Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини



Сторінка6/7
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

РЕБУС Борис Михайлович. Нар. 23 липня 1926 рве. Гасичівка Городнянського району в сім’ї селянина. Закінчив Мощенську школу в 1941 р. В 1943 р. призваний в армію. Воював на Далекому Сході з Японією.

Закінчив Ростовський університет. У 1969 р захистив кандидатську дисертацію. Доктор психологічних наук (1983). Викладач Ставропольського педінституту, завідуючий кафедрою психології. Лауреат державної премії ім. К. Л. Ушинського. Перекладач з корейської. Проживає в м. Ставрополі.



РЕЗНІЧЕНКО (БЕЗБОРОДА) Ксенія Наумівна. Нар в 1924 р. в с. Гасичівка Городнянського району в сім’ї селянина. Мати-героїня. Народила і виховала 10 дітей, Послушниця Троїцького монастиря в м.Чернігові.

РИБАКОВ (АРОНОВ) Анатолій Наумович, Нар. 14 січня 1911 р. в м. Чернігові, виріс і вчився в селищі Сновськ Городнянського повіту.

Російський письменник. Лауреат Державної премії СРСР (1951 р.). Автор творів «Пригоди Крота», «Кортик», «Катерина Вороніна», «Водії», «Діти Арбату» та ін.

Помер у 1998 р.

РИЧАКОВ Олексій Іванович. Нар. 11 березня 1907 р, в селищі Мена Чернігівської області.

Підполковник. Був делегатом Верховної Ради по Щорському виборчому округу № 461, висунутим працівниками профспілки держустанов м. Городні у 1937 р. 12 травня 1949 р., загинув при виконанні службового завдання. Похований у м. Львові на Личаківському кладовищі.



РОДИНЧЕНКО Михайло Лазарович народився в 1938 році в с. Бурівка тоді Тупичівського району в селянській родині.

Вчився в Чернігівському педінституті, служив в армії, вчителював на Кіровоградщині.

Рано почав писати. В своїх творах описував рідне село, його працьовитих людей. Самодіяльний поет.

РОКОСОВСЬКИЙ Костянтин Костянтинович. Народився 21 грудня 1894 р. в м.Великі Луки в сім’ї залізничника. В час Великої Вітчизняної війни очолював операції в боях під Москвою, у Волгограді, на Курській дузі, в Білорусі, Україні, Польщі, Німеччині. Командував військами Центрального фронту, які у вересні 1943 р. визволили наш район від німецьких окупантів.

Командуючий парадом Перемоги в Москві 24.6 1945 р. 1949-1956 Міністр оборони. Маршал Польщі.

Маршал Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу. Помер 3 серпня 1968 р. Похований в Кремлівській стіні в Москві. У м. Чернігові його іменем названо проспект.

РУБЕЦЬ Матвій Степанович, Нар. в 1791 р. в Городнянському повіті в дворянській родині. Офіцер піхотного полку. Учасник Вітчизняної війни 1812 р. Помер в 1867 році.

РУСОВА (ЛІНДФОРС) Софія Фрідеріксівна. Нар. У 1856 р. в с. Олешня Городнянського повіту (нині Ріпкинський район) в дворянській сім’ї. Закінчила Фундуклеївську гімназію в Києві. В 1908 р. — професор і викладач вищих жіночих курсів А.Жекуліної та Фребелівського педінституту в Києві.

Визначна українська діячка народної освіти. Організатор перших народних шкіл та дошкільних закладів на Городнянщині. Автор багатьох підручників.

Працювала в Міністерстві освіти Української Центральної Ради, емігрувала за кордон. Працювала викладачем Українського педінституту ім. М. Драгоманова в м. Празі (Чехословаччина). Померла в 1940 р. в м. Празі, де і похована.

САВЕНОК Михайло Кузьмич. Народився 23 вересня 1922 року у с.Ушня Менського району у селянській родині. Навчався у Сосницькому, закінчив Сокиринський сільськогосподарський технікум (1948).

Учасник Великої Вітчизняної війни.

Нагороджений багатьма урядовими нагородами.

Працював агрономом у Тупичівському райсільгоспупраапінні, Тупичівській МТС, у колгоспі с.Макишин, агрономом і бригадиром рільничої бригади у Тупичеві.

Кавалер ордена Леніна (1972).

САМІЙЛЕНКО Володимир Іванович (псевдонім В.Сивенькии та інші). Нар. 3 лютого 1864 р. у с. Великі Сорочинці Полтавської області. Український письменник.

Працював повітовим нотаріусом в Добрянці Городнянського повіту (1907-1917 р.р.).

Автор ліричних та сатиричних творів. Перекладач творів А. Данте, Ж.-Б. Мольера, М. Гоголя. В 1918 р. емігрував за кордон. В 1924 р. повернувся на Україну, де працював у видавництвах.

Помер 12 серпня 1925 р у Києві.



САМОДІД Григорій Іванович. Нар. в 1893 р. в с. Жовідь Городнянського повіту в сільській родині.

Учасник першої світової війни, учасник штурму Зимового палацу в Петрограді,


громадянської війни. Загинув у 1919 році в боях з білогвардійцями та інтервентами на Північному фронті.

Його іменем названо селище в Плисецькому районі Архангельської області і бібліотека в Санкт-Петербурзі.



САМОКВАСОВ Дмитро Якович. Нар. 27 травня 1843 р. на хуторі поблизу с Стахорщина Новгород-Сіверського повіту на Чернігівщині.

Видатний український археолог та історик права.

Провадив розкопки та вивчав археологічні пам’ятки на Україні, в тому числі і на Чернігівщині. Автор ряду цінних праць, зокрема «Монети Руської землі», «Могильні старожитності Сіверської Чернігівщини» тощо.

Помер 17 серпня 1911 року.



САХОН Степан Сидорович. Нар. 8 лютого 1924 р. в Куликівці Городнянського району в сім’ї селянина. Закінчив Городнянську педшколу (1949), Чернігівський учительський інститут (1953), Новозибківський педінститут (1963).

Учасник Великої Вітчизняної війни. Вчителював понад 40 років.

Самодіяльний поет. З дитинства пише вірші. У 1993 р. вийшла в Городні перша збірка його поезій «Десни блакитні очі».

Проживає в с Куликівка.



СВЕЧИН Олексій Олександрович. Землевласник (6215 десятин землі) с. Тупичева Городнянського повіту, власник горілчаного заводу. Генерал-лейтенанту відставці, колишній начальник 4-ої піхотної дивізії.

Кавалер орденів Св. Анни і Станіслава І ст.. та Св. Георгія і Св. Володимира 4 ст. Член державної Думи від Чернігівської губернії. Голова Чернігівського губернського земства в 1860 р.



СВЄТЛОВ Михайло Аркадійович народився 17 червня 1903 р. в Катеринославі. Російсько-радянський поет, оспівував героїку громадянської та Великої Вітчизняної війни.

Був в Городні у кінці 1943 року. Автор широковідомих віршів «Каховка», «Гренада», «Вірші про Лізу Чайкіну» (1942 р.). Вірші останніх років (1966).

Лауреат Ленінської премії (1967).

Помер 28 вересня 1964 р.



СВЄТОЧЕВ Георгій Георгійович. Нар. 25 листопада 1922 р. в хут. Благовєщенському Кнлачевського району Воронезької області. Закінчив учительський інститут.

Лейтенант. Танкіст. Командир взводу танків Т-34. Учасник визволення Городні. Помер від ран 23 листопада 1943 р. в госпіталі в м. Городні. Похований на братському кладовищі біля Миколаївської церкви.

Герой Радянського Союзу (15 січня 1944 р.). Іменем Свєточева названа вулиця в Городні.

СВИРИДОВ Олексій Андрійович. Нар. 17 квітня 1921 р. в с. Ступіно Павловського району Тульської області і сім’ї селянина. Учасник війни з червня 1941 р. Зробив 205 бойових вильотів.

Підбитий над Гомелем. Загинув 6 жовтня 1943 р. Похований в с. Перепис Городнянського району.

Герой Радянського Союзу (13 квітня 1944 р.).

СВІТЛИЧКА (БЕРЕЗИНЕЦЬ) Євгенія Іванівна. Нар. 15 вересня 1948 р. в м. Городні в сім’ї вчителя.

Закінчила Городнянську СШ №2, філологічний факультет Київського університету (1971), кандидат філологічних наук (1978).

Працює в Харківському фармакологічному інституті зав. кафедрою латинської мови.

СЕДЕНЬ Валентин Іванович. Народився в 1940 р. в с. Тупичеві. Закінчив Городнянську середню школу №2 (1958), Львівську школу кіномеханіків (1960), Білоцерківський технікум молочної промисловості (1965). Працював кіномеханіком районної кіномережі, у виконробській дільниці облпобутуправління (управління «Чернігівдезактиваціябу»), у райпобуткомбінаті. Друкувавсь в районних газетах «Колос» (м. Тальне Черкаської області) та «Новини Городнянщини». Його гумористичні вірші передавались по центральному та обласному радіомовленню, Живе в м.Тальному.

СЕДЛЯР Василь Федорович народився в 1889 р. в м. Любечі Городнянського повіту в селянській родині.

Художник. Брав участь в монументальних розписах (фрески в Червонозаводському театрі в Харкові в 1935-1936 р.р), де створив картини «Розстріл», портрети та ілюстрації до «Кобзаря» Т. Г. Шевченка (1931 р.).

Помер в 1938 р. в о. Жорнівка тепер Полтавської області.

СЕМЕРИЧ Володимир Петрович. Народився 23 липня 1944 року в селі Півнівщина в сім’ї селянина. Закінчив Городнянську СШ №2 (1961 р.), закінчив Череповецьке військове училище зв’язку, Ленінградську військову академію зв’язку. Працює начальником цивільної оборони Рівненської області, полковник військ зв’язку. Проживає в м. Рівне.

СЕМЕРИЧ Юрій Петрович народився 12 січня 1949 р. в с. Півнівщина Городнянського району в родині селянина. Закінчив Городнянську середню школу №2 (1366р.), Череповецьке військове училище зв’язку. Академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник військ зв’язку Прикарпатського військового округу з 1993 р. Генерал-майор (травень 1995 р.), з березня 2001 р. начальник управління, начальник військ зв’язку України.

СЕНЧУРА Леонід Іванович. Народився 10 квітня 1919 року у с. Бутівка Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Вище військово-морське училище (1941), Ленінградську Академію Військово-морського Флоту.

12 років працював на дрейфуючих станціях «СП -12, 13, 14, 15 і 16» на Північному полюсі, вченим секретарем Всесоюзного товариства гідрологічної служби.

Лауреат Державної премії.



СЕРЕБРЯКОВ Леонід Борисович. Народився 6 січня 1922 року у м.Таращі Київської області. Закінчив Ніжинський педінститут, Київський університет (факультетжурналістики).

В роки Великої Вітчизняної війни воював, партизанив в Білорусії, на Смоленщині.

Працював редактором кількох районних газет, в тому числі городнянської «Колгоспний промінь (1957-1961).

Самодіяльний композитор, художник, літератор. Автор збірників фейлетонів «Гуморески» (1968), «Веселим пером» (1973). Видав у співавторстві «Сватання холостяка » (1993) тощо.

Друкується у періодиці.

Проживає у м.Херсоні.



СЕРЕБРЯНИЙ Йосип Олександрович. Народився 12 квітня 1907 року у м. Городні.

Російський живописець, народний художник СРСР з 1977 року, член-кореспондент АМ СРСР з 1947 року.

Художню освіту здобув у Санкт-Петербурзі. У 1948-1951 рр. та з 1954 р. викладав у Інституті живопису, скульптури та архітектури. В 1949 році — професор.

Його твори: «Партизани-лесгафтівці» (1942р.), «Концерт Ленінградської філармонії» (1957), портрет Д. Шостаковича (1964), хірурга П. Купріянова (1955),

Помер 12 серпня 1979 року в Санкт-Петербурзі.

СИЛАКОВ Іван Юхимович. Сеньківський поміщик Городнянського повіту. Почав військову службу в Чернігівському ополченні 1812 р., потім служив у Санкт-Петербурзі. Штабс-капітан. Артилерист, Служив в Уланському полку. Звільнений у відставку полковником в 1842 році. Був попечителем Мощенського земського училища.

СИЛАКОВ Микола Іванович народився в 1850 р. в с.Денисковичі Новозибківського повіту Чернігівської губернії.

В 1867 р. закінчив Олександріївське військове училище, служив в Тамбовському полку прапорщиком (1869). В 1871 р. звільнений із служби підпоручиком, одружується з дочкою колезького секретаря Л.В.Паперного Парасковіею (1828 р.). Присвятив себе здійсненню Височайшого маніфесту (1861) по реалізації земельної реформи, проводилась вона тут же в Сеньківці, де Силаков купив у поміщика І.Богумирського в 1896 р. маєток.

Найкращим вважається сад, що був окрасою Сеньківки тривалий час і галуззю високих доходів. Вибраний попечителем Мощенського земського училища (1904).

СИЛЕНКО Іван Пилипович. Народився у 1923 р. в с Конотоп Городнянського району в сім’ї селянина.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Інвалід II групи. Нагороджений багатьма урядовими нагородами. Закінчив Городнянський педагогічний технікум, в 1947 р. Чернігівський педагогічний інститут. Учитель фізики. Заслужений учитель України (1978 р.)

Помер у березні 2001 р.

СИМОНОК Володимир Полікарпович. Нар. 1912 р. в с Кусеї Городнянського повіту в сім’ї селянина. В армії з 1940 р. Воював на Південному фронті, обороняв Одесу, Севастополь. Загинув 10 грудня 1942 р. Похований в Севастополі.

Герой Радянського Союзу (10 лютого 1942 р).



СИМПЛІКЕВИЧ Наталія Олександрівна. Народилась в 1880 р. в с.Хоробичі в дворянській сім’ї.

Дочка відставного генерал-лейтенанта О. Т Симплікевича. Сестри Олена та Наталія — високоосвічені люди, навчали та лікували хоробичан.

Відомий фотограф. Її фото — в музеях Києва, Чернігова та інших міст, друкувалися фото в журналі «Нива», що виходив в Петербурзі до 1918 р. Працювала в школі.

Керувала дитячим хором в Хоробичах, який був учасником багатьох губернських оглядів.

Померла в Москві, похована в Хоробичах.

СИМПЛІКЕВИЧ Олександр Тимофійович. Народився 5 жовтня 1841 року.

Землевласник, проживав в с Хоробичах. Відставний генерал-лейтенант юстиції. Працював Головою Віденського окружного суду до 1901 року.

Кавалер ордену Св. Анни І ступеня.

СКИДАН Степан Макарович. Народився у 1886 році в с. Володимирівці Городнянського повіту в сім’ї селянина.

Військовий моряк, у складі екіпажу лінкора «Цесаревич» брав участь у врятуванні жителів італійського міста Мессіни під час землетрусу у 1908 р., за що був нагородженим італійською медаллю.

Помер у 1963 році в с Волидимирівці.

СКИДАН Степан Якович. Народився 20 жовтня 1946 року в с. Володимирівці Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Володимирівську школу в 1964р., факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, журналіст.

Працював кореспондентом Українського радіо, в ЦК ЛКСМУ.

З 1988 року працював головним редактором літературно-драматичних передач Українського телебачення.

Друкується в українських журналах та газетах.

Проживає в м. Києві.



СЛІСАРЕНКО Ігор Юр’євич. Батько — залізничник з Щорса, мати жителька с.Хоробичі Городнянського району,

Науковий журналіст. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім.Т.Г. Шевченка, (1990), аспірантуру (1994), аспірантуру Лондонського університету економіки і політичних наук (1996), кандидат філологічних наук, магістр масмедіа і комунікації (1996).

Член-кореспондент міжнародної кадрової академії (1998 р.), член Товариства випускників Лондонської школи економіки, стипендіат Міністерства закордонних справ Британії.

Викладач інституту журналістики. Проживає в м.Києві.



СМИРНОВ Олексій Миколайович. Нар. 17 березня 1921 р. в с. Яшалта Яшалтанського району в Калмикії в сім’ї вчителя. Закінчив Астраханський педробфак (1939 р.), Смоленське піхотне училище (1941 р.), вищу партійну школу. Воював, служив в армії до 1947 року. Інвалід війни. Кавалер багатьох урядових нагород.

Працював заступником голови Тупичівського райвиконкому (1949-1957 р.р,), головою колгоспу в Тупичеві (1959-1978 р.р.). Кавалер ордена Леніна (1966 р.). Почесний громадянин станції Абінської.

Проживає в с Тупичеві.

СМИРНОВА (КОНОПАЦЬКА) Зінаїда Петрівна народилася є 1926 р. в с.Мощенка Городнянського району в сільській родині. Самодіяльна поетеса. Складно склалося її життя. V тяжкі роки сталінського свавілля став жертвою її батько Петро Максимович. Померла мати. Два брати Михайло та Максим загинули на війні.

Закінчила семирічку (1941 р.), Львівський торговельний технікум (1963 р.). Довгий час працювала на станції Стрий Львівської області. Зараз проживає в Санкт-Петербурзі.



СНОПОК Олександр Миколайович. Народився у 1918 році в с. Ваганичі Городнянського району в сім’ї селянина.

Художник. Навчався в художньому інституті, працював художником у Гомелі, Харкове, Москві, Чернігові.

Митець широкого діапазону, оспівував природу рідного краю, написав ряд портреті в земляків, відображав Вітчизняну війну. В його доробку понад 700 картин.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений багатьма урядовими нагородами.

Помер у 1994 році у м. Чернігові.

СОСЮРА Володимир Миколайович. Народився 6 січня 1898 року на ст. Дебальцево Донецької області.

Видатний український поет. Брав участь у міжреспубліканському Шевченківському святі в березні 1939 року в с.Клюсах тоді Городнянського району. Читав свої вірші перед учнями Городнянської СШ №1 у 1939 році.

Помер 8 січня 1965 р.

СТАДНЮК Іван Фотійович. Нар. у 1921 році на Вінничині. В 1933 році переїхав на Чернігівщину. Закінчив Тупичівську середню школу. Вчився в Українському інституті журналістики в Харкові.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Смоленське військово-політичне училищ». Працював в армійській газеті «Мужество». В 1958 році повернувся до літературної роботи. Працював в журналах «Огонек», «Советский воин».

Автор багатьох книг з тематики Вітчизняної війни та сценаріїв кількох фільмів («Максим Перепелиця», «Ключі від неба», «Артист з Коханівки»), роману «Війна» тощо.

Помер 4 травня 1994 року у Москві.



СТАХОВИЧ Андрій. Нар. в 1804 р. Городнянський сотник. Служив в кірасирському Павлівському полку великої княгині Олени з 1822 р. Корнет з 1823 р. Увільнений у відставку майором в 1836 р. З родини землевласників, які володіли с. Роздари. Пізніше це село назвали в його честь Андріївкою. Володів млином під Мощенкою.

СТАХОВСЬКИЙ Антоній. Архієпископ Чернігівський. Уродженець с Ріпки Городнянськсго повіту. Церковний дяк епохи Петра І. Префект Чернігівського колегіуму (1700 р.). Співробітник І Максимовича під час заснування семінарії в Чернігові.

Архімандрит Новгород-Сіверського монастиря (1703-1713). Церковний педагог і літератор.



СТЕБА Андрій Дмитрович. Народився в 1904 році в с.Кусії Городнянського району в сім’ї селянина.

Брав участь у боях з німцями на Західному, Південно-Західному, Другому та Третьому Українським фронтах. Відзначився при форсуванні ріки Тиси в Закарпатті.

Герой Радянського Союз (24 березня 1945 р.)

Проживає в м. Дніпропетровську.



СТЕБУН Ілля Ісакович. Нар. 21 січня 1911 р. в м. Городні в родині вчителя. Брат Абрама Кацнельсона.

Закінчив Чернігівський інститут народної освіти (1929 р.), аспірантуру Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1935 р.), працював редактором літературних журналів в 1938-1941 рр.

Під час війни — кореспондент фронтової газети «Красная Армия», і після демобілізації — в Інституті літератури АН України.

З 1949 р. працював в Запорізькому та Житомирському педінститутах, пізніше — в Донецькому університеті.

Доктор філологічних наук. Проживає в м. Донецьку.

СТЕЦЕНКО Григорій Андрійович. Нар. у квітні 1710 р. або 1712 р. в м. Ромни Полтавської губернії (нині Сумської області). Український живописець, навчався золотарству і живопису. В 40-50-х роках малював у храмах в Глухові. Козельці, настінні розписи і картини на замовлення графа К. Розумовського. Розписував іконостас новозбудованого Троїцького собору в Городні.

Помер 11 листопада 1781 р. Поховано в Ромнах.

СТРІЛКО Володимир Васильович. Нар. в 1937 р. у с. Тупичів Городнянського району в сім’ї вчителя.

Член-кореспондент АН України, професор, доктор хімічних наук. Лауреат Державної премії СРСР. Очолює Інститут загальної і неорганічної хімії.

Розробив метод виведення з організму шкідливих і небезпечних для здоров’я людини речовин.

Проживає в м. Києві.



СУДАК Валентин Іванович народився 5 червня 1950 року в с. Моровськ Козелецького району на Чернігівщині. Закінчив Городнянську середню школу-інтернат (1967 р.), театральну студію при Київському театрі оперети. В армії служив в ансамблі Київського військового округу. Працював у театрі опери та балету. З 1971 р. — в Чернігівському театрі імені Т.Г. Шевченка спочатку артистом балету, потім перейшов на драматичні ролі.

Заслужений артист України (1999 р.).



ТАРАН Федір Омелянович, журналіст. В тридцятих роках був редактором Городнянської районної газети «Комунар», кореспондентом і заввідділом Чернігівської обласної газети «Більшовик» (1935 р.), власним кореспондентом республіканської газети «Комуніст» по Чернігівській області.

Загинув в 1941 році на фронті Великої Вітчизняної війни.



ТАРАТИН Микола Павлович. Нар. 19 грудня 1921 р. в с Вихвостів Городнянського району в сім’ї селянина. Закінчив Чернігівський учительський інститут (1949), Новозибківський педінститут (1972 р). Учасник Великої Вітчизняної війни. Має урядові нагороди.

Краєзнавець, літератор. Автор нарису про своє село «В боротьбі здобута воля», нарисів про Вихвостівську трагедію 1905 р. Організатор і завідуючий Вихвостівським музеєм повісті М.М. Коцюбинського «Фата моргана».

Помер 31 травня 2001 р.

ТАТАРИНЦЕВ Олександр Іванович. Народився 1 жовтня 1955 р. в Городні в сім’ї військовослужбовця і вчительки.

Закінчив Городнянську середню школу № 3 (1975 р.), служив в армії (1976-1978 р.р). Працював на Городнянському механічному заводі, на заводі «Агат» у відомчій охороні. Самодіяльний поет. Друкується в періодичній пресі. Проживає в м.Городні.



ТВЕРДИЙ Михайло Дмитрович. Народ в 1953 р. в м Городні. Закінчив Городнянську СШ №1, Чернігівське музичне училище, Київський педінститут і консерваторію. Працював в Городні, Броварах, Чернігові на різних посадах. Досконало оволодівши оригінальним жанром, працював в Києві в цирку, освоївши різні естрадні жанри, гастролював в різних країнах світу.

В 1996 р. — лауреат конкурсу «Таланти твої, Україно». Сам пише вірші, пародії.

Зіграв роль тамади в фільмі М. Мащенко «Вінчання зі смертю», зіграв ролі у фільмах «Кайдашева сім’я», «Яма», «Увійди в кожен дім», «Конотопська відьма». Проживає в Києві.

ТЕРЕНЕЦЬКА (ВОРОНЮК) Людмила Семенівна народилася 4 червня 1923 р. в м.Городня в сім’ї службовця.

Навчалась в Городнянській СШ №1, закінчила Городнянську педшколу в 1941 р. В 1943-45 р.р. працювала технічним секретарем Городнянського райкому партії.

Заслужена вчителька України (1966 р.).

З 1945 по 1978 р.р. працювала вчителькою молодших класів Городнянської СШ №2. Про її педагогічний досвід розповідалося в буклеті «Збулася її мрія» (Чернігів, 1967 р.).

Проживає в м.Городні.

ТИМОШЕНКО Віра Іванівна. Нар. 30 травня 1960 р. в с Вихвостів Городнянського районіу і сім’ї селянина. Закінчила Івашківську середню школу (1977 р.), Чернігівський юридичний технікум (1980 р.), юридичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка з відзнакою (1986 р.). Працює в інституті держави і права ім. Корецького. Кандидат філософських наук (1992 р.).

Проживає в м. Києві.



ТИМОШЕНКО Леонід Васильович. Народ. 6 травня 1921 р. в с. Ловинь Городнянськсго повіту.

Закінчив Київський медичний інститут(1948р.), 1964-1971 р. —зав. кафедрою, професор Львівського медичного інституту. З 1971 —зав, кафедрою акушерства і гінекології Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів. Член-кореспондент АМН СРСР (1974).

Праці, присвячені фізіології і патології матки, маткових кровотеч, механізмам адаптації вагітних і патології імунулогічних аспектів, зокрема резус-фактору тощо.

Заступник голови Українського наукового Товариства акушерів-гінекологів (з 1970 р.). Почесний член наукових товариств акушерів-гінекологів Болгарії, Румунії, Угорщини.



ТИМОШЕНКО Микола Павлович. Народився в 1928 р. в с.Мощенці. Самодіяльний композитор. Закінчив Городнянське педучилище (1955), Ніжинський педінститут (1960), Гомельське музичне училище (1965). Працював учителем в м.Бобровиці, директором Щорської, вчителем Городнянської музичних шкіл. Учасник республіканських олімпіад танцю.

Помер у вересні 1999 р.



ТИМОШЕНКО Павло Семенович Нар. 17 листопада 1889 р. в с.Нові Юрковичі Могильовської губернії (нині Климовського району Брянської обл.) в сім’ї селянина.

В 1911 р. здав екстерном екзамени в Київській духовній семінарії. Учителював у селах Ріпкинської волості. В 1914 р. призваний в армію, закінчив Псковську школу прапорщиків. Демобілізувався в січні 1918 р. У вересні 1919 р. мобілізований в Червону армію.

В 1921-1922 р.р. був військовим комендантом м.Городні. З вересня 1931 по серпень 1941 р.р. працював вчителем, директором школи в с Мощенці. В час німецької окупації — в Городнянському бургомістраті. Арештований на початку березня 1942 р., знищений в м.Сновську (Щорсі).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМ.І. Шпаковатии Художнє оформлення, комп'ютерна верстка дизайн-студія
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України. — К., Видавничий дім «Альтернативи» 1999. — 496 с. [100великих-Укр z Culture] 990000 231 str...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconОстроградський Михайло Васильович
Багато видатних письменників, художників, діячів науки та культури народила земля Полтавська у ХІХ ст. Але, мабуть, найпочесніше...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconЧисло. Натуральні числа. Римська система числення
Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних вчених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconГалай Г. Гриневич Г. Учням про видатних математиків. К., 1976. С. 105-108. Конфорович А., Сорока М. Остроградський: Біогр роман
Конфорович А. Г., Сорока М. А. Михайло Остроградський./ Остроградський. Биографічний роман. / Серія біографічних творів: Уславлені...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини icon«Михайло Грушевський. Від федералізму до незалежності України» Робота учасника міських інтернет-читань «Життя, віддане Україні»
Стає зрозумілим, що до активного політичного життя наш народ може бути готовим тільки завдяки знанням своєї історії, культури, усвідомленню...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка