Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж



Сторінка1/5
Дата конвертації02.06.2017
Розмір0,68 Mb.
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПОШУКОВА РОБОТА
g:\vinnitsa.jpg

2013

Керівники:

Гудзь Надія Олександрівна – викладач вищої категорії

Кордонська Альона Василівна – викладач І категорії



Виконавці:

Опольська Вікторія – студентка ІІ курсу, групи Б50/9-11

Унгурян Лєна Сергіївна – студентка ІІ курсу, групи Б50/9-11
Рецензент: Соляр Анатолій Петрович – викладач вищої категорії, методист

В пошуковій роботі ґрунтовно подається краєзнавчий матеріал про визначні пам’ятки

Вінниччини від минулого до сьогодення,

сприяє вихованню в студентської молоді

патріотичних почуттів, гордості за свою рідну

землю, прищеплює шанобливе ставлення до історії,

традицій,збагачує духовність особистості.

У роботі подаються цікаві факти, спогади,

відеоматеріали, комп’ютерні презентації,

ілюстрований матеріал, які розкривають пам’ятки культури, на основі якого формуються

патріотичні почуття студентської

молоді, розкривається ментальність української нації.

Матеріал може бути використаний

викладачами, кураторами та студентами.


Розглянуто та схвалено на

засіданні циклової комісії

гуманітарних дисциплін

Протокол №____ від _________2013р.

Голова циклової комісії

__________ І.С.Войцехівська

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………… 4

1. Архітектурно-парковий комплекс «Маєток Грохольських-Можайських» (пам’ятка архітектури XVIII ст., смт Вороновиця Вінницького району)……..6
2.Батозька битва (історичні місця села Четвертинівка Тростянецького району) ……………………………………………………………………………8
3.Грушкінська свита (геологічна пам’ятка, с.Грушка Могилів-Подільського району) …………………………………………………………………………12
4. Кармелітський монастир (пам’ятка архітектури XVII ст. м.Бар)………..14
5.Комплекс пам’яток архітектури і містобудування національного значення «Мури» (Домініканський та Єзуїтський монастирі XVII ст., м.Вінниця)…..16
6.Кратер астероїда-Іллінецька астроблема(с.Лугова Іллінецького району)…18
7.Літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського (м.Вінниця)……23
8.Літературно-меморіальний музей М.Стельмаха (с.Дяківці Літинського району) …………………………………………………………………………25
9.Михайлівська церква (пам’ятка архітектури XVIII ст., с.Дашів Іллінецького району)………………………………………………………………………...… 26
10. Місто-курорт «Хмільник- радонова скарбниця»………………………..28
11.Музей гончарного мистецтва (с.Новоселівка Гайсинського району)…..30
12. Музей просто неба (с.Круподеринці Погребищенського району)……..32
13.Музей-садиба академіка Д.К.Заболотного (с.Заболотне Крижопільського району) …………………………………………………………………………34
14.Одвічна Русава («Сонна поляна», урочище «Глибокий яр», «Яланецька скеля», мурована церква, кладовище кінця XIX ст.,будинок лісника та млин кінця XIX- початку XXст., с.Стіна Томашпільського району)…………….36
15.Олександрівський парк(с.Благодатне Томашпільського району)………37
16.Палац та парк графа Львова (пам’ятка архітектури XVIII ст., с.Чернятин Жмеринського району) ………………………………………………………39
17.Палац та парк княгині Щербатової ( пам’ятка архітектури кінця XIX ст. м.Немирів) …………………………………………………………………….41
18.Пам’ятні місця М.Д.Леонтовича (меморіальний музей у м.Тульчин, музей у с.Марківка Теплицького району, музей «Літературна Немирівщина» у м.Немирів ) …………………………………………………………………….44
19.Свято-Преображенська церква (пам’ятка архітектури XVII ст. с.Поличинці Козятинського району)………………………………………………………..46
20.Урочище «Устянська дача» (ботанічний заказник загальнодержавного значення, с. Поташня Бершадського району)………………………………..47
21.Храм Покрови Пресвятої Богородиці (пам’ятка архітектури XVIIIст.,с.Каташин Чечельницького району) ……………………………….49
22. Художник Тропінін (с.Кукавка) ……………………………………………49

Висновки…………………………………………………………………………53

Додатки…………………………………………………………………………...54Література………………………………………………………………………..58

ВСТУП

На території сучасної Вінниці люди селилися з прадавніх часів. Повноводні річки, густі ліси, тепле але не посушливе літой нехолодна зима давали людям все необхідне для життя. Археологи дослідили понад 50 городищ на Вінничині.

По Вінниччині можна прокласти маршрут для огляду давніх палаців. XVII-XIX століть, які були золотою добою для архітектури цього краю. Польські магнати сперечались, чий маєток багатший, і втирали носа заїжджим європейцям.

Проблемам охорони культурної спадщини присвячували свої роботи такі вчені як В.Акуленко, М.М.Богуславський, В.В.Вечерський, М.Г.Жулинський, Т.Г.Каткова, Т.В.Курило, Н.І.Мінаєва, О.Федорук, Д.Чобіт, Я.С.Яцків та багато інших.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на виконання розпорядження голови обласної Ради від 27 вересня 2007 року №165 «Про обласний конкурс «Сім чудес Вінниччини» та враховуючи висновки комісії з визначення переможців обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини», обласна Рада ВИРІШИЛА:

1. Визнати переможцями обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини» такі об’єкти:

  • Браїлівську скарбницю: Свято-Троїцький жіночий монастир XVIII ст.Української Православної Церкви, Державний музей П.І.Чайковського і графині фон-Мекк, пам’ятка архітектури XIX ст.(смт Браїлів Жмеринський район);

  • Історико-культурний комплекс: «Буша» та «Гайдамацький яр» (V-XVI ст., Ямпільський та Чернівецький район).

  • Історико-культурний центр духовності та злагоди (Костел Святого Флоріана XVI ст., Свято-Миколаївський чоловічий монастир XVII-XIX ст., синагога XVIII ст., м Шаргород).

  • Національний музей-садибу М.І.Пирогова (м. Вінниця);

  • Немирівське городище-Великі вали (VII-VI ст. до н.е., с.Сажки Немирівський район);

  • Палац Потоцьких (пам’ятка архітектури XVIIIст., м.Тульчин);

  • Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир XI ст. Української Православної Церкви (с. Лядова Могилів-Подільський район).

Мета даного дослідження ще раз звернути увагу наскільки потрібна на сьогодні система узгоджених правових норм, що дозволить зберегти та примножити той величезний здобуток культурного надбання накопичений на нашій території.

Якщо в нашій державі влада перестане звертати увагу на культурні пам’ятки, то це може призвести до зникнення їх взагалі. Якщо прийдешні покоління не будуть мати можливості відвідати історично-важливі місця, то вони не будуть знати і бачити відбитки історії в наш час.



Мета дослідження: дослідити культурні пам’ятки Вінниччини.

Завдання дослідження:

  • вивчити історію та походження культурних памяток Вінниччини;

  • познайомитися з матеріалами про визначні місця Вінниччини;

  • провести цикл екскурсій по Вінниччині.

Об’єкт дослідження: культурні пам’ятки Вінниччини.

Методи дослідження: проблемно-пошуковий (на основі матеріалів чотирьох Могилів-Подільських науково-краєзнавчих конференцій, матеріалів періодичної преси, архівних матеріалів, мережі Інтернет); дослідницький, ілюстративний, метод творчих робіт, узагальнення та систематизація матеріалу.

Дана творча робота буде цікавою для тих, хто цікавиться архітектурними памятками, їх історією, розвитком, сам прилучається до збереження світу прекрасного.


1. Архітектурно-парковий комплекс

Маєток Грохольських-Можайських”



(пам’ятка архітектури XVIII ст., смт Вороновиця Вінницького району)

Палац було побудовано в стилі раннього класицизму у 1770-1777 рр.

http://7chudes.in.ua/sites/default/files/imagecache/inline_foto/kurjer.jpghttp://7chudes.in.ua/sites/default/files/imagecache/inline_foto/p6210050.jpg Вороновиця - селище міського типу поблизу Вінниці. Перша згадка про село зустрічається у писемних джерелах за 1545 рік.

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\1664.jpg



У середині ХVIII ст. Вороновиця стає власністю польського магната Михайла Грохольського, і зостається в цій сім'ї понад 100 років. У 70-х роках ХVІІІ ст. Грохольські будують на місці старого панського маєтку великий палац. Палац було побудовано в стилі раннього класицизму, в 1770-1777 рр. Архітектурні прийоми будівництва запозичені із Італійської архітектурної епохи Палладіо - палаци з легко вигнутими боковими крилами. Схема палацу - основний об'єм палацу з портиком та фронтоном, який доповнюється по боках галереями, фланкіруємими павільйонами. Можливим архітектором був Д. Мерліні, який в 1774-1777 роках був королівським архітектором і розробляв проекти палаців польським магнатам, проживаючим на Україні.

Триповерховий об'єм палацу є центром композиції маєтку. Він розташований на самій високій точці місцевості. При допомозі широко розставлених полуовальних крил, будинок наче "обнімав" тих, хто наближався до палацу. По периметру крила охоплює орнамент із гирлянд плодів і квітів, який чередується з бичачими черепами - мотив далекого язичного минулого.

Загальна площа приміщення будинку 2500м. В приміщенні розташовано 43 кімнати: 1-й поверх - вестибюль, гардероб, прийомна, служби. 2-й поверх - парадні кімнати, їдальня, кабінети, бібліотека. 3-й поверх - жилі кімнати, приміщення для прислуги. Найбільш парадними і багато оформленими були зали другого поверху південного крила, де зберігся скульптурний декор стелі (тепер тут розташований музей авіації та космонавтики).

Палац був оточений парком, закладеним в кінці ХVІІІ ст. Територія парку спланована за принципом французьких парків ХVІІІ ст. Перед головним фасадом був розташований круглий партер, оточений цегляною огорожею.

Останнім власником, вороновицького маєтку, із Грохольських був - Адольф Грохольський, який виїхав у Австрію. А будинок в 1869р. був куплений в Одесі на торгах Миколою Федоровичем Можайським - капітаном II рангу. Але згодом новий володар трагічно загинув і управляти маєтком приїжджає брат покійного - капітан І рангу Олександр Федорович Можайський. Він прожив в помісті з 1869 по 1876р.

За період життя у Вороновиці Олександр Федорович крім того, що охоплював посаду Брацлавського мирового судді, він виконав значну роботу, яка передувала побудові повітроплавального снаряду. Він проводив досліди з птахами, вивчаючи умови горизонтального польоту, моделює велетенські повітряні змії. Саме, проживаючи у Вороновиці, Можайський виготовляє свою першу модель.

Польоти на повітряному змії дали можливість О. Ф. Можайському правильно визначити розміри підйомної поверхні, здатної тримати літальний апарат важчий за повітря, з людиною. Олександр Федорович з новою енергією береться за свої літаючі моделі і значно удосконалює їх.

В 1876 році О.Ф.Можайський вирішує переїхати до Петербурга, щоб там, як він писав «Подальшими дослідами над моделями перевірити свій проект повітроплавання».

Повітряний змій Можайського зберігався досить довго. Виявлено, що у 90-х роках молодий Можайський (Микола Миколайович) відремонтував змія і демонстрував його польоти на дачі «Дубини». Дача Можайських «Дубина» згоріла в 1918р., нажаль згоріла і модель планера. Сьогодні на місці випробовування апарату встановлено пам'ятний знак, збереглись залишки парку, який був біля дачі.

Лише в 1971 році в бувшому маєтку Можайських було розміщено музей Історії авіації та космонавтики. Музей створювали учні та вчителі Вороновицької СШ №1, при допомозі льотчиків підшефної частини. В 1972 р. музею присвоєно звання «Народний музей», в 1989 р. музей став державним.

Експозиція музею розповідає про розвиток вітчизняної авіації від перших літальних апаратів до реактивних літаків, до польотів космічних кораблів.

В 1998 році в музеї проведено реекспозицію. Нині це - державний музей історії авіації та космонавтики України.

2. Батозька битва (історичні місця села Четвертинівка Тростянецького району)

На початку ХІV ст. село Четвертинівка складалась з трьох частин: старої Четвертинівки, Слободочетвертинівки та села Батіг, що лежало на самому березі річки Південний Буг. У середині ХІV ст. місцевість перейшла у володіння Литви, а після Унії в 1589 році - у володіння Польщі, після чого землі були передані князям Четвертинівським. В ті роки до села переселились жителі села Струтова (нині В.Стратіївка) і Митківка. У кожному селі були церкви з окремими парафіями. А у 1638 році ці землі князь Четвертинівський віддарував поміщику Собанському. В історичній літературі вказується, що на березі Південного Бугу під Батогом відбулись бої українського народу з польсько-шляхетськими завойовниками.c:\documents and settings\admin\рабочий стол\7_big.jpg

           Після перемоги над поляками під горою Батіг, козаки на чолі з Богданом Хмельницьким стали невеличким табором на відпочинок і на місці табору залишився камінь. З того часу цей камінь є сільським оберегом, дає силу, мужність, здоров’я, відвагу людям, які стануть на нього.



Палац-технікум с. Верхівка – це колишній поміщицький маєток панів Собанських. Ще в ХVІІ ст. землі Поділля були загарбані польськими магнатами. Багато маєтків належало графу Феліксу Потоцькому. У ХVІІ ст. Верхівські землі із селянами Потоцький подарував поміщику Собанському. Спочатку пан Собанський мав невеликий будиночок. Але збагатившись на викупі селян внаслідок реформ 1861 року та на торгівлі вовною, він починає будівництво палацу.

           Верхівський палац Собанських будувався з 1861 по 1894 рік. На той час кожен польський магнат намагався збудувати такий палац, щоб не було йому подібних. Просторий, двоповерховий палац побудований в еклектичних формах (суміш романського і пізньоготичного стилів). Палац побудований за задумом архітектора Косаревського. Збереглась в’їзна брама з високими кам’яним муром, стара панська стайня, садова альтанка та деякі інші споруди.



c:\documents and settings\admin\рабочий стол\110126.jpg
Битва під Батогом (22-23 травня (1-2 червня) 1652 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Мартина Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини і завершилася перемогою союзників.

Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району Вінницької області.

Передумови

Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року призвела до важкої Білоцерківської угоди. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. На Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь на це уже наприкінці 1651 року на Подніпровї, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Богдана Хмельницького, керував цими виступами наказний гетьман Степан Пободайло. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польсько-шляхетський гарнізон на чолі з воєводою Адамом Кисілем змушений був покинути Київ. Протестували і незадоволені складанням зменшеного реєстру козаки, більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину і реставрувати на її землях старий колоніальний режим.

Наприкінці квітня 1652 року у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана із старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. За попередньою домовленістю кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.
Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького вирушив до Молдови, щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою, дочкою Василя Лупула, та добитися виконання умов українсько-молдовського договору.


Підготовка

Польський уряд, дізнавшись про плани Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Мартину Калиновському розбити козаків. Поблизу Батога, на березі Південного Бугу, в долині недалеко від міста Ладижина, Мартин Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 20-тисячним військом, в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором — гора Батіг.
Богдан Хмельницький дізнався про польські наміри. Приспавши увагу польського командування повідомленням про похід у Молдавію, начебто невеликого загону козаків, він зібрав військо, щоб завдати удару по поляках. У військо входили Чигиринський, Черкаський, Корсунський і Переяславський полки та татарська кіннота (біля 15 тисяч) під проводом Нурадіна.


Хід битви

22 травня (1 червня) козацькі війська і татарські загони переправилися через Буг і непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батіг між річками Буг та Соб. Спершу на північний-захід від табору показався передовий невеликий татарський полк, і польська кіннота першою вдарила татар. Спочатку поляки вибили татар із поля, але потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до своїх позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Тим часом із заходу підійшли головні сили української армії і розпочався генеральний штурм польського табору вранці 23 травня (2 червня).

Із півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою зламало опір противника та увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася й розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Мартин Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила, або забирала їх у полон. Тиміш, дав наказ підпалити копиці сіна, тим самим освітивши поле бою.

Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці, й до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися, але після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна, доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек та інші шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків. Врятуватися від погрому вдалося не більш як 1500 польської кінноти.
Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у Нуреддін-султана за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав їх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), незважаючи на протест татар і частини козацької старшини.


Наслідки

Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти, і до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.
Богдан Хмельницький знову відновив кордон по Дністру і Случі. Українська козацька держава здобула фактичну незалежність. Гетьман після битви вперше поставив підпис як незалежний володар: „Божою Милістю гетьман Війська Запорозького”. До того часу у своїй титулатурі гетьман завжди вказував, що він гетьман з ласки Його Королівської Величності.
Після цієї перемоги, шляхтичі почали спішно втікати, не тільки в Польщу, а й за її межі. Вони боялись помсти козаків. Однак, як згадувалось пізніше, на західній Україні лютувала чума. Хмельницький не зміг піти на Варшаву.
Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у Кам'янець-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Богдана Хмельницького. Союз України з Молдавією був скріплений шлюбом Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, що відбувся в Яссах 21 (31) серпня 1652 року.
Події в Молдавії викликали занепокоєння не тільки у Польщі, яка втрачала свого союзника, а і в сусідніх країнах — Трансільванії та Австрії. В результаті перемоги козацького війська під Батогом зміцнилося міжнародне становище України.
360 РОКІВ З ДНЯ БАТІЗЬКОЇ БИТВИ

При в’їзді у село Четвертинівку, Тростянецького району стоїть стела, на якій написано, що саме тут відбулася битва між козацьким та польським військом у 1652 році. Місце Батізької битви сьогодні стало місцем частих екскурсій. Обробляючи поле, трактористи ще до сьогодні знаходять ядра, шаблі, уламки гармат. У селі стоїть Богданова криниця, а меморіальна дошка на ній сповіщає, що з цієї криниці пили воду козаки під час Батізької битви. Далі понад Бугом у скалах розмістилася печера, у якій за переказами жив оракул, що ніби-то напророчив полякам страшну поразку. А вгорі, над печерою – велетенський слід із стрілкою, що показує напрямок броду на Бугу. Краєзнавчий музей села велику увагу приділяє козацькій добі, Батізькій битві. Експонатами музею є залишки того славного бою 1652 року, знайдені місцевими жителями. Учні Четвертинівської школи є членами Українського Реєстрового Козацтва, наслідуючи традиції та звичаї предків. Тут все нагадує про старі козацькі часи, тут свято бережуть пам’ять про героїв-козаків.

Крізь століття мчать козацькі коні


Клич над Бугом бойовий луна.
І течуть в ріку струмки червоні,
Хоч без того не мілка вона.

В травні 2012 року минає 360 років з дня Батізької битви. Святкування відбуватиметься на обласному рівні. Організаційним комітетом розроблена програма дій і призначена дата святкування – 9 червня 2012 року в с. Четвертинівка Тростянецького району. Святкова программа передбачає урочисту ходу до меморіалу пам'яті, мітинг, концерт, конкурси, змагання, народні гуляння. У святкуванні братимуть участь посадовці різних рівнів. 
Ми повинні пам'ятати і трепетно шанувати священні сторінки нашої історії, примножуючи нев’янучу у віках славу великих наших предків, які своїми діяннями наближали, омріяну багатьма мільйонами українців державну незалежність.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Галузь знань 101 Педагогічна освіта Спеціальність 010101 Дошкільна освіта І семестр – 32 год. (іспит) дитяча література з методикою навчання теми І плани лекцій (середа, пара
2017 -> Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр
2017 -> №1 Ф. Стендаль (1783-1842). “ Червоне і чорне ”


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж
Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури, І категорія, керівник краєзнавчого гуртка
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж вінницького національного аграрного університету номінації: досвід впровадження інноваційних технологій навчання
Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури І категорії
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine
Органічний навчальний тур, що охоплює виробництво, переробку та реалізацію органічної продукції
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Для студентів і-их курсів спеціальностей: 03050901 «Бухгалтерський облік»
«Організація і технологія ведення фермерського господарства», 09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва», 05170108...
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconЛюдина І світ
Технолого-економічний коледж білоцерківського національного аграрного університету
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство освіти та науки України Запорізький електротехнічний коледж Самостійна робота
Автобіографія. Складні випадки керування в службових документах. Правопис географічний назв в ділових паперах
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Організаційно-економічний механізм формування компенсаційної політики в умовах трансформації соціально-трудових відносин
Міністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка