Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини



Сторінка5/7
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

МОЦЯ Олександр Петрович. Доктор історичних наук (1993 р.). Керівник Дніпровської експедиції Інституту археології АН України, що досліджує з 1987 р. давньоруське поселення та могильник Х-ХІІІ ст. біля с. Автуничі Городнянського району.

НАБОКА Максим Микитович. Нар. в 1921 р. с. Смичині Городнянського району Чернігівської обл. в сім’ї селянина.

Працював у Тупичівській розрахунковій касі. Закінчив Київський торгово-економічний інститут. Учасник Вітчизняної війни. Воював на Ленінградському фронті. Після поранення працював в Іркутській конторі Промбанку, потім в Чернігові. З 1954 р, — в торгівлі на різних посадах. Заслужений працівник торгівлі.

Помер 13 липня 1994 р. в м. Чернігові.

НАДТОЧІЙ Петро Іванович, Нар. у 1923 р. в с. Локнисте Менського району в сім’ї селянина.

Закінчив Ніжинський технікум механізації. Працював бригадиром тракторної бригади колгоспу «Добробут» в с. Дібрівному.

Заслужений механізатор України (9.11.1988 р.).

Помер у 1991 р. Похований в Дібрівному.



НАСТИЧ Микола Євсійович. Нар. у 1926 р, в с. Володимирівці Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Володимирівську школу в 1941 р. Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород.

Працював на Далекому сході. Закінчив юридичний інститут в 1961 р. на Камчатці. Редактор радіомовлення, редактор газет. З 1958 р. член Спілки журналістів СРСР.

Літературні твори друкував в періодиці, в журналі «Камчатка».



НАУМЕНКО Тихін Наумович. Нар. приблизно в 1885 році в с. Великий Листвен Городнянського повіту в сім’ї селянина. Закінчив чотирикласну школу. Активний учасник революції 1905-1907 р. Відбув політичне заслання в Східному Сибірі.

Розповсюджував революційну літературу, з сільської молоді організував дружину самооборони.

Спогади про революційні події 1905-1907 р. р, надрукував у книзі «Аграрные волнения и карательные экспедиции в Черниговской губернии в годы первой русской революции 1905-1907» М.-Л. 1925.

Рік і місце смерті невідомі.



НЕДІЛЬЧЕНКО Яків (роки життя невідомі). Український майстер гутного скла 18 століття. Разом з батьком і дядьком утримували підприємство в с. Гута Городницького повіту, яке почало діяти у 1738 році.

Впровадив у виробництво найкоштовніші форми побутового посуду — келихи, оздоблені смужками матового золота і малюнками, виконаними кольоровими емалями.



НЕМИРОВ Федір Павлович. Народ, в м. Городні. Генерал-майор. Проходив службу в Головному штабі Військових Сил СРСР.

Помер 10 травня 1945 року. Похований у м. Москві.



НЕСТЕРЕНКО Клавдія Микитівна. Нар. у 1914 р. в с. Жабчичі (зараз с. Полісся) Городнянського району в сім’ї селянина. Працювала в колгоспі «Червона зірка» рядовою колгоспницею. Народила і виховала 11 дітей, удостоєна звання «Мати-героїня».

Померла у 1987 році.



НІС Степан Данилович. Нар. 26 квітня 1829 р. в с. Понирях нині Талалаївського району в старовинній козацькій родині.

Навчався у Полтавській гімназії. У 1849-1854 р.р. на медичному факультеті Київського університету. Брав участь у Кримській війні. Працював у Чернігові.

Збирач народного фольклору, співак, літератор, народний лікар.

Останні 10 років свого життя проживав у м. Городні на посаді повітового лікаря

Помер 28 грудня 1900 р.

Похований у Городні. Іменем Носа С. Д. названо одну із вулиць м. Городні.



ОГЛОБИНСЬКА Лідія Михайлівна. Народилась у 1898 р. в Мощенці Городнянського повігу в сім’ї дяка.

Закінчила Чернігівське єпархіальне училище 1918 р. Вчителювала в школах Хотунич, Лемешівки, Городні, Москви. Під час Великої Вітчизняної війни працювала на оборонному заводі в Москві.

За тривалу і бездоганну роботу в школах нагороджена орденом Леніна (1950 р.)

Померла 22 лютого 1974 р.

Похована в Москві.

ОКІПНА (дів. КАПШУЧЕНКО) Раїса Миколаївна. Народилась 3 лютого 1914 р. в сім’ї священика у Чернігові.

Дитячі роки пройшли в с. Хотівлі, де працював батько. Закінчила Вінницьке театральне училище в 1938 р., працювала артисткою Київського академічного театру опери і балету їм. Т. Г. Шевченка.

Під час німецької окупації активна підпільниця групи Героя Радянського Союзу І. Кудрі. Загинула в листопаді 1942 р. від рук німецьких окупантів.

8 травня 1965 р. посмертно нагороджена орденом Вітчизняної війни І ступеня.

Про неї написані художні твори «124 ступени вниз», «Київський зошит», «Два года над пропастью».

ОНИЩЕНКО (КАРАНДІЙ) Любов Яківна. Народилася 12 жовтня 1937 року в с. Картовецьке Городнянського району в сім’ї селянина. Навчалася в Городнянській СШ №2, закінчила Тупичіську СШ (1959 р). Працювала дояркою, майстером по відгодівлі великої рогатої худоби в тупичівському колгоспі імені Фрунзе.

Кавалер ордена Леніна (1986 р), орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора.

Проживає в с. Тупичеві.

ОРБЕЛІАНІ Ісидор Миколайович. Рік народження і смерті невідомі.

Потомок старинного грузинського князівського роду, невідомо з яких обставин з’явився в Городні. В кінці 19 ст. архітектор Якубович з Чернігова на замовлення князя збудував у Городні спочатку чайну «Общество трезвости», яку пізніше переобладнано на Народний дім, де городнянські самодіяльні артисти під керівництвом І. Орбеліані ставили українські і російські вистави.

Тут же була народна бібліотека, клуб.

ОСАДЧИЙ Василь Миколайович народився 1 січня 1952 р. в с.Андріївка Городнянського району в сільській родині.

В 1969 р. закінчив Хоробицьку середню школу, факультет фізвиховання Чернігівського педінституту (1976 р.), історичний факультет Чернігівського педінституту (1980 р.).

Учасник міжнародних змагань з лижних гонок. Неодноразовий чемпіон України. Майстер спорту з 1975 р.

Проживає в М.Чернігові.



ОСТАПЕНКО Сергій Митрофанович народився 1898 р. в м.Городні в бідній і великій сім’ї візника. Закінчив чотирикласне училище в Городні.

Самодіяльний поет-самоучка.

З січня 1919 р. бійця Богунського полку з Києва пораненого і отруєного газом привезли в Городню. Помер 11 січня 1920 року. Похований в Городні.

В 1974 р. редакція райгазети встановила щорічну премію ім. С.Остапенка.



ОШАНІН Лев Іванович Нар. ЗО травня 1912 року в м. Рибинську Ярославської області. Російський поет.

Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород. Кореспондент армійської преси. Автор текстів багатьох популярних пісень.

При визволенні району від німецько-фашистських загарбників з військовою частиною йшов по Городнянщині, зокрема через с. Купиківку. Написав разом з композитором Д.Сидоренко «Песню о Куликовке».

ПАВЛОВ Михайло Микитович. Нар. у 1919 р. в с. Липовець Лівенського району Орловської області.

Ст. лейтенант, льотчик Штурман 128 бомбардувального авіаційного полку 241 авіадивізії. В армії з 1939 р. На фронті з 1941 р. Воював під Москвою, на Західному Калінінському, Брянському і Центральному фронтах. Здійснив 213 бойових вильотів.

Підбитий над Гомелем. Загинув 6 жовтня 1943 р, в с. Перепис Городнянського району і похований з О. Свиридовим.

Герой Радянського Союзу (13 квітня 1944 р.)



ПАВЛУСЕНКО Марія Іванівна. Народилася 21 вересня 1919р. в с. Тупичів Городнянського району в сім’ї селянина.

Працювала у колгоспі с. Тупичева свинаркою з 1934 року.

Під час німецької окупації евакуювалась у Воронезьку область. Повернувшись, працювала в колгоспі імені Фрунзе ланковою по вирощуванню льону.

Герой Соціалістичної Праці (1966 р.)

Проживає в с. Тупичеві.

ПАВЛУСЕНКО Михайло Федорович. Нар. 16 квітня 1933 р. в м. Городні в сім’ї робітника.

В 1949-1952 р.р. працював молотобійцем в Городнянській промартілі «Червоний ходор» і одночасно навчався в Городнянській середній школі робітничої молоді, яку закінчив в 1952 р.

У 1957 р. закінчив Тамбовське училище льотчиків ім. М. Раскової, а 8 1957-60 р.р. співав в хорі під управлінням Свєшнікова в м. Москві.

У 1965 р. закінчив Київську консерваторію по класу вокалу. В 1965-1982 р. працював в Кишинівському оперному театрі. Співав в операх О. Бородіна «Князь Ігор», П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін», В. Россіні «Севільський цирульник», П. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» тощо.

У 1982-89 р.р. — соліст Чернігівської обл. філармонії, 1989-1991 р.р. — в Ставропольській філармонії.

Заслужений артист Молдови.

Проживав в Сумах.

ПАРХОМЕНКО Петро Ілларіонович. Народився 2 серпня 1942 р. в с. Автуничі Городнянського району в селянській сім’ї.

Закінчив Лемешівську середню школу (1959 р.) працював ст. піонервожатим у Мощенській СШ. Закінчив Ніжинський педінститут (1966 рік). Працює в Київському інституті нафтохімічних високомолекулярних сполук.

Кандидат хімічних наук.

Проживає в м. Києві.



ПАШКО Григорій Денисович. Народився у 1924 р. в с. Головеньки, Борзнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Борзнянський сільськогосподарський технікум. Агроном.

Учасник Параду Перемоги в Москві 24 червня 1945 р. Кавалер багатьох урядових нагород.

Працював агрономом в колгоспі «Родина». Людина творча, співуча, обдарована музично.

Помер у липні 2002 р.

ПЕРЕПІЛКА Сидір (роки народження і смерті невідомі).

Український майстер кахлярства другої половини XVIII ст. Працював у Городні. Теми розпису кахлів різнобічні: боротьба українського народу з кочівниками та іноземними поневолювачами, сюжети з легенд, різноманітний орнамент, тваринний світ, жанровий сюжет, реалістичні сценки, трапляються й алегоричні сюжети.



ПЕРЦОВСЬКИЙ Абрам Самійлович. Народився в 1897 році в родині торгівця в м.Городні Чернігівської області. Закінчив медичний інститут. Працював лікарем. Під час Вітчизняної війни лікував поранених льотчиків авіаескадрилі «Нормандія-Неман», за що був відмічений нагородою Франції — Хрестом Почесного легіону. Помер в 1970 році.

ПЕТРО І ВЕЛИКИЙ (1672 р.—1725 р). Російський цар з 1682 року, державний діяч, полководець і дипломат.

Вигравши Полтавську битву проти Швеції в 1709 р., повертався у Петербург. У Городні святкував день свого народження і подарував місту три гармати, які з 1888 р. стоять як пам’ятник часу.



ПЕТРОВСЬКИЙ Григорій Іванович. Нар. 4 лютого 1878 р. в робочій сім’ї у м.Харкові.

Депутат Державної думи. Активіст, учасник революції 1905 р., Жовтневої революції.

В 1919-1938 р.р. — голова ВУЦВК, одночасно заступник голови ЦВК СРСР. В 1937-38 р.р. — заст. Голови Президії Верховної Ради СРСР.

Був у Городні та селах повіту з агітаційним поїздом у вересні 1920 р. Виступав на повітовом у з’їзді Рад 25 вересня 1920 р.

Помер 3 січня 1958 р. Похований в Кремлівській стіні.

ПЕТРОВСЬКИЙ Дмитро Васильович. Нар. 11 листопада 1892 р. в с. Володимирівці Городнянського повіту в сім’ї священика.

Вчився у Чернігівській семінарії, в Брянській гімназії, в школі живопису.

У 1916 р. служив в армії. Повернувшись додому, з братом Петром організував партизанський загін, що відіграв значну роль в Дроздовицькому збройному повстанні. Писав твори. В Москві в журналі «Леф» працював з В. Маяковським. Вершиною його творчості є «Повесть о полках Богунском и Таращанском» — про громадянську війну на Городнянщині. Брат П. В. Петровського.

Помер у Москві в 1955 р.



ПЕТРОВСЬКИЙ Петро Васильович. Нар. у 1896 р. в с. Володимирівці Городнянського повіту в сім’ї священика.

В час німецької окупації в 1918 р. — один з організаторів і керівників підпільної боротьби в Городнянському повіті. В час денікінщини керував партизанським загоном.

З 1920 р. на партійній і радянській роботі в губернії. Брат Д. В. Петровського

Помер у Москві в 1973 р.



ПИЛИПЕНКО Валерій Євгенійович. Нар. 24 квітня 1957 р. в с. Дібрівне Городнянського району в сім’ї вчителів.

У 1976 р. закінчив Городнянську середню школу №2, в 1982 р. філософський факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Працює в Інституті філософії АН України. Займається проблемами соціології. Доктор філософських наук (1994 р.), академік Академії політологічних наук, професор.

Проживає в м.Києві.

ПИЛЬНИК Григорій Петрович. Нар. у 1916 р. в с. Володимирівка Городнянського повіту в сім’ї селянина.

На початку 30-х років сім’я виїхала в Сибір.

Працював в Московському університеті, в центрі космічних досліджень.
ПИНИЦЯ (ЗАЄЦЬ) Галина Іванівна. Нар 1 жовтня 1938 р. в с. Шишківці Коркжівського району в сім"ї селянина.

Закінчила Борзнянський сільськогосподарський технікум (1958 р.) Працювала агрономом, бригадиром садово-городньої бригади колгоспу «Добробут». За успіхи в сільськогосподарському виробництві нагороджена орденом Леніна (1970 р.)

Проживає в селі Дібрівне.

ПИНИЦЯ Петро Іванович. Нар. 5 листопада 1939 р. в м. Городні в сім’ї робітника.

Після закінчення у 1957 р. Городнянської середньої школи №1 працював на будівництві Північно-Донецького каналу В 1959-1963 р. служив на Тихоокеанському флоті, працював на будівництві Братської електростанції. У 1966-1971 р. навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. Працював в редакції городнянської районної газети «Сільські новини», в Чернігівському обласному будинку народної творчості, на Тюменських нафтопромислах.

Поет. Друкувався в журналі «Сибирские огни», альманахах «Чернігів», різних газетах. У 1967р. в м. Іркутську видав збірку поезій «Предчувствие». Автор текстів пісень та романсів.

Помер у травні 1999 р., похований у Городні.



ПИРІГ Андрій Федорович. Народ. 1909 р. в с. Івашківці Городнянського повіту в сім’ї селянина. Закінчив робфак в Києві, сільськогосподарську академію.

Працював агрономом Лисянської МТС на Київщині, в Міністерстві сільського господарства України, деякий час — заступником міністра.

Учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер багатьох урядових нагород. Помер в 1993 р. в будинку престарілих в Києві, де і похований.

ПИРІГ Марія Федосівна. Народилася в 1926 р. в с. Івашківка Городнянського району в сім’ї селянина.

З малих років працювала на різних роботах, більше 20 років свинаркою в Івашківському колгоспі.

Кавалер ордена Леніна (1976), орденів Жовтневої революції і Трудового Червоного прапора.

Проживає в с. Івашківка.



ПИРІГ Петро Володимирович народився в 1960 р. в с.Івашківці в сільській родині.

Навчався в Івашківській школі, закінчив Прилуцьке педучилище ім.І.Я.Франка, Чернігівський педінститут ім. Т.Г. Шевченка.

Працював учителем в школі.

Працює в Чернігівському педагогічному інституті на кафедрі історії.

Кандидат історичних наук, доцент. Проживає в М.Чернігові.

ПИСАРЄВ Павло Миколайович. Купець І гільдії. Городнянський міський голова. Завдяки його благодійницьким внескам було побудовано за планом інженера-архітектора Д.В. Савицького в 1732 р. церкву Святої Трійці, що була справжньою окрасою міста, попередниця її згоріла в 1696 р.



ПИСАРЄВ Микола Васильович. Дворянин Промисловець. Керуючий Городнянським повітовим земським банком. В його будинку нині знаходиться історико-краєзнавчий музей.

Вбитий бандою з Хрипівки, яка з награбованим майном втекла в Америку.



ПІНЧУК Валентина Миколаївна. Нар. 13 вересня 1934 р. в с. Бутівці Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчила Городнянську середню школу №1 (1952 р.), Київський медичний інститут (1957 р.). Кандидат медичних наук (1969 р.).

Працювала в Одеському медичному інституті по удосконаленню лікарів-стоматологів.

Проживає в м. Одесі.



ПІНЧУК Федір Васильович. Нар. у 1925 році в с. Андріївці Городнянського району в сім’ї селянина.

Навчався в Хоробицькій середній школі, Городнянському педагогічному технікумі. Самодіяльний поет. Інвалід Великої Вітчизняної війни 1 гр., нагороджений урядовими нагородами.

Проживає в м. Харкові.

ПЛОСКИЙ Віталій Олександрович. Нар. 9 грудня 1957 р. в м. Городні в сім’ї учителя. ІВ 1975 р. закінчив Городнянську середню школу № 2, а в 1981 р. — з відзнакою Український інститут водного господарства в Рівному.

Кандидат технічних наук (1986 р.), доцент Київського будівельного інституту.

Друкувався в багатьох фахових журналах та збірниках.

Проживає в м. Києві.



ПОДОСИНОВ Василь Дмитрович народився в 1935 р. в с. Хоробичі Городнянського району в селянській родині.

Закінчив Перелиську СШ, Гомельський педінститут ім. В.П.Чкалова. Працював завідуючим кафедрою фізпідготовки.

Кандидат біологічних наук, доцент.

Працює в Гомельському держуніверситеті.

Проживає в Гомелі.

ПОЛЕТИКА Григорій Андрійович (1725-1784 р.). Родом з Роменщини. Визначний політичний і культосвітній діяч з старинного козацького роду. Історик, письменник. Закінчив Києво-Могилянську академію. Історики вважають його автором «Истории Руссов». Обстоював принцип автономії устрою Гетьманщини. Працював перекладачем німецької і латинської мов в АН у Петербурзі, в 1764-1773 р.р. головним інспектором шляхетського корпусу. З роду багатих землевласників. Мав 5 синів на Чернігіщині. На Городнянщині відоме с. Полетикова Рудня (нині Політрудня).

ПОЛТОРАЦЬКИЙ Павло Петрович народився в 1869 р. в с. Горськ Городнянського повіту в дворянській сім’ї. Всупереч батькам одружився з селянкою.

Закінчив Московський Лазаревський інститут східних мов, що готував дипломатів, Київський університет святого Володимира (медичний факультет). Працював земським лікарем по містечках і селах України, з 1915 р. — в Чернігові.

В 1905 р. був на російсько-японській війні. Визначний культурно-просвітницький діяч.

Помер в 1941 році.



ПОЛТОРАЦЬКИЙ Петро Павлович. Нар. в с. Горськ Городнянського повіту в дворянській сім’ї. Син Полторацького П. П.

Закінчив Київський медичний інститут. Працював в м. Городні головним лікарем районної лікарні і завідуючим хірургічним відділенням.

З 1931 р. — головний лікар і хірург м. Бобровиці. Заразившись під час операції хворої дитини, помер.

ПОРЄЦЬКИЙ Платон Сергійович. Нар. 5 жовтня 1846 р. в м. Єлисаветграді (Кіровоград) в дворянській родині.

Закінчив Харківський університет (1870 р.), доктор астрономії, логік, математик, професор. Один із засновників математичної логіки. Відома його праця «Об’єднана теорія логічних рівностей і нерівностей» та ін.

З 1889 р. проживав в с. Жовідь Городнянського повіту. Помер 22 серпня 1907 року. Похований там же.

ПОПКО Іван Юхимович народився 13 серпня 1907 року в м. Крюково Кременчуцького повіту Полтавської губернії в сім’ї робітника. Трудову діяльність розпочав на Бахмаччині. Закінчив Ніжинську радпартшколу (1933 р.), вищу партійну школу у Києві (1948 р.), Буда-Кошелівський (Білорусія) лісотехнікум (1956 р.). Працював на партроботі в Комарівці, Ічні. Під час війни командир Ічнянського партизанського загону. В Городні працював секретарем райкому партії, директором райлісгоспзагу.

Помер у Городні 30 серпня 1994 року.



ПОПУДРЕНКО Микола Микитович. Нар. 28 грудня 1906 р. с. Миколаївці, Сахновищанського району Харківської області в бідняцькій селянській сім’ї.

З 1920 р. працював на заводі в Дніпропетровську, навчався одночасно на робфаці в профшколі, партійній школі. З 1932 р. працює в Городнянському райкомі партії зав. Відділом пропаганди і агітації.

З 1940 р. — секретар Чернігівського обкому партії. З листопада 1941 року — заступник командира партизанського загону.

Загинув з 6 на 7 липня 1943 р. біля с. Софіївки Брянської області. Похований в м. Чернігові. Герой Радянського Союзу (1943 р). Його іменем названа площа в м. Городні.



ПОТАПЕНКО Ірина Микитівна. Народилася у 1928 р. у Вихвостові Городнянського району в сім’ї селянина. Працювала ланковою по вирощуванню льону і інших сільгоспкультур.

Нагороджена орденом Леніна (1966 р). Проживає у Вихвостові.



ПОТАПЕНКО Сергій Іванович народився у 1959 році У Городні в сім’ї службовця. Закінчив Городнянську СШ № 2 (1976 р.), Ніжинський педінститут ім. М. В. Гоголя (1981 р.). Кандидат філологічних наук (1983 р.), доцент кафедри філології англійської мови Ніжинського університету.

Проживає у Ніжині.



ПОТАПЕНКО Петро Якович народився в с.Івашківці Городнянського району в 1927 р. в селянській родині. Письменник і журналіст, автор збірок віршів «Бийся серце», «Я верю», збірки оповідань «Птицьі летят вместе», роману «Ветер приносит грозу». Друкувався в альманахах «Вірність», «Крутьіе поворотьі», журналі «Советский воин» та інших. Працював в 1945 р. в «Деснянській правді».

Помер в 1992 р.



ПРИХОДЬКО Катерина Петрівна. Нар. в 1926р. у с. Спаське Сосницького району в селянській родині. З 1957 р. бригадир монтерів залізничної колії в будівельно-монтажному поїзді № 314 «Кандалакштрансбуд». Герой Соціалістичної Праці (1971 р.). Має звання «Почесний транспортний будівельник СРСР» (1977 р,). Проживає в м. Городні.

ПРОСТАКОВ Леонід Олександрович народився 19 вересня 1930 р, в м. Городні в сім’ї службовця.

Закінчив Городнянську середню школу №2 у 1950 р,, Ленінградський педагогічний інститут імені Герцена (1 956 р.). Працював учителем історії в Городнянській середній школі №1 (1956-1960 р.р.) і одночасно завідував Городнянським медичним училищем. Працював у Ленінградському педагогічному інституті імені Герцена заступником декана факультету, начальником учбової частини, заступником проректора інституту (1960-1991 р.р.).

За час своєї роботи підготував більше двадцяти наукових і науково-методичних педагогічних працівників. Автор багатьох праць з педагогіки. Проживає в С.-Петербурзі.

ПРОТАС Іван Павлович народився в 1911 році в с.Хоробичі Городнянського повіту. Самодіяльний художник, хоч і без лівої руки. В Хоробицькому музеї виставлено його картини: портрет «Дід», «О.С.Пушкін», що засвідчують вміння художника схопите потрібне. Малював пейзажі.

Помер в 1995 р. в с.Хоробичах.



ПРЯНИШНИКОВА Акуліна Іванівна. Нар. 1898р, в селищі Добрянка Городнянського повіту (зараз Ріпкинський район) в сім’ї робітника. Рано розпочала трудове життя. У 1918 р. — член Добрянського підпільного ревкому, член селищної Ради. Після громадянської війни в 1920 р. — член Городнянського повітового комітету партії, на партійній роботі в Конотопі, Артемівську, Житомирі, Краснодарі, Києві.

Працювала на педагогічній роботі, готувала кадри для шкіл.

Після Вітчизняної війни — відповідальний працівник ЦК КПУ.

Померла 23 квітня 1962 р. в Києві.



ПУГАЧОВ Омелян Іванович. Нар. близько 1742 р, в станиці Зимовейській на Дону.

Керівник селянської війни в Росії у XVIII ст.. Донський козак.

Служив солдатом в посаді Добрянка тоді Городнянського повіту, звідти з паспортом пішов на Дон, де підняв повстання.

ПУШКІН Олександр Сергійович. Нар. 25 травня (6 червня) 1799 р. в Москві в дворянській родині, великий російський поет.

Через Городнянщину його шлях проліг з Добрянки на Бурівку, Роїще, на Чернігів, Ніжин, Прилуки 12 травня 1820 р., коли їхав на заслання з Петербурга.

Назад поет повертався 4 серпня 1824 р. тим же шляхом.

Іменем поета названа вулиця в м. Городні.



РАХЛІН Натан Григорович. Нар. 10 січня 1906 р. в селищі Коржовка (Сновськ) Городнянського повіту. В 1930 р. закінчив Київський музично-драматичний інститут імені М, В. Лисенка. Диригент, народний артист СРСР (1948 р.). В 1937-1962 р.р. — головний диригент Державного оркестру України. 1941-1954 р.р, — головний диригент симфонічного оркестру в Москві. З 1939 року викладач Київської консерваторії. Працював в Казані. Державна премія СРСР (1952 р.).

Помер 28 червня 1979 р. в м. Казані. Поховано в м. Києві.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМ.І. Шпаковатии Художнє оформлення, комп'ютерна верстка дизайн-студія
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України. — К., Видавничий дім «Альтернативи» 1999. — 496 с. [100великих-Укр z Culture] 990000 231 str...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconОстроградський Михайло Васильович
Багато видатних письменників, художників, діячів науки та культури народила земля Полтавська у ХІХ ст. Але, мабуть, найпочесніше...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconЧисло. Натуральні числа. Римська система числення
Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних вчених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconГалай Г. Гриневич Г. Учням про видатних математиків. К., 1976. С. 105-108. Конфорович А., Сорока М. Остроградський: Біогр роман
Конфорович А. Г., Сорока М. А. Михайло Остроградський./ Остроградський. Биографічний роман. / Серія біографічних творів: Уславлені...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини icon«Михайло Грушевський. Від федералізму до незалежності України» Робота учасника міських інтернет-читань «Життя, віддане Україні»
Стає зрозумілим, що до активного політичного життя наш народ може бути готовим тільки завдяки знанням своєї історії, культури, усвідомленню...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка