 клас» (автори Мерзляк А. Г, Полонський В. Б., Якір М. С.) видавництва «Гімназія»,

«Алгебра. 8 клас» (автори Біляніна О. Я., Кінащук Н. Л., Черевко І. М.) видавництва «Ґенеза»,

«Алгебра. 8 клас» (автор Істер О. С.) видавництва «Освіта»;

«Геометрія. 8 клас» (автори Бурда М. І., Тарасенкова Н. А.) видавництва «Зодіак - ЕКО»,

«Геометрія. 8 клас» ( автори Бевз Г. П., Бевз В. Г. Владімірова Н. Г.) видавництва «Вежа»,

«Геометрія. 8 клас» (автор Апостолова Г В.) видавництва «Ґенеза»,

«Геометрія. 8 клас» (автори Єршова А. П., Голобородько В. В., Крижановський О. Ф. Єршова С. В.) видавництва «Ранок»,

«Геометрія 8 клас» (автори Мерзляк А. Г, Полонський В. Б., Якір М С видавництва -Гімназія».
Ці підручники створено відповідно до Державного стандарту та нових програм з алгебри та геометри для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

Структура підручника «Алгебра. 8 клас» (автори Г. П. Бевз, В. Г. Бевз) аналогічна до структури підручника алгебри для 7 класу, що забезпечує наступність у навчанні та зручність у користуванні.

На початку кожного розділу схематично подано його основний зміст та коротку мотивацію вивчення. Ілюстровані заставки (фрагменти картин сучасних українських художників) та цитати відомих особистостей Ж. Л. Д'Аламбера, Г. В. Лейбніца, А. Ейнштейна) сприяють естетичному вихованню та створюють атмосферу зацікавленості до навчання. Наприкінці кожного розділу вміщено системоутворюючий та діагностичний матеріал, що виокремлено в такі рубрики: «Завдання для самостійної роботи», «Історичні відомості», «Головне в розділі», «Готуємося до тематичного оцінювання» (Тестові завдання. Типові завдання для контрольної роботи).

Основними структурними елементами кожного параграфа є: основний теоретичний матеріал і додатковий, викладений у рубриці «Хочете знати ще більше?», запитання з рубрики «Перевірте себе», приклади розв'язування задач у рубриці «Виконаємо разом», задачі і вправи, що містяться у рубриках «Виконайте усно», «Рівень А», «Рівень Б». Кожний параграф закінчується добіркою задач «Вправи для повторення», їхнє призначення — повторити раніше вивчений матеріал або актуалізувати опорні знання для наступного уроку.

Перші параграфи «Ділення степенів і одночленів» та «Ділення і дроби» - вступні. Вони здійснюють перехід від вивчення цілих виразів до раціональних виразів.

Разом з раціональними виразами вводять поняття раціонального та дробового рівняння, а також розглядають розв'язування найпростіших дробових рівнянь на основі умови рівності дробу нулю. Такий підхід дає можливість розширити й урізноманітнити систему задач до наступних тем, присвячених діям з дробами.

Остаточно розв'язування раціональних рівнянь розглядають після вивчення перетворень раціональних виразів у спеціальному параграфі «Раціональні рівняння». Тут демонструють місце дробово-раціональних рівнянь у системі раціональних рівнянь, розглядають рівносильні раціональні рівняння і рівняння - наслідки, подають різні способи розв'язування дробово-раціональних рівнянь. Задачний матеріал до цього параграфа містить також системи рівнянь та текстові задачі.

У параграфі «Формула коренів квадратного рівняння» в основній частині теоретичного матеріалу способом виділення квадрата двочлена виводять тільки одну формулу для розв'язування рівнянь виду ах2 + bх + с = 0, а ≠ 0. До того ж спочатку вводять поняття дискримінанта та розглядають, як залежить кількість коренів квадратного рівняння від значення дискримінанта. Лише потім подають формулу:



, де D = b2 - 4ас

Про інші формули йдеться у рубриці «Хочете знати більше?». Деякі, рідко вживані формули, подають у вигляді задач на доведення.

Значне місце в підручнику відведено розв'язуванню рівнянь, що зводяться до квадратних. Передбачено, що в сильніших класах учитель матиме змогу ознайомити учнів з різними способами розв'язування таких рівнянь, зокрема уведенням допоміжної змінної.

У параграфі «Квадратний тричлен», крім розкладання квадратного тричлена на лінійні множники розглядають, як за допомогою виділення квадрата двочлена можна розв'язувати задачі на знаходження найбільшого чи найменшого значення квадратного тричлена.

Теоретичний матеріал і систему задач підручника зорієнтовано на учнів різних здібностей і вподобань. Навчаючись за цим підручником, кожен учень зможе задовольнити свої потреби і розкрити свої можливості.

Підручник «Геометрія, 8» (автори Г. П. Бевз, В. Г. Бевз, Н. Г. Владімірова) є продовженням підручника геометрії для 7 класу. Структурно вони схожі; і методичні особливості цих підручників однакові, їх описано в статті «Про новий підручник геометрії для 7 класу» ( Математика в школі, 2007, № 6.).

Кожний розділ підручника починається окремою сторінкою, де коротко подано мотивацію його вивчення і перераховано теми розділу. Цитати видатних особистостей (Б. Паскаля, Й. Кеплера, І. Канта, П. Раме), та ілюстрації, що вміщено на цих сторінках, підкреслюють красу геометрії та її прикладний характер.

Наприкінці кожного розділу наведено його короткий огляд «Головне в розділі», в якому формулюють найважливіші його означення, теореми тощо. Крім цього, кожний розділ містить такі рубрики: «Задачі за готовими малюнками», «Самостійні роботи» (по чотири варіанти), «Тестові завдання» і «Типові задачі для контрольної роботи».

Навчальний матеріал подано в параграфах, кожен з яких містить теоретичний та задачний матеріал, а також рубрики «Для допитливих», «Запитання і завдання для самоконтролю», «Виконаємо разом», «Виконайте усно», «Практичне завдання», «Задачі для повторення».

Задачний матеріал підручника різноманітний за видами завдань і складністю. У кожному параграфі вміщено рубрику «Виконаємо разом», де пропонують розв'язання двох-трьох задач. Вони пропонуються як підказки до розв'язування важчих задач на дану тему і як зразки оформлення розв'язань. Система задач містить досить легкі, що можна розв'язувати усно, середні і складні (за рівнем складності їх розподілено на групи А і Б). Важчі задачі позначено зірочками. Крім того, є окрема добірка «Задачі підвищеної складності». Багато цікавих і важливих геометричних тверджень формулюють у вигляді задач-теорем. На них слід звернути особливу увагу. Переважна більшість задач — традиційні, добре відомі вчителям. Але є і нетрадиційні: задачі з геометрії паркетів, комбінаторні задачі, задачі на розрізання тощо.

У кінці підручника вміщено рубрики: «Задачі підвищеної складності», «Задачі для повторення», «З історії геометрії» (згадують дослідження десятків геометрів, починаючи від Фалеса Мілетського. Згадують і українських учених: Ф. Прокоповича, М. Остроградського, Г. Вороного, М. Ващенка-Захарченка, О. Смогоржевського. Наведено і фото обкладинки підручника геометрії М. Остроградського, перевиданого українською мовою 2001 p., «Предметний покажчик», «Відповіді».

Підручник запропоновано так, щоб учитель і учні не потребували додаткових дидактичних матеріалів. На форзаци підручника винесено важливий довідковий матеріал, зокрема таблиці тригонометричних функцій.





Міністерство освіти і науки інформує
Попередні результати

Міжнародного порівняльного дослідження якості природничо-математичної освіти
У травні 2007 року вперше в Україні було проведено Міжнародне порівняльне дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS — 2007, в якому взяли участь 4436 учнів 4-х та 4490 учнів 8-х класів, 149 директорів шкіл, 198 учителів початкових класів, 198 учителів математики, 730 учителів природничих наук з усіх регіонів.

Метою дослідження є порівняльний аналіз загальноосвітньої підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів з математики та природознавства в країнах з різними системами освіти, виявлення особливостей освітніх систем, що впливають на якість освіти.

У дослідженні 2007 року взяли участь 63 країни.

Відповідно до програми дослідження було проведено тестування учнів 4-х та 8-х класів з математики та природничих наук, анкетування учнів, учителів та адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів.

Вагомою частиною дослідження є виявлення факторів, що впливають на навчальні досягнення учнів. Розглянемо деякі з них.
Аналіз анкетування учнів 8-х класів

Анкетуванням було охоплено 4490 учнів ЗН3 від 1989 до 1996 років народження. Найвищий середній бал тестування з математики та природничих наук отримали учні 1994 р. н., найнижчий — 1990 р. н.

Результати тестування з математики та природознавства серед дівчаток дещо кращі ніж у хлопчиків: 41,31 проти 40,83% з математики та 42,93% проти 41,71% з природознавства відповідно.

Цікаво, що для учнів, які навчаються українською мовою, відповідність чи невідповідність мов навчання і спілкування не вплинула на результати тестування з математики та природничих наук.

Водночас, учні, які навчаються російською і не спілкуються вдома (або тільки іноді) українською мовою, отримали дещо менший результат ніж ті, що спілкуються. Очевидно причиною є те, що середовище спілкування (засоби масової інформації і т. ін.) сучасних дітей є здебільшого україномовним.

У близько половини опитаних дітей батьки мають вищу та середню професійну освіту (цікаво, що матерів з такою освітою більше ніж батьків). Відповідно, вищий середній бал з математики та природничих наук мають діти, у яких батько має вишу освіту та науковий ступінь. Водночас, діти, у яких батько має науковий ступінь, мають середній бал дещо менший, ніж ті, батьки яких мають просто вищу освіту.

Після закінчення 9 класу більшість учнів мають на меті отримати вищу (47,3%), початкову професійну (9,1 %) і середню професійну освіту (15,7%). 11,8% дітей планують отримати лише середню освіту. Учні, що планують отримати вищу освіту і науковий ступінь, мають значно вищий, порівняно з іншими, середній бал з математики та природничих наук.

Ставлення опитаних учнів 8-х класів до математики є позитивним. Більш як 60% учнів уважають, що мають добрі знання з математики. Близько 40% дітей хотіли б мати більшу кількість уроків математики. 55% учнів отримують задоволення від вивчення цього предмета, такій же частині математика подобається і 48% вважають, що математика дається їм легко.

Проте, близько40% учнів вважають, що математика дається їм важче, ніж багатьом іншим однокласникам. Цей предмет нудний для 28% від опитаних восьмикласників.

Зацікавленість математикою, а також упевненість у своїх силах позитивно впливає на результати тестування учнів. Середній бал учнів з математики є відповідним до їхнього ставлення до цього предмету. Вищий середній бал з природничих наук відповідає переконанню учнів про добрі знання з математики і думці про те, що вивчення математики приносить задоволення і дається легко.

Значна частина опитаних має позитивну мотивацію для вивчення математики. Так, більш як 80% вважають, що математика потрібна їм для вивчення інших шкільних предметів. 85% вивчають математику, щоб продовжити навчання у вищому навчальному закладі. 80% опитаних вбачають потребу у вивченні математики для отримання бажаної роботи.



Мотивація навчання математики позитивно впливає на результати тестування з цього предмета. Учні, яким подобається математика і потрібна для вивчення інших дисциплін та продовження навчання, мають виший бал і з природничих наук. На результати тестування з природничих наук позитивно не впливає думка про те, що математика вивчається для обрання професії в подальшому.

Результати опитування учнів на предмет навчання їх не тільки виконання а й способів дій мають такі результати: більш як 60% учнів вважають, що майже на всіх уроках їм пропонують вивчити напам'ять формули і методи розв'язування задач і застосовувати, пояснюючи відповідь. Менше ніж 25% опитаних пов'язують те, що вивчають, з повсякденним життям і самостійно ухвалюють рішення щодо розв'язування складних завдань.

Це означає орієнтацію результатів навчання переважно на отримання знань, а не формування предметних та життєвих компетенцій.

Організація навчання математики у 8-х класах передбачає більшою мірою перевірку домашнього завдання і лекцію. Як результат - знижується кількість часу, що відводиться на організацію різної пізнавальної діяльності учнів. Форми організації диференційованого навчання (самостійна робота, робота в групах) застосовують менше.

Проте, учні, які диференційовано навчаються, не отримали кращий результат з тестування з математики і з природничих наук.

Водночас, залучення дітей до самостійної роботи позитивно вплинуло на результати тестування з математики і природничих наук (особливо на виконання відкритих завдань).

Застосування калькуляторів і комп'ютерів на уроках математики незначне (15,7% і 2,2% відповідно). Користування комп'ютером позитивно впливає на результати навчання математики і природничих наук, хоча тільки 28,4% учнів використовують комп'ютер для навчання в середньому кілька разів на рік.

Більша частина учнів (55,3%) виконують домашнє завдання з математики щодня. Кращі результати з тестування з математики і з природничих наук отримали учні, яким задають 3 або 4 рази на тиждень домашнє завдання з даного предмета і час, який учні виконують домашнє завдання становить від 16 до 60 хвилин.


Анкетування вчителів математики

Згідно з результатами анкетування найкращі результати тестування мають учні 8-х класів, де вік учителів математики становить від 30 до 40років. Відомо, що даний вік є найпродуктивнішим у професійній діяльності, оскільки вже набуто досвід роботи і відносно задовільний фізичний стан.

Стаж роботи вчителів також впливає на результати тестування. Кращі результати з математики мають учні, вчителі яких мають стаж роботи від 10 до 20 років, а також 2 — 4 роки. У першому разі це пояснюється досвідом роботи і продуктивним віком учителів. У другому — сумлінням і затратою часу на початку професійної діяльності.

Фахова співпраця вчителів-математиків позитивно відображається на результатах навчання учнів. Особливо це стосується спільної підготовки навчальних матеріалів, взаємного відвідування уроків. Найвищий результат тестування мають учні, вчителі яких спілкуються з колегами з приводу вищезгаданих питань 1—3 рази на тиждень. Водночас, методичні підходи до викладання математики вчителі обговорюють не так часто.



Підвищення кваліфікації вчителів з різних питань методики викладання математики, застосування інформаційних технологій, розв'язування задач, оцінювання навчальних досягнень учнів у цілому позитивно вплинуло на результати тестування.

У школах, де умови праці для вчителів є задовільними, учні мають кращі результати тестування.

Цікаво, що у класах, що на думку вчителів є переповненими, учні мають дещо вищий бал.

Рівень відповідального ставлення вчителів математики до навчального процесу (задоволення своєю роботою, розуміння мети навчальної програми, прагнення високого рівня успішності учнів) прямо пропорційний до середнього балу тестування.

Такий же результат має факт небайдужого ставлення батьків до навчання дітей, а також ставлення дітей до шкільного майна і їхнього бажання добре вчитися.

Від кількості учнів у класі також залежать результати тестування з математики. З результатами тестування оптимальна кількість учнів у класі для навчання математики становить від 27 до 31 учнів.

Цікаву закономірність виявлено при аналізі залежності результатів тестування від кількості годин на тиждень на вивчення математики. Відносно високі результати (59,7% правильних відповідей) мають учні, які навчаються математики 7—8 годин на тиждень. Гіпотетично, це учні спеціалізованих класів з поглибленим вивченням математики. Водночас; кращий результат (53,71% правильних відповідей) мають учні, які навчаються математики 4 години на тиждень порівняно з учнями, що мають 5 годин на тиждень (38,48% правильних відповідей).

Анкетування довело, що кращий результат мають учні тих класів, де вчителі використовують підручник як допоміжний засіб, а не як основу для вивчення предмета (42,61 % порівняно з 39,90% правильних відповідей). Це має стати відповідним орієнтиром для авторів нових підручників.


Попередній аналіз виконання завдань з математики учнями 8-х класів

Аналізуючи результати дослідження, необхідно обов'язково враховувати особливості проведення міжнародного дослідження:

• тестову форму перевірки, незвичну для учнів українських шкіл;

• виконання близько 60 завдань за 90 хвилин для учнів 8-х класів;

• включення в одну роботу завдань з математики, біології, фізики, хімії, географії, екології;

• наявність позапрограмового матеріалу, з причин різноманітності навчальних програм у різних країнах та інше.

Наприклад, більше половини завдань з математики для 8 класу перевіряли засвоєння матеріалу, що вивчали учні у 5—6 класах. Водночас час до тесту було включено завдання з тем «Початки теорії ймовірності», «Елементи статистики», «Площі фігур», що не входять до програм з математики для 5—8 класів.

Відзначимо, що програмовий матеріал курсу математики саме 8 класу практично не було включено до тестування, тому що матеріал не входить до більшості навчальних програм інших країн. З цієї причини наші учні не мали змоги продемонструвати рівень засвоєння значного обсягу матеріалу, який був ними вивчений до часу проведення тестування.

Проте, результати дослідження дають можливість отримати порівняльні дані щодо математичної підготовки учнів у різних країнах світу на рівні вимог міжнародного тесту.

План розробки тестових завдань з математики визначався двома складовими — змістом освіти та видами навчально-пізнавальної діяльності, опанування якими мали продемонструвати учні.

З цією метою матеріал шкільного курсу математики було розподілено на п'ять загальноприйнятих блоків змісту, типових для кожної з країн-учасниць дослідження: «Числа», «Алгебра», «Вимірювання», «Геометрія», «Аналіз даних». Крім цього, було виділено чотири види навчально-пізнавальної діяльності: знання фактів і процедур, застосування знань, розв'язування стандартних задач, міркування (пояснення).

Аналіз результатів виконання завдань з математики учнями 8-х класів дозволив виявити недоліки математичної підготовки українських школярів.

До суттєвих недоліків математичної підготовки учнів слід віднести:

• невміння застосовувати отримані знання та вміння до реальних ситуацій, що характерні у повсякденному житті;

• недостатній розвиток просторових геометричних представлень,

• недостатній розвиток імовірнісних представлень,

• невміння інтерпретувати кількісну інформацію, що представлена у вигляді таблиць, діаграм та графіків реальних залежностей.

Ці недоліки зберігаються практично до закінчення школи, про що свідчить аналіз виконання завдань зовнішнього незалежного оцінювання випускниками.

Тобто, завдання школи щодо підготовки випускника до використання математичних знань у реальному житті не досягають.

Одна з причин цього — відсутність реалізації цієї мети у старих програмах і підручниках, за якими навчалися учні 8-х класів.

Також слід зазначити, що вчителі не приділяють достатньої уваги вивченню деяких понять і формуванню вивчення низки вмінь, що їх вважають дуже важливими і перевіряють у даному дослідженні. Наша школа традиційно орієнтується на запам'ятовування учнями певних абстрактних алгоритмів дій, а не на формування пошукової діяльності учнів.

Викликає занепокоєння й те, що тільки половина учнів восьмого класу має сформовані навички проведення обчислень із цілими числами і менше від половини — дій з дробами.

Якщо алгоритмічні навички дій з числами мають близько 50% учнів, то розуміють сенс математичних операцій та зв'язків між ними, здатні застосовувати дії над числами для розв'язування задач — менше ніж 30%.

Складними для розв'язування виявились завдання, в яких треба було самостійно отримати необхідну інформацію, що було представлено у різних формах; проаналізувати її, виконати деякі обчислення та вибрати оптимальне рішення, врахувавши всі умови та обмеження, запропоновані умовою завдання.

Наприклад, обрати самий дешевий варіант мобільного зв'язку (за трьома компонентами витрат) та пояснити свій вибір змогли лише 11,9% учнів.

Тільки від 10% до 25% учнів правильно виконали завдання на:

• зведення подібних доданків з дробовими числовими коефіцієнтами;

• розкриття дужок, якщо перед дужкою стоїть знак «-»;

• знаходження невідомого, що міститься у знаменнику пропорції;

• використання графічної залежності між величинами для обчислення певних величин (середньої продуктивності, найбільшої продуктивності тощо);

• розв'язування задач на складання алгебраїчних співвідношень (більше як на 1 —2 логічні кроки);

• обчислення значення алгебраїчних виразів, що описують життєву ситуацію; .

• визначення закономірностей послідовностей, якщо їх задано не чисельно, а графічно (геометричними фігурами).

Переважна більшість учнів не може побудувати математичну модель реальної ситуації.

Якщо умова задачі мала стандартний для нашої школи вигляд, то її розв'язувало від 45% до 77,8% учнів. Нестандартне формулювання у вигляді завдання з практичним змістом призводило до зниження відсотків учнів, які виконали завдання у 3—4 рази.

Наприклад, завдання на обчислення середнього арифметичного з традиційним формулюванням умови правильно виконали 66,4% учнів. Задачу на використання середнього арифметичного для розв'язування задач практичного змісту (встановлення рейтингу двох результатів обчислень) - 41,1% учнів. А завдання логічного характеру, в якому за даним значенням середнього арифметичного (середня ціна автомобіля) треба встановити, яке з чотирьох пропонованих тверджень є правильним, розв'язало лише 12,0% учнів.

Результати дослідження допомагають визначити напрями удосконалення змісту математичної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах України.

Міністерство освіти і науки інформує
ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, мислити критично і творчо, а отже і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражені у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпіз­нає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлюють принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що насамперед передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам. Вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Учені виокремлюють трирівневу ієрархію компетентностей. Предметні — формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні — належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів — знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, що формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, що сприяють оволодінню соціальним, досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід уважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.

Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність учитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:

Уміння вчитисяпередбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентністьпередбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально трудова компетентність — пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

Інформаційна компетентністьпередбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їхньої систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальназ'ясовує причини труднощів, що виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їхнє усунення;

стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховувати:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обгрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.



Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань — усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знаньуміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із уже відомих.

Системність знаньусвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх у пам'яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності й поділяються на розумові і практичні.



Навички — дії, доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їхні дії, переживання, почуття, що виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.



Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень —початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обгрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів в олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізують у нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюють, та показником оцінки в балах.



Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

ІІ. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІV. Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.



Поточне оцінювання — це процес установлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconМетодичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Долинської райдержадміністрації
Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу та вивчення базових дисциплін у школі в 2014-2015 навчальному році Міський методичний кабінет
Міський методичний кабінет відділу освіти Артемівської міської ради пропонує до Вашої уваги та використання у роботі перелік нормативних...
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconМетодичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році
Кіровоградської області районний методичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Кіровоградської райдержадміністрації рекомендує...
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconВідділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Алфавітний покажчик портретів найвідоміших українських письменників
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconВідділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Тальнівський нвк «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія»

Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconВідділ освіти Бородянської райдержадміністрації Методичний кабінет
«Застосування комп’ютерних методичних систем на уроках української мови та літератури»
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconВідділ освіти Красилівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
У посібнику подано розробки уроків за темою «Село моє – частинка Батьківщини» для учнів 4 класу
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconУправління освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації Старокостянтинівський районний методичний кабінет
М. О. Антонюк, І. Ю. Билина вчителі математики Староостропільського нво «Дошкільний заклад, зош і-іііступенів, гімназія»
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 19. 06. 2015 №136 «Про підсумки науково-методичної роботи в закладах освіти району в 2014/2015...
Методичний кабінет відділу освіти Мурованокуриловецької райдержадміністрації Освіта Мурованокуриловеччини iconВідділ освіти Жашківської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Дошкільний навчальний заклад «Дзвіночок» №5 м. Жашків мо вихователів днз району
«Використання інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі з дітьми дошкільного віку»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка