Міністерство оборони україни



Сторінка7/30
Дата конвертації21.03.2018
Розмір4.82 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   30

Боснія та Герцеговина “Спільні зусилля” (1996 р.)


Операція “Спільні зусилля” в Боснії і Герцеговині проводилася протягом 1996 року. Під час підготовки та введення військ у колишню Югославію Сили з виконання Дейтонської угоди США (СВУ) та їх союзники по НАТО розпочали здійснення широкого комплексу заходів інформаційно-психологічного характеру.

В Боснії і Герцеговині на апарати ПсО та частини по роботі з цивільним населенням (РЦН) покладались завдання: вивчення соціально-політичної обстановки у регіоні та настроїв місцевих жителів, налагодження доброзичливих відносин з владою та населенням різних регіонів, роз’яснення їм військової місії, відвернення та врегулювання конфліктних ситуацій, здійснення інформаційно-психологічного впливу на різні групи місцевого населення і членів збройних формувань з метою пом’якшення національних, етнічних та релігійних протиріч, зміцнення громадянського миру, допомоги у відбудові структур громадянської адміністрації та систем життєзабезпечення і т. ін.

Із США у Боснію і Герцеговину прибули значні сили та засоби зі складу командувань РЦН, ПсО та спеціальних операцій Сухопутних військ.

Загальне керівництво діяльністю апаратів, сил та засобів ПсО та РЦН було покладено на командувача СВУ та його штаб. При штабі американського контингенту СВУ діяли: відділ військово-цивільних відносин, який відповідав за загальне планування та організацію ПсО, та центр цивільно-військового співробітництва, до компетенції якого входили питання організації та ведення роботи з цивільною владою та населенням.

Основними формами роботи апарату ПсО в Боснії і Герцеговині були форми друкованої, радіо- та телепропаганди, усного мовлення і безпосередні контакти з місцевою владою та населенням.

Виходячи із завдань та плану дій військових контингентів СВУ на період підготовки та проведення виборів, офіцери відділу військово-цивільних стосунків (ПсО) штабу американського контингенту СВУ спільно з відділом РЦН та по зв’язках з громадськістю (ЗІ) завчасно спланували та організували проведення спеціальної передвиборчої інформаційної кампанії. Головними її цілями були:



інформування об’єктів впливу про заходи СВУ та структур ОБСЄ щодо забезпечення права громадян Боснії і Герцеговини на голосування;

запобігання актам насильства до, у ході та після виборів;

сприяння міжнародним спостерігачам.

Як основні об’єкти інформаційно-пропагандистського впливу в рамках кампанії спеціалістами ПсО були виділені: виборці, політичні партії Боснії і Герцеговини, місцеві громадянські власті, особовий склад СВУ, засоби масової інформації, міжнародна громадськість.

Особлива увага приділялась роботі з міжнародними та місцевими засобами масової інформації. Вона дала значні результати, які були обумовлені тим, що навичкам вмілого спілкування з журналістами були навчені не тільки спеціалісти служб ПсО, РЦН та СО армій США та НАТО, але й практично всі командири і начальники, яким доводилось працювати зі ЗМІ.

На думку американських експертів, інформаційна кампанія із забезпечення проведення виборів в Боснії і Герцеговині показала, що дуже перспективним засобом формування громадської думки та проштовхування у міжнародні ЗМІ певної інформації стає глобальна комп’ютерна інформаційна мережа Інтернет. У період підготовки та проведення виборів у Боснії і Герцеговині спеціалісти ПсО США та НАТО використовували Інтернет для пропаганди позитивного образу військ США та НАТО у врегулюванні боснійської проблеми, передачі графічних зображень пропагандистського характеру (листівок, плакатів) і т. ін.

Ще з травня 1996 року через Інтернет було організовано розповсюдження офіційного друкованого органу американського військового контингенту в Боснії і Герцеговині газети “Телен” (“Кіготь”).

В результаті комплексу заходів, проведених органами ПсО, РЦН СО американських та натовських військ, вибори у вищі органи влади Боснії і Герцеговини в цілому пройшли за сценарієм, визначеним політичним керівництвом Заходу. Командуванню СВУ вдалося не допустити спалахів насильства, масових антиамериканських виступів та обрання на важливі пости небажаних для США та НАТО місцевих політичних діячів. Завдяки інформаційній кампанії результати виборів, хоча й із застереженням, були визнані всіма боснійськими сторонами і світовим співтовариством.

Досвід миротворчої операції, яка проводилася США та НАТО у Боснії і Герцеговині, підтвердив, що керівництво збройних сил Заходу продовжує приділяти питанням інформаційно-психологічної протидії і забезпечення дій військ дуже пильну увагу.

Югославія "Союзницька сила" (1999 р.)

Під час підготовки агресії проти Союзної Республіки Югославія блок НАТО надавав великого значення організації і веденню інформаційної війни.

Під час планування агресії основні зусилля інформаційних структур блоку направлялись на вирішення таких завдань:



формування негативного уявлення про воєнно-політичне керівництво СРЮ як про джерело кризи й основну причину гуманітарної катастрофи в Косові і Метохії, руйнування морально-етичних цінностей сербського народу і нагнітання несприятливого психологічного клімату у відносинах різних політичних сил СРЮ;

створення і підтримка у воєнно-політичного керівництва СРЮ стримуючого страху перед силовими акціями НАТО, у тому числі і за рахунок афішування високої ефективності наявних озброєнь і потенційних можливостей об’єднаних збройних сил блоку;

формування репутації зовнішньополітичного керівництва США і НАТО як дуже твердого у своїх рішеннях і послідовного у діях;

прицільна інформаційна обробка ключових фігур у керівництві СРЮ на підставі врахування їх психологічних особливостей, політичної й іншої орієнтації; пропаганда і упровадження форм суспільного поводження, що знижують моральний потенціал нації.

Одночасно з вирішенням цих завдань планувався цілий ряд заходів щодо впливу на інформаційну інфраструктуру СРЮ. На підставі рішення президента США були визначені об’єкти впливу: на політичному рівні — це широкі верстви населення країн НАТО і світова громадськість, на стратегічному — уряд, народ і збройні сили Югославії.

Проти СРЮ була здійснена ціла серія інформаційно-психологічних операцій. Вони включали могутній вплив на інформаційні системи Югославії з метою руйнування інформаційних джерел, підриву або ослаблення системи бойового управління, ізоляції не тільки військ (сил), але і населення.

Складовою частиною інформаційної агресії стало і розгортання цілеспрямованого й інтенсивного мовлення на територію Югославії радіостанції “Голос Америки”, знищення теле- і радіоцентрів з метою забезпечення контролю над суспільною думкою населення. Наприклад, після руйнування телецентрів у Пріштіні і Белграді місцеві жителі мимоволі залишилися у інформаційному полі ЗМІ тільки країн НАТО. Для безпосередньої “окупації інформаційного простору Югославії” НАТО застосовувало апробовані раніше США в Іраку, Гренаді і Панамі засоби, у тому числі літаючу теле- і радіостанцію “Commando Solo”, яка транслювала свої передачі на частотах, які використовувались сербським телебаченням.

У ході інформаційно-психологічних операцій було сплановано ведення радіомовлення на Югославію з територій суміжних країн, а також розкидання пропагандистських листівок. Передбачалося активне використання штатних формувань психологічних операцій і відповідних ЗМІ, які знаходилися в розпорядженні командування Сухопутних військ США. Для порушення роботи югославських комп’ютерних мереж за замовленням Пентагону були розроблені програмні пакети вірусів для впровадження в комп’ютерні бази даних.

Незважаючи на дуже сильний інформаційно-психологічний вплив США і НАТО та несприятливий інформаційний фон, керівництво СРЮ в цілому досить вміло діяло в сфері управління інформацією, успішно протистояло інформаційно-психологічному тиску. У ході конфлікту не було зафіксовано випадків часткової чи повної втрати контролю над ситуацією югославськими інститутами влади через порушення інформаційної інфраструктури.

Тенденційний, агресивний характер інформаційного впливу, що здійснювався НАТО в ході операції, вперше викликав активну протидію Белграда. Аналіз подій свідчить, що керівництво США і НАТО на першому етапі операції виявились не готовим в повному обсязі до відповідних дій СРЮ. Підтвердженням тому є не тільки негативні для НАТО результати соціологічних опитувань, але і конкретні дії Альянсу, які здійснювалися вже під час другого етапу операції для того, щоб повернути втрачену ініціативу в інформаційному протиборстві.

Використовуючи всі можливості ЗМІ та помилки, які були допущені керівництвом НАТО у сфері зв’язків із громадськістю, воєнно-політичному керівництву Югославії вдалося тимчасово перехопити ініціативу в інформаційно-психологічному протиборстві. Югославські ЗМІ, задіяні в пропагандистській кампанії, вдало використовували факти жертв серед цивільного сербського й албанського населення Косова і Метохії, порушень ОЗС НАТО основних положень Женевських конвенцій і додаткових протоколів до них, а також підтримку політичних, релігійних і суспільних діячів Росії, України, Білорусі й інших держав.

Проведені контрзаходи викликали сплеск патріотичних почуттів населення Югославії і підвищення рівня морально-психологічного стану військовослужбовців ЗС СРЮ. За рахунок обмеження пересування іноземних журналістів, введення заборон на поширення визначеної інформації, керівництво СРЮ домоглося скорочення кількості повідомлень ЗМІ негативного характеру про здійснювану ним політику.

Таким чином, вчасно вжиті заходи політичним і військовим керівництвом СРЮ на першому етапі операції “Союзницька сила”, перешкодили США і НАТО переконати світову громадськість в адекватності методів і способів проведення воєнної операції в Югославії, справедливості її цілей і завдань. У результаті відбувся певний розкол світової суспільної думки щодо політики США і НАТО на Балканах.

Для відновлення втраченої переваги в інформаційному протиборстві НАТО почало цілий ряд рішучих заходів.

По-перше, ряд провідних світових радіостанцій (“Голос Америки”, “Німецька хвиля”, "БІ-БІ-СІ" й ін.) та сили ПсО авіаційної групи 193-го авіакрила сил спеціальних операцій Національної гвардії США значно збільшили інтенсивність радіомовлення в УКХ діапазоні на країни Балканського регіону албанською, сербсько-хорватською і македонською мовами.

По-друге, з метою підриву інформаційно-пропагандистського потенціалу Югославії ОЗС НАТО завдали ракетно-бомбових ударів по теле- і радіостанціях, студіях і ретрансляторах, редакціях ЗМІ, більшість яких було знищено. Це фактично означало ліквідацію системи телерадіомовлення СРЮ.

По-третє, під кінець другого місяця збройного конфлікту під тиском НАТО Рада директорів європейської телевізійної компанії "ЄУТЕЛСАТ" прийняла рішення про заборону для компанії “Радіо і телебачення Сербії” вести мовлення через супутник. У результаті Сербське державне телебачення позбавилося останньої можливості транслювати передачі на країни Європи, а також на значну частину території своєї республіки.

По-четверте, силами психологічних операцій ЗС США над територією Югославії було розкидано більш 22 млн. листівок із закликами до сербів виступити проти Президента С. Мілошевича і сприяти "якнайшвидшому завершенню операції ОЗС НАТО".

По-п’яте, вперше могутня інформаційна підтримка воєнної операції НАТО була розгорнута в мережі Інтернет. В ній було розміщено більш 300 тис. сайтів, присвячених косовській проблемі і воєнній операції Альянсу в Югославії. Значну більшість зазначених сайтів було створено безпосередньо або при сприянні американських фахівців з комп’ютерних технологій, що, безумовно, підвищило ефективність пропагандистської кампанії НАТО.

У підсумку, незважаючи на окремі збої, керівництво НАТО зуміло переломити ситуацію в інформаційно-психологічному протиборстві з Югославією і завоювати інформаційну перевагу. Інформаційно-пропагандистський апарат Альянсу в цілому виконав поставлені перед ним завдання, вчасно вніс корективи у свою діяльність, розробив і застосував нові форми і методи інформаційно-психологічного впливу на противника.

Однак, як свідчить аналіз подій, те, що привело до очікуваних результатів у Панамі і частково в Іраку, у Югославії виявилося малоефективним. Наприклад, у відповідь на бомбардування і масований інформаційно-психологічний вплив народ Югославії продемонстрував єдність і непоступливість, у тому числі і серед недавніх політичних противників, а багаторазова перевага коаліційних військ в особовому складі і технічному оснащенні не дала очікуваних результатів при веденні широкомасштабних бойових дій. Зважаючи на це, можна зробити висновок про те, що навіть найсучасніші інформаційні технології навряд чи коли-небудь можуть замінити усвідомлення кожним військовослужбовцем цілей і характеру війни на захист територіальної цілісності і незалежності своєї країни.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   30

Схожі:

Міністерство оборони україни iconМіністерство оборони україни департамент кадрової політики методичні рекомендації з порядку планування, добору, підготовки та направлення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України для навчання за кордоном
Затверджені директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 30. 12. 2013 інв.№255
Міністерство оборони україни iconЗразки документів
Заступнику Міністра оборони України – керівнику апарату генерал-лейтенанту дубляну о. В
Міністерство оборони україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство оборони україни iconМіністерство транспорту та зв’язку україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Саме так цю гру задумували І використовували її творці – лицарі І володарі давніх Персії, Ірану, арабських країн Близького Сходу,...
Міністерство оборони україни iconВ. А. Потульницький, Національна академія оборони України Г. В. Потульницький
Стейніц (1836-1900) І багатолітній претендент на це звання Зігберт Тарраш (1863-1934). Перший з них заклав фундамент І вибудував...
Міністерство оборони україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство оборони україни iconМіністерство культури україни
Додаткового фахового вступного випробування для отримання освітнього ступеня магістр


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка