Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини



Сторінка3/7
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ЗАЙЦЕВ (ЗАЄЦЬ) Пантелеймон Олександрович. Нар. в 1894 р. в хут. Альошинському Городнянського повіту в селянській родині.

Прапорщик. Учасник І світової війни. Воював у громадянську війну. В час фінської війни в 1939-1940 р. — комдив, полковник. В час Великої Вітчизняної воював на Пулковських висотах під Ленінградом. Генерал-майор, командир 122 стр. корпусу.

Загинув під Нарвою 7 березня 1944 року. Похований у Александро-Невській Лаврі в Ленінграді.

Іменем Зайцева названо селище і залізнична станція в Ленінградській області, вул. у Санкт-Петербурзі.



ЗОЗУЛЯ Мотрона Іванівна. Народилась у 1919 р. в с. Мощенці Городнянського району в селянській сім’ї.

Закінчила Городнянську педшкояу (1938 р.). Працювала вчителькою в с. Вербівці Дворянського району, обиралася депутатом райради, працювала в апараті Холменського райкому партії, звідки пішла в партизанський загін. Воювала медсестрою, розвідницею, кулеметницею. Особисто знищила 64 німці, винесла з поля бою 47 поранених.

Загинула в бою біля с.Скригалово 7 травня 1943 р. Похована в с. Боровому Лельчицького району Гомельської області.

ЗУБОВ Іван Георгійович народився 26 липня 1957 р. у м. Прилуках Чернігівської області. Закінчив Прилуцький технікум гідромеліорації і електрифікації сільського господарства (1976 р.), Український інститут інженерів водного господарства у м. Ровно (1989 р).

Любитель шахів і шашок. У 16 років став кандидатом у майстри спорту. Учасник республіканських змагань у Ялті, Житомирі, Дніпропетровську. Грав на першість Союзу. Неодноразово займав призові місця. Майстер спорту (16.12.1998 р.). Проживає у с. Тупичів.



ІВАНЧЕНКО Віктор Степанович. Нар. в 1931 р. в м. Городні в сім’ї робітника. Закінчив Городнянську середню школу №2 (1949 р.), військове училище, академію Генштабу. Генерал-майор. Працює у Генштабі Міністерства оборони Росії. Проживає в м. Москві.

ІВАНЧЕНКО Олексій Степанович. Нар. в м. Городні в сім’ї робітника. Закінчив Городнянську середню школу №2, військове училище, академію Генерального штабу. Генерал-лейтенант, доктор наук. Працював військовим радником в Алжирі. Проживає в м. Москві.

ІВАШУТИЧ Уляна Тихонівна. Ланкова колишнього макишинського колгоспу. За високі показники на вирощуванні льону Указом Президії Верховної Ради СРСР в 1970 р. нагороджена орденом Леніна.

ІГНАТЕНКО Михайло Іванович. Народився 28 грудня 1919 р. у с. Предтечі Ставропольського краю в сім’ї вчителя.

Навчався в Городнянській педагогічній школі.

У1937 р. вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Друкувався в пресі. Після 4 курсу добровольцем пішов на фронт. Закінчив університет. Працював викладачем в Ужгородському педучилищі. З 1948 по 1958 р.р. викладав у Чернігівському педінституті та технікумах, керував літоб’єднанням. З 1958 по 1964 р.р. працював в Києві на редакційній та видавничій роботах. Перша збірка поезій вийшла у 1952 р.

Живе в м. Києві.



ІТЧЕНКО Микола Федорович. Народився 1 листопада 1939 р. в с. Сутоки Городнянського району в сім’ї селянина,

Закінчив Гомельський технікум залізничного транспорту (1958 р.). З 1961 по 1967 р.р. навчався в Московському університеті ім. М. В. Ломоносова на фізичному факультеті.

Кандидат математичних наук. Радіофізик. Працював в Московському інституті сільськогосподарського машинобудування ім. В. П. Горячкіна.

Зараз працює в Міністерстві освіти Росії.



КАЗАННИК Олексій Іванович. Народився в 1941 р. в с. Перепис Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Перепиську школу, юридичний факультет Іркутського університету. Працював юристом в м. Омську.

У 1993 році працював Генеральним прокурором Росії.

Проживає в м. Омську.



КАЛАЧ Борис Пилипович, нар. в с. Вокзал-Городня Городнянського району 11 серпня 1923 р. в селянській сім’ї.

Закінчив семирічку, школу ФЗО в 1940 р. Працював токарем на Гомельському паровозно-ремонтному заводі, потім у Городнянській МТС.

З березня 1942 р. — в партизанському загоні кулеметником. Учасник рейду в західні області України. Командир диверсійної групи. Його взвод підірвав 54 ворожі ешелони, особисто — 12.

Герой Радянського Союзу. Працював директором школи в м. Гомелі. Помер у 2001 р.



КАЛЮЖНА Наталія Петрівна нар. 6 вересня 1976 р. в м.Городні в сім’ї службовців.

Закінчила Городнянську СШ № 1 з надомною формою навчання. З 1993 року почала займатись народною вишивкою, яка згодом стала для неї основним заняттям. За чотири роки вона пройшла шлях від своєї першої подушечки до справжнього дива мистецтва — вишитих ликів святих.

У 2002 році їй присвоєно звання «Майстер народного мистецтва України».

КАПШУК Ганна Омельянівна нар. 8 березня 1927 р. в с.Івашківка Городнянського району. Закінчила школу в 1947 р.

Працювала в колгоспі, секретарем в школі, а з 1967 р. — касиром в колгоспі.

Все своє життя пише вірші. Її творчість така мила і доступна всім.

Проживає в с.Івашківка.



КАРТОВЕЦЬКИЙ Олексій Олексійович. Народився 30 травня 1924 р. в с. Великий Листвен у селянській родині. Закінчив Майнівський радгосп-технікум (1972 р.). Кавалер ордена Леніна (1973 р.). Працював у апараті Тупичівського, Ріпкинського та Щорського райкомів партії, головою колгоспу у Великому Листвені. Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород.

Помер в м. Чернігові.



КАТАМАНІН Бенціон (Беніамін) Лазарович. Народився в 1900 р. в м. Городні в сім’ї ремісника.

Організатор перших піонерських загонів у Городні. Активний комсомолець 20-х років.

45 років працював на будівництві Московського метрополітену. За роботу в 1957 році нагороджений орденом Леніна. Заслужений будівельник Росії (1967 р.).

Проживає в Москві.



КАЦ Зельман Мендельович. Народився 28 грудня 1911 р. в с. Тупичів Городнянського району в сім’ї робітника.

Закінчив семирічку, профтехшколу в м. Кременчуці. Працював слюсарем на заводах Крменчука, Харкова. З 1933 р. на журналістській роботі.

З 1941 по 1945 р.р. перебував на фронтах Вітчизняної війни як кореспондент Проживає у м.Харкові.

КАЦНЕЛЬСОН Абрам Ісакович. Відомий український поет та літературознавець. Народився 1 січня 1914 р. в м. Городні в сім’ї вчителя.

Закінчив Київський університет та аспірантуру з теорії літератури. В роки Великої Вітчизняної війни — кореспондент армійської газети 3-го Українського фронту.

Нагороджений орденами і медалями.

Проживав в м. Києві. З липня 1994 р. переїхав у США. Автор багатьох поетичних збірок. Оспівує у віршах рідну Городню.



КАЧНА Надія Андріївна. Нар. в 1926 рве. Івашківці і сім’ї селянина, багато років працювала ланковою Івашківського колгоспу. За одержання високих врожаїв льону нагороджена орденом Леніна (8.04.1971 р.)

Проживає в с Івашківці.



КВІТКА Климент Васильович. Народився 14.11.1880 р. в с. Хмельов Роменського району Сум. обл.

Український фольклорист і музикознавець.

У 1902 р. закінчив юридичний факультет Київського університету, Київське музичне училище. З 1921 очолив музично-етнографічний відділ АН України, з 1933 р. — професор Московської консерваторії. Зібрав понад 6 тис. народних пісень України.

Записував народні пісні на Городнянщині. Автор праць: «Профофесійні народні співці і музиканти України», «Українські народні мелодії», «До вивчення побуту лірників». Записував з голосу Л. Українки, І. Франка.

Помер 19 вересня 1953 р. у Москві.

КВІТНИЦЬКИЙ Микола Максимович. Народився в 1871 р. в с. Володимирівні Городнянського повіту в сім’ї церковного пономаря. Регент відомого по всій окрузі (до 30 чол.) хору, що виконував українські та російські пісні, класичні та церковні твори.

Книголюб, мистецтвознавець. Помер у с. Володимирівці в 1940 р.



КЛИМУК Петро Ілліч. Народився 10 липня 1942 року в с. Комарівка Брестської області в селянській сім’ї. Закінчив Чернігівське вище військове училище льотчиків (1964 р.), Військово-повітряну академію ім. Гагаріна (1977 р.). У загоні космонавтів з 1965 р., генерал-майор авіації (1978 р.). Льотчик-космонавт. Двічі Герой Радянського Союзу (1973,1975)

18-26.12.1975 р. разом з Лебедєвим В. В. здійснив політ космічного корабля «Союз-13» з Севастьяновим В. І. 24.5-26.7.75 р. на кораблі «Союз-18, 27.6-5.7.1978 р. з польським космонавтом М. Гермашевським.

Навчався льотно-тренувальним польотам у Городні. Відвідував Городню у березні 1976 року.

КОБЗАР Анатолій Федорович народився у 1958 році в хуторі Рубіж Городнянського району в сім’ї лісника. Закінчив Лемешівську середню школу, фізкультурний факультет Чернігівського педагогічного інституту, Київську національну консерваторію під керівництвом Д. Гнатюка і А. Мокренка. Лауреат Всеукраїнського конкурсу сучасної естрадної пісні. Заслужений артист України (2000 р.). Проживає в м, Києві.

КОВАЛЕНКО Борис Львович. Народився 25 листопада 1903 р. в с. Хотуничі Городнянського повіту в сім’ї залізничника. Закінчив Київський інститут народної освіти (1925 р.). Вчився в інституті марксизму-ленінізму (1926-1930 р.р.). Керував кафедрою української літератури Київського інституту народної освіти (1935-36 р.р.)

Друкуватися почав у 1923 році. Був членом літературних організацій «Плуг», «Молодняк», «ВУСПП». Літературознавець і критик. Автор книг «Перший призов» (1928 р.), «Пролетарські письменники» (1931 р.), інших.

Загинув 24 серпня 1938 р. у сталінсько-беріївських таборах.

КОВАЛЕНКО Петро Лаврентійович, Народився у 1920 р. в с. Володимирівці Городнянського району в сім’ї селянина. Навчався у Чернігівському технікумі механізації і електрифікації. З 1940 по 1945 р.р. служив в армії. Закінчив Харківське військове училище. У роки війни діяв на чолі розвідгрупи на окупованій території, Почесний громадянин трьох чехословацьких міст.

Опублікував 6 повістей, багато оповідань, гуморесок, які друкувались в пресі. Проживає у Харкові.



КОВАЛЕНКО (КАРАНДЕВИЧ) Феодосія Степанівна народилася в 1928 році в с.Куликівка Городнянського району в селянській сім’ї. За високі показники у сільськогосподарському виробництві доярка нагороджена орденом Леніна (24.12.1976 р.) Проживає в с.Куликівка.

КОЗЛОВСЬКА Валентина Андріївна ланкова макишинського колгоспу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1977 р. нагороджена орденом Леніна за високі трудові досягнення, трудову доблесть.

КОЛІНЬКО Григорій Єлисейович. Нар. в 1937 р. в сільській родині.

Після закінчення сільськогосподарського інституту працював головним агрономом в с. Івашківці, головою колгоспу в с. Макишині.

Заслужений агроном України. Працює агрономом земельного відділу Менської райдержадміністрації.

Проживає в м. Мені Чернігівської області.



КОНДРАШЕВСЬКА Лідія Іванівна нар. 1952 рве. Ледне Рівненської обл. у сім’ї вчителів. Дитячі і шкільні роки провела у с. Смичин Городнянського району. Закінчила Рівненське музучилище (1970 р.) та факультет вокалу і диригування Львівської консерваторії (1975 р.). Працювала у Рівненському драмтеатрі. Працює у Київській філармонії, заслужена артистка України.

Проживає у Києві.



КОНОНЮК Володимир Олександрович нар. 18 листопада 1937 року в м.Новгород-Сіверському в сім’ї вчителів. Вчився в Городні, проживаючи в бабусі.

Закінчив Борщівську СШ Тернопільської області (1955р.), Московський технологічний інститут (1960). Працював в Ангарську, Новосибірську.

Кандидат технічних наук (1965). Працював викладачем в Хмельницькому технологічному інституті. Залишилась незахищена докторська дисертація. Помер 22 листопада 1997 року. Похований в М.Хмельницькому.

КОНОПАЦЬКИЙ Михайло Федорович. Нар. 16 липня 1907 року в с. Мощенка Городнянського повггу в селянській сім’ї. Працював ковалем. В армії з жовтня 1929 р. Закінчив Київське військово-технічне училище. Учасник фінської війни, з липня 1941 р.— Великої Вітчизняної війни.

Підполковник служби, нач. арт. озброєння. Звільнений з армії 25 березня 1957 р.

Нагороджений орденом Леніна (25.05.1950 р.)

Проживав у м. Мінську. Помер у 1980 році.



КОРНІЙЧУК Олександр Євдокимович (25.V.1905 р. —14.V.1972 р.). Український радянський письменник-драматург, громадський діяч. Академік АН України, Герой Соціалістичної праці. Восени 1937 р. побував у Вихвостові, в результаті чого в «Правде» 27 вересня 1937 р. з’явилась його новела «Героїня роману» — про Вихвостівську трагедію 1905 року.

КОРОБКО Липат Іванович народився на початку 80-х років минулого століття в селянській родині в с.Хоробичі Городнянського повіту (роки народження і смерті невідомі). Родоначальник хоробицьких художників.

Самотужки навчився ремеслу художника. Цілком віддався писанню ікон та розписом церкви в рідних місцях, а також сусідніх областях України, Росіі та Білорусії. В тридцяті роки загинув при розписі в Київській лаврі.



КОРОБКО Федір Михайлович нар. в 1911 році в с.Хоробичі Городнянського повіту.

Самодіяльний художник. Мав різнобічний талант, грав на скрипці в довоєнній капелі дударів.

Залишив багато пейзажних замальовок на полотні, склі. В музеї експонується шість майстерно виконаних картин-пейзажів. Спадок художника ретельно бережеться.

Вмер в 1994 р.



КОСТЮЧЕНКО Іван Порфирович. Нар. в 1918 р. в с Ушня Менського району в селянській родині. Закінчив Городнянське педучилище. Історик-археолог, методист.

Автор наукових праць «Могильник епохи бронзи біля хутора Хмельницького», «Розкопки Меатлінського курганного поля в 1955 р.», «Наочний посібник з математики для 1 класу», «Формування початкових математичних уявлень» та ін.

Помер в 1937 р.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович. Народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці.

Великий український письменник і громадський діяч. Закінчив Шаргородське духовне училище (1880 р.). Відображав життя бідного селянства, прагнення до волі. У основу сюжету його повісті «Фата моргана» (1904-1910) покладені революційні події 1905-1907 р. р. у Вихвостові Городнянського повіту.

Помер 25 квітня 1913 р. в м. Чернігові. Похований на Болдиній Горі.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Юрій Михайлович. Народився 7 грудня 1897 р. в м. Вінниці. Син українського письменника М. М. Коцюбинського.

Закінчив Чернігівську гімназію, школу прапорщиків у 1917 р. Учасник Жовтневої революції в Петрограді, штурму Зимового палацу.

З січня 1918 р. головнокомандуючий українськими більшовицькими військами. З весни 1919 р. голова Чернігівського губвиконкому, після — на дипломатичній роботі. Заступник глави уряду України. Разом з Є. Бош в Городні керував обороною губернії від денікінців.

Репресований в 1937 році.



КРАВЕЦЬ Тихін Петрович. Народився 27 вересня 1907 р. в с. Великий Листвен Городнянського повіту в селянській родині. Учасник Великої Вітчизняної війни. Учасник Параду Перемоги 24 червня 1945 р. в Москві. Кавалер багатьох урядових нагород.

Працював у колгоспі бригадиром будівельної бригади, завідуючим тваринницькою фермою.

Помер 31 серпня 1993 року в с. Великий Листвен.

КРАВЧЕНКО Іван Леонтійович. Народився у 1908 р. в с. Мощенка Городнянського повіту в сім’ї селянина. Рано осиротів. Закінчив робфак у м. Гомелі, потім в Ленінграді закінчив інститут та університет.

В роки війни воював, двічі поранений. З 1949 по 1953 р. перебував на військово-морській службі особливого призначення на Крайній Півночі.

До війни і після працював в Інституті сільськогосподарського машинобудування, брав участь у розробці нових машин.

Кандидат технічних наук.

Автор підручників для вищої школи по статиці і кінематиці (в співавторстві).

Проживає в Санкт-Петербурзі.



КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Микола Арсентійович. Нар. 1 травня 1910 р. в м. Троїцьке Челябінської області в сім’ї селянина. Учасник Вітчизняної війни. Служив в Ірані. Кавалер ордена Леніна (1954 р.). В Городні працював 27 років начальником нафтобази. Помер 27 червня 1954 р. Похований на Червінському кладовищі.

КРАСНОЯРОВ Клавдій Карпович. Народився у 1907 р. в с. Ісаківка Горківського район у Омської області.

Рядовий 1811 стр. полку 356 стр. дивізії. До війни — працівник Ленського пароплавства.

На фронті з квітня 1943 р. Воював на Брянському та Центральному фронтах. Загинув (загасив собою кулемет) за визволення с. Великий Листвен Городнянського району 24 вересня 1943 р, де і похований.

Герой Радянського Союзу (15.01.1944 р.).



КРЕЩЕНОВСЬКИЙ Петро Семенович. Народився у 1822 р. в с. Заборе Суразького повіту Чернігівської губернії (нині Брянська область) в сім’ї священика. Закінчив духовне училище, духовну семінарію (1843 р.) З 1847 р, затверджений священиком Мощенської Покровської церкви і учителем народного училища, де і працював більше 50 років, з них одночасно 29 р. був Благочинним І округи Городнянського повіту.

Ревниво дбав про духовність та освіту селян. При ньому введені нові храми в Мощенці, Солонівці, Лемешівці.

Нагороджений орденом Св. Анни III ст., медаллю Кримської війни 1853-1856 р. р., багатьма церковними нагородами.

Помер 16 квітня 1905 р. в с. Смяч нині Щорського району, де і похований.



КРИВОЛАП Василь Іванович. Народився у 1924 році в с. Деревини Городнянського район у в сім’ї селянина.

У 1939 р. закінчив Перепиську десятирічку, потім військове училище. В роки війни — військовий льотчик. В післявоєнні роки працював учителем, директором Ваганицької школи.

Літератор. Автор повістей «Повстанський аеродром», «Бойові ночі».

Помер 25 грудня 2001 р.



КРИСЕНКО Георгій Дмитрович. Народився у 1921 р., в с. Жабчичі (тепер с. Полісся) Городнянського району в сім’ї селянина. Закінчив Городнянську середню школу №2.

Навчався у Севастопольському вищому військовому морському училищі, в Ленінградський військово-морській академії.

Академік. Автор ряду книг. Працював в Міністерстві оборони СРСР. Помер у 1988 році їв Москві.

КРОПИВ’ЯНСЬКИЙ Микола Григорович. Народився 16 грудня 1889 р. в с. Володьковій Дівиці (нині с. Червоні Партизани) Ніжинського повіту.

Учасник першої світової війни. Підполковник. Керівник збройного повстання на Чернігівщині проти німецьких окупантів у серпні 1918 р. В 1919 р. — ком. 60 дивізії, що дислокувалась в м. Городні.

Помер у 1948 р. Похований в м. Ніжині. Одна з вулиць м. Городні носить його ім’я.

КРУТІК Семен Борисович. Народився в 1931 р. в м. Прилуках. В 1936 р. сім’я переїхала в Городню. Закінчив Городнянську середню школу №2, Ніжинський державний педінститут імені М. В. Гоголя. Працював директором Мощенської, Поліської та Бутівської шкіл, а останню чверть віку — Смичинської неповної середньої школи.

Багаторічний кореспондент газети «Новини Городнянщини». Кандидат в майстри спорту з шахів.

Помер 12 жовтня 2000 р. Похований на Червінському кладовищі в Городні.

КУЗЬМЕНКО Володимир Іванович. Народився 26 квітня 1958 року у с.Макишині у родині колгоспників.

Закінчив Макишинську середню школу (1975 р.) та філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя (1979 р.)

Доктор філологічних наук (1987 р.), завідуючий кафедрою української літератури Переяслав-Хмельницького педінституту (Київська область).

Автор багатьох статей у наукових і літературних журналах.



КУРИКО Іван Данилович. Дворянин Городнянського повіту. З 1800 р. штаб-лікар в Семипалатинському гарнізоні, потім в Грозненському гарнізоні, в Мінському мушкетерському полку.

У війні з французами нагороджений орденом Св. Володимира 4 от. (1816 р.).

У 1817 р. був ординатором при Чернігівському госпіталі. Працював радником в Городні в 1818 році.

КУРИКО Федосій Костянтинович. Народився в 1755 р. в с.Хотівлі Городнянського району.

Український і російський лікар, учений.

Навчався в Чернігівському духовному коледжі, в школі при Московському генеральному госпіталі (з 1771 р.) та Московському університеті (закінчив 1779 р.). В 1780 р. в Голландії захистив докторську дисертацію. З 1784 р. — професор Московського університету, де викладав мінералогію, зоологію, ботаніку і хімію.

У дисертації висловлював думку про цільність людського організму, про участь вен у проштовхуванні крові по судинах, про роль шлункового соку в процесі травлення тощо.

Помер у 1785 р. в Москві.

КУРИЛО Олена Борисівна. Народилась у 1870 р. в м.Слонім Гродненської губернії.

Визначний лінгвіст, збирач фольклору. Автор роботи «Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробичів», виданої АН України в 1924 р. та інших філологічних розвідок.

Дружина К.В. Квітки.

Загинула в 1937 році в сталінських концтаборах.



КУХТЕНКО Олександр Іванович. Народився 11 березня 1914 р. в м.Городні Чернігівської області, в сім’ї вчителя. Закінчив Донецький індустріальний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород.

31945 р. працює в інституті гірничої механіки АН України. Доктор технічних наук, завідуючий кафедрою Київського інституту інженерів цивільної авіації. У 1963 р. — завідуючий відділом динаміки швидкоплинних процесів інституту кібернетики АН України.

Академік Кухтенко О.І. в 1978 р. удостоєний Державної премії України.

Проживає в М.Києві.



КУЧЕР Василь Степанович (21.06.1911 р. — 18.04.1967 р.). Український письменник. Автор романів «Устим Кармелюк», «Чорноморці», «Трудна любов», «Голод» та ін.

Внаслідок поїздки у с. Вихвостів надрукував у журналі «Україна» № 17 за 1958 р. нарис «Так зникло марево» — про Вихвостівську трагедію 1905 року та сьогодення села.



КУЧЕРЯВЕНКО (БОРОДАЧЕНКО) Надія Павлівна. Нар. 9 травня 1945 р. в с. Півнівщині в сільській родині. Закінчила Городнянську середню школу №1, потім Ніжинський педінститут (1967 р.). Працювала в Городнянській середній школі №1 вчителем. Делегат IV з’їзду педагогічних працівників України від Чернігівської області. Нагороджена (1977 р.) медаллю А. С. Макаренка. Померла 7 лютого 1988 р.

ЛЕВИЦЬКА (КАШКО) Анастасія Зіновіївна. Нар. 16 лютою 1898 р. в Куликівці Городнянського повіту. В 20-і роки вчителювала в школах Івашківки та Макишина. В 1927 р. закінчила Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. В 1930-1949 р.р. працювала солісткою Харківського театру опери і балету. В 1950-1955 р. — професор Харківської консерваторії.

Народна артистка України (1947 р). Грала Одарку в опері «Тарас Бульба» Лисенка, Солоху в «Сорочинському ярмарку» Мусоргського тощо.

Померла у листопаді 1955 р в м. Харкові.

ЛЕДЕНКО Володимир Миколайович народився 29 травня 1950 року у с. Гірськ Щорського району з селянській родині. Закінчив Мощенську середню школу (1967 р.), Козелецький зооветтехнікум (1973 р,), Одеський гідрометеорологічний інститут (1998 р.).

Працює начальником міжрайонної інспекції екологічної безпеки з січня 1989 року. Перший у районі удостоєний відзнаки Президента України — ордена «За мужність» ІІІ ступеня (1997 р.) за рішучі дії при рятуванні дитини на воді.



ЛЕЙКІН Борух Ісакович народився в 1914 році в селищі Сновськ Городнянського повіту.

Закінчив семирічку в 1931 році. Працював електромонтером. Закінчив робітничий факультет, підготовчі курси при головному гідрографічному управлінні Північно-морського шляху.

До кінця свого життя працював у Арктиці.

У морі Лаптєвих є острів, названий його іменем — острів Лейкіна. 15 років був головним гідрографом ордена Трудового Червоного прапора гідрографічного підприємства міністерства морського флоту. Помер у 1978 році.



ЛИЗОГУБ Дмитро Андрійович. Народився в 1850 р. в с. Седнів Чернігівського повіту в дворянській сім’ї. Революціонер-народник.

Батько його Андрій і дядько Ілля були друзями Т. Г. Шевченка.

У1872 р. поселився в с. Куликівці Городнянського повіту. В 70-х роках народництво охопило села Куликівку, Великий Листвен та інші, Лизогуб примкнув до цього руху, за що його було вислано в м. Одесу.

10 серпня 1879 р. Д. А. Лизогуб був страчений в. м. Одесі.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМ.І. Шпаковатии Художнє оформлення, комп'ютерна верстка дизайн-студія
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України. — К., Видавничий дім «Альтернативи» 1999. — 496 с. [100великих-Укр z Culture] 990000 231 str...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconОстроградський Михайло Васильович
Багато видатних письменників, художників, діячів науки та культури народила земля Полтавська у ХІХ ст. Але, мабуть, найпочесніше...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconЧисло. Натуральні числа. Римська система числення
Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних вчених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconГалай Г. Гриневич Г. Учням про видатних математиків. К., 1976. С. 105-108. Конфорович А., Сорока М. Остроградський: Біогр роман
Конфорович А. Г., Сорока М. А. Михайло Остроградський./ Остроградський. Биографічний роман. / Серія біографічних творів: Уславлені...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини icon«Михайло Грушевський. Від федералізму до незалежності України» Робота учасника міських інтернет-читань «Життя, віддане Україні»
Стає зрозумілим, що до активного політичного життя наш народ може бути готовим тільки завдяки знанням своєї історії, культури, усвідомленню...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка