Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини



Сторінка4/7
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ЛИЗОГУБ Ілля Іванович народився у 1787 році у с. Куликівці Городнянського повіту у крупній землевласницькій родині. Учасник Вітчизняної війни 1812 року.

За проявлену хоробрість у бою під Бородино нагороджений позолоченою шпагою з написом: «За храбрость».

Член Городнянської земської управи і правління повітового дворянства. Помер у 1867 р.

ЛИЗОГУБ Олександр Іванович народився в 1790 році у с. Куликівці Городнянського повіту у дворянській родині.

У Вітчизняній війні 1812 року брав участь у боях під Вільно. За хоробрість нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня.

Сприяв розвитку освіти у селі і духовному відродженню. Помер у 1839 році.

ЛИЗОГУБ Федір Андрійович. Народився у с. Седневі Чернігівського повіту у дворянській родині. Проживав у с. Куликівці Городнянського повіту,

Колезький реєстратор, попечитель Городнянського повітового дворянства, попечитель Куликівської земської школи (1884 р.). Маршалок Городнянського повіту, голова уряду при гетьмані П. Скоропадському (1918 р.). Емігрував за кордон.



ЛИТВИНОВ Володимир Романович. Нар. 1908 р в с. Добрянці Городнянського повіту. Учений, інженер-геолог. Лауреат Державної премії СРСР. Брав участь в складі групи, що відкрила Шебелинське родовище газу.

ЛІНДФОРС Олександр Федорович. Засновник Олешнянського гончарства Городнянського повіту. У1874-1890 р.р. — гласний Чернігівських губернських земських зборі в від Городнянського повіту. Відстоював економічний розвиток повіту, створення мережі об’єднаних артілей тютюнників, мотузочників, шевців, гончарів.

Помер у травні 1890 р.



ЛІНДФОРС Федір Федорович. Власник с. Олешні в 1840 р. Відставний полковник, кавалер орденів Святого Станіслава — ІІ-го ступеня, Святої Анни III ступеня, Святого Володимира з бантом. Нагороджений двома медалями «За турецьку війну» та за взяття міста Пряшева.

Мировий посередник Городнянського повіту (1861 р ). Дату смерті невідомо.



ЛОБОДА Михайло Тимофійович. Народився в 1939 рве. Куликівці Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Івашківську середню школу, історичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Кандидат історичних наук.

Працює в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Проживає в м. Києві.

ЛОМОНОС Марина Миколаївна. Народилась в 1960 р. в с. Вихвостів Городнянського району в сім’ї службовців.

Закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості. Працює в Київському інституті цукрової промисловості. Лауреат міжнародного конкурсу «Гранослов-93».

Авторка повісті «Одкровення Вользевула козачій дочці Христом Миропомазаній».

Проживає в м. Києві.



ЛОПУХІВСЬКИЙ Владислав Григорович. Народився 12 жовтня 1939 р. в с. Тупичів Городнянського району в сім’ї вчителя.

Закінчив Тупичівську середню школу (1956 р.), Івано-Франківський медичний інститут (1962 р.), аспірантуру при Харківському медінституті. Кандидат медичних наук (1972 р.). Працював у лікарні м. Ковеля, викладачем Ковельського медучилища.

Помер 9 березня 1983 р.

ЛОПУХІВСЬКИЙ Григорій Кузьмич. Народився 29 січня 1917 р. в с. Тупичів Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Городнянське педагогічне училище. Чернігівський учительський інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород Працював вчителем, директором у школах Тупичівського району.

Самодіяльний поет. Друкувався в районній, обласній та республіканських газетах. Помер 22 березня 1983 р. у Тупичеві.

ЛОПУХОВ Олександр Михайлович. Народився 12 вересня 1925 р. в м Городні Чернігівської області.

Закінчив Київський художній інститут (1953 р). Народний художник України, член кореспондент АМ СРСР з 1975 р

У 1973-1985 р.р.— ректор Київського художнього інституту, з 1979 р. — професор. У 1983-1989 р.р. — голова правління Спілки художників України.

Його твори: «Війна» (1968-69 р. р.), «Вольниця» (1978-79 р.р), «Матір людська» (1985 р.),. «Моє дитинство», «Голод» (обидва 1988-89 р.р.) «Дівчата» (1990 р.). Проживає в м. Києві.



ЛОСЬ Василь Євдокимович. Нар в 1914 р. в Півнівщині Городняського повіту у сім’ї селянина.

Закінчив Чернігівський інститут народної освіти, Київський держуніверситет.

Кандидат історичних наук. Працював завідуючим кафедрою марксизму-ленінізму Київського державного університету ім. І. Г. Шевченка.

ЛОСЬ Іван Євдокимович. Нар. в с. Півнівщині Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Працював агрономом радгоспу в Городні. Працює старшим викладачем Уманського сільськогосподарського інституту.

Під його керівництвом закладено сад радгоспу «Росія».

Кандидат сільськогосподарських наук.



ЛОСЬ Федір Євдокимович. Народився 6 (19) червня 1908 р. в с. Півнівщині Городнянського повіту в сім’ї селянина. В 1931 р. закінчив інститут соцвиховання, потім Київський університет.

Працював учителем історії у Городнянському педучилищі, Чернігівському інституті народної освіти, Київському держуніверситеті ім. Т. Г. Шевченка, в інституті історії АН України.

Автор праць з історії України періоду капіталізму. Редактор і співавтор підручників з історії України для середніх шкіл і вузів України.

Доктор історичних наук, професор, заслужений діяч України,

Помер 21 липня 1980 р. Похований у Києві.

ЛУГОВСЬКА Валентина Іванівна. Народилась в 1938 р. в м. Городні в сім’ї робітника.

Закінчила Городнянську середню школу №1.

З 1953 р. — сортувальниця волокна Городнянського льонозаводу. За високі виробничі показники нагороджена орденом Леніна та іншими нагородами.

У 1985 р. обиралась депутатом Верховної Ради України. Проживає в Городні.



ЛУЗАН Ганна Герасимівна. Народилася 27 січня 1927 року в с. Великий Листвен Городнянського району з сім’ї селянина.

Працювала тваринником колгоспу «Рассвет» більше 25 років.

Нагороджена орденом Леніна і Жовтневої революції.

ЛУКАШ Ольга Федорівна народилася 16 жовтня 1954 р. в с.Хотівля Городнянського району. З 1958 р. живе в м.Прилуки. Закінчила середню школу №10, Ніжинське культосвітнє училище, Харьківський інститут культури. Деякий час працювала в Полтаві, потім 17 років в Прилуцькій ЦРБ. Вела роботу по вивченню сіл району, публікувалась в газеті «Скарбниця». Співпрацює з «Просвітою». Працює в міській бібліотеці.

ЛУК’ЯНЕНКО Левко Григорович. Народився 24 серпня 1927 р. в с. Хрипівці Городнянського району в селянській сім’ї.

З 1944 по 1953 р. служив в армії. Закінчив офіцерську школу, Московський університет (юридичний факультет (1956 р.). Працював юристом в м. Радехові Львівської обл..

Організатор «Української Гельсінської спілки» (1988), яку в 1990 р. перетворено в Українську Республіканську партію. 26 років провів у в’язниці і таборах. У 1990 р. обирався депутатом Верховної Ради України. У 1992-1993 рр. посол України в Канаді. Першим нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

ЛУК’ЯНЮК (БІЛА) Олександра Сергіївна. Народилася у 1934 р. в с. Берилівка Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчила Мощенську школу, потім філологічний факультет Чернівецького університету. Захистила кандидатську дисертацію (1972 р.) роботою «Надсновські говори на Чернігівщині». Доктор філологічних наук. Працювала в Чернівецькому університеті. Померла в 1998 р.



ЛЮБАС Олександр Васильович народився в с.Хоробичах в 1937 р. За своє недовге життя проявив себе всебічно обдарованою людиною. Розбирався в сільськогосподарській техніці, працював механіком АТС. Клав печі, все життя виступав на самодіяльній сцені. Любов до малювання переважувала всі його вподобання. Переважали пейзажні картини.

Зберігаються роботи художника в музеях, домі художника, в оселях земляків. Був наставником молодого художника Хихлухи М.В.

Помер в 1993 році.

ЛЮБЧЕНКО Панас Петрович (1897-1937 р.р.). Українець. Входив з травня 1918 р. до складу боротьбистів. Член ВКП(б).

В 1921-1922 р.р працював головою Чернігівського губвиконкому. В 1927-1934 —секретар ЦК КП(б)У. Був одружений на городнянці М.Н.Крупеник.

Кваліфікували йому участь в антирадянській організації. Загинув разом з дружиною 30 серпня 1937 р. за нез’ясованих обставин. Загинув також його брат, малолітний син, мати і три сестри Крупеник.

ЛЯПОВКА Йосип Антонович. Народився в с. Конотоп Городнянського повіту в 1910 р. в сім’ї селянина.

Служив в армії з 1929 р. Закінчив військове училище. На фронті — з перших днів війни. Підполковник. Кавалер ордена Леніна і багатьох інших нагород.

Після війни — голова сільської ради, працював на інших посадах. Помер.

ЛЯШЕНКО Агнеса Денисівна народилася в 1936 році в м.Чернігові. Дитинство та шкільні роки пройшли в м.Городні. Закінчила хіміко-фармацевтичний інститут в Санкт-Петербурзі (1959), за фахом провізор. 35 років Агнеса Денисівна дарувала людям здоров’я, працюючи в аптеці. В 1991 року пішла на пенсію, почала займатись улюбленою справою - вишиванням. Спочатку вишивала пейзажі, квіти, а з 1993 року почала вишивати ікони. Майстриня колекціонувала свої роботи дома, а з 1994 року постійно організовує персональні виставки. Останнім часом її виставки чарували мешканців Ніжина, Городні, Чернігова, Козельця, Києва та інших міст.

ЛЯЩЕНКО Василь Іванович. Дрібний землевласник в с. Гасичівці Мощенської волості. Власник ферми донських рисаків, які неодноразово добували першість на губернських скачках в м. Чернігові.

В час Української Народної республіки — начальник повітової варти в м. Городні. Страчений у 1918 р. в м. Городні.



МАЖУГА (КРИВОШЕЄВА) Раїса Антонівна. Народилася 19 травня 1932 р. в м. Корюківці Чернігівської області. Після середньої школи закінчила Київський філіал Білоцерківського технікуму м’ясної і молочної промисловості (1969 р.) за спеціальністю технолог. Працювала на Городнянському маслозаводі. Кавалер ордена Леніна (1981 р.) Померла в 2002 р. у Городні.

МАЖУГО Юрій Миколайович. Народився 13 квітня 1931 р. в Києві. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1953). Актор. Народний артист СРСР (1981). З 1985 р. — професор. З 1953 р. працює в Російському драматичному театрі імені Лесі Українки.

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г Шевченка (1983 р.) Поряд з грою в театрі знімався в кінофільмах «За все відповідальний». «Дивнажінка», «Миргород і його мешканці».

Його життя тісно пов’язане з Городнею. Батьки — уродженці Городні.

МАЗУР-ДНІПРОВИЙ-МИКИТЕНКО Володимир (1921-1997 р.р.). Голова Світового Українського Державницького Фронту, член Крайової Ради Українського Конгресового Комітету Америки.

Народився в с.Сологубівці Талалаївського району. Вчився в Чернігові, Тупичеві.



МАКОГОН Віктор Петрович. Народився 1 січня 1937 року в с. Жабчицька Слобода (тепер с. Радянське) Городнянського району в сім’ї вчителя.

Закінчив Городнянську середню школу №1, потім Київський університет.

Працював вчителем фізкультури в Мощенській середній школі, секретарем Городнянського райкому комсомолу, у Київському музеї Леніна.

Кандидат історичних наук.

Працює викладачем в Київському інженерно-будівепьному інституті.

МАКСИМОВ (ЛИХОВИЧ) Марк Давидович. Народився в 1918 році в м.Сновську Городнянського повіту в бідній єврейській родині. Російський поет. Автор збірок «Наследство». «Ровесники», «Десять лет спустя», «Солдат», п’єси «Навсегда», кіносценарію «Лично известен»і інших творів.

МАЛЕЦЬ В’ячеслав Михайлович. Народився 23 вересня 1939 р. в с. Тупичів Городнянського району в сім’ї селянина. Закінчив Київський університет. Працював у газеті «Літературна Україна», в журналі «Барвінок», редактором в журналі «Веселка».

Автор книжок для дітей та юнацтва. Серед них— «Шум нічних сосен», «Білина першого снігу», «Голубий ешелон», «Сновські мости» тощо.

Проживає в м. Києві.

МАЛИШКО Андрій Самійлович. (14.XІ.1912 р.— 17.11.1970 р.) Видатний український поет. Лауреат Державної та Шевченківської премій.

Про свої відвідини с. Вихвостова в 1937 р. написав в «Літературній газеті» від 29 квітня 1938 р «Думу» про село.



МАНОИЛЕНКО Павло Амонович. Народився в с. Дроздовиці Городнянського повіту в сім’ї селянина.

Матрос Балтійського флоту. Учасник Жовтневої революції. Учасник громадянської війни.

Працював на партійній і господарській роботі.

Репресований в роки сталінізму.



МАРИГОДОВ Володимир Костянтинович. Народився 14 червня 1930 р. у м.Городні.

Закінчив Ленінградський електротехнічний інститут зв’язку імені професора М. А. Бонч-Бруєвича (1954 р.). Працював інженером, начальником лабораторії дослідного конструкторського бюро на радіозаводі імені О. С. Попова в м. Омську. Брав участь у будівництві Омського телевізійного центру. Як представник Держкомітету СРСР по економічних зв’язках, у 1962 р. був відряджений у Сірійську Арабську республіку, побував у Лівані, Греції, Чехословаччині та інших країнах.

Ведучий інженер науково-виробничого об’єднання «Комінтерн», керівник робіт по створенню першої в СРСР метеорної лінії радіозв’язку Ленінград-Одеса (1962-1965 р.р.).

Професор кафедри «Елетротехніки і електроніки» Севастопольського приладобудівельного інституту.

Протягом останніх 10 років — науковий керівник постійного наукового семінару наукової ради при президії Академії Наук України і керівник науково-методичного центру інституту. Дійсний член Академії Наук технологічної кібернетики України (1993 р.), нагороджений дипломом Міністерства освіти України за кращу наукову роботу. Має знання «Заслужений працівник народної освіти України».

Автор майже 600 наукових праць. Автор багатьох винаходів. 24 його публікації надруковані у США, Великобританії та Швейцарії. Підготував 12 кандидатів і двох докторів технічних наук.

Живе в м. Севастополі.

МАРИГОДОВ Костянтин Лукич. Народився 1 (13) грудня 1891 р. в с. Свинюхи Луцького повіту Волинської губернії в родині волосного писаря. Вчився в Луцькій гімназії, закінчив Городнянську гімназію екстерном в 1914 р.

Вчився в Московському університеті (філолог). З 1918 р. — учитель рос. мови і літератури в Городнянському педтехнікумі. Директор Городнянської трудової школи (1921 р.).

У 1941 р. добровільно пішов на фронт, в 1943 р. пропав без вісти.

Друкував свої вірші в журналі «Млечный путь». Стаття про Маригодова К. Л. вміщена в довіднику «Рос. письменники початку XX ст.».



МАРКОВ Віктор Степанович. Народився в 1921 р. в с. Морозково Сєровского району Свердловської області в сім’ї селянина.

Лейтенант, танкіст, командир танкової роти 60 окремого танкового полку 15 Гвардійської Кавалерійської дивізії. В армії з і 939 р. На фронті з вересня 1943 р. Воював на Центральному фронті.

Загинув за визволення с. Дібрівне 22 вересня 1943 р. Похований там же.

Герой Радянського Союзу (26.04.1944 р). Іменем Маркова названо школу в с. Дібрівному.



МАРТИНЕНКО Олег Васильович народився 24 січня 1960 р. в м.Городні в сім’ї службовців. В 1977 р. закінчив Городнянську середню школу №1. Після школи закінчив училище майстрів-тепличників. Служив в армії. В 1981 р. працював фотокореспондентом райгазети «Сільські новини», робітником телезаводу «Агат». Самодіяльний поет, друкувався у районній та обласній газеті «Гарт».

МАШКОВА (БІЛОКІНСЬКА) Віра Олексіївна. Нар. 15 вересня 1948 р. в с. Великому Листвені Городнянською району в сім"ї селянина.

Закінчила Київський медичний інститут. Працює лікарем Київського інституту урології і нефрології.

Президент міжнародної громадської організації милосердя «Віра, Надія, Любов», що надає гуманітарну допомогу дітям-сиротам і студентам, Проживає в м.Києві.

МЕЛЬНИК Володимир Олександрович народився 4 червня 1941 р, в м.Ніжині.

Після Городнянської семирічки вчився в Ніжинському технікумі механізації, Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка, вчителював, був журналістом.

Працював в інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Доктор філософії (УВД, Мюнхен) з 1993 р. Доктор філологічних наук з 1994 р. Зав.відділом української літератури інституту літератури НАН України.

В.О.Мельник — автор багатьох книжок. Лауреат Державної премії ім.Т.Г. Шевченка, премії ім.О.Білецького.

Помер в 1998 р,

МЕЛЬНИК Юхим Пилипович. Народився у 1918 р. в Клюсах Городнянського повіту.

До війни — робітник. В роки Великої Вітчизняної війни — комісар Городнянського партизанського загону ім. М. О. Пархоменка.

Після війни був директором обозного заводу в м. Городні.

Помер в 1973 р. Похований в м. Городні.



МИКЛАШЕВСЬКИИ Іван Михайлович. Народився 10 березня 1831 року у дворянській родині.

Кузницький поміщик, мировий посередник першого призову.

Помер 3 грудня 1892 року. Похований в с. Кузничі біля Успенської церкви.

МИЛОРАДОВИЧ Григорій Олександрович. Народився в 1839 році в багатій дворянській, сербського походження, родині, граф.

Український історик і археолог. Був головою Чернігівської вченої комісії. Автор праць «Матеріали до історії Південної Росії» (1858 р.), «Родословная Черниговского дворянства» та інших.

Генерал-лейтенант, предводитель чернігівського дворянства. Мав великі володіння на Городнянщині, будував для повітового міста Городні земську лікарню (закінчила у 1914 році його дружина).

Помер у 1905 році.



МИРОНОВИЧ Дмитро Павлович. Нар. у 1913 р. у Вітебській губернії Білорусі

Закінчив Мужичанський сільськогосподарський технікум Вітебської області (1934), працював дільничним агрономом Полоцької МТС, потім в м. Щорсі — заступник начальника дистанції залізничної колії.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у Городні першим секретарем райкому партії. Нагороджений орденом Леніна (8.12.1973) та іншими урядовими нагородами.

МИСНИК Станіслав Павлович. Народився 20 січня 1940 р. в с. Старосілля Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Лемешівську середню школу в 1957 р., Московський медінститут ім. Сеченова в 1965 р.

Захистив кандидатську дисертацію в 1968 р. З 1991 р. — доктор медичних наук.

Працює в Московському медінституті ім. Сеченова. Має більше 80 друкованих праць, серед яких — «Рак молочних залоз» (кандидатська) «Рак кишечника» (докторська).

Проживає в Москві.

МИТЬКО Михайло Степанович. Народився 15 листопада 1949 р. в с. Шуляки Козелецького району Чернігівської області в сім’ї селянина. Після середньої школи закінчив Київську фельдшерську школу (1968 р.). Працював фельдшером. Закінчив стоматологічний факультет Київського медичного інституту ім. О. Богомольця (1976 р.)

Лікар вищої категорії.

З 1987 р. очолює стоматологічну службу Городнянського району. Автор наукової праці «Метод первинної реплантації зубів при загострених хронічних періодонтитах та періоститах щелеп».

Друкувався в українському збірнику «Стоматологія»

Проживає і працює в Городні.

МИХАЛЬКЕВИЧ (Луданик) Ірина Миколаївна. Народилася 25 лютого 1967 року у м. Шелехові Іркутської області. Закінчила середню школу, училище по спеціальності живопис по фарфору, працювала на заводі по спеціальності.

Самодіяльна художниця володіє різними стилями роботи. Автор художніх полотен «Осінній пейзаж», «Лебедине озеро», «Свято Бахуса». Пише ікони.

Учасниця виставок картин художників. Проживає у м.Городні з 1985 року.

МІРОШНИКОВ (МІРОШНИК) Григорій. Народився в 1804 році у с. Кучинівка Городнянського повіту. Золотюсінький Гриць — так його звали у народі. Прибув зі старцями у Седнів десь в 1832 чи 1833 році. Юродивий. Ясновидець. За переказами, всі його слова збувались, хоч і були сказані загадково.

Неодноразово відвідував Городню, бував на базарі. Зупинявся і в селах між Городнею і Седневом.

Помер 22 лютого 1855 року. Похований в Седневі.

МІХНЬОВ Анатолій Львович. Нар. 18 червня 1909 р. в слободі Радуль Городнянського повіту.

Закінчив Київський медичний інститут (1933 р.), працював у ньому (1944-1950 р.), в Українському науково-дослідному інституті клінічної медицини (з 1949 р.), а з 1952 по 1970 р.р. — його директор.

Терапевт, професор (1950 р.), заслужений діяч науки України (1958). У своїх працях розглядав питання обміну речовин при захворюванні печінки, проблеми ревматизму, питання апробації нових лікарняних рослин тощо. Помер 3 жовтня 1970 р. в м. Києві.

МОГИЛЯНСЬКИЙ Михайло Михайлович. Народився у 1873 р. в м. Чернігові в сім’ї юриста.

Навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті.

Літературознавець, публіцист, перекладач творів М.Коцюбинського на рос. мову та їх видавець. У 1904-1917 р. обирається гласним повітовим землеміром, а з 1913 р. — повітовим мировим суддею. Кореспондент журналу «Житіє і слово», де друкує багато матеріалів з життя Городнянщини. Один із організаторів «Известий Городнянського уездного исполнительного комитета».

Займались літературною діяльністю його син Дмитро Тась та дочка Лада Могилянська, які загинули в сталінських концтаборах.

Помер у березні 1942 р. в с. Велика Мурша Красноярського краю. Там і похований, куди був евакуйований.

МОЙСІЄНКО Анатолій Кирилович. Народився у 1948 році в с. Бурівка Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Ніжинський педінститут.

Працював у школі вчителем, служив в армії, був на комсомольській і редакційній роботі. Працював викладачем Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.

Доктор філологічних наук. Поет, літературний критик, мовознавець, член Спілки письменників України (1988 р.). «Приємлю» — перша збірка поезій (1986 р).

Проживає в м. Києві.

МОЛОЙКО Микола Іванович нар. 24 листопада 1939 р. в с. Дібрівне Городнянського району в селянській родині.

Закінчив Дібрівненську середню школу. Працював ланковим механізованої ланки по вирощуванню картоплі в дібрівненському колгоспі «Добробут».

Кавалер орденів Леніна (24.12.1976 р.) і Трудового Червоного Прапора (8.12. 1973 р.)

Помер 7 січня 1992 року в Дібрівному,



МОЛОЧКО Василь Кирилович. Нар. у 1930 р. в с. Макишин Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Седнівську СШ. Працював на комсомольській роботі в Тупичеві, Острі, Чернігові. В 1954 р. закінчив історичний факультет Харківського університету, в 1956 р. — академію суспільних наук в Москві.

Працює в Чернігівському педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка. Доцент. Кандидат історичних наук. Відмінник народної освіти.

Проживає в м. Чернігові.



МОНЖОЛО Яків Андрійович. Нар. у 1903 р. в м. Городні в сім’ї ремісника.

Найстаріший аматор Городнянського драмгуртка, організованого І. Орбеліані. Зіграв біля 200 ролей в дореволюційний і післяреволюційний час.

П’єсу Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля» гуртківці показували щорсівцям.

Помер і похований у Городні в 1954 р.



МОНОЙЛЕНКО Володимир Павлович. Нар. 13 жовтня 1922 р. в с. Дроздовиці Городнянського району в сім’ї селянина.

В 1930 р. з батьками переїхав в Київ, де в 1941 р. закінчив середню школу. Учасник Великої Вітчизняної війни.

У 1950 р. закінчив Київський педінститут. До 1977 працював вчителем. Літератор. Друкувався в багатьох газетах, журналах. В 1991 р. випустив книжку «Олена Білевич» — про відому чернігівську партизанку.

Проживає в м. Чернігові,



МОСКАЛЕНКО Арнольд Іванович. Нар. в м. Городні в сім’ї військовослужбовця.

Закінчив Городнянську СШ № 2. За фахом — гідробудівельник. Працював на Уралі, в Києві. Займався садівництвом. Радник президента Києво-Могилянської академії.

Помер в 1998 р.

МОСКАЛЕЦЬ Михайло Степанович. Нар. у 1939 р. в м. Городні Чернігівської області.

Закінчив Городнянську СШ №1. Працював дояром у городнянському колгоспі «Труд». За високі виробничі показники нагороджений двома орденами Леніна (1973, 1977 р. р.), орденом Трудового Червоного Прапора (1985 р.) та іншими нагородами. Заслужений працівник сільського господарства України (1984 р.).

Помер 20 жовтня 1992 р. в м. Городні.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМ.І. Шпаковатии Художнє оформлення, комп'ютерна верстка дизайн-студія
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України. — К., Видавничий дім «Альтернативи» 1999. — 496 с. [100великих-Укр z Culture] 990000 231 str...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconОстроградський Михайло Васильович
Багато видатних письменників, художників, діячів науки та культури народила земля Полтавська у ХІХ ст. Але, мабуть, найпочесніше...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconЧисло. Натуральні числа. Римська система числення
Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних вчених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconГалай Г. Гриневич Г. Учням про видатних математиків. К., 1976. С. 105-108. Конфорович А., Сорока М. Остроградський: Біогр роман
Конфорович А. Г., Сорока М. А. Михайло Остроградський./ Остроградський. Биографічний роман. / Серія біографічних творів: Уславлені...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини icon«Михайло Грушевський. Від федералізму до незалежності України» Робота учасника міських інтернет-читань «Життя, віддане Україні»
Стає зрозумілим, що до активного політичного життя наш народ може бути готовим тільки завдяки знанням своєї історії, культури, усвідомленню...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка