Міністерство оборони україни



Сторінка17/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   30

Апарат “психологічної оборони” Швеції.

Відповідно до основних принципів політики безпеки Швеції психологічна оборона є складовою частиною загальної оборони.

Основне завдання апарату психологічної оборони – забезпечити швидке і цілеспрямоване поширення достовірної і всебічної інформації про діяльність керівництва країни і події, що відбуваються, сприяти формуванню суспільної думки у разі надзвичайної ситуації, кризи або війни з метою забезпечення необхідного рівня морально-психологічної готовності населення до відбиття агресії.

На думку шведського керівництва, у випадку розв'язання війни противник буде широко використовувати заходи психологічного впливу з метою деморалізації населення і завчасного створення умов для перемоги.

При цьому, як передбачається, ще до початку бойових дій варто очікувати проведення великомасштабних психологічних операцій, цілі яких наведено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Цілі психологічних операцій.

З урахуванням цих прогнозів психологічна оборона країни буде полягати у своєчасному попередженні, протидії і відповідних (зустрічних) діях шляхом використання всіх ресурсів, що знаходяться в розпорядженні системи загальної оборони, у тому числі і засобів масової інформації.

Основні особливості системи психологічної оборони Швеції наведено на рис. 4.2.



Рис. 4.2. Основні особливості системи психологічної оборони Швеції.


Керівництво психологічною обороною та контроль за її станом здійснює Управління психологічної оборони (УПО).

Основні завдання УПО наведено на рис. 4.3.

Основні підрозділи УПО:

досліджень;

навчання;

розповсюдження інформації;

адміністративний.

Рис. 4.3. Основні завдання Управління психологічної оборони.



Засоби психологічної оборони

Головними засобами шведської психологічної оборони є радіо, телебачення і преса.

У країні є такі ЗМІ: три загальнодержавних, один регіональний
(25 станцій) і близько 60 розважальних радіоканалів місцевого характеру (загальна тривалість мовлення 4000 год. на тиждень); три загальнодержавних і близько 30 комерційних телевізійних каналів (2000 год. на тиждень); 161 газета загальним тиражем близько 5 млн. примірників. За станом на 1996 рік на кожну тисячу жителів припадає 568 примірників.

Значення цих ЗМІ обумовлено національним інтересом шведів до усього, що відбувається за межами їхнього внутрішнього світу. За даними статистики, середній громадянин Швеції витрачає на вивчення повідомлень ЗМІ 6 год. на день, при цьому: 36% часу - на перегляд телепередач, 35% - прослуховування радіотрансляції, 6% - читання ранкових газет. За даними останніх опитувань, приблизно 25% усього дорослого населення країни дивиться інформаційні телепередачі не менше 2 год. на добу, 95% регулярно слухають радіо, 70% читають ранкові газети (3/4 з них роблять це регулярно), 65% читають вечірні газети у вихідні і святкові дні.

У переважній більшості випадків (приблизно 91%) перевага віддається шведським ЗМІ, тому, за оцінками західних експертів, іноземні засоби психологічного впливу зможуть зробити помітний вплив тільки на невеликі групи населення, що значно полегшує роботу національних органів і засобів психологічної оборони. На цей час у країні існують три компанії, зайняті в сфері мовлення. Відповідно до закону про радіо вони зобов'язані передавати повідомлення за вимогою влади.

Про важливість державних ЗМІ свідчить і той факт, що відповідно до плану дій системи загальної оборони в кризових ситуаціях, майже всі газети, щотижневики й журнали (понад 200 найменувань) позначені літерою К, що означає - роль даної організації в надзвичайних умовах підвищується.

Східна” модель органів психологічної війни

“Східна” модель органів психологічної війни цілком або частково реалізована в Росії, КНР, В'єтнамі, Індії, Іраку, Сирії і Північній Кореї. Її відмінність від “західної” моделі полягає в тому, що в збройних силах цих держав підрозділи психологічної війни в основному є спеціальним штатним і практично незмінним апаратом штабів (Росія, Індія, Ірак) або політичних органів усіх ступенів (В'єтнам, КНР, Північна Корея, Сирія).

На цей час органи психологічної війни східних держав мають найменування: апарат “психологічного забезпечення” Росії (у радянський час до 1992 р. – “спеціальної пропаганди”), “психологічних операцій” в Індії, “політичної роботи серед військ і населення противника” у КНР, В'єтнамі, Північній Кореї, “політичної пропаганди серед військ і населення противника” у Сирії (у Сирії, щоправда, не існує політорганів, їх замінюють органи “моральної орієнтації”).

У мирний час ці органи вивчають воєнно-політичну і соціально-психологічну обстановку в різних регіонах країн, які цікавлять керівництво, і в прикордонних державах, інформують свої війська, працюють із громадськістю і пресою, готують інформаційно-довідкові й агітаційно-пропагандистські матеріали, планують стратегічні психологічні операції. Спеціальні агітаційні загони і групи фахівців можуть брати участь у миротворчих операціях.

Організаційно-штатними одиницями для проведення психологічних операцій у збройних силах східних держав є відділи (відділення, управління), які входять до складу штабів або політорганів, агітаційні загони і спеціальні редакції для підготовки інформаційно-пропагандистських матеріалів.

Відділи (відділення, управління) психологічних операцій у збройних силах східних держав є у всіх загальновійськових об'єднаннях, починаючи з корпусу, і призначені для планування психологічних операцій і керівництва ними. Чисельність відділів залежить від того, організаційно-штатною одиницею якого загальновійськового об'єднання вони є: у корпусі відділення нараховує 2-4 офіцери, в армії (військовому окрузі) відділ нараховує 6-10 офіцерів, у штабі збройних сил управління може включати 40-70 офіцерів.

Агітаційні загони призначені, в основному, для ведення радіомовлення. Вони мають на озброєнні від 10 до 20 гучномовних станцій, встановлених на різних засобах пересування, головним чином, на автомобілях і бронетранспортерах, рухомі студійні комплекси і пункти перехоплення, станції магнітного запису і звукопідсилення. Гучномовні станції агітаційних загонів можуть використовуватися централізовано (масовано) для психологічного впливу широким фронтом або їх додають окремим військовим частинам для локального впливу. Рухомі студійні комплекси, пункти перехоплення, станції магнітного запису і звукопідсилення служать для прийому і запису інформації, яка використовується в інтересах мовлення.

Редакції з підготовки інформаційно-пропагандистських матеріалів є штатними одиницями округів і штабів видів збройних сил у мирний час, загальновійськових армій у воєнний час. Вони мають у своєму складі:

підрозділи, що займаються збором і узагальненням інформації про противника, воєнно-політичну обстановку на ТВД;

підрозділи, що відповідають за розробку і тиражування інформаційно-пропагандистських матеріалів;

підрозділи, що мають на озброєнні рухомі важкі і середні автомобільні друкарні і поліграфічні комплекси.

Видання друкованої продукції може здійснюватися також на військовій поліграфічній базі (у друкарнях дивізіонних і армійських газет) і в державних стаціонарних друкарнях.

Для ведення радіопропаганди, крім військових КХВ і УКХВ радіостанцій з дальністю мовлення до 50 км (у ланці полк-дивізія-армія), можуть також використовуватися цивільні широкомовні станції.

Як засоби поширення інформаційно-пропагандистських матеріалів застосовуються вертольоти і літаки, повітряні кулі, артилерійські агітаційні снаряди до гаубиць і артилерійської зброї, агітаційні міни, авіаційні бомби, аеростати, що знаходяться на озброєнні артилерійських і авіаційних частин.

Чисельність особового складу органів психологічної війни східних держав коливається в різних межах. У КНР, за інформацією закордонних джерел, вона складає 1,5 тис. осіб, а в Сирії – біля однієї тисячі осіб.



Отже, психологічна війна - це сукупність різних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни в бажаному напрямку їх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтирів, настроїв, мотивів, настановлень, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому.

Психологічний вплив в умовах бойових дій реалізується через проведення психологічних операцій або шляхом разових заходів.



4.2. Психологічні операції

Психологічна операція (ПсО) – головний елемент психологічної війни.

Суть ПсО полягає у використанні на практиці в умовах збройної боротьби сукупності узгоджених, скоординованих і взаємопов‘язаних за цілями, завданнями, місцем і часом, об‘єктами і процедурами видів, форм, способів і прийомів психологічного впливу.

Основна мета – підрив морально-політичного і психологічного потенціалу противника, формування серед військовослужбовців і цивільних осіб стійкого негативного ставлення до можливої війни. Фахівці вважають, що треба доводити її безперспективність і руйнівні наслідки відразу у двох аспектах:

а) для країни в цілому;

б) для кожної родини.

В результаті можна істотно послабити моральний дух народу й армії противника, а іноді навіть запобігти війні.

Психологічні операції і разові заходи психологічної війни спрямовуються на війська і населення противника і відрізняються між собою за цілями, завданнями, об‘єктами впливу, технологіями, умовами, в яких вони здійснюються (рис. 4.4).

У вирішенні завдань ПсО провідна роль належить військовій психології, яка розкриває психологічні закономірності реалізації інформаційно-пропагандистського впливу.



Рис. 4.4. Розподіл психологічних операцій за рівнем завдань.

Військова психологія забезпечує вирішення низки основних завдань, наведених на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Основні завдання, вирішення яких забезпечує військова психологія.



Завдання ПсО:

сформувати суспільну думку щодо правильності, вірності і необхідності військового втручання;

вплив на воєнно-політичне керівництво з метою відмови вступу у війну;

підтримка опозиції всередині держави, опору, протистояння сил, расових, етнічних протиріч (постійне порушення тих державних проблем, які існують, підрив авторитету влади та ін.);

сприяння дисидентським елементам всередині країни, їх фінансова підтримка;

сприяння розвитку доброзичливості населення нейтральних держав;

підрив морального духу військ противника, створення невпевненості і занепокоєння серед особового складу;

зниження боєздатності (через хвороби, ухилення від виконання наказу);

проведення аналітичної роботи щодо викриття слабких місць противника;

надання сприяння в викраденні людей, здачі в полон, ультиматумах, лояльності до противника;

прогнозування ступеня бойового і психологічного впливу.

Оскільки психологічні операції - це своєрідна галузь психологічної науки, то вона має і свої принципи, які необхідно враховувати при підготовці і плануванні ПсО (рис. 4.6).



Рис. 4.6. Принципи, що враховуються при підготовці і плануванні ПсО.



Завчасність - підготовка ПсО починається завчасно, приховано, з урахуванням індивідуальних і соціально-психологічних особливостей об‘єкта.

Урахування слабких місць противника - ПсО плануються і здійснюються з урахуванням виявлених слабких місць в морально-психологічному стані населення і особового складу військ противника, воєнно-політичної і оперативної обстановки.

Особиста відповідальність - відповідні начальники особисто відповідають за проведення і ефективність ПсО, а також використання сил і засобів психологічного впливу.

Узгодженість та єдність плану - ПсО здійснюються за єдиним планом, узгоджені між собою і діями військ.

Комплексність - сили і засоби ПсО використовуються масовано, комплексно і різнобічно.

4.3. Класифікація психологічних операцій

Класифікація психологічних операцій наведена на рис. 4.7.

Рис. 4.7. Класифікація психологічних операцій.



Конверсивна операція – спрямована на докорінну зміну поглядів, настроїв і поведінки військовослужбовців противника.

Розмежувальна операція – розрахована на те, щоб внести розлад в ряди противника, підірвати його єдність.

Консолідаційна психологічна війна – здійснюється з метою встановлення дружніх або ненасильницьких стосунків з цивільним населенням окупованих районів.

Психологічна операція (на союзників) – здійснюється з метою встановлення й підтримання дружніх стосунків із союзними та нейтральними державами.

Інформаційно-психологічна протидія – здійснюється серед своїх військ та населення з метою нейтралізації психологічного впливу противника.

Відповідно до зазначеної класифікації ПсО, необхідно зупинитися на основних із них, які організовуються і впроваджуються в сучасних конфліктах, розкрити їх сутність та зміст.



Стратегічні психологічні операції

Стратегічна ПсО – це комплекс різнобічного психологічного впливу на війська і населення як своєї, так і чужої (ворожої) держави з метою формування у них системи певних поглядів і ціннісних орієнтирів, які спрямовані на зміцнення (у своїх військах і населення) або руйнування (у військах та населення противника) морально-психологічного стереотипу, що сприяє у першому випадку формуванню морально-психологічної стійкості, надійності і в цілому високого рівня морально-психологічного стану, а в другому – його пониженню .

В ході стратегічних ПсО на війська противника вирішуються такі цілі:

вплинути на свідомість військовослужбовців і нав’язати поняття, протилежні вимогам командування збройних сил; нав’язати політичному керівництву держави ідеї, погляди, уявлення, поняття, які б згубно впливали на морально-психологічний стан, послаблювали віру у його спроможність вирішувати проблеми, породжували неприязнь і негативні почуття;

дезорієнтація військовослужбовців противника, підрив єдності, переоцінка системи цінностей. Закладення стилю мислення і поведінки, спрямованих на замасковану (пасивну) і відкриту (активну) непокору командирам, ігнорування їх наказів, здачу в полон;

формування в особового складу ворожих військ негативних переконань, моралі, ідеалів, одним словом, таких цінностей, як індивідуалізм, егоїзм, націоналізм, вживання алкоголю і наркотиків, політичної індиферентності, скепсису і нігілізму.

Стратегічні ПсО плануються і розробляються на рівні керівництва збройних сил та спеціальних державних органів (служба безпеки, розвідка і т. ін.). Загальні принципові настанови, завдання і цілі, які формує вище керівництво збройних сил, складають концептуальну схему стратегічних ПсО, де закладаються довготривалі цілі і шляхи їх досягнення, сили і засоби, визначаються етапи і проміжні цілі, способи визначення ефективності психологічного впливу на перших етапах з метою його корекції і т. ін.



Завдання стратегічних ПсО стосовно військ і населення противника:

дискредитувати керівництво держави і збройних сил, сіяти до них недовіру і зневагу;

послабити духовно населення, у нього віру в перемогу, активізувати антидержавні дії;

пробудити та відродити національні забобони і пережитки, ворожнечу, нав’язати людям ворожі ідеї і погляди;

провокувати невдоволення життям, роботою, забезпеченістю, соціальним становищем тощо;

викликати нездоровий інтерес до різних фактів, дат, неприємних подій;

нав‘язувати здогади, чутки, передбачення стосовно майбутніх подій, змін, рішень, економічних, соціальних, воєнних дій керівництва тощо;

підірвати морально-психологічний стан особового складу збройних сил і населення противника та паралізувати в них волю до боротьби;

вводити противника в оману, дезінформувати суспільну свідомість з метою приховати справжні наміри і задуми;

організувати боротьбу з пропагандою противника, його психологічними впливами тощо.

Головними завданнями стратегічних ПсО на свої війська і населення є:

забезпечення морально-психологічної готовності до ведення війни;

досягнення морально-психологічної переваги над противником;

консолідація всього народу на боротьбу з ворогом, єдність армії і народу;

втілення в життя стратегічних ідей, поглядів, понять, переконань;

забезпечення духовної підтримки дій своїх військ, попередження пацифістських настроїв і виступів;

організація протидії впливу противника на духовну сферу.

Відповідно до концептуальної схеми визначається і логіка стратегічної ПсО. Для неї характерний високий ступінь вибірковості впливів, розмаїття способів і методів, швидка перебудова аргументації залежно від обставин, конкретизація зусиль на тому чи іншому об‘єкті, особливість впливу на різні категорії населення та соціальні групи, зміна тональності, гостроти підходів тощо.



Оперативні психологічні операції

Оперативні ПсО здійснюються на свої війська і на війська противника. Оперативна ПсО на особовий склад угруповань військ, які протистоять нашим військам, спрямована на підрив у них віри в можливість виконання поставлених бойових завдань, злам волі до опору, сковування ініціативи, зниження готовності і здатності мобілізувати свої духовні і фізичні сили в ході бойових дій та зробити спроби до збереження власного життя домінуючим мотивом в поведінці, а також орієнтувати військовослужбовців на навмисне ухилення від участі в бойових діях, відмову від продовження подальшого опору, здачу в полон тощо.

Головними завданнями оперативних ПсО на війська противника є:

зниження морально-психологічного потенціалу і підрив бойового духу, зниження бойової ефективності, деморалізація особового складу;

спонукання військовослужбовців до дезертирства, здачі в полон;

обман противника стосовно намірів своїх військ;

розповсюдження панічних і поразкових настроїв; протиріч між різними групами військовослужбовців;

підрив довіри до воєнно-політичного керівництва та безпосередньо командирів;

сприяння появі і розвитку негативних психічних станів у військовослужбовців.

Оперативні ПсО на свої війська – це комплекс різнобічного впливу на свідомість військовослужбовців з метою формування у них міцного й стійкого морально-психологічного стереотипу, який забезпечує здоровий морально-психологічний стан, високу бойову активність та готовність виконувати будь-які поставлені командуванням завдання.

Головними завданнями оперативної ПсО на свої війська є:

підтримка здорового морально-психологічного стану;

запобігання розвитку негативних ситуативних психічних станів в різних умовах бойових дій;

забезпечення високої індивідуальної та групової дисциплінованості і ретельності виконання, згуртованості й організованості;

формування віри в силу й могутність нашої зброї і бойової техніки, а також у неминучу перемогу над будь-яким агресором;

забезпечення морально-психологічної переваги над противником в ході наступальних, контрнаступальних або оборонних бойових дій (операцій).



Тактичні психологічні операції

Тактичні ПсО на свої війська та противника здійснюються з метою вирішення ситуативних морально-психологічних завдань, які виникли в ході оборонних, наступальних або контрнаступальних дій в смузі дивізії та корпусу (армії), а в окремих випадках і фронту.

Завдання тактичної ПсО на війська противника:

викликати негативні ситуаційні психічні стани окремих військовослужбовців та груп;

створити нездоровий психоз, паралізувати психіку в період конкретних бойових дій;

забезпечити низьку ефективність застосування зброї і бойової техніки.



Тактичні ПсО на свої війська мають за мету підготовку особового складу до виконання конкретних завдань військової діяльності в мирний та воєнний час, ліквідацію будь-якого негативного соціально-психологічного явища або процесу, формування певних психологічних настанов.

Завдання тактичної ПсО на свої війська у воєнний час:

підготовити війська в морально-психологічному плані до виконання конкретного бойового завдання;

досягти психічного стану активності, піднесення, позитивного напруження;

попередити виникнення в особового складу негативних психічних станів та неврозів.

В ході оперативних і тактичних ПсО як на свої війська, так і на війська противника використовується значна частина тих методів, що й при проведенні стратегічних ПсО.

Крім розглянутих основних видів психологічних операцій, виділяють ще ряд специфічних видів цих операцій, обумовлених особливостями сфери застосування. До них відносяться психологічні операції із забезпечення внутрішньої політичної стабільності в країні перебування, з підтримання дій військ спеціального призначення і комплекс заходів, проведених у рамках реалізації програми роботи з військовополоненими й інтернованим цивільним населенням.



Консолідуючі психологічні операції: призначені для здійснення психологічного впливу на населення звільнених або окупованих районів з метою сприяння проведеним воєнним операціям і забезпечення лояльного ставлення населення до окупаційних військ і знову створюваної цивільної і військової адміністрації. Вони проводяться після завершення стратегічних і тактичних психологічних операцій.

До конкретних завдань, розв'язуваних зазначеними операціями, відносяться такі:

проведення заходів щодо ідеологічної і політичної перебудови ("політичної переорієнтації" і перевиховання) населення;

організація роботи із забезпечення психологічної основи для залучення лояльної робочої сили;

встановлення і підтримка законності, порядку і дисципліни;

протидія поширенню чуток і панічних настроїв у зоні бойових дій;

добування розвідувальних даних серед населення в інтересах розвідувальних і контррозвідувальних органів;

ізоляція населення від участі в бойових діях. Зазначені завдання зважуються у взаємодії зі спеціальними органами по зв'язку з військовою і цивільною адміністрацією.



Психологічні операції по забезпеченню внутрішньої політичної стабільності в країні перебування спрямовані, головним чином, на запобігання і придушення (нейтралізацію) антиурядових виступів і призначені для вирішення таких основних завдань:

надання допомоги уряду даної країни в "завоюванні" підтримки народу й внесення розколу в ряди "заколотників";

виправдання в очах населення країни тих осіб або груп, що підтримують дружній до суб'єкта впливу уряд;

формування сприятливого ставлення населення і збройних сил країни перебування до суб'єкта впливу.



Психологічні операції з підтримки дій військ спеціального призначення спрямовані на надання відповідної допомоги цим військам у проведенні ними спеціальних операцій. При цьому передбачається вирішення таких основних завдань:

підвищувати ефективність протипартизанських дій;

за допомогою різних способів і засобів пропаганди сприяти проведенню диверсійних актів;

здійснювати підтримку таємних операцій, зокрема з використання схованих радіозасобів;

піднімати моральний дух антиурядових сил і залучати на їх сторону населення.

Психологічні операції в рамках реалізації програм роботи з військовополоненими й інтернованим цивільним населенням передбачають вирішення таких основних завдань:

забезпечення лояльної поведінки військовополонених і інтернованих цивільних осіб, недопущення поширення серед них ворожої пропаганди;

проведення їх ідеологічної обробки;

підготовка і проведення допитів військовополонених з метою отримання розвідувальних даних про противника.

Аналіз прийнятої в збройних силах класифікації психологічних операцій свідчить, що вона включає цілий комплекс різних видів операцій, які забезпечуються шляхом психологічного впливу на особовий склад ЗС противника, підтримку як своїх збройних сил у цілому, так і їх окремих об'єднань, з'єднань, частин і підрозділів на театрі війни, а також на окремих операційних напрямках і ділянках фронту.

У перспективі основні види психологічних операцій: стратегічні, тактичні і консолідуючі – збережуться, однак, у завданнях, способах і формах їхнього вирішення можуть відбутися деякі зміни. Вони будуть обумовлені такими основними моментами, що існують на цей час і збережуться в майбутньому:

посиленням боротьби з тероризмом;

використанням ПсО у конфліктах низької інтенсивності;

розширенням масштабів і активізацією операцій військ спеціального призначення.

З посиленням ролі військ спеціального призначення, а також планованим збільшенням їх чисельності підвищиться значення і розширяться завдання такого виду психологічних операцій, як підтримка дій зазначених військ.

В перспективі підвищиться роль і розширяться завдання консолідуючих психологічних операцій, насамперед з підтримання внутрішньополітичної стабільності. Тому є підстави припускати, що надалі вони будуть частіше проводитися збройними силами.

У всіх видах психологічних операцій широко застосовується дезінформування.

У стратегічних операціях основними напрямками дезінформування є:

введення в оману майбутнього противника щодо справжнього часу початку бойових дій і їхнього характеру;

створення ілюзії підготовки великомасштабних операцій на другорядних напрямках;

широке висвітлення "важкоздоланих" проблем у формуванні і бойовій підготовці штабів і підрозділів військ;

"витік" свідомо завищених (занижених) даних про перекидання своїх військ на різні операційні напрямки;

перебільшення негативного впливу кліматичних і побутових умов на морально-психологічний стан військ;

критика "низької якості" озброєння і техніки своїх військ, їхньої боєздатності;

значне перебільшення бойових можливостей військ і озброєння противника (для формування невиправданої самовпевненості його командування й особового складу);

демонстрація по ТБ відеоматеріалів про хід бойового навчання на "необхідних" операційних напрямках.

Основним інструментом дезінформування в стратегічних психологічних операціях звичайно є засоби масової інформації - друк, радіо, телебачення.

В оперативно-тактичних психологічних операціях основними напрямками дезінформування є:

поширення хибної інформації про місця дислокації та характер дій своїх військ, їхню професійну виучку, морально-психологічний стан;

поширення хибної інформації про деморалізацію військових частин противника;

поширення хибних наказів, розпоряджень, команд тощо.

У цьому випадку інструментами дезінформування є переважно радіо та друкована преса.

Своєрідність психологічних операцій у загрозливий період

Психологічні операції в загрозливий період звичайно проводять для досягнення таких цілей:

ізоляції ймовірного противника на міжнародній арені;

підриву морально-психологічного стану особового складу його збройних сил і цивільного населення;

посилення антивоєнних і антиурядових настроїв у країні противника;

консолідації населення й особового складу своїх збройних сил і країн-союзників.

Зміст психологічних операцій у загрозливий період конкретизується залежно від:

політичних і воєнних цілей конфлікту, воєнно-політичної обстановки на ТВД;

розмаху діяльності опозиційних політичних партій, дисидентського і пацифістського рухів у країні ймовірного противника;

особливостей психології, звичаїв, традицій, релігійних вірувань народу в країні противника.

Основні об'єкти психологічних операцій у загрозливий період наведено на рис. 4.8.

Рис. 4.8. Основні об’єкти психологічних операцій у загрозливий період.



Етапи підготовки ПсО:

1) планування;

2) формування мети операції;

3) визначення і вивчення об‘єкта впливу;

4) вибір конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів здійснення психологічного впливу;

5) розробка змісту і технології застосування основних складових психологічного впливу;

6) забезпечення контролю за ефективністю проведення конкретних операцій і заходів.

Схема психологічної операції:

попередній етап (визначення мети, об’єкта операції, розрахунок сил і засобів, виконавців, визначення методів і прийомів, розробка приблизного сценарію, визначення критеріїв оцінки успішності операції);

створення інформаційного приводу (події, які ідуть у розріз із стереотипами мішаних груп, здійснення безпосереднього впливу на осіб, що становлять більшість);

“розкрутка” інформаційного приводу;

закріплення досягнень або вихід з операції.

Порядок підготовки психологічних операцій

Частини і підрозділи ПсО розробляють кампанії з метою підтримки звичайних збройних сил і сил спеціальних операцій, використовуючи такі пропагандистські заходи:

аналіз завдань об'єднання (з'єднання, частини), що підтримується;

визначення завдань психологічної операції;

аналіз об'єкта впливу;

збір інформації;

вибір засобів поширення пропаганди, вибір тем і символів;

підготовка пропагандистських матеріалів;

попередня перевірка ефективності планованих заходів;

отримання остаточного дозволу на проведення кампанії;

поширення пропагандистських матеріалів;

оцінка ефективності пропагандистських заходів.



Узгодження психологічних операцій з воєнними операціями

Узгодження ПсО полягає у завчасному плануванні ПсО під час підготовки будь-якої воєнної операції одночасно з оперативним плануванням. Завчасне планування дозволить синхронізувати зусилля особового складу частин (підрозділів) ПсО у проведенні воєнної операції, з метою створення найбільш сприятливих умов для досягнення успіху. ПсО на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях ведення війни повинні бути синхронізовані, ретельно скоординовані, забезпечувати взаємну підтримку і гнучко реагувати на мінливі потреби бойової обстановки.

Планування психологічних операцій включає широкий комплекс заходів і складається з двох основних етапів та їх підетапів (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Етапи та підетапи планування психологічних операцій.

Нижче розглядається зміст зазначених етапів більш докладно.

Етап аналізу й оцінки психологічної обстановки й об'єктів психологічного впливу складається з таких основних підетапів: збір і аналіз інформації, дослідження з визначення цілей психологічних операцій у даній країні чи регіоні (так звані "базові дослідження") і проведення оцінки об'єктів впливу.

Збір і аналіз інформації, необхідної для планування ПсО, включає отримання і дослідження відповідних розвідувальних даних.

Розвідувальна інформація підрозділяється на дві основні категорії: перша – предметна (для підготовки якого-небудь конкретного виду психологічних операцій), спеціальна (для визначення об'єктів пропаганди і способів впливу на них, вона може містити також дані за результатами впливу на ці об'єкти в ході попередніх психологічних операцій) і фундаментальна (для визначення цілей психологічних операцій на визначені країни або регіони і ймовірні головні об'єкти впливу в них) і друга – поточна. Надалі ці дані використовуються на підетапі планування: проведення базових досліджень.

Друга категорія розвідувальної інформації містить дані, необхідні для аналізу і точного вибору об'єктів впливу, встановлення ступеня їх сприйнятливості, уразливості, підбору тематики пропаганди, розробки технічних пропагандистських матеріалів.

Підготовка розглянутих категорій інформації залежно від її виду здійснюється Генеральним штабом, розвідувальними органами штабів видів збройних сил, об'єднань, з'єднань і частин, а також цивільними відомствами, пов'язаними з підготовкою психологічних операцій.



Підетап базових досліджень у мирний і воєнний час призначений для отримання глибокої, всебічної характеристики досліджуваної країни з метою виявлення уразливих місць у її політиці, економіці, ідеології. При цьому дослідження проводяться за єдиною схемою, яка відбиває такі моменти: історію розвитку держави – об'єкта впливу, її місце і роль у міжнародних відносинах, характеристику уряду й опозиційних угруповань, оцінку відносин різних прошарків суспільства до зовнішньої і внутрішньої політики при спеціальному виділенні проблем, що викликають невдоволення в країні, аналіз соціально-економічної структури суспільства, освіти населення, звичаїв, психічних особливостей і поведінки, програм соціального розвитку, оцінку збройних сил на основі аналізу морально-політичного стану їх особового складу.

Перший етап планування закінчується підетапом визначення об'єктів психологічного впливу. Його призначення – узагальнити результати розвідки, врахувати дані базових досліджень і на їх основі виявити класи, групи, прошарки населення, а також соціальні угруповання в збройних силах, політичних партіях, суспільних угрупованнях й організаціях, релігійних громадах й ін., які можуть бути "чутливі" до психологічного впливу.

На кожному з розглянутих підетапів першого етапу планування на їх кінцевій фазі розробляються підсумкові узагальнені документи.



Другий етап планування спрямований на вирішення окремої, обмеженої за часом і місцем проведення завдань психологічної операції з підтримки бойових дій своїх військ. Він включає підетапи оцінки обстановки і розробки плану ведення психологічної операції.

Оцінка обстановки проводиться персоналом, що планує психологічні операції, разом із представниками розвідувального й оперативного управлінь (відділів) об'єднань (з'єднань), частин.

На цьому підетапі передбачається вивчення таких основних питань:

з'ясування завдань військового формування, яке підтримується, і в зв'язку з цим завдань психологічної операції, яка планується;

оцінка характеру і ступеня можливої протидії противника і його відповідних психологічних дій; оцінка морально-психологічної обстановки в районі майбутніх бойових дій;

оцінка можливостей сил і засобів ПсО;

виявлення особливостей ведення психологічної операції, які випливають з можливого застосування зброї масового ураження супротивником і своїми військами;

розробка найбільш доцільного варіанта проведення ПсО, виявлення можливих труднощів і заходів для їхнього подолання.

Розробка плану психологічної операції є заключним етапом усього процесу планування. Він повинен включати такі основні питання:

морально-політичну і психологічну характеристику військ противника;

загальне завдання психологічної операції, розрахунок необхідних сил і засобів, терміни проведення операції; фактори, які підсилюють і послаблюють психологічні операції;

завдання частинам і підрозділам психологічних операцій в інтересах виконання бойового завдання військ, тактика їх дій;

основні об'єкти психологічного впливу;

порядок взаємодії і матеріально-технічного забезпечення запланованої психологічної операції.

Поряд із планом психологічної операції розробляється графік контролю її проведення. У ньому відбиваються заходи щодо підготовки і ведення операції, терміни і досягнуті результати психологічного впливу.

Таким чином, планування і підготовка психологічних операцій у збройних силах являє собою досить складний процес, у ході якого зважується широкий комплекс різних за характером і масштабами завдань.

У перспективі питання організації психологічних операцій, у тому числі і їх планування, будуть, як і раніше, займати провідне місце в загальному механізмі підготовки і ведення цих операцій як на державно-політичному, так і на військовому рівнях.

При цьому особлива увага, виходячи з наявних недоліків, очевидно, буде приділятися таким основним напрямам:

удосконалюванню самого процесу організаційної роботи і планування в напрямку його подальшої оптимізації;

поліпшенню структури і діяльності органів планування психологічних операцій;

посиленню робіт з автоматизації процесу збору й обробки необхідних інформаційних даних, а також результатів психологічних операцій.

зміцненню і розширенню взаємодії з механізмом прийняття воєнно-політичних рішень на державному рівні.



Форми і способи ведення психологічних операцій

При здійсненні маневру на зближення із противником і занятті вихідних для наступу рубежів органи психологічних операцій будуть прагнути утримати "психологічну ініціативу". Поряд із проведенням психологічного впливу на виявлені об'єкти особлива увага приділяється визначенню нових об'єктів для забезпечення майбутніх наступальних дій військ. На цей час активно проводяться заходи з введення в оману противника поширенням різної дезінформації, а також з організації психологічної обробки місцевого населення з метою домогтися його лояльного ставлення до військ суб’єкта впливу.

У наступі частини і підрозділи психологічних операцій, використовуючи результати авіаційних і артилерійських ударів, вирішують завдання нарощення психологічного впливу на війська противника, поширенню настроїв поразки, переконання особового складу противника в безперспективності опору. Першочерговими об'єктами впливу є в цей період оточені угруповання противника.

В обороні основні зусилля частин і підрозділів психологічних операцій на ТВД спрямовуються на те, щоб підірвати моральний дух і знизити наступальний порив військ противника. Головними об'єктами психологічного впливу будуть з'єднання і частини противника, що вклинилися в оборону. Разом з тим підрозділ психологічних операцій, що знаходиться в обороні, проводить заходи впливу на свої війська, частини, які повинні зберегти наступальний характер дій і бути в готовності надати підтримку своїм військам з переходом їх у наступ.

При відході основне завдання частин і підрозділів психологічних операцій полягає в безупинному використанні даних розвідки з виявлення нових об'єктів і здійснення на них психологічного впливу. Ці підрозділи проводять спеціальні радіопередачі і закидають повітрям друковані пропагандистські матеріали. Частини і підрозділи психологічних операцій беруть участь в евакуації цивільного населення і підтримці порядку.

При зміні військ військові формування психологічних операцій повинні підтримувати такий характер пропаганди і ритм її ведення, які б виключили можливість противнику виявити цю зміну. З відходом військ ряд підрозділів психологічних операцій залишається у своїх районах, продовжуючи певний час підтримувати попередній режим роботи засобів пропаганди.

У ході підтримки спеціальних операцій органи психологічних операцій надають допомогу військам спеціального призначення у створенні сприятливої обстановки, завдяки якій можливо отримати підтримку нейтральних сил даної країни, залучити на свою сторону населення, яке як бере, так і не бере участі в заколотах.

Ведення психологічних операцій з підтримки військ спеціального призначення погоджується з етапами дій цих військ.

Показники ефективності проведених психологічних операцій схематично наведені на рис. 4.10.



Рис. 4.10. Показники ефективності проведених психологічних операцій.


Під відповідними діями об'єктів морально-психологічного впливу маються на увазі зміни в поведінці групи людей, які відчули на собі морально-психологічний вплив та обробку в ході проведення психологічної операції. Діапазон зміни надзвичайно широкий: від окремих ознак формування тенденцій зміни поведінки об'єктів у потрібному для командування напрямку до повної капітуляції військових формувань, що висувається як кінцева мета морально-психологічного впливу.

Свідчення осіб, які відчули на собі морально-психологічний вплив та обробку, відбивають результати морально-психологічного впливу. Незважаючи на невисоку вірогідність таких показань у силу емоційних особливостей осіб, вони можуть бути корисними під час оцінки ефективності психологічних операцій у тих випадках, коли є можливість проаналізувати велику кількість свідчень подібного роду.

Повідомлення і коментарі очевидців змінюють думки осіб, що не були прямими об'єктами морально-психологічного впливу, але мали можливість спостерігати його результати. Ці повідомлення залежать від сприйняття очевидців, тому їхня оцінка подій може бути не зовсім точною. При аналізі інформації від такого джерела може бути узята лише оцінка зовнішніх подій.

До найбільш характерних непрямих показників відносяться:

морально-психологічні дії, проведені противником із захисту свого населення й особового складу збройних сил від впливу через засоби масової інформації;

політичні, економічні, військові санкції і заходи для зміцнення морально-політичного стану населення й особового складу збройних сил;

контрпропаганда противника.

Оцінка ефективності морально-психологічного впливу на обраний об'єкт здійснюється безупинно в ході операції (по етапах), остаточно – після завершення операції.

Особлива увага у звітах про результати ПсО приділяється факторам, що знижують їх ефективність. Це заходи протидії противника, недостатня координація дій органів ПсО під час планування і ведення операцій, неукомплектованість частин і підрозділів ПсО кваліфікованими кадрами, відсутність повних і своєчасних розвідувальних даних і ін. Оцінка ефективності проведеної ПсО дається у зіставленні із завданнями, що ставилися перед операцією, і досягнутими результатами після її проведення.

Джерелами аналізу ефективності психологічних операцій є: інформація про проведені операції, дані, отримані від військовополонених, перебіжчиків, біженців (так звана вибіркова інформація), аналіз діяльності засобів масової інформації й органів противника, які відповідають органам психологічних операцій.

Разом з тим слід зазначити, що під час оцінки ефективності психологічних операцій виявляються численні труднощі. Особливо їх багато в ході ведення бойових дій, тобто саме в той період, коли така інформація надзвичайно необхідна командуванню. До найбільш важливих факторів, що негативно впливають на можливості оцінки ефективності психологічних операцій, відносяться:

труднощі, пов'язані з визначенням розмірів і масштабів проведених психологічних операцій;

обмеженість доступу фахівців психологічних операцій до об'єктів впливу, розташованих на території, зайнятій противником;

можливість негативного впливу інших сил і засобів, оскільки визначена частина заходів психологічних операцій розрахована на довгостроковий ефект;

складність конкретизації і точного визначення цілей морально-психологічного впливу в умовах воєнного часу й ін.
ВИСНОВКИ: Таким чином, основними формами психологічних операцій є операції, проведені на стратегічному і тактичному рівнях. За оцінками фахівців, саме такі операції можуть сприяти рішенню завдань з підтримки бойових дій своїх військ на ТВД. Ці форми в основному збережуться й у перспективі. При цьому, з одного боку, може відбутися їх подальше зближення, а з іншого, підвищиться роль стратегічних психологічних операцій у зв'язку з усе зростаючою небезпекою отримання відповідного удару у випадку початку безпосередніх широкомасштабних бойових дій. Тактичні психологічні операції будуть, як і раніше, мати своє практичне значення, насамперед у локальних збройних конфліктах.

Поряд з розглянутими основними формами ведення психологічних операцій збройні сили можуть проводити і такі, як консолідуючі, із стабілізації внутрішньополітичного становища в країні перебування, підтримки дій військ спеціального призначення, ідеологічна і психологічна обробка військовополонених і інтернованих цивільних осіб. Найбільш важливим видом з них на цей час є і залишиться у найближчій перспективі участь частин і підрозділів психологічних операцій у спеціальних операціях.

Розділ 5. ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОБ’ЄКТІВ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ВІЙСЬКА ТА НАСЕЛЕННЯ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН

Ефективність здійснення інформаційно-психологічного впливу на війська і населення противника в умовах сучасної війни залежить від багатьох факторів: воєнно-політичної обстановки, знання та всебічного урахування психологічних та соціально-психологічних характеристик об’єктів впливу, вибору форм і способів його здійснення тощо. Насамперед, необхідно правильно вибрати об'єкт, визначити його особливості, у тому числі специфіку проходження психічних процесів, стан, у якому він знаходиться на даний час.

5.1. Вибір об’єктів інформаційно-психологічного впливу та урахування їх особливостей в інтересах інформаційно-психологічних операцій

Вибір і вивчення об'єктів психологічного впливу — це складний і тривалий процес збору, обробки і накопичення інформації про ймовірного противника, що здійснюється на підставі різноманітних форм, методів і способів. Якість цього процесу значною мірою визначає ступінь ефективності інформаційно-психологічної операції. Виходячи з чітко визначеної мети, складається план і програма вивчення об'єктів психологічного впливу, які дозволяють виявити саме ті особистісні і групові психологічні особливості, що визначені поставленою метою.

Інформаційно-психологічний вплив, який здійснюється у ході ПсО, спрямовується на конкретний об’єкт. Вибір і вивчення об’єкта в обов’язковому порядку передує здійсненню інформаційно-психологічного впливу на війська і населення противника. Тому категорії об’єкта повинна приділятися найбільше уваги.

Поняття об'єкта інформаційно-психологічного впливу. Загальне поняття об'єкта можна сформулювати “як те, на що спрямована будь-яка діяльність” [41]. Об'єктом інформаційно-психологічного впливу виступає людина або група людей, на яку спрямована інформаційно–пропагандистська діяльність із здійснення цього впливу. Кожний об'єкт володіє цілим рядом властивостей і особливостей, без врахування яких неможливий його правильний вибір і успішний вплив на нього.

Вступаючи в збройну боротьбу, противники намагаються досягти переваги за допомогою різних методів, форм та засобів боротьби. В інформаційно-психологічній боротьбі теж може використовуватися різний за формами, засобами і способами вплив як на особисту, так і на громадську свідомість та підсвідомість, у тому числі абсолютно неприйнятний в мирному житті.

Визначаючи країну, район, групу або інший об'єкт дослідження необхідно ґрунтовно та всебічно вивчити об'єкт інформаційно-психологічного впливу з метою розробки заходів впливу на нього, визначити мету вивчення, на підставі якої було прийняте рішення про необхідність вивчення, а також форми, використані в ньому. На рис. 5.1 зображена схема визначення об’єкта психологічного впливу.

Рис. 5.1. Схема визначення об’єкта психологічного впливу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка