Міністерство оборони україни



Сторінка20/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   30

Методи вивчення об'єктів інформаційно-психологічної війни


Методи вивчення об'єктів інформаційно-психологічної війни подані на рис. 5.6.

Рис. 5.6. Методи вивчення об’єктів інформаційно-психологічних операцій.

Спостереження - найбільш розповсюджений метод, за допомогою якого здійснюється цілеспрямоване, організоване сприйняття дій і поводження об'єктів інформаційно-психологічного впливу, яке спеціально фіксується в різних умовах без втручання в їх перебіг.

Спостереження за діями особового складу противника в бойовій обстановці й в інших умовах є одним з головних джерел здобуття відомостей про нього. Спостереження являє собою пряму реєстрацію подій, цілеспрямоване відстеження і фіксування дій визначених категорій військовослужбовців (населення) противника і їх груп у тих чи інших конкретних ситуаціях і обставинах.

Об'єктом для спостереження може бути особовий склад противника на полі бою, військовополонені, населення зайнятих (звільнених) районів. Метод спостереження доповнюється оглядом місцевості, що залишена противником.

Спостереження буває систематичним (постійним) і несистематичним (епізодичним).



Експеримент - це специфічний метод, який припускає активне втручання фахівців інформаційно-психологічної війни в діяльність досліджуваного об'єкта з метою отримання необхідної інформації.

Якщо використовувати тільки спостереження і чекати, коли об'єкт виявить у своїй поведінці ті або інші психологічні особливості, то невідомо, скільки часу для цього буде потрібно. Щоб швидко досягти бажаного результату, фахівці-психологи повинні поставити його у відповідні умови, а потім спостерігати, що і як він почне робити. Загальна логіка експерименту полягає в тому, щоб помістити об'єкт вивчення в незвичайну для нього ситуацію.

Експеримент може бути штучним і природним. Недолік штучного експерименту полягає в тому, що існують обмежені можливості його здійснення (фактично його можна проводити тільки на військовополонених або разом з бойовими частинами в ході спеціальних операцій). До того ж "піддослідні кролики" майже завжди здогадуються про те, що їх вивчають.

Природний експеримент має місце тоді, коли об'єкти вивчення знаходяться у своїх звичайних умовах і не підозрюють про те, що за ними пильно стежать. Власне кажучи, для проведення природного експерименту фахівці-психологи повинні виконувати функції співробітників розвідувальних органів.



Опитування – це такий метод, який припускає прямі відповіді об'єктів психологічного вивчення на конкретні питання фахівців-психологів.

Воно буває письмовим (анкетування), коли питання ставлять письмово; усним, коли їх ставлять усно; у формі бесіди (інтерв'ю), коли встановлюють особистий контакт з об'єктом вивчення. У військових умовах найбільш розповсюдженим і надзвичайно важливим видом опитування є допит військовополонених (перебіжчиків).

Зміст і структура допиту залежать від конкретної військової обстановки, завдань, які потрібно розв'язувати за його допомогою, індивідуально-особистісних і соціально-психологічних особливостей військовополонених (перебіжчиків).

Вивчення документів (у тому числі архівних). У мирний час такими документами є: офіційні урядові документи ймовірного противника й інших держав; аналітичні матеріали спеціалізованих науково-дослідних організацій і установ; архівні джерела; вітчизняна і закордонна преса; спеціальна література; передачі радіо і телебачення тощо.

У бойовій обстановці найважливішими джерелами інформації психологічного характеру є розвідувальні матеріали і трофейні документи, матеріали радіоперехоплення і т.ін. Фахівці знаходять у них відомості, які характеризують політичний і морально-психологічний стан військовослужбовців і населення противника, а також дані, які необхідні для підготовки пропагандистських та інформаційно-довідкових матеріалів.



Радіоперехоплення і відеозапис телевізійного зображення є важливим джерелом отримання військової, політичної і соціально-психологічної інформації як у мирний, так і у воєнний час. Перехоплення здійснюють радіотехнічні частини і підрозділи збройних сил держави. Особливу цінність має радіоперехоплення (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Види радіоперехоплення.
Прослуховування цивільних і військових широкомовних радіостанцій противника, а також радіостанцій нейтральних країн здійснюється за допомогою штатних радіозасобів органів інформаційно-психологічної війни. У частинах і підрозділах інформаційно-психологічних операцій є чергові офіцери, що роблять відбір найбільш важливих повідомлень, отриманих у ході прослуховування радіопередач. Вони обробляють їх та доповідають результати обробки по команді. З метою чіткої організації радіоперехоплення складається графік роботи основних радіостанцій противника.

Організація перехоплення військових радіомереж противника вимагає доброї мовної підготовки фахівців прослуховування, їх тісної взаємодії з підрозділами зв'язку і радіоелектронної боротьби, чіткого знання тактико-технічних характеристик радіостанцій противника, порядку організації його радіомереж і правил радіообміну, переговорного жаргону. Вони повинні мати сталі навички роботи на радіозасобах та з технікою звукозапису.



Метод узагальнення незалежних характеристик включає аналіз інформації про ті чи інші об'єкти, отриманої з незалежних джерел (від різних людей). Він є додатковим стосовно усіх раніше перерахованих. Цей метод дозволяє спочатку порівнювати різні відомості про ті ж самі об'єкти вивчення, а потім за допомогою математичної і статистичної обробки цих відомостей формулювати достовірні висновки про їх психологічні особливості.

Узагальнення соціологічної і психологічної статистики. Фахівці з інформаційно-психологічної війни останнім часом усе активніше застосовують цей метод. Він дозволяє завчасно виділити й осмислити важливі особливості майбутніх об'єктів інформаційно-психологічного впливу, дає можливість робити доказові прогнози, будувати моделі можливих інформаційно-психологічних операцій. Зокрема, шляхом узагальнення результатів попередніх бойових дій вдається побудувати вірогідні прогнози схильності учасників збройного протиборства до психологічному впливу. Згідно з такими прогнозами всіх учасників війни статистично можна розділити на такі чотири категорії:

1) особи, які підтримують воєнні дії й активно беруть участь у них. До них відносяться ідейні противники протиборствуючої сторони, патріоти і націоналісти, авантюристи, найманці і т.п.;

2) особи, які підтримують збройне протиборство, але уникають особистої участі в ньому. Вони попадають на фронт не за своїми внутрішніми переконаннями, а внаслідок призову резервістів, загальної мобілізації, безвихідної ситуації тощо;

3) особи, що принципово не бажають воювати за свою державу, відкрито (або скрито) підтримують ідеологію, політику протиборствуючої сторони. Вони не погоджуються з існуючим у їх країні політичним ладом, але прагнуть потрапити на фронт із метою переходу на сторону противника, або відправляються служити за мобілізацією;

4) особи, що не бажають брати участі в війні ні на тій, ні на іншій стороні через свій світогляд або переконання (пацифісти, деякі віруючі, що дбають винятково про особисту безпеку і т.п.), які потрапили на фронт за мобілізацією.

За статистичними даними, зібраними фахівцями ряду країн, приблизно для 15 % особового складу збройних сил будь-якої держави збереження життя за будь-яку ціну є головною домінантою їх дій на війні. Ще 10% прагнуть, по можливості, уникнути особистої участі в бойових діях.

Отже, важливе завдання фахівців інформаційно-психологічної війни полягає в тому, щоб знайти засоби і способи найбільш ефективного впливу на таких військовослужбовців.

В умовах бойових дій вибір об'єкта інформаційно-психологічного впливу визначається цілим рядом факторів, одним із яких є його морально-психологічний стан.

Для оцінки можливостей інформаційно-психологічного впливу, залежно від характеристики об'єктів, доцільно виділити ряд критеріїв, зображених на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Критерії для оцінки можливостей інформаційно-психологічного впливу.



Віковий критерій. Населення можливо розбити на такі групи: від 16 до 18 років; від 18 до 45 років; від 45 років і вище. Основним об'єктом ІПсО (з урахуванням вікового критерію), як правило, є населення і особовий склад збройних сил країни-противника віком від 18 до 45 років, оскільки збройні сили складаються з кадрових військовослужбовців і резервістів в основному цього віку, а цивільне населення в цьому віці є найбільш працездатним.

Критерій статевої приналежності. Слід зазначити, що жінки у порівнянні з чоловіками більш сприйнятливі до впливу на емоційну сферу свідомості. Доцільно розробляти матеріали, які впливають на жіночу аудиторію, використовуючи, наприклад, заклики пацифістського характеру.

Критерій національної приналежності. Вибираючи об'єкт впливу можливо виділити:

національні меншини;

особовий склад національних частин і підрозділів коаліційної групи;

групи солдатів і офіцерів противника, що представляють національні меншини;

національні іноземні діаспори;

робітники (“гастарбайтери”).

Національні меншини є першочерговим об'єктом психологічного впливу, оскільки в тій чи іншій мірі ізольовані від іншого населення країни противника, іноді піддаються національним утискам, і тому є більш сприйнятливими до інформаційно-психологічного впливу. Одним з останніх прикладів ефективного інформаційно-психологічного впливу на національні меншини є американська пропаганда на курдів у ході операції “Свобода Іраку”.

На практиці національні меншини, які піддаються утискам на національному, релігійному ґрунті (які, природно, незадоволені своїм соціальним статусом) чи просто є вихідцями з держави, яка є ворогом країни, у якій вони проживають, можуть бути противниками курсу уряду і вести підривну діяльність.



Груповий (соціальний) критерій. Відповідно до проведеного контент-аналізу інформаційно-пропагандистських матеріалів, потенційні об'єкти інформаційно-психологічного впливу умовно можна розділити на:

соціальні групи, незадоволені своїм соціальним статусом;

населення районів з активним пацифістським рухом;

групи військовослужбовців, незадоволені курсом уряду і втягуванням країни у війну;

військовослужбовці частин і підрозділів, які в результаті бойових дій опинилися стосовно соціального і матеріально–побутового забезпечення в стані нерівності;

віруючі.


Не викликає сумніву той факт, що об'єкти, які незадоволені своїм соціальним станом, курсом уряду на розв'язання війни, військовослужбовці чи цивільне населення, схильні до сприйняття змісту інформаційно-психологічного впливу. Віруючі, будучи потенційним об'єктом інформаційно-психологічного впливу (оскільки в кожній релігії містяться в тій чи іншій формі пацифістські мотиви), можуть навпаки, під впливом релігійно-націоналістичної пропаганди бути абсолютно несприйнятливими до змісту інформаційно-психологічного впливу, особливо якщо національне духовенство налаштовано проти суб'єкта.

Не варто також сприймати аудиторію як однорідну масу. Слід пам'ятати, що поряд з лояльними громадянами багато хто з населення може бути в опозиції і використовувати навіть протизаконні шляхи для досягнення своїх цілей (розуміючи, що іншим шляхом вони не можуть бути досягнуті). Необхідно, таким чином, організувати інформаційно-психологічний вплив на війська і населення противника з урахуванням особливостей і неоднорідності аудиторії. Наприклад, треба залучати до співробітництва сили, що опозиційно налаштовані до свого режиму. При цьому необхідно пам'ятати, що поняття “державної зради” психологічно дуже відносне. Людина може вважати себе лояльною стосовно влади, насправді зраджуючи свій народ, і навпаки.

Для отримання максимального ефекту від ІПсО необхідно не тільки мати чітке уявлення про людей, на яких ведеться вплив, але й знати їх світогляд. Причому недостатньо обмежитися рівнем державних діячів, представників інтелігенції (у тому числі опозиційно налаштованої), армії. Охоплювати належить весь соціальний спектр суспільства. Наприклад, недоліком ПсО в країнах, які розвиваються, було те, що вся інформація призначалася для заможних (особливо це характерно для ПсО Збройних сил США), тоді як велика частина населення випадала з полю зору фахівців. У слаборозвинутих країнах необхідно, по можливості, більш широке охоплення потенційної аудиторії.

Критерій комплектування частин. Використовуючи цей критерій, військовослужбовців можна поділити на такі групи:

військовослужбовці кадрових частин;

військовослужбовці тільки сформованих частин і резервних формувань.

Військовослужбовці знову сформованих частин і резервісти більше піддаються інформаційно-психологічному впливу ніж кадрові військовослужбовці, оскільки мають більш низький бойовий дух, згуртованість і меншу готовність до ведення бойових дій. Про це свідчать експериментальні дослідження, спрямовані на з'ясування рівня сприйнятливості інформаційно-психологічного впливу у військовослужбовців армії США.

Особливу групу військовослужбовців, цілеспрямована робота з якими може виявитися надзвичайно корисною для цілей ІПсО, становлять військовополонені.

Військовослужбовці оточених або відрізаних від своїх військ угруповань є першочерговим об'єктом інформаційно-психологічного впливу, оскільки, виявившись ізольованими від основних сил, вони відчувають труднощі матеріального, бойового і технічного забезпечення тощо і схильні до сприйняття пропаганди полону.

Дослідження показало, що велику увагу варто приділяти попередньому вибору об'єкта інформаційно-психологічного впливу, який найбільш сприйнятливий до нашої пропаганди. Тут варто виділити дві основні групи об'єктів впливу – національні меншини, які знаходяться на території ворожої держави, їх представники, що служать у збройних силах противника, і національні формування в складі національних угруповань.

Національні формування в складі коаліційного угруповання противника являють собою другу групу об'єктів інформаційно-психологічного впливу.

Необхідно також вірно вибрати національне формування – об'єкт інформаційно-психологічного впливу в складі коаліційних сил, що є “слабкою ланкою” угруповання противника.

Для того, щоб здійснити вплив на особистість, на малу групу або на велику соціальну групу необхідно знати і враховувати особливості об’єкта впливу. При організації впливу на особистість надзвичайно важливо знати види психічних процесів, які відбуваються у особистості, враховувати її психічні стани, психічні властивості, а також які фактори впливають на особистість в момент впливу і т. ін.

В ході організації впливу на малі групи необхідно враховувати соціально-психологічні особливості малих груп в інтересах інформаційно-психологічного впливу. Перш за все необхідно сформувати і усвідомити поняття, що таке еталонна група. Еталонна група – це група, норми якої визнаються особистістю як найбільш важливі, служать еталоном для особистості при формуванні своїх поглядів і самооцінки. При урахуванні особливостей малої соціальної групи доцільно ознайомитись з методикою визначення лідерів (формальних, неформальних), впливових людей в групі, усвідомити комунікативні процеси і механізми формування внутрішньогрупових відносин, місце і роль її членів у структурі внутрішньогрупових відносин, їх позиція, статус, роль, соціально-психологічна динаміка групи (виникнення, розвиток, керівництво групою, внутрішньогрупові відносини, групові норми і груповий контроль).

Знання цих та інших проблем психології особистості і соціально-психологічних особливостей малої групи створить підґрунтя для визначення видів, форм і способів інформаційно-психологічного впливу, спрогнозувати його ефективність. Кожний вид ІПсО (усне мовлення, друкована пропаганда, радіо пропаганда, Інтернет) мають свої особливості, сильні і слабкі сторони. В кожній конкретній ситуації, з урахуванням факторів, які впливають на об’єкт, психологічного стану самого об’єкта, здійснюється вибір форм і способів впливу на нього.



5.2. Особистість як об’єкт інформаційно-психологічного впливу

В умовах підготовки і ведення бойових дій вибір об'єкта інформаційно-психологічного впливу визначається цілим рядом факторів, одним із яких є його морально-психологічний стан.

Особливості об'єкта впливу подані на рис. 5.10.

Рис. 5.10. Особливості об’єкта впливу.



Психічні процеси.

Психічний процес – це акт психічної діяльності, який має свій об'єкт відображення і свою регуляційну функцію.

Основною формою організації психічних процесів є довільна увага, яка характеризується планомірною спрямованістю свідомості. Усі види уваги пов'язані з настановленнями людини, з її готовністю, схильністю до визначених дій. Настановлення підвищує чутливість аналізаторів та рівень усіх психічних процесів. Наприклад, людина скоріше помітить появу визначеного об'єкта, якщо очікує його появу у визначеному місці й у визначений час. Тому об'єкт психологічного впливу, наприклад слухач наших радіопередач, повинен знати, що на визначеній хвилі, у точно фіксований час, з визначеними позивними ця радіопередача вийде в ефір.

Властивості уваги – спрямованість, обсяг, розподіленість, зосередженість, інтенсивність, стійкість і здатність до переключення – пов'язані з формою діяльності людини. Залежно від значення діяльності психічні процеси стають більш інтенсивними [44]. Це ще раз підтверджує той факт, що матеріали інформаційно–психологічного впливу, які розповсюджуються, повинні мати особисту значущість для об'єкта впливу, інакше він не зосередить на них своєї уваги. Листівки, наприклад, повинні містити важливу, актуальну інформацію, яка допоможе військовослужбовцю зберегти життя в умовах ведення бойових дій (способи потрапити з передових позицій у тил, рекомендації для здачі у полон тощо). При проведенні досліджень у Боснії і Герцеговині було з'ясовано, що матеріали психологічного впливу, які містять інформацію для населення про мінну небезпеку, привертають більшу увагу аудиторії у порівнянні з матеріалами іншого характеру.

Обсягом уваги називається кількість об'єктів, які людина може одночасно усвідомлювати з однаковим ступенем розуміння. Обсяг уваги залежить від професійної діяльності людини, її досвіду та психічного розвитку. Він значно збільшується, якщо об'єкти згруповані та систематизовані. Отже, матеріали інформаційно-психологічного впливу не повинні містити надлишкової кількості тем, тез і аргументів. Так, практика здійснення інформаційно-психологічного впливу на війська і населення противника і результати її усвідомлення показують, що листівка повинна бути однотемною, з декількома тезами, кожна з якої підтверджена декількома аргументами.

Розподіленість уваги – спрямованість свідомості на виконання декількох одночасних дій. Так, фахівець з інформаційно-психологічного впливу в ході виступу перед аудиторією (об'єктом) одночасно може і повинен зосереджувати увагу на змісті повідомлення і формі його подання, реакції слухачів з метою корегування своєї роботи, прогнозування можливої реакції реципієнта.

Концентрація уваги – ступінь зосередженості свідомості на одному об'єкті, інтенсивність спрямованості свідомості на цей об'єкт; стійкість уваги – тривалість зосередженості психічних процесів на одному об'єкті залежать від значимості об'єкта (наприклад, листівок, газет чи радіопередач суб'єкта впливу), від характеру дій з ним і від індивідуальних особливостей людини [45]. При складанні матеріалів психологічного впливу, у процесі спілкування з об'єктом важливо продумати структуру повідомлення і логічно викладати інформацію. Види психічних процесів [46] наведено на рис. 5.11. Впливаючи на людину, впливаємо на дані процеси і тому мало бути чітке уявлення про закономірності й особливості їх перебігу.

Рис. 5.11. Види психічних процесів.



Відчуття – психічний процес відображення окремих елементарних властивостей дійсності, що безпосередньо впливають на наші органи почуттів. На відчуттях засновані більш складні пізнавальні процеси: сприйняття, уявлення, мислення, пам'ять [47]. Відчуття є наче “воротами” пізнання. Фахівці з інформаційно-психологічного впливу повинні враховувати, що ці “ворота” мають визначену “ширину і висоту”. Під час підготовки листівок варто правильно вибрати розмір шрифту, щоб букви не виявилися занадто дрібними. При зверненні до особового складу противника, населення через гучномовні установки необхідно визначити оптимальну потужність, щоб не оглушити аудиторію й у той же час бути почутим, встановлювати плакати так, щоб їх було добре видно тощо.

Сприйняття – відображення предметів і явищ у цілісному вигляді в результаті усвідомлення їх відмінних ознак. Розрізняються зорові, слухові і тактильні сприйняття. Всіх людей можна поділити на три групи, у кожної з яких основним каналом сприйняття є один із трьох вищезгаданих. Визначити основний канал сприйняття можна за мовою: переважне використання виразів типу “побачимо”, “відразу видно”, “як видно” і т.п. свідчить про домінування візуального каналу; “послухай”, “це звучить”, “ви ще почуєте... ” і т. п. – аудіоканалу; “спробуємо”, “я відчув”, “я відчуваю” і т. п. – кінестетичного каналу. Отже і впливати на таку людину необхідно, відповідно, використовуючи його основний канал.

У ході розмови фахівця з ІПсО з об’єктом впливу йде не простий обмін словами. Прагнучи отримати потрібну інформацію, фахівцю з ІПсО потрібно будувати свої питання, орієнтуючись на основну репрезентативну систему об'єкта. Це дозволить йому відповідати на питання легше і ясніше. Звертаючись до об'єкта, питання бажано будувати таким чином: “Як ви оцінюєте цю ситуацію? У чому ви вбачаєте для себе перешкоду? (і т.ін.)”.

Наприклад, на кінестетика доцільніше впливати, застосовуючи такі словесні конструкції: “Прийнявши нашу пропозицію, ви незабаром відчуєте величезне полегшення” та дати спробувати, доторкнутися, потримати в руках доказ нашої правоти. Візуалізатору варто запропонувати “розглянути” пропозицію, “побачити” її позитивні сторони та показати реальну картину того, що його очікує. Тим, у кого основний канал сприйняття – слуховий, доцільно порадити “прислухатися” до наших порад і т.п.

Існують деякі розбіжності сприйняття у чоловіків та жінок, які теж потрібно враховувати при вивченні об’єктів впливу. Наприклад, жінки відрізняються від чоловіків наступним: вони краще чують, краще бачать у темряві, краще бачать в інфрачервоному спектрі, мають більш широке поле огляду, менш сприйнятливі до холоду, більш чутливі до дотиків, краще відчувають запахи. Особливості чоловічого сприйняття полягають у тому, що вони, на відміну від жінок: краще бачать при світлі, у них вужче поле зору, однак воно збільшено в глибину, тобто у чоловіків більш розвинуте відчуття перспективи (і взагалі прийнято вважати, що зоровий канал сприйняття в них є основним), чоловіки краще розрізняють смаки.

Якщо в об'єкта впливу добре розвинутий такий пізнавальний процес як уявлення, то доцільно викладати йому інформацію таким чином, щоб вона дозволяла об’єкту впливу створювати віртуальні картини, які спонукують до необхідних нам дій.

Мислення включає здатність аналізувати, порівнювати події, факти, приймати рішення. Ця здатність по-різному розвинута у різних об'єктів впливу (тут відіграє роль фактор освіти, національної приналежності). Розрізняється також образне і логічне мислення. Результати досліджень підтверджують той факт, що в цілому у чоловіків більш розвинуте логічне мислення, а у жінок – образне. Отже, при переконуючому впливі апеляція до логіки в чоловічій аудиторії, а до образів – у жіночій, справлять потрібний ефект.

Пам'ять може бути наочно-образною, слуховою, нюховою. Знаючи тип пам'яті, який найбільш сильно розвинутий у конкретної людини (це з'ясовується в процесі спілкування), можна максимально впливати на неї, викликаючи ті чи інші образи, відчуття і узгоджуючи їх з поточними подіями.

До психічних процесів відносять також такі емоційні почуття, за допомогою яких людина виявляє своє ставлення до навколишнього середовища (любов, ненависть, прихильність тощо); від них залежить поведінка людини, характер реакцій (наприклад, любов до Батьківщини, відданість справі, прихильність до колективу й ін.). Знання почуттів об'єкта впливу дозволяє правильно обрати лінію спілкування, уникнути образи почуттів.

У різних об'єктів інформаційно-психологічного впливу воля має свою спрямованість та силу. Ці якості вирішальним чином позначаються на поведінці і вчинках людей. Так, людину із сильною волею складно зупинити в досягненні поставленого завдання, що необхідно враховувати.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що психічні процеси, які є орієнтовно-регулюючими компонентами діяльності людини, є важливим компонентом психіки особистості об'єкта впливу. Виявлення цих якостей є необхідним для подальшого успішного здійснення інформаційно-психологічного впливу.



Психічні стани особистості - об'єкта інформаційно-психологічного впливу.

Психічні стани – відносно обмежений за часом функціональний настрій психіки людини, який визначає її працездатність, готовність до подолання навантажень, можливість до швидкого і точного реагування, максимальної мобілізації в потрібний момент. Зазвичай загальні психічні стани поділяють на піднесення, занепад, робочий стан, млявість. До них також можна віднести фрустрацію (пригніченість), депресію, стрес (у т.ч. бойовий стрес, стрес від застосування зброї масового ураження), що часто можуть виникати у об'єкта в бойовій обстановці.

Психічні стани впливають на перебіг всіх психічних процесів. Під впливом психічних станів об'єкт звичайно переживає ті чи інші почуття. Сковуючи чи активізуючи пам'ять, вони тим самим позначаються і на можливості об’єкта використовувати свої знання, уміння, навички тощо. Психічні властивості (характер, спрямованість, здібності) по-різному будуть виявлятися залежно від різних психічних станів.

Причинами тих або інших психічних станів можуть бути стомлення, напруженість обстановки, психогенний вплив, умови існування, час доби, переживання (інформація про перемогу чи поразку на фронті у воєнний час), ставлення групи, лідерів групи. Психічні стани можуть мати стенічний чи астенічний вплив на діяльність об'єкта. Якщо вплив має астенічний характер, це негативно відбивається на діяльності об'єкта: він може бути "загальмований", неадекватно сприймати об'єктивну реальність. У цьому випадку доцільно впливати на нього методом навіювання, тому що критичність сприйняття знижена.

Наприклад, у солдатів і офіцерів, що тривалий час знаходилися в зоні ведення бойових дій, були зафіксовані переважно такі стани особистості: поєднання депресивних тенденцій із дратівливістю, відчуттям підвищеної стомлюваності й апатії. Були відзначені ускладнення в сфері міжособистісних контактів і соціально-психологічної адаптації особистості, посилення тривоги, зниження емоційного тонусу, загострення чутливості до змін. З цього можна зробити висновок про зниження критичності сприйняття інформації, що надходить, і як ефективний метод впливу на об'єкт, що знаходиться в стресовому стані, рекомендувати навіювання.

При збільшенні тривалості перебування військовослужбовців у районі бойових дій проходить процес значного зниження величини коефіцієнта адаптації з одночасним збільшенням коефіцієнта дезадаптованості. Залежність коефіцієнта адаптації від коефіцієнта дезадаптованості у більшому ступені проявляється у військовослужбовців строкової служби, у меншому ступені у військовослужбовців, які проходять службу за контрактом і офіцерського складу. У цієї категорії солдатів і офіцерів відзначається підвищений ступінь соціально-психологічної конфліктності, яка найчастіше виявляється в негативному сприйнятті оточення. Тому при здійсненні інформаційно-психологічного впливу на такий об'єкт доцільно розпалювати расові, національні, класові, майнові, релігійні й інші протиріччя.

Соціально-психологічні дослідження бойової обстановки свідчать про те, що на військовий колектив впливають різноманітні фактори. Ступінь їх впливу на психіку військовослужбовців неоднаковий. Під час складання матеріалів інформаційно-психологічного впливу в першу чергу слід пам'ятати, що втрата товаришів по службі, “товаришів по зброї” значною мірою впливає на психічний стан і поведінку особового складу. Дослідження показують, що страх поранення або смерті також є вагомим чинником впливу у воєнний час. Разом з тим не можна забувати, що в кожному конкретному випадку варто враховувати національно-психологічні, релігійні й інші особливості особового складу противника.

Поступове наростання небезпеки викликає інтенсифікацію психологічного стресу, яка гальмує діяльність, планування бойових дій, робить складною оцінку умов проходження діяльності. Характерними ознаками дезорганізації поведінки в бойовій обстановці є тимчасові порушення психічних функцій – емоційно-моторні, емоційно-сенсорні й емоційно-інтелектуальні.

Комплексний вплив психогенних факторів на психіку людини в умовах бойової обстановки значно знижує її адаптивні можливості і створює передумови для здійснення цілеспрямованого інформаційно-психологічного впливу на її поведінку.

Психотравмуючі фактори мають прояв також в умовах мирного життя, з ними зіштовхуються космонавти, льотчики, моряки, підводники, полярники, інші фахівці, які потрапляють у незвичні умови існування. У воєнний час коло осіб, підданих їх впливу, значно розширюється, а комплексний вплив багатьох екстремальних стрес-факторів бойової обстановки сприяє виникненню специфічних змін у психічній діяльності людини. Завдання фахівців інформаційно-психологічного впливу – сприяти цим змінам і спрямувати їх у потрібному руслі.

Напередодні бою чи виконання відповідального службового завдання воїн може переживати стан тривожного очікування. У такому стані відбувається завчасне настроювання людини на майбутні умови служби і бою. Очікування може бути різним за психологічним змістом. Воно проявляється у вигляді піднесення, ентузіазму, передбойової апатії, невпевненості, страху за своє життя, тривоги за результат бою і за особисту долю. Стан людини в момент тривожного очікування характеризується підвищеною напруженістю (стресом).

У випадках, коли навантаження перевищують функціональні можливості військовослужбовця, на підставі нервово-психічної нестійкості можуть формуватися психічні розлади. Вони поділяються на непсихотичні і психотичні форми. Між ними існує якісна відмінність: для перших характерні неглибокі розлади, які не досягають ступеня психічного захворювання, для других – глибокі порушення психіки. В умовах військової служби основним видом психічної патології є непсихотичні форми (психогенії, психопатії) [48].

Психічні властивості особистості.

Суттєвими психологічними компонентами особистості, які визначають індивідуальність людини, впливають на перебіг психічних процесів і на стани людини, є психічні властивості особистості (рис. 5.12). Розглянемо спрямованість, як таку, що найбільш піддається змінам з боку соціального оточення у ході діяльності вже сформованої особистості.




Рис. 5.12. Психічні властивості особистості.

Спрямованість можна визначити як систему цілей (від перспективних до поточних). Наприклад, мета – перемогти у війні – перспективна, отримати інформацію про ту чи іншу подію в бою – поточна). Поведінка, думки, почуття, уявлення про навколишнє середовище підпорядковуються спрямованості. Спрямованістю керують мотиви, які є силою, що спонукає людину до досягнення мети, мотиви виникають на основі потреб.

Потребу можна визначити як необхідність у чому-небудь. Потреби поділяються на матеріальні і духовні. Перші містять у собі необхідність їсти, пити та інші потреби фізіологічного характеру. Неповне або нерегулярне задоволення потреб позначається на психічному стані, може стимулювати ті чи інші дії. Наприклад, військовослужбовці противника, перебуваючи в оточенні і відчуваючи нестачу продовольства, води, медикаментів, більше схильні до здачі в полон, ніж добре забезпечені регулярні війська. З огляду на дефіцит об'єктивної інформації у ході збройного конфлікту, фахівцям з інформаційно-психологічного впливу варто заповнювати його, вирішуючи при цьому поставлені завдання. Тривале обмеження в задоволенні духовних потреб веде до того, що люди починають морально деградувати (наприклад, тривала ізоляція у воєнний час, у віддалених гарнізонах і т. ін.). Це також необхідно враховувати при підготовці матеріалів інформаційно-психологічного впливу.

У об'єкта можливо виділити прості і складні мотиви. До складних відноситься: інтерес (у цьому мотиві виявляється, головним чином, пізнавальна потреба особистості), схильність (виражена тенденція до постійної участі в якій-небудь діяльності, що так чи інакше задовольняє визначені потреби людини), світогляд (найскладніший і найвищий мотив поведінки людини, який є системою особистих поглядів і переконань про навколишні події, явища, факти, людей). Вивчення, а головне, – зміна світогляду об'єкта впливу є складним і відповідальним завданням, яке вимагає тривалого часу, значних зусиль. Але разом з тим успішна трансформація цього мотиву дає стійкий довготривалий ефект.

Таким чином, знання й урахування психічних процесів, властивостей і станів об'єкта впливу дозволяє з більшою ефективністю виконувати поставлені завдання фахівцям в сфері ІПсО.



5.3. Врахування соціально-психологічних особливостей малих груп в інтересах інформаційно-психологічного впливу

Поняття соціальної групи

Будь-яке людське спілкування слід розглядати в соціальному контексті. Реальність суспільних відносин завжди розуміється як реальність відносин між соціальними групами, тому для впливу на поведінку людей вкрай важливим і принциповим моментом є питання про те, за яким критерієм визначають групи з того різноманіття різного роду об'єднань, які виникають у людському суспільстві.



Група – це сукупність людей, що розглядається з погляду соціальної, виробничої, економічної, побутової, професійної, вікової та інших спільнот [49]. У психології і ряді інших суспільних наук під групою розуміється реально існуюче утворення, у якому люди зібрані разом, об'єднані однією загальною ознакою, різновидом спільної діяльності чи поміщені в якісь ідентичні умови, обставини, певним чином усвідомлюють свою приналежність до цього утворення. Розглянемо поняття соціальної групи.

Соціальна група – соціально організована спільнота людей, об'єднаних загальними інтересами, цілями і спільною діяльністю. Наприклад, як соціальна група - об'єкт ІПсО може виступати військовий колектив.

Соціальні групи поділяються на великі, середні і малі.



Велика соціальна група - це кількісно необмежена спільнота людей, визначена на підставі різних соціальних ознак – демографічних, класових, національних, партійних тощо. У великих групах формуються культурні цінності, виробляються традиції, базові цінності, що і складають ідеологію. Соціальний зв'язок у великих соціальних групах здійснюється засобами масової комунікації. Населення іншої держави, яке може бути об'єктом інформаційно-психологічного впливу – приклад великої соціальної групи.

Середні соціальні групи, володіючи деякими ознаками великих соціальних груп, відрізняються територіальною локалізацією, можливістю безпосереднього спілкування (прикладом є колектив військової частини).

Під малими групами розуміються нечисленні за складом групи, члени яких об'єднані загальними інтересами, цілями і груповими нормами поведінки і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і групових процесів. Малі групи мають визначений кількісний склад, структурну організацію, соціально-психологічні механізми життєдіяльності, групову динаміку.

Особливу увагу варто приділяти малим групам (рис. 5.13).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка