Міністерство оборони україни



Сторінка18/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   30

Принципи вивчення об'єктів інформаційно-психологічної впливу


Вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу – складний і тривалий процес збору, обробки і накопичення інформації про противника, що здійснюється на підставі різноманітних методів, які доповнюють один одного. Якість цього процесу значною мірою визначає ступінь ефективності інформаційно-психологічної війни. Вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу повинно здійснюватися на основі ряду важливих принципів (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Принципи, на основі яких повинно здійснюватися вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу.



Принцип цілеспрямованості припускає наявність чітко визначеної мети, для чого організується вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу. Як правило, цією метою повинне бути розкриття їхньої внутрішньої сутності: світогляду, потреб, мотивів і настановлень діяльності, специфіки поведінки.

Виходячи з чітко визначеної мети, складається план і програма вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу, які дозволяють виявити саме ті особистісні і групові психологічні особливості, що визначені поставленою метою. Важливо знати, які конкретні психологічні особливості об'єктів інформаційно-психологічного впливу потрібно виявляти.



Принцип достатності вимагає точне визначення того мінімуму інформації про противника, що необхідний і достатній для проведення тієї чи іншої інформаційно-психологічної операції.

Принцип діяльнісного підходу орієнтує на отримання інформації про об'єкти шляхом аналізу змісту особисто значущої для них діяльності (військової, професійної, життєвої тощо). Тільки аналізуючи діяльність людей, можна зробити обґрунтовані висновки про їхню внутрішню сутність, зрозуміти мотивацію поводження.

Принцип соціально-конфесійного підходу вимагає вивчення об'єктів шляхом аналізу особливостей їхнього соціально-економічного, релігійного, етнічного і правового становища. Звичайно існують істотні психологічні розбіжності між представниками різних груп людей, умовно визначених на підставі зазначених ознак.

Принцип об'єктивності припускає, щоб вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу здійснювалося на підставі всебічно перевірених фактів, зіставлених один з одним. Не можна допускати упередженості у тлумаченні, поясненні й оцінці цих фактів, а тим більше виходити зі своїх домислів і гіпотез.

Зміст процесу вивчення об'єктів інформаційно-психологічної війни визначається цілями і завданнями інформаційно-психологічної війни, які визначені статутами і настановами збройних сил конкретної держави [42]. В процесі вивчення об'єктів інформаційно-психологічного впливу, як правило, виявляють і оцінюють дві основні групи факторів (табл. 5.1).

Вивчення факторів державного та військового рівня можна поділити на етапи.

Початковим етапом є вивчення історії й ідеології країни-цілі. Спеціалістами робиться загальний огляд еволюції держави і її народу. При цьому особлива увага надається психологічно важливим аспектам. Це не повинно бути детальним хронологічним описом розвитку країни. Історія країни і фактори, які сприяли її утворенню, повинні бути пов'язані з історичною перспективою країни, її ставленням до світових подій, сучасним становищем у світі.

Аналіз історичних питань, які мають безпосереднє відношення до нинішньої політичної, економічної і військової сфери забезпечить фахівця з питань ІПсО надійною основою для подальшого дослідження.



Фактори державного рівня

Фактори рівня збройних сил

характер, спрямованість і специфіку суспільно-політичних і економічних процесів у країні противника;

ставлення різних прошарків населення до зовнішньої і внутрішньої політики уряду;

ступінь впливовості різних політичних партій і громадських організацій;

ступінь популярності в суспільстві і збройних силах націоналістичних, мілітаристських, реваншистських, екстремістських ідей і поглядів;

рівень матеріального, соціально-правового, побутового, медичного забезпечення населення і збройних сил противника;

зміст, форми і методи діяльності засобів масової інформації;

ставлення різних категорій військовослужбовців і цивільного населення до можливої війни (антивоєнні і пацифістські виступи, акти цивільної непокори і т.ін.);

ступінь інформованості населення і військовослужбовців про суть зовнішньої і військової політики уряду;

характер відносин населення до сусідніх країн, а також до потенційних противників і союзників.


система комплектування і військово-професійної підготовки збройних сил противника;

особливості морально-психологічної підготовки його військ;

ступінь готовності військ до сучасної війни, сильні і слабкі сторони особового складу видів збройних сил, конкретних частин;

морально-психологічний стан військ (бойовий дух, стан дисципліни, поширеність конфліктів між різними категоріями військовослужбовців і т.п.);

ступінь інформованості військо-вослужбовців про воєнно-політичний курс свого вищого керівництва і ставлення до нього;

ступінь активності і зміст діяльності органів психологічної війни противника;

традиційне ставлення потенційного противника до військовополонених, до цивільного населення окупованих районів;

традиційне ставлення до товаришів по службі у бою (взаємовиручка, турбота про поранених і т.ін.).




Таблиця 5.1. Фактори, які виявляють і оцінюють в процесі вивчення об’єктів інформаційно-психологічного впливу
Рис. 5.3. Етапи вивчення факторів державного та військового рівня.

Розглядаючи уряд і політику, політичну систему країни-цілі, необхідно здійснювати описовий аналіз джерел політичної влади, визначити процес прийняття політичних рішень, труднощі в політичній сфері, з якими зіштовхується уряд. Аналіз повинен включати відповідні заходи протидії політичної системи на інформаційно-психологічний вплив і його вплив на політику країни.

Особливу увагу варто приділяти ролі авторитетних особистостей, конкретних груп і політичних партій у існуючій політичній системі. Вивчення повинно включати характеристику політичних позицій і цінностей населення, поглядів населення на політичну систему і функції уряду в суспільстві.

Аналізуються показники, структура і динаміка національної економіки. Визначаються питання економічної могутності й уразливих сторін країни-цілі, сьогоденні економічні труднощі, проблеми з трудовими ресурсами і потенційні можливості економіки.

Загальна характеристика економіки детально розглядається в описі економічної бази країни: місце, яке приділяється промисловості, сільському господарству і торгівлі. Довідкові дані використовуються для визначення задоволення потреб населення існуючою економічною структурою. Стан економіки пояснює багато соціальних умов, які мають психологічну важливість. Особливе значення має сприйняття соціальних проблем урядом, окремими особистостями, групами і їх реакція на надбання або втрати, що є наслідком проведення політики.

В подальшому здійснюється огляд міжнародних зв'язків країни. Особлива увага приділяється її політичній орієнтації в міжнародних відносинах і зв'язкам з провідними країнами світу. Аналізується зовнішня політика країни, де особливе значення має аналіз і мотивація позиції країни в міжнародних справах.

Цей аналіз і опис повинні включати дані щодо лідерів, які визначають зовнішню політику, характеризувати причини успіхів їх політики. Таке дослідження міжнародних зв'язків дає фахівцю з ІПсО можливість уявлення і пояснення причин по конкретній позиції. Необхідно також вивчити базу підтримки або опозиції уряду всередині країни, політичний клімат, який створюється у результаті проведення політики.

Стан інформаційного простору. Накопичується інформація щодо заходів інформаційно-психологічного впливу, які здійснюються в країні або націлені проти неї. Досліджується робота інформаційного апарату уряду країни, види внутрішньої і зовнішньополітичної пропаганди поточного моменту, а також політична і філософська спрямованість цієї інформації. Аналіз ефективності методів пропаганди, які використовуються соціальними інститутами може надати висновки, необхідні для визначення зусиль в проведенні ІПсО.

Для досягнення визначених політичних цілей, на країну-ціль може бути спрямована пропаганда інших країн. Тому необхідно відслідковувати зусилля іноземних держав та засобів масової інформації, які спрямовують пропаганду і визначити їх політичну мету. Особлива увага повинна бути приділена діям відповідних об'єктів інформаційно-психологічного впливу, які можливо буде використати в інтересах майбутніх ІПсО.



Суспільство і культура, особливості менталітету. Ця проблема включає аналіз соціального устрою країни-цілі і забезпечує фахівця знаннями, необхідними для розуміння сутності та особливостей потенційної аудиторії інформаційно-психологічного впливу. При цьому необхідно аналізувати всі значні моменти соціальної динаміки країни, які можуть сприяти оцінці потенційних можливостей інформаційно-психологічного впливу.

Дослідження соціальних питань життя країни припускає розгляд усіх аспектів, пов'язаних з культурою і поведінкою населення, характеристикою народу, особливо соціальними цінностями суспільства і роллю родини. Необхідно розглядати релігію, культуру, процес виховання молоді, соціальну організацію, звичаї, етнічну структуру, вплив релігії, мови й історії. Приділяючи особливу увагу охороні здоров'я населення і соціальним програмам, спрямованим на поліпшення загального добробуту народу (або відсутності таких), можна виявити ключові моменти при плануванні інформаційно-психологічного впливу. Необхідно також визначити наявні розбіжності через соціальні проблеми у відносинах між групами населення.

Під час вивчення визначається інформація, необхідна для правильного сприйняття відносин між соціальними об’єктами. Вона включає такі відомості:

способи і соціальні засоби, за допомогою яких населення країни спілкується між собою (відмінні від технічних даних);

мови, мовні групи і безсловесну символіку, характерну для культури або культур даної країни;

стиль риторики або образотворчого мистецтва, драматичні, поетичні і музичні форми, які мають важливе значення для ІПсО і які можна використовувати, щоб викликати відповідне ставлення, емоції і поведінку, бажані для тих, хто планує інформаційно-психологічні операції;

характеристики формальних і неформальних лідерів суспільства, які за своїм становищем є досвідченими фахівцями з ведення ІПсО і виразниками суспільної думки;

аналіз властивих суспільству звичок читати і слухати;

аналіз ефективності засобів масової інформації, стану свободи преси.

Збройні сили. Крім головної функції – захисту країни від зовнішнього нападу, збройні сили більшості держав можуть бути важливим учасником або перешкодою в політичному житті країни. Навіть якщо вони не втягнуті в безпосередню боротьбу за політичну владу, заходи і програми, що здійснюються у військовій сфері, можуть значно впливати на соціальний і політичний розвиток країни.

У такому випадку розглядається не порядок ведення бойових дій, а питання: поява сучасних збройних сил;

роль військових та їх вплив у політичній, економічній і соціальній сферах;

фактори, що сприяють консолідації збройних сил або породжують у них конфлікти, внутрішні конфлікти в збройних силах;

розміри, якість і вплив іноземної військової допомоги.

Потенційні групи інформаційно-психологічного впливу. Існують різні категорії інформації (рис. 5.4), які необхідно використовувати для визначення психологічних характеристик кожної важливої групи інформаційно-психологічного впливу.

Деякі об'єкти впливу можуть виявитися несприйнятливими до жодного виду переконання, однак слід пам'ятати, що сприйнятливість об'єкта може змінюватися відповідно до умов. Якщо доводиться мати справу з групою людей, то фахівець ІПсО повинен з'ясувати її вплив на інші групи, чи здатен він викликати зміну в поглядах або безпосередньо привести до бажаних дій.



Рис. 5.4. Категорії інформації, які необхідно використовувати для визначення психологічних характеристик кожної важливої групи інформаційно-психологічного впливу.

Спочатку ефективність дій групи може не відповідати бажаним результатам, однак зі зміною ситуації ефективність може змінюватися і перетворити групу у вигідний об'єкт інформаційно-психологічного впливу;

Необхідно враховувати, що кожен об'єкт впливу буде уразливим з деяких питань і умов або виявиться чутливим до деяких цінностей.



Урахування особливостей об'єктів інформаційно-психологічних операцій

У широкому розумінні до об'єктів інформаційно-психологічних операцій відноситься весь особовий склад збройних сил, все цивільне населення противника і союзних йому держав.

У вузькому розумінні об'єктами психологічних операцій є конкретні люди: особовий склад тих або інших військових підрозділів противника; персонал органів управління і забезпечення; службовці об'єктів соціально-економічної інфраструктури (залізничних, дорожніх, авіаційних, портових вузлів і споруджень); визначені категорії населення (наприклад, національні, релігійні й інші меншості) [39].

Залежно від характеру військової, політичної, економічної ситуації об'єкти психологічних операцій можуть змінюватися й уточнюватися. Наприклад, в оборонному бою ними є:

а) підрозділи першого ешелону наступаючих військ противника;

б) особовий склад підрозділів, оточених (відрізаних) у результаті проведення контратак;

в) особовий склад тактичних десантів, що діють у смузі оборони з'єднання.

Зазвичай виділяють основні характеристики об'єкта (об'єктів) впливу, які підлягають виявленню й урахуванню (рис. 5.5).



Рис. 5.5. Основні характеристики об'єкта (об'єктів) впливу, які підлягають виявленню й урахуванню.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка