Міністерство оборони україни



Сторінка29/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

Румунія.


Румунія є однією з країн НАТО. Вона займає вигідне географічне положення. Зараз на території Румунії проживає понад 23 млн осіб. За чисельністю населення країна посідає 9-е місце в Європі.

Склад населення:

румуни - 20,4 млн. осіб (88%);

угорці - 1,75 млн. осіб (7.6%);

німці - 360 тис. осіб (1,6%);

українці - 55 тис. осіб (0,2%);

татари - 45 тис. осіб (0,19%);

інші національності (серби, росіяни, євреї, турки, словаки, болгари тощо) не перевищують десятків тисяч (2,4%).

Природний приріст населення в Румунії порівняно високий, в середньому 5% на рік (народжуваність - 15%, смертність - 10%). За віковим складом молоде населення (в тому числі діти) становить близько чверті всього населення. Поступово зростає кількість міського населення, зараз воно становить 52%.

Державною мовою є румунська, яка має чотири діалекти: банатський, валашський, молдовський та крішанський.

Віруючі переважно православні (85%), але вплив ісламу суттєво відчувається. Порівняно з сусідами іслам має тверді позиції та подекуди наступальний характер, про що можуть свідчити активні контакти з ісламськими країнами, зокрема з Туреччиною.

Взагалі масштаби зовнішньополітичної діяльності Румунії, порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, є доволі високими. Воєнно-політичне керівництво вважає, що у Румунії є всі можливості стати стабілізуючим фактором у південно-східній частині Європи з метою запобігання виникненню тут різних конфліктів.

Оскільки вступ був обумовлений, зокрема, відсутністю будь-яких національно-територіальних суперечностей, Румунія уклала відповідні угоди з Угорщиною та Україною щодо територіальних претензій та національних меншин (хоча навряд чи від них відмовилася). Вона на різних рівнях висловлює готовність брати участь та відігравати провідну роль у загальноєвропейських структурах і організаціях. Запропоновано, наприклад, створити угорсько-румунський корпус (на зразок Єврокорпусу).

На особливу увагу заслуговують безпрецедентні навіть для західних країн військові навчання, проведені Румунією з 24 червня по 2 липня
1998 року. У ході навчань відпрацьовувалися практичні заходи та дії сил психологічних операцій Румунської армії. Оскільки армійське керівництво активно обговорює можливість використання ЗС країни для вирішення внутрішніх національно-територіальних проблем, зрозуміло, що це, в першу чергу, стосується району компактного проживання угорців - Трансільванії. Армійські інформаційні структури повідомляють про наявність воєнізованих формувань угорців у цьому районі, активізацію розвідувальної діяльності та вимог щодо територіальної автономії. Основними об'єктами психологічного впливу можуть вважатися національні меншини та населення територій, що входять в межі “Великої Румунії”. (Зрозуміло, що, крім Трансільванії, сюди можна також віднести і території країн, до яких Румунія має територіальні претензії).

Румунія після вступу в НАТО має наміри довести готовність та спроможність робити вагомий внесок в загальну систему оборонної діяльності цього союзу.



На політичному рівні одним з головних завдань країни є створення сучасних національних збройних сил, які б відповідали принципам, на яких базується політична оборонна концепція НАТО. З цією метою Румунія намагається активно проводити важливі структурні перебудови, основою яких є забезпечення цивільного контролю над армією і які базуються на таких державних законодавчих актах, як Конституція країни та Закон про національну оборону.

На військовому рівні країна вважає взаємодію та співпрацю в рамках НАТО одним з пріоритетних напрямків на шляху реформування своїх збройних сил. Вже зараз переважна більшість військових технологій розробляється і виробляється на власній промисловій базі з використанням західних ліцензій. Велика увага приділяється воєнно-технічному співробітництву з іншими країнами, прикладом тому можуть бути румунсько-китайські відносини у цьому напрямку. Тому, на думку румунських фахівців, румунська оборонна промисловість може бути легко пристосована до стандартів НАТО. Це стосується також і підготовки фахівців у військовій галузі.

За офіційними даними, 45% військовослужбовців від загальної кількості (понад 200 тис.) вже переведено на професійну основу.

Військовослужбовці дуже невибагливі, добре пристосовані до армійських труднощів. У них сильне почуття самоповаги. Вони вірять у краще майбутнє, хочуть бачити себе героями, їм небагато треба, аби повірити у те, в що хочеться вірити. Непохитність такої віри є запорукою сміливості та патріотизму, навіть у таких складних умовах, у яких знаходиться армія зараз. Брак коштів позначається на життєвому рівні військовослужбовців та членів їх сімей, породжує соціальні проблеми.

Аналіз демографічної ситуації свідчить, що найближчі 5-10 років ЗС країни не відчуватимуть потреб у молоді призовного віку, а в разі загальної мобілізації - нестачі людських ресурсів. Єдина проблема, яка може виникнути при відмобілізуванні та передислокації військ - транспортна, оскільки наявна кількість транспорту в країні не зможе забезпечити ці потреби.

Згідно з планом модернізації ЗС 14 бригад СВ та значна кількість ВМС брали участь у навчаннях та інших заходах в межах програми ПЗМ, Румунія надавала свою територію для проведення спільних військових маневрів. Кінцевою метою є створення сучасних високотехнічних військ та флоту за стандартами НАТО.

Румунський національний характер постійно формується під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Існує дуже багато подібних національних рис, фольклору Румунії до фольклору сусідніх країн, але все ж є свої відмінності.

Етнопсихологія румунської нації знаходить прояв у її традиціях, правилах поведінки, способі життя. Серед головних рис характеру румун - працьовитість, невибагливість, привітність і гостинність, відданість і патріотизм. Доцільно виділити такі національні особливості:

По-перше, з психологічної точки зору румунам притаманні емоційність, сентиментальність, чутливість та ліризм, збудженість і гарячковість, що має прояви у повсякденному житті.

По-друге, історично сформовані прагнення румун до незалежності та самостійності визначили таку рису характеру, як індивідуалізм, а він призводить до самоізоляції, напруженості у відносинах та виникнення внутрішніх та зовнішніх конфліктних ситуацій (наприклад, конфлікти з циганами, угорське питання в Трансільванії, територіальні суперечності з Угорщиною та Україною).

Ще однією рисою характеру румун є метушливість і рухливість, своєрідний артистизм в поведінці. У поєднанні з мрійливістю, чутливістю та ліризмом він проявляється у надзвичайній музичності та пісенності.

Багато румунських традицій та обрядів склалося на основі землеробства і сільськогосподарської діяльності. Це має глибоке історичне коріння. Хоча соціальна структура населення Румунії нині більш характерна для індустріально розвиненої країни (працюють в промисловості - 60%, селян - 36%, службовців - 4%), але Румунія все ж традиційно відноситься до сільськогосподарських країн.

Значну роль у румунському суспільстві відіграє сім'я. Саме в ній формуються і передаються національні традиції та звичаї, відбувається процес виховання, передача новому поколінню духовних та матеріальних цінностей. Традиційно румунська сім'я гостинна, це стосується навіть зовсім незнайомих людей, особливо у сільській місцевості.

Воєнно-політична та економічна ситуація в Румунії стає більш зрозумілою і певною мірою передбачуваною, якщо розглядати її через призму національно-психологічних особливостей населення країни. Вони дають змогу краще розуміти процеси, що відбуваються у суспільстві в той чи інший відрізок часу, відображають реальну картину місця та ролі держави у загальноєвропейському вимірі.
Додаток 2

Структура довідника по країні (регіону)

інформаційно-психологічного впливу

Структуру довідника по країні (регіону) інформаційно-психологічного впливу (далі - Довідник) умовно поділяють на:

вступну частину;

основну частину;

додатки;

прикінцева частина.



Вступна частина містить такі структурні елементи:

титульний аркуш;

список виконавців;

зміст;


перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочення термінів.

Основна частина містить такі структурні елементи:

вступ;


зміст;

висновки;

рекомендації;

перелік посилань.

Додатки не містять структурних елементів і розміщуються після основної частини.

Вимоги до подання структурних елементів Довідника

Титульний аркуш Довідника містить такі дані:

обмеження щодо розповсюдження або гриф таємності, номер примірника;

відомості про виконавця - юридичну особу (установу або військову частину);

грифи затвердження та погодження;

повна назва країни, району або групи, об’єкта вивчення;

підписи відповідальних осіб;

дата, час, пункт (місце) дислокації командного пункту (суб’єкта впливу).

Список виконавців міститься безпосередньо за титульним аркушем, на 2-ій сторінці. У списку зазначаються прізвища, ініціали виконавців, їх посади, військові звання із зазначенням частини Довідника, підготовленої конкретним виконавцем.

Якщо Довідник виконаний одним виконавцем, відомості про нього подають на титульному аркуші (2-а сторінка).



Зміст

До змісту включають:

перелік умовних позначень;

вступ;


послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів змісту Довідника;

висновки;

рекомендації;

перелік посилань;

назви додатків і кількість сторінок, які містять матеріали. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць виміру, скорочень термінів

Усі подані у Довіднику маловідомі умовні позначення, символи, одиниці виміру, скорочення та терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.



Вимоги до структурних елементів основної частини

Вступ

У вступі коротко викладають мету вивчення і наводять директивні вказівки, на підставі яких було прийняте рішення про необхідність вивчення, а також форми та методи, використані в ньому. Вступ розташовують на окремій сторінці.



Зміст

Зміст – це викладення відомостей по країні (регіону) інформаційно-психологічного впливу, які вважаються важливими для планування і проведення інформаційно-психологічних операцій. Суть звіту викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятись на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Рекомендується такий перелік розділів Довідника:

Розділ 1. Історія й ідеологія

Розділ 2. Уряд і політика

Розділ 3. Міжнародні зв’язки і політика

Розділ 4. Суспільство і культура

Розділ 5. Економіка

Розділ 6. Збройні сили

Розділ 7. Спілкування і його вплив

Розділ 8. Інформаційно-психологічні операції, політична війна й офіційна інформація

Розділ 9. Потенційні групи інформаційно-психологічного впливу

Відповідальність за достовірність відомостей, які містить довідник, несе виконавець.



Додатки

А. Короткий огляд по країні

В. Структура державного управління

В. Члени уряду та видатні особи

Г. Засоби масової інформації

Д. Бібліографія



Висновки

Висновки вміщують безпосередньо після викладення змісту Довідника, починаючи з нової сторінки.

У висновках дається оцінка результатів вивчення сукупності відомостей, викладених у змісті Довідника, можливості та вимоги до проведення інформаційно-психологічної операції в визначеній країні з урахуванням всіх аспектів (воєнних, історичних, політичних, ідеологічних, економічних, релігійних тощо).

Текст висновків може поділятись на пункти.



Рекомендації

У Довіднику на основі одержаних висновків можуть наводитись рекомендації.

Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки.

У рекомендаціях визначають пропозиції щодо ефективного використання результатів вивчення країни (регіону) інформаційно-психологічного впливу.

Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені відомостями Довідника. У разі потреби рекомендації можуть спиратись на матеріали, які наводять у додатках.

Текст рекомендацій може поділятись на пункти.



Перелік джерел

Перелік джерел, на які є посилання в тексті Довідника, наводять наприкінці тексту Довідника, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи посилань у переліку подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті Довідника. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

У разі потреби джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять у окремому переліку посилань, який розташовують наприкінці цього додатка.



Вимоги до додатків.

У додатках вміщують матеріал, який:

є необхідним для повноти Довідника, але включення його до основної частини Довідника може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

не може бути послідовно розміщений в основній частині Довідника через великий обсяг або способи відтворення.

Довідник розглядається як основне джерело для подальшої розробки оцінок, складання планів і додатків, а також для планування дій на випадок непередбачених обставин. Однак його структура не пов’язана зі здійсненням якого-небудь конкретного плану. Більше того, цей Довідник спеціально розробляється як інформаційно-довідковий документ, тому що визначені у ньому дані й особливості можуть бути використані для різних можливих варіантів сьогодення і майбутнього розвитку подій у військовій і політичній галузях конкретного регіону.

Форма подання інформації, яка запропонована для використання в Довіднику, призначена зосередити увагу на всіх випадках інформаційно-психологічного впливу.



Рекомендації щодо викладення тексту розділів Довідника.

Розділ I. Історія й ідеологія

У цьому розділі наводиться загальний огляд еволюції держави та її народу. Це має бути не детальний хронологічний опис розвитку країни, а історія країни і фактори, що сприяли її утворенню, переважно пов’язані з її історичною перспективою, ставленням до світових подій і існуючим становищем у світі.

Заслуговують на особливу увагу питання, які мають значення для інформаційно-психологічних операцій.

Аналіз історичних питань, що на сьогодні безпосередньо стосуються політичної, економічної і військової сфери, забезпечить фахівця з питань ІПсО надійною основою для подальшого дослідження.



Розділ 2. Уряд і політика

У розділі розглядається політична система країни, наводиться описовий аналіз джерел політичної влади, викладається процес прийняття політичних рішень, труднощі, які долає уряд в політичній галузі, а також роль інформаційно-психологічного впливу на політику країни.

При розгляді питань політики на особливу увагу заслуговують окремі особистості, конкретні групи і політичні партії та їх роль у політичній системі.

Розділ повинен містити характеристику політичних позицій і цінностей населення, поглядів населення на політичну систему і функції уряду в суспільстві а також відповідні заходи протидії політичної системи інформаційно-психологічному впливу.



Розділ 3. Міжнародні зв’язки і політика

У розділі характеризуються міжнародні зв’язки країни. При цьому особлива увага приділяється її політичній орієнтації в міжнародних відносинах і зв’язкам з провідними країнами світу. Аналізується зовнішня політика країни. Однак особливе значення має аналіз і мотивація позиції країни в міжнародних справах.

Цей аналіз і опис повинні включати відомості щодо лідерів, які визначають зовнішню політику, а також характеризувати причини успіхів їх політики. Таке вивчення міжнародних зв’язків дає фахівцю з інформаційно-психологічних операцій уявлення і пояснення причин з даної позиції. Необхідно також вивчити базу підтримки опозиції або уряду всередині країни, а також політичний клімат, що створюється у результаті проведення політики.

Розділ 4. Суспільство і культура

Розділ включає аналіз соціального устрою країни, яка є об’єктом вивчення, і забезпечує фахівця з інформаційно-психологічних операцій знаннями, необхідними для розуміння потенційних об’єктів інформаційно-психологічного впливу, з якою він може вступити у контакт у процесі проведення інформаційно-психологічних операцій. При цьому необхідно аналізувати всі значні аспекти соціальної динаміки країни, які можуть сприяти оцінці потенційних можливостей в сфері інформаційно-психологічного впливу.

Вивчення соціальних питань життя країни припускає розгляд всіх аспектів, пов’язаних з культурою і поведінкою населення, характеристикою народу, особливо соціальних цінностей суспільства і ролі родини. Необхідно розглядати культуру, соціальну організацію, звичаї, етнічну структуру і взаємозалежний вплив релігії, мови й історії. Сюди також відносяться такі соціальні аспекти, як релігія, культура і виховання, що визначають характер суспільства. Приділяючи особливу увагу охороні здоров'я населення і соціальним програмам (їх відсутності), спрямованим на поліпшення загального добробуту народу, можна виявити ключові фактори в сфері інформаційно-психологічного впливу. Необхідно також вивчати соціальні проблеми й існуючі розбіжності у відносинах між групами населення.
Розділ 5. Економіка

У цьому розділі наводиться короткий аналіз показників, структури і динаміки розвитку національної економіки. Розглядаються також питання економічної могутності й уразливих сторін країни, існуючі економічні труднощі, проблеми з трудовими ресурсами і потенційні можливості економіки.

Загальна характеристика економіки наводиться в описі економічної бази країни в місці, що приділяється промисловості, сільському господарству і торгівлі. Довідкові дані використовуються для визначення задоволення потреб населення існуючої економічної структури. Особливе значення має правильне сприйняття соціальних проблем урядом, окремими особистостями, групами та їх реакція на придбання чи втрати, що виникають у результаті проведення політики уряду.

Розділ 6. Збройні сили

Збройні сили в більшості держав, крім виконання головної функції – захисту країни від зовнішнього нападу, можуть бути важливим учасником або перешкодою в політичному житті країни. Навіть якщо не втягнуті в безпосередню боротьбу за політичну владу, заходи і програми, що здійснюються у військовій сфері, вони можуть значно впливати на соціальний і політичний розвиток країни.

У розділі розглядається не порядок ведення бойових дій, а аналіз та висновки з таких питань:

поява сучасних збройних сил;

роль військових у політичній, економічній і соціальній сферах, а також їх вплив;

фактори, що сприяють консолідації збройних сил або породжують конфлікти;

внутрішні конфлікти в збройних силах;

розміри, якість і вплив іноземної військової допомоги.



Розділ 7. Спілкування і його вплив

Розділ містить інформацію, необхідну для розуміння порядку спілкування в інтересах проведення інформаційно-психологічних операцій. Вона включає такі відомості:

способи і соціальні засоби, за допомогою яких населення країни спілкується між собою (відмінні від технічних засобів зв’язку);

мови, мовні групи і безсловесну символіку, характерну для культури або культур даної країни;

відмінний стиль або риторику образотворчого мистецтва, включаючи драматичні, поетичні і музичні форми, які мають важливе значення для інформаційно-психологічних операцій і які можна використовувати для створення відповідного ставлення, емоцій і поведінки, бажаної для посадових осіб, що планують інформаційно-психологічні операції;

характеристики формальних і неформальних лідерів у суспільстві, що за своїм становищем є досвідченими пропагандистами і виразниками суспільної думки;

аналіз властивих суспільству звичок читати і слухати;

аналіз ефективності засобів масової інформації, рівня їх свободи та цензури від влади.



Розділ 8. Інформаційно-психологічні операції, політична війна, офіційна інформація

Розділ містить інформацію з пропаганди, яка здійснюється в країні або націлена проти неї. Вивчається робота інформаційного апарату уряду країни, види внутрішньої і зовнішньополітичної пропаганди, що розроблюються для поточного моменту, а також політична та ідеологічна спрямованість цієї інформації. Ретельний аналіз ефективності методів пропаганди, що використовуються соціальними інститутами, може привести до важливих висновків, необхідних для визначення майбутніх зусиль в проведенні інформаційно-психологічних операцій.

Для досягнення визначених політичних цілей на країну, яка є об’єктом вивчення, може бути спрямована пропаганда інших країн. У цьому розділі пояснюються зусилля іноземних держав, зазначаються засоби масової інформації, на які спрямована пропаганда і з якою політичною метою. Особлива увага повинна бути приділена відповідним об’єктам інформаційно-психологічного впливу, які можна буде використовувати в інтересах майбутніх інформаційно-психологічних операцій.

Розділ 9. Потенційні групи інформаційно-психологічного впливу

Цей розділ є найбільш важливою частиною Довідника, тому що в ньому в узагальненому вигляді наводиться найбільш суттєва інформація з питання проведення інформаційно-психологічних операцій, які застосовуються щодо визначених груп інформаційно-психологічного впливу.

Існують різні категорії інформації, яку необхідно використовувати для визначення психологічних характеристик кожної важливої групи інформаційно-психологічного впливу. Такими категоріями є:

минуле і сьогоденне ставлення, а також поводження об’єкта впливу щодо ключових питань і умов політики та економіки;

чутливість об’єкта впливу до засобів пропаганди, включаючи засоби масової інформації, які викликають найбільш сильну відповідну реакцію;

сприйнятливість до переконання. Це вимагає ретельного аналізу умов і відносин, властивих об’єкту впливу. Цей аналіз повинен визначити, який тип поведінки може бути сприйнятий об’єктом впливу після відповідного переконання, який опір необхідно буде перебороти і яка імовірність успішного його переконання. Деякі об’єкти впливу можуть виявитися несприйнятливими до жодного виду переконання, однак варто пам'ятати, що сприйнятливість об’єкта впливу із змінами умов може змінюватися;

ефективність впливу об’єкта впливу на інші потенційні об’єкти, його здатність безпосередньо вплинути на розвиток подій. Необхідно також вивчати ефективність впливу окремої особистості як досвідченого пропагандиста. Якщо доводиться мати справу з групою людей, то фахівець із психологічних операцій повинен з’ясувати її вплив на інші групи, який здатний викликати зміну в поглядах або безпосередньо призвести до бажаних результатів. Спочатку ефективність дій групи може не відповідати бажаним результатам, однак може змінюватися зі зміною ситуації, перетворюючи групу у вигідний об’єкт інформаційно-психологічного впливу;

вразливість і чутливість. З погляду вибору тематики чи тем, яких варто уникати, фахівець з інформаційно-психологічних операцій повинен враховувати, що кожен об’єкт впливу буде вразливим щодо деяких питань і умов. Рівною мірою об’єкт впливу виявиться чутливим до деяких цінностей.


Додатки

Додаток А. Короткий огляд по країні

Короткий огляд країни дає стисле, загальне уявлення про країну, яка була об’єктом вивчення, за допомогою визначених вихідних і статистичних даних про неї, її географічне положення і населення.

Відомості, які необхідно включати в короткий огляд:

країна (характеристика країни із зазначенням періоду її утворення і коротким описом попередніх форм правління);

площа, географічне положення та географічний розподіл країни (площа районів у квадратних кілометрах, географічні підрайони, наприклад, прибережні зони, гори, рівнини);

населення (чисельність населення і його густота, райони з високою густотою населення);

мови і діалекти (офіційна мова і мови, якими розмовляє населення; процентне відношення і компактність проживання кожної мовної групи);

уряд (дані щодо існуючого уряду, порядок призначення чи вибору лідерів, тривалість перебування їх при владі, також вказується чинний керівний діяч (діячі) і основні політичні сили в країні);

трудові ресурси (загальні трудові ресурси, галузі їх застосування і процентне відношення);

релігії і секти (релігії в кожнім районі і відсоток віруючих);

організації і їх основні цілі);

медичне обслуговування (загальна характеристика умов життя та система медичного обслуговування);

юридична система (характеризується юридична, судова система);

адміністративний розподіл (розподіл на райони, графства, округи, у яких здійснюються відповідні функції);

транспорт (які види транспорту використовуються і їх загальні можливості, наприклад, кількість повітряних ліній, літаків, аеродромів, довжина шосейних доріг, їх види, довжина водних шляхів і їх глибина);

збройні сили (структура і чисельність);

поліція (види і сфери відповідальності).

Додаток В. Структура державного управління

Необхідно вказати формальну структуру уряду, ключові посади й установи. Фахівець з інформаційно-психологічних операцій повинен з'ясувати канали урядового контролю, приділяючи особливу увагу політичним партіям (при їх наявності). Також необхідно вказати урядові органи і ключові посади в них без зазначення конкретних імен.



Додаток Г. Члени уряду і видатні особи

У додатку надаються основні їх біографічні дані і потенційні вразливі сторони, сприятливість у психологічному відношенні членів уряду і видатних особистостей.



Додаток Д. Засоби масової інформації

Міститься короткий огляд ЗМІ країни, які є об’єктом вивчення, їх місцезнаходження, рівень технічного оснащення. Надається інформація про друкарні і видавництва, розподіл радіо-, телевізійних приймачів і студій, релейних станцій, кіностудій і виставкових залів, об’єктів служби новин та їх обладнання. Фахівець з інформаційно-психологічних операцій повинен знати, що частини (підрозділи) ІПсО можуть використовувати дане обладнання або контролювати його застосування. Тому важливого значення набуває інформація: де виготовлено таке обладнання; модель; тип; серія; назва фірми-виробника; будь-яка інша технічна інформація щодо ремонту, обслуговування обладнання.


Додаток 3

Короткий термінологічний словник у сфері інформаційно-психологічних операцій



Авіаційні засоби психологічної боротьби (ПБ)

-

спеціальні засоби для вирішення завдань залистування з повітря. А.з. включають авіаційні агітаційні бомби типу АГІТАБ-250/85, АГІТАБ-500/300 та інші, контейнери для повітряних куль (АТП-1Д) та спеціальне обладнання для гелікоптерів у випадку залистування ручним способом (КМГУ з блоком БКФ-1Л). До А.з. необхідно зараховувати спеціальні повітряні апарати (гелікоптери, малогабаритні літаки, аеростати, повітряні кулі), що обладнані гучномовними станціями типу ВЗС і можуть виконувати завдання аудіотрансляції програм усного мовлення.


Авіаційні сили ПБ США

-

включають 193 авіагрупу спеціальних операцій (Горисберг, Пенсільванія). На озброєнні - 6 літаків типу “Геркулес” модифікація “Rivet Raider” ЕС-130Е, призначених для трансляції телевізійних та радіопрограм з повітря та виконання завдань РЕБ. Трансляція телевізійних програм здійснюється у діапазоні метрових хвиль бортовою телевізійною станцією потужністю 10 кВт (до 800 км), радіопрограми транслюються у діапазоні HF, UHF. Комплект антен включає: телевізійні - у контейнерах 7.01м, радіо - діаметром 1,83м, висувну повітряну антену з балансиром - довжиною 2400м. Можлива одночасна трансляція телерадіопрограм та приглушення роботи ЗМІ противника на відстані до 600-800 км. У 1999 році до складу 193 авгр передано літак нової модифікації С-130J, призначений для ведення інформаційної війни у комп’ютерних мережах типу INTERNET. Оперативні групи від 193 авгр підтримували бойові та спеціальні операції у Панамі (1989), Перській затоці (1991), Гаїті (1994), Боснії та Герцеговині (1997), Чорногорії (1999).


АГІТАБ-250/85

-

авіаційна бомба зразка 1953 року, виконана в габаритах авіаційної бомби ФАБ -250. Призначена для прицільного залистування з повітря з висоти від 10.000 до 160 метрів (оптимальна висота розкриття бомби - 300-400 м) при швидкості бомбардувальника або штурмовика 350-900 км/год. АГІТАБ-250/85 має споряджену вагу 72,5-93,5 кг, в тому числі вага агітматеріалів -28-33 кг або 8820 листівок формату 1/8 д.а. (друкарського аркуша), або 17000-формату 1/16 д.а., або 860 газет, або 900 брошур формату 145×220. Площа залистування розраховується відповідно до конкретних погодних та технічних умов реалізації завдань і може складати для АГІТАБ-250/85 - 40-60 га (0,2 на 2,5 км).

АГІТАБ-500/300

-

виконана в габаритах фугасної авіабомби ФАБ-500 і може бути використана для прицільного залистування з літаків фронтової та стратегічної авіації. Вага бомби (зразка 1966 року) у спорядженому стані 298-310 кг, вага агітматеріалів 68-75 кг або 35 тисяч листівок формату 1/16 д.а. Більш якісні аеродинамічні характеристики дозволяють використовувати АГІТАБ-500/300 з висот до 20 тисяч метрів при швидкості літака до 3 тисяч км/год. Площа залистування для АГІТАБ-500/300 - 160-180 га (0,4 на 4 км).


Агітаційний контейнер

-

спеціальне обладнання для розповсюдження листівок з повітря на дозвукових швидкостях з літаків, вертольотів, аеростатів.


АГІТАК-агітаційний контейнер, обладнаний парашутною системою

-

забезпечує рівномірний розліт листівок з висоти 400-800 метрів. Вага агітматеріалів - 8 кг, площа залистування- 14-15 га. Переважно використовується для залистування населених пунктів. Вдосконаленим агітаційним контейнером є КМГУ (контейнер малогабаритних вантажів уніфікований) вагою до 44 кг має 8 бандеролей (БКФ АЛ) по 8 кг агітматеріалів у кожному).


АТП-1Д (агітаційна парашутна тара)

-

дозволяє розповсюдити 60-70 кг агітматеріалів - 30-35 тисяч листівок формату 1/16 д.а., з висоти від 12 тисяч метрів.


АУ-2 - агітаційна “упаковка”

-

пакунок листівок, у якому до 2 тисяч агітматеріалів утримуються за допомогою двох мотузок та примітивного таймера, що розкривається на висоті 400-600 метрів. Зазвичай викидається з вертольота (малого літака) ручним способом .


База даних

-

іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній області.


База знань

-

масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами.


БКФ АЛ (блок контейнера фронтового з агітаційною літературою)

-

має таймер відкриття, вміщує до 4 тисяч листівок- агітматеріалів формату 1/16 д.а. Забезпечує рівномірне залистування у випадку викиду на висоті від 50 до 800 метрів при швидкості літака 700-750 км/год. Таймер розкриття тари має інтервали: 15 сек.; 1 сек.; 0,5 сек.; 0,2 сек.; 0,05 сек. Визначений час встановлюється штурманом, що відповідає за розрахунок виконання завдання за листування.


Боротьба

-

досягнення чого-небудь, долаючи перешкоди, труднощі; вступ у протиріччя;

конфліктна взаємодія сторін з приводу протилежних, непримиренних інтересів.



Введення противника в оману

-

воєнні хитрощі, до яких вдається кожна із сторін, які ведуть воєнні дії.


Засіб захисту

-

програмний продукт або сукупність послідовних дій (в тому числі організаційного характеру), технічний пристрій або апаратно-програмний комплекс, створений (розроблений) для захисту власних систем управління від завдання по них інформаційного удару чи проведення диверсії


Засоби інформатизації

-

електронні обчислювальні машини, програмне, математичне, мовне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій.


Зброя масового збою

-

сукупність зразків зброї масового збою і технічних засобів зберігання, доставки і забезпечення застосування цих зразків.


Зразок зброї масового збою

-

програмний продукт (сукупність послідовних дій), створений (розроблений) для завдання інформаційного удару.


Електронний депозитарій інформаційних ресурсів

-

сукупність засобів інформатизації, що призначена для забезпечення процесів формування, обліку, збереження, захисту, супроводження і використання інформаційних ресурсів у електронному вигляді.


а)адміністратор інформаційних ресурсів

-

орган (посадова особа), до функцій якого входить формування, збереження, захист, експлуатація і використання інформаційних ресурсів.


Інформатизація

-

сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.


Інформація

-

відомості про осіб, предмети, технології, засоби, ресурси, події та явища, що відбуваються в усіх сферах діяльності держави, життя суспільства та в довкіллі, незалежно від форми їх надання;

відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.




а)Документована інформація (документ)

-

інформація, що зафіксована на матеріальному носії, з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати.


б)Конфіденційна інформація

-

документована інформація, доступ до якої обмежується відповідно до законодавства України.


Інформаційна атака

-

сукупність активних інформаційних впливів сил і засобів окремих підрозділів на елемент або групу елементів інформаційних систем протидіючої сторони з метою виконання поодиноких тактичних завдань інформаційної боротьби.


Інформаційна битва

-

сукупність різних інформаційних впливів і атак, об’єднаних спільним задумом, які проводяться спеціально виділеними силами і засобами і спрямовані на виконання одного оперативного завдання інформаційної боротьби.


Інформаційна боротьба

-

завоювання і утримання інформаційної переваги над противником під час підготовки та ведення операцій (бойових дій). Вона забезпечує більш повною, точною, достовірною, своєчасною інформацією про обстановку і можливість системи керування реалізувати перевагу в бойових діях військ (сил).


Інформаційна війна

-

всеохоплююча і цілісна стратегія, обумовлена зростаючою значущістю і цінністю інформації з питань політики, економіки, оборони та безпеки держави. Інформаційна війна не буває випадковою або відособленою - вона являє собою узгоджену діяльність щодо використання інформації - зброї для ведення дій, які проводяться для досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної безпеки з використанням впливу на інформацію та інформаційні системи противника з одночасним захистом своєї інформації та інформаційних систем.


Інформаційна операція

-

сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за цілями завданнями, місцем і часом інформаційних битв, дій (акцій) і ударів, які проводяться для завоювання і утримання інформаційної переваги над противником (або зниження його інформаційної переваги) на театрі воєнних дій або стратегічному (операційному) напрямку.

Цілі інформаційних операцій досягаються вирішенням таких завдань: інформаційним впливом на противника; інформаційним захистом; ефективним використанням інформаційних ресурсів власного угруповання військ (сил).


За масштабами інформаційні операції можна класифікувати як: стратегічні; оперативно-стратегічні; оперативні; оперативно-тактичні.


Наступальна інформаційна операція

-

проводиться з метою завоювання і утримання інформаційної переваги над противником. У цій операції головні зусилля спрямовуються на дезорганізацію його систем управління військами і зброєю. Частина сил і засобів забезпечують сталість власного управління. При цьому всі заходи, які проводяться в рамках інформаційної боротьби, повинні забезпечувати сприятливі умови для бойових дій своїх військ (сил).


Оборонна інформаційна операція

-

проводиться в умовах більшої інформаційної переваги противника з метою зниження цієї переваги. У такій операції головні зусилля сил і засобів спрямовуються на забезпечення інформаційної безпеки органів управління об’єднань і з’єднань, на захист інформації в системах управління. Частину сил і засобів спрямовують на дезорганізацію управління військами і зброєю противника.


Інформаційна технологія

-

цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, які забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.


Інформаційне протиборство

-

закономірний об’єктивний процес у стосунках між державами, спрямований на досягнення цілей державної політики в мирний та воєнний час, також комплексний вплив на систему державного і військового управління супротивної сторони, на її воєнно-політичне керівництво. Цей вплив ще у мирний час приводить до прийняття сприятливих для сторони - ініціатора інформаційного впливу рішень, а у ході конфлікту повністю паралізує функціонування інфраструктури управління противника.


Інформаційний вплив

-

організоване застосування сил і засобів інформаційної боротьби для розв’язання завдань, завоювання (підтримання) інформаційної переваги над протидіючою стороною.


Інформаційний продукт

-

створена виробником документована інформація, відомості, дані і знання, призначені для забезпечення інформаційних потреб користувача;

документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів.




Інформаційний ресурс

-

організована сукупність інформаційних продуктів, призначених для забезпечення певних інформаційних потреб;

сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).




Виробник національних інформаційних ресурсів

-

юридична або фізична особа, що створила (створює) інформаційний продукт, який включено (включається) до національних інформаційних ресурсів.


Власник інформаційних ресурсів

-

фізична або юридична особа, яка має право власності на інформаційні ресурси і здійснює повноваження володіння, користування, розпорядження ними відповідно до чинного законодавства.


Володар інформаційних ресурсів

-

фізична або юридична особа уповноважена власником, яка реалізує повноваження, володіння, користування, розпорядження інформаційними ресурсами у обсязі, що встановлюється їх власником.


Користувач національних інформаційних ресурсів

-

будь-яка юридична або фізична особа, що використовує у своїй діяльності елементи національних інформаційних ресурсів.


Національні інформаційні ресурси

-

організована сукупність інформаційних ресурсів, які необхідні для забезпечення національних інтересів і вирішення суспільно-економічних завдань суб'єктів економіки, виробництва, науки, культури та інших сфер діяльності.


Реєстр інформаційних ресурсів

-

організована сукупність відомостей про інформаційні ресурси певного виду, а також про інформаційні продукти, що входять до складу цих ресурсів.


Інформаційний суверенітет держави

-

здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-за кордонів держави з метою додержання законів, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави.


Інформаційний удар

-

короткодіючий потужний узгоджений вплив сил і засобів на найбільш важливий елемент (елементи) системи управління противника для досягнення рішучих цілей – завоювання інформаційної переваги.

Інформаційні удари можна класифікувати за масштабами (стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні, оперативно-тактичні, тактичні), за ступенем масування сил і засобів (вибіркові, зосереджено-масовані і масовані) та за типами (спеціальні, радіоелектронні, радіоелектронно-вогневі, комп’ютерні і комбіновані).


Спеціальний удар

-

узгоджений за завданнями, місцем і часом масований комплексний морально-психологічний вплив сил і засобів, які залучаються до ведення інформаційної боротьби, на особовий склад (перш за все, на персонал органів управління) угруповання противника з метою зриву (утруднення) управління на окремих напрямках на визначений час.


Радіоелектронний удар

-

узгоджений за часом, глибиною і завданнями раптовий масований комплексний вплив різнорідних сил і засобів радіоелектронного придушення і функціонального ураження на електронні об’єкти системи управління противника з метою зриву управління на окремих напрямках (або з окремих пунктів управління) на визначений час.


Радіоелектронно-вогневий удар

-

узгоджений за часом, глибиною і завданнями масований комплексний (радіоелектронний і вогневий) вплив сил і засобів РЕБ, ракетних військ і артилерії, авіації та інших сил і засобів, виділених для боротьби з системами управління противника з метою зриву управління на окремих напрямках на визначений час.


Комп’ютерний вірус

-
-

фрагмент коду, що виконується та копіює себе в іншу програму (головну програму), модифікуючи її при цьому. Дублюючи себе, вірус заражає інші програми. Вірус працює тільки при запуску головної програми і викликає її непередбачене поводження, що призводить до знищення і перекручування даних і програм;
програма, що володіє здатністю до самовідтворення і, як правило, здатна здійснювати дії, які можуть порушити функціонування КС і/або зумовити порушення політики безпеки.


Комп’ютерний удар

-

узгоджений за завданнями, місцем і часом раптовий масований комплексний вплив атакуючих сил і засобів спеціального програмно-математичного впливу на електронні об’єкти АСУ противника з метою зриву управління на окремих напрямках (або з окремих пунктів управління) на визначений час.


Інформаційні дії (акції)

-

сукупність узгоджених за цілями завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться залученими для ведення інформаційної боротьби силами і засобами протягом визначеного часу у заданому районі (напрямку).

Інформаційні дії (акції) можна класифікувати за видами (наступальні і оборонні), масштабами (стратегічні, оперативно-стратегічні, оперативні, оперативно-тактичні і тактичні) та за об’єктами впливу (інформаційно-технічні системи, морально-психологічний стан особового складу і їхня комбінація).

До наступальних інформаційних дій (акцій) відносяться інформаційний вплив (акція) та інформаційна блокада.



До оборонних – дії (акції) з інформаційного захисту.


Наступальний інформаційний вплив (акція)

-

активний, цілеспрямований, узгоджений за завданнями, місцем і часом вплив сил і засобів, які залучаються до ведення інформаційної боротьби, протягом певного часу у заданому районі по окремих інформаційних об’єктах системи управління противника чи його інформаційному ресурсу в цілому. При цьому можуть проводитись різні інформаційні удари.


Інформаційна блокада

-

узгоджене завданнями, місцем і часом застосування сил та засобів з метою найповнішого зниження можливостей противника щодо отримання і застосування інформації, необхідної для ефективного ведення операцій (бойових дій). Одним із основних способів досягнення цілі інформаційної блокади є радіоелектронне блокування.


Пінгова “ping” атака

-

насичення каналу зв'язку запитами для машини на ідентифікацію себе та підтвердження власного статусу.


Порушення нормального функціонування (або повне знищення інформаційних систем противника)


-

атака на інформаційні системи противника з метою знешкодження інформаційних джерел, підриву або ослаблення системи бойового керування та ізоляції інформаційних систем противника.

Протиборство

-

боротьба проти кого-небудь (чого-небудь), протидія.


Психологічна боротьба (операції)

-


-


найдавніша складова інформаційної боротьби. Досить сильна “несмертельна зброя”, засіб впливу на морально-психологічний стан військ противника та на думку світового співтовариства.
система організації спеціальних заходів тактичного рівня з метою дестабілізації морально-психологічних засад противника і зниження таким чином його бойової здатності (на стратегічному рівні відповідно - “психологічна війна”, на оперативному - “психологічна операція”).


Психологічна війна

-

сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їхніх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтирів, настроїв, мотивів, засад, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому.

Психологічний вплив може здійснюватись різними методами:

а) психологічними засобами, коли уряд у передвоєнний період через засоби масової інформації намагається сформувати у свого народу (особливо серед військовослужбовців) патріотичні погляди і переконання, забезпечити у масовій свідомості пріоритет цілей державної політики. Вірогідний противник у цей же час намагається розпалити націоналістичні настрої, невдоволеність політичними або економічними заходами уряду;

б) воєнними засобами, коли одна держава, загрожуючи іншій намагається досягнути своїх політичних цілей демонстрацією військової сили;

в) застосування системи торгових і фінансових санкцій, спрямованих на економічний підрив потенційного противника, які призводять до зниження рівня життя більшості населення, численних труднощів у побуті, росту захворювання, недоїдання, і, як наслідок, масове невдоволення громадян існуючим становищем;

г) політичними засобами, коли демонстративний марш (виступ) членів однієї партії (організації) розпалює жорстоку полеміку між представниками різних політичних сил, посилює протистояння між ними.


Інформаційно-психологічний вплив (інформаційно-пропагандистський, ідеологічний)

-

інформаційно-психологічний вплив;

вплив словом, інформацією. Основна мета такого впливу - формування визначених ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань. Одночасно такий вплив викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття і навіть масовіе реагування.



Види психологічного впливу:


Психогенний вплив

-

це наслідок:

фізичного впливу на мозок індивіда, в результаті якого спостерігається порушення нормальної нервово-психічної діяльності;

шокового впливу оточення та умов або якихось подій (картин масових руйнувань, численних жертв) на свідомість людини, в результаті чого вона неспроможна раціонально діяти, втрачає орієнтацію у просторі, відчуває афект чи дигресію, впадає у паніку тощо;

впливу кольорів - психогенного впливу на психофізіологічний і емоційний стан людини;

його закономірності:

а) пов’язані з типом нервової системи людини;

б) пов’язані з історичним минулим того етносу, представником якого є особа, з її індивідуальним життєвим досвідом.


Психоаналітичний (психокорекційний) вплив

-

вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, особливо у стані гіпнозу або глибокого сну.

Нейролінгвістичний вплив (НЛП - нейролінгвістичне програмування)

-

вид психологічного впливу, який змінює мотивацію людей шляхом введення в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних програм.

Психотронний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив

-

вплив на людей, який здійснюється шляхом передачі інформації через непочуттєве (несвідоме) сприйняття. Психотроніка орієнтується, переважно, на методи, пов’язані із застосуванням технічних засобів впливу на свідомість (як приклад - ефект, який викликається кольоровими плямами, вмонтованими в комп’ютерний вірус, позначений апокаліпсичним “числом звіра” - 666 (Y666). Цей вірус здатний негативно впливати на психофізіологічний стан оператора персональної ЕОМ, аж до смерті).


Психотропний вплив

-

вплив на психіку людей за допомогою медичних препаратів, хімічних, біологічних , пахучих речовин.


Радіоелектронне блокування

-

узгоджений вплив засобами радіоелектронного придушення і функціонального ураження на технічні елементи систем розвідки та канали передачі інформації противника.


Радіоелектронна боротьба

-

одна із складових частин інформаційної боротьби. Специфічний вид бойових дій з широким використанням радіоелектронних засобів (об’єктів радіоелектронної боротьби) з метою “руйнування” інформаційного поля противника до рівня, який робить неможливим ефективне застосування засобів ураження.


Спамінг “spaming”

-

відправка на сайт великої кількості повідомлень електронної пошти.


Спосіб інформаційної боротьби

-

порядок та прийоми застосування сил і засобів для захоплення і утримання інформаційної переваги над противником під час підготовки та у ході бойових дій.

Спосіб інформаційної боротьби охоплює вид і послідовність інформаційного впливу на противника, об’єкти впливу, склад сил і засобів, що виділяються для ведення інформаційної боротьби та їхньої оперативної побудови (бойового порядку).

Способи інформаційної боротьби можна поділити на три основні категорії: силові, інтелектуальні, комбіновані.


Силові способи

-

засновані на ураженні об’єктів інформаційної боротьби різними видами зброї (звичайної, радіоелектронної, інформаційної). Застосування їх дає змогу досягнути інформаційної переваги в обсязі інформації, необхідної для виконання завдань управління військами (силами).


Інтелектуальні способи

-

мають на меті реалізацію рефлексивного керування противником. Застосування їх робить можливим досягнення переваги з інформації, що використовується для управління військами (силами).


Комбіновані способи

-

забезпечують досягнення інформаційної переваги кількісно і якісно.


Точка входу

-

одиниця обчислювальної техніки (група обчислювальної техніки), людина (група людей) яка працює на комп’ютеризованих засобах, програмний продукт (група програмних продуктів) або апаратно-програмний комплекс (що мають певні недоліки), використання яких дає можливість для несанкціонованого проникнення в систему управління (її підсистему), несанкціонованого збору і передачі потрібної інформації, а також підготовки системи управління для проведення на ній однієї з форм інформаційного протиборства.

Точки входу пропонується розрізняти:



апаратно-програмні (окремий комп’ютер (робоче місце); окремий комп’ютер обчислювальної мережі; автоматизовані системи управління, локальні мережі; глобальні мережі (Інтернет));

програмні: (уразливі місця операційних систем; уразливі місця програмного забезпечення);

людські: (використання окремої людини; використання групи людей; використання недосконалої організації побудови систем захисту; комбіновані.


Технологія створення зразка зброї масового збою

-

алгоритм, який описує:

спосіб проникнення до об'єкта ураження, пов'язані з цим дії;

перелік необхідних дій зразка та послідовність їх виконання;

спосіб виходу з об'єкта ураження, пов'язані з цим дії;

можливості страхування і маскування на всіх етапах дії зразка;

перелік заходів для ліквідації слідів перебування та можливих наслідків.




Хакер

-

фахівець комп'ютерної галузі, який використовує набуті знання для несанкціонованого проникнення в інформаційні системи, права доступу до яких не має, з метою здобування інформації, непередбаченого використання інформаційної системи або завдання їй шкоди. Як правило, хакер діє з метою виявлення уразливих місць захисту інформаційних систем і за замовленням власників цих систем.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка