Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства



Сторінка1/33
Дата конвертації17.10.2017
Розмір5,62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СТАБІЛЬНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ СУСПІЛЬСТВА

МАТЕРІАЛИ

науково-теоретичної конференції викладачів,

аспірантів та студентів юридичного факультету

(Суми, 25 травня 2013 року)

Суми


Сумський державний університет

2013



Редакційна колегія:

А. М. Куліш – доктор юридичних наук, професор;

М. М. Бурбика – доктор юридичних наук, доцент;

М. І. Логвиненко – кандидат юридичних наук, доцент;

В. М. Семенов – кандидат наук із державного управління;

А. В. Баранова – викладач

Видання


рекомендовано до друку рішенням

вченої ради юридичного факультету СумДУ

(протокол № 8 від 4 квітня 2013 р.)

До збірника увійшли статті та тези доповідей викладачів, аспірантів і студентів юридичного факультету СумДУ, інших юридичних ВНЗ м. Сум, що містять результати теоретичних досліджень із правових дисциплін та окремі питання актуальних проблем сучасної правової системи України.


© Куліш А. М., Бурбика М. М., Логвиненко М. І., Семенов В. М., Баранова А. В.

© Сумський державний університет, 2013


ЗМІСТ
Міжнародно-правова безпека та стабільність суспільства

Абдуллаева Т. Дипломатические отношения Украины и Азербайджана …………………………....7

Бражник Н.М. Деякі аспекти узгодження українського митного законодавства з Кіотською конвенцією…………………………………………………………………………………………………8

Ващенко Л.В. Правові аспекти виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні…………………………………………………………………………………………………….10

Ващенко Л.В. Прийняття Закону України «Про громадські об’єднання» - крок до стандартів міжнародного законодавства …………………………………………………………………….……..12

Греков І.П. Порівняльна характеристика правового статусу омбудсмена в Польщі та Україні………………………………………………………………………………………………….…16

Гончарова А.В.Зарубіжний досвід організації переходу прав власності на спадкове майно…….17

Денисенко С.І. Митний союз у рамках ЄврАзЕс як механізм спрощення та гармонізації митних процедур на Євразійському континенті …………………………………….………………………..19

Дігтяр А.О. Кримінальна відповідальність за використання дитячої праці за нормами міжнародного та національного права…………………………………………………………………21

Джумаев М.М. Особенности международных торговых отношений Украины и Туркменистана………………………………………………………………………………………...…23

Жура О.М. Міжнародне усиновлення: проблемні аспекти ……………………………………….....25

Іщенко І.О. Особливості співробітництва органів внутрішніх справ України з компетентними органами іноземних держав при розслідуванні злочинів……………………………………..……...27

Кедік Г.А. Працевлаштування хореографів за кордоном………………………………………….....29

Киличова Ш. Криминальная ответственность в уголовном праве Узбекистана………………..…...31

Колеснікова М.В. Реалізація права на мирні зібрання: світовий досвід та українські реалії………33

Кузьмінський О.В. Виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 р………………………………………………………………………..……………………...35

Кузьмінський О.В. Організація роботи Європейського суду з прав людини…………………....…39

Куліш А. М. Світові моделі діяльності омбудсмена…………………………………………………..41

Логвиненко М.І. Примат міжнародного права над нормами українського законодавства про працю……………………………………………………………………………………………………...43

Матниязов С. Правовое регулирование международных образовательных программ ……….…44

Музикант К.А. Щодо Комітету ООН по правам дитини………………………………………….….46

Олійник К.А. Щодо проблеми захисту громадян України за кордоном…………………..…….…48

Петіна Г.І. Застосування вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах…………………………………………………...………………….50

Радченко Н.О. Актуальні питання регламентації донорства в законодавстві України та іноземних держав………………………………………………………………………….…………………………52

Решетнік А.Р. Міжнародний досвід та співробітництво у сфері судового управління…………....54

Рисенко О.М. Історія становлення посади омбудсмена в різних країнах світу………………….…55

Сарыева Л.Ч. Дипломатические и внешнеполитические отношения между Туркменистаном и Украиной………………………………………………………………………………………………….57

Семенова А.В. Порівняльний аналіз поняття недійсності трудових договорів у законодавствах країн Балтії та його застосування в Україні……………………………………………………………59

Солоніна Д. «Електронна митниця» як один із основних шляхів модернізації митної служби України…………………………………………………………………………………………………....61

Сухоставець О.П. Геоінформаційні системи як вид міжнародного співробітництва………………63

Трошечко В.В. Деякі аспекти діяльності представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіонального відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини…………………………………….64

Трошечко В.В. Деякі аспекти звернення, діяльності та виконання рішень Європейського суду з прав людини……………………………………………...…………………………………………..…..66

Чередниченко Н.В. Міжнародно-правове регулювання праці…………………………………….…70

Чернадчук О.В. Окремі питання реформування правового регулювання фінансового вирівнювання з урахуванням рекомендацій Ради Європи………………………………………….…………………72

Чернадчук Т.О. Адаптація банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу: деякі аспекти………………………………………………………………...………………......73

Усікова О.В. Окремі аспекти міжнародно-правового регулювання праці…………………………..74

Якубов И. Правовое регулирование экспорта нефтепродуктов Туркменистана……………….……76
Діяльність органів публічної влади щодо забезпечення стабільності та безпеки суспільства

Андрійченко Н. Відповідальність за зловживання службовим становищем працівниками правоохоронних органів…………………………………………………..………………………….....78

Гиркіна О.Легітимність державної влади в сучасній Україні………………………………………...80

Горевий В.І. Окремі питання про імідж і статус суддів…………………………………….………...82

Дахно В.М. Особливості впровадження суду присяжних за новим Кримінальним процесуальним кодексом України……………………………………………………………………………………...…85

Єременко А.О. Переваги та недоліки функціонування інституту суду присяжних на території сучасної України……………………………………………………………….………………………...87

Ільченко О.В. Адміністративно-правові аспекти щодо визначення поняття та загальної структури органів внутрішніх справ…………………………………………………………..……………….…...89

Кислощаєва М.В. Адміністративно-територіальна реформа як запорука розвитку суспільства…91

Копаниця Є.М. Взаємозв’язок корупції та організованої злочинності………………………….…..93

Лобко К.А. Особливості притягнення до відповідальності за хабарництво в Україні……………..96

Овчаренко Н.М., Шаповалова В.В. Роль практичної діяльності омбудсмена у механізмі забезпечення прав людини………………………………………………………………………………98

Руденко М.В. Поняття та особливості негласних слідчих дій…………………………………….100

Рудько А.А. Домашній арешт як альтернатива тримання під вартою……………………………..102

Сайко Л.Ю. Історія виникнення і розвитку інституту виконавчого провадження…………….…..104

Семенов В.М. Основи організації та діяльності органів влади Слобідської України у ІІ половині XVII-XVIII ст……………………………………………………………………..…………………….106

Сокрута Ю.Б. Адміністративно-територіальне регулювання виконавчого провадження в Україні……………………………………………………………………………………………….…..110

Сухоставець О.П. Застосування геоінформаційних систем у містобудуванні…………….……….112

Теліженко Б.О. Стан формування електронного уряду в Україні………………………………….114

Чернадчук О.В. Щодо впливу правових факторів на розвиток бюджетного законодавства України.………………………………………………………………………………………………….117

Шаповалова В.В. Врегулювання механізму притягнення народних депутатів України до конституційної відповідальності………………………………………………………………………118

Якименко А.Ю. Право на захист у кримінальному процесі………………………………..………119
Правове регулювання економічної діяльності в Україні та світі

Бабенко О.О. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: проблеми визначення об’єкту та бази оподаткування…………………………………………………..………………….…123

Баленко Є.О. Моделювання систем економічної безпеки суб’єктів господарювання: підходи та перспективи розвитку………………………………………………...………………………………...125

Борисова А.М. Загрози інформаційній безпеці у банківських установах…………………………..127

Гончарова І.О. Забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання як один із пріоритетних напрямів національної безпеки держави……………………………………………...129

Горбатенко Д.С. Комплексний підхід у сфері захисту інформації……………………….………....132

Горбатенко Д.С. Правові аспекти інтелектуального рейдерства………………………….………...134

Дергачова Л.В. Особливості витребування ділянок із незаконного володіння………….………...135

Жиленко Л.А. Механізм управління системою економічної безпеки суб’єктів господарювання…………………………………………………………………………………….…..137

Клименко Н.М. Особливості підбору кадрів для служби безпеки підприємства………………….139

Куліш Р.Ю. Особливості розпорядження майновими правами на окремі об’єкти інтелектуальної власності………………………………………………………………………………………………...141

Луцик А.С. Цінова політика держави та правового регулювання цін та ціноутворення……..…142

Марковський Д.А. Завдання конкурентної розвідки………………………………………………..144

Михайлик Я.В., Гробова М.М. Кадрова безпека як складова економічної безпеки будівельної фірми «Сталькон»…… ………………………………………………………………………………..146

Осадча А.І. Стратегічне планування забезпечення безпеки діяльності суб’єктів господарювання………………………………………………………………………………………...149

Песоцька Н.В. Правоохоронні органи в процесі захисту підприємств від шахрайств……………150

Сінянська А.О. Недобросовісна конкуренція в Україні……………………….…………………….152

Тищенко К.О.Державне регулювання діяльності приватних охоронних структур як фактор суспільного розвитку…………………………………………………………………………………...155

Ткачова Ю.М. Захист прав інтелектуальної власності……………………………….……………...157

Чернадчук Т.О. Адаптація банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу: деякі аспекти ………………………………………………………………………...………...160

Якушенко Д.В. Використання інформаційних технологій як засіб запобігання корупції………………………………………………………………………………………………….161
Правова стабільність та безпека суспільного буття людини в Україні та у світі

Баранова А.В. Нормативно-правові засади сімейного виховання в Україні………….…………..163

Бурбика М.М. Інформаційні права і свободи найманого працівника під час виконання ним трудових обов’язків…………………………………………………………………….……………....165

Геренко Т.О. Загальні правила відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням…………………………………………………………………………………...…168

Гриценюк А.О. Проблеми застосування адміністративних стягнень до суб’єктів винних у вчиненні адміністративного проступку………………………………………………………………………….169

Дігтяр А.О. Юридична відповідальність за порушення норм трудового законодавства………..171

Дігтяр І.С. Адміністративно-правове регулювання у сфері запобігання куріння тютюнових виробів…………………………………………………………………………………………...………173

Дутікова О.О. Запобігання насильства над дітьми…………………………………………………...175

Жура О.М. Нормативне закріплення права батьків на виховання дитини………………………...177

Зимогляд І.І. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх………………….……....179

Кіяшко Ю.М. Реалізація політичних прав людини і громадянина………………………………….181

Михайлішин П.А. Моральні та адміністративно-правові аспекти становлення трансплантології в Україні…………………………………………………………………………………………………...182

Мотрюк А.Д. Захист права на наукове відкриття як одна із основних умов розвитку науки в Україні…………………………………………………………………………………………………...184

Россохацька А.А. Проблеми правового регулювання охорони і раціонального використання земель……………………………………………………………………………………………………186

Рязанець Ю.В. Адміністративно-правове регулювання реклами лікарських засобів……………187

Савченко О.М. Правові проблеми згоди пацієнта на медичне втручання………………………...190

Сай Л.М. Деякі аспекти тлумачення поняття «лікарська помилка»………………………………..191

Свистельник М.О. Вплив інформаційних технологій на формування свідомості неповнолітніх на прикладі ЗМІ………………………………………………..…………………………………………..193

Сердюк В.І. Адміністративно-правовий статус громадян України як різновид правового статусу…………………………………………………………………………………………………...195

Сердюк В.В. Правове регулювання професійного спорту в Україні………………………………197

Солонар А.В. Деякі аспекти визначення поняття «державна реєстрація»…………………………199

Стегній С.О. Проблеми застосування контрактної форми трудового договору………………….201

Турук Н.В. Деякі питання правового регулювання адміністративно-правового статусу громадян України…………………………………………………………………………………………………..203

Уткіна М.С. Проблеми застосування юридичної відповідальності за ненадання домедичної допомоги………………………………………………………………………………………………...205

Фащук Т.В. Процедура реєстрації релігійних організацій…………………………………………207

Чередниченко В.Б. Запобіжні заходи з використанням електронних засобів контролю………………………………………………………………………………………………...209

Чередниченко Н.В. Трудова дисципліна у системі трудових правовідносин……………………..211

Шулік І.В. Загальні правила відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням……………………………………………………………………………………....212

Ярмак М.С. Історія розвитку та становлення права соціального захисту України……………....214
Матеріали круглого столу «Медіація як засіб альтернативного способу вирішення спорів»

Геренко Т.О. Медіація у кримінальних справах: Україна та Європейські країни…………………216

Лопа В.О. Медіація у нотаріальній діяльності………………………………………………………..217

Петренко А.В Медіація: досвід іноземних країн та України………………………………………...219

Свистельник М.О. Сутність та переваги медіації як захисту цивільних прав……………………...221

Сумцова С.Г. Медіація у школі………………………………………………………………………..222

Ханюкова І.А. Сімейна медіація……………………………………………………………………....224

Шулік І.В. Медіація як форма альтернативного вирішення спорів……………………….……….226

Якушенко Д.В. Медіація в Україні: «за» і «проти»………………………………………………….228

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА БЕЗПЕКА ТА СТАБІЛЬНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА

Дипломатические отношения Украины и Азербайджана

Абдуллаева Т., студентка гр. Ю-23 юридичного факультету СумДУ

Науковий керівник – Баранова А.В., викладач кафедри права СумДУ

Украина занимает важное место во внешней политике Азербайджана. Сегодня отношения двух стран переживают новый этап развития, наполненный конкретикой, динамизмом и стремлением развивать сотрудничество во всех направлениях.

Дипломатические отношения между Украиной и Азербайджаном установлены 6 февраля 1992г. Первыми соглашениями между странами стали договоренности 21 октября 199 г. о сотрудничестве МВД республик в раскрытии преступлений, розыске и задержании преступников, а также борьбе с незаконным оборотом наркотиков. Межгосударственный договор о дружбе и сотрудничестве между Украиной и Азербайджанской Республикой был подписан 9 декабря 1993г. во время официального визита в Украину Президента Азербайджана А. Ельчибея, который был ратифицирован Верховной Радой Украины постановлением от 8 апреля 1993г. Обмен ратификационными грамотами к Договору состоялся 25 января 1995. Дипломатическое представи-тельство Украины в Баку было открыто 5 мая 1996 года [3, с. 176].

Процесс становления дипломатических отношений анализирует в своих работах С. Маркедонов. Политолог констатирует, что, будучи государством с незавершенной политической (и даже этнической) идентичностью ее граждан Украина после распада СССР крайне щепетильно относилась к вопросам «территориальной целостности» бывших союзных республик. Таким образом, к середине 1990-х годов обозначилось вполне конкретное меню двусторонних отношений, включавшее в себя такие блюда, как «энергетическая независимость» (естественно, речь шла от независимости от российских энергогигантов), «поддержка территориальной целостности». В последствии к ним добавилось сотруд-ничество в формате ГУАМ (которую в Киеве при раннем Леониде Кучме и в особенности в период президентства Виктора Ющенко рассматривали, как альтер-СНГ) [1].

Если говорить о первом направлении, то в период легислатуры второго президента Украины Киев проявил значительный интерес к «политическому трубопроводу» Баку-Тбилиси-Джейхан (в котором роль Азербайджана позволила нарастить ему геополитическую капитализацию).

Договорно-правовая база двусторонних отношений между Украиной и АР на сегодня обеспечивает правовое урегулирование практически всех направлений украинско-азербайджанских отношений: в политической, экономической, военной, научно-технической, консульской и гуманитарной сферах. Она насчитывает 125 документов, в том числе: 62 межгосударственных и межправи-тельственных, 35 межведомственных, 12 политических, 16 иных документов [1].

На данном этапе в результате сотрудничества Азербайджана с Украиной открываются широкие возможности для развития взаимовыгодных отношений между странами в политической, торгово-экономической, топливно-энергетической, транспортной и гуманитарной сферах. На политическом уровне Азербайджан и Украина поддерживают друг друга как в двухстороннем, так и многостороннем форматах. Кроме того, эти страны сотрудничают в таких международных организациях, как ООН, ОБСЕ, Совете Европы, СНГ, ГУАМ. Одним из последних примеров этого является активная поддержка Украиной кандидатуры Азербайджана в ходе недавних выборов непостоянных членов Совета безопасности ООН на 2012-2013 годы.

Сотрудничество Азербайджана и Украины в энергетической сфере служит не только их интересам, но и играет важную роль для стран всего региона. Общественные деятели подчеркивают, что Украина имеет в этом направлении масштабные и амбициозные планы на ближайшую перспективу. Актуальными также остаются перспективы строительства нефтеперераба-тывающего завода и газового терминала возле Черного моря [2].

Сегодня Украина и Азербайджан ставят перед собой общие задачи по


диверсификации маршрутов поставок энергоносителей, для чего формируется соответствующая нормативно-правовая база. Торгово-экономические отношения между двумя государствами активно развиваются, и сегодня Украина является одним из основных торговых партнеров Азербайджана.

Подводя итоги 20 лет строительства межгосударственных отношений между Украиной и Азербайджаном, можно констатировать, что сегодняшние достижения в двустороннем сотрудничестве, совместные планы на перспективу подтверждают правильность выбранного курса на эффективное сближение и взаимовыгодное сотрудничество во всех сферах двустороннего взаимодействия.



Література:

  1. Маркедонов С. Украинско-азербайджанские контексты / С. Маркедонов // Continent Media Group. [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://www.kontinent.org/article_rus_4cd89b1c840f1.html.

  2. Украинско-азербайджанские политические отношения. [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://azerbaijan.mfa.gov.ua/ru/ukraine-az/diplomacy.

  3. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України: Людина - Суспільство - Держава - Міжнародні структури: Монографія / Л.Д. Чекаленко ; Рада національної безпеки і оборони України Національний ін-т проблем міжнародної безпеки. - К. : НІПМБ, 2004. - 352 с.


Деякі аспекти узгодження українського митного законодавства з кіотською конвенцією

Бражник Н.М., студент гр. Ю-04 юридичного факультету СумДУ

Науковий керівник – Денисенко С.М., викладач кафедри права СумДУ

На даний час, одним з найважливіших напрямків у сфері зовнішньоекономічної діяльності більшості держав, у тому числі й України, є реалізація на практиці митними органами принципів і правил Світової організації торгівлі й угод в галузі гармонізації заходів митного регулювання зокрема відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція 1974р.).

Митне регулювання на практиці являє собою трудомісткий процес, що базується на двох взаємозалежних типах митних операцій: які безпосередньо впливають на розмір фактичного мита, що сплачується, і не впливають на величину мита, що сплачується, але здатних створити додаткові бар'єри на шляху міжнародного руху товарів. Часто митні операції, що не впливають на величину митного тарифу, називають ще митними процедурами або формальностями. Вони можуть перетворитися в додаткові бар'єри в міжнародній торгівлі, якщо перевищують нормальні загальноприйняті норми, і затримують митне оформлення, а також дають можливість довільного тлумачення й застосування всіх митних формальностей. До таких процедур і формальностей як правило відносять наступні: правила прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення; місце виконання митних формальностей; правила зберігання товарів, призначених для митного оформлення; режим транспортних засобів і транзиту; взаємини митних органів з особами, що переміщають товар; правила оскарження дій митних органів і т.д. .

У силу того, що розглянуті митні процедури й формальності можуть виступати в якості штучно створюваних торговельних бар'єрів, їх спрощенню й уніфікації на даний час приділяється велика увага в процесі багатостороннього міжнародного торгівельного співробітництва. Основним міжнародно-правовим документом у цій області є Міжнародна конвенція про спрощення й гармонізацію митних процедур (укладена 18 травня 1973 року у м. Кіото, набула чинності 25 вересня 1974 року). Кіотська конвенція розроблена та прийнята з метою гармонізації та спрощення митних процедур, скорочення кількості необхідних для митного оформлення документів, сприяння розвитку міжнародної торгівлі, впровадження митних принципів сформованих у ГАТТ (1994 року) та угодах Світової Організації Торгівлі, що стосуються митної справи.

Все це повинне полегшити ведення міжнародної торгівлі й гармонізувати митні формальності, застосовувані в різних країнах. Текст Кіотської конвенції містить загальний опис характеру й структур зобов'язань учасників Конвенції.

Загальний принцип Кіотської конвенції можна сформулювати в такий спосіб: сприяння розвитку зовнішньої торгівлі без шкоди для ефективності митного контролю.



В одній фразі сполучені два конфліктних положення, тому що повне сприяння розвитку зовнішньої торгівлі припускає скасування всіх обмежень - це просто «зелений коридор» на ввіз і вивіз товарів. Але з врахуванням певних торговельних бар'єрів, передбачених зовнішньоторговельними правилами, Кіотська конвенція вимагає від держав-учасниць такого митного адміністрування, що було б не зайво обтяжним, а максимально зручним для перевізників, імпортерів і експортерів без шкоди для ефективності митного контролю. Певні незручності для несумлінних осіб, звичайно, не виключаються.

Основними принципами побудови національного митного законодавства для країн, що приєднуються до даної конвенції, є:

Перше - це вибірковість митного контролю на основі аналізу й керування ризиками. Іншими словами, перевіряти треба там і тоді, де є ризик порушення митного законодавства, а не тотально всіх підряд. Ступінь митного контролю повинна залежати від ступеня ризику.

Друге - це широке використання в рамках митного контролю принципу проведення контролю після випуску товарів. Тобто випускати товари заявника, а потім, при необхідності, протягом якогось періоду часу перевіряти, запитувати додаткові відомості. При цьому імпортер не буде мати незручностей та зайвих фінансових витрат, пов'язаних із простоєм транспортних засобів та зберіганням товарів на митних терміналах. Це також електронне декларування й використання в митному діловодстві новітніх інформаційних технологій, які істотно будуть прискорювати ці процеси.

Трете - диференційований підхід безпосередньо при митному оформленні. Зокрема, впровадження найпростіших правил проведення митного оформлення для осіб, що завоювали до себе довіру сумлінною поведінкою, відсутністю порушень протягом певного періоду часу й т.д.

Також необхідними умовами для приєднання до вищевказаної Конвенції є: співробітництво між бізнесом і державою; ефективна система оскарження можливих конфліктів між бізнесом і митницею; обов'язок митниці з метою сприяння бізнесу давати консультації, робити свою роботу прозорою, сповіщати про майбутні зміни в митних правилах (щоб бізнес готувався до них заздалегідь), приймати стабільні рішення.

З метою приведення митних процедур у відповідність до міжнародних стандартів та, як результат, розроблення цих процедур передбачуваними, ефективними та прозорими, Україна 5 жовтня 2006 року приєдналась до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Це створило необхідні умови для трансформації бажання привести національне законодавство до найсучасніших норм міжнародного митного законодавства.

З приєднанням до Кіотської конвенції, Україна взяла не себе зобов’язання за три роки запровадити Стандартні правила Загального додатку, Спеціальних додатків та їх розділів, впровадити рекомендовані правила Спеціальних додатків чи їхніх розділів, а також протягом п’яти років впровадити Стандартні правила з перехідним терміном Загального додатку .

Необхідно зазначити, що українське митне законодавство загалом відповідає Кіотській конвенції. Робота по запровадженню світових стандартів митних технологій велась Державною митною службою України вже давно. Хоча існують деякі аспекти, які потрібно відпрацювати. Наприклад Митний кодекс України визначає 13 митних режимів, а в Кіотській конвенції передбачений ще один – переробка товарів для вільного обігу. Також необхідно узгодити визначення термінів декларант, випуск товарів, вантажна митна декларація, гарантії, уповноважений відправник вантажу, мито, мито та податки, вивізні мита та податки, ввізні мита та податки.

У законодавстві України також відсутні норми, які стосуються доступу митної служби до комп’ютерних баз даних суб’єктів ЗЕД. Також на даний час у нашому законодавстві відсутня практика врегулювання митних правопорушень на основі компромісу. Хоча Кіотська конвенція передбачає законодавче закріплення цих норм.

В Україні суб’єкти ЗЕД досі не мали права змінювати митний орган призначення без попереднього повідомлення і перевантажувати товари з одного транспортного засобу в інший без дозволу митного органу. Кіотська конвенція передбачає таке право.

Приєднання до цієї міжнародної угоди вимагає від України розширити перелік випадків, у яких предмети громадян можуть розміщуватись на складах митних органів, а саме запровадити норми, відповідно до яких предмети можуть розміщуватись на складах митних органів на прохання громадянина.

Конвенція надає можливість за певних умов вносити зміни до поданої декларації, а також передбачає право декларантів відкликати декларацію на товари та звернутися з проханням про застосування іншого митного режиму.

В Україні згідно зі статтею 90 Митного кодексу зміна, доповнення чи відкликання вантажно-митної декларації можуть бути здійснені з дозволу митного органу лише до моменту прийняття митим органом митної декларації до митного оформлення, що суттєво ускладнює дану митну процедуру.

Також в українському митному законодавстві на даний час достатньо не відрегульовані питання електронного декларування й використання в митному діловодстві новітніх інформаційних технологій, а також відсутня чітка регламентація порядку проведення митними органами митного контролю після випуску товарів у вільний обіг.

Разом с тим, необхідно відзначити, що на сьогодні діюче митне законодавство України повністю відповідає Кіотській конвенції в таких аспектах як спільний контроль в пунктах пропуску через державний кордон, подача, реєстрація та перевірка митної декларації, перевірка товарів з метою їх ідентифікації, строки подання декларації, організація роботи декларантів, митних складів, складів тимчасового зберігання, оформлення міжнародних поштових відправлень, супроводжуваного багажу, застосування митних забезпечень.

Взаємодія митної служби з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності також ведеться у повній відповідності з Кіотською конвенцією.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожна Договірна Сторона повинна запровадити прийняті нею Стандартні правила Загального додатку, Спеціальних додатків та їхніх розділів не пізніше, ніж через 36 місяців після набрання чинності такими додатками або розділами для такої Договірної Сторони. Це означає, що приєднання України до Кіотської конвенції дає можливість отримати орієнтири митної правотворчості на найближчі три роки для розвитку та удосконалення окремих митних операцій та процедур.

Зважаючи на позитивність положень Кіотської конвенції та її провідну роль у регламентації митних правовідносин, її положення доцільно використати таким чином, щоб вони посіли належне місце у новому митному законодавстві України, оскільки, як відомо, основою співвідношення норм міжнародного та національного права з цього питання є теорія, згідно з якою міжнародні стандарти переважають над нормами національного законодавства і мають бути інтегровані у внутрішньодержавні правові системи.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Схожі:

Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconНа правах рукопису
Правове забезпечення захисту економічної безпеки суб’єктів господарювання в зарубіжній практиці І законодавстві
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconТа літератури нормативно-правове забезпечення, методика проведення, завдання Вінниця – 2013

Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconПравова робота із самозабезпечення економічної безпеки суб’єктами господарювання україни
Сті. Розглянуто основних суб’єктів забезпечення економічної безпеки у недержавному секторі економіки. Зроблено висновок про необхідність...
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconКнига 1 07pyv110117 Киев Видавець Позднишев 2007 ббк 75. 715 П 63
Нформаційно-аналітичне забезпечення безпеки підприємництва
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconУправління освіти Первомайської міської ради Міський методичний кабінет Організація роботи з обдарованими дітьми та молоддю Методичний порадник Первомайськ-2014 зміст
Нормативно-правове забезпечення щодо організації роботи з обдарованою учнівською молоддю
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconРузвельт (Roosevelt) Франклін Делано
Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconОрганізація, підготовка та проведення спеціальних операцій
Овс, діяльність міліції громадської безпеки, забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності, організація охорони громадського...
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconДіяльністіь сб оун на території Волинської області в 1947-1954 роках
Тому досить цікавими для науковців та загалом суспільства стала неупереджена оцінка найбільш суперечливих моментів національно-визвольного...
Міжнародно-правове забезпечення стабільності та безпеки суспільства iconПрограма для молодих водіїв І початківців Громадські кампанії engineering (інжиніринг) Забезпечення безпеки дорожнього руху конструктивними елементами
Світова практика застосування автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, сучасні системи автофіксації та перспективи...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка