Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини



Сторінка7/7
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ТИХОНЄНКО Валентин Валентинович народився 20 липня 1952 р. в м.Городні в сім’ї робітника. Закінчив Городнянську середню школу №1, Черкаську школу тренерів-методистів по спорту (1973 р). школу управління організаторів торгівлі при Чернігівському кооперативному технікумі (1977 р.), працював завторгом Смичинського РТП, інженером по праці «Райсільгосптехніки», уповноваженим по трудових ресурсах Чернігівського облвиконкому при Городнянському райвиконкомі (1980-85 р.р.), з 1987р. — у пожежній частині № 56 м.Городні.

Співати почав з 1976 р. Дипломант обласних конкурсів «Данко» (1985-87 р.р.), де займав призові місця Лауреат Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987 р.), Всеукраїнського (2000 р.)

Неодноразовий переможець обласного конкурсу управління внутрішніх справ області, виступав на українському та обласному радіо і телебаченні.

Володар багатьох престижних нагород.



ТИЧИНА Павло Григорович. Нар. 27 січня 1891 року в с. Пісках Бобровицького повіту Чернігівської губернії. Відомий український радянський поет, державний діяч, Герой Соціалістичної Праці.

Перебуваючи в 1915 році в гостях у В. Самійленка в Добрянці і подорожуючи по селах Городнянського повіту, слухав хор у с. Володимирівці та інших селах.

Помер 16 вересня 1967 року.

ТИЩИНСЬКИЙ Олександр Амфіянович. Нар. у 1835 р. в с.Голубичі Городнянського повіту в дворянській сім’ї.

Навчався у Чернігівській гімназії, Харківському ветеринарному інституті, потім — на медичному факультеті Харківського університету, згодом Київського та Дерптського (Тартуського) університету. Всюди виключали за приналежність до революційного нелегального товариства.

Діяч Городнянського земства.

У Чернігові редагував «Чернігівський листок», працював головою Чернігівського повітового земства.

Помер у 1896 р. в м. Чернігові.

ТКАЧЕНКО Григорій Олександрович. Нар. 6 грудня 1932 року в с.Вихвостів в сім’ї селянина. Закінчив Тупичівську середню школу, Ніжинський культосвітній технікум. Самодіяльний поет. Працював бібліотекарем у с Тупичеві. Друкувався в багатьох місцевих виданнях.

Помер 22 квітня 1984 року.



ТОЛКАЧОВ Олександр Іванович народився в 1938 в х.Карицькому Гніздищенської сільради. За своє життя мав до двох десятків професій. Працював в легкій і суднобудівній промисловості в Миколаєві, на багатьох підприємствах і в організаціях Городні.

Вперше він серйозно заявив про себе в райгазеті в 1988 р, оповіданням «Лелека». Відтоді і розпочалась творча діяльність, яка була виставлена на суд читачів і заслужила схвалення. Помер в грудні 1998 р.



ТОЛОЧКО Іван Микитович. Нар. у 1903 р. в с Хоробичі Городнянського повіту в сім’ї селянина.

Керівник самодіяльної капели «Хоробицькі сопілкарі», яка гастролювала до 1941 р. в багатьох містах колишнього Союзу.

Виступ капели записувався на патефонні платівки.

В 60-х роках капела виступала перед трудящими Гомельської, Брянської і нашої областей.

Помер в 1968 р. в с. Хоробичі.

ТОЛСТОЙ Микита Ілліч. Нар. 15 квітня 1923 р. в Югославії в дворянській родині.

Правнук російського письменника Л.М. Толстого. Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (1984 р.). Працював в Інституті мовознавства, завідуючий відділом слов’янознавства і балканістики та в Московському університеті ім. М. Ломоносова.

Широковідомі його наукові праці по слов’янській фольклористиці, духовній культурі Полісся і діалектології.

У 1980 р. в селах Мощенці, Макишині, Хоробичах, Кузничах працювала наукова експедиція під керівництвом М. І. Толстого і його дружини С М. Толстої.

Помер у червні 1996 р.

ТРЕТЯК Михайло Прокопович народився в 1932 р. в с.Перепис Городнянського району в селянській родині.

Під час німецької окупації проживав; у Владивостоці до 1945 року.

Закінчив Перепиську школу, Московське вище технічне училище ім.Баумана. Працював на заводі майстром в м.Таганрозі.

Потім закінчив Горьківську (Білорусь) сільськогосподарську академію, де працював завідуючим кафедрою, деканом до виходу на пенсію. Проживає в м.Горки Могилівської області Білорусі.



ТРИЗНА Ольга Борисівна. Нар. в 1898 році в хуторі Маслов Дроздовицької волості Городнянського повіту.

Журналістка, дитяча письменниця, твори якої друкувапися в багатьох центральних дитячих журналах і газетах. Автор науково-популярних творів «Вода и человек», «Шелк», «Война за хлеб» та інші.

Померла в 1939 році.

ТРУХАН Михайло Степанович. Народився 15 листопада 1949 р. в с. Макишин Городнянського району в сім’ї селянина. Проживав на Далекому Сході.

Закінчив Городнянську середню школу №1 (1967 р). Служив у армії. Закінчив художньографічний факультет Одеського педагогічнопо інституту (1976 р.).

Працював в Городнянській художній майстерні (1976-1978 р.р), в школі-інтернаті для дітей-сиріт (1979-1995), на різних посадах. Нині працює в Городнянській допоміжній школі-інтернаті.

Самодіяльний художник. Учасник багатьох художніх виставок в Городні, Брянську, в Німеччині. Автор сотні графічних робіт.



ТУМАНСЬКИЙ Василь Іванович. Нар. 28 лютого (11 березня) 1780 р. в селі Чорнотичі Чернігівської області в дворянській родині.

Російський поет. З 1823-1828 р. жив в Одесі. Кращі його поезії романтичного стилю пройняті волелюбними настроями. Дружив з Рилєєвим, Кюхельбекером, Пушкіним, «Одессу звучным и стихами нам друг Туманами описал...»

Із знаменитого козацько-старшинського роду Туманських. Мали маєтки на Городнянщині.

Помер 23 березня (4 квітня) 1860 року.



ТУМАНСЬКИЙ Олександр Захарович. Поліщук з роду козацької старшини, меценат, попечитель Тупичівського земського училища в 1883 році.

Власник маєтків на Городнянщині.



ТУПТАЛО Данило Савич (духовне Дмитрій Ростовський). Нар. в 1651 р. в м. Макарів тепер Київської області. Український та російський церковний і культурний діяч. Підтримував все нове, прогресивне, боровся за православну віру, відкрив школи, церкви. Автор збірки «Четьї Мінеї» (житія святих) в 4 книгах, які він писав в Клюсівському Спаському монастирі. Діяльність Дмитрія Ростовського сприяла розширенню українських церковних і культурних відносин.

Помер 8 листопада 1709 р.



ФЕДЕНКО Василь. Народився у 1926 р. в с. Кулебаки Курської області.

Сімнадцятирічним пішов на фронт. Бойове хрещення вихованець 150 стр. полку прийняв біля м. Дно Новгородської області. Був розвідником. Брав участь в боях під Воронежем, на Курській дузі, біля Луганську в кавалерійському полку.

22 вересня 1943 р. під с. Куликівкою Городнянського району ворожа куля скосила юного кіннотника. Ім’я В. Феденка навічно занесено в списки колишнього 54-го Гвардійського орден Леніна, чотирижди Червоного прапора, орденів Кутузова, О. Невського Томашівського кавалерійського полку.

Вася Феденко похований в с. Куликівці.



ФЕДОРЧЕНКО Геннадій Прохорович. Народився у 1911 р. в с.Вихвостові Городнянського району в сім’ї" селянина.

Закінчив Самарський авіаційний інститут, там же і працював.

Кандидат фізико-математичних наук.

Проживає в м. Самарі.



ФЕДОРЧЕНКО Тимофій Прохорович. Народився у 1912 р. в с Вихвостові Городнянського повіту в сім’ї селянина. Закінчив Одеський університет.

Кандидат географічних наук.

Помер в Одесі в 1975 р.

ФЕОДОСІЙ УГЛИЦЬКИЙ (його мирське ім’я невідоме). Архиепископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, народився на початку 17 століття у с. Угли Літинського повіту Хмельницької губернії у сім’ї священника.

Навчався в Києво-Братській школі під керівництвом Чернігівського архієпископа Лазара Барановича.

З 1687 р. архімандрит Єлецького монастиря. На прохання с Феодосія Мазепа віддав у володіння монастиря с. Мощенку. Дбав про будівництво храмів, освячував нові.

Помер 5 лютого 1696 р. Його мощі спочивають в Троїцькому соборі в Чернігові.



ФЕСЬКОВЕЦЬ Олександр Степанович. Нар. 16 травня 1940 р. в с.Тупичеві Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Тупичівську середню школу (1956 р.), Путивльське профтехучилище (1958 р.). Механізатор колгоспу імені Фрунзе. Очолював ланку по вирощуванню картоплі. За високі врожаї удостоєний ордена Леніна (1981 р.) і звання Героя Соціалістичної праці (1987 р.). Лауреат Державної премії СРСР (1985 р.).

Проживає в с Тупичеві.

ФІЛАРЕТ (в миру ГУМІЛЕВСЬКИЙ). Архієпископ Чернігівський. Народився у 1805 р.

Закінчив духовну семінарію, академію. Був викладачем і ректором академії. Служив в Ризьський, Харківській єпархіях, з 1859 в Чернігові архієпископом.

Архієпископ Філарет — автор нарисів про Городню та багатьох сіл повіту в «Прибавлении к Черниговским епархиальным известиям» № 21, 23 за 1812 р.

Помер від епідемії холери в 1866 році.



ХАЗАН Михайло Давидович. Нар. 11 вересня 1911 р. в м. Кривий Ріг.

Працював у редакції Чернігівської газети «Більшовик». Неодноразово бував у Городні. Український радянський письменник-новеліст.

Побував у с Вихвостів в 1939 р. Написав про це «Подорож у Вихвостів», надруковану в збірнику «М.Коцюбинський».

Під час Великої Вітчизняної війни загинув у партизанському загоні в 1943 році.



ХАРЧЕНКО Леонтій Григорович. Народ. 18 серпня 1888 р. в с Тупичів Городнянського повіту в сільській родині.

Учасник революції 1905 р. в повіті. Учасник І світової війни. Під час революції 1917 р. учасник штурму Зимового палацу в Петрограді.

Працював бригадиром рільничої бригади колгоспу імені Фрунзе с. Тупичів. Помер 16 квітня 1981 р. в с Тупичів.

ХІХЛУХО Михайло Володимирович народився в 1956 р. в с.Андріївці Городнянського району.

Професійний художник, член Спілки художників України. Закінчив Хоробицьку середню школу, Київський художньо-промисловий технікум по професії художника-конструктора. Майстер створення діорам в музеях України, Росії, Молдови.

Зараз працює художником реставратором Київського музею медицини.

Працював над оформленням Музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р, в м.Києві.



ХМЕЛЕНОК Микола Павлович. Народився 14.09.1958 р. в с. Савичі Брагинського району Гомельської області Білорусі.

Закінчив Мінський державний педінститут іноземних мов. Пекельне полум’я Чорнобиля змусило переїхати жити в м.Городню. З 1980 р. працює в районному будинку школярів. Досконало володіє німецькою мовою. Має велику бібліотеку, в тому числі і німецьких книг. Дописувач райгазети, самодіяльний поет. Вірші друкуються в районній газеті. Автор методичних посібників по вивченню німецької мови.



ХОЛОДНЯК Сава Тарасович. Нар. в с Журавок (тоді Городнянського повіту) у 1886 р. у селянській родині.

В 1904-1905 р.р. працював учителем у с Володимирівці. За участь в революції переслідувався,

Працював директором Городнянського педучилища, завідував районним відділом освіти, заслужений вчитель України (1940 р.), депутат Верховної Ради України (1937 р.). Нагороджений орденом Леніна (1940 р).

Помер в 1959 р. Похований в Городні біля Миколаївської церкви.



ХОМАЗЮК Анастас Іванович. Нар. 22 грудня 1923 р. в с.Мощенка Городнянського району в сім’ї фельдшера. В 1941 році закінчив школу в Дніпропетровській області. Учасник Великої Вітчизняної війни, воював на Карельському і Білоруському фронтах. Був поранений.

В 1951 р. закінчив з відзнакою Дніпропетровський медінститут, потім аспірантуру. В 1961 р доктор медичних наук, з 1963 р. — професор.

З 1968 р. працює в Київському науково-дослідному інституті ендокринології. Член колегії, нач. Головуправління науково-дослідних робіт Міністерства охорони здоров’я України.

Автор більше 150 наукових праць. Член редколегії декількох науково-медичних журналів. Автор багатьох медичних книг. Проживає в м. Києві.



ХОМАЗЮК Василь Григорович. Нар. 6 квітня 1919 р. в с. Мощенка Городнянського району в сім’ї селянина. Служив в армії, учасник Великої Вітчизняної війни, кавалер урядових нагород.

Навчався у Дніпропетровському університеті, закінчив Московський університет ім. М.Ломоносова, де і працював багато років, пізніше в Другому Московському медичному інституті ім. І. Сеченова.

Кандидат фізико-математичних наук.

Автор багатьох праць, підручників по біофізиці.

Проживає в м. Москві.

ХОМАЗЮК Іван Артемович. Нар. 6 січня 1886 року в с. Сутоки Городнянського району в сім’ї селянина. Служив в армії в 1907 р., закінчив військово-фельдшерську школу. В час Першої світової війни працював в госпіталях Києва. Польщі. Після демобілізації працював в Мощенці. Був знаючим лікарем, лікував внутрішні хвороби, переломи. Володів хірургічною технікою.

З 1930 р. працював у Дніпропетровській, а потім у Запорізькій областях.

Помер у 1956 р. Похований с.Миколайпіль Хортицького району Запорізької області.

ЦИМБАЛІСТ Єлисей Іванович. Нар. у 1880 р. в с Мощенці Городнянського району в сім’ї селянина.

Учасник І світової війни, рядовий. За героїзм, проявлений у боротьбі з ворогом, нагороджений Георгіївським хрестом IV ст. і французьким бойовим орденом. За мужність і відвагу йому присвоєно офіцерське звання за особливий подвиг.

Помер 1 жовтня 1964 р.

ЦИМБАЛІСТ Іван Єлисейович. Нар. 14 жовтня 1911 р. в с.Мощенці Городнянського району в сім’ї селянина.

Працював головою сільської Ради в селі.

Закінчив Луганський педінститут. Працював в Донецькій області, був директором залізничної школи в Бахмачі.

Учасник боїв з Фінляндією 1939 р. В 1941 р. потрапив у вороже оточення. З вересня 1941 — у партизанському з’єднанні Федорова і Попудренка — політрук диверсійної групи, командир групи, зам. командира з’єднань партизанських загонів по розвідці. Партизан-підривник.

З жовтня 1943 р. — заст. голови Чернігівського облвиконкому, заступник завсільськогосподарським відділом Чернігівського обкому.

Герой Радянського Союзу (4 січня 1944 р.).

Помер 1 жовтня 1960 р. в м. Чернігові. Похований на Любецькому кладовищі.

ЧЕРВИНСЬКИЙ Петро Петрович. Нар. у 1849 р. в м. Чернігові в дворянській родині. Мав родинний маєток в м. Городні.

Навчався в Петербурзькому інституті землеробства. Український земський статистик. Один із основоположників так званого чернігівського типу земської статистики. Автор книги «Матеріали по оцінці земель — угідь Чернігівщини (1877-1887 р.р.). Після революції 1917 р. працював на сільськогосподарській ділянці поблизу м.Вятки. Помер в 1931 р. в м. Чернігові.



ЧЕРНИШОВ Олександр Олексійович. Нар. 21 серпня 1882 року в с. Ловинь Городнянського повіту.

Закінчив Петербурзький політехнічний інститут (1907 р.), викладав в ньому.

Визначний вчений в галузі електроніки, академік АН СРСР (1932 р.), з 1919 р. — професор. Основні праці по техніці високих напруг, а також в галузі радіо, телебачення, автоматики і тепломеханіки.

Брав участь в розробці плану ГОЕЛРО.

Помер 18 квітня 1940 р. в Москві.

ЧЕХОВСЬКИЙ Анатолій Гаврилович народився у 1936 році в м. Городні. Навчався в Городнянській середній школі №2, закінчив Ніжинську середню школу. Кандидат технічних наук. Капітан першого рангу, начальник розвідки Чорноморського флоту.

Проживає в м. Севастополі.



ЧИГРИНЕЦЬ Валентина Никифорівна. Народ. в 1933 р. в с. Хоробичі Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчила Городнянську СШ, Київський медичний інститут (стоматологічний відділ).

Кандидат медичних наук. Доцент Донецького медичного інституту. Проживає в м. Донецьку.

ЧИГРИНЕЦЬ Іван Протасович. Народ. в 1916 р. в с. Хоробичі Городнянського повіту в сім’ї селянина.

Учасник боїв з японськими самураями в 1939 р. на оз. Хасан. Перший кавалер ордена Червоної Зірки в районі.



ЧИГРИНЕЦЬ Петро Григорович народився 12 липня 1920 р. в с.Хоробичі Городнянського району.

Закінчив Городнянське педучилище, Ніжинський педінститут, працював вчителем в Хоробичах, Автуничах, Гомелі.

Самодіяльний художник. Займався копіюванням творів визначних художників Шишкіна, Васнецова, Левітана. Вражає майстерно виконання картин «Дуби», «Березовий гай», «Тарас Бульба» та інших.

Його роботи можна бачити в багатьох односельчан та і не тільки.

Проживає в м.Гомелі в Білорусії.

ЧИРВИНСЬКИЙ Микола Петрович. Нар. 27 квітня 1848 р. в м.Чернігові.

Закінчив Тимірязівську сільгоспакадемію (1872 р.). Працював в Німеччині, Бельгії, Франції, в Покровській (Тимірязівській) с/г академії доцентом, потім професором в Київському політехнічному інституті до 1919 р. Автор підручників «Общее животноводство» та 60 робіт по вівцеводству та свинарству. Мав родинний маєток в м. Городні, с.Будищі.

Помер 5 січня 1920 р в м. Чернігові.

ЧМІЛЬ Микола Федотович. Нар. 12 грудня 1909 р. у с.Тупичеві Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Чернігівський інститут соцвиху (1933 р.).

Працював вчителем в школах Щорського району та у с.Тупичеві.

Літератор. Працював кореспондентом на Дніпрогесі. Був членом письменницької організації «Плуг», «Трактор», друкувався в республіканській обласній та районній пресі.

На початку 30-х років один з його віршів увійшов у підручник хрестоматії української літератури для 5 класу.

Помер в 1998 р.



ЧОРНОУС Надія Захарівна народилася в с.Макишин Городнянського району.

Ланкова макишинського колгоспу.

Майстер високих врожаїв льону — до 11 цнт з гектара, картоплі — 200 цнт, махорки — 30 цнт, високих урожаїв кормових буряків.

За високі виробничі показники нагороджена урядом орденом Леніна та Жовтневої революції.



ЧОРНОУС Христофор Асонович. Нар. у 1887 р. в с.Нові Юрковичі Новозибківського повіту нині Брянської області в сім’ї селянина.

З ранніх років — робітник Донбасу, Придніпров’я. З 1918 р. комісар в частинах Червоної Армії. В час боротьби з Денікіним в 1919 р. — голова Городнянського повітового ревкому.

Загинув від рук денікінців 19 жовтня 1919 р.

Похований в м. Городні.

Одна з вулиць м. Городні носить ім’я X. А. Чорноуса.

ЧУГАЙ Олександр Іванович. Народився в 1924 р. в с Дібрівному Городнянського району в сім’ї селянина.

Згодом переїхав в м. Ніжин, де працював батько. Тут закінчив 9 класів середньої школи.

Учасник Великої Вітчизняної війни, гвардії сержант. Кавалер трьох орденів Слави. Розвідник.

Загинув смертю хоробрих 16 березня 1945 р в Польщі.



ЧУМАК Василь Григорович. Нар. 7 січня 1901 р. в Ічні Чернігівської губернії.

У 1910-1914 р.р. навчався в Ічнянському чотирикласному училищі. У 1914-1918 р.р. навчався в Городнянській гімназії, брав участь в культурно-мистецькому житті.

У 1918 р. переїхав до м. Києва. Видав першу поетичну збірку «Заспів».

Закатований денікінцями в Києві 21 листопада 1919 р.

Іменем Чумака в Городні названа вулиця.

ШАМРАЙ Тетяна Валеріївна. Народилася 27 вересня 1980 р. в м.Горошино на Полтавщині в родині робітника і вчительки. З 1985 р. родина переїхала в с.Бутівку Городнянського району.

Поетеса.


Друкувалася в центральних газетах та журналах «Соняшник», «Зірка» та інших, в періодичній виданнях Канади, США, виступала на українському радіо та телебаченні. Друкувалася в дитячому збірнику «Ластовенятко». Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Бог і любов». Патріарх Української Православної церкви Володимир вручив їй диплом і магнітофон «Десна».

Таня Шамрай — лауреат інших багатьох конкурсів. Друкувалася в 52 країнах світу.



ШАПОВАЛ Петро Дмитрович. Народився 1 березня 1948 р в с.Жовтневому Корейського району. Закінчив Ніжинський технікум механізації сільського господарства. Працював помічником бригадира тракторної бригади в рідному селі, учителем в школі.

З 1972 р. — на інженерних посадах в Городні. З 1978 р. — голова Городнянського міськвиконкому.

Закінчив Київський інститут народного господарства. З 1987 р. працював заступником голови Городнянського райвиконкому,

Перший секретар Щорського райкому партії (1986 р.). В 1991 р. був обраний першим секретарем Чернігівського обкому партії.

З квітня 1993 р. — голова обласного комітету «Облагротехсервіс», з 1994 р. — голова Чернігівської обласної ради. Працював і головою Чернігівської облдержадміністрації,

З березня 2001 р. — посол України в Киргизії.



ШАРПАТИЙ Володимир Петрович народився 24 вересня 1959 р. в с Бурівці Городнянського району в сім’ї колгоспника.

Закінчив Тупичівську середню школу (1 977). Волгоградську вищу слідчу школу. Після цього працював в Городні в міліції слідчим, начальником відділення, заступником начальника. Працював начальником райвідділу міліції з 1997 р. Зараз у обласному відділі внутрішніх справ.

За зразкову роботу Президент України Л Д. Кучма нагородив його орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998 р.).

ШАТИЛО Михайло Федосійович. Нар. 22 листопада 1919 р. в с.Солонівці Городнянського району в сім’ї селянина. В 30-х роках сім’я переселилась на Далекий Схід. Гвардії старший лейтенант. Командир авіаланки 76 гвардійського штурмового авіаполку І гвард. штурмової авіадивізії.

В армії з 1940 р. На фронті з 1943 р. Зробив 137 бойових вильотів. Служив в армії до 1964 р.

Герой Радянського Союзу (26 червня 1945 р.).

ШАХУНОВ Сергій Єгорович. Нар. В 1919 р в Курській області. Учасник фінської війни 31946 р. — майстер Городнянського маслозаводу. У 1972 році запатентував свій винахід — новий рецепт твердого сиру.

Помер в 1991 р. в Новгород-Сїверську.



ШВЕЦОВ Іван Іванович. Нар. у 1919 р, в с.Ясениха Івановського району Івановської області

Гвардії молодший лейтенант. Кулеметник. Командир кулеметного взводу 52 кавалерійського полку 14 гвардійської кавалерійської дивізії.

Воював на Південно-Західному га Центральному фронтах. В армії з 1939 р. на фронті з січня 1942 р.

Загинув при форсуванні р. Снов. Похований в с. Макишин 22 вересня 1943 р.

Герой Радянського Союзу (15 січня 1944 р.).

ШЕВЧЕНКО Іван Семенович. Нар. у 1922 р. в с. Куликівці Городнянського району в сім’ї селянина.

Закінчив Тупичівську середню школу (1940 р.), Московську академію бронетанкових військ. Танкіст. Генерал-майор. Служив на Далекому Сході.

Працював викладачем у Саратівському електрично-технічному інституті

ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович. Нар. 9 березня 1814 р. в с. Моринці тепер Черкаської області в сім’ї селянина-кріпака.

Видатний український поет, класик літератури, художник, мислитель, просвітитель, демократ.

Неодноразово відвідував Городню. Вперше весною 1843 р., подорожуючи з Петербурга на Україну по шляху Дібрівне-Дроздовиця-Городня-Політрудня-Дібрівне-Смичин-Седнів. Вдруге в квітні 1846 р. проїжджав з Седнева у Городню, тоді ж відвідав і село Великий Листвен.

В Городні ім’я поета носить кінотеатр, вулиця. В 1964 р. в райцентрі встановлено пам’ятник.



ШЕКУН Олександр Володимирович. Нар. 19 січня 1935 р. в м. Чернігові в сім’ї службовця. За освітою інженер-хімік. За покликанням історик-археолог.

Працював головою обласної секції археології при облтоваристві охорони пам’яток історії і культури (1974 р.).

З 1980 р. працював у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В В. Тарновського науковим працівником, а з 1970 р. — завідуючим відділом археології. Має 200 друкованих праць з археології. Відкрив і картографував 312 пам’яток археології в області, в тому числі в Мощенці та в Автуничах.

ШЕЛУДЬКО Степан Оксентійович. Нар. в 1921 р. в с. Тупичеві Городнянського їй в сім’ї селянина.

Закінчив Тупичівську СШ, військове училище, Львівський держуніверситет.

Дсктор історичних наук. Працював в м Москві в органах КДБ, інституті народного господарства та в інституті профактиву.

Під час війни воював у партизанському загоні.

Проживає в м. Москві.

ШЕРШЕНЬ Уляна Сидорівна, Нар. у 1892 р.в с.Вихвостові Городнянського повіту в сім’ї селянина.

Свідок Вихвостівської трагеді 1905 року. Поряд з роботою в колгоспі, складала вірші, з яких «День осінній, день ненастний», «Ой, як гріє ясне сонце».

Вмерла в 1973 р в с.Вихвостів.

ШИХОВ Олександр Микитович. Командир спеціального розвідувального загону «Почин», який був у 1943 році десантований на територію Городнянського і Тупичівського районів для боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. Герой Радянського Союзу. Проживає в Москві.

ШЛЬОНЧИК Олександр Микитович. Нар. у 1921 р. Відомий на Україні майстер музичних інструментів. Працював у Чернігові на фабриці музичних інструментів.

Спеціально приїздив у Хоробичі, щоб вдосконалити сопілку. Народний майстер декоративно-прикладного мистецтва України та Молдови.

Проживає в м. Чернігові.

ШПУНТ Георгій (Юрій) Олександрович. Нар. 26 травня 1937 р. в м. Городні в родині службовця. Закінчив Городнянську середню школу (1954 р.) Навчався в сільгоспакадемії, закінчив Чернігівський педінститут (1970).

Працював секретарем райкому комсомолу, завідуючим відділом культури, директором друкарні, директором районної кіиосітки, заступником директора обласної школи-інтернату, заступником директора заводу «Агат». Автор книг: «Память детства моего», «Открытие» та збірки гуморесок «МП Секс» (1995 р.). Самодіяльний художник.



ШУМАН Андрій Маркіянович. Народився в 1907 р. у селищі Павло-Іванівському. Військовий льотчик.

Загинув смертю хоробрих при виконанні спеціальних завдань під час національно-революційної війни в Іспанії в 1937 р.



ШУМАН Олександр Маркіянович. Народився в 1922 р. у селищі Павло-Іванівську. Закінчив Ніжинський педінститут імені М. В. Гоголя (1952). Учасник підпільної боротьби з німецько-фашистськими загарбниками (1941-1942), командир розвідників у з’єднанні О. Федорова (1942-1944). Секретар Шевченківського райкому партії (1944-1945). З 1954 по 1993 р.р. — викладач Ніжинського педінституту. Кандидат історичних наук. Відмінник народної освіти.

ШУПА-ДІБРОВА Ігор Федосійович. Нар. в 1929 р. в м. Городні. Закінчив Городнянську середню школу №1 (1947 р.), Ленінградський інститут залізничного транспорту (1955 р.). Працював на будівництві та ремонту залізниць в Росії, Білорусії, Молдові, в Заполяр’ї, Маріуполі. Автор багатьох наукових робіт, в т.ч. «Бригадний підряд» (Мурманськ, 1973 р.).

Помер 15 червня 2001 р.



ЩОРС Микола Олександрович. Нар. 6 червня 1895 р. в с. Сновськ (тепер м. Щорс;) Городнянського повіту. Закінчив військово-фельдшерську школу, учасник І світової війни.

На чолі червоногвардійського загону в 1918 р. бився проти німецьких окупантів.

У 1919 р. командував Богунським полком, який з Таращанеьким визволили села повіту і м. Городню від петлюрівських військ. Пізніше командував бригадою, дивізією.

Загинув у бою в серпні 1919 р. Похований в м. Самарі. Іменем Щорса названа вулиця в м. Городні.



ЩУКІН Марко Борисович. Доктор історичних наук. Начальник слов’яно-сарматської археологічної експедиції Санкт-Петербурзького Ермітажу, яка працювала в с Мощенці в 1985 році і виявила городища VI століття до н. є. і городища VI століття нашої ери.

Працює в Ермітажі.



ЮФА Йосип Семенович. Нар. у 1915 р. в м. Городні. Гвардії полковник, командир опергрупп Гвардійської мінометної частини 38 армії.

В армії з 1938 р. На фронті з червня 1941 р. Воював на Сталінградському та І Українському фронтах. Герой Радянського Союзу (1941 р.).

Помер в 1974 р. Похований в Тушино Московської обл.

ЯКИМЕЦЬ Анатолій Олександрович. Нар. 11 вересня 1946 р. в с.Придеснянське Коропського району в селянській родині. Закінчив Ніжинське культосвітнє училище по класу баян (1964 р.). Працював в Новгород-Сіверській музичній школі та районному будинку культури. З серпня 1969 р. в Городнянській музичній школі.

Автор пісень на слова Ф. Б. Вахутинської «Пісня про Городню», «У Монумента», «Троянди пам’яті» тощо.

Проживає в м. Городні.

ЯКУБОВИЧ Іван Михайлович. Архітектор. Інженер Чернігівського повітового земства. Автор будівництва в м. Городні (кінець XIX ст.) «Чайної товариства тверезості» на замовлення Орбеліані, яка пізніше була перебудована на Народний дім, зараз Городнянська дитяча спортивна школа. Автор багатьох архітектурних будівель: земської школи в с. Лемешах Козелецького повіту (1910 р.), Чернігівського міського училища ім.. М. Гоголя (1912 р.).

ЯРОШЕВСЬКА Варвара Петрівна. Нар. у 1861 р. в с. Мощенці Городнянського повіту в сім’ї пономаря.

Закінчила Чернігівське жіноче єпархіальне училище в 1879 р. Працювала в земських училищах повіту 37 років.



Померла в 1943 р.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМ.І. Шпаковатии Художнє оформлення, комп'ютерна верстка дизайн-студія
Шаров І. Ф. 100 видатних імен України. — К., Видавничий дім «Альтернативи» 1999. — 496 с. [100великих-Укр z Culture] 990000 231 str...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconОстроградський Михайло Васильович
Багато видатних письменників, художників, діячів науки та культури народила земля Полтавська у ХІХ ст. Але, мабуть, найпочесніше...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconМихайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Справжнє ім’я цієї людини – Михайло Олександрович Штейн. Однак в історіографію та культурну історію Дніпропетровська він увійшов...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconЧисло. Натуральні числа. Римська система числення
Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних вчених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків,...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconГалай Г. Гриневич Г. Учням про видатних математиків. К., 1976. С. 105-108. Конфорович А., Сорока М. Остроградський: Біогр роман
Конфорович А. Г., Сорока М. А. Михайло Остроградський./ Остроградський. Биографічний роман. / Серія біографічних творів: Уславлені...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини icon«Михайло Грушевський. Від федералізму до незалежності України» Робота учасника міських інтернет-читань «Життя, віддане Україні»
Стає зрозумілим, що до активного політичного життя наш народ може бути готовим тільки завдяки знанням своєї історії, культури, усвідомленню...
Михайло Євсієнко Словник видатних імен Городнянщини iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка