Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж



Сторінка6/6
Дата конвертації14.04.2017
Розмір0.91 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6
Найвиразніше революційний характер романтизму поета виявився у поемі «Гайдамаки», що з'явилась через рік після виходу «Кобзаря». Поема була здійсненням велетенського задуму, про що свідчить філософський віршовий вступ і прозова передмова (фактично - післямова). Назва говорила про те, що в ній буде оспівано широкі маси народних месників - борців проти феодально-кріпосницького й національного гніту. Хоча в поемі й змальовані криваві картини покарання шляхти гайдамаками, весь твір проймає глибока людяність, гуманізм:

Болить серце, як згадаєш:

Старих слов'ян діти

Впились кров'ю...

У ліричних відступах Шевченко нагадував читачам, що два братні слов'янські народи могли б жити в мирі й дружбі - «жити б та брататься». А в передмові він уперше висловив широку демократичну ідею єднання слов'янських народів: «Нехай житом-пшеницею як золотом покрита, не розмежованою останеться навіки од моря до моря слов'янська земля».

Як і інші історичні твори Шевченка, поема «Гайдамаки» міцно пов'язана з сучасністю. Змальовуючи минуле, пост раз у раз нагадує про сьогодення, висловлює невдоволення пасивністю селянських мас, тим, що нащадки по згадують про Ґонту й Залізняка:

Тяжко! Важко! Кат панує,

А їх не згадають.

Тут спостерігається явний політичний підтекст, спрямований проти самодержавства, Миколи І.

Дедалі більше Шевченко стає відомим як пост і художник. Його твори друкуються в журналі «Маяк» та альманасі «Молодик», виходять окремими видапнями: «Гамалія», «Тризна», «Чигиринський Кобзар» «Живоииспая Украйна». Він ще пильніше приглядається до життя народу, наполегливо шукає нових шляхів у творчості, в боротьбі з суспільним лихом.

Шевченко виїжджає на Україну, де не був чотирнадцять років, і постійно подорожує. У 1845-1846 рр., перебуваючи в містах і селах Правобережної та Лівобережної України з власної ініціативи, а також за дорученням Археологічної комісії, він замальовує історичні місця, старовинні церкви й монастирі, руїни, могили тощо. Його малюнки архітектурних пам'яток Переяслава, Чигирина, Суботова, Густині, Полтави й досі зберігають пс тільки мистецьку, а й наукову вартість.

До сприймання й узагальнення своїх спостережень поет був підготовлений перебуванням у Петербурзі. Початок 1840-х рр. І. Франко в статті про Шевченка назвав «добою великого перелому» в думках поета. Він нагадав про передову російську літературу тих часів (Пушкін, Грибоєдов, Лєрмонтов, Гоголь, Бєлінський, Герцен), про прагнення показувати дійсність правдиво з усіма її хибами, будити в людей бажання виправляти ці хиби, вселяти віру в можливість їх подолання. І. Франко нагадував про прогресивну західноєвропейську літературу (Гюго, Жорж Сапд, Стендаль, Бальзак, Діккенс, Тскке-рей), про перехід до політичного радикалізму, про порушування суспільних питань у літературі, про поворот до реалізму. Свої аналітичні роздуми над творчістю Кобзаря цього періоду Франко завершує відомим узагальненням: «Неможлива річ, аби Шевченко, живучи під той час у Петербурзі, не мав також захопитися тою великою хвилею поступового руху, аби його гаряча молода душа не повернулась також у новім напрямі, тим більше, що й власні його мужицькі симпатії віддавна тягли його в той бік».

Ще в Петербурзі Шевченко знав, що його чекає в Україні: «...Там окрім плачу нічого не почую». Але те, що він побачив і иочув, перевищило всі його побоювання. Страшне всенародне лихо вразило серце поста, й у нього вирвались перші жагучі, пристрасні слова:

Світе тихий, краю милий.

Моя Україно.

За що тебе сплюндровано.

За що, мамо, гинеш?

Він не поспішає друкувати свої нові твори, але старанно переписує їх в альбом «Три літа», ніби готуючи для прийдешніх поколінь.

Різкого зламу в світогляді Шевченка пе сталося - пост був і залишався мужицьким демократом, але демократизм цей пабув більш чітких, революційних рис. Так само він залишався народним поетом, виразником дум і прагнень трудящого люду, але з'являється й дещо нове. Поет і раніше правдиво показував дійсність з її хибами, але тепер значно розширюється діапазон його узагальнень. Він по-новому переосмислює і минуле, і сучасне, вирізняє вже не поодинокі хиби, а невиліковні виразки, страшні вади, які годі виправити. У багатьох творах «Трьох літ» важко відділити історичну тему від сучасної й навпаки. Все поєднується в один комплекс, єдиний синтез. Так народжується новий поетичний жанр, про який влучно сказав І. Франко: «Перший Шевченко... в своїх поемах «Сон» і «Кавказ» показав у Росії образці політичної поезії, показав також для всіх будущих поетів політичну дорогу, якою слід ступати на тім полі, та основу, з якої треба жити".

І це цілком справедливо. Поезія «Трьох літ» - передусім поезія політична. Це викриття самодержавства й кріпосництва як системи в усіх без винятку її ланках, в усіх аспектах - державному, політичному, соціальному, національному, морально-стичному. Про друкування цих поезій в умовах царської цензури годі було й думати. Шевченко охоче читає нові вірші з альбому «Три літа», дає їх переписувати. Тому ми маємо численні списки революційних поезій, які поширювались протягом кількох десятиліть, хоча цей альбом був похований у III відділі. Шевченко сам переписав поему «Кавказ» для А. Міцкевича. Цей текст був переданий у Париж через члена Кирило-Мефодіївського товариства М. Савича і вручений постові.

Відомі різні підходи до оцінки творчості поета цього періоду, але ясною виглядає думка: Шевченко в ці роки є послідовним революційним демократом, поетом-реалістом, хоча в його творчості й тепер і навіть пізніше, зберігаються значні елементи романтизму.

Далі розвипув Шевченко також ідею слов'янського єднання, вперше висловлепу в ранніх творах. Він пише історичну поему «Срс-тик», або «Іван Гус», а до неї - посвяту «Шафарикові», де всупереч панславістам і слов'янофілам накреслює широку програму демократичного єднання визволених народів:

Щоб усі слов'яне стали

Добрими братами,

І синами сонця правди...

Це послання Шевченко передав Шафарикові. Є різні думки про те, коли саме він його передав: чи до заслання, чи після. Але відоме свідчення В. Білозерського, що послання потрапило до адресата: «Оповідають свідки, що І. Шафарик, читаючи оце послання Шев-ченкове, плакав вдячвими сльозами».

Порушуючи й розв'язуючи широкі суспільно-політичні проблеми в поезіях «Трьох літ», Шевченко, як і в ранній творчості, залишався ніжним ліриком. І в сатиричних творах, і в поемах, сповнених інвектив, революційного пафосу, є чимало ліричних відступів, у яких виявляється щире серце поста, чистота його почуттів. Поруч з політичною поезією Шевченко створює ліричні шедеври: «Дівичії ночі», «Маленькій Мар'яні», балади («Лілея», «Русалка») і нарешті поему «Наймичка». Характеризуючи літературні достоїнства останньої, І. Франко підкреслив, що вона «...належить до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий доказ великої геніальності Шевченка».

Каменяр написав це 1895 р. Але ще за життя поета, в часи творення поезій «Трьох літ», сучасники відчували те саме. Цікавий з цього погляду лист В. Білозерського до М. Гулака 1846 р. з приводу поеми Т. Шевченка «Іван Гус»: «Я поневоле приятно задумался над тем - какого гениального человека мы имеем в Тарасе Григорьевиче; ибо только гений посредством одного глубокого чувства способен угадывать и потребности народа и даже целого века, - к чему ни приведут никакая наука, ни знания, без огня поэтического».

Засланням у солдати в далекі оренбурзькі степи, забороною писати й малювати царат намагався вбити в Шевченкові поета й художника. Незважаючи на суворий присуд можновладців, Кобзар пише вірші і в казематі III відділу, і в Орській фортеці, адресуючи свої «захалявні» книжечки грядущим поколінням. Поета-громадя-нина відзначала величезна сила переконаності у правоті своєї благородної справи, віра й упевненість у тому, що його «мережання» потрібне народові, допоможе його визволенню.

Незважаючи на весь тягар заслання, принизливість миколаївської солдатчини, революційний дух Шевченка не був зламаний: «Караюсь, мучуся... але не каюсь». І він пише нові визначні твори, в яких далі викриває несправедливий кріпосницький лад, але в більш типізованих образах («Княжна», «П. С»). Новою була поява образів народних месників («Варнак», «Якби тобі довелося»). Ще з більшою пристрастю поет бореться проти царату, закликаючи до відплати усім вінценосцям («Царі»).

Поруч з цими поезіями, сповненими революційного пафосу, Кобзарем були створені найніжніші перлини лірики – «Г. 3.» («Немає гірше, як в неволі»), «За сонцем хмаропька пливе», «Зацвіла в долині», «У пашім раї на землі», «На Великдень на соломі», численні пісні, що стали потім народними. У каторжних умовах не скам'яніло чисте, щире серце поета.

Другий арешт, і друге, ще важче заслання не зламали Шевченка. Він не пише поезій, але з'являються російські повісті. Вони художньою силою не дорівнюють поетичним творам, проте лишаються цінним надбанням у спадщині Шевченка.

Кримська війна, смерть Миколи І спричинили певну відлигу в суспільному житті Російської імперії. Звільнений із заслання завдяки клопотанням російських друзів, Шевченко відновлює поетичну діяльність. У нових поемах та інвективах заяснів усіма барвами давній, уже широковідомий геній. Пантелеймон Куліш надрукував у «Записках о ІОжной Руси» поему «Наймичка» і першим у пресі назвав Шевченка генієм: «У його віршах мова паша зробила той великий крок, який робиться тільки спільними зусиллями цілого народу протягом тривалого часу або чарами генія, що в своїй особі втілює вроджену художність рідного племені». В іншій статті Куліш, пишучи про світове значення Шевченка, вже просто називає його ім'я поруч із Шекспіром, Шіллером, Міцкевичем, Пушкіним та Гоголем.

Тарас Шевченко стає відомим поза межами Російської імперії, передусім серед своїх краян за кордоном. Уже в 1840-х рр . твори поета потрапили в Галичину, тут знали про арешт членів Кирило-Мефодіївського товариства. Через польську пресу Шевченко стає відомим у Франції. Важливим і знаменним фактом є вихід у Лейпцигу 1895 р. книжечки, в якій надруковано революційні поезії: «Кавказ», «Заповіт», «Розрита могила», «Холодний яр» та ін.

В ореолі слави повернувся поет із заслання до Петербурга. Він вживає енергійних заходів до надрукування великої книги «Поезія Т. Шевченка, т. І», але цензура дозволила видати тільки ранні, вже друковані твори під традиційною назвою «Кобзар». Проте поет невтомно працював для майбутнього.

Творчість останнього періоду життя стала пайвищим етаном в розвитку поета. Як і раніше, жагуча революційна пристрасть поєднується в ньому з особливою, надзвичайною ніжністю, ліричною емоційністю («Посажу коло хати», «Над Дніпровою сагою», «Тече вода з-під явора»). Як і раніше, безцензурні твори поета поширюються в численних списках, потрапляють за кордон і друкуються там. Безсмертя творчості Шевченка полягає в тому, що найпередовіші для того часу революційні ідеї було втілено в геніально просту поетичну форму.

В останні роки свого життя Шевченко не міг не відчувати, що вагомі зерна, посіяні ним, уже давали паростки («Орю свій переліг - убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива колись-то будуть!»). Він бачив, як росте коло його соратників і однодумців, читав у пресі про визнання своїх заслуг перед народом. М. Добролюбов у рецензії на «Кобзар» назвав його першим справжнім народним постом, а М. Чернишевський вважав Шевчепка непохитним авторитетом, довів його світове значення.

Сама смерть Кобзаря і поховання його на Чернечій горі біля Капова стали фактором революційного руху. Він був основоположником нової української літератури, нової української культури в цілому. Але значення Шевченка далеко переросло межі літератури й культури. Спадщина поета, яка друкувалася посмертно у вітчизняних видавництвах і за кордоном, ставала чинником революційна-визвольної боротьби в усій Російській імперії, у країнах слов'янського світу. Революційні демократи використовували твори Шевченка в боротьбі проти царату, ними захоплювалися учасники польського січневого повстання 1883 р., їх переспівували болгарські революціонери - борці проти турецького ярма.

Твори Шевченка перекладаються на російську, чеську, болгарську, сербську, хорватську, німецьку, французьку, англійську та інші мови. Заслуговує на увагу видана французькою мовою доповідь про творчість Кобзаря та її визначальний вплив на розвиток української літератури, переслідуваної царським урядом, котра була підготовлена для учасників Європейського літературного конгресу (1878).

Високу оцінку творам поета дали польський поет В. Сирокомля, болгарський поет Л. Каравелов, сербський поет В. Николіч, французькі вчені Е. Дюран і Л. Леже, шведський вчений Л. Єнсен, чеський учений 3. Неєдли й багато інших. У статті І. Франка «Тарас Шевченко», що була надрукована, крім української, ще й польською, німецькою та англійською мовами, розкрито велич і геніальність народного поета, рівного якому ще не знав світ. До таких висновків прийшов і сучасний дослідник академік О.І. Біленький, який, порівнявши автора «Кобзаря» з багатьма зарубіжними поетами, писав: «В історії світової літератури першої половини XIX ст. Шевченко, мабуть, єдиний поет, який цілком зосередився на ідеї визволення трудящих і висловив цю ідею з незрівнянною силою поетичного слова».

Творчість великого Кобзаря належить до вічно живих явищ, які не спиняються на тій точці, на якій застала їх смерть, але далі розвиваються вже в свідомості суспільства. Кожна епоха висловлює про них свою думку, і як би правильно не зрозуміла вона їх, але завжди залишить наступній епосі сказати щось нове й правильніше, і жодна не висловить усього остаточно.

ВИСНОВКИ


Навіть при житті авторитет Шевченкового слова був високий не тільки завдяки його політичній вагомості, а ще й тому, що позбавлений права на власну історію і національну самосвідомість, український народ сприймав твори свого поета не лише як красне письменство, а й як фактор розвитку всього культурного життя в Україні.

Білоруський письменник М. Богданович у статті, написаній до сторіччя з дня народження поета, писав: «...Це письменник, якому судилася величезна роль стати символом культурної цінності цілого народу, уособленням усієї його духовної сутності». Водному з листів наприкінці життя (1859 р.) Т.Шевченко писав: «Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу...». І сам же він своєю творчістю вивів свій народ у число непересічних за таланом і талантом.

Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка.

Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ



  1. Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. –

К.: Либідь, 1997.

  1. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів в десяти томах. К., Видавництво Академії наук Української РСР, 1939-1963.

  2. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів в шести томах. К., Видавництво Академії наук Української РСР, 1963-1964.

  3. Шевченко Т. Г. Повна збірка творів в п'яти томах. К., Державне літературне видавництво, 1939.

  4. Шевченко Т. Г. Повна збірка творів в трьох томах. К., Державне видавництво художньої літератури, 1949.

  5. Шевченко Тарас. Усі твори в одному томі. Ірпінь (Київська область), Видавництво «Перун», 2006.

  6. Дубенко С. В. Тарас Шевченко та його герої на екрані. К., 1967.

  7. Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. - К.: Головна редакція УРЕ, 1978.

  8. Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. – С.866.

  9. Шаров І. 100 видатних імен. К., 1999. – С. 464-469.

  10. УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К, 1999. – С. 1512-1513.

  11. Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. – С. 1382.

  12. Бузина О. Вурдалак Тарас Шевченко. К., 2000.

  13. Видатні діячі України минулих століть. К., 2001. – С. 586-587.

  14. Шевченківські лауреати: 1962-2001. К., 2001.

  15. Сто найвідоміших українців. М., К., 2002. – С. 243-255.

  16. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. К., Обереги, 2004 – С.43-44.

  17. Для підготовки даної роботи було використано матеріали із сайтів Internet:

http://metodportal.net/node/496

http://www.ukrlit.vn.ua/making2/2ox3b.html

http://taras-shevchenko.in.ua/

http://oursong.narod.ru/kobzar/kobzar.html

ДОДАТКИ


Додаток №1. Презентація «Життя Т.Г.Шевченка».

Додаток №2. Презентація «Образ України у творчості Т.Шевченка».

Додаток №3. Відео «Біографія Тараса Григоровича Шевченка».

Додаток №4. Відео «Тарас Григорович Шевченко протягом життя».

Додаток №5. Відео «Пам'ятники видатного письменника».

Додаток №6. Відео «Поет і вічність».

Додаток №7. Відео « Тарас Григорович Шевченко з історії».

РЕЦЕНЗІЯ


на пошукову роботу

викладача Могилів - Подільського технолого-економічного коледжу

Вінницького національного аграрного університету

Кордонської А.В. на тему:

«Образ України у творчості Тараса Шевченка»


Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення. Ми на вiчнiм шляху до Шевченка… Образ України-неньки – це найсвiтлiший i водночас найдраматичнiший образ у творчостi Тараса Шевченка, найбiльший дiамант у його поетичнiй коронi.

В творчій роботі досліджено життєвий шлях та образ України у творчості Великого Кобзаря..

Пошукова робота складається з вступу, основної частини, висновків та додатків. В основній частині розкрито творчiсть Т.Шевченка як своєрiдну спадщину поета-патрiота, з'ясовано передумови виникнення i походження образу України у творчостi Т.Шевченка, виявлено, за допомогою яких поетичних засобiв твориться образ України. До кожного розділу підібрано цікавий ілюстрований матеріал.

В додатках представлено комп’ютерні презентації та підібрано документальні фільми про життя та творчість Т.Г.Шевченка. Завдяки цьому пошукова робота має велику цінність для тих, хто цікавиться життям та творчістю письменника.



Матеріали пошукової роботи можна використати при проведенні виховних годин та в гуртковій роботі.



Рецензент _________ І.С.Войцехівська

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики І продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж
В пошуковій роботі ґрунтовно подається краєзнавчий матеріал про визначні пам’ятки
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж вінницького національного аграрного університету номінації: досвід впровадження інноваційних технологій навчання
Кордонська Альона Василівна – викладач української мови та літератури І категорії
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine
Органічний навчальний тур, що охоплює виробництво, переробку та реалізацію органічної продукції
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство аграрної політики та продовольства України Для студентів і-их курсів спеціальностей: 03050901 «Бухгалтерський облік»
«Організація і технологія ведення фермерського господарства», 09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва», 05170108...
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconЛюдина І світ
Технолого-економічний коледж білоцерківського національного аграрного університету
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconUS1.docx [біографія міністра аграрної політики]

Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconМіністерство освіти та науки України Запорізький електротехнічний коледж Самостійна робота
Автобіографія. Складні випадки керування в службових документах. Правопис географічний назв в ділових паперах
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Організаційно-економічний механізм формування компенсаційної політики в умовах трансформації соціально-трудових відносин
Міністерство аграрної політики та продовольства україни могилів-подільський технолого-економічний коледж iconДержавна наукова установа
Міністрів України, Нац ун-т біоресурсів І природокористування України, [Держ наук контрол. ін-т біотехнології І штамів мікроорганізмів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка