Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу



Скачати 119,24 Kb.
Дата конвертації20.06.2017
Розмір119,24 Kb.


Турківська центральна районна бібліотека


Михайло Зубрицький -

літописець Бойківщини
http://www.infoukes.com/newpathway/10-2012-11-1.jpg
Пам’ятка користувачу

2014

Пам яка присвячена визначному історику, етнографу, фольклористу, духовному пастирю, члену НТШ о. Михайлу Зубрицькому / 1856 – 1919 рр. / і адресована широкому колу користувачів.


http://static.karpaty.info/data/region/img/lv.ss.mshanets/gallery/2.jpg

В приміщенні Турківської ЦРБ

знаходиться окрема музейна кімната,

де збираються та зберігаються документи про життя і діяльність цієї видатної особи Турківщини.


«Михайло Зубрицький - історик і етнограф, а при тім сам син селянської сім'ї, він почуває потребу вникнути якнайглибше в душу народу і передати нам, відбитим культурною течією далеко на бік від того народу, його духовне і моральне обличчя в можливо повній, автентичній формі. Він звернув увагу на ті зерна культурної історії та народної психології, що котяться день у день у тих сірих, безконечних селянських розмовах і пробував виловити з них причинки для своїх наукових тем».

Іван Франко


Славний син України

Третього листопада день народження талановитого українського вченого - історика, етнографа, фольклориста, дійсного члена НТШ, священика УГКЦ о. Михайла Зубрицького. Ні за польської, ні за совєтської влади його ювілеї не відзначалися. За польської тому, що був українець, за радянської тому, що був священик, та ще й уніят. З настанням української держави його згадали. Скромно, тихо, але згадали. «Першовідкривачем» постаті о. Михайла Зубрицького у вітчизняній, зокрема бойківській, культурі був львівський науковець Григорій Дем'ян.

Народився Михайло Зубрицький у горах, і постать його, як велику гору, можна роздивитися тільки здалека.

Мала батьківщина вченого - село Кіндратів на Турківщині.

Тут 3 листопада 1856 р. він народився у багатодітній сім'ї. Тут проминуло його довкілля , тут почав пізнавати світ. У неповні 9 літ Михайло їде на науку до Турки, та по кількох місяцях повертається до рідної домівки через те, що у родичів, де він мешкав, згоріла хата. Два роки по тому він їде на науку до Розбору Округлого, що поблизу м. Сянок, а в 1868 р. переїжджає до Дрогобича, де вчиться у василіянській нормальній школі, пізніше - у гімназії. Там познайомився і заприятелював зі своїм однолітком й однокласником Іваном Франком, з яким підтримував дружні і наукові стосунки до кінця життя Каменяра.

По закінченні навчання у гімназії і духовній семінарії та висвяченні на священика о. М. Зубрицький від 1883 і по 1914 р. служить парохом с. Мшанець на С'таросамбірщині. Саме тут, у Мшанці, творить більшість своїх наукових праць, серед яких «Верхня вовняна ноша українського народу в Галичині», у якій на підставі одягу робить спробу визначити межі Бойківщини. Автор дає опис меж, де поширений бойківський одяг, і зазначає, що люди в однаковому одязі на чужині почувають себе ріднішими. Зберігають наукову вартість його твори «Народний календар. Народні звичаї і повірки, прив'язані до днів в тижні і до рокових свят», «Пачкарство бакуну (тютюну) в горах у Галичині в XIX в.», «Причинки до історії рекрутчини у Галичині наприкінці XVIII і до половини XIX ст.» «Тісні роки. Причинки до історії Галичини від 1846 до 1861 рр.», «Помічні дні. Причинки до історії Галичини від 1848 до 1861 рр.», «Помічні дні. Причинки до історії панщини в Галичині в XIX ст.», «Урядові заходи проти холери у 1831 році» та інші.

Михайло Зубрицький створив правдиву етнографічну енциклопедію с. Мшанець такими працями: «Імена, назви і прізвища у селян з с. Мшанець Старосамбірського повіту», «Годівля, купно і продаж овець у с. Мшанець», «Велика родина у Мшанці Старосамбірського повіту», «Селянські будинки у Мшанці Старосам бірського повіту» та інші.

Не забував о. Михайло і свою Турківщину. Рідним теренам він, зокрема, присвятив: «Ходаки, обув селян Старосамбірського і Турчанського повітів», «Село Кіндратів Турчанського повіту», «Образ, «Царство» і «Пекло» (в Зубрицькій церкві)». Не можна не згадати етнографічні матеріяли . записані М. Зубрицьким на Турківщині, серед яких: «Диво в Лосинці» і «Собака з Явори» . В останній цікаво і правдиво подано опис торговиці в Турці. Це унікальне явище купівлі і продажу худоби. Від найдавніших часів, упродовж кількохсот літ і донині торговиця в Турці відбувається тільки по середах і тільки вночі. Проходять торги так: у вівторок, над вечір, зганяють худобу, яку хочуть продати, ближче до місця торговиці. На торгову площу її заводять уже по півночі.

V давні часи, коли основною тягловою силою був кінь, було поширене конокрадство і шахрайство. Кожен господар мав паспорт на коня. Якщо такого паспорта не було, кінь вважався краденим, а господар - злодієм. Його могли заарештувати, оштрафувати і навіть відібрати коня, якщо власник не доведе, що кінь його. Якщо кінь норовистий, то господар мав поставити застережний знак. Таким знаком служило пужало батога, яке прикріплялось так, щоб воно стирчало догори біля шиї коня. Якщо такого знаку не було і кінь когось вкусив чи вдарив копитом, то господар ніс за це відповідальність. Після півночі торги проходять мляво. І худоби мало, і купців небагато. Проте, що ближче до світанку, то більше жвавішають торги. Бо той, хто хоче продати, прагне продати, а хто хоче купити - прагне купити. Крім торгів худобою - кіньми, коровами, свиньми і їх молодняком, на торговиці завжди можна купити горілку і до горілки. Як тільки починає сіріти, торги припиняються. Так було споконвіку, так є і тепер. М. Зубрицький описав торговицю в Турці 1895 р.: «Торги були у розпалі. Гармидер на торговиці зростав, адже скоро світанок. Один ґазда хотів купити коня. Отже, і придивлявся до них, як міг. Зупинився біля одного. Придивлявся, мацав його. Ніби здоровий і вгодований. Почали торгуватись, зрештою зійшлися на ціні. Ґазда, що купував коня, каже до продавця:

  • Слухай, чоловіче, кінь дорогий. А що, як він має якийсь гандж?

- Ніякого ґанджу, - відказав продавець. - А якби він був, то ти завжди можеш повернути коня і отримати свої гроші. Я живу в Яворі і є слугою тамтешнього пана Ігнацевича. Звуть мене Іваном, а прізвище Собака. Зговорились, сторгувались, розрахувались, і кожен пішов задоволений зі своєї торгової оборудки. Ґазда прийшов домів, уважно
роздивився коня і зрозумів, що його жорстоко обдурено: кінь довго не проживе. Ґазда негайно подався до Явори. Відпитав пана Ігнацевича, а такий там дійсно був, почав емоційно розповідати йому, як його слуга Іван Собака обдурив його на торговиці в Турці. Пан якийсь час слухав непроханого гостя, а потім ударив його бичем і закричав: Дурню, у мене слугами є люди, а не собаки!..».

Певне місце у науковому доробку М.Зубрицького займають топонімічні дослідження. Одним із них є розвідка «Звідки пішла назва Київ?». Вчений звернув увагу, що ця назва не єдина в Україна і Європі. Лише на Турківщині є два топоніми з таким коренем: поле Київ (наголос на другому складі) коло с. Лімна і гора Киповиць коло с. Явора. Є село Кийовець у Миколаївському районі на Львівщині. Топонім Київ трапляється у Польщі, Болгарії, на Балканах.

Легенда про засновника столиці України Кия, його братів Щека і Хорива та сестру їхню Либідь походить із давніх часів. Тоді земля була вкрита лісом, і корчувати його без відповідних знарядь було неможливо. Але час від часу блискавки запалювали ліс, і люди бігли до місця пожежі, аби скористатися землею. Але туди прибували й інші люди - і всі озброєні киями. Земельна площа одна, а претендентів на неї багато. Очі палають, киї напоготові. Проте знаходився хтось мудріший, який пропонував поділити землю між громадами. Ділили і на знак примирення скидали киї на купу та спалювали. Людина, яка запропонувала поділитися землею, діставала прізвисько Кий. Отакий Кий і заснував Київ на Дніпрі.

М.Зубрицький вивчав життя священнослужителів : «Кілька документів до історії сільського духовенства в Галичині», «Добродійство польської шляхти для руської Церкви і руського духовенства», «Читальня у руськім семінарі у Львові від осени 1879 до 1983 року», «Знадоби для характеристики життя світського сільського греко-католицького духовенства в Галицькій Русі в XVIII в.», «Деканальні і парохіяльні бібліотеки Перемиської єпархії», «Причинки до історії руського духовенства у Галичині від 1820 до 1853 р.».

З ініціативи о. М. Зубрицького 1904 р. у Мшанці споруджено будинок читальні, який зберігся донині. Тут проходили зустрічі з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком та іншими визначними особистостями. Вони допомогли укомплектувати бібліотеку, інформували про новини політики і культури, допомагали поліпшити побут селян.

Помер о. Михайло Зубрицький у квітні 1919 р. Похований у с. Береги Долішні коло церкви (тепер костел), у якій служив, поруч із дзвіницею. Вдячні односельці поставили душпастиреві скромний пам'ятник, який поляки пізніше знищили. Так і стоїть осиротіла могила священика, українського патріота...

Михайло Зубрицький залишив нащадкам понад двісті наукових праць, актуальність і пізнавальний потенціал яких не минає. Проте й досі світська і церковна влада як України, гак і Польщі не спромоглися належно вшанувати пам'ять визначної людини на місці її вічного спочинку. Не впорядковано і не видруковано окремим виданням його праці.
Вони залишаються розкиданими по різних виданнях його часу і практично невідомі широкому загалові читачів.

П. Зборовський

Дослідник життя бойків
Бібліографічний список літератури
Бабич, В. Вшанували Михайла Зубрицького:

ювілеї [ Текст ] // Бойківщина . - 2006 . - 18 листоп.
Біографія О. Михайла Зубрицького [ Текст ] // Літопис Бойківщини. - ЗСА – Канада,1977. - Ч.: 2/26(37). - Липень – грудень. - С.71.
Бончук, В. Літописець Бойківщини: до 145-ї річниці від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Бойківщина. - 2001. - 17 листоп.
Вовканич, С. Мшанецький доробок Михайла Зубрицького [ Текст ]// Кримська Світлиця. – 2012. – 27 лип.
Гвоздевич, С. Михайло Зубрицький – дослідник сім’ї та сімейної обрядовості бойків: до 150 –річчя від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Слово Просвіти. - 2008 .- Берез.- С.3-4.
Горинь, Г. Наукова праця Михайла Зубрицького у вимірах часу: до 150 – річчя від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Слово Просвіти. - 2008. - Берез. - С.3.

Дем’ян, Г.О. Михайло Зубрицький: дослідник життя бойків [ Текст ] //Літопис Бойківщини. – ЗСА – Канада,1979. - Ч.: 2/30 (41). – Липень – грудень. - С.54 -58
Дем’ян, Г.; Канцедал, Л. Михайло Зубрицький і його словенський щоденник [ Текст ] // Дожовтнева та радянська література. – К., 1989. – С. 178 – 186

Дем’ян, Г.; Данилюк, Г. Зубрицький Михайло Іванович [ Текст ] // Памятки України. – 1992. - № 2 – 3. – С. 6 – 8

Дем’ян, Г. Маловідомі сторінки життя і наукові праці Михайла Зубрицького [ Текст ] //ЗНТШ. - 1992

Зборовський, П. Оживають там, де є могили: до 80 – ліття від смерти Михайло Зубрицького,1856 – 1919 рр. [ Текст ] // Літопис Бойківщини. - ЗСА – Канада,1999 .- Ч.: 1/59 (70). - Січень . - С.22-31.
Зборовський, П. Славний син України: до 150 – ліття з д/н о. Михайло Зубрицького [ Текст ] // Літопис Бойківщини. - ЗСА – Канада - Україна, 2007. - С. 3-8.

Зубрицький, П. Біографія о.Михайла Зубрицького [ Текст ] // Літопис Бойківщина . - ЗСА – Канада,1970. - Ч.: 1-2 – С. 6-8
Курчів, Р. Михайло Зубрицький у згадках і оцінках Івана Франка : до 150 – річчя від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Слово Просвіти . - 2008 . - Берез. - С. 2.
Лисак, В.М. Стежками Михайла Зубрицького [ Текст ] // Літопис Бойківщини . - ЗСА – Канада, 1995 . - Ч.: 1/55 (66). - С. 12-17.
Лисак, В.М. Педагогічна та етнографічна діяльність М.І.Зубрицького – найбільшого дослідника народного календаря бойків [ Текст ] // Літопис Бойківщини. - ЗСА – Канада, 1996 . - Ч.: 1/56 (67). - С.16 – 27.
Мись, Д. Забуте ім’я [ Текст ] // Бойківщина .- 1990 .- 13 жовт.
Мись, Д. Серце віддане людям: про Михайла Зубрицького [ Текст ] // Бойківщина . - 2005. - 15 січ.
О. Михайло Зубрицький «Тісні роки» [ Текст ] // Літопис Бойківщини . - ЗСА – Канада, 1985 . - Ч.: 1/41(52). - Січень – червень. - С. 43 – 48.
О. Михайло Зубрицький «Тісні роки»: Закінчення» [ Текст ] // Літопис Бойківщини .- ЗСА – Канада, 1985 .- Ч.: 2/42(53). - Липень - грудень. - С. 40 – 43.
О. Михайло Зубрицький: про голод на Бойківщині:1846 – 1861 рр. [ Текст ]// Літопис Бойківщини . - ЗСА – Канада, 1984 .- Ч.: 1/39(50). - Січень – червень. - С. 12 – 17.
О.Михайло Зубрицький [ Текст ] // Зборовський П. Таланти Бойківщини . - Львів, 2003. - С. 8-9.
Созанський, Й. Засновано конкурс о.Михайла Зубрицького: славимо наших Земляків [ Текст ]// Бойківщина . - 2007 . - 27 січ.
Тарас, Я. Сторінки до історії церкви села Мшанець та отця Михайла Зубрицького : до 150 – річчя від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Слово Просвіти . - 2008 . - Берез. - С.4-6.
Яджин, М. Гідно пошанований земляками: до 150 – річчя від дня народження Михайла Зубрицького [ Текст ] // Слово Просвіти. - 2008. - Берез. - С. 6
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconГалицька центральна районна бібліотека
Творець українського гімну – Михайло Вербицький [Текст] : пам’ятка користувачу : до 200-ліття від дня народження М. Вербицького /...
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconПостав у душах І граніті
Постав у душах І граніті (пам’ятники Т. Г. Шевченку на Надвірнянщині): пам’ятка користувачу/ Надвірнянська црб; уклад. М. Гринюк,...
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconСучасниця Каменяра
Сучасниця Каменяра: пам’ятка користувачу / Надвірнянська црб; укладач М. Гринюк; відп за вип. М. Кушнерчук. – Надвірна, 2013. 10...
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconМихайло Зубрицький. Зібрані твори І матеріали

Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconНадвірнянська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ «За мною стояла Україна…»
«За мною стояла Україна»: пам’ятка користувачу / Надвірнянська црб; укладач Т. Гавриленко; відп за вип. М. Кушнерчук. – Надвірна...
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconПоет, що йде попереду життя
Поет, що йде попереду життя : пам'ятка користувачу : до 80-річчя від дня народження Івана Драча / Галицька цб; [уклад. О. Мединська;...
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconГалицька центральна районна бібліотека Іван Багряний – титан українського духу
Багряний – титан українського духу : (до 110-річчя від дня народження І. Багряного) : пам’ятка користувачу / Галицька цб; [уклад....
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconНадвірнянська центральна районна бібліотека Відділ краєзнавчої літератури Володимир Луців: співак, бандурист, громадський діяч
Володимир Луців: співак, бандурист, гномадський діяч : (пам’ятка користувачу) / Надвірнянська црб; уклад. М. Гринюк; відп за вип....
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу iconНадвірнянська центральна районна бібліотека Відділ краєзнавчої літератури Він зійшов на сонячну ріллю поезії
Він зійшов на сонячну ріллю поезії (до 70-ліття з дня народження Степана Писуляка): пам’ятка користувачу / Надвірнянська црб; уклад....
Михайло Зубрицький літописець Бойківщини Пам’ятка користувачу icon«Поет з високим даром слова» (до 75-річчя з дня народження Тараса Мельничука)
Поет з високим даром слова (до 75-річчя з дня народження Тараса Мельничука): пам’ятка користувачу/ Надвірнянська црб; уклад. М. Гринюк;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка