Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда



Сторінка1/3
Дата конвертації12.10.2017
Розмір0,75 Mb.
  1   2   3

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької РДА

Грузевицька ЗОШ І-ІІІ ст.





Робота вчителя фізики

Грузевицької ЗОШ І-ІІІ ст.

Маркітан Людмили Андріївни

с. Грузевиця

Зміст

І. Вступ


ІІ. Класифікація міжпредметних зв'язків

ІІІ. Міжпредметниі зв'язки



  • фізики і біології

  • фізики і математики

  • фізики і хімії

  • фізики і природознавства

  • фізики і екології

  • фізики і інформатики

  • фізики і літератури

  • фізики і образотворчого мистецтва

ІV.Інтегровані уроки

V. Висновок

VІ. Список використаної літератури


Вступ
«Все, що знаходиться у взаємному зв’язку,

повинно викладатися у такому ж зв’язку»

Я. А. Коменський
Основне завдання сучасної середньої загальноосвітньої школи – дати молодому поколінні глибокі, міцні знання з точних наук, виробити вміння і навички застосовувати їх на практиці.

Для успішного виконання поставленого завдання потрібно підвищити якість навчання і виховання, забезпечити більш високий науковий рівень викладання. Важливу роль у цьому відіграють міжпредметні зв’язки як фактор оптимізації навчального процесу.

Кожен природничий предмет вивчає частину природи лише з якогось одного боку, а всі разом вони дають цілісну картину про неї. Інтеграція – це об’єднання частин у ціле через взаємодію, взаємопроникнення різних навчальних предметів.

Об'єктивний процес зв'язку між науками знаходить відображення і в процесі навчання фізики в школі. Цього вимагає не тільки принцип науковості, а й ті завдання, які ставляться перед шкільним курсом фізики. Зокрема, формування діалектико-матеріалістичного світогляду неможливе без встановлення й виявлення зв'язку з іншими природничими навчальними предметами.

Використання під час вивчення фізики знань, одержаних раніше на уроках хімії, біології, математики, географії сприяє більш свідомому засвоєнню всього навчального матеріалу.


Класифікація міжпредметних зв'язків

Міжпредметні зв'язки - це дидактична категорія, яка відображається у взаємозв'язаному і взаємообумовленому вивченні навчальних предметів у школі.

Міжпредметні зв'язки забезпечують:


  • узгоджене в часі вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки; - обґрунтовану послідовність у формуванні понять;

  • єдність вимог до знань, умінь і навичок;

  • використання при вивченні фізики знань, одержаних при вивченні інших предметів;

  • ліквідацію невиправданого дублювання в змісті навчальних предметів;

  • показ спільності методів, які застосовуються в різних дисциплінах (генералізація знань);

  • розкриття взаємозв'язку природних явищ, показ єдності світу;

  • підготовку учнів до оволодіння сучасними технологіями.

Класифікація міжпредметних зв'язків











Хронологічні зв'язки забезпечують узгоджене викладання предметів у часі відповідно до потреб кожного навчального предмета.

Інформаційні зв'язки проявляються у єдності трактування понять, фактів положень, які розглядаються при вивченні різних предметів.

Шляхи здійснення міжпредметних зв'язків:



  • використання знань, одержаних при вивченні інших дисциплін;

  • виконання комплексних експериментальних робіт;

  • проведення комплексних екскурсій;

  • узагальнююче повторення.

Актуальність проблеми міжпредметних зв'язків у сучасних умовах посилюється зниженням значущості й інтересу учнів середніх навчальних закладів до предметів природничого циклу, що зумовлено існуванням штучного розриву між спорідненими галузями природничих наук.

Водночас ще К.Д.Ушинський казав, що логіка природи – найкорисніша та найдоступніша для дітей. Необхідно, щоб вона була зрозуміла учням при вивченні предметів природничого циклу, на які роздрібнене знання про світ природи.

Міжпредметні зв'язки шкільних курсів фізики, хімії, біології за своєю суттю є віддзеркаленням діалектичних взаємозв'язків,що постійно і об'єктивно діють у природі. У процесі навчання міжпредметні зв'язки виступають як засіб, що сприяє вирішенню одного з головних завдань природничої освіти – вихованню у школярів цілісного природничонаукового світогляду Послідовна, систематична реалізація міжпредметних зв'язків у педагогічному процесі значно підсилює його загальну ефективність, а разом із тим позитивно впливає на навчання, різнобічний розвиток учнів.

Міжпредметні зв'язки не ліквідовують специфіку фізичних, хімічних, біологічних наук, а лише збагачують їх теорії і методи пізнання природи, не порушуючи властивої їм своєрідності.

Особливу роль у формуванні світогляду школярів відіграють наукові знання.

Вони являються джерелом об'єктивної, достовірної інформації про навколишній світ і досить повно відтворені в змісті навчальних дисциплін. Природничо-наукові предмети покликані розкрити перед учнями сучасну наукову картину світу. Знання про природу складають природно-науковий фундамент діалектико-матеріалістичного світогляду.

Міжпредметні зв'язки на уроках фізики зазвичай використовуються з метою

засвоєння учнями провідних світоглядних ідей: матеріальна єдність світу, взаємозв'язок форм руху матерії, єдність живої і неживої природи, рух і розвиток природи, простір і час, як форми існування матерії, закономірності її розвитку і пізнання.

Актуальність проблеми обумовлена процесом інтеграції наук, що відбувається

поряд з їх диференціацією. Найбільші наукові відкриття і вирішення складних

технічних проблем в сучасних умовах частіше за все здійснюються в результаті

комплексних досліджень, що спираються на взаємодію багатьох наук.

Міжпредметні зв'язки сприяють підвищенню наукового рівня знань учнів

завдяки всебічному вивченню властивостей тіл, явищ і процесів, розкриттю зв'язків між ними, можливості встановлення різносторонніх зв'язків явищ: завдяки систематизації та узагальненню знань, які учні набувають при вивченні різних дисциплін. Використання міжпредметних зв'язків особливо важливо на початковому етапі вивчення фізики, бо задачі на міжпредметній основі дозволяють зацікавити учнів.

Шляхи реалізації між предметних зв’язків:

1. Ознайомлення з програмами з математики, хімії, біології, географії, природознавства.

2. Установлення зв’язків між темами з цих предметів.

3. Співпраця з вчителями математики, хімії, біології, природознавства, географії.

4. Спільне планування уроків.

5. Взаємовідвідування уроків з цих предметів.

6. Створення спільних позакласних заходів з даних предметів природничого циклу.

Як зазначає відомий методист В.М.Федорова, міжпредметні зв’язки являють собою “відображення в змісті навчальних дисциплін тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі i пізнаються сучасними науками”. Інтеграція закріплює не лише взаємозв’язок, але й взаємопроникнення окремих навчальних предметів один в одного. У педагогіці i психології обґрунтовано висновок про те, що міжпредметні зв’язки являють собою одну з важливих психолого-педагогічних умов підвищення доступності i науковості навчання, його зв'язку з навколишнім середовищем, активізації пізнавальної діяльності й удосконалення процесу формування знань, умінь i навичок учнів. Разом із тим, інтеграція сприяє системному i цілісному пізнанню світу.

Ці загальні положення відносяться до використання інтегративних зв’язків при вивченні будь-якого навчального предмета, мають особ­ливо важливе значення для курсу фізики середньої загальноосвітньої школи, як науки i навчального предмета в крайньому разі з таких при­чин.

По-перше, сучасна фізика - це фундаментальна наука, яка є базою всіх загальнотехнічних i спеціальних предметів, прогрес фізики нерозривно зв’язаний із досягненнями інших фундаментальних наук про природу i з досягненнями техніки. По-друге, значення фізики далеко виходить за межі власне фізики. По-третє, курс фізики в сучасній середній загальноосвітній школі в умовах її диференціації, порівняно з його значенням для всього процесу навчання, дуже малий за об’ємом

Слід зауважити, що міжпредметні зв’язки здійснюються в двох напрямах. Для загальноосвітніх предметів – це конкретизація основних наукових положень, залучення фактичного матеріалу, використання завдань з професійним змістом, що дає змогу органічно поєднати загальноосвітню і професійну підготовку в єдиний навчально-виховний процес. Стосовно загальноосвітньої підготовки цей зв'язок можна охарактеризувати як професійну спрямованість загальноосвітніх предметів. Для спеціальних предметів – це передусім пояснення, обґрунтування практичних явищ науковими положеннями, фактами, законами.

Міжпредметні зв’язки здійснюють формування у учнів світогляду про явища природи, допомагають їм використовувати свої знання при вивченні інших навчальних предметів та в суспільно – корисній праці.

Основні напрямки міжпредметних зв’язків.

-         узгодження у часі вивчення різних дисциплін з таким рахунком, щоб вивчення одних предметів сприяло підготовці учнів до пізнання інших ;

-         здійснення єдиного підходу до формування загальних понять, навичків та умінь.

-         розкриття взаємозв’язків явищ, вивчених з різних предметів

( фізики, хімії, географії, біології, і т.д.).

















Міжпредметні зв’язки фізики і біології

Співвідношення між фізикою і біологією можна трактувати як відношення загального і часткового. Знання з біології можуть лише розширювати знання про рамки дії фізичних законів і сприяти розумінню учнями єдності природи. Цьому ж сприяє розгляд питань, зв'язаних з використанням методів фізики в біології.

Зв'язок фізики і біології має три аспекти:


  • Фізика в живих організмах.

При вивченні різних тем на уроках фізики наводяться приклади, які показують роль фізичних процесів у перебігу біологічних процесів.

  • Біоніка.
    Багато принципів, реалізованих в живих організмах широко використовуються в сучасних технічних пристроях, основою яких є фізика.

  • Екологія.

Наприклад, у 8-му класі при вивченні сили пружності і деформації, варто показати зв'язок даної теми з біологією: природа в своєму арсеналі використовує явище деформації для підвищення міцності листя дерев (рис. І).


а) манжетка звичайна б) бук

Рис. 1. Сили пружності у природі.

На рис. 1а зображена рослина - манжетка звичайна, її листя має складчасту форму, вони нагадують старовинні мережеві манжети. Схожу форму листя спостерігаємо у бука. Ця форма надає листу додаткову жорсткість і міцність. У процесі еволюції природа відібрала найбільш раціональні конструкції, у яких 'при мінімальних затратах матеріалу досягається найбільший опір різним навантаженням.

При вивченні реактивного руху учням доцільно запропонувати подумати над такою задачею: восьминоги, кальмари, каракатиці переміщаються подібно ракеті, з силою викидаючи воду, яку вони набирають через рот. Чи може такий спосіб переміщення забезпечити їм велику швидкість в товщі води? (рис.2)


а) Кальмар чудова лампа б) звичайний восьминіг

Рис.2. Реактивний рух в природі.
Приклади реактивного руху спостерігаємо у світі рослин. На березі Чорного моря є рослина «скажений огірок». Варто лише доторкнутися до дозрілого плоду, схожому на огірок, як він відскакує від плодоніжки, а крізь отвір, що утворюється із плода, фонтаном зі швидкістю 10м/с вилітає рідина із насінням. Огірки при цьому відлітають у протилежному напрямку. Стріляє скажений огірок більш ніж на 12м (рис.З)


Рис.З. Скажений огірок.

На законі збереження імпульсу ґрунтується метод діагностики балістокардіографія. Балістокардіограф складається із легко рухомої платформи Р, на яку лягає людина, і датчика О, що перетворює механічні коливання платформи в електричний сигнал (рис. 4). Коли людина перебуває на платформі, можна зафіксувати ледь помітні коливальні рухи в поздовжньому напрямі. Ці коливання є результатом дії реактивних сил, які зумовлені роботою серця. Внаслідок скорочення лівого шлуночка в аорту викидається ударний об'єм крові; виникає сила реакції струмини крові, спрямована від голови до ніг. Через деякий час виникає сила реакції струмини крові, яка рухається дугою аорти, внаслідок зміни напряму руху крові майже на протилежний. Ця сила діє на стінки аорти, відтак - на тіло людини (спрямована від ніг до голови). Кожний цикл роботи серця супроводжується механічними коливальними рухами тіла і платформи, які реєструються датчиком і записуються у вигляді балістокардіограми.



Рис.4. Балістокардіографія.

Міжпредметні зв'язки забезпечують високий рівень засвоєння учнями таких понять, як «матерія», «рух», «речовина», «поле», «енергія», а також фундаментальних природничо-наукових законів (закону збереження і перетворення енергії, закону збереження маси, закону збереження електричного заряду). До того ж міжпредметні зв'язки дозволяють оперувати знаннями, отримуваними на уроках з різних дисциплін, у розв'язуванні задач комплексного характеру, формують уміння здійснювати всебічний підхід до вивчення явищ, що відбуваються в природі і техніці.

При вивченні електрики учням треба повідомити, що електричні заряди і електричне поле відіграють важливе значення в життєдіяльності клітин. В не збудженому стані клітини завжди зовнішньо заряджені позитивно, а внутрішньо – негативно. Напруга між зовнішніми і внутрішніми частинами клітин становить 0,05- 0,1В. В живих організмах завжди є біотоки. В організмі людини проходить безпреривне окислення поживних речовин. «Згорають» спершу вуглеводу і жири, і в меншій мірі білки. Так , при окисленні 1г білка 1г вуглеводів виділяється 17Дж, а при 1г жирів 38Дж.енергії . На цьому прикладі пропоную учням розрахувати калорійність добового раціону для шахтарів, спортсменів і т.д., якщо їм потрібно в середньому 163г.білків, 153г. жирів і 631г.вуглеводів.

В 7 кл. діти з задоволенням виконують практичні і лабораторні роботи по виміру густини і об’єму , розраховують середній розмір різних сільськогосподарських рослин ( овочів, плодів, зерен ).

Міжпредметні зв’язки фізики і математики

Зв'язок математики і фізики проявляється у найбільшій мірі. Вивчення фізики у 7 класі, базується на попередніх зв'язках з математикою. Учитель опирається на ті знання, які учні одержали при вивченні математики в 6 класі, і на знання, які вони одержують у 7 класі на уроках математики. Тут потрібно пам'ятати, що учні 7 класу вже знайомі з буквеними позначеннями, вміють записувати формули, знайомі з від'ємними числами і координатною площиною. Вони вміють виконувати дії над цілими і дробовими числами, вимірювати величини, округлювати числа, і знаходити середнє арифметичне, розв'язувати лінійні рівняння. На протязі року математична підготовка учнів доповнюється знаннями про рівняння з двома невідомими, вони засвоюють поняття функції і її графічне представлення. 

При формуванні у учнів вимірювальних вмінь та навиків учителю фізики треба пам’ятати , що в початкових класах на уроках математики школярі отримували початкові знання про виміри довжини, часу температури, маси поняття про ціну поділки вимірювального приладу, про швидкість руху.

Виміри довжини, площі, об’єму , маси, температури та інших величин перетинаються, як математичними засобами так і фізичними. Важливою формою зв’язку фізики і математики є рішення математичних задач з фізичним змістом. Корисні задачі, які розв’язують на уроках фізики та математики,

(побудова графіків руху, швидкості, визначення об’єму , площі фігур та тіл), у курсах фізики ІХ-ХІ класів перетинаються задачі по визначенню прискорення, швидкості руху, першої та другої похідної величини.


Увосьмому класі учні засвоюють поняття степеня з від'ємним показником, побудову графіка тричлена за точками, наближені обчислення.
Для вивчення фізики в 9 класі учні одержують знання про рівняння другого ступеня і вектори та дії над ними.
Вказаного математичного апарату учням вистачає для вивчення фізики до 11 класу, де при вивченні електромагнітних коливань вони і використовують знання про похідну та інтеграл, одержані на уроках математики.


Міжпредметні зв’язки фізики і хімії

Міжпредметні зв'язки фізики із хімією дають можливість краще засвоїти будову молекул і атомів, квантово-механічні поняття і повніше пояснити сутність хімічних реакцій. Фізика і хімія вивчають молекулярний і атомний рівні організації матерії, біологія - клітковий, біоценозний. Колоїди живих тіл вивчають біофізика, біохімія; зв'язок фізики, хімії і біології дає можливість пояснити явище фотосинтезу (в 11-му класі вивчається в темі «Світлові кванти»), умови його перебігу і способи управління ним на користь людини. У процесі здійснення міжпредметних зв'язків «біологія -хімія - фізика» учні глибоко усвідомлюють спільність та особливості структури живих і неживих макротіл.

Зокрема, при вивченні теми « Атом і атомне ядро. Ядерна модель атома» в 9 кл. корисно використати такі теми, вивчені уже з хімії, як « Атоми, молекули, йони», « Будова атома: ядро й електронна оболонка», при вивченнні теми « Радіоактивність. Біологічна дія радіоактивного випромінювання» тему «Ізотопи (стабільні й радіоактивні). В 10 кл. при вивченні теми «Маса й розміри атомів і молекул. Розвязування задач» використовуєм теми « Відносна атомна маса», « Відносна молекулярна маса»; при вивченні теми «Кількість речовини» - теми «Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Число Авогадро. Молярна маса»


Міжпредметні зв’язки фізики і природознавства

Оскільки за словами Роджерса « Фізика – це наука розуміти природу», то найтісніше ця наука повязана з природознавством.

В таблиці подано звязки курсів фізики і природознавства.




Знання, які учні отримали з природознавства

Клас

Теми з фізики, в яких ці знання можуть бути використані

Клас



Науки, що вивчають природу

6

Фізика як природнича наука

7



Вимірювальні прилади

5

Фізичні величини та їх вимірювання.



Сила. Види сил.сили в живій природі

6

Взаємодія тіл



Енергія.перетворення енергії

6

Енергія. Види енергії



Тіла. Речовини

5

Фізичне тіло і речовина



Рух молекул. Дифузія

5

Рух і взаємодія атомів і молекул



Твердий, рідкий, газоподібний стан речовини. Фізичні властивості речовин

5

Агрегатні стани речовини. Фізичні тіла в різних агрегатних станах



Густина речовини

5

Обчислення густини речовини



Значення світлових явищ для організмів. Джерела світла

5

Світло. Оптичні явища. Джерела світла



Поширення світла

Сонячне та місячне затемнення



5

Світловий промінь. Прямолінійне поширення світла. Сонячне та місячне затемнення



Сприйняття світла людиною

5

Дисперсія світла. Кольори



Механічний рух. Траекторія

5

Що таке механічний рух. Види траекторії

8



Звукові явища. Поширення звуку.Ультразвук. Інфразвук

5

Звук. Джерела і приймачі звуку. Ультразвук. Інфразвук



Прості механізми

6

Момент сил. Умова рівноваги важеля. Блок. Прості механізми



Повітряна оболонка землі. Тиск. Атмосферний тиск

5

. Тиск і сила тиску. Атмосферний тиск



Робота

6

Механічна робота. Одиниці роботи



Енегргія. Перетворення енергії

6

Кінетична і потенціальна енергія. Закон збереження повної механічної енергії



Теплові явища в природі

5

Теплові явища. Кількість теплоти



Види зарядів, провідники, діелектрики

5

Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди зарідів

9



Електричний струм. Провідники, ізолятори

5

Електричний струм.Дії електричного струму



Магнітні явища

5

Постійні магніти. Магнітне поле Землі


Міжпредметні зв’язки фізики і екології

Фізичні закони мають відношення до процесів, які відбуваються в природі в зв'язку з виробничою діяльністю людини. І для ліквідації негативних впливів такої діяльності, для охорони природи потрібно використати знання законів фізики.

Серед якостей, що характеризують екологічну культуру особистості, велику

роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодії людства і природи. Дії людини на природу набули глобального характеру, тому проблема охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і їх відтворювання стала особливо актуальною.

Зараз маса "людства" складає нікчемну долю загальної маси живих істот на

планеті - близько 0,0002%. Однак ця частка здатна радикально перебудувати біосферу Землі. Так, техніка, створена людиною, викидає в атмосферу в 100 разів більше вуглекислого газу, ніж його виділяють природні джерела. Технічний прогрес, широке залучення природних ресурсів у виробничу діяльність, швидке зростання чисельності населення привели до різкої зміни природного середовища, накопичення вуглекислоти і тепла в атмосфері, забруднення і отруєння вод, водної і вітрової ерозії ґрунту. Тому питання про розумні межі втручання в природу і дії на неї, про охорону навколишнього середовища є досить актуальними під час викладання фізики.

Процес екологічної освіти і виховання, кінцевою метою якого є

природоохоронна діяльність людини, включає:



  • розвиток системи знань про взаємодію суспільства із природою;

  • формування умінь і навичок з вивчення та охорони природи;

  • розвиток мотивів природоохоронної діяльності учнів.

Значне місце в екологічному вихованні учнів займають природничі науки:

фізика, хімія, біологія, географія. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини світу з єдністю і різноманітністю зв’язків між живою і неживою природою. Міжпредметні зв’язки між цими науками дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.

Щоби ці потенціальні можливості екологічного виховання та освіти учнів при вивченні курсу фізики стали реальними, вчитель повинен пройнятись  ідеєю „екологізації" навчального процесу, усвідомити її нагальну необхідність в наші дні. Адже виживання людства зараз залежить від збереження загальної сприятливої обстановки на Землі, катастрофічний удар по якій може бути нанесений не лише ядерною зброєю, але й будь-яким джерелом необоротного порушення природної рівноваги.

Розуміння цього та ознайомлення учнів з основами екології, розвиток їхньої „екологічної свідомості", залучення школярів до участі у рятуванні природи, у збереженні її красот та багатств, виховання молоді в дусі необхідності передбачення та оцінки можливих конкретних змін рівноваги в оточуючому середовищі під впливом їхньої майбутньої виробничої діяльності - безпосередній громадянський обов'язок  учителя фізики в умовах прискорення науково-технічного прогресу ї його вагомий внесок в боротьбу за нормальні умови життя на нашій планеті, зберігати які  покликані і сьогоднішні учні середньої школи.

Основні фізичні фактори та параметри природного середовища, з якими бажано ознайомити учнів в курсі фізики з метою їхньої екологічної освіти: сила тяжіння (прискорення вільного падіння), тиск, температура, теплоємність та питома теплоємність, вологість повітря (абсолютна та відносна), поверхневий натяг рідини, електричне поле, магнітне поле, вібрація (частота, інтенсивність, звук (амплітуда, частота, інтенсивність), електромагнітне випромінювання різної частоти: низькочастотне, радіохвилі, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське (довжина хвилі, густина потоку електромагнітного випромінювання), радіоактивність (енергія випромінювання, період напіврозпаду, доза опромінення).

З точки зору екологічної освіти завдання полягає в тому, щоб при вивченні фізики була розкрита роль вказаних понять та величин як важливих фізичних факторів та параметрів протікання різноманітних процесів в біосфері, вияснені їхні допустимі норми.

Виходячи з сучасного змісту поняття „охорона природи" та складу екологічних знань у шкільній освіті, можна виділити такі природоохоронні навики, які необхідно сформувати та розвинути в учнів при вивченні фізики:


  • вимірювати ряд основних фізичних параметрів природного середовища (температуру, вологість повітря, освітленість тощо);

  •  оцінювати основні фізичні фактори та параметри для різних об'єктів, явищ і процесів, що протікають в біосфері, і їхні допустимі норми;

  • вибирати раціональний спосіб застосування природних ресурсів та різноманітних видів енергії (механічної, електричної та інших) в практичній діяльності;

  •   передбачати можливі наслідки своєї діяльності для фізичного стану оточуючого середовища та критично оцінювати дії окремих людей що впливають на неї;

  •  оцінювати фізичний стан природного середовища, який складається під впливом антропогенних факторів;

  • пропагандувати та сприяти використанню на практиці фізичних ідей і законів, які лежать в основі застосування відновлюваних джерел енергії, методів боротьби з різними видами забруднень та оптимізації взаємодії суспільства з природою.


Міжпредметні зв’язки фізики і інформатики

Розвиток науки і техніки потребує постійного вдосконалення методів і змісту

навчання. Однією із нагальних проблем сьогодення є пошук шляхів інтенсифікації пізнавальної діяльності, створення стимулюючого середовища для її суб’єктів. Для засвоєння дедалі зростаючої кількості інформації на належному за якістю рівні необхідні нові засоби і технології навчання, якими є комп’ютер та комп’ютерні технології.

Сучасні електронні засоби дозволяють гармонійно поєднати дидактичні

відеофрагменти з науковістю навчального матеріалу, описувати експеримент і

відтворювати досліджуване фізичне явище у довільному масштабі часу, здійснення оперативного контролю засобами комп’ютерних систем для тестування з подальшим збереженням результатів опитувань, можливістю їх обробки та кумулятивною оцінкою знань.

Одним із досить популярних програмних засобів, що використовуються на

уроках з використанням інформаційних технологій, є програма компанії Microsoft –PowerPoint. Програма PowerPoint проста у використанні.

На уроці презентація може використатися як складова частина комбінованого

уроку із застосуванням телекомунікаційних технологій, або як посібник для

самостійної роботи учнів на уроці, що на уроках фізики та астрономії виправдано, насамперед, у тих випадках, коли виникає істотна перевага в порівнянні із традиційними формами навчання. Одним з таких випадків є використання комп’ютерних моделей у навчальному процесі.

Робота з інтерактивною презентацією відкриває великі пізнавальні можливості,

роблячи учнів не тільки спостерігачами, але й активними учасниками проведених експериментів. Крім того, завдання творчого характеру істотно підвищують зацікавленість учнів у вивченні фізики і астрономії і є додатковим мотивуючим фактором. Для розвитку пізнавальних здібностей учнів велике значення має нагромадження знань про об’єкти реальної дійсності, бо без конкретних знань неможливе формування наукових понять.

Інтерактивна презентація припускає реалізацію індивідуального підходу учнів,

обліку індивідуальних можливостей сприйняття запропонованого навчального

матеріалу. Індивідуальний підхід забезпечується різними засобами наочності,

декількома рівнями диференціації при пред’явленні навчального матеріалу за

складністю, обсягом і змістом матеріалу. Різні учні в силу своїх індивідуальних

особливостей сприймають краще інформацію, представлену різними способами: одні з них краще сприймають фотографії, інші – схеми або таблиці й т.д. Відтак, комбінований урок з використанням комп’ютерних презентацій дозволяє оптимізувати процес навчання.

За способом реалізації їх можна розділити на дві групи: презентації для

супроводу доповіді (лекції) та індивідуальні роботи над проектом. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь учителя, а друга є однієї із провідних форм особистісно – орієнтованого навчання.

На уроці, присвяченому принципу радіозв’язку й передачі інформації за

допомогою електромагнітних хвиль, доцільно нагадати учням про сучасні досягнення в галузі телекомунікації.

Таким чином, використання презентаційних матеріалів на уроках фізики дозволяє:



  • раціоналізувати форми піднесення інформації (економія часу на уроці);

  • підвищити ступінь наочності; одержати швидкий зворотний зв’язок;

  • відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

  • створити емоційне відношення до навчальної інформації;

  • активізувати пізнавальну діяльність учнів;

  • реалізувати принципи індивідуалізації й диференціації навчального процесу;

  • підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

  • проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

  • скоротити строки освоєння предмета.

Сучасні вимоги до школи ставлять перед учителями завдання розвитку

особистісно-значущих якостей школярів, а не тільки передачу знань. Тому знання виступає не як мета, а як спосіб і засіб розвитку особистості. Найбільші можливості для цього представляють сучасні інформаційні комп’ютерні технології під час реалізації МПЗ та організації взагалі навчально-виховного процесу з фізики. До того інформаційні технології докорінно змінюють організацію процесу навчання, формуючи системне мислення; дозволяють раціонально організувати пізнавальну діяльність школяра; реалізовувати індивідуалізацію навчального процесу.

На відміну від звичайних технічних засобів інформаційні технології розвивають інтелектуальні, творчі здібності учнів, уміння самостійно здобувати нові знання, однаково ефективно працювати з різними джерелами інформації.

Створення комп’ютерної моделі, перш за все, вимагає від учня глибшого розуміння сутності процесів, що відбуваються, та їх математичного описання. При цьому процес побудови комп’ютерної моделі можна організувати з поступовим її ускладненням і наближенням до реальності, що

відповідає дидактичному принципу «від простого до складного».

У поєднанні з традиційними методами навчання фізики розробка комп’ютерних моделей дозволяє вчителю створити умови для активізації пізнавальної діяльності учнів з фізики, а учням набути навичок розробки моделей та оволодіти мовою програмування.

Розроблення комп’ютерних моделей з фізики підштовхує учнів:


  • до вивчення більш широкого кола фізичних явищ;

  • о повторення фізичних законів, понять та означень;

  • сприяє узагальненню та систематизації знань.

Як середовище для створення комп’ютерних фізичних моделей я обрала в програмний комплекс Macromedia Flash МХ, в якому можна створити найпростіші анімації, затративши при цьому мінімум часу.

Я користуюся даним програмним комплексом при вивченні «Ядерної фізики»,

де можна наочно показати перебіг ядерних реакцій




Також складаємо програми, які дають змогу легко і швидко знайти енергію звязку атомних ядер,енергетичний вихід ядерних реакцій

Часто учні до уроків фізики готують буклети ( додаток)

Міжпредметні зв’язки фізики і літератури

Фізика як наука, розвивалася в конкретних історичних суспільних умовах, які відображені в гуманітарних науках. Вивчення фізики з посиланням на історичні обставини покращує сприймання навчального матеріалу. Так, конкретніше звучить матеріал, зв'язаний з дослідженнями Дж.Бруно, Г.Галілея, І.Ньютона і т.п., якщо одночасно згадуються тодішні суспільнополітичні умови, хронологія, зв'язок з іншими подіями. Позитивні результати дає також використання фізичних задач з історичним змістом, історичних картин, фотографій і т.п.

Суттєво полегшує сприймання навчального матеріалу використання художніх текстів з літературних творів. Адже поети і письменники описують навколишній світ поетично і образно. У багатьох літературних творах ймизустрічаємось з різними фізичними явищами в художній уяві авторів. Наше завдання перевірити пояснення тих чи інших явищ природи з точки зору фізики.

Наприклад :

1. В романі Михайла Шолохова "Піднята цілина" є такий епізод. Дід Щукар об'ївся телятиною, у нього болів живіт. Щоб вилікувати його, лікарка поставила йому на живіт макітру. "О живіт мені порве! Ой, ріднесенькі визволяйте!" - закричав дід Щукар. Але спроби відірвати макітру були марними. Тоді Давидов взяв пoліняку і вдарив нею по дну макітри. Макітра розсипалась і повітря з свистом рвонуло з-під черепків.

а) Чому не вдалося зняти макітру, а довелося її розколоти?

(Макітру використовували, як медичну банку великих розмірів).

б) Чи вірно з точки зору фізики письменник описав поведінку повітря після того, як розбили макітру?

(Після того, як макітру розбили навколишнє повітря повинно рухатися до розбитої макітри, - в область зниженого тику, - а не від неї).
2. А зараз "Пригоди барона Мюнхаузена" "Іспанці тримали в осаді тоді англійську фортецю Гібралтар. Я проник до англійців. З високої стіни Гібралтару я побачив через підзорну трубу, що іспанці націлюють жерло своєї гармати якраз у те місце, де ми стояли. Не гаючи жодної хвилини, я наказав, щоб на це саме місце була поставлена гармата. Як тільки гармату підкотили до мене, я спрямував її дуло прямо в дуло ворожої гармати. Обидві гармати вистрілили одночасно.

Трапилось те, на що я й розраховував у передбачуваній мною точці обидва ядра - іспанське і наше - зіткнулися з неймовірною силою і вороже ядро полетіло назад. Ви розумієте: воно полетіло назад до іспанців. Наше ядро їм завдало клопоту: воно вцілило в їхній корабель, який відразу пішов на дно".

Чи можна повірити в історію з "суперечним пострілом", коли обидва ядра після зіткнення почали рухатись в одному напрямку? (Імовірність того, що ядра могли зіткнутися, практично рівні нулю. Але навіть якби вони зіткнулись, то після зіткнення розлетілися б у протилежні боки за законом збереження імпульсу).

3.Л. М. Толстой в оповіданні "Лід, пара і вода" пише: "В холодній воді легше плавати, ніж у теплій. А в гарячій і дерево тоне".

- Чому мають місце явища, про які пише письменник?

(З підвищенням температури густина води зменшується, тому зменшується й виштовхувальна сила, що діє на тіла в ній. Густина дерева трохи менша за густину води при кімнатній температурі, а при нагріванні до 100 градусів стає меншою за густину гарячої води. Тому дерево тоне).

4.Б.В. Житков в оповіданні "Під водою" пише "Молодий лейтенант - командир підводного човна, при вході в порт легковажно прийняв рішення пройти попід пароплавом, який стояв на їх шляху.

Але в той же час хід човна сповільнився, всі хитнулись вперед. Лейтенант пересмикнувся, мінер поглянув на нього запитливо. - Сіли на мілину? Адже так? - запитав він у лейтенанта, рулі були поставлені на підйом, гвинт працював, прилади показували, що човен на тій же глибині. Лейтенант згадав, що тут у порту глинисте, липке дно, зрозумів, що човен своїм черевом вплив у нього..."

- Чому човен не міг піднятися на поверхню?

(Під човен не могла проникнути вода, тому тиск води діяв на нього лише

зверху, і вода міцно притискала його до дна).

5.В словацькій казці "Чому у мурашок ноги криві?" є такі слова "Була холодна зима. Дерева тріщали від лютого морозу, а сніг під ногами так рипів, мов земля була устелена битим склом?"

- Чому тріщали дерева? Чому рипів сніг? (Волога, яка знаходиться в деревинні, замерзаючи, розширюється, розриваючи волокна деревини. При цьому чується тріск. Рипіння снігу обумовлене руйнуванням під ногами сніжних кристалів).

6 .У романі Ж. Верна "20 тисяч років під водою" є такий епізод:

"Професор Аронакс розповідав нам про висячі в океані кораблі-привиди, які йому довелось бачити з "Наутілуса". Професор стверджував, що потоплені кораблі на глибокому місці не досягають дна через велику стиснутість води"

Чи правильно це?

7. У дитячій повісті "Пригоди Дем'янка Дерев'янка" Всеволода Нестайки є епізод, у якому наш герой - дерев'яний хлопчик - потрапляє у космос і відривається на досить далеку відстань від космічного корабля. Довго борсався він шукаючи точку опори, відштовхнувшись від якої він міг би повернутись назад, але так і не зміг нічого вдіяти: поряд з ним нічого не було. І тут у його дерев'яну голову прийшла хороша ідея. Скориставшись нею, він зумів - таки повернутися на Землю.

Що за ідея прийшла в голову Дем'янку Дерев'янку? Чим він скористався для свого повернення назад?.

(Це ідея використання реактивного руху. він роззувся і, кидаючи черевики в

протилежний від космічного корабля напрямок, створив реактивну силу, яка

і допомогла йому повернутися назад).



Міжпредметні зв’язки фізики і образотворчого мистецтва

Уроки фізики можна пов’язати і з образотворчим мистецтвом.

Незвичайні задачі в цікавій формі з використанням картин відомих художників знайомлять учнів із природними явищами, з різними застосуван-нями законів фізики в природі, техніці, побуті. Вони дають змогу, на мою думку, поглибити і роз­ширити знання учнів, сприяють розвитку логічно­го мислення, підвищують інтерес до предмета.

Ці задачі покликані не стільки надати нові знання, скільки допомогти дітям з іншого боку по­дивитися на те, що вони вже знають, тобто деякою мірою поглибити і оживити ті відомості з фізики , які вони вже мають, навчити свідомо їх використо­вувати, підштовхнути до різнобічного їх викорис­тання. Наскільки це можливо, намагаюся якомога оригінальніше сфор­мулювати тексти цих задач. Це роблю для того, щоб зацікавити учнів фізикою, приспати байду­жість і пробудити інтерес учнів до навчання. Вважаю, що інтерес до неї значною мірою підвищує увагу, забезпечує розуміння вивченого і сприяє більш свідомому і глибокому засвоєнню матеріалу.

Вважаю, що запропоновані задачі можуть спри­яти пробудженню наукової (і не тільки) уяви, ство­ренню асоціацій фізичних знань із різноманітними явищами життя, з усім тим, що супроводжує дітей у повсякденному житті. Вони дозволять учням трохи глибше поринути у світ науки, відчути себе знавцями навколишнього світу, а в той же час і усвідомити, що немає меж пізнаваності природи.

Фізичні задачі на художніх картинах

І. Рєпін «Бурлаки на Волзі»



  1. Першу половину часу бурлаки рухалися зі швидкістю 2 км/год, а другу

— зі швидкістю 1 км/год. Якою була їхня середня швидкість?

  1. Під дією яких сил рухається теплохід?

  2. Під час тривалих посух у сонячні дні небо набуває білуватого відтінку.

Чому?

  1. Чому корабель, який рухається по річці, може «затягти» на мілину?

  2. На прямолінійній ділянці ріки швидкість руху води більша посередині,

чи біля берега?

М. Пимоненко, «Перед грозою»




  1. Чому не падають хмари?

  2. Грози мають величезну енергію. Де вона береться?

  3. Чому перед дощем відбувається помітне по­тепління?

  4. Чи стане повітря чистішим після того, як пройде дощ?

  5. Чому можна застудитися, намокнувши під дощем?

  6. Яке з природних джерел світла утворює у нашому оці нерухоме зображення навіть рухомих
    предметів?

  7. Як визначити розмір крапель дощу (великі чи малі) за їх дією на вашу парасольку або на ваше тіло, коли парасольки немає?


М. Дерегус, «Тарас Бульба на чолі війська»




  1. Чи можна з картини визначити: меншою чи більшою буде швидкість вітру за швидкість руху
    війська під проводом Тараса Бульби?

  2. Якою буде швидкість вітру відносно кінно­го загону, який рухається зі швидкістю 18 км/год,
    якщо швидкість вітру становить 2 м/с?

  3. Воїн, що сидить у сідлі, кидає спис у гори­зонтальному напрямку зі швидкістю 5 м/с. На якійвідстані від воїна впаде спис, якщо воїн у момент кидання знаходився на висоті 2 м.

  4. Як зміниться енергія папахи, якщо вона ви­падково впаде не землю? Якщо воїн знову підніме її з землі і одягне на голову?


Айвазовський, «Дев'ятий вал»


1. Чому сейсмографи спочатку фіксують по­здовжні хвилі в земній корі, а лише потім — поперечні?

  1. Як називається відстань між двома сусідніми гребенями хвилі?

  2. Чому «високі» хвилі завдають великої шкоди?

  3. Повз нерухомого спостерігача, що стоїть на березі, за час ( = 6с пройшло чотири гребені хвиль. Відстань між першим і третім гребенями / = 12 м. Визначити швидкість поширення хвиль.

  4. Довжина хвилі 2 м. На якій відстані знахо­дяться частинки води, що здійснюють коливання в
    протилежних фазах?

  5. Визначити відстань між третім і шостим гребенями хвиль, якщо довжина хвилі 2 м?

  6. За яких умов можна спостерігати дифракцію морських хвиль і чи видно її на картині?

  7. Температура води на дні океану найчастіше менша за 0° С. В якому вона стані?


Фізика і креслення—дві важливі політехнічні дисципліни. На уроках фізики учні за рисунками ознайомлюються з будовою і принципом дії багатьох механізмів і машин, розв'язують різні зада­чі графічним способом. Креслення і технічний рисунок на уроках фізики розглядають як засіб пояснення певних фізичних законів. Тому не можна миритися з тим, щоб учні в графічних роботах з фі­зики порушували правила, вивчені на уроках креслення. З другого боку, вчитель крес­лення замість виконання ескізів і креслень незнайомих деталей і пристроїв може за домовленістю з учителем фізики взяти деякі при­лади з кабінету фізики і використати їх як роздатковий матеріал до відповідної теми уроку. Корисно це практикувати особливо при вив­ченні складальних креслень.

Завжди при вивчені законів фізики звертаюся до історії. Це і історичні довідки про відкриття законів, це біографія вчених – фізиків, це і історичні події і час відкриття їх. Дуже добре діти сприймають тему про відкриття атмосферного тиску Торрічеллі, якщо викладати її в історичному плані, діти завжди уважні і особливо реагують на історичні факти з біографії вчених фізиків : життя та загибель Архімеда при облозі римлянами Сіракуз, цікаве відкриття і закону термодинаміки , та трагічну долю Р.Майєра , про спільну працю великого вченого Резерфорда та росіянина Капиці, про видатного вченого фізика – Кондратюка, Фарадея, Йоффе, Коперніка, Галілея, Ньютона, Бруно і т.д. Задачі з історичним змістом, завжди викликають на уроці у дітей особливої уваги і ретельного розрахунку ( наприклад, задачі про корону Царя Гієррона, задачі з радіоактивності, розпаду



Міжпредметні зв’язки в позакласній роботі

Позакласна робота відкриває додаткові мож­ливості для здійснення міжпредметних зв'язків, які стимулюють самоосвітню діяльність учнів:



  • їх звернення до додаткової літератури,

  • повторення навчального матеріалу з різних дисциплін під новим кутом зо­ру,

  • розширення кругозору в результаті організо­ваного спілкування.

Аналіз досвіду проведення позакласної роботи на основі міжпредметних зв'язків дозволяє виді­лити кілька умов, що забезпечують ефективність її організації:

  • висунення комплексної проблеми, що дозво­ляє групувати знання з різних предметів на­вколо одного об'єкта пізнання;

  • включення виховних завдань, питань прак­тичної діяльності учнів у позакласні заходи міжпредметного характеру;

  • опора на вже наявні стійкі інтереси учнів і вміння знайти таку спільну роботу для учнів із різними інтересами, яка спричинила б потре­бу у вивченні спільної для них галузі знань;

  • закріплення, розширення й поглиблення обся­гу знань, отриманих на уроках, використання науково-популярної літератури з предметів, тісний зв'язок навчальної й позакласної роботи.

Усі ці умови можуть бути реалізовані під час проведення декади фізики. У нашій школі дека­да фізики традиційно відбувається у квітні з пев­ної тематики: «Фізика й космонавтика», «Фізика у твоїй професії», «Зв'язок фізики з іншими пред­метами», «Фізики-лірики» та ін. Протягом дека­ди лекторська група старшокласників організовує лекторій до Дня космонавтики. Останнім часом провожу з учнями 7 - 9 класів, які захоплюють­ся фізикою, такі уроки міжпредметного змісту: «Урок ерудитів» та «Урок за інтересами», у змі­сті яких простежується зв'язок з астрономією, хі­мією, математикою, біологією, екологією, сновами здоровя. Під час позакласних заходів, я використовую зв'язок фізики не тільки з предметами природно математичного циклу, а й з предметами гуманітарного профілю. Об’єднуючим заходом між фізикою та українською мовою і літературою можна провести конкурс « Фізики – лірики », де учням пропонують різні завдання, відгадати вченого, письменника, по деяким явищам природи, скласти повір’я і т.д. На уроках з’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики достовірність і правильність описання в літературі фізичних явищ.

Діти залюбки виконують домашнє завдання, де треба знайти в художньому творі опис фізичного явища. Прикладами позакласних заходів із вираже­ними міжпредметними зв'язками можуть бути комплексні вечори, міжпредметні конференції, профорієнтаційні виставки, міжпредметні кон­церти КВК. Вважаю, що такі заходи дозволяють підвищу­вати рівень розвитку учнів і стимулюють їхнє тя­жіння до знань.



Інтегровані уроки

Тема уроку: Електромагнітні хвилі. Звук

Мета уроку: Узагальнення знань по даному розділу. Самостійна робота із

додатковою літературою. Розвиток в учнів інтересу до фізики,

як однієї із головних природних дисциплін.

Тип уроку: Урок – семінар.

ХІД УРОКУ


  1. Мотивація навчання.

Сьогодні, коли велика кількість інформації поступає до нас через телебачення, комп’ютер , радіо, кіно то ваш інтерес до вивчення цих явищ різко зростає. А вивчення розділу електромагнітні хвилі дозволяє нам зрозуміти ці явища.

Біолог. Таким чином, у нас повинна сформуватися єдина картина про природу цих явищ.

Фізик. Щоб почати говорити про ці явища, нам потрібно пригадати, що таке електромагнітні хвилі та які вони мають властивості. ( Учень готує інформацію про електромагнітні хвилі).

А зараз перейдемо до розгляду радіохвиль.

(Коротка інформація про радіохвилі).

Крім радіохвиль широке використання має радіолокація.

(Коротка інформація про радіолокатори).

Фізик. Всі ці питання, які ми з вами зараз розглянули мають важливе значення у житті людини, а особливо у поєднанні із іншими предметами.

Біолог. Зараз ви розповіли про радіохвилі, як вони використовуються для передачі звуків. А як ви думаєте, чи не шкодять вони вашому здоров’ю ?

Відповідь: так, тому потрібно ними користуватися недовго.

Фізик. Коротко розповідає про світло. Про розкладання світла.

Біолог. Розповідає про окраску птахів та комах.

Окраска комах визначається пігментами, які знаходяться в кутикулі. Це так звана хімічна окраска. У комах із металевою окраскою виникає внаслідок заломлення світла.



Фізик. А зараз, ми послухаємо інформацію про ультрафіолетове, інфрачервоне та рентгенівське проміння.

Біолог. А де використовують у медицині ці промені?

Відповідь: у медицині ультрафіолетові промені використовують для світлового лікування. Кварцеві лампи для попередження лікування рахіту, який виникає, коли в організмі не хватає вітаміну Д. Важливу роль у лікуванні рахіту відіграє сонячне проміння. Це пояснюється тим, що у шкіри людини є особлива речовина – ергостерин, який під дією сонячних променів перетворюється у вітамін Д.

Фізик. Ми закінчили розглядати електромагнітні хвилі. А зараз трохи поговоримо про звукові хвилі.

Звук – механічна хвиля, яка поширюється тільки у середовищі. Звукові хвилі є акустичними, інфразвуковими, ультразвукові.



Біолог. Ви розглянули, що таке звук. А зараз ми поговоримо, що нам відомо про природні ехолокатори. (Наводимо приклади із кажанами, дельфінами).

Ми розглянули корисне використання звукових хвиль. А зараз подивимося на негативний вплив звука на організм людини. Шум впливає на нервову систему, нарушаючи нормальну життєдіяльність організму. Під впливом шуму виникає безсоння, швидке утомлення.

Шум скорочує наше життя. Тому, людині потрібно берегтись від шуму. І так, ми з вами повторили і систематизували знання по розділах біології, які пов’язані із розділом фізики. І це нам допомогло у формуванні єдиної картини навколишнього світу і нашої ролі у ньому.

2. Закріплення проводимо у виді вікторини.

а) які знаєте хвилі?

б) для чого використовують локатори?

в) чи шкідливі електромагнітні хвилі?

г) із якою швидкістю поширюється світло?

д) де використовують ультрафіолетові промені?

е) який вітамін утворюється в організмі людини під впливом сонячного проміння?

3. Самостійна робота із додатковою літературою М.І.Блудов „Бесіди із фізики. У світі звуків і кольорів. стр.263”

4. Підсумок уроку, короткий виступ вчителя, виставлення оцінок.

5.Повідомлення домашнього завдання.

Додому : повторити § 64.


Тема уроку: Випаровування та конденсація

Мета уроку: Забезпечити формування знань учнів про явище випаровування

та конденсацію на основі М К Т. Вияснити умови, від яких

учнів, від яких залежать ці процеси, вивчити питання взаємного

перетворення рідин.



Тип уроку: Комбінований з елементами інтерактивних технологій

Щоб удосконалити розум, потрібно



більше роздумів та аналізу ”

( Р. Декарт )

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань

Вчитель хімії.

На уроках хімії та фізики ви ознайомилися з будовою речовини та її агрегатними станами.

Отже, в яких агрегатних станах може перебувати одна і та сама речовина. ( твердому, рідкому, газоподібному )

Чим відрізняється той чи інший агрегатний стан речовини?

( розміщенням та характером взаємодії молекул)

Чи всі молекули рідин та газів рухаються з однаковими швидкостями?

( ні з різними)

Яку енергію мають рухомі молекули?

( кінетичну )

Як пов’язана кінетична енергія з швидкістю руху молекул?

Ці знання допоможуть розібратися у деяких явищах, з якими ви ознайомитесь на цьому уроці.

2.Засвоєння нових понять та способів дії.

Вчитель фізики

У березні 1813 року в Італії багато людей спостерігали незвичне явище, яке привело всіх у жах.. Про це явище збереглась розповідь вченого.

„ Протягом 2 діб вітер був зі сходу. Загримів грім і почали падати великі краплини червоної рідини, яку одні приймали за кров, інші – за розплавлений метал. Насправді це була вода з червоною глиною ”.

Спробуйте пояснити утворення таких дощів на основі ваших знань про агрегатні стани речовини.

( Відбувається кругообіг води у природі)

Утворення хмар та опадів відбувається завдяки випаровуванню та зворотному процесу – конденсації. Ці явища будуть вивчені на цьому уроці.


Учні записують тему уроку.

Кількість води або будь-якої іншої рідини у відкритій посудині поступово зменшується. Відбувається випаровування рідини, механізм якого був описаний у курсі фізики УІІ класу. У хаотичному русі деякі молекули набувають настільки великої кінетичної енергії, що залишають рідину, перебираючи сили притягання з боку решти молекул.

Одночасно з випаровуванням , відбувається обернений процес – перехід частини молекул пари, які хаотично рухаються в рідину. Цей процес називають конденсацією. Якщо посудина відкрита, то молекули, які залишили рідину, можуть і не повернутися назад. У цих випадках випаровування не компенсується конденсацією і кількість рідини зменшується.

Задача

На нагрівання 5кг води від 303˚ К до кипіння і на перетворення її у пару при температурі кипіння і нормальному тиску деякої її маси затрачено 2.81 Мдж теплоти. Визначити масу утвореної пари

У природі, техніці та побуті ми часто спостерігаємо явище випаровування. В ясний день влітку швидко висихають калюжі, які залишились після дощу, мокра білизна, зменшується кількість води у склянці, що стоїть у кімнаті.

- Подумайте, який процес називають випаровуванням.(перехід речовини з рідкого стану у газоподібний)

З’ясуємо, як відбувається випаровування.

Вчитель хімії.

У рідинах не всі молекули рухаються з однаковою швидкістю. Окремі молекули мають швидкість більшу або меншу за середню. Молекули у яких швидкість більша за середню мають і більшу кінетичну енергію. Такі «швидкі» молекули можуть подолати притягання сусідніх молекул і вилетіти з рідини. Ці молекули й утворюють пару даної рідини. Дослід (на магнітній дошці малюнок)

Молекули пари рухаються безладно і хаотично , а їх відстані вільного пробігу характерні для речовини в газоподібному стані. Отже, випаровування відбувається при будь-якій температурі.


  • Чи зміниться кількість рідини внаслідок випаровування у відкритій посудині? ( так, зменшиться)

Пояснення учителя. Так, під час випаровування у відкритій посудині більшість молекул пари поступово розсіюється у повітрі і назад у рідину не повертається.

  • А що буде, коли посудину з рідиною щільно закрити. Чи зміниться в посудині кількість рідини, яка випаровується. (не зміниться)

Вчитель фізики.

Вияснимо, від яких факторів залежить швидкість випаровування. Для цього створимо робочі групи.


Група 1.

Дослідження випаровування олії та спирту.( нанести на скляну пластину олію та спирт пензлем)



Група 2

Дослідження швидкості випаровування від площі поверхні рідини

( 2 краплі води нанести на суху пластину та пластину покриту парафіном)

Група 3

Дослідіть швидкість випаровування від вітру ( для цього нанесіть на 2 скляні пластинки піпеткою 2 краплі води. Одну з краплин обмахувати картоном і зробити висновок)



Зразки звітів

Група 1

Спирт випаровується швидше за олію. Різні речовини випаровуються по різному



Група 2

Швидкість випаровування тим більша, чим більша площа поверхні рідини.



Група 3

Швидкість випаровування рідини збільшується, якщо швидше виділяється утворена пара



Доповнення учителя

Отже, швидкість випаровування залежить від температури, площі її поверхні, від природи речовини та наявності вітру



Вчитель хімії

При однаковій температурі різних рідин, однакова середня кінетична енергія руху молекул. Різне випаровування рідин пояснюється дією сил молекулярного зчеплення. Вони найбільші у маслянистих рідинах і найменші у спирті та ефірі

З підвищенням температури зростає кінетична енергія. Таких молекул стає більше, вони долають притягання, випаровування проходить швидше. Неважко зрозуміти , що з більшої поверхні рідини вилітає більше молекул.

Вчитель фізики


  • Чи випаровуються тверді речовини?

(отже випаровуються)

  • Чи охолоджуються рідини, які випаровуються?

(охолоджуються)

Вчитель хімії

На початку уроку ми говорили, що молекули пари можуть переходити назад у рідину.

Зворотній процес – перетворення пари у рідину називають конденсацією.

Конденсацією пояснюється утворення хмар, туману, дощу , снігу. Особливо конденсація помітна , коли холодне тіло потрапляє в тепле середовище.



  • Як змінюється температура при конденсації? ( зростає)

  • Чому при конденсації температура зростає? Які молекули повертаються з пари в рідину? (швидкі)

  • Як змінюється при цьому кінетична енергія (зростає)

Отже, при зростанні кінетичної енергії, зростає і її температура.

Вам потрібно знати, що пара води не має кольору . Білі хмари є туманом, який складається з дрібних крапельок води. Осінні тумани, що утворюються у холодному повітрі, захищають землю від промерзання вночі.



Вчитель фізики

З вивченням на уроці явищем випаровування та конденсації нам постійно доводиться стикатись у повсякденному житті.



Зразок виступу учня

Ми дмухаємо на гарячий чай, щоб прискорити випаровування та охолодження. Ми терпимо від холоду у мокрому одязі. Наш організм захищається від перегрівання виділяючи вологу на поверхню шкіри у вигляді поту. Щоб захистити продукти від псування у спеку, їх іноді покривають вологою тканиною. У північних країнах при сильних морозах часто змазують обличчя жиром для зменшення випаровування. Для швидкого охолодження дуже розігрітих тіл застосовують воду, як найдешевшу рідину. Вода широко використовується для гасіння пожеж

Роль випаровування та конденсації у природі нам розкажуть «вчені – природознавці»

«Вчений географ»

Процеси випаровування і конденсації мають велике значення в регулюванні клімату, сприяють кругообігу та зміні штучних водоймищ. Всього з поверхні Землі за рік випаровується в середньому 518600 км води. На протязі року стільки ж випадає опадів



«Вчений біолог»

З випаровуванням води пов’язані процеси живлення рослин, їх ріст та розвиток. На різних фазах розвитку рослина витрачає різну масу води з грунту. Наприклад, одна рослина соняшника за літо витрачає 100-150л, одна стеблина кукурудзи 150л. Кількість теплоти, що витрачає рослина на випаровування дорівнює кількості теплоти, що виділяється при згоранні 16.7кг кам’яного вугілля



«Вчений аграрник»

Зернові культури витрачають на випаровування за літо на одну рослину 1.5-2л води. На явищі випаровування ґрунтується сушіння трав, збір зернових

Представники «фізичної лабораторії» пропонують:

Для сільського господарства

Пропонуємо пару, що утворюється у спеціальних котлах надсилати для теплової обробки кормів та стерилізації молока.



Для транспорту

Для зменшення втрат пального пропонуємо резервуари фарбувати в світлий колір


Для медицини

Явище швидкого охолодження при випаровуванні деяких рідин використовувати при нескладних операціях для місцевого знеболювання.



Для металургії

Пропонуємо в гарячих цехах робочі місця робітників обдувати потоком повітря, спрямованого згори вниз.

Представники «хімічної лабораторії»

Для транспорту

Водій автомобіля повинен знати, що ККД двигуна залежить від якості бензину. Через невміле зберігання та перевезення з бензину випаровуються його найцінніші висококалорійні складові частини. Потрібно слідкувати за герметичністю швів цистерни та кришок.

Для приготування електроліту, що використовується в акумуляторах використовувати дистильовану воду.

Для переробної промисловості

Пропонуємо для отримання бензину, газу, мазуту використовувати перегонку нафти.



Для побутової техніки

Для добування льоду у холодильних установках використовують рідкий аміак та фреон



Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання
Урок «Поновлювальні джерела енергії

шлях до зміни клімату»



Мета: Дати уявлення учням про те , що традиційні джерела енергії є однією із причин зміни клімату і довкілля . Привернути увагу до одного з факторів екологічної кризи – глобального потепління або „ парникового ефекту ” . Викликати бажання створи-ти особистий проект нового поновлювального джерела енергії і розкрити його основні екологічні і економічні переваги над традиційними джерелами енергії . Продовжувати формувати вміння аналізувати , порівнювати , самостійно робити висновки, працювати з літературою; створювати презентації; виховувати екологічно спрямоване мислення, бережливе та господарське ставлення до природи; вміння працювати групами, толерантність , прагнення до збагачення знань , уміння захищати свої думки.

Тип уроку : урок-семінар з використанням проектних технологій

Міжпредметні зв’язки : географія , хімія , біологія .

Обладнання та матеріали : комп’ютер , мультимедійний проектор , папки з додатками для кожної групи; записи на дошці .




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconВідділ освіти, молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації
«Розвиток творчих здібностей учнів на уроках біології шляхом використання інноваційних методів навчання»
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconВідділ освіти, молоді та спорту близнюківської районної державної адміністрації

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconДепартамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconПетров Сергій Олександрович
...
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconУкраїна івано-франківська обласна державна адміністрація департамент освіти, науки, сім’Ї, молоді та спорту

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconМіністерство освiти І науки, молоді та спорту України
Тема уроку. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною», Райнер Марія Рільке «Пісня про правду», В. Шекспір «Ромео І джульєтта»: діалог...
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconПубліцистика романа іваничука: проблематика І поетика
Робота виконана на кафедрі історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені...
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconЗакарпатський центр туризму, краєзнавства,екскурсій І спорту учнівської молоді діяльність освітянських музеїв як спосіб формування національної свідомості учнівської молоді ужгород 2017 зміст
Завдання музеїв при закладах освіти на сучасному етапі по формуванню національної свідомості учнівської молоді
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconПрограма з літератури рідного краю для учнів 5-9 класів
Рмк управління освіти, сім’ї, молоді та спорту Сторожинецької райдержадміністрації
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда iconМетодичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Долинської райдержадміністрації
Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка