Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків»



Скачати 152.09 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір152.09 Kb.

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи і людини.

Мета:ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків», розкрити фольклорні джерела повісті,загальнолюдські проблеми в ній,неповторність гуцульських звичаїв та обрядів;

розвивати навики зіставлення,аналізу й синтезу вивченого;

виховувати любов до природи,пошану до звичаїв та обрядів народу,делікатне ставлення до почуття кохання.

Обладнання та дидактичне забезпечення: портрет М.Коцюбинського,слайди для мультимедійного проектора,фотографії та малюнки з кінофільму,кадри та уривки з фільму режисера С.Параджанова «Тіні забутих предків», схеми,картки,завдання «Лакмусовий папірець».

Тип уроку: комбінований. Літературна експедиція.

Хід уроку

I.Організація класу.

II.Оголошення теми уроку .

Епіграф до уроку:

Слайд 3 Гуцули-оригінальніший народ,з багатою фантазією,зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все своє життя до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси і води.



М.Коцюбинський

ІІІ.Актуатуалізація опорних знань. Мотивація на створення ситуації успіху.

На фоні демонстрації слайдів із карпатськими пейзажами,у супроводі автентичної музики звучить слово учениці. Слайд 4

Палюче сонце,холодні тумани,

Каміння,що звикло лежати віками.

Красиві,стрункі гуцулки-смереки,

Гніздо на даху,що звили лелеки.

Вечірня роса і вранішні роси,

На полонині-осінні покоси.

Вершина Говерли ховається в хмарі,

Вівці докупи зібрались в отарі,

Дощ і веселка, хлопці й дівчата,

З дерев’яного бруса батьківська хата.

Альпійська сосна,ожина,чорниці,

Джерельна вода. Холодніша од криці.

Гуцульські пісні та звичаї народні.

Багаті Карпати на чари природні.

Шановні учні!

Сьогодні ми з вами вирушимо в літературну експедицію стежками Гуцульщини,тими стежками якими ходили герої М.Коцюбинського. Піднімемось у гори, подихаємо медвяним повітрям полонин, наслухаємося музики гірських потоків і, може, зустрінемо тих,хто відкриє нам таємницю «Тіней забутих предків».



ІV.Вивчення нового матеріалу.

  1. Метод «Актуальний мікрофон»

  • Що спонукало М.Коцюбинського до написання повісті «Тіні забутих предків»?

  • У чому сенс назви повісті?

  • Чому твір є трагічним за характером?

Слайд 5 Улітку 1911р. М.Коцюбинський вдруге приїжджає до с.Криворівні на Закарпатті. Письменник вивчає життя гуцулів,їхні звичаї. Побут, фольклор,записує говірку,назви рослин,проймається духом гірської природи. У листі М.Горькому він пише…

Слайд 6


Насамперед його вражають гори,які Вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби. Серед цього таємного дихання предковічних гір чарує письменника живий,але суворий Черемош. «Кипів холодний Черемош…

Сердито поблискував сивиною і світив попід скелі недобрим зеленим вогнем»

«Вітри чешуть кучері гірських смерек,а сонце мастить їх.Смереки вигідно поклали свої тіні на зеленій отаві. У центрі цієї природи людина-гуцул-здоровий,як гірське повітря, легкий,як потік у своєму бігу».

Слайд 7


Знати: цікаві сторінки біографії М.Коцюбинського; тему та найголовніші проблеми твору.

Уміти: аналізувати конфлікти,з’ясовувати значення символіки у творі.

Цінувати: творчість М.Коцюбинського; природу як джерело життя та естетичної насолоди;вірування,традиції наших предків.

Вирушаючи в літературну експедицію, ми повинні чітко уявляти маршрут, тобто план. (слайд 8)



2. Маршрут експедиції

1.Історія створення повісті «Тіні забутих предків»

2.Конфлікти твору. Образи повісті.

3.Проблематика повісті та символіка її назви.



Учитель. Перш ніж вирушити, необхідно перевірити «спорядження»- знання тексту твору. Зробимо ми це, виконавши завдання «Лакмусовий папірець».

1.Скільки дітей мала сім’я Палійчуків? Хто був останньою дитиною ?Скільки залишилось живих?

2.Якою дитиною в сім’ї був Іван?

3.З якою родиною ворогувала сім’я Палійчуків?

4.Коли вперше Іван зустрів Марічку? За яких обставин?

5. Хто такий спузар на полонині?

6.Про який обряд мовиться: «Тепер має бути тихо у стаї ,двері замкнені,і навіть спузар не сміє кинути оком на молоко ,поки там твориться щось,поки ватаг чаклує..»?

7.Як загинула Марічка?

8. Чий це портрет: «Худий, Зчорнілий,багато старший від своїх літ,але спокійний оповідав , що пастушив на угорському боці .»?

9.Скільки років не було Івана після смерті Марічки? Де він був?

10.Про кого йдеться : «Була з багацького роду,здорова дівка ,з грубим голосом й воластою шиєю»

11.Хто це такий: « Про нього казали люди, що він богує. Він був,як Бог, знаючий і сильний, той градівник мольфар»?

12. У чому знаходив Іван розраду після смерті Марічки?

Слайд 9 .Відповіді


  1. 20 ,Анничка.3

  2. 19

  3. Гутенюки

  4. На храмоме свято, під час бійки.

  5. Той,хто підтримує вогонь.

  6. Виготовлення сиру.

  7. Втопилася у стрімкій річці.

  8. Івана.

  9. 6,пастушив в Угорщині.

  10. Палагна.

  11. Мольфар Юра.

  12. У господарстві.

V. Літературна експедиція.

Учитель. Вирушаємо у літературну експедицію.Перший етап- короткий огляд життєвого і творчого шляху М.Коцюбинського.Цей відрізок шляху нам допоможуть подолати досвідчені літературознавці.

Презентація учениці про життя і творчість М Коцюбинського.

Учень-літературознавець. Інтерес до життя гуцулів з’явився у Коцюбинського значно раніше.Ще в 1902р. В.Гнатюк. відомий фольклорист і етнограф,надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.Тут і коломийки,і легенди,і анекдоти,зібрані Гнатюком у Закарпатті.У 1906р.Коцюбинський пише Гнатюкові: «Розважали мене під час вакацій ваші «Коломийки.» Що за хороша книжка…»

Короткі відвідини Криворівні в 1910р. ще не дали Коцюбинському достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про «незвичайний казковий народ»-гуцулів не залишає його.Тому в 1911р. ,у липні, вдруге прибувши до Криворівні. Письменник вивчає життя гуцулів,їхні звичаї,побут,фольклор,записує говірку,назви рослин, проймається духом гірської природи. І щоразу, надсилаючи листа з Криворівні, з його вуст зривається слово «казка».

Відчуття казковості карпатського життя не полишає письменника. З нотатника і начерків Коцюбинського до твору видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа. Насамперед його вражають гори, « які вікують у такій тиші,що чують навіть дихання природи.» Коли пливуть хмари ,їхнє «лице» видається письменникові рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека. Їх поять сумом тіні од хмар,що все стирають бліду усмішку царинок» . Серед цього таємничого дихання предковічних гір чарує письменника живий,але суворий Черемош. «Кипів холодний Черемош»,- записує Коцюбинський. І далі : «Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим зеленим вогнем». Вся природа одухотворена: «В тихих місцях Черемош ,як ситий віл ,а там, де йому твердо лежати,він скаче скажено з каменя на камінь». У природі письменник бачить незвичайну красу ,зв’язок в усьому : «Чорні смереки спускають сум свій в Черемош, а він несе його долом й оповідає.

Вітри чешуть кучері гірських смерек,а сонце мастить їх. Смереки вигідно поклали свої тіні на зеленій отаві.» І в центрі цієї природи людина-гуцул-здоровий,як гірське повітря, легкий, як потік у своєму бігу.»

Ці та інші образні замальовки природи майже в незмінному вигляді входять у твір.

2-й учень «літературознавець». Із записів ,що їх робив М.Коцюбинський у Карпатах, відомо, що назва твору далася письменникові не відразу. Він перебирає 13 її варіантів.

Перша назва «У зелених горах». Проте перша назва не задовольняє письменника. Мабуть тому,що в ній не було головного-дихання гір,тобто того міфологічного світу, в якому жили люди,що їх населяли. Жили сьогодні,вчора,як і сотні років тому. А саме про цю закономірність у віки сучасного гуцула і хотілося письменникові найбільше сказати. Наступні варіанти пов’язані з пошуком назви, яка містила б саме такий зміст : «Тіні минулого», «Голос віків»,»Відгомін передвіку», «Подих віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». Але й ці назви видалися, очевидно, досить абстрактними.В них не було людини, тобто того, чий голос долинає,чиє дихання чути. Новий варіант- «Дар предків забутих» також не влаштував письменника. Дар-не конкретно,не наочно, і він поєднує останній варіант з другим-«Тіні забутих предків». Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом «предки» : «Голос забутих предків», «Слідами предків». І ,нарешті, остаточно спиняється знову-таки на назві «Тіні забутих предків» як такій ,що містить натяк на загадковість,казковість і дихання віків.



Вчитель. Що надихнуло М.Коцюбинського на написання повісті «Тіні забутих предків» ?

-Письменника надихнули звичаї і обряди гуцулів.

-Вразила краса природи Карпат.

-Зацікавили «Коломийки» у збірці В. Гнатюка.



Вчитель Наступний етап літературної експедиції ми подолаємо колективно, визначивши методом «Гронування» конфлікти твору. Для цього можете скористатися слайдом-підказкою№ 12.

Конфлікт (від лат. сonflictus-зіткнення)- в основу дії покладене гостре зіткнення характерів та обставин, поглядів і принципів життя. Що закономірно тягне за собою протиборство ,зіткнення між героями, групами героїв, героєм і суспільством або спонукає до внутрішньої боротьби із самим собою.

Учні на дошці заповнюють чарівну квітку.



овал 1

прямая со стрелкой 12

овал 3овал 5

овал 8прямая со стрелкой 13прямая со стрелкой 18

прямая со стрелкой 14прямая со стрелкой 15прямая со стрелкой 16

овал 11

овал 9

овал 10

Вчитель. У всіх конфліктах твору беруть участь люди. Хто вони? Які вони? Ми спробуємо зазирнути у їхній внутрішній світ і з’ясувати причини конфліктів. Перед виходом на наступний маршрут нашої експедиції зробимо «привал» і подивимося уривки з фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Переглядаючи кінокадри, запитайте себе, чи такими ви уявляли героїв повісті.

  1. Перегляд уривків з фільму.

  2. Розгляд ілюстрацій сучасних художників до повісті «Тіні забутих предків».

Учитель. Продовжуємо нашу експедицію і виходимо на наступний етап маршруту. Нам його допоможуть подолати літературні «розвідники», які першими освоїли цей шлях,і вони розкажуть нам історії героїв повісті.

Історія Івана (на фоні слайду №13)

1-й учень-літературний «провідник»

У сім’ї Палійчуків народилося незвичайне немовля.Іван був дев’ятнадцятою дитиною

У цих людей і якоюсь чудною( зі «старече розумним зором»), кричав по ночах і вдень,бачив «якесь далеке і невідоме».Тобто, ледве народившись,Іван продовжував бути тісно пов’язаним з тією невідомістю,звідки й прийшов. Він весь у владі природних і надприродних сил. Тому семи років він почув незвичайну музику природи,що народжувалась в ньому самому,але йому здавалось, що цю пісню виконує щезник, про якого він чув від дорослих. Атому свою власну художню обдарованість Іван сприйняв за надприродну силу. Цьому сприяла прекрасна природа Карпат, складовою частиною котрої і є люди,тож Іванові здавалось, що йому відповідав Черемош, що кипів і збирав сум смерек та «ніс його долом і оповідав». Так герой мовби запозичує у природи її властивості.

Як творчо обдарована дитина, Іван фантастично перетворював реалії світу. В нього «гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царина, хмурився ліс», а щезник, скрививши «гостру борідку…, дув у флояру», аж доки хлопець не перейняв його пісні. Відбувся творчий акт: напружуючи пам’ять, Іван врешті знаходить , «що віддавна шукав»,- свою музику.

Все ж обставини життя перешкоджають розвиватись творчому обдаруванню Івана. Мати запідозрила,що це не її дитина, що він «обмінник», тобто «хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня». Як бачимо, людьми володіє первісний страх перед усім невідомим,замість того,щоб пізнати його. НЕ про творчість думають дорослі,а про відвічну ворожнечу поміж родами Гутенюків і Палійчуків, бо вони повністю у владі старовинного страху та ворожнечі. Навіть Іван ,коли в бійці похитнувся і впав його батько,кинувся бити Гутенюкову дівку,котрій було так мало років,як і йому,й котра стала потім його єдиним і палким коханням.

Коли Іван і Марічка підросли, «забави були вже інші»: «Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню», тобто бриль. Їхнє кохання з Марічкою, що народилося в злитті з природою, було єдине,цільне,невмируще. Воно стало рушійною силою їхнього життя, визначило у творі його подальші сюжетні ходи й трагіч- ну розв’язку. Їм з Марічкою довелося ховатись у лісі, «щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів».

Але соціальні обставини втручаються в життя та щастя юних романтиків. І піс- ля загибелі батька Іванові довелося йти в полонину заробляти на сім’ю . Повернувшись із полонини, Іван не застав в живих Марічку, бо її «взяла» вода Черемоша. Так закінчилось щастя закоханих. Залишилась лише після кульмінаційна оповідь про те, як через шість років Іван, який пережив усе, що спалило йому душу, повернувся з Угорщини, де пастушив, одружився з Палагною, бо «треба ж було газдувати і бути разом з худобою». Тепер зв'язок з природою,що живить Івана, має один напрямок: «Треба було… ворожити, збирати помічне зілля і замовляти», щоб сберегти «маржинку».

Все ж сите життя з Палагною, котрої він не кохав, не приспало в Іванові його почуття до Марічки: вона згадувалась йому, і він тоді йшов з дому «і десь пропадав», в голові його дзвеніли її пісеньки.

Поступово туга за Марічкою тяжко вплинула на його стан: він помічав, що «сили покидали його, очі … глибоко запалися, життя втратило смак». До цього приєдналась і відверта зрада Палагни, її ворожіння з Юрою проти нього та бійка з мольфаром за неї. Фінал всієї історії вповні передбачливий: Іван, котрий ніби й не живе, внутрішнім поглядом бачить лише Марічку, «її лише обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос…».

Сили душі Івана вичерпались, він не міг полюбити вдруге. Його духовне життя скінчилось. Саме тому він, мовби ухопившись за соломинку, йде на поклик Лісної: «Іва-а!». Для нього вже не має значення те, що це не Марічка, а Лісна, важливо те, що це її дух, її єство кличе його, і він йде на видиму смерть, аби бути поруч з коханою. Така сила нездоланої любові Івана, така його «історія».



Бесіда з учнями

  • Чим відрізнявся малий Іван від інших дітей у сім’ї ?

  • Чому обдарованість хлопця так і не була розвинута ?

  • Чому він покохав саме Марічку ?

  • Як Іван пережив смерть Марічки ?

  • Чи одруження з Палагною було зрадою кохання ?

  • Чому Іван наблизився до смерті ?

  • Чи був Іван щасливим в останні хвилини ?

  • Чому М. Коцюбинський так детально описує нетиповий поховальний обряд ? У чому його суть ?

Історія Марічки (на фоні слайду № 14)

2-й учень - літературний «провідник». Донька Гуменюка, котрий вбив Іванового батька ,не винна в старій ворожнечі двох родів. Вона «тряслась з жаху біля самого воза», коли Іван ударив її, а тоді «дівчинка … подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором» і заговорила до нього спокійно. Цей спокій і подіяв на Івана,що поклало початок дружби, котра переросла в палке та щире кохання. Так ламаються старі уявлення про «кровне воронування», але саме це й «не подобається потойбічним силам,що помстилися закоханим. Така концепція твору обумовлює загострення рис прекрасного в образі Марічки, котра ще в дитинстві могла вплинути на хлопця своїми чарами, бо «погляд її чорних матових очей м’яко поринав у Іванове серце». Коли ж обоє підросли, то вони «чують чийсь хід потайний» в лісі, де нікого немає. За кілька років ( як і Іван) Марічка теж змінилась,вона ходила вже «у заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись».

Марічка ще більше, ніж Іван, складала пісень і коломийок, бо теж була дуже обдарованою людиною. Причому вони виливалися мовби самі, легко просто, «як ті гори в їх давнім, первіснім житті». Це поетизувало і навіть романтизувало їхнє кохання.

Багато з пісень Марічки були про те,що сталося в їхньому селі («як зчарувала Андрія Параска», про горе матері та ін.), всі вони були сумні та «ревниві» - мовби передчуттям і долі самих героїв, про кохання котрих потім складали співанки вже інші дівчата. Все це свідчить про глибоку обдарованість народу. На тлі красивої природи виростали й красиві, обдаровані люди. Але нерідко злі надприродні сили на давали їм можливості бути щасливими. Так сталося й цього разу. Коли Іван лишився сам, замордований ворожими силами, Марічка, що привиділась йому, запитує: «Чогось так змарнів? Чи ти недужий», а потім пригадує, як вперше ( «За що ти вдарив мене в лице?»), як «сходилися тут, у сему лісі» вже дорослими, і зізнається щиро: «Я тебе покохала одразу..» Марічка –цільний характер. Лиш тільки було порушено її внутрішній світ, її кохання, вона «не їла, не спала,співанки розгубила,світ мні зів’яв…», і тоді її, безвільну, й підхопив Черемош. Життя Марічки – це трагедія. Для Івана вона настала пізніше. В його маренні Марічка нагадує йому «всі їхні дитячі забави, холодні купелі у потоках, жарти і співанки, страх і втіхи».

Якщо Іванову увагу та його духовне бачення світу відволікали полонина, ватра, «маржинка», ватаг, то у Марійки таких можливостей не було. Як і більшість жінок, вона жила своїм внутрішнім почуттям, доки його живили реалії дійсності.

Як бачимо,загадкова смерть героїні має свою конкретну причину: не було поруч милого, стало нічим жити. Отже, Марічка не лише надає більшої значущості своєму коханню, ніж Іван («Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину, а я тебе ізгадаю сім раз на годину»), але й глибше розуміє та серцем відчуває неможливість їхнього щастя через родові свари: Гутенюки ніколи не віддадуть її за Палійчука. Ось чому вона в розпачі йде до Черемоша, що наче й чекав на неї,аби затягти до себе, забити водою її дихання, котре, врешті, було й не таким уже сильним. Те,що сталося в повісті,- «глибока соціальна трагедія,що пов’язана й з потойбічним світом. Він тягне спершу героїню,а потім героя. Від нього залежить усе на цім світі: таким чуттям, такою вірою жили давно «забуті предки».

Учитель. Про що б ви запитали Марійку, зустрівшись з нею?

- Що спільного між героями В.Шекспіра («Ромео і Джульєтта») та Михайла Коцюбинського?

- Що їх відрізняє?

Відповідь учнів.

- Історія Палагни (на фоні слайду №15)

3-й учень – літературний «провідник».

Краса природи й поезія кохання для Палагни чужі, в ній немає нічого романтичного, вона була «з багацького роду, фудульна,здорова дівка з грубим голосом..»,-так каже автор. Додамо , щоїї внутрішнє життя спить,просинається лише інстинкт. Тому вона потягнулась до Івана, а потім до Юри, що здався їй винятковою людиною, котра вміє чаклувати.

Як і всі гуцули Палагна визнавала потойбічні сили, зокрема своєрідно - Бога. Вона теж молилась,тим більше, що,як думали всі, «на Маланки до маржинки… приходив сам Бог… Він запитував у худоби , як її доглядають, а газдиня робила все , щоб худоба була тиха ,як корінь у землі.» Як бачимо ,почуття відповідальності не чуже Палагні,але цього виявилось недостатньо. Вона швидко забула про подружній обов’язок, після того як на Теплого Юрія вийшла голана двір, а Юра-мольфар побачив її. І хоч Палагна не відразу віддалася йому, але стояла «безсила, зомліла, уперто дивилась на дві чорні жаринки…» А наступної зустрічі з ним вона,зачудувавшись його здатністю «зупиняти» хмари, вже сама віддається мольфару,хоч підсвідомо розуміє, що порушує не лише подружній обов’язок,а і Божий. Дуже легко вона стала не лише тілесною,а й духовною бранкою чужого мужчини, хоч і знала, що це чародій, навіть пишалася з цього,бо він «був земним богом» для неї.

Свою зраду, свою душевну ницість Палагна пояснює простою хіттю:» То вже мені і погуляти не вольно… Раз жиємо на світі…»- каже вона Іванові. Але це не виправдовує її, бо вона нізащо не лише тіло занапастила, а й душу продала чортові. Отже свою моральність Палагна таки втратила, хоч як би вона потім не «побивалась», побачивши мертвим свого чоловіка. Та не дуже вона й плакала. Її турбувало найбільше те, «з ким же я буду тепер газдувати, з ким буду худібчину доглядати».

Не випадково один із розділів про неї закінчується словами: «Так йшло життя худоб’яче й людське, що зливались докупи. Як два джерельця у горах в один потік». Але цей вислів можна розуміти не лише як обмеженість Палагниного життя, але й як свідчення найщільнішого взаємозв’язку людини з природою.

Вчитель

З’ясувавши історію Палагни, скажіть,чи можна виправдати її поведінку?



Учитель. Ми наблизилися до четвертого етапу нашої літературної експедиції,і зараз вам треба буде з’ясувати, які ж проблеми порушено в повісті.

З’ясуємо це методом «Мозкового штурму». (слайд 16)

1. Проблематика повісті «Тіні забутих предків».( слайд 17-22)

2.Тема та ідея твору. (слайд 23)

Учитель. Шлях нашої експедиції був нелегким,тому зробимо привал, і об’єднавшись у міні-групи,з’ясуємо , які художні засоби і діалектизми характерні для цього твору? (робота за картками)

3. Дібрати художні засоби до образів 1 варіант-ІванаПалійчука, 2- Марічки Гутенюк,3- Палагни, 4- мольфара Юри.

4. «Вільне письмо» . Протягом 5 хвилин напишіть все, що спадає на думку,коли ви думаєте про твір «Тіні забутих предків», тобто складіть список думок,які стосуються даного твору.

VI.Закріплення матеріалу. Тест (слайд 24-35)

VII.Підсумок уроку.

Ми наблизилися до мети нашої експедиції і, я сподіваюся, зможемо відповісти на ключове запитання «Що перемагає у повісті «тіні забутих предків» М.Коцюбинського –добро чи зло?

З’ясовуючи це питання, скористаємось схемою (слайд 36)

Учитель.Ми завершили нашу експедицію. Чи вважаєте її успішною? У чому полягає особистий успіх кожного з вас?

VIII.Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок,їх аргументація.

IX. Домашнє завдання. (слайд 37)

Домашній твір за темами:



-Щастя і трагедія Івана та Марічки-героїв повісті «Тіні забутих предків».

-Мій улюблений герой із повісті «Тіні забутих предків».

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconЖиттєвий та творчий шлях М. Коцюбинського. Історія створення повісті Тіні забутих предків
М. Коцюбинcького та усвідомити їх вплив на творчість митця, на суть його світогляду та літературно – естетичних поглядів, дослідити...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconТема. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в постійній гармонії з природою в повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків "
Та: розкрити ідейно-художній зміст повісті "Тіні забутих предків", дати характеристику образам, відстежити та обґрунтувати проблеми;...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconТіні забутих предків

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconУкраїнська література 10-х років ХХ ст
Знати зміст повісті “Тіні забутих предків”, аналізувати образи Марічки та Івана, розкрити пантеїзм світобачення героїв, виражений...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconТема. Світ Гуцульщини в повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків "
Як І в прадавні часи "глибокий язичник – гуцул усе своє життя, до смерті, проводить в боротьбі зі злими духами, які населяють ліси,...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconВідгук на твір мистецтва
Гімн природі, на лоні якої виникають чисті людські взаємини І почуття, така ідея новели М. Коцюбинського "Тіні забутих предків"
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» icon«Любіть її, думу правди, козацькую славу»
Мета: Ознайомити учнів із історією написання поеми, заглибитися в сиву давнину, пізнати життя наших предків, свій родовід, усвідомити...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconСценарій свята для учнів класів Мета
України, розширити уявлення про красу І багатство рослинного світу; розвивати пізнавальні інтереси, кругозір; виховувати любов та...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconХоста 2017- сайт
Сорти з темним листям краще висаджувати в тіні, решту від тіні до світлої напівтіні І сонця в залежності від відтінку листя. Виділяють...
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Єдність буття, природи І людини. Мета: ознайомити учнів із змістом повісті «Тіні забутих предків» iconТема. Михайло Коцюбинський
Мета: ознайомити учнів з основними фактами життєвого І творчого шляху письменника, його світоглядом; підготувати старшокласників...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка