Міністерство оборони україни



Сторінка1/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30



МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

військовий інститут Київського національного

університету імені Тараса Шевченка




НАРИС ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Навчальний посібник

Київ - 2006


У навчальному посібнику розглядається сутність інформаційної боротьби, роль і місце в ній інформаційно-психологічних операцій, а також питання теорії і практики інформаційно-психологічних операцій. Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів ЗС України та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами.
Авторський колектив: Дзюба М.Т., Жарков Я.М., полковник Ольховой І.О., Онищук М.І.
За загальною редакцією кандидата філологічних наук, доцента полковника Балабіна В.В.


ЗМІСТ

Вступ

..............................................................................................

6

Розділ 1.

Основи інформаційної культури та інформаційна

боротьба ………………………………………………...

8


1.1.

Інформатизація суспільства .............................................

9

1.2.

Інформація та її властивості .............................................

16

1.3.

1.4.


Інформаційна боротьба у сучасному світі .....................

Інформаційно-психологічний вплив як основний спосіб ведення психологічної війни ……………………



18
29

Розділ 2.

Виникнення й становлення теоретичних підходів і практичного здійснення інформаційно-психологічного впливу у воєнно-політичних та військових цілях .............................................................

37


2.1.

Основні підходи до виникнення і становлення інформаційно-психологічного впливу від стародавніх часів до ХХ століття …….................................................

37


2.2.

Розвиток теорії і практики інформаційно-психологічного впливу у війнах та збройних конфліктах XX століття ...................................................

54


2.3.

Інформаційно-психологічні операції у війнах та збройних конфліктах другої половини XX століття та їх відмінні риси на сучасному етапі ................................

75


Розділ 3.

Теоретико-методологічні основи організації і ведення інформаційно-психологічних операцій сучасності ..........................................................................

125


3.1.

Основні поняття інформаційної боротьби ......................

125

3.2.

Інформаційна зброя ...........................................................

134

3.3.

Теоретичні аспекти інформаційного впливу ..................

145

3.4.

Психологічний вплив ........................................................

159

3.4.1.

Теоретичні аспекти психологічного впливу ...................

159

3.4.2.

Здійснення психологічного впливу .................................

172

3.4.3.

Форми психологічного впливу на людину .....................

180

3.4.3.1.

Усне мовлення ...................................................................

180

3.4.3.2.

Вплив друкованими й образотворчими засобами ..........

189

3.4.3.3.

Вплив за допомогою радіо та телебачення .....................

204

3.4.3.4.

Особливі способи і прийоми психологічного впливу ...

214

Розділ 4.

Практичний підхід до ведення психологічної війни та психологічних операцій .............................................

248


4.1.

Органи психологічної війни .............................................

249

4.2.

Психологічні операції .......................................................

261

4.3.

Класифікація психологічних операцій ............................

266

Розділ 5.

Врахування особливостей об’єктів під час організації інформаційно-психологічного впливу на війська і населення іноземних країн ......................

287


5.1.

5.2.


Вибір об’єктів інформаційно-психологічного впливу та урахування їх особливостей в інтересах інформаційно-психологічних операцій ...........................

Особистість як об’єкт інформаційно-психологічного впливу …………………………………………………….



287
312



5.3.

5.4.


Врахування соціально–психологічних

особливостей груп населення в інтересах

інформаційно-психологічного впливу............................

Психологія великих соціальних груп і її використання для здійснення інформаційно-психологічного впливу ..



322
336



5.5.

Морально-психологічна підготовка і морально-психологічний стан військовослужбовців іноземних країн як об’єктів інформаційно-психологічного впливу

348


Розділ 6.

Методика процесу аналізу, оцінки та прогнозування воєнно-політичної обстановки, морально-психологічного стану ...................................

362


6.1.

Алгоритм аналізу і прогнозування воєнно-політичної обстановки та морально-психологічного стану.............

362


6.2.

Закінчення

Інформаційно-аналітична робота .....................................

……………………………………………………………..



382

399


Додатки

..............................................................................................

403

Додаток 1

Національно-психологічні особливості населення та військ країн, суміжних з Україною .................................

403


Додаток 2

Структура довідника по країні (регіону) інформаційно-психологічного впливу ............................

431


Додаток 3

Короткий термінологічний словник понять сфери інформаційно-психологічних операцій ...........................

444


Література

..............................................................................................

461

ВСТУП


В локальних війнах та збройних конфліктах на рубежі ХХ і ХХІ століть знайшли широке застосування психологічні операції, які передують веденню збройної боротьби. Слід визнати, що інформаційну, психологічну боротьбу люди ведуть з давніх часів, але раніше вона не мала такого масштабного характеру як сьогодні і, взагалі, про неї намагались не говорити. Вона була, головним чином, результатом ініціативи видатних полководців, а також відповідних органів і структур.

Нині жодна країна не спроможна захистити себе за допомогою лише воєнно-технічних засобів. Забезпечення безпеки держави, особистості і суспільства перетворюється сьогодні в комплексне завдання, реалізація якого значною мірою залежить від використання воєнних, політичних, економічних, інформаційних, психологічних засобів. В науковій літературі достатньо досліджено війну, як соціально-політичне явище. Левова частка досліджень присвячена розкриттю сутності і змісту війни в розумінні її, як продовження політики іншими насильницькими засобами. В запропонованій роботі автори намагаються розкрити особливості психологічної війни, головною метою якої є досягнення політичних результатів без збройного насильства за допомогою інформаційного і психологічного впливу.

Наукові дослідження становлення, розвитку і вдосконалення форм і методів інформаційно-психологічного впливу на свідомість, психологію і поведінку військовослужбовців та населення військ противника в ході збройної боротьби свідчать про те, що ця галузь воєнної і історичної науки досить тривалий час була закритою, мало відомою для широкої громадськості.

Специфіка даної проблематики полягає також і в тому, що публічне висвітлення цієї діяльності є лише частиною видимого спектра проблеми. Задуми психологічних операцій, технології їх здійснення ще багато років будуть недоступні для широкого загалу

Мета навчального посібника - дати цілісне уявлення теорії і практики сучасних інформаційно-психологічних операцій. У посібнику, підготовленому на підставі матеріалів опублікованих у відкритих джерелах, відображені погляди вітчизняних і зарубіжних авторів, що дає можливість отримати різноманітні знання про зміст та сутність інформаційної боротьби, історичні аспекти теорії і практики інформаційно-психологічного впливу, теоретико-методологічні основи організації і ведення інформаційно-психологічних операцій сучасності.

Розділ 1

ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БОРОТЬБА

У період розвитку інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття та обробки великих обсягів інформації з використанням нею сучасних засобів, методів та технологій. Крім того, нові умови роботи ставлять в залежність інформованість однієї людини від інформації, добутої іншими людьми. Тому потрібно навчитись такій технології роботи з інформацією, коли готуються та приймаються рішення на основі колективного знання, тобто людина повинна мати певний рівень інформаційної культури.



Інформаційна культура - уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її одержання, обробки та передачі комп’ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби та
методи [1].

Інформаційна культура є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється у таких аспектах, як:

конкретні навички щодо використання технічних пристроїв (від телефону до персонального комп’ютера та комп’ютерних мереж);

здатність використовувати у своїй діяльності комп’ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;

уміння добувати інформацію з різних джерел: як періодичної преси, так і з електронних комунікацій, надавати її у необхідному вигляді та ефективно використовувати;

володіння основами аналітичної обробки інформації;

уміння працювати з різноманітною інформацією;

знання особливостей інформаційних потоків у своїй галузі діяльності.

Інформаційна культура вбирає в себе знання тих наук, які сприяють її розвитку та пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних тощо). Невід’ємною частиною інформаційної культури є знання нових інформаційних технологій та уміння застосовувати їх як для автоматизації шаблонних операцій, так і в ситуаціях, що потребують нетрадиційного творчого підходу.

1.1. Інформатизація суспільства

В історії розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій – перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни у сфері обробки інформації (рис. 1.1). Наслідком таких перетворень було придбання людським суспільством нової якості.


Рис. 1.1. Інформаційні революції в історії розвитку цивілізації

Остання інформаційна революція висуває на перший план нову галузь – інформаційну індустрію, яка пов’язана зі створенням технічних засобів, методів, технологій для нових знань. Найважливішими складовими інформаційної індустрії стають усі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Сучасна інформаційна технологія спирається на досягнення в галузі комп’ютерної техніки та засобів зв’язку.

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки й інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, яке одержало назву інформаційного суспільства.

Існує три формальні ознаки входження в інформаційне суспільство [2].

Рис. 1.2. Формальні ознаки входження в інформаційне суспільство


Характерні риси інформаційного суспільства [1] наведені на рис. 1.3.

В інформаційному суспільстві продукується та споживається інтелект, знання, завдяки чому зростає частка розумової праці.

Від людини потрібна здатність до творчості, зростає попит на знання.

Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства є різного роду системи на базі комп’ютерної техніки та комп’ютерних мереж, інформаційних технологій, телекомунікацій та зв’язку.

Діяльність окремих людей, груп, колективів та організацій на цей час більше залежить від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію.

Перед початком будь-яких дій, необхідно провести велику роботу зі збору та опрацювання інформації, її осмислення й аналізу.




Забезпечений пріорітет інформації у порівнянні з іншими ресурсами

Головною формою розвитку стає інформаційна економіка

Рис. 1.3. Характерні риси інформаційного суспільства
Пошук раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає доступу до великих обсягів інформації, що потребує застосування спеціальних технічних засобів.

Зростання обсягу інформації особливо стало помітно в середині XX століття. Величезний потік інформації хлинув на людину, не даючи їй змоги сприйняти цю інформацію повною мірою. Інколи було вигідніше створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук існуючого аналога.



Утворення великих потоків інформації обумовлюється:

надзвичайно швидким ростом кількості документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, у яких викладаються результати наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт;

постійним зростанням кількості періодичних видань у різних галузях людської діяльності;

появою різноманітних даних (метеорологічних, географічних, медичних, економічних і ін.), які записуються на магнітних носіях і тому не входять у систему комунікаційних мереж.

Як результат – настає інформаційна криза (вибух), що має такі
прояви [1]:

з'являються протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації й існуючими потоками і масивами інформації, що зберігається. Наприклад, загальна кількість знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 року вона подвоювалась кожні 50 років, з 1950 року подвоєння відбувалося кожні 10 років, з


1970 року – уже кожні 5 років, з 1990 року – щорічно;

існує велика кількість зайвої інформації, яка ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації;

виникають певні економічні, політичні й інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, через дотримання режиму таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.

Ці причини породили парадоксальну ситуацію – у світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязі через обмеження власних можливостей. Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу з такого становища. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів обробки і передачі інформації в різні сфери діяльності започаткувало новий еволюційний процес у розвитку людського суспільства - інформатизацію.

Доцільно розглянути цей процес більш докладно.

Історія розвитку інформатизації почалась у США з 60-х рр. XX століття, з 70-х рр. – у Японії, з кінця 70-х рр. – у Західній Європі.

Сучасне матеріальне виробництво й інші сфери діяльності усе більше потребують інформаційного обслуговування та забезпечення обробки й синтезу величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який відіграє роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютер, служать для зв'язку та передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерів – це необхідна складова процесу інформатизації суспільства.

Інформатизація суспільства є закономірністю сучасного соціального прогресу. Цей термін витіснив широко використовуваний донедавна термін “комп'ютеризація суспільства”. При деякій схожості цих понять, вони між собою істотно різняться (рис. 1.4).



Рис. 1.4. Істотні ознаки понять “комп'ютеризація суспільства” та “інформатизація суспільства”.

Таким чином, “інформатизація суспільства” є більш широким поняттям ніж “комп'ютеризація суспільства”, тому в ньому акцент треба робити на сутності та меті соціально-технічного прогресу.

Поняття інформаційної технології.

Інформаційні технології на цей час є важливою і невід’ємною складовою усіх процесів економічної, культурної та політичної діяльності будь-якого суспільства і держави. Під процесом слід розуміти певну сукупність дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Процес визначається обраною стратегією та реалізується за допомогою сукупності різних засобів та методів.

Під технологією матеріального виробництва розуміють процес, який визначається сукупністю засобів та методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини або матеріалів. Технологія змінює якість або первісний стан матерії з метою одержання матеріального продукту. Поряд з традиційними для суспільства матеріальними видами продуктів, інформація є одним з найцінніших, тому процес її обробки за аналогією з процесами переробки матеріальних продуктів можна сприймати як технологію (табл. 1.1, рис. 1.5).

Таблиця 1.1. Основні компоненти обох видів технологій.



Компоненти технологій для виробництва продуктів

матеріальних

інформаційних

Підготовка сировини та матеріалів

Збір даних або первинної інформації

Виробництво матеріального продукту

Обробка даних та одержання інформаційного продукту (документа)

Збут вироблених продуктів споживачам

Передача кінцевого інформаційного продукту (документа) користувачеві для прийняття рішень


Рис. 1.5. Інформаційна технологія як аналог технології переробки матеріальних ресурсів.

Інформаційна технологія на цей час пройшла декілька еволюційних етапів, зміна яких визначалась, головним чином, розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації. Впровадження персонального комп’ютера в інформаційну сферу і застосування телекомунікаційних засобів зв’язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології й, як наслідок, зміну її назви з додаванням “нова”, “комп’ютерна” або “сучасна” (рис. 1.6, табл. 1.2).




Основні принципи нової (комп’ютерної) інформаційної технології



Інтегрований (діалоговий) режим роботи з комп'ютером



Інтегрування (стикування, взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами

Гнучкість процесу зміни як даних, так і поставлених задач

Рис. 1.6.Основні принципи нової (комп’ютерної) інформаційної технології.

Таблиця 1.2. Основні характеристики нової інформаційної технології.


Методологія

Основна ознака

Результат

Принципово нові засоби обробки інформації

“Вбудовування” у технологію управління

Нова технологія комунікацій

Цілісні технологічні системи

Інтеграція фахівців та менеджерів

Нова технологія обробки інформації

Створення, передача, збереження та відображення інформації

Врахування закономірностей соціального середовища

Нова технологія прийняття рішень з управління

Інструментарій інформаційної технології – один або декілька взаємопов’язаних програмних продуктів для визначеного типу комп’ютера, технологія роботи у якому дозволяє користувачеві досягнути певної мети. Це такі поширені види програмних продуктів, як текстовий процесор (редактор), настільні друкарські системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, інформаційні системи функціонального призначення, броузер (browser), e-mail тощо.

1.2. Інформація та її властивості

Термін “інформація” походить від латинського information, що означає роз’яснення, усвідомлення, виклад. З поглядів матеріалістичної філософії, інформація є відображенням реального світу за допомогою відомостей (повідомлень). Повідомлення – це форма надання інформації у вигляді промови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць тощо. У широкому розумінні інформація – це загальнонаукове поняття, яке включає у себе обмін відомостями між людьми, обмін сигналами між живою та неживою природою, людьми та пристроями.

Поряд з інформацією часто застосовується поняття “дані”. Дані можуть розглядатись як ознаки чи записані спостереження про явища або об’єкти навколишнього світу, які деякий час не використовуються, а тільки зберігаються. У тому разі, коли з’являється необхідність використовувати ці дані для зменшення невизначеності про будь-що, вони перетворюються в інформацію. Тому можна стверджувати, що інформацією є дані, які використовуються.

При роботі з інформацією завжди є її джерело та одержувач (користувач). Шляхи і процеси, що забезпечують передачу повідомлень від джерела інформації до її споживача, створюють інформаційні комунікації.

Для споживача інформації дуже важливою характеристикою є її адекватність.



Адекватність інформації – це певний рівень відповідності образу, який створюється за допомогою одержаної інформації, реальному об’єкту, процесу, явищу тощо. Від ступеня адекватності інформації реальному стану об’єкта чи процесу залежить правильність прийняття рішень людиною.

Адекватність інформації може виявлятись у формах, наведених на


рис. 1.7.

Рис. 1.7. Форми адекватності інформації.

Можливість та ефективність використання інформації обумовлюється показниками якості інформації (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Показники якості інформації.

Важливим поняттям при роботі з інформацією є класифікація об’єктів. Класифікація – система розподілу об’єктів (предметів, явищ, процесів, понять) за класами згідно з певними ознаками.

Під об’єктом (стосовно інформації вони мають назву інформаційних об’єктів) розуміють будь-який предмет, явище матеріальної чи нематеріальної ознаки.

Система класифікації дозволяє згрупувати об’єкти та виявити певні класи, які будуть характеризуватись низкою загальних властивостей.

Властивості інформаційного об’єкта визначаються інформаційними параметрами – реквізитами.

Реквізит – логічно неподільний інформаційний елемент, який описує певну властивість об’єкта, процесу, явища тощо.

Вимоги до класифікації об’єктів:

повнота охоплення об’єктів галузі, яка розглядається;

однозначність реквізитів;

можливість включення нових об’єктів.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка