Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві»



Скачати 336.23 Kb.
Дата конвертації14.02.2018
Розмір336.23 Kb.





Міністерство юстиції України

Головне територіальне управління юстиції у

Полтавській області

Полтавське міське управління юстциії

«Реклама в українському законодавстві»

Полтава


2015

Єлізарова Л.С., Ємець В.М. Реклама в українському законодавстві – Полтава: Полтавське міське управління юстиції, 2015. –45с.


Єлізарова Л.С. – заступник начальника Полтавського міського управління юстиції.

Ємець В.М. – провідний спеціаліст Полтавського міського управління юстиції.


Викладено правові аспекти регулювання рекламних правовідносин в українському законодавстві: поняття, види, принципи та загальні вимоги до реклами, учасники рекламних правовідносин, соціальна, зовнішня, внутрішня реклама, недобросовісна, порівняльна, прихована реклама, особливості рекламування деяких видів товар, відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
Для використання особами, які є учасниками рекламних правовідносин.
© Колектив авторів

© Полтава, Полтавське міське управління юстиції, 2015



ЗМІСТ


Вступ………………………………………………..3




  1. Реклама в українському законодавстві: поняття, види, принципи та загальні вимоги до реклами…………………8




  1. Учасники рекламних правовідносин…………………….14




  1. Реклама і діти……………………………………………...16




  1. Соціальна реклама………………………………………..18




  1. Зовнішня та внутрішня реклама………….........................19




  1. Недобросовісна, порівняльна, прихована реклама ……..23




  1. Особливості рекламування деяких видів товару………..27




  1. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу ……………………………………………………39

Висновок…………………………………………...42


Список використаних джерел………………….....45
ВСТУП

Правовідносини, які виникають у зв’язку з рекламою – це правовідносини, що виникають між рекламодавцем, виробником, розповсюджувачем, споживачами реклами, а також органами державної влади та іншими суб’єктами з приводу виготовлення, розповсюдження та споживання реклами.

Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості.

Цілі реклами:

□  формувати знання у споживача про товар та послугу;

□  формувати позитивний образ фірми;

□  формувати доброзичливе відношення до фірми та її товарів;

□  формувати потреби у даному товарі;

□  спонукати споживача звернутись до послуг фірми;

□  стимулювати збут товарів;

□  зробити даного споживача постійним клієнтом фірми;

□  збільшити та прискорити товарообіг;

□ формувати образ надійного партнера.



Цілі реклами можуть змінюватися у зв'язку з проходженням товару його життєвого циклу:

□ на стадії впровадження - інформування покупця про новинки;

□ на стадії зростання - розвиток попиту;

□ на стадії зрілості - нагадування про фірму, товари, знижки, розпродажі;

□ на стадії спаду - реклама недоцільна, виключаючи необхідність інформування про розпродажі.

Серед основних завдань реклами виділяються наступні:

□ престижні - проявляються у формуванні образу товару та іміджу фірми;

□ комерційні завдання, до яких належать стимулювання продажу (збуту), пошук вигідних партнерів.

Головні функції реклами в сучасному суспільстві:

□ економічна - реклама стимулює збут товару і сприяє зростанню прибутку, прискоренню процесу купівлі-продажу;

□ освітня (інформаційна) функція - реклама виступає як засіб навчання: споживач не тільки дізнається про товари і послуги, але і відкриває для себе способи вдосконалення життя;

□ комунікативна - за допомогою опитувань і анкет, аналізу ринкових процесів і внутрішньофірмових досліджень підтримується зворотний зв'язок фірми (підприємства) з ринком і споживачем;

□ соціальна - за допомогою реклами досягаються суспільно корисні цілі;

□ стимулююча функція - нагадування, спонукання до покупки, встановлення контактів;

□ психологічна функція - вплив на емоційні і розумові процеси, формування та розвиток потреб, почуття самооцінки, престижу, погляди й уподобання споживачів;

□ ідеологічна - впливає на становлення і формування світогляду людей;

□ естетична (культурна) – в більшості реклам дуже якісно підібрані кольорова гамма, звуки, які можуть вплинути на людину та розвинути її фантазію, смаки.

Різновиди реклами залежать від певних факторів та критеріїв.

Так, залежно від замовника виділяють:


    • рекламу підприємств-виробників

    • рекламу підприємств оптової торгівлі

    • рекламу підприємств роздрібної торгівлі.

За призначенням реклама може бути:

    • соціальна - рекламує загальнолюдські цінності, яка бореться з громадськими вадами, а також інформація, що виражає суспільні і державні інтереси і здійснювана на безоплатній основі;

    • політична - реклама політичних партій, рухів, державних і політичних діячів, що має кінцевою метою забезпечити перемогу на різних виборах.

Залежно від способів поширення інформації:

    • пряма реклама - розсилається поштою або вручається особисто;

    • реклама в друкованих засобах масової інформації;

    • реклама на телебаченні і радіо;

    • реклама послуг, що надаються з використанням електрозв’язку;

    • зовнішня (вулична) - щити, плакати, світлові екрани, рядки, що біжать, вивіски тощо;

    • внутрішня реклама – у приміщеннях фірм, підприємст, установ, організацій;

    • реклама на місці продажу - рекламні матеріали, розміщені в ресторанах, магазинах, банках тощо, які повинні передати клієнтам коротку інформацію про продукт і звернути на нього увагу;

    • реклама на транспорних засобах - рекламні матеріали в салонах і на бортах автобусів, трамваїв, тролейбусів, потягів, електричок, маршрутних таксі;

    • сувеніри, блокноти, папки, щоденники, значки, авторучки.

Існують також специфічні по цілям види реклами:

    • контрреклама – спрямована на спростування недобросовісної релами конкурентів;

    • антиреклама - інформація, спрямована зменшити інтерес до певного товару, послуги чи дискредитувати товар, фірму,товарний знак чи марку.

Враховуючи важливість реклами у сучасних суспільних відносинах вважаємо актуальним розкриття суб’єктів рекламних правовідносин, принципів реклами, загальних вимог до реклами, видів реклами, особливостей рекламування деяких видів товарів, відповідальністі за порушення законодавства України про рекламу.



РЕКЛАМА В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ ТА ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

ДО РЕКЛАМИ

Закон України «Про рекламу» визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.



Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Стаття 7 Закону визначає основні принципи реклами, зокрема:



  • законність;

  • точність;

  • достовірність;

  • використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.



Загальні вимоги до реклами

У рекламі забороняється:



    • поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

    • вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

    • подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

    • використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

    • наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

    • використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;

    • рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

    • вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи;

    • імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

    • рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

    • розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

    • розповсюджувати рекламу про спорудження житлового будинку з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, без набуття/отримання суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють його будівництво чи інвестування та/або фінансування, відповідно права власності або користування земельною ділянкою, ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу на виконання будівельних робіт чи дозволу/ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг або свідоцтва про реєстрацію випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечується одиницею нерухомості, що споруджується. розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання.

Розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.

Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.

Реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі.

Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні. У законодавстві України виділяють такі види реклами: соціальна, внутрішня, зовнішня, порівняльна, прихована реклама, реклама на транспорних засобах, реклама на телебаченні і радіо, реклама у друкованиз засобах масової інформації, реклама послуг, що надаються з використанням електрозв’язку.

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.


Основними ознаками реклами як об’єкта авторського права є:

творчий характер;

новизна;

об’єктивна форма вираження.



УЧАСНИКИ РЕКЛАМНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Сторонами рекламних правовідносин є:


  • рекламодавець;

  • виробник реклами;

  • розповсюджувач реклами;

  • споживачі реклами.

Згідно з Законом України «Про рекламу» (далі – Закон), виробник реклами – це особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами, тобто, виробник реклами – це фізична або юридична особа, яка надає рекламній інформації готову для розповсюдження форму.

Відповідно до Закону розповсюджувач реклами – це особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами.

Розповсюджувачами реклами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, що розміщують і (або) розповсюджують рекламну інформацію шляхом надання і (або) використання майна, включаючи технічні засоби радіо-, телемовлення, каналів зв’язку, ефірного часу та іншими засобами.

Споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама. Однак, відмічаємо, що споживачі реклами виступають як учасники рекламних відносин, але не являються її суб’єктами.

Суб’єкти рекламних відносин можуть мати авторські права на рекламу або її елементи. Використання у рекламі об'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

Статтею 29 Закону України «Про рекламу» визначаються основні права об'єднань громадян, об'єднань підприємств у галузі реклами

Так, об'єднання громадян та об'єднання підприємств у галузі реклами мають право:

здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;

звертатися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;

звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством;

представляти своїх членів в державних органах та органах місцевого самоврядування.




РЕКЛАМА І ДІТИ

Згідно Закону забороняється реклама:


  • з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;

  • з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків,опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;

  • з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;

  • з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї,вибухових пристроїв.


Крім того, реклама не повинна:


  • містити зображення дітей у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди дітям або іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій;

  • завдавати дітям моральної чи фізичної шкоди, викликати у них відчуття неповноцінності;

  • вказувати на можливість придбання рекламованого товару, розрахованого переважно на дітей, кожною сім'єю без урахування можливостей її бюджету;

  • створювати у дітей враження, що володіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими дітьми.



СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
Соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

Законом визначаються певні вимоги до соціальної реклами, зокрема, така реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (за винятком випадків, коли рекламодавцем є громадська організація), на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

Звертаємо увагу, що на осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.

Отже, основними цілями та завданнями соціальної реклами є створення загального інформаційно-рекламного поля соціальної спрямованості, надання населенню практичної корисної інформації з різних напрямків соціального впливу, пропагування здорового способу життя, антипропаганда негативних явищ сучасного життя.



ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ РЕКЛАМА

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:



    • розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

    • освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

    • фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

    • опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

    • нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

    • у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Крім того, забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

  • на пішохідних доріжках та алеях;

  • у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

  • поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Звертаємо Вашу увагу! Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.



Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

При цьому, забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях державних органів та органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти.

Розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою.

НЕДОБРОСОВІСНА, ПОРІВНЯЛЬНА, ПРИХОВАНА РЕКЛАМА

Недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Заборона недобросовісної реклами зумовлена такими причинами:


  • порушення такою рекламою загальних принципів реклами, а саме, принципів точності, достовірності, заборони нанесення шкоди споживачам реклами;

  • порушення такою рекламою вимог щодо добросовісної конкуренції.

Згідно статті 10 Закону недобросовісна реклама в Україні забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.

Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають компетентні державні органи.

Зокрема, відповідно до положень статті 26 Закону, рішення щодо визнання реклами недобросовісною у зв’язку із порушенням принципів точності чи достовірності, а також у випадках порушення порядку розміщення зовнішньої реклами, реклами в пресі приймаються органами у сфері захисту прав споживачів.

Рішення щодо визнання реклами недобросовісною на підставі порушення принципу добросовісної конкуренції у рекламі приймаються органами Антимонопольного комітету України.

У випадках порушення порядку розміщення теле - та радіореклами, рішення про визнання реклами недобросовісною приймаються Національною радою з питань телебачення та радіомовлення.

І хоча недобросовісна реклама є, фактично, одним із найпоширеніших порушень, що визнаються недобросовісною конкуренцією, у Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» її не включено до складів правопорушень. Проте, можна вважати, що недобросовісна рек­лама підпадає під загальне поняття недобросовісної конкуренції.

Так, недобросовісною є реклама, що порушує загальні ви­моги до неї, зокрема:

• поширює інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством Ук­раїни;

• вміщує твердження, які є дискримінаційними за оз­наками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, за родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію ін­ших осіб;

• подає відомості або закликає до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

• використовує засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;

• наводить твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;

• використовує або імітує зображення Державного Гер­ба України, Державного Прапора України та звучан­ня Державного Гімну України, зображення держав­них символів інших держав та міжнародних організа­цій, а також офіційні назви державних органів Ук­раїни, крім випадків, передбачених законодавством;

• рекламує продукцію, яка підлягає обов'язковій сер­тифікації або виробництво чи реалізація якої вима­гає наявності спеціального дозволу (ліцензії) у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

• вміщує зображення фізичної особи або використовує її ім'я без згоди останньої;

• імітує (копіює або наслідує) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про автор­ське право і суміжні права.

Крім того, недобросовісною може бути також визнана реклама, що порушує спеціальні вимоги, викладені у Законі Украї­ни «Про рекламу», зокрема ті, що стосуються реклами лікарських засобів, виробів медичного призначення, засо­бів профілактики, діагностики і лікування, тютюнових виробів та алкогольних напоїв, зброї, послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, цінних паперів, реклами інших видів підприємницької діяльності, які вимагають спеціального дозволу, і реклами про зниження цін на продукцію (розпродаж).
Згідно статті 7 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб'єкта господарювання.
Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів.

Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе рекламодавець.

Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають державні органи, визначені у статті 26 Закону України «Про рекламу».
Прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій.

Прихована реклама забороняється.

ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМУВАННЯ

ДЕЯКИХ ВИДІВ ТОВАРУ

Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації

Так, дозволяється реклама:


  • лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;

  • лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.

Забороняється реклама:

  • лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також внесених до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів;

  • допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті.

Законодавством встановлені вимоги до реклами лікарських засобів. Зокрема, реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:

  • об’єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;

  • вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;

  • рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;

  • текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я», що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню, також забороняється розміщення:



  • відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;

  • відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;

  • зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;

  • тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів та медичних послуг, що рекламуються;

  • тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;

  • посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;

  • порівнянь з іншими лікарськими засобами, медичними виробами, методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення рекламного ефекту;

  • посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;

  • рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;

  • спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;

  • зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;

  • інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.

У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

Забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.

У рекламі товарів та методів, що не належать до лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, а також у рекламі харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок забороняється посилатися на те, що вони мають лікувальні властивості.

Забороняється реклама нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування.

Реклама послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності відповідного спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, і повинна містити номер, дату видачі зазначеного дозволу та назву органу, який його видав.

Забороняється телепродаж лікарських засобів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, а також медичної техніки, застосування якої потребує спеціальних знань та підготовки.

Положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби регулюється статтею 22 Закону України «Про рекламу».



Реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється:

  • на радіо та телебаченні, у тому числі за допомогою кабельного, супутникового, ІР-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення та інших засобів передавання сигналу;

  • у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих засобах масової інформації;

  • засобами внутрішньої реклами;

  • на транспорті;

  • за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів за умови, що на такі заходи допускаються лише працівники підприємств, які мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами або виробництво тютюнових виробів);

  • засобами зовнішньої реклами;

  • у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб;

  • у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.

Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:

    • на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;

    • на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;

    • в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);

    • засобами внутрішньої реклами;

    • за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);

    • на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

    • засобами зовнішньої реклами.



Законодавством визначено, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:

      • забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;

      • забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фотомоделей;

      • не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв;

      • не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років;

      • не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній,сексуальній або інших сферах життя;

      • не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем;

      • не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами;

      • не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв;

      • не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої;

      • забороняється шляхом розміщення зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, на будь-яких інших товарах, крім розміщення на товарах (предметах), пов'язаних із вживанням тютюнових виробів, запальничках, попільничках.


Забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:

  • спонсорування заходів, призначених переважно для осіб віком до 18 років, з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої;

  • розповсюдження та продаж будь-яких товарів (крім товарів, які пов'язані з вживанням тютюнових виробів, запальничок, сірників, попільничок) з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої;

  • проведення заходів з обміну тютюнових виробів на будь-які інші товари, роботи, послуги;

  • надання права участі у лотереї, грі, конкурсі та інших розважальних заходах, якщо умовою надання права участі є придбання тютюнових виробів;

  • зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів для неповнолітніх осіб та на автотранспортних засобах;

  • зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, або процесу паління тютюнових виробів, на упаковці чи під час реклами будь-яких інших товарів чи послуг, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів;

  • продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів;

  • надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку.

Також у Законі України «Про рекламу» чітко встановлено, що реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: «Куріння може викликати захворювання на рак», «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я».

Рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та ловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:



  • у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

  • у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

  • у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

  • у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

  • у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:


  • рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

  • виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

  • розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

При цьому, вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), які встановлені Законом України «Про систему оподаткування».

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.




ВИСНОВКИ

В сучасних відносинах зростає роль рекламної діяльності та необхідність чіткого, детального правового регулювання рекламних відносин, зокрема, і в Україні. Атже, забезпечуючи споживачів інформацією, будучи засобом контролю за якістю товарів, сприяючи збільшенню, підтримці або стабілізації попиту і забезпечуючи стимули для підвищення рівня життя, з одного боку, реклама дуже часто подає непотрібну, марну інформацію або таку, що вводить в оману, чим порушує права споживачів.

Основним нормативним актом, що регулює рекламну діяльність в Україні, є Закон України від 3 липня 1996 року «Про рекламу».

Особливий статус, за законодавством України, має соціальна рекламна інформація, тобто інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яка не має комерційного характеру.

Основними принципами рекламної діяльності є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.

Крім того, Закон України «Про рекламу» забороняє недобросовісну рекламу, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди фізичним, юридичним особам та державі.

Обов’язковими умовами здійснення рекламної діяльності є державна реєстрація її суб’єктів та ліцензування цієї діяльності.

Відповідно до положень Закону «Про рекламу» у рекламній діяльності забороняється рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії.

Реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

Реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

До ознак рекламної діяльності відносяться: ініціативність суб’єктів рекламотворення, творчий та інноваційний характер реклами, систематичність та регулярність рекламної діяльність.

Крім того, отримання прибутку являється необхідною ознакою рекламної діяльності.



Отже, правове регулювання рекламної діяльності в Україні націлене на запобігання і припинення недобросовісної реклами, що здатна нанести шкоду як майновим, так і немайновим правам громадян і юридичних осіб, суспільним інтересам.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу// www.zakon.rada.gov.ua.

  2. Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу// www.zakon.rada.gov.ua.

  3. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 № 236/96-ВР – Режим доступу// www.zakon.rada.gov.ua.

  4. Базилевич В.Д. «Інтелектуальна власність»: Підручник. — К.: Знання, 2006.— 431с.

  5. Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України. – www.minjust.gov.ua.

  6. Український юридичний портал «Радник» – http//radnik.info/komentar/zakon.

  7. Україномовний розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії «Вікіпедія» – uk.wikipedia.org.




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconМіністерство юстиції україни головне територіальне управління юстиції у дніпропетровській області
Заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальник Управління державної...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconМіністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області
Оформлення наказів (розпоряджень) територіальними управліннями центральних органів виконавчої влади, державними підприємствами, установами,...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconГоловне територіальне управління юстиції у дніпропетровській області
Заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальник Управління державної...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconОголошення про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги На виконання наказу Міністерства юстиції України від 19серпня
У адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconМіністерство юстиції україни
В шишацькому районному управлінні юстиції обов’язки, пов’язані з правовою освітою населення виконують
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconПро зміни в законодавстві України
України, виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconЗміни в чинному законодавстві, що відбулися у лютому 2016 року
Міністерстві юстиції відбулась зустріч заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергія Петухова із Головою Відділу...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Опозиція внесла пакет законопроектів щодо змін у системі судочинства та кримінальної юстиції 2
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconРезультати засідання дисциплінарної секції Вищої ради юстиції
Вищої ради юстиції 22 грудня 2015 року оголошено результати розгляду питань про відкриття дисциплінарних справ чи відмову в її відкритті,...
Міністерство юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Полтавське міське управління юстциії «Реклама в українському законодавстві» iconУправління юстиції в миколаївській області
Терентьєв В.І. канд юр наук (голова); Ємельянова Л. В. канд юр наук; Козляковський П. А. канд пед наук; Козаченко О. В. канд юр наук...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка