Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій



Сторінка1/5
Дата конвертації05.06.2017
Розмір0,83 Mb.
  1   2   3   4   5


Міністерство культури України

Управління культури, національностей та релігій

Луганської облдержадміністрації

комунальний заклад «Сєвєродонецьке обласне



музичне училище ім.С.С.Прокофєва»





Відкрита науково-практична

студентська конференція



"Українська музична культура очима молоді: теоретичний, історичний і педагогічний аспекти"

Секція 1 «Теорія музики»

м.Сєвєродонецьк

25 листопада, 2016 р.

Українська музична культура очима молоді: теоретичний, історичний і педагогічний аспекти:

матеріали обласної відкритої науково-практичної студентської конференції

(25 листопада 2016 року)


З найдавніших часів видатні мислителі наголошували, що оволодіння людством високою мораллю, наукою, культурою – запорука прогресу. Кожна людина – це частка свого народу, нації, а національне виховання є одним з головних пріоритетів і органічним компонентом розвитку освіти.

Одним з напрямків роботи навчального закладу, який сприяє формуванню якісної освіти є залучення студентів до науково-дослідницької роботи. Практика показує, що науково обґрунтована організація пошукової діяльності студентів сприяє оволодінню методології наукових пошуків, формує пізнавальну активність і аналітичний підхід у роботі, удосконалює навички роботи з літературою, вчить систематизувати дослідницькі матеріали та виховує відповідальність за результат своєї роботи. Проведення науково-практичних, музично-теоретичних конференцій – це ефективна форма підведення підсумків пошукової роботи.

Дослідження культурного національного коріння та вивчення тенденцій у сучасному мистецькому просторі - важлива і вкрай необхідна справа у відродженні національної свідомості, що вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє.

25 листопада 2016 року на базі КЗ «Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім.С.С.Прокоф’єва» відбулася обласна відкрита науково-практична студентської конференція «Українська музична культура очима молоді: теоретичний, історичний і педагогічний аспекти», у якій взяли участь студенти і викладачі Артемівського музичного училища ім. І.Карабиця, Маріупольського музичного училища та КЗ «Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім.С.С.Прокоф’єва».

Робота конференції відбувалася одночасно на двох секціях, де були представлені 32 доповіді.

Тематика студентських повідомлень досить різноманітна і торкалася питань теорії та історії українського музичного мистецтва, психології і педагогіки, проблем розвитку музичних жанрів та виконавства.



Завідуюча навчально-методичним кабінетом

Міхалєва О.Є.
Укладач: Скрипнік Л.М., викладач вищої категорії ПЦК «Теорія музики»,

кандидат мистецтвознавства.



Комп’ютерна верстка: Середа О.О.

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою КЗ «Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім.С.С.Прокоф’єва» (протокол № 4 від 7.11.2016 р.).





Бурлак Олена Валеріївна

КЗ “Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім.С.С.Прокоф'єва”

ІV курс, спеціалізація “теорія музики”

Керівник — викладач вищої категорії,

кандидат мистецтвознавства

Скрипнік Людмила Миколаївна
ЕМБІЄНТ: ВІД «ФОНОВОЇ» МУЗИКИ ДО НОВОГО ВИДУ МИСТЕЦТВА?
Мистецтво, особливо музичне, подібно до живого організму, який росте і розвивається, перебуваючи в постійному пошуку нових шляхів. І, як будь-який живий організм, музичне мистецтво чутливо реагує на будь-які зміни зовнішнього середовища, відповідаючи на появу нових ідей і концепцій новими формами, техніками і стилями. Однак питання музичної мови, відбору і організації музичного матеріалу, за допомогою якого здійснюються поставлені цілі, є предметом дискусії. У нашій доповіді йтиметься про ембієнт - музичне явище, про яке можна говорити, починаючи з середини минулого століття, хоча музична техніка, яка використовується при створенні ембієнту, відома з більш раннього часу.

Саме поняття ембієнт (з англ - ambient - навколишній) поки залишається вкрай невизначеним. Інтернет-енциклопедія визначає ембієнт як стиль електронної музики, заснований на модуляціях звукового тембру, і який часто характеризується атмосферним, ненав'язливим, фоновим звучанням.

Історія ембієнту починається ще з 1910-тих років. Одним з його ранніх попередників стала т.зв. «мебльована» музика французького композитора-новатора Еріка Саті. Основним принципом побудови «мебльованої» музики була довільна повторюваність однієї або декількох звукових елементів (або тематичної фрази) необмежену кількість разів. Подібна музика служила фоном для супроводу побуту, прийому гостей і всіх інших повсякденних занять.

«Мебльована» музика стала основою для ще одного безпосереднього предтечі ембієнту, а саме мінімалізму. Мінімалізм в музиці - метод композиції на основі найпростіших звуковисотних і ритмічних елементів - «патернів». В ході розгортання композиції ці патерни багаторазово повторюються і трохи варіюються. В якості моделі для повторення обирається окремий звук, інтервал, акорд або мотив. Пік популярності мінімалізму в США припав на другу половину 1960-х рр. і першу половину 1970-х; в західній Європі і Росії інтерес до мінімалізму відзначається до кінця 1980-х рр. Композиторами-мінімалістами вважаються американці С.Райх («Piano phase»), Ф.Гласс («Музика в 12 частинах») і Дж. Адамс (в творах 1970-х і 1980-х рр., наприклад, «Shaker loops» і «Harmonium»).

Через деякий час по шляху Еріка Саті пішли американці Джон Кейдж, Стів Райх, Джон Адамс, Філіп Гласс. Джон Кейдж - американський композитор, філософ, поет, музикознавець, художник. Піонер в області алеаторики, електронної музики і нестандартного використання музичних інструментів, Кейдж був однією з провідних фігур післявоєнного авангарду. Критики називали його одним з найвпливовіших американських композиторів ХХ-го століття.

Що стосується Філіпа Гласса, то найбільш зрілі з його ранніх робіт мали багато спільного з мінімалізмом, але музичний стиль Гласса істотно еволюціонував. Сьогодні він вважає себе композитором-классицистом, відзначаючи, що добре володіє гармонією і контрапунктом, вивчивши творчість таких композиторів як Франц Шуберт, Йоганн Себастьян Бах і Вольфганг Амадей Моцарт.

Досить відома творчість Макса Ріхтера (1966 рік) - британського композитора німецького походження. Роботи Ріхтера поєднують в собі елементи інструментальної та електронної музики і близькі до постмінімалізму.

Важливу роль в розвитку ембієнту зіграв англійський музикант Брайан Уїльямс, який з 1980-го року став першопрохідцем дарк-ембіента- симбіозу низькочастотних пульсацій, фрагментів церемоніальною музики і співу, записів природних шумів.

Батьком ембіентної музики вважається Брайан Іно - британський музикант-електронник, музичний теоретик і продюсер звукозапису. У 1978 р. він назвав один зі своїх альбомів «Ambient», а потім увів цей термін для позначення музики, яку, за заявою музиканта, можна «активно слухати з увагою, або ж просто ігнорувати, в залежності від вибору слухача».

Що стосується української музики, то в ній також можна знайти приклади ембіентних творів. Так, зразки подібної музики можна знайти в творчості Святослава Луньова, члена Національної спілки композиторів України, викладача кафедри музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України. У його творі «Tristium для струннних» використовується характерна для ембієнту довільна повторюваність однієї або декількох звукових елементів з послідовним варіюванням і ускладненням різних параметрів.

Також назвемо Богдана Сінченко - випускника Сєвєродонецького музичного училища, а тепер харківського композитора і теоретика. Він працює в жанрах і академічної (камерно-інструментальної та вокальної), і електронної музики (ембієнт). У техніці ембієнту пишуть молоді композитори В'ячеслав Савін, Максим Трянов, Олександр Раєв.
Існують свого роду піджанри ембієнту, найбільш уживаними серед яких є такі:

1. Спейс-ембієнт. Для музики характерний розмірений, повільний (рідше середній) темп. Використовуються синтетичні, глухі і монотонні звуки, які, як правило, зациклені і служать фоном, на які в міру звучання композиції накладаються додаткові ритмічні електронні програші. Найчастіше використовується приглушене хоровий спів, замасковане під музику і переливи синтетичних мелодій. Володіє сильною атмосферою занурення, заспокійливо-розслаблюючим і медитативним ефектами на слухача.

2. Дарк-ембієнт. «Індустріальна культура» відкрила для себе «ембієнт через петлю» - закільцований шматок магнітної стрічки з фрагментом запису, після довгого прослуховування якого виникає «ефект внутрішньої хвилі», коли в звуковому малюнку, що повторений багато разів, зароджується новий фрагмент, який поступово стає все яскравіше і виходить на передній план, змінюючи основну мелодію твору. Другим важливим винаходом став дроун (drone) - багатоканальний низькочастотний гул, що становить містичний ландшафт твору.
Ембієнт - багатофункціональний термін, адже важко поки точно визначити що це: жанр, стиль або композиторська техніка.

Розглянемо дане явище як жанр. Дослідники визначають музичний жанр як рід або вид мистецтва, який історично склався в зв'язку з різними соціальними функціями музики, з певним життєвим призначенням музики, в зв'язку з різними умовами виконання і сприйняття музики і в зв'язку з різними типами її змісту [1, 3]. Ембієнт має власний тип змісту, для якого найбільш визначальною рисою є ненав'язливість, фоновість. Даний тип змісту безпосередньо залежить від життєвого призначення ембієнту - а саме: створювати комфортний аудіофон для слухача. Природно, що в даний час ембієнт виходить за вузькі рамки свого споконвічного призначення, стаючи поступово все більш самостійним і розвиненим. Не підлягає сумніву і наявність конкретних історичних умов виникнення ембієнту - розвиток техніки: і композиторської, і електронної.

Розглянемо ембієнт з точки зору стилю. Як відомо, стиль - це система музичного мислення, ідейно-художніх концепцій, образів і засобів їх втілення. Ця система виникає на певному історичному грунті і пов'язана з певним світоглядом [2, 4]. Виходячи з даного визначення, стає зрозумілим, що позначення ембієнту як музичного стилю не зовсім вірно, так як ембієнт поки навряд чи можна назвати системою музичного мислення, пов'язаної з певним світоглядом. Хоча, з іншого боку, ембієнт володіє певною образністю і засобами музичної виразності.

Крім того ембієнт можна вважати самостійною композиторською технікою, для якої характерно наступне:

1. Наявність дуже повільного, неявного ритму, або повна відсутність останнього.

2. Використання звуків природи або "псевдопріроди", тобто моделі навколишнього слухача середовища, що так чи інакше нагадує природу.

3. Відсутність мелодії як такої або її нестабільність і "плинність".

4. Акцент на басові звуки і повна відсутність різких подій.

5. У більшості випадків тривалість композиції - від 10 хвилин і вище.

6. Переважання інструментальності, хоча можуть використовуватися і «мовні» семпли.

 Отже, на наш погляд, а останні роки ембієнт з явища прикладного порядку поступово стає окремим жанром музичного мистецтва, яскравим і неординарним.

Література:

1. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века. - М.: Музыка, 1976. - 358 с.

2.Михайлов М.К. О понятии стиля в музыке, там же; его же, Музыкальный стиль в аспекте взаимоотношения содержания и формы,: Критика и музыкознание, Л.: Музыка, 1975. - 246 с.; его же, К проблеме стилевого анализа, : Современные вопросы музыкознания, М.: Музыка, 1976. – 264с.

3.Скребков С.С. Художественные принципы музыкальных стилей (Введение и исследование). – М.: Музыка, 1973. – 441с.

4.Сохор А.Н. Эстетическая природа жанра в музыке. - М.: Музыка, 1968. - 105 с.; его же, Теория музыкальных жанров: задачи и перспективы.: Теоретические проблемы музыкальных форм и жанров. - М.: Музыка, 1971. - с. 292-309.

5.Сохор А.Н. Стиль, метод, направление, в сб.: Вопросы теории и эстетики музыки, вып.4, Л.: Музыка, 1965. – 105с.

6.Цуккерман В.А. Музыкальные жанры и основы музыкальных форм. – М.: Музыка, 1980. — 296 с.

7. Эмбиент [Электронный ресурс] / Википедия. – Режим доступа : https://ru.wikipedia.org/wiki/Эмбиент. Загл.с экрана.

8.Эмбиент это: [Электронный ресурс] / Википедия. – Режим доступа : http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/14752. Загл.с экрана.

9. Ambient (Эмбиент) [Электронный ресурс] / EntArea. - Режим доступа :http://entarea.ru/musicstyles/ambient.php. Загл.с экрана.

Гетьманська Валерія Вадимівна

КЗ «Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім. С.С.Прокоф’єва»

ІІІ курс, спеціалізація «теорія музики»

Керівник - старший викладач Даниш Валентина Миколаївна
ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ
Імпресіонізм зародився у французькому живописі в 70-х роках ХІХ століття. Музичний Імпресіонізм склався на рубежі 80-90-х рр. ХІХ ст. у Франції за імпресіонізмом в живопису під впливом символізму в поезії, потім він поширився і в інших країнах. Дослідження імпресіонізму в українському мистецтві було досить ускладнене протягом десятиліть і не носило системного характеру. На початку ХХ ст. в ньому вбачали ознаки декадентства, в 1930-ті роки – формалізму, в повоєнні – космополітизму. Серед перших праць – «История русской живописи в ХІХ веке» О.Бенуа та «История русского искусства» І.Грабаря, в яких розглядається імпресіонізм в російському живопису.

Авторами ранніх публікацій про музичний імпресіонізм стали В.Г.Каратигін, В.І.Сокальський, Б.В.Асаф’єв, Ц.Кюї.

В результаті узагальнення матеріалів про імпресіонізм в російському та українському мистецтві зроблено висновок, що в більшості робіт містяться уривчасті дані про імпресіонізм в різних його проявах у різних видах мистецтва, однак імпресіонізм в них не розглядається в історичному аспекті та в його впливі на різні види творчої діяльності.

Об’єктом даної роботи є імпресіонізм як напрям, що позначився на всіх видах української творчості.

Імпресіонізм, такий витончений, прийшов у вітчизняне мистецтво разом з буремними подіями початку ХХ століття. Проявившись в музичному мистецтві – в симфонічній картині А.Лядова «Чарівне озеро», в опері Римського-Корсакова «Золотий півник», він з’явився перед вітчизняними глядачами і в танцювальних імпровізаціях Айседори Дункан.

В цей же час видатний український художник А Мурашко створює картини «Карусель», «Воскресный день» («Тихая грусть») та «На террасе», які пронизані імпресіоністичним відчуттям краси світу, сповнені світла і барв.

Імпресіонізм в українській літературі: визначні елементи стилю найповніше розкрилися в творчості М.Коцюбинського: «На камені», «Цвіт яблуні», «Intermezzo», «Невідомий», «Він іде», «Сміх», «Persona grata», «Fata morgana», «Тіні забутих предків» – у творах з тонкою грою барв, звукопису. Аналогічні тенденції спостерігались також в творчому доробку й інших українських письменників: «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської, «Промінь сонця», «Зіна», «Записки кирпатого Мефистофеля» В.Винниченка, «Блакитний роман» Г.Михайличенка, «Червоний роман» А.Головка, «Карпатська ніч» Мирослава Ирчана, «Обережна» та «Вчителька» Марії Галич та ін.

Специфіка українського імпресіонізму розкривалась в наукових роботах І.Денисюка («Українська новелістика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Оповідання, новели, фрагментні форми (ескізи, етюди, нариси, поезії в прозі)»), Віри Агеєвої («Українська імпресіоністична проза […]», Ю.Кузнецова («Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проблеми естетики і поетики»), С.Журби («Художній світ української імпресіоністичної прози 20-х років ХХ століття»), в монографії «Літературний імпресіонізм в Україні та США» С.Пригодія та «Імпресіонізм в українській прозі 1890-х – 1930-х роках» П.Ямчука.

Вплив імпресіонізму відчули й українські композитори. Здебільшого це властиво творам 70-х років ХХ століття. На цю пору прийшовся розквіт яскравого таланту Валентина Сільвестрова. Серед творів тієї пори – Симфонія №4, Струнний квартет, вокальні цикли «Тихі пісні» та «Прості пісні», Кантата «Лісова музика». Нашу ж увагу привертає фортепіанний цикл В.Сільвестрова «Дитяча музика №1» і, насамперед, лірико-пейзажна колористична музика п’єси «Озеро» (№2), що є ліричним центром названого циклу. Ця п’єса звучить як своєрідна лірична пісня і, в той же час вона -– красива картина тихої природи, яка викликає деяке порівняння з «Чарівним озером» А. Лядова. Характер музики п’єси «Озеро» В.Сільвестрова лірико-пейзажний, колористичний, в ній відбилось властиве імпресіонізму тяжіння до програмної пейзажності. З цією п’єсою, що є ліричним центром циклу «Дитяча музика №1», перегукується п’ятий номер «Ноктюрн» з характерною для імпресіонізму атмосферою споглядальності і внутрішнього спокою.

Серед кращих зразків української музики 1970-х років ХХ століття з’являється ряд творів київського композитора О.Костіна: камерні кантати «Тріолетти» та «Вірність», фортепіанний цикл «Російський лубок». Нашу увагу привернув саме цей твір. Імпресіоністична витонченість, ліризм стали характерними рисами музичної мови шостої частини названого фортепіанного циклу -– «Лучинушка». В музиці переважають високий регістр, м’яко дисонуючі інтервали й акорди, п’єса звучить у спокійному темпі -– все сприяє створенню лірико-просвітленого, сонячного колориту. Тут виявився імпресіоністський інтерес до тембрової і гармонійної барвистості. Ця мініатюра О.Костіна своїм лірико-просвітленим, сонячним колоритом нагадує твори К.Дебюссі і М.Равеля.

Творчість видатного українського композитора Олега Киви стала також досягненням української культури. Ним написано симфонічні та хорові твори, музику для кінофільмів, балети, камерні твори для фортепіано. Лірична витонченість багатьох образів, споглядальний характер і специфічність фактури крім інших рис стилю композитора, свідчать також про зв’язки з музикою французьких композиторів-імпресіоністів – К.Дебюссі і М.Равеля. Імпресіоністичні замальовки картин природи, пронизаних м‘яким ліризмом, втілено в другій і третій частинах «Українського триптиха», написаного Олегом Кивою для фортепіано. Але найцікавішим прикладом прояву імпресіонізму в творчості О.Киви стала камерна Кантата №3 на вірші П.Тичини – один з найважливіших творів митця. Треба зауважити, що в Кантаті поєдналися і самобутній ліризм стилю композитора, і імпресіоністичність, яка властива творчим пошукам Павла Тичини. Музика Кантати приваблює яскравим і тонким ліризмом, споглядальним началом. В третій частині твору «Той сад» чи не найбільш яскраво виявились імпресіоністські риси: характерна передача тонких настроїв, психологічних нюансів, а також просвітлене, барвисте звучання, колористичність оповіді.

Імпресіонізм в музичній творчості – це мистецтво стриманих емоцій та прозорої, скупої фактури, для нього властивою є побіжна мінливість образів. Імпресіоністи розширили колористичні засоби музичної виразності в області гармонії, інструментування. Як напрямок імпресіонізм надав неоціненний вплив на майбутні стилі та музичні течії. Слід зазначити, що імпресіонізм став етапом, коли стався корінний перелом, який поклав кордон між мистецтвом Нового і Новітнього часу. Він завершує розвиток усього післяренесансного мистецтва, провідним принципом якого було відображення навколишнього світу в зорово- достовірних формах самої дійсності, і є початком найбільшого після Ренесансу перевороту в історії образотворчого мистецтва, що заклав основи якісно нового його етапу – мистецтва ХХ століття. Він позначився й на літературі, драматургії, скульптурі, відбився в живопису різних національних шкіл, в тому числі дістав яскравого прояву і в українському мистецтві.
Література:


  1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза». К., - 1989

  2. Бенуа А. История русской живописи в ХІХ веке. – М.,1902

  3. Грабарь И. История русского искусства». – М.,1909

  4. Денисюк «Українська новелістика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Оповідання, новели, фрагментні форми (ескізи, етюди, нариси, поезії в прозі)». – К., 1989

  5. Журба С. «Художній світ української імпресіоністичної прози 20-х років ХХ століття». – К., 2000

  6. Ільїна Т.В. Історія мистецтв. Західноєвропейське мистецтво: навчальний посібник. / Т.В. Ільїна-М., 1999. - 547 с.

  7. Костеневич А. Т. От Моне до Пикассо. Франц. живопись второй половины ХІХ – начала ХХ в. в Эрмитаже.: Л. 1989.

  8. Кузнецов Ю. «Імпрессіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проблеми естетики і поетики». – К., 1995

  9. Наливайко Д. Мистецтво: напрямки, стилі, течії». – К, 1985.

  10. «Літературний імпрессіонізм в Україні та США» (1998

  11. .Художня культура світу. Європейський культурний регіон. Н. Є. Миропольська, Е. В. Бєлкіна, Л. М. Масол, О. І. Оніщенко.: Київ. "Вища школа". - 2007. - 191с.

  12. Ямчук П. Імпрессіонізм в українській прозі 1890-х – 1930-х роках». – К.,1998


Єфименко Арина

Маріупольське музичне училище

ІІІ курс, спеціалізація «Теорія музики»

Керівник - Алієва А. О.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

ОРИГІНАЛЬНОЇ КОМПОЗИЦІЇ «BOURÉE» І. С. БАХА І 
РОК-АРАНЖУВАННЯ І. АНДЕРСОНА

Композиція «Bourée» є рок-аранжуванням класичної однойменної композиції з лютневої сюїти мі-мінор І. С. Баха.

Аранжування «Bourée» зроблене Ієном Андерсоном, композитором групи Jethro Tull. На відміну від оригінальної композиції, це аранжування написане в ре-мінорі.

Аранжування і оригінальний твір мають значні відмінності у своїй структурі. «Bourée» І. С. Баха написано в простій двочастинній формі.

У свою чергу аранжування, зроблена Ієном Андерсоном, написане у простій тричастинній формі з рисами вариаційності, де перша частина є періодом з двох речень, середня частина являє собою варіації, а третя частина – видозмінена реприза [2].

В аранжуванні використовується тільки перша частина оригіналу, яка написана в формі періоду, що складається з двох речень:

В аранжуванні перша частина написана в формі складного періоду, що складається з двох простих періодів (по 8 тактів), кожен з яких повторного будови.

Друга частина аранжування є варіантним проведенням першої частини. Таким чином, виділяються 4 варіації в вільному стилі.

У першій варіації ритмічний малюнок теми змінюється наступним чином: вводяться тріолі, синкопи, рух по звуках t 5 3 з оспівуванням їх. На відміну від теми, яка починається з затакту, перша варіація починається з сильної долі.

У другій варіації ритмічний малюнок стає більш рівним, завдяки руху шістнадцятими, проте потім, як і в першій варіації, починається тріольний рух по звуках t 5 3.

У третій варіації знову вводяться тріолі і синкопи. На відміну від попередніх варіацій, для яких був характерним поступовий рух по звукам t 5 3 з оспівуванням їх, у даній варіації в мелодійному русі пропущений терцієвий тон. На початку другого речення майже цілий такт займає пауза, з подальшим гліссандуванням до тоніки, що є своєрідною компенсацією пропуску даного тону.

Наступна 8-тактова сполучна побудова, яка відіграє роль зв’язки, побудована лише на функціях t і S. На відміну від всіх попередніх і наступних варіацій, рух стає більш рівним і стрімким, переважають шістнадцяті тривалості. У висхідному русі по звуках t 5 3 в початкових тактах відсутнє оспівування, пропуски квінтового тону в тризвуку компенсується гліссандуванням до тоніки. Остинатне повторення тонічного звуку нагадують першу варіацію.

Четверта варіація по ритмічному малюнку також нагадує першу.

Після четвертої варіації звучить сполучна побудова, після якого настає реприза. Однак, на відміну від оригіналу і початкового викладу теми в аранжуванні, реприза являє собою період не з двох, а з трьох речень, які є варіантами початкової теми.

Що ж стосується суттєвої відмінності від оригіналу в цілому, то воно полягає, перш за все, в метричній структурі - в оригіналі тема починається c затакту. Тема аранжування звучить так само, проте наступні варіації починаються з сильної долі, крім заключної, яка структурно нагадує тему і так само починається з затакту, що сприяє єдності і цілісності композиції. Крім того, в оригіналі тема викладається «рівними» тривалості, кожний такт починається з сильної долі; в аранжуванні ж тема значно синкопована. Ще однією істотною відмінністю є те, що початок теми зміщено на восьму тривалість. В тональному плані схожість з оригіналом зберігається тільки протягом викладу теми. Далі протягом варіацій закінчення в тональності Фа-мажор присутній тільки в варіації № 1. Всі наступні варіації закінчуються в основній тональності.

Принцип варіантно-варіаційного розвитку тематизму має на увазі імпровізаційний початок, що характерно для сучасних музичних напрямків, зокрема прогресивного року.

Після трьох речень репризи рух зупиняється на ферматі на функції D 7, після чого звучить віртуозна драматична каденція, що відсилає до традицій завершення творів у творчості віденських класиків.



Каталог: sites -> default -> files -> nov
files -> Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету
files -> Феномен свт. Петра могили: ідентичність І вселенськість у духовному досвіді могилянського києва
files -> Бондарчук Андрій Іванович
files -> Тов “Кіноманія” – ексклюзивний дистриб'ютор фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні
files -> Інформація про готелі для учасників конференції Адреса, контактні телефони 12 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання
files -> Худзік Марта
nov -> Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій
nov -> Конкурс проводиться у трьох вікових категоріях: Молодша група до 16 років Середня група до 24 років


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури І туризму облдержадміністрації Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського
Управління культури І туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації
Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації

Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconУправління культури,національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації
Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації
Міністерство культури України Управління культури, національностей та релігій iconОбласна універсальна наукова бібліотека
Управління культури І туризму, національностей та релігій сумської обласної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка